Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/794/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2022. Зареєстровано: 28.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2022.
Дата набрання законної сили: 11.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/504/581/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021163330000429

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 504/794/22
		Номер провадження 1-кп/504/581/22
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.12.2022 року смт.Доброслав
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		   прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
		   обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		   захисника-адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		   представника потерпілого-адвоката ОСОБА_7 ,
		законного представника м/л потерпілого ОСОБА_8 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого водієм Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15.10.2021р. біля 17:00 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на ділянці місцевості, що розташована на перехресті вул. Приморська-Степова в с.Фонтанка Одеського району Одеської області, маючи протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, з метою спричинення легких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на ґрунті раптово виниклої сварки з малолітнім ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи фізичну силу рук та власну фізичну перевагу перед малолітнім, утримуючи дитячий велосипед з рамою білого кольору «PRO TOUR», на якому в той момент знаходився малолітній ОСОБА_9 , наніс удар правою рукою в область щелепи обличчя потерпілого, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді крововиливу у слизову оболонку верхньої десни зліва та закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку.
		Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 15.10.2021р. біля 16-17 год. він йшов по вул. Приморській с.Фонтанка Одеського району Одеської області. У селі вулиці не широкі, з однорядним рухом. Зокрема, на вказаній вулиці відсутній тротуар, отже по цій дорозі також здійснюється рух транспортних засобів, крім того були припарковані автомобілі. В цей час йому назустріч на мопеді їхав хлопець, як пізніше взнав ОСОБА_9 . Він попросив хлопця зупинитися, щоб він мав змогу пройти, однак той не зупинявся та можливість пройти не надав, у зв`язку з чим він притулився до автомобіля та зауважив хлопцю на те, що він чинить, на що хлопець висловився на його адресу нецензурною лайкою. Він був «ошарашений» (приведено дослівно) таким зневажливим відношенням дітей до старших за віком. Згодом продовжуючи свій рух, він побачив, що хлопець знов повертається йому на зустріч, тому він вирішив з ним поспілкуватись, окликнувши його, щоб той зупинився, але потерпілий знов висловився в його адресу нецензурною лайкою та поїхав. Обвинувачений стверджує, що хлопець був на мопеді, який він не зупиняв, тілесних ушкоджень він потерпілому не наносив. Потім він пішов собі далі по справах, сторонніх осіб, які б бачили цей інцидент не було. Буквально через 3 хвилини прийшла бабуся хлопця та повідомила, що він вдарив її онука та вона буде викликати поліцію. Згодом він зустрічався з хлопцем та його родичами, однак ця розмова ніякого результату не мала, оскільки він вважав, що перед ним хочуть вибачитися, але вибачення вимагали від нього. Також обвинувачений не визнав цивільний позов про стягнення моральної шкоди, заявлений представником м/л потерпілого ОСОБА_8 , оскільки наполягає, що жодних протиправних дій по відношенню до неповнолітнього не вчиняв.
		Незважаючи на вищевказану позицію ОСОБА_4 , його винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:
		-показаннями допитаного в судовому засіданні в присутності представника (адвоката) та законного представника м/л потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що в жовтні 2021 року точну дату він не пам`ятає, він їхав по вулиці на велосипеді, чоловік, в якому він впізнав ОСОБА_4 стояв посеред дороги, коли він об`їзжав його по гравію, ОСОБА_4 зупинив його, тримаючи лівою рукою за руль, наніс йому один удар у щелепу, від чого у нього запаморочилося у голові, та пішла кров у роті, через розшатаний зуб, ОСОБА_4 ще раз замахнувся на нього щоб нанести удар, але його відволік знайомий хлопець, про те що трапилося він повідомив бабусю, яка перебувала на вулиці зі своєю подругою, до них під`їхав чоловік на автомобілі та повідомив, що він бачив, що відбулося. Потерпілий наполягав, що з обвинуваченим не спілкувався, лайливі слова не промовляв. Після того, що трапилося, він звертався з мамою до лікаря та психолога, якого відвідує й зараз, оскільки у нього з`явилися страхи, він переживав, що ще раз зустріне ОСОБА_4 , також переживав, що з нього в школі будуть глузувати, оскільки він займався боксом та отримав удар від чоловіка на вулиці; 
		-показаннями допитаного в судовому засіданні н/л свідка ОСОБА_10 (допит проведено в присутності законного представника ОСОБА_11 ), який пояснив, що в жовтні 2021р., точну дату не пам`ятає, він, перебуваючи на вулиці, очікував свого друга ОСОБА_9 . В цей час він побачив, що по АДРЕСА_2 на білому велосипеді їде ОСОБА_9 , однак його зупинив чоловік, як пізніше взнав, ОСОБА_4 та, утримуючи велосипед, вдарив ОСОБА_9 один раз в обличчя, від чого той ледве втримався на ногах. Чому ОСОБА_4 вдарив його друга він не зрозумів. Він перебував біля повороту на відстані приблизно 30 метрів від події. Під час нанесення удару ОСОБА_4 стояв до нього спиною, а потім коли вже він йшов по вулиці, після нанесення удару, то він чітко розгледів його обличчя. ОСОБА_9 сказав, що йому боляче, через декілька хвилин в нього пішла кров та він поїхав додому.
		-показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що в жовтні 2021р, точної дати не пам`ятає, біля 16-17 год. в с.Фонтанка Одеського району Одеської області він сидів в своєму автомобілі, коли побачив, що чоловік, як пізніше взнав, ОСОБА_4 зупинив хлопця ОСОБА_9 , який їхав на велосипеді, та вдарив його з кулака у щелепу. Йому здалося, що удар був сильний. ОСОБА_9 сів під паркан та до нього підійшли інші знайомі хлопці. Він гадав, що це хтось із родичів таким чином виховує хлопця, тому не втрутився у конфлікт. Через 5-7 хв. після події, він побачив ОСОБА_9 з жінками, він підійшов до них та зробив зауваження, що так неправильно виховувати дитину. Однак жінки пояснили, що ОСОБА_9 вдарив зовсім чужий чоловік та вони будуть звертатися до поліції, тому він надав свій номер телефону, якщо буде потрібно виступити як свідок.
		-показаннями ОСОБА_13 , допитаної в судовому засіданні про те, що вона є бабусею ОСОБА_9 . Так, в жовтні 2021р., точну дату не пам`ятає, вони із подругою вирішили пройтись по селу (Фонтанка-2), в цей час їм назустріч їхав ОСОБА_9 на велосипеді та повідомив, що його вдарив якийсь чоловік. ОСОБА_14 сказав, що в нього болить та шатається зуб. ОСОБА_9 сказав, що якщо б не хлопці, то його б продовжували бити. Потім до них підійшов чоловік, який був свідком вказаної події та залишив свій номер телефону в разі потреби надання показів. Донька повезла ОСОБА_9 до стоматолога, оскільки в нього було ушкодження з лівої сторони. Під ранок в онука почалася блювота, вони поїхали до лікарні, де лікар сказав, що це через удар по голові. Чоловік, який наніс онуку удар, перед ними не вибачився.
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2022р., згідно якого свідок ОСОБА_12 на запитання чи впізнає він когось з осіб зображених на фотознімках, заявив, що впізнав чоловіка на фотознімку №4 за рисами обличчя: носом, очима, вухам, ротом та підборіддям під яким є приспущена жирова тканина, зморшками від носа до нижньої щелепи, щоки, а також довідкою до вказаного протоколу, згідно якого на фотознімку №4 зображено громадянина ОСОБА_4 ;
		-висновком спеціаліста-психолога за результатом поглибленого психологічного дослідження ОСОБА_9 від 19.10.2021р., згідно якого соціальна адаптація у дитини стійка. Дитина нормально йде на контакт. Брехня та агравація не виявлені. ОСОБА_15 з моменту отримання травми (15.10.2021р.) по даний час відчуває моральні страждання і глибокі душевні переживання, які безпосередньо пов`язані із виниклою травматичною подією. Безпосередніми психологічними причинами цих страждань та переживань слугують: 1. Явна наявність складної, комплексної фізичної та психо-травмуючої ситуації, що призвела до подальшого розвитку ПТСР, яке складається з наступних компонентів: психологічна травма, нанесена дитині в ході самого факту події; психологічна травма, нанесена дитині наявністю симптомів ПТСР (посттравматичного стресового розладу), які полягають в постійному переживанні травматичної події; розвинуті після травми обсессивно-фобічні порушення; розвинуті після травми вегетативні порушення розладу, які носять на даний момент пограничний характер. 2. Наявність наступної негативної психологічної симптоматики: позамежний ступінь сензитивності (особистісної чутливості до переживань і повторних можливих стресів); вразливість, чутливість до «тиску оточуючого середовища»; позамежне значення особистісної та ситуативної тривожності; розвиток схильності до нав`язливих страхів та панічним реакціям; розвиток ознак неврастенічного невротичного розладу з панічними епізодами, як наслідок травми; повторювані та насильно прориваючі, впроваджуючі в свідомість спогади (вторгнення, флешбеки) про події, включаючи образи, думки, уявлення. Результатом перенесеного гострого стресового розладу, пов`язаного з фізичною та психологічною травмою, в результаті інциденту, став розвиток психо-соматичної симптоматики, так званого психо-соматичного «порочного кругу», коли моральні страждання та глибокі душевні переживання є причиною психо-соматичних та соматичних розладів, які в свою чергу, є джерелом нових моральних страждань та глибоких душевних переживань, також посилюючих існуючі моральні страждання і глибокі душевні переживання, отримані в результаті психологічного стресу і фізичних страждань. Тобто чітко та однозначно відстежуються причинно-наслідкові відносини між фізичною та психологічною травмою в результаті інциденту, що обумовило виникнення моральних страждань та глибоких душевних переживань, які в свою чергу стали причиною психо-соматичних і соматичних розладів, ПТСР (посттравматичного стресового розладу), невротичних розладів, акцентуального характеру, дистресу і дезадаптивних порушень, пов`язаних з впливом стресогенних травматичних подій і перенесеним стресом і дистресом.
		Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 висловив зауваження щодо допустимості висновку спеціаліста психолога в якості доказу по даній справі з огляду на викладення його іноземною мовою без надання перекладу. З урахуванням положень ч. 1 ст. 298-1 КПК України, судом прийнято рішення щодо допустимості вказаного висновку в якості доказу, з огляду на те, що висновки спеціалістів є процесуальними джерелами доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки. Учасниками справи не заявлено, що висновок є незрозумілим за своїм змістом, через викладення його російською мовою, у зв`язку з чим, суд приймає його до оцінки у сукупності з іншими доказами по справі з метою встановлення психо-емоційного стану дитини як наслідку від завданої шкоди.
		-актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 50-115 , проведеного на підставі заяви ОСОБА_8 від 18.10.2021 № 50 (розпочато 11.10.2021  закінчено 06.11.2021) та висновком судово-медичної експертизи №131 від 14.01.2022р., згідно яких встановлено, що у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововилива у слизову оболонку верхньої десни зліва та закритої черепно-мозкової травми у форматі струсу головного мозку. Морфологія ушкоджень вказує на те, що вони мають давність заподіяння близько 2-3 діб до проведення судово-медичного огляду і таким чином могли бути отримані за обставин на які вказує обстежувана особа та в зазначений обстежуваною особою строк, тобто 15.10.2021р. Ушкодження утворилися безпосередньо в місці прикладання травмуючої сили від дій тупого травмуючого предмета (предметів), конструктивні особливості якого (яких) в ушкодження не відобразилися. Не виключено, що такими предметами могли бути руки, ноги та інші тупі предмети. Вищевказані ушкодження у ОСОБА_9 : (крововилив) має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 діб, і за цим критерієм, відповідно до п.2.3.5 та п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку при звичайному перебігу призводить до короткочасного розладу здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день) і за цим критерієм, відповідно до п.2.3.3 та п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		Захисником обвинуваченого  адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами вищезазначені акт судово-медичного дослідження та висновок експерта. За доводами захисника акт судово-медичного дослідження був складений на підставі заяви законного представника потерпілого до порушення кримінального провадження, дослідження проводилося лікарем відділу СМЕ трупів ОСОБА_16 , який згодом проводив експертне дослідження та надавав висновок вже в межах порушеного кримінального провадження. У висновку експерта є посилання на Акт судово-медичного дослідження № 50-155 від 15.10.2021 який він робив до початку досудового розслідування та який сторона захисту вважає недопустимим доказом. Висновки обох досліджень є автентичними, що на думку адвоката свідчить, що експерту жодних матеріалів не надходило та він в порушення ч. 4 ст. 69 КПК України за власною ініціативою збирав матеріали для проведення експертизи, яка стала підставою для порушення кримінального провадження. У зв`язку з чим, за висновками сторони захисту, експерт ОСОБА_16 , виступив заявником у кримінальному провадженні через що йому заявлено відвід, акт судово-медичного дослідження є недопустимим доказом, який за доктриною «плодів отруєного дерева» невілює допустимість експертного висновку.
		Під час судового розгляду прокурором долучено до матеріалів справи протокол прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 17.10.2021р. (ЄО 12338). 
		Відомості, викладені в акті судово-медичного дослідження (обстеження), проведеного лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_16 , (завершений 06.11.2021р.) наданого ОСОБА_8 стали підставою в межах проводимої перевірки (матеріали ЄО) для подальшого внесення відомостей до ЄРДР 16.11.2021.
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 суду пояснив, що профільним законодавством не заборонено повторно приймати участь у експертних дослідженнях після проведення досліджень (обстежень), не заборонено використовувати висновки таких досліджень при проведенні інших експертиз. Визначення необхідності збору додаткових даних відноситься до дискреції експерта та за наявності потреби він має звертатися з відповідними клопотаннями. Експерт пояснив, що обстеження він проводив як лікар спеціаліст за заявою матері дитини, після того як надійшла постанова слідчого про призначення судово-медичної експертизи, він був визначений експертом для її проведення, він використовував результати проведеного обстеження дитини та їх йому було достатньо, самостійно до органів поліції з приводу встановлених в ході дослідження обставин він не звертався.
		Зауважень щодо достовірності, повноти або ясності висновків експерта від учасників справи не надходило. 
		Разом з цим, недопустимість акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 50-155 судом не встановлена, виходячи з особливостей досудового розслідування кримінальних проступків та приписів ч.3 ст. 298, ч. 3 ст. 214 КПК України які допускають до внесення відомостей про кримінальний проступок до ЄРДР проведення окремих дій, а саме медичного освідування.
		Перевіряючи правильність оцінки висновку судово-медичної експертизи №131 від 14.01.2022 з точки зору допустимості, суд виходить з такого. Висновок експерта є самостійним джерелом доказів (ч.2 ст.84 КПК), залучення експерта для проведення експертизи відбувалося на підставі постанови дізнавача в порядку, передбаченому ст.243 КПК. Експерт є належним суб`єктом для проведення цього виду експертних досліджень і відповідає вимогам, що висуваються ч.ч.1, 2 ст.69 КПК та законом «Про судову експертизу». Експерт не здійснював за власною ініціативою збирання матеріалів для проведення експертизи, посилання на акт судово-медичної експертизи, який робив до початку досудового розслідування сам же експерт ОСОБА_16 , на основі медичної документації, не призводить до порушення прав та свобод людини, а також не впливає на достовірність отриманого висновку. Диференціація можливості використання наявних матеріалів для проведення експертного дослідження та заборона на самостійне їх зібрання експертом в даному випадку судом встановлена. 
		Від допиту свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 сторона обвинувачення відмовилась.
		Таким чином, судом в повному обсязі досліджені представлені докази, об`єктивний аналіз яких наданий у вироку в сукупності з усіма обставинами справи. Докази у справі узгоджуються між собою і підтверджують винуватість обвинуваченого у скоєнні ним кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду. 
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не наносив тілесних ушкоджень м/л потерпілому ОСОБА_9 спростовуються показаннями самого потерпілого, а також свідків, які узгоджуються між собою і підтверджують, що саме обвинувачений наніс удар ОСОБА_9 , а також протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2022р., поведеного зі свідком ОСОБА_12 . Тому пояснення ОСОБА_4 про те, що він не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілому, суд розцінює як спосіб захисту, обумовлений прагненням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
		Твердження ОСОБА_4 про те, що потерпілий ОСОБА_9 керував мопедом, а не велосипедом, не мають значення по даній справі, жодним чином не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого, не спростовують та не підтверджують його винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		В судовому засіданні був оглянутий речовий доказ - стандартний лазерний DVD-R 16x диск 4.7 GB 120 MIN, на якому міститься відеозапис зустрічі та розмови людей обличчя яких камерою не зафіксовано. Суд надає критичну оцінку переглянутому в судовому засіданні відеозапису, оскільки згідно ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відомості, які зафіксовані на відеозаписі не мають жодного доказового значення у вказаному кримінальному провадженні і лише фіксують розмову осіб ідентифікація яких є неможливою.
		Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.125 ч.2 КК України, за ознакамиумисного легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винуватого.
		Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_4 , те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, офіційно працевлаштований, його поведінку в судовому засіданні, те, що він скоїв умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, відповідно до ст.12 КК України.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.66 КК України, відсутні.
		Згідно положень ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Оскільки в обвинувальному акті не вказано в якості обставини, яка обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, суд не може погіршити становище обвинуваченого, та приходить до висновку про відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.67 КК України. 
		Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 в судових дебатах просила призначити ОСОБА_4 покарання у виді арешту на строк шість місяців, сторона потерпілого позицію прокурора щодо обрання такої міри покарання підтримала. Сторона захисту просила врахувати доводи щодо недопустимості доказів по справі через допущені процесуальні порушення, а також неповноту слідства в частині відсутності перевірки версії, що дитина сама могла травмуватися від необережних рухів у зв`язку з чим обвинуваченого ОСОБА_4 просила виправдати. В своєму останньому слові обвинувачений ОСОБА_4 запевнив суд, що жалкує, що сталася така подія
		За таких обставин, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, але враховуючи, що внаслідок кримінального правопорушення постраждала дитина та порушено пріоритет держави по захисту дитинства, суд вважає, що при обранні ОСОБА_4 міри покарання у виді обмеження волі, є можливим застосувати дію ст.75 КК України, з покладанням обов`язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Стосовно цивільного позову, заявленого законним представником м/л потерпілого, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2ст.127 КПК України,шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно зіст. 128 КПК України,особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		До обвинуваченого пред`явлено цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 200000 грн.
		Обвинувачений, який є цивільним відповідачем за позовом, позов не визнав, посилаючись на свою непричетність до кримінального правопорушення.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом вКПК Українине врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків (ч. 5ст. 128 КПК України).
		Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з ч.1ст.1167 ЦК України,моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Щодо визначення розміру відшкодування потерпілій моральної шкоди, то в цьому випадку суд бере до уваги роз`яснення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 лютого 1995 року № 4, який зазначає, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не повинен призводити до збагачення особи.
		Заявляючи, заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, законний представник м/л потерпілого вказав на те, що протиправними діями відповідача були порушені законні права та інтереси ОСОБА_9 , спричинено фізичні страждання та психологічну травму, що, підтверджено висновком спеціаліста-психолога за результатом поглибленого психологічного дослідження ОСОБА_9 від 19.10.2021р.
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь вини обвинуваченого, наслідки, що настали, тривалість лікування, поведінку потерпілого під час конфлікту, поведінку обвинуваченого після конфлікту, понесені потерпілим моральні страждання, які полягали в порушенні нормальних життєвих умов, суть позовних вимог, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, вік потерпілого та місце заподіяння шкоди, суд вважає справедливим задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, в розмірі 20000,00 гривень. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями.
		Речові докази у справі, а саме стандартний лазерний DVD-R 16x диск 4.7 GB 120 MIN, на якому міститься відеозапис зустрічі та розмови неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , законного представника потерпілого ОСОБА_8 , бабусі потерпілого ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , який зберігається у матеріалах кримінального провадження (судової справи)  необхідно залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження (судової справи).
		Процесуальних витрат по справі немає.
		Керуючись ст.ст.100, 118, 120, 124, 128, 371-373, 374, 615 КПК України, суд - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
		   Застосувати ст.75КК Україниі звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_4 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставіп.п.1,2ч.1ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов, заявлений законним представником м/л потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 яка діє в інтересах сина ОСОБА_9 20000,00 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
		Речові докази у справі, а саме стандартний лазерний DVD-R 16x диск 4.7 GB 120 MIN залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження (судової справи).
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.
		 
		   Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...