Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/5602/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 27.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2022.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/490/614/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000001888

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		_____________________________________________________________________________________
		Справа № 490/5602/22 
		Провадження № 1-кп/490/614/2022 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 грудня 2022 року
		 
		Центральний районний суд міста Миколаєва
		 
		У складі : головуючого         - судді ОСОБА_1 
		при секретарі                         ОСОБА_2 
		 
		за участі прокурора                         ОСОБА_3 
		 
		        обвинуваченої                         ОСОБА_4 
		        її захисника                         ОСОБА_5 
		                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Черкаський Дніпропетровської області, є українкою, громадянином України, є заміжнею, неповнолітніх дітей не має, працює завідувачкою сектору оцінки майна та оціночної дільності Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській області, мешкає за адресою:   АДРЕСА_1 , раніше не вчиняла злочинів та не судилась
		 
		у вчиненні злочну, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України, -
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		ОСОБА_4 , будучи будучі службовою особою Фонду державного майна, протягом серпня-вересня 2022 року, перебуваючи за місцем свого фактичного /на той час/ мешкання - у квартирі АДРЕСА_2 , використовуючи належний їй мобільний телефон марки "Samsung" моделі "Galaxy A10", з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора зв`язку ТОВ "ВФ Україна" з номером НОМЕР_3 , в листуваннях через месенджер "Telegram", у якому була зареєстрованою та мала акаунт "ІНФОРМАЦІЯ_4", поширювала матеріали, у яких містились виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та глорифікасія осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Зокрема, вона:
		-26 серпня 2022 року о 22 годині 50 хвилин надіслала іншій особі посилання на допис в спільності (групі) месенджера "Telegram" наступного змісту:
		« ІНФОРМАЦІЯ_5»
		 
		 
		 
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.
		 
		Дії  ОСОБА_6 слід кваліфікувати за частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України - як виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинені посадовою особою. 
		 
		 
		 
		Позиції сторін кримінального провадження
		 
		1. Під час підготовчого судового засідання прокурор надав на розгляд суду угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачена беззастережно визнає свою вину у вчиненні злочину, їй призначається покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна та вона на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України звільняється від відбування цього покарання з випробуванням.
		Прокурор просив затвердити подану на розгляд суду угоду.
		 
		2. Обвинувачена під час підготовчого судового засідання, окрім іншого, зазначила, що вважає себе винною у хибному напрямку думок та хибних поглядах, які набула через те, що потрапила під вплив "не тих" засобів масової інформації.
		Вона також зазначила, що у такому кається.
		З огляду на таке, просила затвердити угоду.
		 
		3. Захисник під час підготовчого судового засідання вважав умови угоди такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та інтересам його довірительки, з огляду на що просив про затвердження угоди.
		 
		 
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		 
		І......Під час досудового розслідування - 05 грудня 2022 року - між прокурором та обвинуваченою в присутності захисника ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості.
		 
		 
		 
		ІІ......На виконання вимог ст. 474 КПК судом з`ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_4 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним
		Так, судом їй роз`яснені суть обвинувачення та права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, зокрема - право на справедливий судовий розгляд, під час якого, зокрема:
		- прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують;
		-вона має низку прав, зокрема - право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення 
		Також судом ОСОБА_4 роз`яснені наслідки як судового розгляду в повному обсязі, так й - укладання угоди.
		Проте ОСОБА_4 , усвідомивши свої права у суді, свою винуватість визнала, скористатись правом на розгляд справи у повному обсязі не побажала та наполягала на затвердженні укладеної угоди.
		 
		 
		 
		ІІІ......Вирішуючи питання про наявність передбачених законом підстав для відмови у затвердженні угоди, суд враховує таке.
		 
		1. Законодавство допускає укладання угод по справам цієї категорії.
		Отже, підстави вважати, що надана суду угода суперечить вимогам кримінального процесуального закону, є відсутніми.
		 
		 
		 
		2. Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди інтересам суспільства, суд відзначає таке.
		 
		2.1. Суд відзначає, що в цьому випадку запропоновані сторонами умови угоди не суперечать нормам кримінального закону, зокрема - в частин, що стосується призначення покарання за вчинене діяння.
		 
		 
		 
		2.2. Далі, суд враховує такі приписи діючого законодавства та настанови судової практики.
		 
		(а) Відповідно до приписів статті 470 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати такі обставини:
		1)ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
		2)характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
		3)наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
		4)наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		 
		(б) Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 761/13021/19 зробив обов`язковий для врахування висновок про застосування норм права, відповідно до якого 
		"Перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов`язком прокурора. При цьому, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК, або за наявності для того підстав - ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 389-1 КК) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК".
		 
		 
		 
		2.3. З огляду на ці приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає, що відомості, які б давали підстави для припущення про те, що ініціюючи угоду у цьому кримінальному провадженні та підтримуючи її під час підготовчого судового засідання, прокурор не дотримав вказаних вимог статті 470 Кримінального Процесуального Кодексу України, матеріали кримінального провадження не містять; сторони про наявність таких відомостей не посилаються.
		З огляду на таке, а також - на процитовані вище настанови судової практики - суд вважає доведеним, що в цьому випадку укладання угоди відповідають суспільному інтересу у забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень цієї категорії, а також - у запобіганні кримінальним правопорушенням цієї категорії.
		 
		2.4. Суд також відзначає, що відомостей про те, що запропонована угода суперечить будь-яким іншим інтересам суспільства, матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		Отже, підстави вважати, що надана суду угода суперечить інтересам суспільства, є відсутніми.
		 
		 
		 
		5. Сутність висунутого обвинувачення є таким, що воно вочевидь не стосується конкретних окремих осіб, які не є його учасниками (на відміну від суспільства в цілому).
		Таке доводить, що запропонована угода не суперечить інтересам конкретних окремих осіб, які не є його учасниками.
		 
		 
		 
		6. Вирішуючи питання про відповідність укладеної угоди інтересам обвинуваченої, суд виходе з такого.
		В цьому випадку обвинувачена, як доведено вище, добровільно заявила про своє "каяття".
		При цьому ця її заява є усвідомленою та однозначною.
		Таке доводить, що надана суду угода не суперечить інтересам обвинуваченої.
		 
		 
		 
		5. Вказана позиція обвинуваченої не дозволяє вважати наявними відомості на спростування факту вчинення ОСОБА_4 ..
		Отже, підстави вважати, що надана суду угода була укладеною за відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, є відсутніми.
		 
		На ведене у сукупності доводить, що передбачені законом підстави для відмови у затвердженні угоди є відсутніми.
		За такого, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин доведеною.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої.
		 
		Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд, відповідно до приписів статті 66 Кримінального Кодексу України та умов укладеної сторонами угоди, врховує її щире каяття та активне сприяння нею у розкритті злочинів.
		 
		 
		 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено
		 
		 
		 
		Мотиви призначення покарання.
		 
		1. Сторонами угоди узгоджене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
		Як доведено вище, на виконання вимог статті 474 Кримінального Процесуального Кодексу судом з`ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.
		До того ж, узгоджені сторонами види та міра покарання відповідає санкції частини 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України.
		Відповідно до частини 5 статті 65 Кримінального Кодексу України за такого суд має призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
		 
		 
		 
		2. Далі, сторонами узгоджено звільнення обвинуваченої від покарання за злочин, за який вона засуджується цим вироком, з випробуванням.
		 
		2.1. Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 12 Постанови № 13 від 11 грудня 2015 року Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ:
		Суд ... має враховувати, що чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний - коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний - у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з`ясування питань, визначених у ч. 1 ст. 75 КК, не є обов`язковим. У зв`язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК суд зобов`язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення … за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді … позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК) відсутні.
		/частина 4/
		 
		2.2. З огляду на щойно згадані приписи діючого законодавства та настанови судової практики суд, стосовно обставин цього кримінального провадження, відзначає, що , як доведено вище, в цьому випадку укладена сторонами угода відповідає вимогам діючого законодавства.
		 
		З огляду на таке, відповідно до приписів частини 2 статті 75 Кримінального Кодексу України суд має звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням.
		3. Відповідно частини 3 статті 75 Кримінального Кодексу України у випадку звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суд встановлює іспитовий строк, зі сплиненням якого засуджений звільняється від покарання у разі невчинення протягом цього строку нового злочину та виконання покладених на нього обов`язків.
		В зв`язку із таким суд вважає, що обвинуваченій слід встановити іспитовий строк тривалістю в 2 роки та покласти на неї обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 цього Кодексу.
		 
		 
		 
		За такого суд приходить до висновку про необхідність призначення обумовленого сторонами покарання.
		 
		 
		 
		Вирішення питання про речові докази.
		 
		І……Речові докази у справі - 
		-мобільний телефон «NOMI 1451» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_7 , ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_8 .
		-грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США, а саме 45 купюр номіналом 100 доларів США кожна;
		-паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_8 , з виявленими у ньому двома фрагментами паперу: 
		1)частина документу за НОМЕР_10 про тимчасове ввезення транспортного засобу «OPEL VECTRA», 2005 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , із відтисками печаток митного органу російської федерації; 
		2)частина аркушу у лінійку із рукописним текстом, виконаним барвником чорного кольору: « НОМЕР_12 г Симферополь НОМЕР_14 АДРЕСА_3 ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6».
		як предмети, які, згідно обвинувального акту, не є ані - предметами, ані - знаряддями, ані - елементами способу вчинення злочину та не містить на собі слідів злочину - на підставі частини 6 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України слід повернути обвинуваченій.
		 
		 
		 
		ІІІ……Постановою слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_9 речовим доказом у цьому кримінальному провадженні визнаний мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A10», з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ПрАТ «Київстар» - з номером НОМЕР_13 , ТОВ «ВФ Україна» - з номером НОМЕР_3 /надалі - телефон Самсунг/;
		 
		1. Вирішуючи питання про подальшу долю цього речового доказу, суд виходе з такого.
		 
		1.1. Предметом злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України є інформація певного змісту.
		 
		1.2. Для впливу ж на інформацію ОСОБА_4 , як зазначено в обвинувальному акті та встановлюється цим вироком, був використаний телефон Смсунг.
		Отже, телефон Самсунг в цьому випадку виступав знаряддям злочину.
		 
		1.3. При цьому, з огляду на характер предмету злочину, телефон Самсунг, як матеріальне знаряддя злочину, не має та й не може мати на собі слідів злочину.
		 
		 
		 
		2. Порядок вирішення питання про подальшу долю такого майна є врегульованим такими приписами діючого законодавства та настановами судової практики.
		 
		2.1. Відповідно до частини 6 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України, речові докази, що не містять на собі слідів кримінального правопорушення, повертаються їх власнику.
		 
		 
		 
		2.2. Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України 
		… гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. 
		 
		 
		 
		2.3. Відповідно до частини 1 статті 961 Кримінального Кодексу України
		Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 962 Кримінального Процесуального Кодексу України
		Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		 
		 
		 
		2.4. Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів": "Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права". 
		 
		(а) У постанові від 02 вересня 2020 року у справі № 761/48436/18 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зробив такий висновок про застосування норм права
		пунктом 1 частини 9 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України регулюються питання щодо процесуального порядку застосування спеціальної конфіскації, тоді як матеріально-правові підстави її застосування визначені законом України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 96-1 та ст. 96-2 КК України.
		 
		(б) Далі у цій же постанові суд зазначив, що 
		виходячи з того, що у касаційній скарзі не вказується на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 96-1 та ст. 96-2 КК України, та не порушується питання щодо погіршення становища засудженого через необхідність застосування відносно нього зазначених положень закону про кримінальну відповідальність , Верховний Суд позбавлений можливості самостійно вирішувати, чи існували в цьому випадку матеріально-правові підстави для застосування спеціальної конфіскації.
		 
		 
		 
		3. Та з огляду на дороговкази, визначені у процитованій вище постанові Верховного Суду, суд. стосовно обставин цього кримінального провадження, визначає таке.
		В цьому випадку сторони за участі прокурора в укладеній ними угоді визначили та узгодили кримінально-правові наслідки скоєного злочину для обвинуваченої, та визначені ними наслідки спеціальної конфіскації не передбачають.
		За такого застосування спеціальної конфіскації лише вироком суду призведе до погіршення становища обвинуваченої порівняно із тим, про яке між сторонами кримінального провадження досягнута угода. 
		Таке доводить, що в цьому випадку з огляду, зокрема, на позицію прокурора, процесуальні підстави для конфіскації телефону Самсунг також є відсутніми.
		 
		Наведене у сукупності доводить, що підстави для конфіскації телефону Самсунг за наслідками розгляду цього кримінального провадження є відсутніми.
		За такого та оскільки на телефоні Самсунг сліди кримінального правопорушення відсутні, на підставі частини 6 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України його також слід повернути обвинуваченій.
		 
		 
		 
		Вирішення питання про заходи забезпечення кримінального провадження.
		 
		1. Ухвалою від 03 жовтня 2022 року слідчого судді кого районного суду міста Миколаєва ОСОБА_10 (справа № 490/1603/22, провадження № 1 - кс/490/2589/2022) накладений арешт на перелічені вище речові докази. 
		Наразі конфіскація цього майна судом не призначається; судом ухвалюється про його обвинуваченій
		З огляду на таке потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження наразі є відсутньою.
		Відповідно до статті 174 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого арешт, накладений на це майно під час досудового розслідування, слід скасувати.
		 
		2. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		 
		 
		 
		Судові витрати в межах цього кримінального провадження відсутні.
		 
		Цивільний позов в межах цього кримінального провадження не заявлявся.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 373-374, 474 - 475 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
		 
		З А С У Д И В                                        :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 грудня 2022 року між обвинуваченою  ОСОБА_11 та прокурором.
		 
		ОСОБА_12 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 4362 Кримінального Кодексу України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 05 /п`ять/ років без конфіскації майна.
		На підставі статті 75 Кримінального Кодексу України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, зокрема:
		1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		 
		Речові докази у справі - 
		-мобільний телефон «NOMI 1451» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_7 , ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_8 .
		-грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США, а саме 45 купюр номіналом 100 доларів США кожна;
		-паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_8 , з виявленими у ньому двома фрагментами паперу: 
		1)частина документу за НОМЕР_10 про тимчасове ввезення транспортного засобу «OPEL VECTRA», 2005 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , із відтисками печаток митного органу російської федерації; 
		2)частина аркушу у лінійку із рукописним текстом, виконаним барвником чорного кольору: « НОМЕР_12 г Симферополь НОМЕР_14 АДРЕСА_3 ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6»;
		-мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A10», з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ПрАТ «Київстар» - з номером НОМЕР_13 , ТОВ «ВФ Україна» - з номером НОМЕР_3 
		- повернути ОСОБА_4 .
		 
		Арешт, накладений ухвалою від 03 жовтня 2022 року слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_10 на:
		-мобільний телефон «NOMI 1451» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ТОВ «Лайфселл» з номером НОМЕР_7 , ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_8 .
		-грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США, а саме 45 купюр номіналом 100 доларів США кожна;
		-паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_8 , з виявленими у ньому двома фрагментами паперу: 
		1)частина документу за НОМЕР_10 про тимчасове ввезення транспортного засобу «OPEL VECTRA», 2005 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , із відтисками печаток митного органу російської федерації; 
		2)частина аркушу у лінійку із рукописним текстом, виконаним барвником чорного кольору: « НОМЕР_12 г Симферополь НОМЕР_14 АДРЕСА_3 ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6»;
		-мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A10», з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-картками мобільних операторів зв`язку ПрАТ «Київстар» - з номером НОМЕР_13 , ТОВ «ВФ Україна» - з номером НОМЕР_3 - скасувати.
		 
		Вирок може бути оскарженим до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		 
		 
		 
		СУДДЯ                                                        = ОСОБА_1 =
		 
		 
		 
		 
		 
		26.12.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...