Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/7062/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/1010/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002846

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/7062/22 
		н/п 1-кп/953/1010/22 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		              
		23.12.2022 м.Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_3 , 
		захисника адвоката ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002846 від 12.09.2022 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград Дніпропетровської області, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України,
		У С Т А Н О В И В:
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації та фактичної окупації с. Василенкове Шевченківської ОТГ Куп`янського району Харківської області, у липні 2022 року у громадянки України ОСОБА_6 , яка перебувала на території с. Василенкове Шевченківської ОТГ Куп`янського району Харківської області, виник протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Так, 01 липня 2022 року ОСОБА_6 надала добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_7 , який займав посаду голови т.з.в. Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської щодо зайняття посади виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області по с. Василенкове. 
		Після чого ОСОБА_6 ,продовжуючи реалізаціюсвого протиправногоумислу, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області, здійснювала заходи, спрямовані на збір даних мешканців підзвітних їй сіл, а саме - сіл Васленкове та Худоярове, та подальшої видачі відповідно до складених списків гуманітарної допомоги, отриманої в Шевченківському територіальному управлінні Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області, а також передачі списків із мешканців села Василенкове, які бажали отримати грошову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) рублів від окупаційної влади, до т.з.в. пенсійного фонду окупаційної влади.
		23 грудня 2022 року між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_6 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.
		Прокурор ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримали укладення угоди про визнання винуватості, просили її затвердити, при цьому обвинувачена підтвердила свою згоду на застосування узгодженого в угоді виду та розміру покарання.
		Крім того, обвинувачена ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, визнала повністю, пояснила, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до неї не застосовувалося, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості між нею та прокурором.
		Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст.337КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
		Враховуючи, що між прокурором та обвинуваченим досягнуто угоди, суд розглядає справу відповідно до положень ст.ст.474, 475 КПК України.
		Суд встановив,що підчас підготовчогосудового засіданняміж сторонамикримінального провадження-прокурором ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_6 ,укладена тапідписана угодавід 23грудня 2022року провизнання ОСОБА_6 винуватості увчиненні кримінальногоправопорушення (проступку),передбаченого ч.2ст.111-1КК України,за змістомякої обвинувачена ОСОБА_6  зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та припинення інших відомих їй подібних кримінальних правопорушень, а також була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_6 узгодженого покарання за ч. 2 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 10 (десять) років без конфіскації майна. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди. 
		Суд встановив, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 10 (десять) років без конфіскації майна. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Крім цього, обвинуваченій роз`яснені положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які їй зрозумілі, нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачена просила затвердити угоду.
		Суд вивчив особу обвинуваченої ОСОБА_6 та встановив, що вона має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштована, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаялася, що ґрунтується на належній критичній оцінці нею своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, крім того, активно сприяла розкриттю вчиненого нею кримінального правопорушення, надала розгорнуті свідчення стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачена не становить великої суспільної загрози, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд у відповідності до вимог ст.66КК України визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено. 
		Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
		Згідно зі ст.469КПК України угода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні,зокрема,щодо кримінальних проступків,нетяжких злочинів,тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Суд встановив, що ОСОБА_6 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання.
		Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України.
		Суд вважає, що узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, інтересам суспільства та держави і даним особи обвинуваченої та заявлені в межах санкції ч. 2 ст. 111-1 КК України, тобто є таким, що не суперечать положенням КК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність шкоди, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між прокурором і обвинуваченою угоди про визнання винуватості, призначення останній узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки суд не встановив наявність у обвинуваченої під час вчинення кримінального правопорушення корисливого мотиву щодо досягнення матеріальної вигоди.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , суд скасовує вказаний арешт.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду від 23 грудня 2022 року, укладену між прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_6 про визнання нею винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.
		Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI2148, (2001), чорного кольору, №двиг. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;
		прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469КПКУкраїни угода не може бути укладена.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харків протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
		Суддя                                     ОСОБА_8 ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...