Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2410/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 21.12.2022
Номер судового провадження: 1013 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2022 року м. Харків Справа № 905/2410/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.
		розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх.№1013 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 (повний текст підписано 18.08.2022 у місті Харків) у справі № 905/2410/21 суддя Говорун О.В.
		позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 
		відповідач - Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" 
		про стягнення 67 035 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 67035 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 18.08.2021 зі станції Сартана Донецької залізниці відповідач, згідно накладної №50097054, у вагоні №68748946, відправив вантаж  сталь листова, не поіменована в алфавіті, на станцію Кайдацька Придніпровської залізниці. На станції призначення було виявлено, що відправником було невірно зазначено одержувача та його адресу у накладній, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 67035 грн, який він просить стягнути з відповідача. 
		Ухвалою господарського суду від 28.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2410/21, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 13407 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.
		Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що факт невірного зазначення адреси одержувача в залізничній накладній №№50097054 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. 
		Враховуючи, що факт порушення правил перевезення вантажу належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку неправильним зазначенням адреси одержувача у розмірі 67035,00грн.
		Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкції, господарський суд врахував відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесених позивачем збитків, та дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру п`ятикратного розміру тарифної провізної плати за всю відстань перевезення до однократного розміру тарифної провізної плати, тобто до 13 407,00 грн.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку, у якій просить суд поновити позивачу процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21. Рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 в частині відмови у задоволенні позову у сумі 13407 грн скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
		Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.
		Апеляційна скарга мотивована недотриманням місцевим господарським судом вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України.
		При цьому, зазначений штраф, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
		В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, яким визначено розмір штрафу.
		Також скаржник зазначає, що відповідачем не надано жодного документу на підтвердження його фінансового стану на дату подачі відзиву, в тому числі не надано і звіту про фінансові результати за перший квартал 2019 року. Одночасно зазначає, що показники звіту за перший квартал 2019 року ніяким чином не можуть свідчати про фінансовий стан підприємства за 2021 рік, в якому було допущено порушення. 
		Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2022 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Медуниця О.Є., Істоміна О.А.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 залишено без руху. Зобов`язано Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме до Східного апеляційного господарського суду надати докази сплати судового збору. 
		У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій останній надав платіжне доручення №164 від 09.09.2022, що свідчить про виконання скаржником вимог ухвали суду від 10.10.2022.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі № 905/2410/21. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено строк відповідачу до 15.11.2022 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим сторонам у справі.
		07.12.2022 відповідачем, ПрАТ «МК Азовсталь» електронною поштою направлено на адресу Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, який в силу приписів ч.2 ст.118 ГПК України залишається без розгляду, оскільки він направлений останнім поза межами встановленого в ухвалі суду процесуального строку без клопотання про його поновлення та зважаючи на те, що вказаний документ не містить такого обов`язкового реквізити документа, як підпис. 
		Відповідно ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції, зокрема, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
		18.08.2021 Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (відправник), зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Кайдацька Придніпровської залізниці, відвантажило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗСП" (одержувач) за залізничною накладною №50097054, у вагоні №68748946, вантаж сталь листова, не поіменована в алфавіті. 
		При оформленні залізничної накладної №50097054 відповідачем вказано адресу одержувача: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б.77,а, оф.3-08 (а.с.9).
		На станції призначення було виявлено, що одержувач з такою адресою на станції не значиться.
		Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача засвідчено актом загальної форми №970 від 23.08.2021, який був складений на станції Кадацька Придніпровської залізниці, в якому зазначено, що у перевізному документі невірно зазначена адреса одержувача, на станцію відправлення відправлена телеграма (а.с.11). 
		31.08.2021 на станцію Кадацька Придніпровської залізниці надійшло телеграфне повідомлення №718, де зазначено, що вірною адресою одержувача та самого одержувача необхідно вважати: Приватне акціонерне товариство Завод металоконструкцій Укрстальдніпро (а.с.12).
		Вказана телеграма була надіслана на станцію призначення на підставі листа відповідача (а.с.14).
		31.08.2021 на станції призначення Кадацька Придніпровської залізниці у накладній №50097054 зроблено виправлення найменування вантажоодержувача та його адреси з ТОВ ЗСП, 03124 м.Київ, вул.Миколи Василенка, б.7,а,оф.3-08, на  ПрАТ Завод металоконструкцій Укрстальдніпро, 49019, м.Дніпро, вул.Ударників, б.54г (п.4 накладної) про що складений акт загальної форми №1013 від 31.08.2021 (а.с.9,10).
		Предметом спору є стягнення 67 035,00 грн. штрафу за невірно зазначену адресу у накладній.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про наступне.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
		Як встановлено ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
		Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
		Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст.307 ГК України).
		Відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
		Відповідно до п.5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
		Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
		Як встановлено ч.ч.1, 2, 5 ст.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
		Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.
		Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
		Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).
		Відповідно до п.1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
		Як встановлено п.2.1. Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил згідно із яким графа 4 "Одержувач" відправником заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.
		Згідно п.2.3. Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
		Положеннями ст.24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
		Згідно ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		У відповідності п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами. Один примірник акту загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
		Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
		Як встановлено ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
		Згідно ст.118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
		Таким чином, саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
		В свою чергу, по прибутті вагону на станцію призначення Кадацька, Придніпровської залізниці виявлено невірне зазначення адреси одержувача, про що складено акт загальної форми №1013 від 31.08.2021 
		Вказаний акт складено у відповідності до вимог визначених Правилами складання актів, відтак останні є належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні статей 76-79 ГПК України, на підтвердження обставин неправильного зазначення відправником адреси одержувача.
		Вказані відповідачем обставини щодо невірного зазначення в накладній адреси одержувача не спростовують наявності підстав для відповідальності відповідача в межах даного спору, оскільки відповідно до ст.122 Статуту залізниць України саме відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
		За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведено й підтверджено матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку неправильним зазначенням в накладній адреси одержувача.
		При цьому, п`ятикратний розмір штрафу позивачем розраховано вірно, виходячи з загальної суми провізної плати, вказаної у накладній №50097054, а саме 13 407,00 грн.
		Разом з цим, Господарський суд Донецької області, з посиланням на положення ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, зменшив розмір заявленого до стягнення штрафу до 1 провізної плати, що становить 13407,00 грн.
		Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчинення відповідачем порушення.
		Відсутність можливості зменшення розміру штрафу, передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків, в тому числі і можливих, та співмірності між вчиненим порушенням та такими наслідками, може призвести до ситуації, коли за різні по характеру та наслідкам порушення судом може бути стягнений один і той саме розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.
		Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин та не могло створювати небезпеку на залізничному транспорті, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати.
		Такий розмір штрафу, на думку суду першої інстанції, є справедливим та співмірним вчиненому порушенню відповідачем, оскільки становить 100% від суми нарахованої позивачем за перевезення залізницею вантажу.
		Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.
		За приписами частини першої статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
		Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
		Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
		Наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.
		Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
		Згідно мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, не повинна перетворюватись на несправедливо покладений непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
		Одночасно зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність в кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
		У контексті вищезгаданого, зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі статті 74 Господарського процесуального кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що штраф відповідно до статті 118 Статуту залізниць України стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
		Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
		Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.
		При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
		Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
		Отже, в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, тобто має місце не порушення зобов`язання з боку відповідача, а порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов`язана зі збитками залізниці, а тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
		Зменшуючи розмір штрафу з 67035,00рн. (5-ти кратний розмір провізної плати) до 13407,00 грн (одна провізна плата), суд першої інстанції не навів обґрунтування, чому штраф зменшено саме до однієї провізної плати.
		Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, враховуючи інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов`язку; суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що на думку позивача, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.
		Відтак, зменшення розміру штрафу здійснюється на розсуд суду, однак, у спірних правовідносинах апелянтом не доведено винятковість обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшити розмір штрафу.
		Враховуючи, що спірний штраф нарахований за порушення відповідачем порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір штрафу.
		Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у вирішенні питання щодо можливості застосування ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України в спірних правовідносинах, суд не приймає правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17 та від 20.03.2018 у справі №925/1025/17 та від 05.02.2019, на які посилався позивач у відповіді на відзив, вважаючи релевантними правові висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 06.09.2019 у справі №910/16925/18, оскільки релевантними колегія суддів вважає висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №905/1450/20. 
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
		Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини даної справі, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача та, відповідно, зменшення заявленого до стягнення штрафу. Вказане є передумовою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги позивача про не з`ясування обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення в частині зменшення судом розміру штрафу знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
		Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 підлягає задоволенню, а вказане рішення суду скасуванню в частині відмови у задоволенні позову з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позову.
		Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача  Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь».
		Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 задовольнити.
		2. Рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити:
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (69008, Запоріжська область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд 89, каб. 12, ЄДРПОУ 00191158) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ - 40081237) штраф в розмірі 53628,00 грн.
		3. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 у справі №905/2410/21 залишити без змін.
		4. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (69008, Запоріжська область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд 89, каб. 12, ЄДРПОУ 00191158) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ - 40081237) 3405,00 грн витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
		5. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Донецької області.
		6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч.3 ст.287 ГПК України.
		 
		 Повний текст постанови складено 21.12.2022.
		 
		 
		Головуючий суддя О.О. Радіонова
		 
		 
		Суддя О.А. Істоміна 
		 
		 
		Суддя О.Є. Медуниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...