Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5503/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2022. Зареєстровано: 29.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 09.01.2023
Номер судового провадження: 3/335/1878/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5503/22  3/335/1878/2022 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27грудня 2022року                        м. Запоріжжя
		 
		Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., прокурора Фоміної Г.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Полуляха С.Ю., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, стосовно 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, уродженка м. Дніпродзержинськ, заміжня, утриманці відсутні, яка здобула вищу освіту, працюючої начальником відділу праці та атестації робочих місць за умовами праці з питань праці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31.08.2022 в провадження судді з Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 34-02/47 від 25.08.2022 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу експертизи умов праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області, всупереч вимогам пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) не повідомила у встановленому Законом порядку безпосереднього керівника та/або регіональну комісію для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області про реальний конфлікт інтересів, що виник у зв`язку з необхідністю підписання нею як секретарем регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області протоколів вказаної комісії від 31.05.2021 № 7, від 20.08.2021 №14, а також прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, яке закріплене в протоколах засідання регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області від 31.05.2021 № 7, від 20.08.2021 № 14, якими оформлено рішення комісії про перевірку рівня її знань, що становило її приватний інтерес, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1,2 ст. 127-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП). 
		ОСОБА_1 вину у інкримінованих їй правопорушеннях не визнала, посилаючись на те, що протокол стосовно неї складено за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		З метою недопущення сумнівів щодо об`єктивності роботи комісії з перевірки знань підчас прийняття нею (комісією) рішень, ОСОБА_1 було усунено від голосування та прийняття рішення під час оцінки комісією рівня її знань. Отже, участі у визначені результатів складання нею іспиту стосовно себе вона не приймала. Протокол засідання регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області від 20.08.2021 № 14, підписання якого в умовах реального конфлікту інтересів їй ставиться в провину, на переконання ОСОБА_1 , не є рішенням в розумінні п. 7 Порядку перевірки знань інспекторів праці, а є лише документом, до якого членами комісії перенесено рішення, ухвалене за результатами перевірки виконаних інспекторами праці тестових та ситуаційних завдань, співбесіди з ними. 
		Захисник просив суд закрити провадження в справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складів інкримінованих їй правопорушень. На переконання захисника, особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 , що він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а така суперечність реально вплинула на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку її захисника, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить наступних висновків.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
		Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
		Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Частиною 1ст. 172-7 КУпАПпередбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частиною 2зазначеної статтіпередбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно п.1примітки дост.172-7КУпАП суб`єктомправопорушень уцій статтіє особи,зазначені упунктах1,2частинипершої статті3Закону України«Про запобіганнякорупції».  У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП).
		Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі  Закон), суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці.
		Відповідно до пп. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, приватного інтересу наведенні у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якої потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. 
		Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.
		Відповідно до зазначених роз`яснень реальний конфлікт інтересів виникає у разі наявності впливу приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час реалізації таких повноважень. Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
		Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
		Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів держаної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом-нормативно-правового акту.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, зокрема державні службовці, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Форма такого повідомлення чинним законодавством не визначена. Отже, воно може бути здійснено в усній формі.
		Статтею 35-1 Закону передбачено особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Так, ч. 2 зазначеної статті передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
		Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
		У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Суддею встановлено, що наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 17.08.2015 № 102-к ОСОБА_2 з 17.08.2015 призначено на посаду начальника відділу експертизи умов праці ГУ Держпраці у Запорізькій області. 
		Процедура перевірки знань інспекторів праці, необхідних для виконання покладених на них обов`язків визначена Порядком перевірки знань інспекторів праці, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.11.2020 № 2454 (далі  Порядок).
		Пунктом 2 зазначеного порядку передбачено, що перевірка знань інспекторів праці - це оцінка кваліфікації посадових осіб Держпраці, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, з метою: визначення стану їх професійної компетентності; аналізу потреб у професійні підготовці (підвищенні кваліфікації); визначення напрямівпідвищення кваліфікації,професійної підготовкиі перепідготовки. Успішне проходження перевірки знань інспектора праці може визначатися окремим завданням під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця.
		Для організації та проведення перевірки знань утворюються Центральна та регіональні комісії. Кількісний та персональний склад комісій затверджуються Головним державним інспектором праці України. (абз. 1, 2 п. 7 Порядку).
		Регіональні комісії здійснюють перевірку знань інспекторів праці територіальних органів Держпраці (абз. 4 п. 7 Порядку).
		Комісії утворюютьсяу складіголови,його заступника,відповідального секретарята членівкомісії (віддвох доп`яти осіб). Керівництворегіональними комісіямипокладається накерівників відповіднихтериторіальних органівДержпраці (абз. 5  6 п. 7 Порядку). 
		Відповідно до абз. 7 Порядку, рішення комісій приймаються шляхом голосування більшістю голосів та оформлюються протоколом. У разі якщо проект рішення отримав підтримку половини складу комісії і за цей проект проголосував голова комісії, рішення вважається прийнятим.
		Наказом державної служби з питань праці від 19.02.2021 № 36 затверджено склад регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області, до якої включено начальника відділу експертизи умов праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Діліон О.О. як секретаря комісії.
		Пунктом 8 Порядку передбачено, що перевірка знань проводиться шляхом складення іспиту. Іспит складається з 3 етапів: тестування, співбесіда, ситуаційні завдання. Запитання длятесту таситуаційні завданнярозробляються зурахуванням кваліфікаційнихвимог доінспекторів праці. Перелік запитань тесту та ситуаційні завдання визначаються рішенням Центральної комісії окремо для Центральної та регіональної комісій та є єдиними для всіх інспекторів праці, що проходять перевірку знань у відповідній комісії.
		Відповідно до п. 9 Порядку результати перевірки знань оформлюються рішенням комісій, які доводяться до відома інспекторів праці впродовж трьох робочих днів з дати їх cкладення шляхом опублікування на офіційному сайті Держпраці чи відповідного територіального органу Держпраці.
		За результатами перевірки знань інспектору праці виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка. Оцінка визначається шляхом додавання кількостей одержаних балів на кожному етапі.
		Отримання інспектором праці позитивної або відмінної оцінки вважається успішним проходженням перевірки знань, за результатами якої комісією видається довідка встановленої Центральною комісією форми (абз. 8 п. 9 Порядку).
		Інспектор праці, який отримав негативну оцінку, не може бути допущений до виконання повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Отримання інспектором праці негативної оцінки є підставою для повторного проходження перевірки знань, яка проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня опублікування рішення комісії про виставлення негативної оцінки. У разі отримання інспектором праці за результатами повторного проходження перевірки знань негативної оцінки або відмови від проходження перевірки знань такого інспектора праці може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до нормглави 2розділу VIII Закону України «Про державну службу» (абз. 9  11 п. 9 Порядку).
		20.08.2021 ОСОБА_1 складено іспит з перевірки знань інспектора праці (а.с. 84-85).
		Результати перевірки знань ОСОБА_1 оформлені рішенням комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області, яке оформлено протоколом № 14 від 20.08.2021 (а.с. 86-88), яким встановлено, що ОСОБА_1 отримала позитивну оцінку (84 бали).
		У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснила, що зазначений протокол підписано всіма членами регіональної комісії, зокрема нею особисто, оскільки рішення прийнято комісією одноголосно. До початку засідання комісії вона в усній формі повідомила членам комісії, про наявність в неї реального конфлікту інтересів. З метою врегулювання конфлікту інтересів комісією одноголосно було прийнято рішення про усунення ОСОБА_1 від перевірки результатів складеного неї іспиту. 
		Зазначені обставини також підтверджені свідком ОСОБА_3 , допитаної в судовому засіданні за клопотанням захисника, яка зазначила, що після повідомлення ОСОБА_1 про наявність в неї як члена комісії реального конфлікту інтересів, члени комісії ухвалили рішення про усунення ОСОБА_1 від перевірки результатів складеного неї іспиту. Зазначене рішення не вносилось до протоколу засідання комісії та не оформлювалося окремим рішенням, оскільки його було ухвалено до моменту складання ОСОБА_1 іспиту і члени комісії не вбачали в цьому потреби. ОСОБА_1 повідомлено про конфлікт інтересів в усній формі, що не суперечить приписам законодавства.
		З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 та її захисника про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не можна визнати неспроможними, оскільки вони підтверджуються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідка, допитаного в судовому засіданні.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		З огляду на вищевикладене, доходжу висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Разом з тим, дії ОСОБА_1 щодо підписання протоколу № 14 засідання регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області від 20.08.2021, правильно кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки у відповідності до приписів ч. 2 ст. 35-1 Закону, ОСОБА_1 не мала права брати участь у прийнятті комісією рішення щодо себе. Аналіз кількісного та персонально складу комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області дозволяє дійти висновку, що неучасть ОСОБА_1 у прийняття комісією рішення щодо себе не призвела би до втрати зазначеною комісіє правомочності. 
		Беручи участь у прийнятті регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області рішення, оформленого протоколом від 20.08.2021 № 14, ОСОБА_1 прийняла рішення як особа, у якої наявний приватний інтерес, здатний вплинути на її об`єктивність та неупередженість як члена комісії  одержати позитивну оцінку та бути визнаною особою, яка успішно пройшла перевірку знань. Суддя зауважує,що конфліктінтересів існуватимеу всіхвипадках,коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті такою особою за наявності приватного інтересу рішення є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому він працює.
		Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.08.2022 (а.с. 10-17); наказом Державної служби України з питань праці № 36 від 19.02.2021 (а.с. 24-26); протоколом № 14 засідання регіональної комісії для організації та проведення перевірки знань інспекторів праці у Запорізькій області від 20.08.2021 (а.с. 86-88); наказом начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області від 17.08.2015 № 102-к (а.с. 79); поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні. 
		Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», суддею не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
		Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
		Враховуючи викладене, слід визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
		Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-7, 276, 279, 280, 283, 285, 289 КУпАП, суддя - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зач. 1 ст. 172-7 КУпАП- закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп. 
		Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.
		Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
		У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
		- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
		- витрати на облік зазначених правопорушень.
		Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
		 
		Суддя          А.В. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...