Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/10882/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 20.12.2022
Номер судового провадження: 852/13764/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		20 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10882/22
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
		 суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу  ОСОБА_1 
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року (суддя суду першої інстанції Захарчук  Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/10882/22, прийняту в м. Дніпрі в порядку письмового провадження, за позовом  ОСОБА_1 до Саксаганського районного суду м. Кривогу Рогу Дніпропетровської області Бай Євгена Тарасовича, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,- 
		ВСТАНОВИВ:
		21.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати неправомірним та скасувати наказ керівника Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бая Є.Т. за № 84-к від 20.06.2022 року про звільнення та поновити позивача на посаді помічника судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з 20.06.2022 року.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вона тимчасово виконувала обов`язки додаткового помічника судді Малаховської І.Б. Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. З 19.05.2022 року до 31.05.2022 року, з 01.06.2022 року до 10.06.2022 року, з 13.06.2022 року до 17.06.2022 року позивачу було надано відпустку без збереження заробітної плати, оскільки позивач із двома малолітніми дітьми була змушена покинути Україну через військові дії. 20.06.2022 року позивач надіслала на електронну адресу суду заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 20.06.2022 року до 23.08.2022 року, оскільки перебуває під захистом ЄС з дитиною інвалідом. Однак суддею Малаховською І.Б. не погоджено надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати, натомість керівником апарату Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі подання судді винесено наказ про звільнення з 20.06.2022 року позивача з посади помічника судді.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду позивач звернулась з апеляційною скаргою у даній справі.
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. 
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу керівника апарату суду №37-к від 11.05.2018 року була переведена на посаду помічника судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області тимчасово, на період частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку помічника судді цього ж суду ОСОБА_2 та покладено на неї тимчасове виконання обов`язків додаткового помічника судді Чернової Н.В. на час виконання нею повноважень судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, згідно складеному строковому трудовому договору з 11 травня 2018 року до виходу основного помічника судді з відпустки, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №45-к від 31.05.2018 року позивача переведено на постійну посаду помічника судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису та покладено на неї виконання обов`язків додаткового помічника судді Чернової Н.В. на час виконання нею повноважень судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з 31 травня 2018 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №13-к від 20.01.2020 року позивач вважається помічником судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та продовжує свою службу на час виконання повноважень судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернової Н.В.
		Відповідно до наказу голови суду №103-в від 13.04.2022 року судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Черновій Н.В. надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 14 квітня 2022 року до 06 червня 2023 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №58-к від 25.04.2022 року на помічника судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лєбєдєву А.В. покладено виконання повноважень додаткового помічника судді Малаховської І.Б., тимчасово, на час здійснення нею повноважень судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку судді цього ж суду ОСОБА_3 , з 25 квітня 2022 року по день фактичного виходу на роботу останньої, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (підстава заява  ОСОБА_1 , подання судді Малаховської І.Б., наказ від 13.04.2022 року №103-в).
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №71-в від 10.03.2022 року надано позивачу частину щорічної основної відпустки за період роботи з 05.09.2021 року до 04.09.2022 року тривалістю 18 календарних днів, починаючи з 14 до 31 березня 2022 року, а також надано частину щорічної додаткової відпустки (за особливий характер праці, пов`язаний з роботою на персональному комп`ютері) за період роботи з 11 травня 2020 року до 10 травня 2021 року тривалістю 1 календарний день 01 квітня 2022 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №72-в від 10.03.2022 року надано позивачу щорічну додаткову відпустку як матері особи з інвалідністю з дитинства тривалістю 7 календарних днів, починаючи з 04 до 10 квітня 2022 року, а також надано щорічну додаткову відпустку як матері, яка має двох або більше дітей віком до 15 років, за 2022 рік тривалістю 10 календарних днів, починаючи з 11 до 20 квітня 2022 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №73-в від 10.03.2022 року надано позивачу частину щорічної додаткової відпустки (за особливий характер праці, пов`язаний з роботою на персональному комп`ютері) за період роботи з 11 травня 2020 року до 10 травня 2021 року тривалістю 1 календарний день 21 квітня 2022 року, а також за період роботи з 11 травня 2021 року до 10 травня 2022 року тривалістю 1 календарний день 22 квітня 2022 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №131-в від 18.05.2022 року надано позивачу відпустку без збереження заробітної плати (за сімейними обставинами) тривалістю 13 календарних днів, починаючи з 19 до 31 травня 2022 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №139-в від 01.06.2022 року надано позивачу відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 10 календарних днів, починаючи з 01 до 10 червня 2022 року.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №143-в від 10.06.2022 року надано позивачу відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 05 календарних днів, починаючи з 13 до 17 червня 2022 року.
		20.06.2022 року на електронну адресу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява позивача про надання відпустки без збереження заробітної плати з 20.06.2022 року по 23.08.2022 року у зв`язку з тим, що позивач перебуває на території Німеччини з дитиною-інвалідом.
		Листом керівника апарату суду за вих. №ЕП-370/22 від 20.06.2022 року повідомлено позивача про те, що безпосереднім керівником останнього - суддею Малаховською І.Б., не погоджено надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати та 20.06.2022 року суддею Малаховською І.Б. зареєстровано в загальній канцелярії подання про звільнення позивача із займаної посади.
		Відповідно до наказу керівника апарату суду №84-к від 20.06.2022 року позивача звільнено з посади помічника судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за поданням судді з 20 червня 2022 року, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		Вважаючи наказ №84-к від 20.06.2022 року про звільнення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
		Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивача було обґрунтовано звільнено з роботи на підставі подання судді про звільнення.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		 Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №889-VІІІ) до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
		Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 92 Закону № 889-VІІІ працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений.
		Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.
		Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.
		На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім ст.ст. 39-1, 41-43-1, 49-2 та ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України.
		Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
		Частиною 1 статті 157 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №1402-VІІІ) встановлено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
		В силу вимог ч. 3 ст. 157 Закону №1402-VІІІ судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
		Згідно з абз. 2 п. 1 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України №21 від 18.05.2018 року (далі по тексту, - Положення №21) посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92.
		Пунктами 2, 3 Положення №21 визначено, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Помічник судді є працівником апарату суду.
		В силу вимог п. 4 вказаного Положення помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.
		Відповідно до п. 7 Положення № 21 судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
		За правилами п. 12 Положення №21 трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів рішення про обрання РСУ в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.
		Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.
		У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді із займаної посади у встановленому законом порядку помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.
		Аналіз зазначених положень дає підґрунтя для висновку, що звільнення помічника судді відбувається за наказом керівника апарату суду на підставі: 1) або заяви про звільнення за власним бажанням; 2) або за поданням судді; 3) або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи 4) в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.
		Таким чином, правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є, зокрема, подання судді.
		Станом на 20.06.2022 року посада помічника судді відносилася до патронатної служби, тобто не належала до державної служби, а тому, відповідно, на спірні правовідносини не поширювалася дія Закону України «Про державну службу», у той же час поширювалася дія гарантій, передбачених КЗпП України.
		Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Статтею 36 вказаного Кодексу визначено перелік підстав припинення трудового договору.
		Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
		Статтями 40 та 41 КЗпП України встановлено вичерпний перелік випадків, за наявності яких трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані з ініціативи власника чи уповноваженого ним органом.
		Разом з цим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України окремою підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.
		Так, в силу вимог ч. 3 ст. 157 Закону №1402 помічник судді звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
		Таким чином, у трудових правовідносинах, що виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів відбувається в тому числі з підстав, передбачених іншими законами (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), якою в даному випадку є подання судді (ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		При цьому, законодавцем чітко визначено можливість припинення трудового договору за приписами спеціальних законів (п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), що є самостійною і достатньою підставою для припинення трудового договору та ніяк не пов`язано зі звільненням в порядку розірвання трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу, визначеним статтями 40, 41 КЗпП України(п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
		Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що зазначені правові механізми припинення трудового договору є різними по своїй суті. Звільнення особи у відповідності до правил спеціального закону на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та відповідної статті такого спеціального закону не може бути ототожнене зі звільненням особи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу управління на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України чи ст. 40, ст. 41 КЗпП України.
		Механізм звільнення помічника судді за приписами п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України в сукупності зі ст. 157 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає відсутність вираженої волі з боку власника або уповноваженого ним органу, та наявність волі відповідного судді, яка оформлена поданням про звільнення помічника. Керівник апарату відповідного суду у вказаному механізмі не виражає ініціативи у звільненні особи (помічника) з займаної посади, а є лише виконавцем подання посадовою особою, що надає поданню судді (який не є працівником апарату суду) матеріальної форми наказу, який має юридичну силу для апарату відповідного суду.
		Встановлені обставини справи свідчать, що на позивача згідно з наказом керівника апарату суду №58-к від 25.04.2022 року покладено виконання повноважень додаткового помічника судді Малаховської І.Б. на підставі заяви позивача та подання зазначеної судді.
		20.06.2022 року суддя Малаховська І.Б., керуючись ч. 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звернулася до керівника апарату Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з поданням про звільнення позивача з займаної посади помічника судді.
		Подання судді про звільнення помічника за ч. 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для припинення трудового договору відповідно до п. 9 ст. 39 КЗпП України.
		20.06.2022 року керівником апарату Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до п. 9 ст. 36, ст. 83 КЗпП України, ч. 5 ст. 155, ч. 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 12 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України №21 від 18.05.2018 року, ст. ст. 17, 92 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 9, 24 Закону України «Про відпустки», Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» прийнято наказ №84-к про звільнення з 20 червня 2022 року позивача з посади помічника Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
		Вказане подання судді Малаховської І.Б. містить правові підстави його прийняття (ч. 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про помічника судді, затверджене рішенням Ради суддів України №21 від 18.05.2018 року), є чинним, не скасоване, а відтак у відповідача керівника апарату суду, не було жодних інших можливих варіантів правової поведінки, окрім як прийняття спірного наказу на його підставі.
		Посилання позивача на той факт, що вона не може бути звільнена на підставі подання судді Малаховської І.Б., оскільки повновадення судді Чернової Н.В. не були припинені, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на позивача було покладено повноваження як додаткового помічника судді Малаховської І.Б., відтак і звільнення позивача могло відбуватись на підставі подання судді Малаховської І.Б., незважаючи на той факт, що повноваження суддів Чернової Н.В. не припинені.
		 Щодо посилань позивача на Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», суд зазначає, що у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, згаданий Закон не містив норму про надання в обов`язковому порядку працівникові, який виїхав за межі України, відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів. Натомість Закон містив норму, відповідно до якої протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки" (ч. 3 ст. 12 Закону).
		Таким чином, надання відпустки без збереження заробітної плати і без обмеження строку було правом, а не обов`язком роботодавця.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом (ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону).
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач-1, приймаючи наказ від 20.06.2022 року №84-к про звільнення позивача з посади помічника судді за поданням судді на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України в сукупності з вимогами ч. 3 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення №21, діяв у відповідності до порядку, визначеного чинним законодавством України, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Стосовно доводів позивача про те, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом із народження, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
		Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 92 Закону України «Про державну службу» на працівників патронатної служби дія ч. 3 ст. 184 КЗпП України не розповсюджується, а отже заборона звільнення, передбачена вказаною нормою, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
		З огляду на викладене, звільнення позивача у спірних відносинах здійснене на підставі спеціального нормативно-правового акту (Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Положення №21) та з дотриманням трудових і соціальних гарантій, визначених Кодексом законів про працю України, а отже доводи позивача про порушення її прав в спірних правовідносинах та протиправність звільнення на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Доказів зворотного позивачем суду не надано і матеріали справи не містять.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду  відсутні.
		Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року в адміністративній справі №160/10882/22  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуючий - суддяО.О. Круговий 
		 
		 суддяА.В. Шлай 
		 
		 суддяТ.С. Прокопчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...