Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/1008/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2022. Зареєстровано: 29.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 20.10.2022
Номер судового провадження: 2/314/636/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 314/1008/22
		Провадження № 2/314/636/2022
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.09.2022                                  м.Вільнянськ 
		Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 314/1008/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Олександрівський відділ державної виконавчої служи у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державний виконавець Вінецька Наталія Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
		ВСТАНОВИВ:
		19.09.2022 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Олександрівський відділ державної виконавчої служи у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державний виконавець Вінецька Наталія Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.05.2011 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Ат КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZP45CC9H150007, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 6000,00 грн. в строк до 16.05.2014.
		Із сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо про внесення державний виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у міст Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гостіщевою Тетяною Миколаївною до реєстру боржників інформації щодо позивача в межах виконавчого провадження № 57555580.
		25.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 309846 про стягнення на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ZP45CC9НІ50007 від 17.05.2011 в розмірі 164333,07 грн.
		У подальшому державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вінецькою Наталією Іванівною на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 57555580, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.
		Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства. Виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим. Строк виконання зобов`язань за кредитним договором №ZP45CC9НІ50007 від 17.05.2011 було встановлено до 16.05.2014, строк виконання зобов`язань за договором настав 17.05.2014. Виконавчий напис було вчинено 25.08.2017, тобто більш ніж через три роки після настання строку виконання зобов`язання. Позивач не отримував жодних вимог про стягнення боргу з відповідача. Тому позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 309846 від 25.08.2017, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором №ZP45CC9HI50007 від 17.05.2011 в розмірі 164333,07 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу і розмірі 21933,31 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
		30.05.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. 
		29.07.2022 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що виконавчий напис вчинений відповідно до вимог чинного законодавства. Безспірність вимог відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презумпція) наявність боргу, а документи, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому КМУ  не письмові докази наявності боргу, а докази наявності вказаних вище правовідносин, та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. АТ КБ «ПриватБанк» надав всі необхідні документи: кредитний договір, засвідчений банком розрахунок про заборгованість, в якому в повному обсязі відображено всі операції позивача щодо погашення заборгованості, підстав вважати незаконність вимог до позивача. З урахуванням переривання строку шляхом часткової оплати позивачем боргу, відповідно відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 ЗК «Про нотаріат» та п. 3.1 гл. 16 Розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 №296/5, вчинив виконавчий напис. Позивачем не доведено факту погашення суми кредиту.
		Також представник відповідача зазначив, що дана справа не є складною, її підготовка не потребувала значних зусиль, а також значних витрат часу, оскільки позов має шаблонний характер. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, тобто представник позивача не брав участі у судових засіданнях. Заявлена вимога про відшкодування витрат на правову допомогу є неспівмірною.
		На підставі зазначеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні правовідносини.
		Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 25.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 309846 про стягнення на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ZP45CC9НІ50007 від 17.05.2011 в розмірі 164333,07 грн.
		01.11.2018 постановою приватного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вінецької Наталії Іванівни відкрито виконавче провадження №57555580 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису № НМІ 309846, виданого 25.08.2017.
		Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону).
		Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 вказаного Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Ст. 88 названого Закону, визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
		Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). 
		Також, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		За вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
		Згідно із приписами підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
		Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
		Пунктом 1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
		Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п.5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, далі - Положення № 75).
		Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп.14 п. 3 Положення № 75).
		Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку корреспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
		Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.п.61, 62 Положення № 75).
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
		Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Вищезазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 10.10.2018 у справі № 61-10285св18, від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.
		Також, така правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі №761/32388/13-ц.
		Слід зазначити, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Вказана правова позиція висловлена у постанові ВП ВС України №645/1979/15-ц від 23.06.2020.
		З наданих позивачем до суду письмових доказів вбачається, що відповідач, звертаючись до нотаріуса, не надав всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості.
		Із викладених вище норм матеріального права слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		За таких обставин у нотаріуса не було підстав вважати, що заборгованість є безспірною.
		Недотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису викладених вище вимог чинного законодавства, що з урахуванням висновку Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц, є підставою для задоволення позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Крім того, вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував, що станом на момент виникнення спірних правовідносин Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів. Вказані обставини підтверджуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
		Таким чином,оскільки усудовому порядкупостанову №662визнано незаконноюта нечинноюу вказанійвище частині,кредитний договір,який неє нотаріальнопосвідченим,не входитьдо перелікудокументів,за якимиможе бутиздійснено стягненнязаборгованості убезспірному порядкуна підставівиконавчого написунотаріуса.Такий висновоквикладений ВеликоюПалатою Верховногосуду упостанові від21.09.2021по справі№  910/10374/17.
		З таких обставин, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		За нормами ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
		У позовній заяві позивач просив стягнути 21933,31 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги, додаткового договору, сторонами узгоджено кількість часу витраченого адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» під час надання правової допомоги за договором та вартість наданих послуг.
		01.02.2022 між ОСОБА_1 та АБ «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» було укладено договір про надання правничої правової допомоги.
		Пунктом 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги визначено, що розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку) додатковому договір до цього Договору.
		Відповідно до п. 1 Додаткового договору до договору про надання правової допомоги було доручено здійснювати представництво та захист інтересів клієнта (позивача по справі) щодо щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.
		Пунктом 2 додаткового договору визначено орієнтовану вартість послуг: написання позовної заяви 3 000,00 грн., 
		Відповідно до п. 3 Додаткового договору гонорар за ведення справи у суді становить 10% від суми, зазначеної у виконавчому написі.
		Відповідно до п. 4 оплата послуг адвоката може бути здійснена як до вчиненні відповідної дії (послуги), так і після її вчинення.. Оплата гонорару здійснюється лише у разі ухвалення рішення суду на користь клієнта.
		Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
		Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки заявлена сума є необґрунтованою та неспівмірною.
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.
		З урахуванням вище викладеного, за наявності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка є малозначною, справа розглядалася в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи; вимоги, з якими заявник звернувся до суду; усталену практику з розгляду таких спорів про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню; враховуючи співмірність позовних вимог, та вартість послуг адвоката у справі, визначених в розмірі 21933,31 грн., необхідність таких витрат для даної справи, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною та підлягає зменшенню до суми 5000,00 грн.
		У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу представнику позивача слід відмовити.
		На підставівикладеного вищета керуючисьПорядком вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затверджений наказомМіністерстваюстиції України22.02.2012№296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, статтями 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.207, 626-628, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 10, 76, 77-81, 89, 141, 158, 247, 265, 280, 354 ЦПК України,
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Олександрівський відділ державної виконавчої служи у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державний виконавець Вінецька Наталія Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
		Визнати виконавчий напис, вчинений 25.09.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №8403, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № ZP45CC9150007 від 17.05.2011 на загальну суму в розмірі 164333,07 грн., таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути зАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» (кодЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 992,40 грн. на користь держави.
		Стягнути зАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» (кодЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Суддя                     Наталія Юріївна Мануйлова
		 
		19.09.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...