Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/323/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2022. Зареєстровано: 29.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 30.01.2023
Номер судового провадження: 2/932/452/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №201/323/22
		Провадження № 2/932/452/22
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31жовтня 2022року Бабушкінськийрайонний судм.Дніпропетровська ускладі суддіКудрявцевої Т.О.,розглянувши уприміщенні судуу м.Дніпрі заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1  до Акціонерноготовариства «ДТЕКДніпровські електромережі»,про захистправ споживачів, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		13.01.2022року представникпозивача ОСОБА_1  адвокатРибіна І.В.звернулася доЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська зпозовом доАТ «ДТЕКДніпровські електромережі»,в якомупросила визнатиборг позивачкиу сумі93384,85грн.безпідставним тазобов`язати відповідачасписати зособового рахунку9-634/09донараховану заборгованістьу сумі93384,85грн. 
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 19.10.2021 року на засіданні комісії Дніпровського розрахункового центру АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було розглянуто складений акт про порушення ПРРЕЕ №33815 за адресою АДРЕСА_1 . На підставі рішення комісії по акту проведене нарахування та сформовано рахунок №250000615305 від 19.10.2021 року по акту №33815 на сплату недорахованої електричної енергії, сплата за яким повинна бути проведена у продовж 30 календарних днів з дати отримання. Позивачка 05.11.2021 року звернулась до відповідача зі скаргою про відмову у сплаті необґрунтованого рахунку та спробувала врегулювати спір. Відповідач до суду з позовом про стягнення даного нарахування не звернувся, проте в особистому кабінеті споживача ОСОБА_1 зазначено вимогу про сплату рахунку до 12.11.2021 року. Позивачка просить суд визнати нарахований борг безпідставним; вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності у постачальника права вимагати оплати донарахованого боргу та відсутності обов`язку у споживача з оплати такого боргу. Ця вимога є ефективним способом захисту інтересу боржника в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Вважає нарахування заборгованості у сумі 93384,85 грн. безпідставним та незаконним у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 року встановлені конкретні особи, які причасні до несанкціонованого втручання в роботу мереж електрозв`язку АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку, чим створені передумови до викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання. Проте акт про порушення №33815 складено виключно на позивача, незважаючи на встановлених слідством осіб у здійсненні недозволеного підключення для власних потреб. Зазначає, що попри відсутність доказів та в порушення правил ПРРЕЕ споживачем, не дивлячись на чинне законодавство, співробітники відповідача складають акти про порушення на громадян, які не мають ніякого відношення до порушення та здійснюють незаконні нарахування. Акт про порушення №33815 від 13.09.2021 року не відповідає вимогам п.8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312. Акт про порушення №33815 від 13.09.2021 року складений некоректно, поверхнево, не доведена вина позивачки у споживанні необлікованої електричної енергії, акт складено без участі споживача, з пропуском графи та рядків, недодержано вимоги до тексту, який повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2022 року цивільну справу передано на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 року зазначена цивільна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О. 
		Ухвалою судді від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі та на підставі ч.3 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		17.05.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що нараховані грошові кошти у сумі 93384,85 грн. не є донарахованою заборгованістю, вказана сума відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ являється обсягом необлікованої електричної енергії та сумою завданих споживачем збитків. Вказана нарахована сума обліковується на особовому рахунку №9-634/09, к/р НОМЕР_1 , так як саме для забезпечення електропостачання та розрахунків за спожиту електричну енергію за адресою АДРЕСА_1 в АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відкрито сказаний особовий рахунок на ім`я ФОП ОСОБА_1 . Сума збитків жодним чином не впливає на розрахунки за спожиту електроенергію, а лише мається на обліку, а тому ніякі права позивача не порушені. Докази, на які опирається позивач в позовній заяві, не доводять відсутність порушення, розкрадання електричної енергії. Договір користування, акт про порушення, протокол про нарахування не спростовують відсутність порушення та протокол про нарахування збитків. Не спростовує порушення і ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 року, якою лише задоволено клопотання про проведення слідчих розшукових дій. Позивач не надала жодних доказів чи встановлено вину осіб у кримінальному провадженні та чи мається вирок суду, що набрав чинності, де особи визнанні винними у скоєнні злочину, тому ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 року не спростовує порушення і не доводить безпідставність нарахування суми збитків за розкрадання електричної енергії. За зверненням позивача зі скаргою до НКРЕКП від 14.10.2021 року відповідачем до Національної комісії були надані всі матеріали стосовно виявленого порушення 13.09.2021 року, після чого НКРЕКП надано відповідь №8689/20.4/8-21 від 25.11.2021 року, де вказано, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було здійснено нарахування на підставі Акта розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з дотриманням вимог глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Щодо позовної вимоги позивача про списання з особового рахунку позивача донарахованої заборгованості, то такі вимоги взагалі є безпідставними, оскільки не зрозуміло які норми матеріального права підлягають застосуванню у разі задоволення позову. Сума нарахованих збитків склала 93384,85 грн., за обсяг 20849 кВтг недорахованої електричної енергії. Споживач на засідання комісії не з`явилася, зазначений протокол не підписаний представником споживача в особі адвоката Коржилова І.О., в присутності якого розглядався акт і який жодних пояснень, зауважень, документів для спростування розкрадання на комісії не надав. Отже позовні вимоги позивача цілком надумані та безпідставні, а тому за відсутності належних доказів не підлягають задоволенню. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з таких підстав.
		Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановлено законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод інтересів. Ппровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судом встановлено, що 04.09.2006 року між АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ОСОБА_1 укладено Договір про приєднання до електричних мереж №348, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 . 
		13 вересня 2021 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою АДРЕСА_1 виявлено та зафіксовано Актом про порушення № 33815 від 13.09.2021 року порушення ФОП ОСОБА_2 ПРРЕЕ, що виразилось у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку; самовільне підключення виконано дротом СИП 4х16 від опори №4481ТП-905 до будівлі магазину за адресою АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1  відкрито; при включеному навантаженні покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія не враховується; порушення продемонстровано споживачу. 
		У відповідності до Протоколу №10-5 від 19.10.2021 засідання комісії з розгляду акту про порушення від 13.09.2021 року № 33815, комісією з розгляду актів про порушення Дніпровського розрахункового центру (ДРЦ) АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в присутності представника споживача ФОП ОСОБА_1 , виявлено та встановлено, що споживач на об`єкті, магазин за адресою: АДРЕСА_1 , порушив ПРРЕЕ та прийнято рішення про виконання нарахування згідно п. 8.4.12 та за формулою № 8 ПРРЕЕ зі змінами і доповненнями, за період з 04.08.2021 року по 13.09.2021 року, збитків у сумі 93 384 грн. 85 коп.; нараховані суми повинні бути сплачені протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунків.
		Щодо позовних вимог про визнання боргу безпідставним суд виходить з наступного. 
		Позивачка звернулась до суду з вимогою про визнання боргу безпідставним опираючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №766/20797/18, провадження №14-137цс20. 
		Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки в постанові Великої Палати Верховного суду від 26.10.2021 року по справі №766/20797/18, провадження №14-137цс20 мова йде про безпідставне нарахування заборгованості за спожиті комунальні послуги, в той час як позивачка просить визнати безпідставним борг нарахований по акту порушення за самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку.
		Суд також не бере до уваги твердження позивача щодо встановлення судом в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обставин щодо встановлення конкретних осіб, які здійснили несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з порушенням схеми обліку, оскільки вищевказаною ухвалою слідчого судді лише задоволено клопотання про проведення слідчих розшукових дій та, на відміну від вироку суду, не встановлює вину осіб у вчинені злочину.
		Твердження позивача щодо не відповідності Акту про порушення №33815 від 13.09.2021 року вимогам п.8.2 ПРРЕЕ, на думку суду не є підставою для задоволення позову, оскільки перевіркою НКРЕКП встановлено, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було здійснено нарахування на підставі Акту розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з дотриманням вимог глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, що підтверджується відповіддю №8689/20.4/8-21 від 25.11.2021 року.
		Окрім того, відповідно до Протоколу №10-5 від 19.10.2021 засідання комісії з розгляду акту про порушення від 13.09.2021 року № 33815 на позивача нараховано збитки у розмірі 93384,85 грн. як на ФОП ОСОБА_1 , проте до суду позивач звернулася в порядку цивільного судочинства як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець.
		Будь-яких інших допустимих та достовірних доказів на підтвердження безпідставності нарахування боргу позивачем суду не надано. 
		Щодо позовних вимог про списання з особового рахунку позивача донараховану заборгованість суд виходить з наступного.
		Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посяг; гарантовано положеннями ч.4 ст.55, ст. 124 Конституції України, відповідно до яких кожен має право будь-якими забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно зі статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосудця, суд захищає права, свободи та інтересі фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенні законами України.
		Захист цивільних прав  це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
		Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. 
		Виходячи з аналізу зазначених норм права у сукупності, суд приходить до висновку про те, що, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача списати з особового рахунку 9-634/09, к/р НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 донараховану заборгованість у сумі 93384,84 грн. не передбачений діючими нормами чинного законодавства.
		Крім того, судом встановлено, що не спростовано, що на даний час права позивача не порушені з боку відповідача, дана сума заборгованості не стягується з позивача в судовому порядку, не було припинено енергопостачання на підставі вказаної заборгованості, як і не було вжито відповідачем будь-яких інших заходів стосовно позивача через наявність вказаної заборгованості, будь-яких доказів порушення відповідачем прав позивача матеріали справи не містять. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, а також звільнення позивача від сплати судового збору, судовий збір слід віднести за рахунок держави. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів  відмовити.
		Судовий збір віднести за рахунок держави.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання учасником справи його копії.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя                                 Т.О. Кудрявцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...