Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/14091/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 27.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2022.
Дата набрання законної сили: 21.04.2023 (частково)
Результат оскарження 21.04.2023 Волинський апеляційний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: 2/161/4358/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/14091/22 
		Провадження № 2/161/4358/22 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 грудня 2022 року    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді Олексюка А.В.,
		при секретарі судових засідань  Вольської А.А.,
		за участю представника позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  Кузіна Є.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів в порядку захисту прав споживачів, -
		В С Т А Н О В И В :
		12.10.2022 позивач ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він є споживачем фінансових послуг, що надаються відповідачем АТ КБ «Приватбанк». Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.11.2020 р. по справі №161/15649/20 позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 69946,33 грн та судовий збір в розмірі 1486,21 грн.
		24.11.2021 позивачем було сплачено суму заборгованості в повному обсязі і 29.11.2021 Другим відділом ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.
		02.12.2021 було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) та укладено угоду SAMDNWFC00072522963 з метою отримання заробітної плати за місцем військової служби без кредитного ліміту.
		Відповідач протягом періоду з 07.12.2021 здійснював безпідставне автоматичне списання грошових коштів з картки позивача на погашення неіснуючої простроченої заборгованості по неіснуючій карті НОМЕР_3 . 
		Банк безпідставно списував кошти з рахунку позивача під час воєнного стану, створюючи певні незручності, серйозні обмеження у житті позивача, оскільки він є військовослужбовцем, його служба пов`язана з частими змінами дислокацій та переміщень по території України.
		Позивач просив суд стягнути безпідставно списані кошти з карткового рахунку НОМЕР_1 в сумі 24600 грн, пеню за неповернення списаних коштів за період з 12.12.2021 по 10.10.2022 в розмірі 59113 грн, суму інфляційних витрат за період з 12.12.2021 по 10.10.2022 в розмірі 1681 грн, моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.10.2021 відкрито провадження у справі.
		03.11.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилався на те, що списання коштів з карти для виплат мало місце 08.03.2022 р в сумі 9140,40 грн та 10.03.2022 в сумі 42,35 грн, однак, вказані кошти було повернуто на картковий рахунок 19.05.2022. Зазначив, що ОСОБА_2 виконав рішення Луцького міськрайонного суду від 27.11.2020 лише в листопаді 2021 року, впродовж цього періоду позивач продовжував користуватися кредитними коштами, у зв`язку з чим банком нараховувалися відсотки за користування кредитом. Тому підстави для стягнення з банку коштів, які списувалися на погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом  відсутні, а тому і стягнення пені, інфляційних витрат та моральної шкоди, які є похідними, тому не підлягають до задоволення. 
		21.11.2022 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просила стягнути безпідставно списані кошти з карткового рахунку НОМЕР_1 в сумі 15 417 грн, пеню за неповернення списаних коштів за період з 12.12.2021 по 31.10.2022 в розмірі 49 499 грн, суму інфляційних витрат за період з 12.12.2021 по 31.10.2022 в розмірі 1 442 грн, моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Та подала відповідь на відзив, де вказала, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.11.2020 року було зафіксовано, що у заяві позичальника відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначального розміру. Згідно виписки з рахунку позивача за період з 01.11.2021 по 31.03.2022 від 05.09.2022 ніякого кредиту на ній не встановлено, заборгованості не було, а витрати в сумі 13271,42 грн відповідають надходженням на рахунок, а тому не є користуванням кредитними коштами. 19.05.2022 відповідачем повернуто частину коштів, які були незаконно списані в сумі 9182,75 грн, чим відповідач підтвердив безпідставність списання коштів з карткового рахунку позивача.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, зазначені в заяві про уточнення позовних вимог, підтримала, просила задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві.
		Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.11.2020 р. по справі №161/15649/20 позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 69946,33 грн та судовий збір в розмірі 1486,21 грн (а.с.15-16).
		24.03.2021 головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ було відкрито виконавче провадження №64937589 на підставі виконавчого листа №161/15649/20 (а.с.22).
		29.11.2021 головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ було закрито виконавче провадження №64937589 у зв`язку з сплачення боргу, виконавчого збору та витрат (а.с.22).
		   Вищедослідженні документи, свідчать про відсутність у позивача будь-яких невиконаних зобов`язань перед відповідачем за кредитним договором, згідно заяви №б/н від 14.12.2011.
		З виписки по рахунку позивача ОСОБА_2 від 05.09.2022, вбачається, що за період з 07.12.2021 по 10.03.2022 загальна сума автоматичних списань, здійснених банком склала 24600 грн із призначенням «Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_4 » (а.с. 8-11).
		Списання зазначених коштів відбувалося без розпорядження та згоди позивача, що визнається позивачем, та в силу ч. 1ст. 82 ЦПК Українидоказуванню не підлягає.
		09.09.2022 р. позивачем було подано до відповідача вимогу про повернення безпідставно списаних з карткових рахунків грошових коштів в загальній сумі 24600 грн. Також да цієї вимоги були надані копія виписки по картковому рахунку від 05.09.2022 та інформація з Єдиного реєстру боржників станом на 09.09.2022 (а.с. 18-19).
		Відповідно до виписки по рахунку позивача ОСОБА_2 від 02.11.2022, вбачається, що 19.05.2022 із призначенням «повернення коштів, списаних на погашення заборгованості з НОМЕР_5 » було повернуто кошти в розмірі 9140,40 грн та 42,35 грн (а.с. 36-37).
		Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зіст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Відповідно до ч. 2ст. 1071 ЦК Українигрошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Пунктом 26.1статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»передбачено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.
		Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженоїпостановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22(далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		Згідно з пунктом 6.4 Інструкції договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).
		Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції).
		Відповідно дост. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч.1 ст.13, ч.1 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Як вже встановлено судом, відповідач списав грошові кошти позивача без його згоди або розпорядження, за відсутністю будь-якого рішення суду про стягнення з позивача зазначених коштів, при відсутності заборгованості позивача перед відповідачем, а відтак таке списання є незаконним та списані банком гроші підлягають поверненню позивачеві.
		За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 417 грн., тобто безпідставно списаних відповідачем грошових коштів з рахунку позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		В частині позовних вимог про стягнення пені за неповернення списаних коштів за період з 12.12.2021 по 31.10.2022 в розмірі 49 499 грн та суми інфляційних витрат за період з 12.12.2021 по 31.10.2022 в розмірі 1 442 грн, суд дійшов до висновку про відмову в їх задоволенні, з підстав недоведення та здійснення позивачем розрахунку, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
		Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 2.3 Рішення Конституційного суду від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (справа № 1-5/2012) право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях32,56,62,152 Основного Закону України. Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються вЦивільному кодексі України, устатті 23якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п`ята).
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 46 Постанови Великої палати Верховного суду від 08 квітня 2020 року в Справі № 180/1560/16-а)
		Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17.
		Відповідно достатті 23 Цивільного кодексу Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що внаслідок незаконних дій відповідача він відчув негативні емоції, пов`язані з порушенням його права на вільне розпорядження власними коштами та нехтуванням закону з боку відповідача. Також суд приймає до уваги, що порушення відповідачем прав позивача вплинуло на звичайний уклад його життя, оскільки останній вимушений був витрачати час на відстоювання своїх прав та звертатися до банку з відповідними заявами.
		Враховуючи суть порушеного права позивача, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає, що заявлена позивачем моральна шкода в сумі 20 000 грн. є явно завищеною, а тому зменшує суму моральної шкоди до 1 000 грн. та задовольняє позовні вимоги в межах цієї суми.
		За такими обставинами, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15417 грн. безпідставно списаних з банківських рахунків, 1 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Враховуючи,що позивачзвільнений відсплати судовогозбору, так як спір у справі стосується захисту прав споживача банківських послуг, і ним заявлено дві позовні вимоги, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1984,80 грн.
		Керуючись ст.ст.12,13, 19,23,89, 141, 258, 259,263,264,265,273 ЦПК України, суд,
		                       У Х В А Л И В:
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Набережна Перемоги, буд.30, м.Дніпро) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) 15 417 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень безпідставно списаних та надміру сплачених коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ),
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Набережна Перемоги, буд.30, м.Дніпро) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Набережна Перемоги, буд.30, м. Дніпро) на користь держави судовий збір в розмірі 1984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80коп.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 26.12.2022.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                           А.В. Олексюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...