Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/5481/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано судом: 28.12.2022. Зареєстровано: 29.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 26.07.2023 (частково)
Результат оскарження 26.07.2023 Харківський апеляційний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: 2/638/2036/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/5481/21
		Провадження № 2/638/2036/22
		                               
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 грудня 2022 року     Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого судді  Цвіри Д.М.,
		за участю секретаря  Зінченко А.С.,
		представників відповідачів Безродного О.В., ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Харківського окружного адміністративного суду до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва, скасування запису про реєстрацію права власності, -
		встановив:
		В.о. голови Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. звернувся з позовною заявою до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_4 , в якій просив: 
		-визнати незаконним і скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24 грудня 2020 року №1001 «Про виключення житлової площі з числа службових та визнання наймачами її мешканців» в частині ізольованої двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 102,5 кв.м;
		-визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер 1-20-322727-Ц2, видане 26.03.2020 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради;
		-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис №36341673 від 22.04.2020 щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,5 кв.м. з 2 кімнат, загальною площею 102,5 кв.м. за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під реєстраційним номером 300555663101.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 грудня 2019 року під час загальних зборів Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 запропонувала, з урахуванням п.12 розділу ІІ Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, внести до порядку денного питання про надання їй рекомендацій, а в подальшому відповідного подання до Харківської міської ради щодо виділення судді ОСОБА_4 та її родині у службове користування службового житлового приміщення. Суддя ОСОБА_4 повідомила, що працюючи 10 років на посаді судді проживає разом з родиною у м. Чугуєві, виконавчим комітетом місцевого самоврядування дозволено виділити їй службове жиле приміщення в м. Харкові за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду вказаного питання рішенням № 6 від 16.12.2019 загальних зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду вирішено рекомендувати надати у службове користування судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та її родині службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , голосували за одноголосно. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.11.2019 №880 було вирішено дозволити управлінню обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради здійснити розподіл житла, прийнятого до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, згідно із додатком та відповідно до протоколів міської громадської комісії з житлових питань, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради. Згідно із додатком до рішення ВК Харківської міської ради від 26.11.2019 №880 до переліку із одного пункту увійшла двокімнатна квартира АДРЕСА_2 . В подальшому рішенням виконкому Харківської міської ради від 24.12.2019 №1000 вказана квартира була включена до числа службової підприємств, організацій та установ для розподілу в установленому порядку згідно із додатком. Водночас цим рішенням було зобов`язано відповідні підприємства, організації, установи надати на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно інформацію про встановлення щодо зазначеного нерухомого майна як службового житлового фонду. Рішенням виконкому Харківської міської ради від 24.12.2019 №1001 квартиру АДРЕСА_3 було виключено з числа службової житлової площі підприємств установ та організацій. На підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 24.12.2019 №1002 «Про розгляд протоколу від 20.12.2019 № 20 міської громадської комісії з житлових питань» судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. та її родині видано 28.12.2019 ордер 103376 на житлове приміщення - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . В подальшому зазначена квартира була внесена суддею ОСОБА_4 в електронну декларацію за 2019 рік. Отже, вказана квартира була виключена зі складу службових та вже у березні 2020 р. приватизована. Керівництво Харківського окружного адміністративного суду не зверталось до Харківської міської ради з клопотанням про виключення житлової площі з числа службової. Позивач вважає, що а ні Харківська міська рада, а ні Виконавчий комітет Харківської міської ради та управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради не в праві ухвалювати рішення про виключення спірної квартири з числа службових.
		ОСОБА_4 подала до суду відзив, в якому зазначає, що не погоджується з позицією позивача, крім того останній не має права звернення до суду, оскільки не є потерпілою особою, а голова суду взагалі не наділений правом звернення до суду з даним позовом. Звернення до суду з даним позовом, на думку ОСОБА_4 є тиском на неї, як судді, з боку голови Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., а також тиском як на викривача у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 . Просила залишити позов без розгляду.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.04.2021 відведено від розгляду даної справи суддю Рибальченко Л.М.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2021 відведено від розгляду даної справи суддю Подус Г.М.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до провадження судді Цвіри Д.М., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 заяву Харківського окружного адміністративного суду про забезпечення позову задоволено, залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11.08.2021.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.07.2021 залишено без задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.07.2021 залишено без задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.12.2021 клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів задоволено. Поновлено строк представнику відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  ОСОБА_1 на подання доказів, долучивши подані останнім докази.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.02.2022 в задоволенні клопотання представника відповідача Харківської міської ради Безродного О.В. про долучення доказів  відмовлено.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2022 в задоволенні заяви представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції  відмовлено.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.10.2022 задоволено заяву представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.10.2022 задоволено заяву представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.10.2022 задоволено заяву представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду, в задоволенні клопотання представника позивача Харківського окружного адміністративного суду - Богомолова Віктора Вікторовича про витребування доказів, відмовлено, клопотання представником відповідача Харківської міської ради  Безродного Олександра Вікторовича про долучення доказів до матеріалів справи, задоволено.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.11.2022 поновлено провадження у справі.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.11.2022 задоволено заяву представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.11.2022 задоволено заяву представника позивача Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про поновлення строку для подання заяви про збільшення позовних вимог та в прийнятті заяви представника Харківського окружного адміністративного суду  адвоката Богомолова В.В. про збільшення позовних вимог.
		Представник позивача  адвокат Богомолов В.В. в судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду 22.12.2022 надіслав заяву, якою просив розглянути справу за його відсутності в зв`язку з тимчасовими та аварійними відключеннями електроенергії, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		Представник відповідача Харківської міської ради - Безродний О.В. в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
		Представник відповідачів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3  - адвокат Красніков П.І. в судовому засіданні заперечував проти позову, вважав, що у в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду відсутні повноваження на звернення до суду з даним позов, а також Харківський окружний адміністративний суд не мав права сплачувати судовий збір.
		Законний представник ОСОБА_3  ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
		Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 26.11.2019 №880 «Про розподіл житла» дозволено управлінню обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради здійснювати розподіл житла , прийнятого до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, відповідно до протоколів міської громадської комісії з житлових питань, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради згідно з додатком. В додатку до зазначеного рішення зазначається квартира за адресою: АДРЕСА_1 , площею 102,5 кв.м., житловою площею 36,5 кв.м., кількість кімнат: 2.
		Відповідно до протоколу зборів судді Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року № 6 вирішено рекомендувати надати у службове користування судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та її родині службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 24.12.2019 №1002 судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. надано службову двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
		28.12.2019 ОСОБА_4 , виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 24.12.2019 №1002 видано ордер на житлове приміщення №103376 за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: син  ОСОБА_2 , дочка  ОСОБА_3 .
		Листом від 03.02.2020 вих. №01-17/5120/2020 Харківський окружний адміністративний суд в особі голови суду Панченко О.В. звернувся до Харківського міського голови з листом щодо виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової площі Харківського окружного адміністративного суду та визнання її наймачем ОСОБА_4 .
		Листом від 27.02.2020 вих. №2110/0/3-20-1587/0/232-20 начальник управління обліку та розподілу житлової площі ОСОБА_6 повідомила голову Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службової, а ОСОБА_4 визнано її наймачем, посилаючись на рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25.02.2020 №125.
		Крім того, на запит адвоката Краснікова П.І., Харківська міська рада Харківської області листом від 18.06.2021 вих.№5062/9-21 повідомила про надання, зокрема, службового житла судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.2019 №1002, та її виключення із числа службових на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.02.2020 №125.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, довідка №252412053 від 13.04.2021, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: НОМЕР_1 -Ц2 виданого 26.03.2020 Відділом приватизації житлового фонду Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради.
		Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
		Згідно із ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 5ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Правовий статус службового житла визначений Житловим кодексом Української РСР, Положенням про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 № 37 «Про службові приміщення».
		Згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
		Згідно з ч. 1 ст.122ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
		Статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Постановою КМУвід 02.09.2015року №767«Про внесеннязміни допункту 56Переліку категорійпрацівників,яким можебути наданослужбові жиліприміщення» внесені зміни до пункту 56 цього Переліку і викладено його у такій редакції: судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, які потребують поліпшення житлових умов; члени Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів; працівники Конституційного Суду України - керівники структурних підрозділів, їх заступники, головні консультанти, головні спеціалісти Секретаріату, радник Голови, наукові консультанти та помічники суддів; працівники апарату судів загальної юрисдикції, секретаріату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації та її територіальних управлінь, Національної школи суддів на час виконання ними службових обов`язків.
		Згідно з п. 1 розділу ІІ «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року, після призначення на посаду суддя, працівник апарату, працівник адміністрації, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду, територіального управління ДСА України відповідно.
		Пунктами третім-п`ятим розділу ІІ «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року передбачено, що для одержання службового жилого приміщення суддя, працівник апарату, працівник адміністрації подає заяву (Додаток № 1) на ім`я голови суду, Голови ДСА України, начальника територіального управління ДСА України або особи, яка виконує їх обов`язки. Якщо особа бажає оселитися в службовому житловому приміщенні разом із членами своєї сім`ї, він зазначає про це в заяві. Члени сім`ї заявника, які бажають оселитися в службовому жилому приміщенні, надають письмову згоду на проживання в цьому приміщенні. Заява реєструється секретарем комісії в книзі реєстрації заяв на надання службового житла (Додаток 2), яка ведеться в комісії установи. До заяви додаються такі документи: а) копія наказу про зарахування на посаду; 3 б) довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Суддя, працівник апарату, працівник адміністрації, який подав заяву на одержання службового житла, включається до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (Додаток 3).
		Відповідно до п. 3 розділу V «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року, щорічно не пізніше 15 робочих днів після закінчення звітного періоду територіальні управління ДСА України, суди надають ДСА України інформацію про отримання суддями, працівниками апарату, працівниками адміністрації службового житла, а також перелік суддів, працівників апарату, працівників адміністрації, які потребують поліпшення житлових умов (контрольний список) до Державної судової адміністрації України, за встановленою формою згідно з Додатком 3.
		Як встановлено судом, ОСОБА_4 працює на посаді судді Харківського окружного адміністративного суду. Звернувшись 16 грудня 2019 року до зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 повідомила, що виконавчим комітетом місцевого самоврядування дозволено виділити їй службове приміщення в місті Харкові за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона працює суддею 10 років та проживає з родиною у м. Чугуєві вона має право на отримання службового житла.
		Рішенням зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду, оформленим протоколом №6 від 16 грудня 2019 р. рекомендовано надати у службове користування судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та її родині службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . 
		В подальшому, ОСОБА_4 разом з сім`єю на підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 24.12.2019 №1002 видано ордер на службове житло за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідно до п.6 розділу І «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року, жиле приміщення виключається з числа службових у зв`язку з тим, що відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках виключення його з числа жилих. Факт проживання в службовому приміщенні суддів, працівників, які припинили трудові відносини з судом, територіальним управлінням ДСА України, не є підставою для виключення цього житла з числа службових.
		Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (далі Положення).
		Відповідно до п.3 Положення жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.
		Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових (п.5 Положення).
		Головою Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. складено та направлено Харківському міському голові подання (лист), в якому голова суду клопотала про виключення з числа службової площі Харківського окружного адміністративного суду житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , визнання її наймачем суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 .
		Доводів, що виключення квартири з числа службових відбулось за клопотанням неуповноваженого суб`єкта у матеріалах справи немає.
		Представником Харківської міської ради 18.10.2022 надано суду копію рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25.02.2020 №125, за яким вирішено виключити житлові приміщення з числа службової площі підприємств, організацій та установ згідно з додатком 1,визнано наймачами мешканців житлових приміщень, які виключені з числа службових, згідно з додатком 2. 
		В додатку 1 зазначена двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_4 .
		В додатку 2 містяться відомості про визнання наймачами мешканців житлових приміщень, які виключені з числа службових: ОСОБА_4 , та склад сім`ї останньої ОСОБА_2  син, ОСОБА_3  дочка.
		Копія рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25.02.2020 №125 та додатки до нього засвідчені написом «Згідно з оригіналом» та містять підпис засвідчувача ОСОБА_7 .
		Водночас, в долученому представником позивача Додатку 1 та Додатку 2, у правому верхньому куті міститься напис «витяг з додатка 1 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.02.2022 №125» та «витяг з додатка 2 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.02.2022 №125».
		Розбіжності в зазначенні дати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від №125 (в копії рішення 25.02.2020, а в додатках 25.02.2022), з зазначенням про відповідність оригіналу документу (згідно з оригіналом), викликають у суду об`єктивні сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених в таких доказах, зокрема, щодо можливе складання таких додатків після відкриття провадження у даній справі.
		Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно з ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Викладені обставини дають суду підстави дійти висновку, що копія рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25.02.2020 №125 та додатки до нього, що долучені представником Харківської міської ради 18.10.2022 є недопустимим доказом, а тому суд не приймає їх до уваги.
		В подальшому, ОСОБА_4 зареєструвала спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності серія та номер: 1-20-322727-Ц2 виданого 26.03.2020 Відділом приватизації житлового фонду Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради за своїми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		Згідно п.6Положення пропорядок наданняслужбових жилихприміщень ікористування нимив УкраїнськійРСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
		Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
		Аналізуючи наведене вище вбачається, що жиле приміщення підлягає виключенню з числа службових за наявності однієї з двох умов: 1) якщо відпала потреба в такому його використанні; 2) у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.
		Надаючи оцінку правомірності виключення житла з числа службового судом взято до уваги, що подання голови суду про виключення з числа службової площі Харківського окружного адміністративного суду житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , не містить жодної підстави, передбаченої п.6 Положення пропорядок наданняслужбових жилихприміщень ікористування нимив УкраїнськійРСР, затвердженогоПостановою РадиМіністрів УРСРвід 04.02.1988року №37, або п.6 розділу І «Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями, працівниками апаратів судів, працівниками Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 1122 від 22 грудня 2017 року, для виключення житла з числа службового.
		Законодавством передбачено, що підставою для виключення житла зі складу службових є відповідне клопотання підприємства, установи, організації, яка надавала службове житло, оскільки згідно законодавства прийняття відповідного рішення віднесено до компетенції виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Подання балансоутримувачем жилого фонду до визначеного органу відповідного клопотання є лише однією з умов, і одночасно, стадією у процедурі прийняття рішення про виключення житла зі складу службових.
		Натомість, сама лише подача підприємством клопотання про виключення житла зі складу службового не передбачає обов`язку адміністрації приймати позитивне рішення з цього питання. Вирішення питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов`язком виконавчого комітету відповідної ради. Прийняття рішення про виключення квартири зі складу службових відноситься до дискреційних повноважень відповідача, що передбачає йому визначену законодавчими положеннями свободу розсуду при виборі одного із можливих управлінських рішень.
		На думку суду, Харківською міською радою під час ухвалення рішення про виключення з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службових Харківського окружного адміністративного суду не встановлено наявність жодної правової підстави, яка б давала право на ухвалення такого рішення, що стало підставою для подальшої приватизації спірної квартири на дітей ОСОБА_4  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		Щодо обрання правомірного та ефективного способу захисту порушених прав позивача суд зазначає наступне.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18) та інших звернуто увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		У статті 328ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
		Відповідно до п.7 «Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.
		Згідно з п.5 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката.
		Отже, саме свідоцтво про право власності, видане органами приватизації наймачам квартир у державному та комунальному житловому фонді є правовою підставою для набуття права власності та здійснення державної реєстрації права власності, тобто є правовстановлюючим документом, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється.
		У пункті 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) звернуто увагу на те, що: «Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору потрібно виходити з принципу «jura novit curia» - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) та інші). Тому суд, незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення».
		З наведеного можна зробити висновок, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання незаконним та скасування свідоцтва від 26 березня 2020 року № 1-20-322727-Ц2 виданого Відділом приватизації житлового фонду Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, яке є правовстановлюючим документом, на підставі якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		Можливість оспорювання свідоцтва про право власності, виданого органами приватизації, підтверджується практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема, постановами від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), від 12 грудня 2018 року у справі № 644/7422/16-ц (провадження № 14-363цс18) та Верховного Суду, зокрема, постановою від 07 жовтня 2020 року у справі № 367/8010/16 (провадження № 61-32156св18).
		На думку суду, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, оскаржуване свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
		Отже, для скасування свідоцтва про право власності на приватизоване майно має бути скасовано рішення органу приватизації, на підставі якого було видано таке свідоцтво.
		Подібні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 917/927/17, від 27 червня 2018 року у справі № 925/797/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 904/750/19, від 09 березня 2021 року у справі № 756/4120/16-ц (провадження № 61-7721св20). Проте у зазначених справах є відмінними фактичні обставини справи, оскільки оспорювалися свідоцтва про право власності, які були видані не органом приватизації, також нетотожним є правове регулювання, зумовлене оспорюванням свідоцтв, виданих в різних часовий проміжок.
		Викладені обставини дають суду підстави дійти висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серія та номер: 1-20-322727-Ц2 виданого 26.03.2020 Відділом приватизації житлового фонду Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, а також скасування державної реєстрації права власності вчиненого на підставі вказаного свідоцтва.
		Натомість,суд незнаходить підставдля визнаннянезаконним іскасувати рішенняВиконавчого комітетуХарківської міськоїради від24грудня 2019 року №1001, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що зазначене рішення створює правові наслідки щодо спірних правовідносин.
		Щодо заперечень ОСОБА_4 та адвоката Краснікова П.І. про відсутність підстав звернення позивача до суду з даним позовом.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №1-10/2004, згідно з яким поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №1-10/2004. Поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який:
		а ) виходить за межі змісту суб`єктивного права;
		б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;
		в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;
		г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;
		д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;
		є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
		Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом».
		Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість.
		Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
		Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.
		Згідно зп.1-10ч.1ст.24Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» головамісцевого суду:  представляєсуд якорган державноївлади узносинах зіншими органамидержавної влади,органами місцевогосамоврядування,фізичними таюридичними особами;  визначаєадміністративні повноваженнязаступника головимісцевого суду;  контролюєефективність діяльностіапарату суду,погоджує призначенняна посадукерівника апаратусуду,заступника керівникаапарату суду,а такожвносить поданняпро застосуваннядо керівникаапарату суду,його заступниказаохочення абонакладення дисциплінарногостягнення відповіднодо законодавства;  видаєна підставіакта пропризначення суддіна посаду,переведення судді,звільнення суддіз посади,а такожу зв`язкуз припиненнямповноважень суддівідповідний наказ;  повідомляєВищу кваліфікаційнукомісію суддівУкраїни таДержавну судовуадміністрацію України,а такожчерез веб-порталсудової владипро вакантніпосади суддіву судіу триденнийстрок здня їхутворення;  забезпечуєвиконання рішеньзборів суддівмісцевого суду;  організовуєведення всуді судовоїстатистики таінформаційно-аналітичнезабезпечення суддівз метоюпідвищення якостісудочинства;  сприяєвиконанню вимогщодо підвищеннякваліфікації суддівмісцевого суду;  вноситьна розглядзборів судупропозиції щодокількості таперсонального складуслідчих суддів;  здійснює інші повноваження, визначені законом.
		На думку суду, виконувач обов`язків голови суду наділений повноваженнями звернення до суду з даним позовом в розумінні ч.1 ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , а вибуття спірної квартири з числа службової Харківського окружного адміністративного суду свідчить про наявність порушеного права останнього.
		Щодо запереченьадвоката Краснікова П.І.про відсутністьпідстав уХарківського окружногоадміністративного судудля сплатисудового зборуу данійсправі судзазначає наступне. 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
		У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 1 березня 2002).
		Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
		ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року).
		Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Частина 4 статті 177 ЦПКУкраїни вимагає долучення до позовної заяви документа про сплату судового збору, адже подання до суду такої заяви є об`єктом його справляння згідно із Законом України "Про судовий збір".
		Відповідно до статті 1Закону України"Просудовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
		За правилами статті 2зазначеного Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Об`єкти справляння судового збору визначено статтею 3 Закону України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою зазначеної статті судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
		Так, відповідно до частини другої статті 9Закону Українивід "Просудовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
		Квитанція №9 від 13 квітня 2021 р., що долучена до позовної заяви містить зазначення про сплату судового збору, тобто за своїм змістом підтверджує сплату судового збору саме за пред`явлення даного позову. Отже, зазначена позовна заява відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
		З`ясування повноважень на сплату судового збору Харківським окружним адміністративним судом судового збору не відноситься до предмету доказування у даній справі, з`ясуванню підлягає лише повнота сплати судового збору, зарахування до Державного бюджету, його сплату за пред`явлення конкретного позову. 
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів в рівних частках підлягають стягненню судові витрати в сумі 4540 грн.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
		ухвалив:
		Позовні вимоги Харківського окружного адміністративного суду до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва, скасування запису про реєстрацію права власності задовольнити частково.
		Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер 1-20-322727-Ц2, видане 26.03.2020 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , скасувавши в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,5 кв.м. з 2 кімнат, загальною площею 102,5 кв.м. за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинений на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 1-20-322727-Ц2 від 26.03.2020.
		В частиніпозовних вимогвизнати незаконнимі скасуватирішення Виконавчогокомітету Харківськоїміської радивід 24грудня 2020(2019) року №1001 відмовити.
		Стягнути з Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 на користь Харківського окружного адміністративного суду суму судового збору в розмірі 1513 (одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 33 коп. відповідно з кожного.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Позивач: Харківський окружний адміністративний суд, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34390710.
		Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04059243.
		Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі.
		Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
		Законний представник неповнолітнього відповідача: ОСОБА_4 , місце проживання:  АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі.
		Повний текст судового рішення виготовлено 28.12.2022 року.
		 
		Суддя                                 Д.М. Цвіра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...