Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25581/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано судом: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2023
Номер судового провадження: 2/761/176/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/25581/18
		Провадження № 2/761/176/2022
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       22 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про скасування наказу про виключення із складу зарахованих осіб на навчання, зобов`язання зарахувати на навчання за рахунок коштів з державного бюджету та відшкодування моральної шкоди,
		встановив:
		Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд скасувати Наказ №2721-33 від 12.06.2016 Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Про виключення ОСОБА_1 із наказу про зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб №2558-33 від 06.08.2016 як помилково внесену», зобов`язати відповідача зарахувати відповідача на навчання до Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на перший курс денної форми навчання на здобуття освітнього рівня магістр за спеціальністю Міжнародні економічні відносини за освітньою програмою «Фінанси та інвестиції» поза конкурсом за рахунок коштів з державного бюджету, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Наказом Київського національного університету імені Тараса Шевченка №2558-33 від 06.08.2016 позивача було зараховано на на перший курс денної форми навчання на здобуття освітнього рівня магістр за спеціальністю Міжнародні економічні відносини Київського національного університету імені Тараса Шевченка за кошти ОСОБА_1 . В подальшому 12.08.2016 було винесено Наказ №2721-33 «Про виключення ОСОБА_1 із наказу про зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб №2558-33 від 06.08.2016 як помилково внесену». Позивач зазначає, що із вказаним наказом вона булла ознайомлена 24.10.2016. На думку позивача, Наказ №2721-33 від 12.06.2016 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки їй незаконно було відмовлено у навчанні за рахунок коштів з державного бюджету, так як, вона є інвалідом 2-ї групи, має на утриманні двох літніх батьків, тому має бути зарахована до магістратури вищого навчального закладу поза загальним конкурсом.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2018 відкрито провадження у справі.
		На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-1233 від 23.10.2018, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Кондратенко О.О. у зв`язку із припиненням повноважень судді Рибака М.А.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2018 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка про скасування наказу про виключення із складу зарахованих осіб на навчання та зобов`язання зарахувати на навчання за рахунок коштів з державного бюджету, стягенння моральної шкоди та витрат на правову допомогу, прийняти до провадження судді Кондратенко О.О.
		На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-806 від 29.09.2020, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О. у зв`язку із відпусткою по вагітності та пологами судді Кондратенко О.О.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка про скасування наказу про виключення із складу зарахованих осіб на навчання та зобов`язання зарахувати на навчання за рахунок коштів з державного бюджету, стягенння моральної шкоди та витрат на правову допомогу, прийняти до провадження судді Макаренко І.О., розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		02.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на ту обставину, що позивачем до Приймальної комісії не подавалося жодних документів, які б свідчили про право пільгового вступу на навчання позивача. Відповідач зазначає, що позивач не укладала договору про надання останній освітньої послуги та висловила своє небажання навчатися на тих умовах, про які зазначила у своїй заяві, а саме за кошти фізичної особи. Відрахування позивача зі складу студентів університету не було. Із заявами про зарахування ОСОБА_1 на навчання за рахунок коштів державного бюджету як інваліда 2-ї групи, позивач звернулася до університету вже після закінчення вступної компанії. Всупереч твердженню позивача, поняття прийому на навчання поза конкурсом законодавство не містить.
		Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив.
		27.07.2016 позивачем подано до Київського національного університету імені Тараса Шевченка заяву, в якій  ОСОБА_1  просила допустити її до участі в конкурсі на перший курс Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка денної форми навчання за спеціальністю Міжнародні економічні відносини за освітньою програмою «Фінанси та інвестиції» на здобуття освітнього рівня магістр за кошти фізичної особи.
		06.08.2016 Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за підписом ректора Губерського Л.В. видано Наказ №2558-33 «Про зарахування на навчання» на підставі Правил прийому до КНУ ім. Т.Шевченка у 2016 році та рішення приймальної комісії від 06.08.2016, протокол №19. Згідно Наказу, зараховано з 01.09.2016 студентів першого курсу денної форми навчання за напрями (спеціальностями) за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб згідно додатку, в тому числі ОСОБА_1 .
		10.08.2016 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила розглянути питання про надання їй бюджетного місця на першому курсі магістратури за освітнім напрямком « Міжнародні фінанси та інвестиції », а також враховуючи, що вона приймає участь у програмі «Подвійний диплом» з університетом ім. Миколаса Ромеріса (Вільнюс, Литва) просила клопотання відповідача перед Міністерством освіти і науки України про надання проплати цієї програми, оскільки остання є інвалідом 2-ї групи, має на утриманні двох літніх батьків та незадовільний матеріальний стан.
		Листом КНУ ім. Т.Шевченка від 11.08.2016 ОСОБА_1 надано відповідь на її заяву, в якій було зазначено те, що з огляду на відсутність у чинному законодавстві про освіту пільг для вступників для участі в конкурсі на здобуття освітнього ступеня магістра та освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, університет не може клопотати перед органами державної влади та управління про надання додаткових місць для вступників, які не пройшли за конкурсом та не рекомендовані до зарахування за кошти державного бюджету, оскільки це суперечить чинному законодавсту.
		12.08.2016 КНУ ім. Т.Шевченка видано Наказ №2721-33 «Про виключення із наказу №2558-33 від 06.08.2016», згідно якого ОСОБА_1 виключено із наказу про зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб №2558-33 від 06.08.2016 як помилково внесену.
		Листом директора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Копійка В.В. від 25.11.2016 позивача повідомлено про те, що вона не є студенткою інституту, тому не може відвідувати лекції та семінарські заняття, оскільки остання не виконала умов щодо зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб (контракт замовником не підписаний і кошти на рахунок університету не надійшли), тому був виданий Наказ №2721-33 від 12.08.2016, та з яким 24.10.2016 ОСОБА_1 була ознайомлена.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту.
		Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
		Відповідно до ч.1 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є :
		1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
		2) власне бажання;
		3) переведення до іншого навчального закладу;
		4) невиконання індивідуального навчального плану;
		5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
		6) інші випадки, передбачені законом.
		Пунктом 11 ч.3 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень: відраховує з закладу вищої освіти та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, установлених цим Законом.
		Частиною 6 ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що за погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти приймаються рішення про відрахування студентів (курсантів) з закладу вищої освіти та їх поновлення на навчання.
		У Наказі №2721-33 від 12.06.2016 Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Про виключення із наказу №2558-33 від 06.08.2016», яким ОСОБА_1 виключено із наказу про зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб №2558-33 від 06.08.2016, вказано, що підставою для виключення ОСОБА_1 є помилково внесену ОСОБА_1 до наказу про зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб №2558-33 від 06.08.2016.
		Умови зарахування ОСОБА_1 визначалися на підставі її заяви від 27.07.2016, в якій позивач власноручно зазначила, що просить допустити її до участі у конкурсі на навчання за кошти фізичної особи.
		Документів, які б свідчили про право пільгового вступу на навчання ОСОБА_1 до заяви від 27.07.2016 остання не додавала.
		Із заявами від 10.08.2016 про зарахування її на навчання за рахунок коштів державного бюджету, ОСОБА_1 звернулася до університету після видання Наказу №2558-33 від 06.08.2016 про зарахування її на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач не виконала умов щодо зарахування на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб, а саме не сплатила кошти на рахунок університету та не уклала договір про надання їй освітньої послуги, тому був виданий Наказ №2721-33 від 12.08.2016. 
		24.10.2016 ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним наказом, що не заперечується позивачем у позовній заяві.
		Щодо відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити наступне.
		Статтями 23, 1167 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв`язку з порушенням права власності.
		Як зазначено у п. 9 вказаної Постанови, Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Між тим, до істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
		Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.2021 у справі № 766/21131/18 (провадження № 61-18770св19), аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Між тим, позивачем на виконання вказаних вимог законодавства не доведено протиправність поведінки особи, яка завдала позивачу моральної шкоди, не надано суду належних доказів того, що їй було заподіяну моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінила у розмірі 10000,00 грн., не доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідача, що унеможливлює задоволення позову у цій частині, а тому підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
		Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволені позову  ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про скасування наказу про виключення із складу зарахованих осіб на навчання, зобов`язання зарахувати на навчання за рахунок коштів з державного бюджету та відшкодування моральної шкоди, слід відмовити.
		Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.
		Враховую вищевикладене, керуючись ст.ст. 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, Законом України «Про вищу освіту», суд, 
		вирішив:
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про скасування наказу про виключення із складу зарахованих осіб на навчання, зобов`язання зарахувати на навчання за рахунок коштів з державного бюджету та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складене 22.12.2022.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...