Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/654/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 27.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: 2/554/1676/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 27.12.2022Справа № 554/654/22 Провадження № 2/554/1676/2022
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		 
		 
		27 грудня 2022 року м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
		головуючого судді  Гольник Л.В., 
		секретаря судового засідання  Матвієнко О.І.,
		за участю позивача  ОСОБА_1 , 
		представника відповідача  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Донецької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними, рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якій просив стягнути з Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1 20 041 660 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, та судові витрати.
		В обґрунтування позову посилається, що 27.05.2008 року позивач був незаконно затриманий працівниками міліції та в період з 12.00 год. 27.05.2008 року до 19:52 год. 28.05.2008 року протиправно утримувався у приміщенні Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області, а працівники міліції вказаного райвідділу, застосовуючи тортури (удари руками, ногами у різні частини мого тіла, використовуючи кайданки для болісного стиснення зап`ясть рук, удушення поліетиленовим пакетом, надітим на голову, та ураження органів мого тіла електричним струмом) спричинили йому чисельні тілесні ушкодження, примушуючи зізнатись в особливо тяжкому злочині, якого позивач не скоював.
		Зазначені обставини були встановлені рішенням ЄСПЛ у справі №34199/09 від 19.06.2019 року, яким встановлено порушено пункт 1 статті 5 Конвенції стосовно права на свободу та особисту недоторканість; статтю 3 Конвенції шодо заборони катування та те, що заявника було піддано катуванню, що порушило статтю 3 Конвенції; стягнено на користь заявника 25 000 євро. Вказане рішення виконано Державою України.
		28.05.2008 року слідчим СВ Волноваського PB ГУМВС України в Донецькій області Шагєєвим O.P. у період з 19.52 год. до 20.12 год. відносно позивача складено протокол про затримання за підозрою у скоєнні злочину передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
		30.05.2008 року постановою Волноваського районного суду Донецької області (суддя - Ромахов В.І.) надано дозвіл на проведення обшуку у будинку за місцем мешкання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , який проведено у той же день. 
		31.05.2008 року постановою Волноваського районного суду Донецької області (суддя - Ковей Л.В.) продовжено строк затримання ОСОБА_1 до 10 діб  до 07.06.2008 року. 
		31.05.2008 року постановою прокурора Донецької області В. Мурзи кримінальну справу №55-23099 для організації проведення досудового розслідування направлено прокурору м. Донецька. Постановою заступника прокурора м. Донецька Байрачного В.І. від 31.05.2008 року створена слідча група для розслідування кримінальної справи № 55-23099.
		07.06.2008 року постановою Волноваського районного суду (суддя - Ковей Л.В.) відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІ №5 м. Донецька строком на два місяці.
		20.06.2008 року за місцем проживання батьків позивача: АДРЕСА_2 - проведено обшук.
		21.06.2008 року за місцем проживання позивача проведено повторний обшук.
		24.07.2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька (суддя- Кут`я С.Д.) строк тримання ОСОБА_1 під вартою в СІ №5 м. Донецька продовжено до 3-х місяців; 25.08.2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька (суддя - Міщенко Г.А.) продовжено до 4-х місяців.
		25.09.2008 року постановою Апеляційного суду Донецької області (суддя - Огурецький В.П.) строк тримання під вартою в СІ № 5 м. Донецька продовжено до 6-ти місяців.
		22.10.2009 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області (колегія суддів у складі - Галатіна А.М., Седих A.B.) кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 ч.2, ч. 3 ст.146, ч.4 ст.190 , ч. 3 ст.365 КК України направлено прокурору Донецької області для проведення додаткового розслідування у зв`язку з неповнотою досудового слідства. Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишено тримання під вартою в СІ № 5 м. Донецька.
		28.01.2010 року ухвалою Верховного Суду України (колегія суддів у складі - Верещаки В.М., Скотаря А.М., Жука В.Г.) ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22.10.2009 року про направлення справи на додаткове розслідування залишено без змін.
		17.11.2011 року вироком Апеляційного суду Донецької області (колегія суддів у складі - Опрі Л.А., Демьяносової A.B.) підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочинів за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 , ч.4 ст.190 КК України та підсудного ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 ч.2, ч. 3 ст.146, ч. 4 ст.190 , ч. 3 ст. 365 КК України виправдано за недоведеністю їх участі у вчиненні інкримінованих злочинів.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 тримання під вартою у СІ № 5 м. Донецька скасовано та звільнено їх з-під варти негайно.
		02.02.2012 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (колегія суддів у складі  Мороза М.А., Слинька С.С., Наставного В.В.) вирок Апеляційного суду Донецької області щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий розгляд у іншому складі суду.
		03.04.2014 року вироком Докучаєвського міського суду Донецької області (у складі колегії суддів - Спішина Ю.М., Клименка В.П., Черткової JI.A.) ОСОБА_1 визнано невинним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 КК України - за недоведеністю його участі у скоєнні злочинів, а щодо злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України визнано невинним за відсутністю в діях складу злочину. Даний вирок оскаржено заступником прокурора м. Докучаєвська Сєргєєвим A.B., Белеєм В.М. та його захисником, але матеріали кримінального провадження було втрачено.
		01.10.2020року ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області (суддя - Каретник Ю.М.) заяву ОСОБА_1 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження № 1-21-11-г за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146, ч.4 ст.190 КК України задоволено. Відновлено матеріали втраченого судового провадження у кримінальній справі №0515/2603/2012 (провадження №1/228/4/2014) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 , ч.4 ст.190 КК України.
		01.04.2021 року ухвалою Донецького апеляційного суду (колегія суддів у складі - Преснякової A.A., Свягіної І.М.) апеляційне провадження у кримінальній справі за апеляцією виправданого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Чернобай М.П. на вирок Докучаєвського міського суду Донецької області від 03.04.2014 року стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закрито у зв`язку з відкликанням апеляції.
		Отже, 01.04.2021 року виправдувальний вирок Докучаєвського міського суду Донецької області від 03.04.2014 року стосовно ОСОБА_1 набрав законної сили.
		Внаслідок незаконних дій та рішень органів досудового слідства, прокуратури і суду, позивач незаконно перебував під вартою по обвинуваченню у скоєнні особливо тяжких злочинів з 27.05.2008 року до 17.10.2011 року, а саме - 3 роки 4 місяці 20 днів (40 місяців і 20 днів), а всього під слідством та судом - з 27.05.2008р. по 01.04.2021р., а саме 12 років 10 місяців 5 днів. (154 місяці і 5 днів).
		Незаконні дії та рішення прокурорів, слідчих та суддів також завдали позивачу значних моральних страждань:
		- рішення ЕСПЛ від 19.06.2019 року визнано порушення ст.ст.5, 3, Конвенції відносно ОСОБА_1 , внаслідок незаконного затримання, тортур, нелюдського поводження, такого, що принижує гідність, поводження. За моральні страждання впродовж доби перебування позивача у Волноваському РВ з 27 по року присуджено компенсацію у розмірі 25 000 євро;
		- ОСОБА_1 було звинувачено у скоєнні особливо тяжких злочинів, у тому числі вбивства, за яке кримінальним кодексом передбачено довічне позбавлення волі, на підставі злочинної фальсифікації доказів та примушування свідка до надання показів про причетність позивача до скоєння вбивства з особливою жорстокістю. Вказані факти фальсифікації безпосередньо встановлені у виправдувальному вироку Докучаєвського міського суду Донецької області від 03.04.2014 року по справі №0515/2603/2012. 
		Продовж досудового слідства, внаслідок викладених вище обставин щодо фальсифікації з метою обвинувачення мене у скоєнні особливо тяжких злочинів та відвертого беззаконня з боку працівників правоохоронних органів, позивач відчував найсильніший психологічний стрес, страх, мав нервові зриви, постійні головні болі, підвищений тиск, відсутність апетиту, посивіння волосся, відчуття повної безвиході, значного погіршення психологічного стану аж до суїцидальних настроїв.
		Значне погіршення психологічного стану і страждання позивача, пов`язані з тривалим, з 27.05.2008 року по 17.10.2011 року знаходженням під вартою.
		Проведення незаконних обшуків, що проводилися вдома та у батьків, у присутності сусідів та знайомих, які дізнались, де перебуває позивач і за яким обвинуваченням; коли всі почали обходити стороною дружину «мента-вбивці», дружина була змушена переїхати із сином до батьків позивача, бо боялась залишатись вдома.
		Тривалий час, сім`я позивача перебувала у повній ізоляції у суспільстві, відчуваючи страх і презирство з боку оточуючих, у тому числі друзів, знайомих, сусідів.
		Коли ж позивач 17.10.2011року він вийшов із СІЗО, то відчував себе повністю іншою людиною. У нього повністю зламана кар`єра в органах внутрішніх справ, коли до пенсії залишалось допрацювати 5 років; спроби знайти хоч якусь роботу за спеціальністю закінчувались відмовою роботодавця.
		Вказані обставини повністю зламали життя, через непоправні зміни емоційно - психологічного стану позивача призвели до розлучення із дружиною, повністю повна соціальна ізоляція і з боку колишніх «друзів», знайомих, сусідів як у м.Донецьку, так і у смт.Чутове Полтавської області, де я народився і тривалий час мешкав.
		У зв`язку з незаконним кримінальним переслідуванням був змушений вживати додаткових заходів для захисту від обвинувачення, доводити свою невинуватість.
		Перебування на протязі тривалого часу під вартою по обвинуваченню у скоєнні особливо тяжких злочинів з 27.05.2008р. до 17.10.2011р., а саме: 3 роки 4 місяці 20 днів (40 місяців і 20 днів), та під слідством та судом - з 27.05.2008р. по 01.04.2021р., а саме: 12 років 10 місяців 5 днів (154 місяці і 5 днів), беззаперечно призвело до порушення моїх нормальних життєвих зв`язків та звичного ритму життя, чим завдало моральної шкоди. Внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури та суду ОСОБА_1 були завдані страждання у вигляді значних душевних переживань та мук, занепокоєності, постійного нервування, сорому, приниженості, страху, відчаю. Перебування під вартою призвело до порушення життєвого ритму, розірванню шлюбу, погіршення відносин з оточуючими, перед якими позивач повинен виправдовуватись, що не злочинець. В зв`язку з тривалим перебуванням під вартою та слідством він не міг налаштувати звичайний і звичний для себе ритм життя, втратив всі соціальні зв`язки. 
		Позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 20 041 660 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового розслідування, прокуратури та суду та судові витрати. 
		 
		Ухвалою суду від 26.01.2022 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 та визначено розгляд даної справи проводити у порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 02.06.2022 року у підготовчому судовому засіданні залучено у справі співвідповідачів  Головне управління Національної поліції в Донецькій області та Донецьку обласну прокуратуру.
		 
		07.06.2022 року на адресу суду від відповідача Державної казначейської служби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Позивач має довести наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. На підтвердження факту порушення права позивача, а саме у яких розмірах зазнав моральної шкоди позивач, не було надано жодних доказів. Позивач посилається на висновок експертів Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С.Бокаріуса від 31.08.2021 № 1362 щодо розміру компенсації моральної шкоди, за результатами проведеної комісійної судової психологічної експертизи ОСОБА_1 орієнтовно складає 3024,00 мінімальних заробітних плат без врахування отриманої компенсації за рішенням суду. Однак висновок експерта не є імперативною нормою а лише припущенням щодо завданої моральної шкоди позивачу. Позивачем не зазначено, з яких міркувань він виходив при визначення розміру моральної шкоди у розмірі 20041660, 00 та матеріальної шкоди у розмірі 17092,36 грн., що суперечить розумності та справедливості, а тому відсутні підстави для задоволення позову (а.с. 161-163).
		 
		27.04.2022 року на адресу суду від відповідача прокуратури Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останні просили суд у частині вимог про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, виходячи із мінімального розміру відшкодування, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативну-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». ОСОБА_1 знаходився під слідством та судом 12 років 10 місяців 6 днів або 154, 2 місяці з 27.05.2008 по 01.04.2021. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати 6500 грн. х кількість місяців перебування під слідством та судом, то у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1002300 грн. (154 місяці 5 днів х 6500 грн.). 
		При цьому суд має керуватися принципом рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		Заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20041660 грн. є занадто великим та нічим не обґрунтованим.
		Проведення експертизи у даній справі не є обов`язковим і не впливає на розмір відшкодування моральної шкоди. Такі витрати не є судовими витратами та не підлягають відшкодуванню (а.с 191-197).
		Ухвалою суду від 04.07.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
		 
		У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Наголошував на тому, що значні стреси, пережиті ним як в перший день затримання, так і продовж тривалого часу досудового розслідування, перебування під вартою, під судового розгляду спричинили значні людські страждання. Він мав сім`ю, освіту, добру репутацію, кар`єру, життєвий шлях складався вдало, але все було зламано. Все, що становило для нього цінність було ним втрачено. Не міг знайти роботу. Відбулися невідворотні зміни особистості внаслідок пережитого катування, приниження, страху, суспільної ізоляція. Розпалася сім`я. Йому приходилося та приходиться вживати значних зусиль до відновлення стану, хоча його неможливо відновити, бо все це неможливо відмотати назад.
		 
		У судовому засіданні представник відповідача Донецької обласної прокуратури визнала позов частково, у мінімальному розмірі, визначенихЗаконом України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативну-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду». 
		У судовому засіданні представник Державної казначейської служби та ГУНП в Донецькій області не з`явилися.
		Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбаченихст.223 ЦПК Українидля відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.
		 
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до такого висновку.
		За змістом ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За правилами статей12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.07.1994 по 30.04.2008 проходив службу в органах внутрішніх справ ГУ МВС України в Донецькій області (а.с.124,127, 128).
		Відповідно до наказу від 05.05.2008 року № 797 о/с майор міліції ОСОБА_1 , оперуповноважений в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці Служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, звільнений у запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 30.04.2008 року. Вислуга станом на 30.04.2008 року складає в календарному обчисленні 13 років 09 місяців 29 днів, у пільговому  15 років 02 місяці 17 днів (а.с. 127).
		ОСОБА_1 закінчив 03.07.1998 року Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому державному університеті за спеціальністю: правоохоронна діяльність, присвоєно кваліфікацію спеціаліста - юриста (а.с. 120).
		За час служби характеризувався позитивно, нагороджений відзнакою «Знак пошани» (а. с.125, 126).
		27.05.2008 року позивач був незаконно затриманий працівниками міліції та в період з 12.00 год. 27.05.2008 року до 19:52 год. 28.05.2008 року протиправно утримувався у приміщенні Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області, а працівники міліції вказаного райвідділу, застосовуючи тортури (удари руками, ногами у різні частини мого тіла, використовуючи кайданки для болісного стиснення зап`ясть рук, удушення поліетиленовим пакетом, надітим на голову, та ураження органів мого тіла електричним струмом) спричинили йому чисельні тілесні ушкодження, примушуючи зізнатись в особливо тяжкому злочині, якого позивач не скоював. 
		Зазначені обставини були встановлені рішенням ЄСПЛ у справі №34199/09 від 20.06.2019 року, яким встановлено порушено пункт 1 статті 5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканість; статтю 3 Конвенції шодо заборони катування та заявника було піддано катуванню, що порушило статтю 3 Конвенції; стягнено на користь заявника 25 000 євро. Вказане рішення виконано Державою України (а.с. 18-30).
		Платіжним дорученням Міністерства юстиції від 05.09. 2019 року № 243 грошові кошти у сумі 695881,93 грн. (еквівалент 25000 євро) були перераховані ОСОБА_1 на рахунок (а.с.31).
		28.05.2008 року слідчим СВ Волноваського PB ГУМВС України в Донецькій області Шагєєвим O.P. у період з 19.52 год. до 20.12 год. відносно позивача складено протокол про затримання за підозрою у скоєнні злочину передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (а.с. 32-33).
		30.05.2008 року на підставі постанови Волноваського районного суду Донецької області проведено обшук у будинку за місцем мешкання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 34-36). 
		31.05.2008 року постановою Волноваського районного суду Донецької області продовжено строк затримання ОСОБА_1 до 10 діб  до 07.06.2008 року (а.с. 37). 07.06.2008 року постановою Волноваського районного суду відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІ №5 м. Донецька строком на два місяці. Вказана постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини та переховуватися від слідства та суду (а.с. 38).
		31.05.2008 року постановою прокурора Донецької області В. Мурзи кримінальну справу №55-23099 для організації проведення досудового розслідування направлено прокурору м. Донецька. Постановою заступника прокурора м. Донецька Байрачного В.І. від 31.05.2008 року створена слідча група для розслідування кримінальної справи № 55-23099.
		Під час обшуків, проведеного 20.06.2008 року за місцем проживання батьків позивача: АДРЕСА_2 , та проведеного повторно 21.06.2008 року за місцем проживання позивача нічого не було виявлено (а.с. 41-42; 39).
		24.07.2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька строк тримання ОСОБА_1 під вартою в СІ №5 м. Донецька продовжено до 3-х місяців; 25.08.2008 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька строк тримання ОСОБА_1 під вартою в СІ №5 м. Донецька продовжено до 4-х місяців (а.с.43, 44).
		25.09.2008 року постановою Апеляційного суду Донецької області строк тримання під вартою в СІ № 5 м. Донецька продовжено до 6-ти місяців (а.с.45-46).
		22.10.2009 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 ч.2, ч. 3 ст.146, ч.4 ст.190 , ч. 3 ст. 365 КК України направлено прокурору Донецької області для проведення додаткового розслідування у зв`язку з неповнотою досудового слідства. Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишено тримання під вартою в СІ № 5 м. Донецька(а.с. 48-55).
		28.01.2010 року ухвалою Верховного Суду України ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22.10.2009 року про направлення справи на додаткове розслідування залишено без змін Запобіжний захід ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишено тримання під вартою (а. с. 56-58).
		17.10.2011 року вироком Апеляційного суду Донецької області підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочинів за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 , ч.4 ст.190 КК України та підсудного ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст.115 ч.2, ч. 3 ст.146, ч. 4 ст.190 , ч. 3 ст. 365 КК України виправдано за недоведеністю їх участі у вчиненні інкримінованих злочинів.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 тримання під вартою у СІ № 5 м. Донецька скасовано та звільнено їх з-під варти негайно ( а.с. 59-67).
		02.02.2012 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (колегія суддів у складі  Мороза М.А., Слинька С.С., Наставного В.В.) касаційну скаргу прокурора задоволено, вирок Апеляційного суду Донецької області щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий розгляд у іншому складі суду (а.с.68-72).
		03.04.2014 року вироком Докучаєвського міського суду Донецької області ОСОБА_1 визнано невинним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 КК України  за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, визнано невинним за відсутністю в діях складу злочину (а. с. 75 зв.- 85). Даний вирок оскаржено заступником прокурора м. Докучаєвська Сєргєєвим A.B., Белеєм В.М. та його захисником, але матеріали кримінального провадження було втрачено.
		01.10.2020року ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження № 1-21-11-г за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146, ч.4 ст.190 КК України задоволено. Відновлено матеріали втраченого судового провадження у кримінальній справі №0515/2603/2012 (провадження №1/228/4/2014) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 , ч.4 ст.190 КК України (а.с. 73-75).
		01.04.2021 року ухвалою Донецького апеляційного суду апеляційне провадження у кримінальній справі за апеляцією виправданого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Чернобай М.П. на вирок Докучаєвського міського суду Донецької області від 03.04.2014 року стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закрито у зв`язку з відкликанням апеляції (а.с. 89  90).
		Таким чином, ОСОБА_1 перебував під вартою 3 роки 4 місяці 20 днів (40 місяців і 20 днів) з 27.05.2008 року до 17.10.2011 року, в цілому під слідством та судом  12 років 10 місяців 5 днів (154 місяці і 5 днів) з 27.05.2008 року по 01.04.2021 року.
		 
		Відповідно до Висновку комісійної судової психологічної експертизи № 1362 від 31.08.2021 року, проведеної експертами Сумського відділення Національного центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України встановлено:
		1.У ОСОБА_1 наявні суттєві зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявів, які перешкоджають його активному функціонуванню як особистості і виникли внаслідок неправомірних дій органів досудового слідства та незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 115, 146, 190 КК України.
		2.Ситуація обвинувачення у скоєнні особливо тяжких злочинів є психотравмуючою для ОСОБА_1 . Притягнення до кримінальної відповідальності у поєднанні з обвинуваченням у тяжкому злочині, затримання та утримання під вартою, - спричинили ОСОБА_1 моральні (немайнові) страждання. У зв`язку з інтенсивністю, стійкістю, тривалістю впливу та негативними наслідками для особистості ОСОБА_1 , його моральні страждання є суттєвими, маргінальними (гранично допустимими для функціонування його здорової психіки).
		3.Орієнтовний розмір компенсації моральної шкоди за результатами даного експертного психологічного дослідження, сумарно складає 3024 мінімальних заробітних плат) без урахування отриманої компенсації за рішенням ЄСПЛ (а.с.91-118).
		 
		Відповідно дост. 56 Конституції Українивизначено право кожного громадянина на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень
		Відповідно до ст.1176 ЦК Українипорядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Статтями 1-3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлено, що шкода, завдана громадянинові внаслідок його незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
		Згідно ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Відповідно до ч.3 ст.13 Закону при призначенні розміру моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд зобов`язаний враховувати, що таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом.
		Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами поміркованості, розумності, справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		В п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		Ст. 12 ЦПК Українивстановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказівміститься і вст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значеннядля ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказиподаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може брати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
		 
		Таким чином, суд, проаналізувавши надані позивачем докази, приходить до висновку, що виявлений у ОСОБА_1 комплекс негативних психічних змін (моральні страждання) внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності у поєднанні з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині, затриманні та утримання під вартою є психологічною підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
		Отже, є доведеним факт заподіяння моральної шкоди неправомірними діями відповідачів Донецької обласної прокуратури та ГУНП в Донецькій області.
		 
		Щодо вирішення позовної вимоги про відшкодування спричиненої позивачу моральної шкодисуд виходить з такого.
		Положеннями ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не визначено обов`язку для суду визначати розмір відшкодування моральної шкоди в межах мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, натомість вказано на недопустимість визначати такий розмір меншим за найнижчу межу розміру такого відшкодування.
		На час винесення рішення такий гарантований законом мінімум становить  1032 917 грн., де строк перебування під кримінальним переслідуванням становить 154 місяці та 05 днів помноженні на 6700 грн. мінімальної заробітної плати на час розгляду справи в суді. Розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку не може бути меншим ніж 1032 917 грн.
		Суд бере до уваги те, що відповідно до стаття 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Як вбачається з експертного дослідження для ОСОБА_1 найбільш значимими є такі цінності, як продуктивна діяльність, соціальна затребуваність та визнання, професійна самореалізація, репутація порядної та чесної людини, працівника силових структур, самореалізація як особистості, впевненість у собі та в майбутньому, можливість спілкування зі значимим для нього оточенням, благополуччя родини, дотримання принципів законності, справедливості, моральності, благополуччя тану здоров`я та своєї сім`ї.
		Домінуючими мотивами поведінки ОСОБА_1 є орієнтованість та традиційні чоловічі установки, сімейні цінності  потреба у стабільному соціальному статусі, турботливість, потреба забезпечення функціонування себе як успішного чоловіка, батька, професіонала  юриста, співробітника МВС, товариша, небайдужого громадянина; спрямованість на соціальну відповідальність, активну позицію громадянина, потребу у самоповазі, прагненні до самостійності та незалежності; змістовна різнобічність внутрішнього світу, порядність, висока психологічна екологічність».
		ОСОБА_1 характеризується стійкістю та незалежністю поглядів, вірністю своїм усталеним принципам, позитивною соціальною спрямованістю, практичністю, відповідальністю та виваженістю суб`єктивного вибору в процесі прийняття рішень, високим самоконтролем. Він дипломатичний у спілкуванні, емоційно-стриманий, проникливий, обережний, вміє знаходити вихід із складних ситуацій, відповідальний.
		За результатами психолого-біографічного аналізу встановлено, що вище зазначені риси особистості є усталеними і домінують у всіх сферах його соціальної діяльності (а.с. 109).
		Як встановлено у судовому засіданні в результаті кримінального переслідування позивач не міг та не може працевлаштуватися, що підтверджується копією трудової книжки, де останніми записами після звільнення з органів внутрішній справ 30.04.2008 року є записи про отримання виплат по безробіттю у 2017 та 2018 роках (а.с. 128).
		Вказані обставини,а такожзміни вемоційному стані,індивідуально-психологічнихпроявів, вплинули на сімейні відносини, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.08.2016 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . 
		Суд вважає обґрунтованим та доведеним той факт, що у своїй сукупності пов`язані з незаконним притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, за вироком Докучаєвського міського суду Донецької області від 03.04.2014 року ОСОБА_1 визнаний невинним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст.146 КК України  за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України визнано невинним за відсутністю в діях складу злочину, а відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.06.2019 року встановлено факт катування та жорстокого поводження в цілому з боку співробітників правоохоронних органів  вплинули на його особистість як психотравмуючий фактор. Ці обставини завдали значних перешкод у життєдіяльності ОСОБА_1 , подолання яких вимагало і вимагає до даного часу від нього непомірних зусиль, істотно негативно вплинули на його психічний стан, значно перешкодили оптимальному та звичному для особистості ОСОБА_1 соціальному функціонуванню, зруйнувало його професійні плани. Суттєво порушили якість його усталеного життя та життєві перспективи, завдали значної шкоди його особистій гідності, діловій репутації, зруйнували його життєвий сценарій.
		Порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи, незаконне затримання, катування, тримання його під вартою в державній установі слідчого ізолятору протягом тривалого часу, розтягнуте у часі кримінальне переслідування в цілому за вчинення особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі, призвело до втрати переважної більшості активів, як підґрунтя матеріального становища та перспективного розвитку ОСОБА_1 і його сім`ї, деформації та згортанні соціальних зв`язків, наявності репутаційних втрат як кінцевий результат  наявності життєвої кризи та деформації особистості  ОСОБА_1 спричинено моральні страждання. У зв`язку з інтенсивністю, стійкістю, тривалістю впливу та негативними наслідками для особистості ОСОБА_1 його моральні страждання є суттєвими.
		При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди позивачусуд бере до уваги представлені позивачем докази з цього приводу, що містяться в матеріалах справи.
		Позивач оцінює, спричинену йому моральну шкоду у розмірі 20041 660 грн.
		Суд, зважаючи на усі обставини справи, представлені позивачем докази, аналізуючи ступінь негативного впливу на життя та свідомість позивача, суттєві порушення життєвого укладу та моральні страждання, які поніс позивач, суд вважає, що належний розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку складає 10050 000 грн. (1500 мінімальних заробітних плат), що відповідає принципу розумності та справедливості.
		Інші доводи Донецької обласної прокуратури щодо достатності на відшкодування моральної шкоди мінімального розміру заробітної плати, визначеного законом, суд відхиляє з зазначених вище підстав.
		При цьому, доводи Державної казначейської служби України та ГУНП в Донецькій області щодо недоведеності завдання позивачу моральної шкоди є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать положенням ст. 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 
		Відповідно дост.141 ЦПК Українисудові витрати компенсувати за рахунок держави. 
		Як вбачається позивачем у справі сплачено 17092,36 грн. за проведення експертного дослідження № 1362, що підтверджується копією квитанції № від 19.97.2021 (а.с.119).
		Згідно ч.6 - ч.9 ст.139 ЦПК України розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи.
		Керуючись ст.ст.10,11,12,81,83,259,353 ЦПК України, суд, 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Донецької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними, рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури  задовольнити частково.
		Стягнути з Держави України в особіДержавної казначейськоїслужби України на відшкодування моральної шкоди 10050 000 (десять мільйонів п`ятдесят тисяч) гривень на користь  ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.
		Стягнути з Держави України в особіДержавної казначейськоїслужби України навідшкодування судовихвитрат напроведення експертизиу розмірі17092(сімнадцятьтисяч дев`яностодві)грн.36 коп. на користь  ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.
		Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана. 
		 
		Повний текст рішення складено 27 грудня 2022 року.
		 
		Учасники справи:
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
		Відповідач 1: Державне казначействоУкраїни, код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6.
		Відповідач 2: Донецька обласнапрокуратура, код ЄДРПОУ 257070023; місце знаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, e-mail: obl@don.gp.gov.ua.
		Відповідач 3: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86, e-mail: gupolice@dn.npu.gov.ua.
		 
		 
		 
		Суддя Л.В.Гольник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...