Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/614/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 28.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 27.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/938/122/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022096130000084

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№ 938/614/22 
		Судове провадження № 1-кп/938/122/22 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 грудня 2022 року селище Верховина
		 
		Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		потерпілого - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022096130000084  від 21.09.2022  року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадяна України, не працюючого, з неповною освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого,-
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_4 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 , що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
		       Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.
		ОСОБА_4 18.09.2022 року близько 19.00 годин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 в с.Бережниця Верховинського району, вступив із нею в словесний конфлікт.
		Під час даного конфлікту ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком руки в область обличчя потерпілої ОСОБА_5 .
		       У результаті умисного нанесення удару ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 12.10.2022 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заподіянні ОСОБА_5 умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 2 ст. 125 КК України. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що потерпіла є його тещею, з якою він проживає на одному подвір`ї, але в різних будинках. 18.09.2022 року близько 19.00 годин він із дружиною готували салат в літній кухні, куди прийшла теща, яка почала з ним сваритися, чому він не ходить до церкви, тоді він вдарив її один раз кулаком руки в обличчя. Просив його суворо не карати, зазначивши, що хоча і не працює офіційно, однак від тимчасових заробітків має дохід.
		Суд роз`яснив потерпілій ОСОБА_5 в судовому засіданні її право щодо відмови від обвинувачення у разі її примирення з ОСОБА_4 .
		       Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що має претензії до обвинуваченого, просила його суворо не карати.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину повністю, то не заперечував щодо того, щоб не допитувати свідків по даній справі, не досліджувати письмові докази, подавши письмову заяву з цього приводу, зазначивши, що його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку (а.с.16).
		       Враховуючи  показання  обвинуваченого, а  також те, що він не  оскаржує  фактичні обставини справи, які   вказані в обвинувальному  акті,  правильно розуміє зміст  цих  обставин, не  наполягає на  дослідженні  інших  доказів у  справі, розуміє  неможливість в  подальшому   оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному  порядку, у  суду не  має сумнівів в   добровільності та  правдивості   його позиції, тому  відповідно до ч.3  ст.349 КПК України дослідження  доказів відносно  фактичних  обставин справи визнано  судом недоцільним, у зв`язку з чим суд обмежив їх  дослідження допитом  обвинуваченого , допитом потерпілої в частині з`ясування її думки щодо покарання обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, які  характеризують  особу обвинуваченого.
		При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також  у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
		Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з  ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		До обставин,  що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить те, що він  щиро розкаявся у вчиненному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин,  що обтяжуюють покарання ОСОБА_4 , не встановлено (а.с.3).
		Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1  (а.с.18), його зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 (а.с.18), на утриманні 2 неповнолітніх дітей (а.с.24-25), раніше не судима (а.с.19), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» не перебуває (а.с.20), зловживає спиртними напоями (а.с.21).
		У ч.2 ст.4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до ч. 2 ст.125 КК України (в редакції закону, що діяв на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто станом на 18.09.2022 року) умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
		Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованого його вказаного кримінального правопорушення та по час ухвалення судом даного вироку не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за його вчинення або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.
		Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує положення ч.2 ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Санкцією ч. 2 ст. 125  КК України передбачено найменш суворе покарання у виді штрафу в розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Враховуючи вищевказане, суд вважає, що штраф, як найменш суворий вид покарання, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 має дохід.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
		Цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Речові докази по справі відсутні.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, -
		У Х В А Л И В:
		        ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду відповідно до вимог ч.2  ст. 394  КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.
		 
		Суддя:                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...