Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/7144/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2022. Зареєстровано: 27.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2022.
Дата набрання законної сили: 21.02.2023
Результат оскарження 21.02.2023 Апеляційний суд Чернівецької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/727/390/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021262020002326

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/7144/22 
		                           Провадження № 1-кп/727/390/22
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		Головуючого - судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		сторін кримінального провадження:
		прокурора: ОСОБА_3 
		потерпілої: ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021262020002326 від 04.09.2021 року, по обвинуваченню: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Шилівці, Дністровського району, Чернівецької області проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, із неповною вищою освітою, розлученого, раніше неодноразового судимого: останній раз: 24.04.2018 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 21.12.2019 року.
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_6 у вересні 2021 року вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах:
		Так, 03.09.2021 року приблизно о 09 год. 15 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії є непомітними для сторонніх осіб, проник до житлового будинку ОСОБА_4 , розташованого за вищевказаною адресою.
		Продовжуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливого мотиву, перебуваючи в одній із кімнат вказаного будинку, викрав грошові кошти в сумі 10000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_4 .
		У подальшому, ОСОБА_6 пройшов до виходу з будинку, де був помічений потерпілою ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_7 , які намагалися його затримати.
		Після цього, ОСОБА_6 , реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 10000 гривень.
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні від дачі показань відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. 
		Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що у вересні 2021 року син привіз її на дачу, що по АДРЕСА_2 . Син першим пішов до будинку відчиняти двері. Вона йшла позаду і побачила як син почав із кимось битися. З будинку вибіг чоловік, який був одягнутий у темну куртку з кепкою на голові. Син побіг за ним і наздогнав його у них на городі. Між ними знову почалась бійка. Невідомий чоловік бив її сина по голові та душив його, у зв`язку з чим вона пішла до них, щоб допомогти сину. Вона взяла цеглину і вдарила обвинуваченого по голові, проте останній правою рукою вдарив її у щоку, від чого вона впала. Під час бійки кепка з голови обвинуваченого впала і залишилась на городі. Також на городі були розкидані чоловічі носки. ОСОБА_6 втік через огорожу, син намагав його наздогнати, однак не зміг. Після цього вони викликали поліцію. З кімнати у будинку було викрадено кошти у сумі 10000 гривень, які були в чашці у серванті. Поліція оглянула будинок та город, забрала кепку, носки та лом. Із нею проводилась слідча дія по впізнанню обвинуваченого по фото. Це був обвинувачений, вона впізнає його. Завдана шкода їй не відшкодована. Міру покарання віднесла на розсуд суду. 
		Свідок ОСОБА_7 суду показав, що періодично разом із матір`ю проживає на дачі. Зазначив, що у вересні 2021 року вранці привіз мати на дачу. Хотів відчинити двері будинку ключами, проте двері були зламані. Він отримав удар у голову, потім ще один, після чого зміг вдарити нападника. Обвинувачений штовхнув його і побіг на город. Свідок наздогнав його на городі, там між ними розпочалась бійка. Обвинувачений бив його в обличчя, душив, декілька разів виривався від нього. Чоловік був одягнутий у темну куртку, на голові у нього була кепка, а на руках - носки. Спочатку у нього на обличчі був шарф, який потім злетів. Він впізнає його, це був ОСОБА_6 . Обвинувачений вирвався від нього, перевалився через сітку і втік. З будинку, з кімнати матері, викрали 10000 гривень. Під час досудового розслідування з ним було проведено впізнання особи за фотознімками. 
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що є пенсіонером та дійсно був присутній під час проведення слідчої дії: огляду місця події. Дачний будинок потерпілої розташований по сусідству з його будинком. Того дня у будинку ОСОБА_4 сталася крадіжка. Працівники поліції запросили його бути понятим, на що він погодився. Що саме вилучали з місця події він не пам`ятає у зв`язку з тим, що пройшов тривалий час. Підпис у протоколі огляду місця події від 03.09.2021 року належить йому.
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що у минулому році її попросили бути присутньою у якості понятої під час проведення слідчого експерименту. Слідча дія проводилась у зв`язку з тим, що пограбували її сусідку. Під час слідчої дії вівся відеозапис та було складено протокол, який вона підписала. 
		Свідок ОСОБА_10 суду показав, що приблизно рік тому по вул.Кельменецькій в його сусідки на дачі сталася крадіжка. Його запросила для участі у слідчій дії в якості понятого. Окрім нього, там були присутні ОСОБА_9 , потерпіла та її син, які показували як все відбувалось. Під час проведення слідчої дії працівниками поліції вівся відеозапис. 
		Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, крім показів потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
		-Витягом з кримінального провадження №12021262020002326 від 04.09.2021 року, з якого вбачається, що 03.09.2021 року у період з 09 год. 15 хв. по 10 год. 15 хв. невстановлена особа, перебуваючи по АДРЕСА_2 шляхом віджиму вхідних дверей до будинку, проникла до середини, звідки таємно викрила грошові кошти в сумі 10000 гривень, чим спричинила власнику ОСОБА_4 майнову шкоду (а.п.5-6 Том 1);
		-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.09.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_4 повідомила, що 03.09.2021 року в період часу з 09 год. 15 хв. по 10 год. 15 хв. невстановлена особа шляхом віджиму вхідних дверей проникла до дачного будинку за адресою АДРЕСА_2 , звідки зі спальної кімнати викрала 10000 гривень (а.п.16 Том 1);
		-Протоколом огляду місця події від 03.09.2021 року, у ході проведення якого було оглянуто місце події із застосуванням фотозйомки: дачний житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та прилеглу до нього територію домогосподарства,огороджену по всьому периметру металевою сіткою. При вході у будинок справа на підлозі виявлено шматок металевої арматури. В кімнаті будинку в хаотичному порядку розкидані речі, порушена обстановка. На вулиці вздовж будинку перпендикулярно до будинку знаходиться земельна ділянка за маленьким парканом поруч із бічною стіною будинку. Поруч із парканом на городі серед рослин виявлено кепку чорного кольору «бейсболку», від якої на відстані 5 м. на грунті виявлено шкарпетку чорного кольору та на дереві поруч ще одну шкарпетку. Під час огляду місця події, зокрема виявлено: металеву арматуру з підлоги в коридорі будинку біля вхідних бверей; кепку чорного кольору з грунтової поверхні на городі; дві чорні шкарпетки (а.п.19-45 Том 1);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2021 року, у ході проведення якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала особу, зображену на фото №3 ( ОСОБА_6 ), яка 03.09.2021 року вчинила крадіжку і наносила удари її сину (а.п.58 Том 1);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2021 року, у ході проведення якого свідок ОСОБА_7 впізнав особу, зображену на фото №2 ( ОСОБА_6 ), яка 03.09.2021 року вчинила крадіжку і яку він намагався затримати (а.п.58 Том 1);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2021 року та відеозаписом до нього за участю потерпілої ОСОБА_4 , у ході проведення якого остання повідомила наступні обставини. Зокрема, потерпіла розповіла як вони із сином прямували до входу в будинок АДРЕСА_2 , однак двері будинку виявились відчиненими. Назустріч їм вийшов чоловік, з яким ОСОБА_7 вступив у бійку та намагався затримати. Після цього невідомий чоловік побіг на город, вони побігли за ним. Там між її сином та чоловіком продовжилась бійка. Вона підбігла до них та нанесла декілька ударів по потилиці чоловіку, після чого останній наніс удар їй в праву сторону лиця, від якого вона впала. У подальшому, невідомий чоловік переліз через огорожу та втік. (а.п.66-68 Том 1);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2021 року та відеозаписом до нього за участю свідка ОСОБА_7 , у ході проведення якого останній повідомив наступні обставини. Зокрема, він розповів як разом із своєю матір`ю приїхав на дачу. Він перший хотів зайти до дачного будинку, проте двері виявились відчиненими. Назустріч йому з будинку вибіг невідомий чоловік, якого він намагався затримати, у зв`язку із чим між ними виникла бійка. Невідомий наніс йому декілька ударів правою рукою в обличчя. Він намагався втікати, однак свідок наздогнав його на городі, де між ними знову виникла бійка. Останній кинув його на землю, після чого перескочив через огрожу та втік (а.п.69-71 Том 1);
		-Висновком експерта №СЕ-19/109-21/10564-БД від 29.12.2021 року, відповідно до якого на наданій на дослідження кепці, а саме на: зовнішній поверхні кепки, внутрішній поверхні та піддашку кепки виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профілі), які наведено в таблицях 1.1., 2.1. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зовнішній поверхні кепки є змішаними та придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками клітин, виявлених на внутрішній поверхні кепки і на піддашку кепки та належать невстановленій особі чоловічої статі (а.п.117-125 Том 1);
		-Висновком експерта №СЕ-19/109-22/5110-БД від 12.07.2022 року, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено в таблиці 1.1. Генетичні ознаки клітин, виявлених на внутрішній поверхні кепки і на піддашку кепки та домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених на зовнішній поверхні кепки збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_6 та в об`єктах №№1.2, 1.3 складає 3,13*10-38. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,19*10-37 осіб (а.п.133-142 Том 1); 
		-Протоколом отримання зразків для експертизи від 09.05.2022 року, складеним на підставі постанови прокурора про відібрання зразків для проведення експертизи від 09.05.2022 року, згідно якого слідчим було відібрано у підозрюваного зразки букального епітелію для проведення молекулярної експертизи (а.п.192 Том 1);
		Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно. 
		Суд критично оцінює позицію обвинуваченого щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, оскільки його винуватість у вчиненні злочину доведена і сумніву не викликає. Таку позицію обвинуваченого, суд вважає способом, обраним ним для свого захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.
		Аналізуючи досліджені судом докази, що надані сторонами обвинувачення та захисту, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого та захисника про те, що його слід виправдати у пред`явленому обвинуваченні.
		Так, визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно зіст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 23 КПК Українипередбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім як у випадках, передбачених зазначеним Кодексом.
		На виконання вказаних вимог Закону судом було безпосередньо досліджено зібрані по справі стороною обвинувачення письмові докази, зокрема: протокол огляду місця події від 03.09.2021 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2021 року за участю потерпілої ОСОБА_4 , протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2021 року за участю свідка ОСОБА_7 , висновок експерта №СЕ-19/109-21/10564-БД від 29.12.2021 року.
		Зокрема, із дослідженого судом висновку експерта №СЕ-19/109-22/5110-БД від 12.07.2022 року видно, що генетичні ознаки клітин, виявлених на внутрішній поверхні кепки і на піддашку кепки та домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених на зовнішній поверхні кепки збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_6 та в об`єктах №№1.2, 1.3 складає 3,13*10-38. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,19*10-37 осіб. 
		Окрім того, суд бере за основу покази потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 , які під час судового розгляду впевнено впізнали обвинуваченого ОСОБА_6 як особу, яка 03.09.2021року проникла уїх будинокпо АДРЕСА_2  та яку було виявлено ними безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення. 
		Цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку щодо обставин кримінального правопорушення.
		Вказані докази є достатніми та в сукупності із документами та висновком експерта дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Даючи оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить із наступного.
		Так, необхідно враховувати, що чинний Кримінальний кодекс України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж відповідно до ст.186 кодексу  це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади кримінальних правопорушень відрізняються за способом їх учинення.
		Крадіжка (таємне викрадення чужого майна)  це викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
		Грабіж  це відкрите викрадення чужого майна в присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення. Грабіж, як і крадіжка, вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява в злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном. Якщо особа, яка протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на скоєння відповідного злочину.
		Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6.11.2009 року №10, крадіжку та грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно й мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але відразу була викрита. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами й, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування (залежно від характеру насильства чи погрози) як грабіж чи розбій.
		Враховуючи наведені вище роз`яснення, а також те, що дії обвинуваченого були розпочаті як крадіжка, проте, в подальшому, виявлені потерпілою, яка приїхала до будинку та при вході у дверях виявила обвинуваченого, який незважаючи на це, намагався втекти, вступив у бійку з сином потерпілої, який намагався його затримати, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст.186 КК України. 
		Суд вважає, що у даному випадку вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Відповідно дост. 94 КПК Україниоцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у зазначеній статті, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.186 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, те, що згідно до ст.12 КК України, правопорушення, передбачене ч.3 ст. 186 КК України є тяжким злочином.
		Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, під час розгляду даного кримінального провадження перебував у розшуку, завдану шкоду потерпілій не відшкодовано, по місцю проживання характеризується негативно. 
		Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Відповідно до вимог статей50,65 Кримінального кодексу Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та особи винного, керуючись принципомсправедливості та індивідуалізації призначення покарання,суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому в межах санкції статті ч.3 ст.186 КК України.
		Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявомсправедливостієпитаннявідповідності покарання вчиненому злочину;категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційнийпідхід, неупередженість.Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному,а й те,що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особоювинного.Адекватність покаранняступенютяжкостізлочину випливає з принципу правової держави,ізсутіконституційнихправтасвободлюдиниі громадянина, зокрема права насвободу,які неможуть бути обмежені, крім випадків, передбачених 
		КонституцієюУкраїни.
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		При цьому також суд враховує, що відповідно дост.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		З урахуванням зазначеного, при визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема ставлення обвинуваченого до вчиненого: у вчиненому не розкаявся, потерпілій особі завдані збитки не відшкодовано, вибачення у потерпілої ОСОБА_6 не попросив.
		Крім того, суд враховує, що завдана сума збитків у розмірі 10000 гривень для потерпілої особи, яка є пенсіонеркою за віком, є суттєвою та втрата вказаних коштів значною мірою вплинула на її майновий стан. 
		Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та вчинив новий злочин у період непогашеної судимості, під час досудового розслідування ОСОБА_6 перебував у розшуку та намагався ухилитися від правосуддя з метою уникнення відповідальності за вчинене діяння.
		Слід зазначити, що не знижує тяжкості й небезпечності злочину, вчиненого засудженим за наведених обставин, його характеристика у загальносоціальному плані.
		Суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_6 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Таку міру суд вважає необхідною та достатньою не тільки для покарання ОСОБА_6 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 09.05.2022 року.
		Стягнути з засудженого  ОСОБА_6 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 18341 грн. 05 коп.
		Речовий доказ: слід знаряддя зламу, що перекопійований на 1 пластиліновий зліпок та металеву арматуру, що передані на зберігання до камери збереження речових доказів Чернівецького РУП  знищити. 
		Речовий доказ: дві шкарпетки чорного кольору, які поміщено до сейфу-пакету №SUD2028857, кепку чорного кольору, що запакована до спеціального пакету №5272978, що передані на зберігання до камери збереження речових доказів Чернівецького РУП  знищити. 
		Речові докази: дев`ять мобільних телефонів та сім блістерів від сім-карток, які запаковано в спеціальний пакет НПУ №ЕХР0301892, нагрудну чоловічу куртку, викрутку, які запаковано в спеціальний пакет НПУ № SUD3004375, дві пари ношених чоловічих кросівок, які запаковано в спеціальний пакет НПУ №7220822, що передані на зберігання до камери збереження речових доказів Чернівецького РУП - повернути ОСОБА_6 .
		На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...