Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 275/569/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 28.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Результат оскарження 05.09.2023 Житомирський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/935/68/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060130000083

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростишівський районний суд Житомирської області 
		 
		Справа № 275/569/20
		Провадження № 1-кп/935/68/22
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		26 грудня 2022 року                                                 м.Коростишів
		 
		 
		Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 , 
		потерпілої  ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 , 
		захисника  ОСОБА_8 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Коростишівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060130000083 від 17.06.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишева Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який не є депутатом та особою з інвалідністю, не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		встановив:
		28.04.2020 близько 03:00 години ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, вирішив шляхом утоплення умисно вбити свою матір ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, без розриву в часі, ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9 , яка в цей час знаходилась на подвір`ї біля будинку, перебувала в безпорадному стані, у зв`язку з своїм віком і станом здоров`я, при цьому висловлювала прохання позбавити її життя, взявши її на руки, вийшов за територію домоволодіння та попрямував по вулиці Партизанській до річки Здвиж. Прийшовши на берег вказаної річки, продовжуючи свої злочинні дії, утримуючи ОСОБА_9 на руках, ОСОБА_7 кинув останню у воду та повернувся до свого місця проживання. Смерть ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 395 наступила в результаті утоплення в воді.
		Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
		У судовому засіданні ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України не визнав. Пояснив, що злочину він не вчиняв, мати не топив, вранці прокинувся, побачив відчинене вікно, вийшов, походив біля річки, але нікого не знайшов, викликав поліцію. Напередодні ввечері був вдома, вдень садили з другом картоплю, мати через вікно говорила де посадити картоплю, а потім пішли до товариша і випив трохи. Будинок мати могла покидати через вікно, так як будинок старий і воно знаходиться низько, біля нього стояв шифер. Також мати попросила поставити їй ліжко біля вікна, для того, щоб дійти до річки, потрібно йти вулицею, річка знаходиться на відстані трьохсот метрів. До цього матір вже два рази йшла до річки, а він ловив її на відстані вже ста метрів від будинку, сестрі також розповідав, що матір таке робить. Він зробив матері на ноги з рукавів нав`язки, щоб коліна не здирала, а на руки вона вдягала рукавиці, коли повзала. За городом є ще металевий паркан, по вулиці кам`яна дорога, потім асфальт, біля річки очерет, який росте близько двох метрів до води, та міст. ОСОБА_7 пояснив, що очерет горів, а там де спалений очерет, він гострий, обвинувачений самостійно міг пройти через очерет до водойми. Пояснив, що йому, напевно, 27.04.2020 повідомили у поліції про те, що знайшли матір втоплену, хто знайшов - йому невідомо.
		У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що є рідною сестрою обвинуваченого та дочкою померлої ОСОБА_9 , проживає окремо відтоді як закінчила школу, а брат- ОСОБА_7 та мати проживали разом, стан здоров`я матері був нормальний. Приїжджала до них після Пасхи, а вже влітку брат подзвонив, що мамі погано, викликали швидку, забрали її до лікарні. Коли потерпіла приїжджала в лікарню, то мама сама себе обслуговувала, вставала, ходила в лікарні самостійно. ОСОБА_6 перестала приїжджати, оскільки почався карантин, власного авто остання не має, а громадський транспорт не курсував. В лікарні матері стало легше і ОСОБА_7 забрав її додому, готував їсти, прав одяг, доглядав її. Коли вона приїхала, матір лежала, самостійно підіймалась і пересувалась тоді, коли приймала знеболювальні, могла переповзти, на вулицю виходила, була біля будинку і все. О 7-8 ранку ОСОБА_6 зателефонував брат і повідомив, що матері не було, коли він прокинувся. Потім брат пішов будити сусіда і шукати матір до річки. Напередодні ОСОБА_6 телефонувала матері, яка говорила їй, що не може більше так жити і хоче покінчити життя самогубством, розповідала, що вона вже вилазила через вікно, на що остання її попросила не робити дурниць. Коли вдруге вона подзвонила брату, він сказав, що ходить з сусідом біля річки шукає матір, потім брат пішов додому і трубки більше не брав. ОСОБА_6 вважає, що ОСОБА_7 не міг вчинити злочин. Пояснила, що ОСОБА_7 підробляв, мати отримувала пенсію, сама ж ОСОБА_6 возила продукти та гроші, під час карантину пересилала кошти на пенсійну карту матері. 28.04.2020 ОСОБА_6 приїхала з чоловіком, брата не було, оскільки його забрали, до хати їх не пустили. Вона ходила до річки, нічого не знайшла, чекала слідчу групу з собаками, собака спочатку пішла в інший бік, там зарослі, потім ходила по городу, потім поїхала до церкви, щоб домовитись зі священником, а коли повернулась до річки, то матір вже витягнули. Як витягували матір ОСОБА_6 не бачила, коли прийшла - матір вже лежала, була в жовтій рукавиці на одній руці, одягнена в плаття, кофту, пошкоджень ніяких не бачила. Брата ввечері привезли до будинку, щоб він давав показання, на запитання чи це він скоїв, він поклявся, що цього не робив. Заяву в поліцію ОСОБА_6 не писала, нікого не звинувачувала, проти брата заяву не писала, читала, але не писала, заяву писала про зникнення людини. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживає по сусідству з обвинуваченим сім років, знає останнього змалку, він мешкав з матір`ю, сестра приїздила, обвинувачений доглядав за нею, коли сталась біда, відібрало матері ноги, кожного дня бігав за ліками, в лікарні були приблизно десять днів, потім останню виписали, обвинувачений говорив, що доглядає її, водить по хаті, вона могла пересуватись по будинку, декілька разів вилазила через вікно, кричала, що не може і не хоче жити, обвинувачений купував знеболювальні. Про трагедію ОСОБА_10 не може нічого пояснити, він приїхав і йому сказали, що матір ОСОБА_7 втопилась. Обвинувачений ОСОБА_7 виріс на його очах, він вихований, совісний, трудолюбивий, безвідмовний, ніхто на нього поганого не скаже, він не міг влаштуватись на роботу бо здоров`я не дозволяло, але коли заробляв кошти, то просив, щоб йому дали на сигарети, а і все інше щоб матері занесли. Ніяких компаній у дворі останнього ніколи не бачив, іноді бачив його у стані алкогольного сп`яніння, але він був адекватний. ОСОБА_7 завжди розповідав, що годує матір, пере одяг, жалівся, що немає коштів на ліки, хотів щоб мати так не страждала. Матір ОСОБА_7 два рази вилазила через вікно у двір, було чути крики, що не хоче більше так жити, але свідок не бачив, щоб вона лізла до річки. Біда сталась, але на обвинуваченого ніхто поганого слова не скаже. Річка знаходиться близько ста метрів від будинку, прохід до річки через город, там зроблено місце для купання. Вважає, що матір обвинуваченого могла самостійно пройти до річки через город, так як бачив, що вона повзала, а як приїхала з лікарні, могла ходити самостійно, бо приймала знеболювальне. Пояснив, що запрошував обвинуваченого допомагати по хазяйству, а він не міг дрова порубати, сил не вистачало, щоб махати сокирою, так як він не доїдав. Померла матір важила близько 60 кг, була підкачана, нормальна жіночка. До річки через город не менше ста метрів, вважає, що обвинувачений не міг фізично занести матір до річки, в нього не вистачило б сил, і так як він все життя доглядав за матір`ю, він не міг цього зробити.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 28.04.2020 заступив на чергування, надійшло повідомлення з відділу поліції щодо ймовірно зниклої особи, виїхали на місце, на яке вказали поліцейські, можливо за мостом, у напрямку Озерян, там очікувала поліція, по прибуттю на місце виклику як керівник проведення аварійно-рятувальних робіт підійшов до працівників поліції, знають один одного по роботі, запитав де проводити пошуки ймовірно загиблої особи, на це місце привела собака, разом з пожежним рятувальником за допомогою спеціального засобу почали досліджувати дно річки, почали вище від течії, спустившись нижче орієнтира, на яке вказали, десь на півтора метра, там відчули щось, підняли та побачили, що це тіло людини, «при штурмували» тіло до берега, запитали чи потрібні фото, після чого слідчий сфотографував, лише після цього підняли тіло. В що була одягнута загибла не пам`ятає, ушкоджень не було, ну руках були рукавички господарські , тіло було складене, що не властиво затонулим. Там є ґрунтова дорога, яка йде до заходу у річку, у самій річці йти тяжко, у квітні рослинності майже не було, від ґрунтової дороги, яка йде від центру соцзахисту, близько п`ятнадцяти метрів до початку води, у річці є комиш, який складений ніби як стежкою кілька метрів, росте біля всього берега, а дорогою метра чотири комиш прим`ятий, були у чоботях, було важко йти. Тіло від сухої ділянки знаходилось від початку берега до акваторії десь в 1,5 метрах, у воді, не було під самим берегом, точну глибину вказати не може, десь 2,5 м, там глибоко, з берега не видно, пошуки проводили «кошкою», мул сильно не підіймався, там течія; бабуся була маленька, витягували бережно вдвох, на його думку, її вага не більше 50 кг. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що лікував ОСОБА_9 за сім-вісім місяців до події, з приводу радикуліту з вираженим больовим синдромом, вона могла задовільно переміщуватись за допомогою опорного предмету чи сторонніх осіб; після лікування була виписана додому, зняли сильний больовий синдром. Вважає, що після виписки самостійно могла пройти не більше кілометра. З лікарні її забирали на таксі. Сказати точно чи могла б жінка пройти по городі, ораному полі не може, так як в такому віці можуть бути супутні захворювання, по рівній поверхні могла б пройти, берег буває різним, можливо, могла б пройти метрів двісті. Після лікування надано рекомендації, більше не зверталася, було приписано знеболюючі препарати, які знімають біль, полегшують біль, психотропної дії не мають, виражений больовий синдром заважає пересуватись вільно, препарати тільки знімають біль. Суїцидальних проявів під час лікування зі сторони хворої не було, якби такі дії дії мали місце, запросив би для консультації психіатра. На запитання чи могла б жінка доповзти таку відстань сказати точно не може, теоретично не може ні підтвердити ні спростувати це, так як у хворої був радикуліт, така хвороба перешкоджає, можливо в силу певних психоемоційних станів особа багато чого може зробити.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що у 2020 році у першій половині дня його вранці викликали по телефону до ОСОБА_14 , сказавши, що безвісти зникла особа. Приїхавши на місце, ОСОБА_13 дав понюхати собаці подушку, потім слідчий дав особисту річ загиблої і собака «взяла слід». Там по городі була стежка, метрів 20, в кінці городу паркан не високий, без хвіртки, собака перепригнув, свідок ОСОБА_13 перепригнув за нею, вийшли в парк , потім йшли по асфальтованій дорозі, собака звернула вліво до річки, від вказаної дороги до річки трава, комиш викошений, орієнтовно сімдесят метрів, стежки не було, пройти було легко, відносно сухо, собака довела до води та зупинилася.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що з ОСОБА_7 знайомі близько чотирьох років, вони сусіди, матір обвинуваченого свідок знав дуже добре, знав, що у обвинуваченого з матір`ю дуже хороші відносини. Приблизно два роки матір ОСОБА_7 ходила з палкою, а останнім часом вона була лежача, обвинувачений ходив на ринок, купував продукти, доглядав за мамою. Останнім часом на вулиці матір обвинуваченого не бачив, бо зранку йшов на роботу, ОСОБА_7 говорив, що матір лежача. Про загибель матері дізнався після приїзду поліції, з 6-7 ранку ОСОБА_7 прийшов просити телефон, щоб викликати поліцію, бо пропала мати, в будинку був ОСОБА_16 та дружина свідка ОСОБА_15 . Обвинувачений вийшов на дорогу та викликав поліцію , свідок з пошуками не допомагав, так як пішов на роботу. Свідок вважає, що обвинувачений не міг так вчинити з мамою, тому , що він дуже гарна та добра людина і добре доглядав за матір`ю.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що з ОСОБА_7 вони знайомі близько року, а матір знав років чотири, бачив мабуть лише два рази. Проживав у ОСОБА_15 мабуть один місяць в минулому році, в кінці року. ОСОБА_7 доглядав за матір`ю, а що з нею сталося свідку не відомо. Бачив, що ОСОБА_7 сам ходив до магазину, він нічого не говорив свідку про стан здоров`я матері. У той день, коли ОСОБА_7 брав телефон у ОСОБА_15 щоб викликати поліцію, це було в 2020 році у 7 годин ранку, на дворі було тепло, ОСОБА_16 був у ОСОБА_15 , матір шукати не ходили, бо пішли на роботу. Причин виклику поліції на той момент ОСОБА_16 не знав, про подію дізнались після обіду.
		Крім того, у судовому засіданні також було досліджено такі докази:
		- протокол огляду місця події від 28.04.2020, згідно з яким місцем огляду є територія домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , під час огляду було виявлено частину скатертини рожевого кольору з квітковим орнаментом, сліди пальців рук на вікні;
		- протокол огляду місця події від 28.04.2020, згідно з яким місцем огляду є берег річки «Здвиж» в смт. Брусилів Житомирської області неподалік вулиці Партизанської, під час якого було виявлено труп ОСОБА_9 ;
		- акт про застосування службової собаки від 28.04.2020, згідно з яким службова собака з домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 взяла слід та пройшла близько 100 м до річки Здвиж, де виявили безвісти зниклу ОСОБА_9 ;
		- протокол огляду місця події від 28.04.2020, згідно з яким місцем огляду є узбіччя-берег річки Здвиж у смт Брусилів Житомирської області, під час якого виявлено відрізки тканини рожевого кольору з квітковим орнаментом, які зв`язані між собою вузлом, при цьому утворюють мотузку, які поміщені до сейф-пакету;
		- висновок експерта № 395 від 28.04.2020, згідно з яким смерть ОСОБА_9 наступила від утоплення у воді, на що вказують характерні ознаки для даного виду смерті - наявність значної кількості рідини в порожнині шлунка, емфізематозне вздуття легень, рожеві, вогнищеві крововиливи під вісцеральну плевру, ознаки швидко насталої смерті - темно-червона рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах, венозне повнокрів`я внутрішніх органів, дрібно точкові крововиливи під епікард, емфізема, набряк легень, наявність панцирів діатомового планктону Класу Пенатних - згідно судово-гістологічного дослідження, при відсутності яких-небудь патоморфологічних змін внутрішніх органів, котрі свідчили б про наявність органічних захворювань та тілесних ушкоджень, які могли б потягнути за собою смерть; враховуючи ступінь розвитку трупних змін на час розтину, можна вважати, що смерть ОСОБА_9 настала в межах 8-16 годин до моменту розтину трупа в морзі; при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: по передній поверхні обох нижніх кінцівок, в проекції колінних суглобів, неправильно-округлої форми, фіолетового кольору слабо виражені групи синців, розмірами 1х1 см до 3х1,5 см; на тильній поверхні правої кисті синець невизначеної форми, синюшного кольору, розміром 2х1 см, ушкодження за своїми характеристиками відносяться до легких, утворились від дії тупих твердих предметів, що не відобразили в них специфічних слідів для ідентифікації контактуючої, слідоутворюючої поверхні, в межах одного тижня до часу настання смерті і не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку зі смертю; 
		- висновок експерта № 1026/35 від 27.05.2020, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у  ОСОБА_9  не характерні для пересування навколішках по бруківці, асфальту, піщаній суміщі, стері згорілого очерету;
		- висновок судово-психіатричного експерта № 120-2020 від 12.05.2020, згідно з яким ОСОБА_7 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, психічним захворюванням, або слабоумством не страждав, та в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебував. Виявляв вище вказаний розлад особистості, який не досягав ступеню психічного захворювання і не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період вчинення ним злочину знаходився в стані звичайного алкогольного сп`яніння, його вчинки потребували від нього послідовних, цілеспрямованих дій, були пролонгованими у часі, з адекватною мовною продукцією, зв`язок з оточенням не втрачав. Послідовно в деталях про них розповідав під час допиту в статусі підозрюваного, притримуючись власної версії подій, на запам`ятовування не скаржився. ОСОБА_7 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру;
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 28.04.2020, під час якого ОСОБА_7 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, у присутності захисника ОСОБА_8 , під час обшуку ОСОБА_7 було вилучено резинові капці, шкарпетки, спортивні штани, реглан, куртку;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 29.04.2020 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , під час якого він показав на обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: місце, де він знайшов матір, у дворі біля вікна, яка лежала на землі і просила його допомогти покінчити їй життя самогубством, після чого обвинувачений взяв матір на руки та пішов до річки Здвиж, де кинув матір у воду і пішов додому;
		- акт спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування від 12.05.2020;
		- висновок експерта №92 від 01.06.2020, згідно з яким при відсутності будь-яких пошкоджень чи нашарувань на одязі ОСОБА_9 , як при огляді на місці події, так і в ході експертизи трупа в морзі, а також відсутність саден на нижніх кінцівках, пересування потерпілої навколішки можна виключити, незалежно від наявних у неї соматичних та функціональних захворювань та станів;
		- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.04.2020, згідно з яким ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Оцінивши всі зібрані докази відповідно до ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів, здійснивши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення, дійшла висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 в умисному убивстві ОСОБА_9 .
		Невизнання своєї вини ОСОБА_7 стосовно умисного вбивства своєї матері ОСОБА_9 суд оцінює як спосіб захисту обвинуваченого і бажання уникнути відповідальності за особливо тяжкий злочин. Доводи обвинуваченого про відсутність умислу на заподіяння смерті потерпілій спростовуються вищенаведеними доказами, які у сукупності є взаємоузгодженими, належними та допустимими і доповнюють один одного.
		Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
		У цьому кримінальному провадженні хоч дійсно відсутні прямі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 . Однак скоєння цього злочину саме обвинуваченим встановлюється саме на підставі сукупності інших вищенаведених належних і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин цього кримінального провадження та висунутої на свій захист непослідовної версії обвинуваченого щодо обставин смерті потерпілої, що не узгоджувається із вказаними доказами, дозволяють колегії суддів встановити винуватість ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
		Так, шлях від будинку, де проживали обвинувачений ОСОБА_7 і потерпіла ОСОБА_9 складає більше ста метрів через територію подвір`я, на якому розташований будинок, парк, асфальтована дорога, трава та викошений комиш, через який пересуватися особливо тяжко (показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ).
		Також встановлено, що потерпіла ОСОБА_9 з огляду на фізіологічні особливості не могла пересувати ногами самостійно, а лише навколішки (показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_6 ). 
		Відтак, відсутність на тілі ОСОБА_9 ушкоджень, які характерні для пересування навколішки по бруківці, асфальту, піску чи стері згорілого очерету, дає можливість колегії суддів зробити висновок про те, що вона дісталася до річки Здвиж не самостійно, а лише зі сторонньою допомогою.
		При цьому, хоч жоден з допитаних у судовому засіданні свідків, зокрема, ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , потерпіла ОСОБА_6 , і не був безпосереднім очевидцем події, проте повідомили суду про відносини у сім`ї між потерпілою та обвинуваченим, скарги ОСОБА_9 на хронічні болі і бажання покінчити з таким життям.
		Отже, суд вважає, що ОСОБА_7 відніс ОСОБА_9 до річки та поклав останню у воду.
		Також така версія обвинувачення узгоджується з даними як акту про застосування службової собаки від 28.04.2020, так і протоколу слідчого експерименту від 29.04.2020, який проведено з самим обвинуваченим ОСОБА_7 , що є теж належними і допустимими доказами у цьому кримінальному провадженні.
		Колегія суддів звертає увагу, що ці дві слідчі дії були проведені різними посадовими особами у різний час і за участю інших осіб.
		Разом з тим, необґрунтованими є посилання обвинуваченого про застосування до нього заходів фізичного насильства працівниками Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області, під час досудового розслідування кримінального провадження з метою надання показань щодо обставин вбивства матері ОСОБА_9 .
		Так, постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_18 від 28.09.2022 про закриття кримінального провадження від 23.03.2022 № 42022062190000043 про перевищення службових повноважень співробітниками Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - закрито у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області зазначеного кримінального правопорушення. 
		Як убачаться із змісту зазначеної вище постанови, слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження № 42022062190000043 було допитано у встановленому порядку обвинуваченого ОСОБА_7 , допитані у процесуальному порядку в статусі свідка ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , вивчені матеріали кримінального провадження № 12020060130000083 від 17.06.2021. За наслідками проведеного розслідування встановлено, що відомості, викладені ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження. За результатами проведення службового розслідування порушень норм законодавства працівниками Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області не встановлено.
		Суд, проаналізувавши вказану постанову слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Хмельницькому про закриття кримінального провадження від 28.09.2022, вважає її обґрунтованою, належно вмотивованою та такою, що відповідає вимогам КПК України.
		Той факт, що в судовому засіданні обвинувачений змінив свої показання, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів. У цьому випадку під час слідчого експерименту ОСОБА_7 , у присутності захисника, не лише розповів версію подій, за якою він фактично не визнавав вину в умисному вбивстві, але й на місцевості відтворив обстановку події, що відбулася, та наглядно демонстрував своїї дії.
		Отже, беручи до уваги сукупність досліджених непрямих доказів, а також те, що обвинувачений ОСОБА_7 , який проживав разом з ОСОБА_9 у одному домогосподарстві, остання не могла самостійно пересуватись, її було виявлено у досить віддаленому місці за відсутності тілесних ушкоджень, які б свідчили, що вона сама дісталася туди, а обвинувачений не зміг послідовно й правдоподібно пояснити обставини, за яких потерпіла дісталася до водойми, то суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_7 , у своїй сукупності свідчать про те, що він мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_9 , усвідомлюючи фізичний стан та вік потерпілої, взявши її на руки, кинув останню у воду, чим спричинив настання смерті. Причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_7 та настанням смерті ОСОБА_9 підтверджується також висновком експерта № 395 від 28.04.2021.
		Тому, доводи обвинуваченого про те, що він не мав умислу на заподіяння смерті потерпілій, є неспроможними. Кинувши у воду свою матір ОСОБА_9 , ОСОБА_7 усвідомлював, що здійснює посягання на життя останньої, передбачав, що наслідком таких дій може бути смерть потерпілої і бажав настання такого наслідку.
		Переконливих доводів, які би ставили під сумнів наведені висновки, сторона захисту не навела.
		Що стосується покарання та його мети, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України є особливо тяжким злочином.
		При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, відповідно до ст. 89 КК України, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо.
		Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 120-2020 від 12.05.2020 ОСОБА_7 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, психічним захворюванням, або слабоумством не страждав, та в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебував. Виявляв вище вказаний розлад особистості, який не досягав ступеню психічного захворювання і не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період вчинення ним злочину знаходився в стані звичайного алкогольного сп`яніння, його вчинки потребували від нього послідовних, цілеспрямованих дій, були пролонгованими у часі, з адекватною мовною продукцією, зв`язок з оточенням не втрачав. Послідовно в деталях про них розповідав під час допиту в статусі підозрюваного, притримуючись власної версії подій, на запам`ятовування не скаржився. ОСОБА_7 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
		Беручи до уваги зазначені обставини, виправлення і перевиховання обвинуваченого, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання неможливо без ізоляції від суспільства, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нового злочину.
		Відповідно до протоколу особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.04.2020 ОСОБА_7 було затримано за підозрою у вчиненні злочину 28.04.2020. У подальшому до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою суду від 19.01.2021 було змінено запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20:00 години по 08:00 годину.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 28.04.2020 по 19.01.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком законної сили, у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20:00 години по 06:00 годину.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадження необхідно вирішити відповідно до вимог статей 100,124 КПК України.
		Керуючись статей 368, 370, 374 КПК України, суд, 
		ухвалив:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		Зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення у строк покарання з 28.04.2020 по 19.01.2021 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 28.04.2020.
		Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком законної сили, у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20:00 години по 06:00 годину, покласти на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
		Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі державного НДЕКЦ МВС України процесуальні витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 653, 80 гривень.
		Речові докази: частину скатертини рожевого кольору з квітковим орнаментом, по краях якої мається ушкодження у вигляді розривів тканини, яка поміщена до сейф-пакету EXP 0412592 та сліди відбитків рук на трьох стрічках СТ, які зберігаються в камері схову речових доказів Брусилівського ВП  Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області- знищити; резинові чоловічі капці, шкарпетки, спортивні штани, реглан, куртка, які зберігаються в камері схову речових доказів Брусилівського ВП  Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_7 .
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		 
		Головуючий суддя         ОСОБА_1 
		 
		Судді:                 ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...