Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 905/902/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації.
Надіслано судом: 23.12.2022. Зареєстровано: 24.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2022
Номер судового провадження: 182 Д

асником якого є відповідач, є скріншот з сайту офіційного веб сайту телеканалу «Донбас», на якому відображені логотипи сайту, каналу ТОВ «ТРК «Україна» та зафіксований фрагмент відеосюжету, який збігається із сюжетом аудіовізуального твору, розміщеного на електронному носії - CD-R.
		Доцільність та можливість прийняття у якості належних та допустимих доказів скріншотів сайті узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у справі № 923/566/19 від 14.05.2020.
		Крім того, матеріали справи містять витяг з журналу обліку передач телеканалу «Донбас» ТОВ «Телерадіокомпанія Україна», відповідно до якого в ефірі за 20.02.2020р. об 01:27, 03:53, 08:31, 18:00, 19:25, 21:31, 23:41 відбувалась трансляція програми «Время новостей Донбаса». 
		Доводи відповідача (апелянта) викладені в апеляційній скарзі та письмових пояснення про те, що у відеосюжеті йде мова не про позивача, спростовуються наступними репліками диктора:
		«…Так днями жителі Лимана захищали собак від працівників Харківського центру поводження з тваринами. Місцеві чиновники виділили їм двісті тисяч гривень на відлов безпритульних собак. Олександр каже не дав забрати з будки чіповану охоронник тепломережі та її щеня, бо вже колись так втратив свого пса». «Деякі містяни такою роботою працівників Харківського центру обурені…».
		Також, матеріали справи містять заяву свідка ОСОБА_3 нотаріально посвідчену 21.07.2020, яка є майстром виробничої дільниці з благоустрою територій Комунального підприємства «Лиманський «Зеленбуд», яка 20.02.2020 в ефірі телеканалу «Донбас» в передачі «Время новостей Донбасса» (Телерадіокомпанія «Україна2) надала коментар журналісту (репортеру) телеканалу «Донбас» щодо запитуваної ним ситуації, яка склалася щодо вилову домашніх тварин у місті Лиман Донецької області. Зокрема, у відповідній заяві, остання підтвердила, що до неї дійсно зверталися співробітники телеканалу «Донбас» (Телерадіокомпанія «Україна») з проханням надати офіційний коментар щодо ситуації з вилову домашніх тварин на території міста Лиман Донецької області. Такий коментар був наданий та висвітлений у поширеному відеосюжеті 20.02.2020 в ефірі телеканалу «Донбас» в передачі «Время новостей Донбасса» (Телерадіокомпанія «Україна»). 
		За наслідками дослідження аудіовізуального твору, колегія суддів дійшла висновку, що викладена в межах спірного відео сюжету інформація не має характеру оціночних суджень, інформація стосується конкретних подій, конкретної особи, повідомляється чітко, точно та є констатацією факту з боку кореспондентів телеканалу. 
		Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що неправомірні, безпідставні та необґрунтовані публічні звинувачення комунального підприємства у вчинення протиправного суспільно значимого діяння принижують його ділову репутацію.
		Згідно зі статтею 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. 
		За змістом статті 79 ГПК України обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.
		Відсутність з боку відповідача поданих контраргументів на спростування факту поширення вищевказаної інформації з відповідними підтверджувальними доказами, свідчить про наявність мотивів визнання поданих позивачем доказів поширення недостовірної та такої, що принижує ділову репутацію інформації більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у даній справі. 
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність, обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» інформацію», поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» в ефірі телеканалу «Донбас», в програмі «Час новин Донбасу» та в частині зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію у в ефірі телеканалу «Донбас» в програмі «Час новин Донбасу» у час виходу цієї програми у телеефір.
		 
		Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмови у задоволенні позову в частині визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформації, розміщеної на сайті за посиланням: http://novosti.donbass.tv/ua/vTemva/view/2020/02/20/23298/, а також на офіційній сторінці телеканалу в соціальній мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.eom/donbasstv/videos/i 91.105415321242/ та відеохостингу YouTube за посиланням: ht:tps://www.youtube.com/'watch?v=cttlqUcguOBk, оскільки оспорювані відеозаписи на вказаних веб-сторінках відсутні.
		 
		Щодо стягнення упущеної вигоди у розмірі 78840, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно із п. 4 ч. 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
		За приписами ч. 2 статті 22 ЦК Українивизначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Згідно із ч. 2 статті224, ч. 1 статті225 ГК Українипід збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а такожне одержані нею доходи,якіуправнена сторонаодержала б у разі належного виконаннязобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема,неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,мала право розраховуватиу разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
		Отжезбитки- це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
		Збитки як правова категорія включають в себе йупущену (втрачену) вигоду(lucrum cessans), яка відрізняється відреальних збитків(damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
		Відшкодування збитківє однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правилстатті 22 ЦК України, адже ч. 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
		Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуютьсязаходи, вжиті кредиторомщодо їх одержання (ч. 4статті 623 ЦК України).
		Отже для застосування такої міри відповідальності якстягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі№ 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14.
		Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений упостанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18).
		Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
		Окрім того,позивач (кредитор)повинендовести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі№ 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
		Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про наявність втрат майнового характеру, що настали у зв`язку з поширенням відповідачем оспорюваних відомостей щодо позивача, вчинення будь-яких інших конклюдентних дій позивача (наприклад, початок виконання договору) контрагентів (розірвання договору та невиконання грошових зобов`язань), що призвели до реальних фінансових збитків саме через знижений престижу чи підриву довіри до діяльності позивача. 
		Крім того, до суду не надано і доказів, які б свідчили про вжиття позивачем заходів щодо одержання таких доходів.
		На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 78840, 00 грн. 
		 
		Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100000, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
		Відшкодування моральної шкоди передбаченостаттею 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Приписами ч. 1, 2статті 1167 ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
		З аналізу наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності) чи неправомірного рішення. Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовуєтьсятій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньопорушені протиправними діями (бездіяльністю, рішеннями) інших осіб.
		За загальним правилом, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. У справах про відшкодування моральної шкоди, позивач має довести, які саме дії спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
		Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (стаття 22 ЦК України,стаття 225 ГК України).
		Разом з тим, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, не подано доказів наявності причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (зниження престижу, ділової репутації тощо), не надано обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позові в частині відшкодування 100000, 00 грн моральної шкоди.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Таким чином, доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» (вх. 183 Д) та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (вх. 182 Д) задоволенню не підлягають, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2021 у справі № 905/902/20 підлягає залишенню без змін.
		З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за їх подання покладаються судом на скаржників.
		Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» (вх. 183 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2021 у справі № 905/902/20 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (вх. 182 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2021 у справі № 905/902/20 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2021 у справі № 905/902/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2022 
		 
		Головуючий суддя І.А. Шутенко
		 
		Суддя М.М. Слободін 
		 
		Суддя В.С. Хачатрян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...