Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/629/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 27.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/707/52/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017251010000108

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		№707/629/20
		1-кп/707/52/22
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 грудня 2022 року м.Черкаси
		Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №42017251010000108 від 11.07.2017р. про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в с.Петрівка Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, засновника фермерського господарства « ОСОБА_6 », раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.298 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Органами досудового розслідування  ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він згідно п.1.2 статуту фермерського господарства «Калінчук» є засновником господарства та власником 100% статутного капіталу господарства. Відповідно до п.7.3.1 Статуту головою господарства є його засновник. 02.04.2014р. ОСОБА_4 подав заяву до ГУ Держземагенства в Черкаській області з проханням отримати в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку, площею 55,8690га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, з метою вирощування сільськогосподарських культур, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
		Відповідно до наказу Держземагенства у Черкаській області №23-6594/14-14 від 26.12.2014р. ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 55,8690га з цільовим призначенням  для ведення фермерського господарства, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
		Відповідно до висновку Черкаської ОДА №542 від 12.06.2017р. встановлено, що в межах вищевказаної земельної ділянки з кадастровим №7124982000:01:006:0002 розташовано 15 курганів із охоронними зонами, які відповідно до розпорядження №129 від 12.03.1996р. Черкаської ОДА, на підставі Закону України №1805-ІІІ від 08.06.2000р. «Про охорону культурної спадщини», являються пам`ятками археології місцевого значення  «Лесеві могили», що відносять до поховання споруд епохи бронзи  раннього залізного віку. А тому площа даної земельної ділянки зменшена на 1,5га, тобто з 55,8690га до 54,3690га, та покладені на ОСОБА_4 наступні зобов`язання: 1) залуження територій курганів та вимежування їх із площі земельної ділянки, яка відводиться для ведення фермерського господарства; 2) укладення охоронного договору між орендарем та державним органом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів. Та в разі не виконання даних умов може бути притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності. В подальшому ОСОБА_4 , будучи повністю обізнаним з умовами ведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці з кадастровим №7124982000:01:006:0002, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, тобто з метою отримання надприбутків, ігноруючи умови висновку Черкаської ОДА №542 від 12.06.2017р., не виконав жодного покладеного на нього зобов`язання. а саме: 1) залуження територій курганів та вимежування їх із площі земельної ділянки, яка відводиться для ведення фермерського господарства; 2) укладення охоронного договору між орендарем та державним органом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів, у період часу з 17.04.2018р. по 20.06.2019р. більш точну дату та час вчинення кримінального правопорушення встановити не виявилось можливим, за допомогою сільськогосподарської техніки та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, здійснив їх знищення шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських рослин виду овес, що призвело до неможливості їх відновлення та втрати культурної спадщини місцевого значення, спричинивши державі Україна відповідно до висновку експерта №60/19/Буд від 20.12.2019р. збитки на суму 171141975грн.
		Вказані дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.298 КК України  як умисне незаконне знищення об`єктів культурної спадщини.
		Суд вважає, що обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч.2 ст.298 КК України є недоведеним, участь обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є недоведеною, у зв`язку з наступним.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав повністю, однак відмовився надавати суду будь-які показання на підставі ст.63 Конституції України. Просив його виправдати. Цивільний позов не визнав повністю, просив відмовити в його задоволенні. 
		Стороною обвинувачення надано до суду докази в обгрунтування доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст.298 КК України: згідно опису а.с.120-251 Т.1, а.с.1-250 Т.2, а.с.1-22 Т.3.
		У судовому засіданні допитані: представник потерпілого ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , допитаний експерт ОСОБА_15 .
		Представник потерпілого Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що земельна ділянка, яка надана в оренду ОСОБА_4 , дійсно містила в своєму складі кургани (пам`ятки археології). Були укладені відповідні договори, в т.ч. охоронний договір. Про факт розорювання курганів Управлінню стало відомо з матеріалів кримінального провадження. Їй не відомо про те, хто до ОСОБА_4 орендував вказану земельну ділянку. У 1996р. було прийнято розпорядження Черкаської ОДА, згідно якого вказані кургани «Лесині могили» віднесено до об`єктів культурної спадщини. Конкретні об`єкти та обов`язки передбачались в охоронному договорі. Пояснила, що ніякого конкретного опису курганів не було, акту приймання-передачі курганів не було, інвентаризації курганів з 1996р. (тобто з моменту віднесення курганів до об`єктів культурної спадщини) не проводилось. Вказала, що контроль за станом збереження пам`яток покладено на органи місцевого самоврядування, а перевірка дотримання вимог закону щодо цього проводиться у разі потреби.
		Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює в Управлінні культурної спадщини Черкаської ОДА. У 2018р. земельна ділянка була надана в оренду ОСОБА_4 . По проекту були винесені кургани «Лесині могили», як охоронна зона, та у складі орендованої земельної ділянки були передані ОСОБА_4 . Був укладений охоронний договір. Всього було 15 курганів. Кургани, площею 1,5га потрібно було залужити, тобто засіяти дикорослими травами. На даний час насипи (кургани) пошкоджені і на даний час вони є аварійними. У 2017р. він у складі комісії виїзджав на місце і бачив, що могили були розорені. Про те, хто використовував цю земельну ділянку до ОСОБА_4  він не знає, йому не відомо, і з тим попереднім орендарем не укладався охоронний договір. Попередні орандарі ніяких погоджень із державними органами не робили. Він особисто не бачив, хто саме розорював кургани.
		Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він був сільським головою с.Вергуни з 2015р. по 2019р. До ОСОБА_4 цю земельну ділянку обробляв мабуть СТОВ «Колос» ОСОБА_16 , та вона використовувалась і рядом інших осіб, ким точно, він не пам`ятає. Він особисто не бачив і не знає, хто саме розорював кургани.
		Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працювала землевпорядником у Вергунівській сільській раді з 2016р. по 2019р.. Вона також виїзджала на місце події у 2018 році і бачила виорані поля в адмінмежах Вергунівської сільської ради. З пояснень прокурора вона взнала, що цю земельну ділянку орендував ОСОБА_6 , а до того її орендував СТОВ «Колос». Вона на місці постояла і поїхала, ніяких розорених курганів вона не бачила і не знала, що там були кургани. Нікого особисто вона більше на місці події не бачила. Пояснила, що сільська рада ніяких договорів щодо цієї землі не укладала, так як цими землями розпоряджався Держгеокадастр.
		Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є головою фермерського господарства «Калінчук» з квітня 2019 року по даний час. Фермерське господарство «Калінчук» було створене і зареєстроване 14.05.2018р., а фактично почало здійснювати свою діяльність на спірній земельній ділянці у 2019 році. Пояснила, що факт розорювання вказаної земельної ділянки, тобто курганів, було встановлено прокурорами ще у 2017 році, тобто ОСОБА_6 ніяким чином не міг розорати ці кургани у 2017-2018 роках. Охоронний договір був підписаний у 2018 році, це поле площею десь 55га, на якому розміщено 18 курганів. Вони встановлювали межові знаки (кілочки) в натурі на межах курганів у 2018, 2019, та у 2020 роках.
		Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він був спеціалістом інженером-геодезистом при огляді місця події, це було десь у 2019 році, коли точно, він не пам`ятає. В с.Вергуни при ОМП він бачив, що кургани були на чистому полі, він виносив кургани в натурі за допомогою GPS те, що просила прокуратура, він складав якісь схеми. Як було внесено в публічно-кадастрову карту, так він за допомогою GPS виніс координати на місцевості цих курганів. На місці події, крім нього, були ще прокурор та працівники поліції, вони ходили на місці і він бачив, що курганів фактично не було, а були де-не-де горбики.
		Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він був головним спеціалістом, у січні 2020 року з ним було проведено огляд речей і рослин вівса посівного, скільки ріс той овес він не може сказати. На курганах він не був. Хто йому надавав овес на огляд він не пам`ятає. Огляд проводився у відділенні поліції в м.Черкаси, де був працівник поліції.
		Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює агрономом у Черкаській дослідницькій станції. Під час досудового розслідування її допитували, про що саме, вона точно не пам`ятає. Їй показували якісь фототаблиці. ЇЇ нікуди не викликали, а хтось приніс якісь фотографії, десь 2-3 шт. і вона десь розписалась. На місце події вона не виїзджала. Пояснила, що по фотографіях неможливо встановити: чи були культури засіяні, чи вони були дикорослі. Пояснила, що при ній нічого не друкували.
		Експерт ОСОБА_15 пояснив, що він проводив судову будівельно-технічну експертизу по справі (а.с.74-91 Т.2). Свої висновки, що вказані в експертизі, він підтверджує. Експертизу він проводив 20.12.2019р. Пояснив, що є інструкція по проведенню експертиз 1998р., і до 05.08.2021р. у ній не було вимог щодо спеціалізації, тобто не було вимог, хто має право проводити історико-археологічні експертизи, а після 05.08.2021р. такі вимоги з`явились. Є методика грошової оцінки пам`яток. Тому, на той момент, він мав право проводити вказану експертизу. Пояснив, що наявність збитків (шкоди) він не встановлював і не встановлює, а лише визначив розмір збитків на підставі наданих документів, а саме актів ОДА, де вказувалось, що кургани були, а тепер їх немає. Хоча посилання на самі акти ОДА в експертизі немає. Пояснив, що на експертизу йому надавався договір оренди землі СТОВ «Колос». На місце події він не виїзджав, наявність збитків він не перевіряв, оскільки для цього не було потреби, в основу свого висновку він взяв протокол огляду місця події.
		Згідно матеріалів справи (а.с.210-219 Т.1, а.с.129-133 Т.2) судом встановлено, що між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та орендарем ОСОБА_4 у 2018 році був укладений договір оренди ряду земельних ділянок, зокрема договір оренди земельної ділянки від 19.03.2018р. №140/57-18-ДО. зареєстрований в реєстрі 17.04.2018р. щодо земельної ділянки з кадастровим №7124982000:01:006:0002, площею 54,369га, з строком дії 7 років до 19.03.2025р. включно з правом пролонгації. Земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства. На земельні ділянці встановлені обмеження у використанні: охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини на відповідних площах. При цьому, договір оренди не містить конкретних обов`язків орендаря щодо об`єктів культурної спадщини.
		Суд вважає, що в рамках пред`явленого обвинувачення стороною обвинувачення не доведено наступні обставини, зокрема: 
		1) що саме ОСОБА_4 за допомогою с/г техніки та невстановлених осіб здійснив знищення курганів;
		2) які саме особи здійснили знищення курганів, оскільки безпосередньо у формулюванні самого обвинувачення зазначено про невстановлених в ході досудового розслідування осіб;
		3) час вчинення кримінального правопорушення;
		4) умисел і мотиви вчинення кримінального правопорушення. 
		Суд констатує, що стороною обвинувачення не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував факт здійснення розорювання курганів ОСОБА_4 чи підпорядкованими йому працівниками.
		Крім цього, суд також констатує, що стороною обвинувачення не доведено та не надано до суду жодного доказу з приводу умислу та мотивів вчинення кримінального правопорушення, а саме, що ОСОБА_4 діяв умисно, з корисливих мотивів, тобто з мотивів отримання надприбутків, про що зазначено в обвинуваченні.
		У обвинувальному акті зазначено, що кримінальне правопорушення вчинено в період часу з 17.04.2018р. по 20.06.2019р., більш точну дату та час вчинення кримінального правопорушення встановити не виявилось можливим. Суд вважає, що обвинувачення щодо часу вчинення кримінального правопорушення грунтується на припущеннях з огляду на наступне. Згідно матеріалів справи судом встановлено, що до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення ще 11.07.2017р. №42017251010000108, тобто органом досудового розслідування був виявлений факт вчинення кримінального правопорушення суттєво раніше ніж час вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 . Тобто кримінальна справа по факту розорювання земельної ділянки була порушена значно раніше, ніж ОСОБА_4 був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. З даного приводу прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період з 17.04.2018р. по 20.06.2019р., тобто те, що сторона обвинувачення може довести.
		Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про фактичний стан курганів «Лесених могил» на момент надання в оренду ОСОБА_4 вищенаведеної земельної ділянки, тобто детальний їх опис, фактичний стан. У наявних у матеріалах справи актах та проектній документації зазначено лише про їх кількість, місцерозташування, зафіксовано прийомку-передачу межових знаків (стовпів). Дані обставини підтверджуються також поясненнями представника потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що ніякого конкретного опису курганів не було, акту приймання-передачі курганів не було, інвентаризації курганів з 1996р. (тобто з моменту віднесення курганів до об`єктів культурної спадщини) не проводилось, а перевірка дотримання вимог закону щодо цього проводиться у разі потреби. Крім цього, з пояснень учасників процесу, зокрема свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 встановлено, що до того часу, як ФГ «Калінчук» вступив у свої права, як орендар, земельна ділянка з кадастровим №7124982000:01:006:0002, площею 54,369га, перебувала в оренді у інших орендарів, в т.ч. у орендаря СТОВ «Колос». Тому, суд вважає обгрунтованими доводи захисника ОСОБА_5 про те, що стороною обвинувачення не перевірено та не встановлено стан об`єктів археології на момент передачі їх кожному новому орендарю аби чітко встановити, хто саме причетний до знищення/пошкодження курганів у разі наявності такого знищення/пошкодження. Про дану обставину також зазначено і у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020р. по справі №580/3159/19, яка стосується обставин даної справи та яка є чинною.
		У зв`язку з цим, у суду є обгрунтований сумнів, який не спростований учасниками процесу, про те, що кургани перебували у належному стані, тобто були не розорені, не знищені, не пошкоджені на момент надання в оренду ОСОБА_4 вищенаведеної земельної ділянки.
		 
		Щодо протоколів огляду місця події від 07.05.2018р., 07.09.2018р., 09.11.2018р., 20.06.2019р.
		Одними здоказів вчиненнякримінального правопорушеннястороною обвинуваченнянадано досуду протоколиогляду місцяподії від: 07.05.2018р. з фототаблицею (а.с.154-157 Т.1), 07.09.2018р. з фототаблицею (а.с.158-165 Т.1), 09.11.2018р. з фототаблицею (а.с.170-175 Т.1), 20.06.2019р. з фототаблицею (а.с.176-206 Т.1). Суд вважає, що вказані протоколи огляду місця події складені з грубим порушенням вимог КПК України, зважаючи на наступне.
		Огляди місця події від 07.05.2018р., 07.09.2018р., 09.11.2018р., 20.06.2019р. були проведені слідчим в порядку ст.237 КПК України.
		Згідно ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Згідно ч.2 ст.233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
		Огляд земельної ділянки проведено без дозволу власника (як то фактичного  орендаря, чи юридичного - орендодавця) чи рішення суду, результати слідчої дії не легалізовано в порядку ст.223 КПК України (уповноважений представник орендаря чи орендодавця на час проведення слідчої дії на місці ОПМ не перебував). Тому, суд констатує про порушення вимог ч.2 ст.237, ст.235, ст.236 КПК України щодо відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук /огляд іншого володіння особи.
		   Суд констатує про грубе порушення вимог ч.2 ст.237, ч.10 ст.236 КПК України, а саме під час проведення слідчої дії не проводилось обов`язкової фіксації слідчої дії за допомогою аудіо- та відеозапису.
		Суд вважає, що вказані протоколи огляду місця події складені з порушенням вимог ст.104-106 КПК України, а саме: в протоколах огляду місця події зазначено, що застосовувалася фотокамера «Panasonic» чи фотокамера «SONY», при цьому не зазначено, якої моделі, чия це фотокамера, на який носій здійснювалася фіксація, до матеріалів кримінального провадження не приєднано жодний носій інформації (диск чи флеш накопичувач), на який зберігалися фотографії та відсутня інформація про нього взагалі, що є суттєвим порушенням вимог КПК України. До кожного протоколу огляду місця події додана фототаблиця, що роздруковані з невідомого носія, оскільки відомостей про носій інформації в протоколі не містяться, фото підписані лише слідчим або не підписані взагалі. Крім цього, враховуючи, що обстежувана площа земельної ділянки, на якій розташовані 15 курганів, є значною, близько 55га, тому окремо взяті фотографії до протоколів ОМП не відображають або повністю, або частково фактичного стану цих курганів, та є фактично відокремленими з контексту.
		При цьому, суд звертає увагу, що вказані протоколи ОМП не доводять факту розорювання курганів ОСОБА_4 чи підлеглими йому працівниками (оскільки кургани могли бути знищені/пошкоджені/розорені ще до надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4 ). У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020р. по справі №580/3159/19, яка стосується обставин даної справи та яка є чинною, вказано, що у протоколі ОМП від 20.06.2019р. відсутні дані про те, у який проміжок часу і ким було проведено розорювання земельної ділянки першопочатково, зокрема розташованих на ній охоронюваних законом курганів.
		У зв`язку з цим, з урахуванням вищенаведених обставин у сукупності, суд вважає неналежними доказами протоколи огляду місця події від 07.05.2018р., 07.09.2018р., 09.11.2018р., 20.06.2019р. з фототаблицями.
		 
		Щодо проведеної експертизи від 20.12.2019р. (а.с.74-91 Т.2).
		По даному кримінальному провадженню було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 60/19/буд. від 20.12.2019 року, яка була досліджена в судовому засіданні. Також було викликано та допитано під час судового розгляду судового експерта ОСОБА_15 , який в судовому засіданні зазначив, що наявність збитків (шкоди) він не встановлював і не встановлює, а лише визначив розмір збитків на підставі наданих документів, а саме актів ОДА, де вказувалось, що кургани були, а тепер їх немає. Хоча посилання на самі акти ОДА в експертизі немає. На місце події він не виїзджав, наявність збитків він не перевіряв, оскільки для цього не було потреби, в основу свого висновку він взяв протокол огляду місця події.
		Враховуючи вказані обставини, суд констатує, що вказаною експертизою визначено лише розмір збитків, завданих державі несанкціонованим сільськогосподарським обробітком пам`яток археології, в розмірі 171141975,98грн. Вищевказана експертиза проводилась без виходу на місце та без дослідження об`єктів культурної спадщини та без встановлення питань щодо наявності знищення, пошкодження або руйнування об`єктів культурної спадщини. Таким чином, суд констатує, що висновком експертизи та відповідно стороною обвинувачення не встановлено та не доведено: 1) чи мало місце знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин, тобто складових - пам`яток історії, культури або археології? 2) Якщо мало місце знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин, тобто складових - пам`яток історії, культури або археології, то які саме об`єкти (кургани) були знищені, зруйновані або пошкоджені? 3) Яка причина знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини? 4) Яка давність виникнення знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини? 5) Чи могли виникнути знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини вищевказаних земель Фермерським господарством « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період оренди земельної ділянки з квітня 2018 року по жовтень 2019 року? Тому, доводи сторони захисту з даного приводу суд вважає обгрунтованими.
		В ході розгляду справи судом не встановлено факту проведення робіт Фермерським господарством «Калінчук», які б призвели до знищення курганів. Разом з цим, з матеріалів справи та пояснень учасників процесу вбачається, що орендарем було проведено залуження територій курганів та вимежування їх із площі земельної ділянки.
		При розгляді справи суд бере до уваги судові рішення, що стосуються обставин даної справи та наданих сторонами доказів, а саме: 
		1) 29.07.2020р. у справі №925/29/20 рішенням Господарського суду Черкаської області у задоволенні вимог заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави до ФГ «Калінчук» про розірвання договору оренди, зобов`язання повернення та звільнення земельної ділянки  відмовлено в повному обсязі. Рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю через фактичне пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача  фізичної особи ОСОБА_4 (користування яким спірними земельними ділянками не доведено) та відсутність доказів вчинення порушення земельного законодавства з боку ФГ «Калінчук» як підстави для розірвання договору. Рішення залишено без змін згідно Постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020р. (а.с.113-120 Т.3, та рішення наявні у ЄДРСР);
		2) 16.12.2019р. у справі №580/3159/19 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА від 25.07.2019р. №02/01-02.01/01-06. У задоволенні решти вимог відмовлено. Рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020р. (а.с.121-127 Т.3, та рішення наявні у ЄДРСР).
		Доводи прокурора про те, що вказані судові рішення суд не може брати до уваги, суд вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки вказані судові рішення набрали законної сили, прямо стосуються обставин даної справи (зокрема щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди, та ін.) і деяких доказів (зокрема було визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА від 25.07.2019р. №02/01-02.01/01-06, що наданий до суду стороною обвинувачення як доказ), та були відомі прокурору з моменту їх ухвалення, оскільки орган прокуратури був стороною по вказаних справах. Суд враховує принцип обов`язковості судових рішень, що зокрема закріплений в ст.129 Конституції України.
		   У зв`язку з цим, з урахуванням вищенаведених обставин у сукупності, суд вважає, що обвинувачення відносно ОСОБА_4 є необгрунтованим і недоведеним належними і допустимими доказами, та грунтується на припущеннях. 
		Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Тому, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.298 КК України, і виправдати його у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
		Враховуючи, що суд прийшов до висновку про невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, тому не підлягає задоволенню і цивільний позов прокурора, що заявлений до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 171млн. 141тис. 975грн. (а.с.68-73 Т.1).
		Запобіжний захід по справі не обрано. 
		Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи на загальну суму 3000грн. необхідно віднести на рахунок держави.
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати невинуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.298 КК України, і виправдати його у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення. 
		У задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 171млн. 141тис. 975грн.  відмовити повністю.
		Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи на загальну суму 3000грн. віднести на рахунок держави.
		Речові докази по справі, а саме: 
		1) земельну ділянку з кадастровим №7124982000:01:006:0002, що розташована в адмінмежах с.Вергуни Черкаського району Черкаської області  залишити у власності держави;
		2) рослини вівса посівного, що знаходяться у сейф-пакеті №INZ4036687 та зберігаються в камері речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області  знищити.
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,встановленого КПКУкраїни,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою  протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.
		 
		 
		 
		   Суддя:                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...