Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/1431/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/227/399/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000001032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.12.2022 227/1431/22 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 грудня 2022 року                                    м.Добропілля
		Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участі прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої  ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції)
		захисника обвинуваченої  ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заміжньої, із середньою технічною освітою, працюючої на посаді електромонтера в АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі», раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі за текстом - ВР УРСР) схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація (далі за текстом - РФ).
		Згідно з п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії й Сполучені Штати Америки (далі за текстом - США) підтвердили Україні їх зобов`язання, згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй (далі за текстом - ООН).
		відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору РФ зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від
		№ 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, встановлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Положеннями ст.ст. 1-3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Відповідно до ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Наприкінці 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, в окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території Донецької області України.
		Так, 07.04.2014 в м. Донецьку створено «Донецьку народну республіку» та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» (далі за текстом - «ДНР»), яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку, встановленого Конституцією України так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання державної самостійності «ДНР», та вчинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
		в окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, проведено вказаний так званий «референдум», за результатами якого
		проголошено про суверенітет «ДНР».
		Окрім того, утримання частини території Донецької області, взятої представниками терористичної організації «ДНР» під контроль шляхом насильницьких злочинних дій, та досягнення завдання щодо зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, потребує значних людських ресурсів, проведення їх навчання та забезпечення озброєнням та військовою технікою для можливості здійснення опору Збройним Силам України (далі за текстом - ЗС України), вчинення інших терористичних актів з метою залякування населення, провокації воєнного конфлікту тощо.
		При цьому, намагання досягти однієї з цілей, а саме створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, що має власні органи державної влади, місцевого самоврядування та військові, в тому числі, збройні формування, призвело до прийняття ватажками терористичної організації «ДНР» рішення щодо створення та функціонування окремих організованих груп, об`єднаних єдиним планом здійснення ними злочинної діяльності по закріпленим напрямкам, тобто окремих злочинів терористичної організації в цілому. В межах вказаних організованих груп розділені функції між її учасниками з ієрархічним закріпленням їх обов`язків.
		Так, на учасників силового блоку покладаються наступні обов`язки:
		ведення терористичної діяльності проти органів державної влади України, військових підрозділів України та мирного населення, а саме здійснення з використанням невстановленої органами досудового розслідування військової техніки, в тому числі артилерійського озброєння (самохідні артилерійські установки, реактивні системи залпового вогню тощо), вогнепальної зброї (кулемети, автомати, гвинтівки тощо) та боєприпасів (артилерійські снаряди, міни, гранати тощо) терористичних актів (обстріли з артилерійського озброєння та вогнепальної зброї) щодо військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької області, працівників органів влади України й інших осіб, в тому числі і мирного населення, з метою дестабілізації обстановки на території Донецької області та України в цілому, сприяння втрати авторитету органів державної влади України та сприяння подальшому захопленню території Донецької області не передбаченими законом збройними формуваннями (далі за текстом - НЗФ) терористичної організації «ДНР»;
		створення НЗФ та участь у їх діяльності;
		вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;
		вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
		організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями ЗС України, задіяними у проведенні АТО й ООС;
		захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;
		з метою опору представникам державної влади України та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами України та ЗС України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників терористичної організації «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
		силова підтримка учасників політичного блоку та інших незаконних утворень терористичної організації «ДНР», а також укріплення й охорона зайнятих ними будівель та споруд;
		викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;
		захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб бойовими припасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО й ООС і забезпечення власної злочинної діяльності;
		організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
		організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення так званого військово-промислового комплексу терористичної організації «ДНР»;
		незаконне переслідування фізичних та юридичних осіб, які перебувають як на тимчасово окупованій території, так і за її межами, за невиконання ними вимог учасників терористичної організації «ДНР», в тому числі і незаконне позбавлення волі таких осіб, заволодіння їх майном на користь терористичної організації «ДНР» тощо.
		Відповідно до розподілу функцій, встановленого організаторами та керівниками терористичної організації «ДНР», загальнополітичне керівництво терористичною діяльністю вказаної терористичної організації здійснювали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші особи, а безпосереднє керівництво силовим блоком, до складу якого входили НЗФ: батальйони «ВОСТОК», «ОПЛОТ», «Руська православна армія» («РПА»), «СВД «БЕРКУТ»», «Козачий союз «Область війська Донського»» («КСОВД»), «МДБ» і т.д., здійснювали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші особи.
		Одним із основних завдань учасників терористичної організації «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької області під своїм контролем, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, що створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, та відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони (далі за текстом - РНБО) України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької та Луганської областей розпочато проведення АТО, яка тривала до 30.04.2018, надалі отримавши формат ООС.
		наказом керівника АТЦ при СБУ за № 33/6/9 районами проведення АТО визначені території Донецької та Луганської областей.
		З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «ДНР», що реалізують злочинний умисел щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема, щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти військовослужбовців ЗС України, правоохоронних органів України й інших представників сил АТО й ООС у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші кримінальні правопорушення.
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР», підконтрольних РФ та відповідно до Постанови ВР України № 254^Ш від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», Постанови ВР України № 252-УШ від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», та Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі визнані у зверненнях ВР України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВР України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі за текстом - ПАРЄ), Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі за текстом - ОБСЄ), Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затвердженому Постановою ВР України від 27.01.2017 за № 129-VIII та Зверненні до Європейського Парламенту, ПАРЄ, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВР України від 14.01.2015 за № 106-VІІІ, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VІІ, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VІІІ, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VІІ, Постанові ВР України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VІІІ.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем РФ визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності до українського або міжнародного права.
		Метою та завданнями вищевказаних НЗФ у складі т.зв. «силового блоку» терористичної організації «ДНР» є підбір та вербування осіб серед мешканців Донецької області, зокрема осіб, які проживають на частині тимчасово окупованої території Донецької області та мають можливість перетину лінії розмежування в зоні проведення АТО й ООС, для участі та сприяння останніми діяльності терористичної організації «ДНР». А також здійснення активних дій по дестабілізації суспільно- політичної ситуації на тимчасово окупованій та підконтрольній території України, збір розвідувальних даних військового характеру, вчинення терористичних актів, диверсій, проведення безпосередніх бойових дій проти військовослужбовців ЗС України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні АТО й ООС на території Донецької та Луганської областей.
		У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 27.02.2022, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на території м. Добропілля Донецької області, діючи умисно, здійснила інше сприяння діяльності терористичної організації.
		З цією метою, 27.02.2022 приблизно о 09 год. 04 хв. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою свого постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , за допомогою належного їй мобільного телефону «ХІАОМІ Redmi 9А», використовуючи застосунок - соціальну мережу «Instagram», вийшла на зв`язок із раніше знайомою ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (10.11.2021 ухвалою судді Добропільського міського суду Донецької області
		ОСОБА_20 оголошено у розшук за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України), котра є учасницею не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР» (досудове розслідування стосовно якої проводиться в іншому кримінальному провадженні), та дізнавшись, що остання знаходиться в розшуку за скоєння злочину проти основ національної безпеки України, добровільно погодилась надавати інформацію про розміщення підрозділів ЗС України та інших військових формувань України, а також про результати артилерійських обстрілів для терористичної організації «ДНР».
		Так, 04.03.2022 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою свого постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», за допомогою належного їй мобільного телефону «ХІАОМІ Redmi 9А», використовуючи застосунок - соціальну мережу «Instagram», вийшла на зв`язок із учасницею НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_20 , та шляхом відправлення текстового повідомлення зі змістом: «У нас еще один БП появился, на выезд с города, там где зустрич. Трасса на крамаху», «Там еще улицы Одесская, Кронштадская, суворова», «и там недалеко БП, возле зустричи», здійснила сприяння терористичній організації, шляхом надання інформації про розташування військовослужбовців ЗС України та блок посту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
		09.03.2022 приблизно о 08 год. 55 хв. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою свого постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», за допомогою належного їй мобільного телефону «ХІАОМІ Redmi 9А», використовуючи застосунок - соціальну мережу «Instagram», вийшла на зв`язок із учасницею НЗФ терористичної організації «ДНР» ОСОБА_20 , шляхом відправлення текстового повідомлення зі змістом: «Если ты о детях, которые в музыкальной школе с нациками?? то дети как ходили, так и ходят в школу», «я тебе сказала, что дети вместе с нациками в одном здании, что учителя просили дать им другое заведение, но не разрешили нацики и дети там и остались ходить на занятия», «через дорогу от пятой», «я тебе говорила, где муз школа, и там где ДК недалеко от твоего дома ІНФОРМАЦІЯ_3 », «нет, БП по городу разбросаны, уже говорила где», здійснила сприяння терористичній організації, шляхом надання інформації про місце дислокації військовослужбовців ЗС України в приміщенні будівлі Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та про місце дислокації військовослужбовців ЗС України в приміщенні будівлі «Будинок Культури» м. Добропілля Донецької області.
		При цьому, ОСОБА_4 , надаючи ОСОБА_20 вищевказану інформацію, достовірно усвідомлювала, що така інформація буде використана терористичною організацією «ДНР» для вчинення терористичних актів на території м. Добропілля.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у іншому сприянні діяльності терористичної організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю, вказавши, що дійсно вона передавала інформацію про місця розташування збройних сил України ОСОБА_20 .
		Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченою, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності її позиції, роз`яснивши обвинуваченій, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу.
		Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.258-3 КК України як інше сприяння діяльності терористичній організації.
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що остання раніше не судима, на обліку лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання працювала на посаді електромонтера в АТ «ДТЕК «Донецькі електромережі», заміжня.
		В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винною ОСОБА_4 за ч.1 ст.258-3 КК України та з урахуванням всіх обставин справи призначити їй покарання у виді 8(восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		У свою чергу обвинувачена щиро розкаялась та просила призначити їй більш м`яке покарання. Вказану думку підтримав і захисник обвинуваченої.
		Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені. 
		Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченої без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їй мінімальне покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
		У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся. 
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Оскільки телефон Хіаоmі моделіRedmi9А виступав знаряддям злочину, він, у відповідності до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, підлягає спеціальній конфіскації в дохід держави. 
		Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст.369  371, 373 - 376 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Визнати винною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 8(восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою, строком на 60 днів.
		Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання за даним вироком суду час перебування її під вартою з моменту затримання 06 червня 2022 року.
		Речові докази, які зберігаються у 3 відділенні(з дислокацію у м.Краматорськ Донецької області) слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях:
		-мобільний телефон марки Хіаоmі моделі Redmi 9А, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з встановленою сім-карткою ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ», що відповідає номеру телефону оператора НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави;
		-мобільний телефон марки Samsung моделі GT-E1272, IMEI НОМЕР_4 , ІМЕІ2 НОМЕР_5 , з встановленою сім-карткою ТОВ «ВОДАФОН», що відповідає номеру телефону мобільного оператора НОМЕР_6 ; сім картка ТОВ    «ВОДАФОН», номер НОМЕР_7 ; Банківську картку ПАТ «ПУМБ» № НОМЕР_8 ; банківську картку ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_9 ; банківську картку ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_10 ; флягу із символікою СРСР; т. зв. «георгіївську стрічку»; 2 значки із символікою СРСР та УРСР; прикраси: золотий ланцюг із золотим натільним хрестиком; золотий ланцюг; золоте кільце, прикрашене прозорим камінцем без кольору; золоте кільце, прикрашене зеленим камінцем, сережки (1 пара), прикрашені камінцями фіолетового кольору, які належать ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вирок судупершої інстанції, якщоінше непередбачено КПКУкраїни,набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги, якщотаку скаргуне булоподано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		Суддя:         ОСОБА_21 ОСОБА_22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...