Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/5284/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2022. Зареєстровано: 29.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 27.12.2022
Номер судового провадження: 11-сс/803/2132/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/2132/22 Справа № 216/5284/22   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   27 грудня 2022 року                                м. Дніпро
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		 
		головуючого, судді-доповідача             ОСОБА_2 
		суддів                             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_5 
		   
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріализа апеляційнимискаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7  на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022230000000327 стосовно підозрюваної
		ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, працює на посаді оперуповноваженого оперативного відділу ДУ Херсонський слідчий ізолятор, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України
		   за участю:
		в режимі відеоконференції:
		прокурора                     ОСОБА_9 
		захисників                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7             підозрюваної                      ОСОБА_8 
		   
		ВСТАНОВИВ :
		Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення. 
		Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого м. Мелітополі ОСОБА_10 задоволено та застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 січня 2023 року включно без визначення розміру застави.
		В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Крім цього, вважав встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків того, що ОСОБА_8 , побоюючись відповідальності за інкримінований їй особливо тяжкий злочин може переховуватися від органів досудового розслідування слідчого судді або суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню, а також, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_8 є співробітником правоохоронних органів, остання може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають суттєве значення для розслідування цього кримінального провадження, а також здійснювати незаконний вплив на свідків, що в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, а саме відсутності стійких соціальних зв`язків, наявності паспорту для виїзду за кордон та проживання на території ФРН рідної сестри та матері підозрюваної, вказує на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
		При цьому, слідчий суддя з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи обставини даного кримінального правопорушення вирішив не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. 
		   В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
		   В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник вказує, що ризики, заявлені прокурором в клопотанні та встановлені слідчим суддею в оскарженій ухвалі не підтверджуються жодними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а суворість такого запобіжного заходу обумовлена виключно тяжкістю інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
		   Крім того вказує й на те, що не визначивши розмір застави у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя фактично обрав безальтернативний запобіжний захід підозрюваній.
		   Вказує, що про наявність стосовно неї кримінального провадження їй стало відомо ще 16.11.2022, однак фактичне її затримання мало місце лише 27.11.2022 і весь цей час ОСОБА_8 не переховувалась від органу досудового розслідування, не змінювала місце мешкання, не евакуювалась на лівий берег м. Херсона після фактичної деокупації міста, не знищувала, спотворювала будь-які речі або документи, а також не здійснювала будь-якого впливу на свідків, що вказує на надуманість встановлених слідчим суддею ризиків та на можливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної шляхом застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.
		   В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
		   В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що письмове повідомлення ОСОБА_8 про підозру не відповідає вимогам ст. 91 КПК України, оскільки не містить події кримінального правопорушення, а лише зазначено, що підозрювала з власної ініціативи допомагала окупаційній владі.
		   Вказує, що будь-яких відомостей від керівництва ДУ Херсонський слідчий ізолятор щодо евакуації співробітників та ув`язнених вона не отримувала та, з огляду на свої посадові обов`язки, вона не мала права самовільно залишати місце роботи. При цьому, після прибуття військовослужбовців рф 11 травня 2022 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 одягли в кайданки та відвезли до приміщення Херсонського апеляційного суду, де у підвальних приміщеннях їх катували шляхом застосування фізичного насильства та електричного струму, а ОСОБА_8 погрожували фізичною розправою, якщо вона не залишиться працювати під керівництвом рф, що вказує на явну необґрунтованість підозри, оскільки зазначені дії вчинено під погрозою застосування фізичного впливу.
		   Також, з посиланням на практику ЄСПЛ, вказує, що слідчий суддя прийшов до помилкових висновків про наявність будь-якого ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризик переховування фактично ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , остання добровільно видала всі документи та грошові кошти отримані нею від окупантів, не переховувалась, не евакуювалась разом з військовослужбовцями рф на інший берег Дніпра, а ризик впливу на свідків є абстрактним, оскільки не підтверджується жодним доказом.
		   Безпідставними, на думку захисника, є рішення слідчого судді не визначати заставу у даному кримінальному провадженні, оскільки в обґрунтування цього рішення, слідчим суддею не наведено жодних мотивів.
		Позиції учасників судового провадження. 
		В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та її захисники підтримали подані апеляційні скарги захисників і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування триманням під вартою стосовно підозрюваного або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 
		Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисників, їх доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
		Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисників, викладені в судовому засіданні та в апеляційних скаргах щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке. 
		Щодо обґрунтованості підозри.
		Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. 
		У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не визначено ані поняття «обґрунтована підозра», ані єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права. 
		Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011). 
		Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України за ознаками державної зради, тобто діянні, умисно скоєному громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеки України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану.
		З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2022; показами свідка ОСОБА_19 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_20 до інкримінованого йому злочину. 
		При цьому, відповідно до ст. 198 КПК України, апеляційний суд зауважує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. 
		В той же час, захисник не позбавлений права оскаржити повідомлення про підозру ОСОБА_8 до слідчого судді в окремому провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України і рішення слідчого судді буде мати відповідні правові наслідки, в тому числі і для застосування запобіжних заходів.
		Колегія суддів відзначає, що предметом апеляційного розгляду наразі є не рішення слідчого судді, прийняте за результатами оскарження повідомлення про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, а лише встановлення обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, необхідної для продовження запобіжного заходу.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні вказаного злочину спростовуються дослідженими матеріалами.
		Посилання захисника на вчинення підозрюваною кримінального правопорушення внаслідок застосування на неї фізичного та психологічного примусу не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді та спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема показами свідків, які були співслужбовцями підозрюваної та звільнились зі служби, після незаконного захоплення установи виконання покарань.
		Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та викладених в ухвалі слідчого судді. 
		Санкція ч. 1 ст. 111 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою. 
		Твердження захисників про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. 
		Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_8 розуміє тяжкість та строки покарання, яке їй може бути призначено в разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину. Також, апеляційний суд вважає вагомим аргументом про існування ризику переховування від органу досудового розслідування наявність реальної можливості перетнути умовну лінію розмежування та повернутись на тимчасово окуповану територію України  лівобережну частину Херсонської області, де у ОСОБА_8 наявні зв`язки, в тому числі з окупаційною владою.
		Ризик перешкоджання кримінальному провадженню, обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні ще не зібрано органом досудового розслідування всі докази злочину, інкримінованого підозрюваній, триває встановлення місця знаходження інших співучасників злочину, а також речей і документів, які мають істотне значення для розслідування цього кримінального провадження, тому знаходячись на свободі підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити ці докази, незаконно впливати на свідків, відомості про яких їй стали відомі після отримання клопотання слідчого з додатками, що унеможливить об`єктивне, повне та всебічне розслідування та ускладнить зібрання доказової бази вини підозрюваної. 
		Враховуючи вищевикладене, висновки слідчого судді, що ризики, які слугували підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують та для їх запобігання необхідно застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування судом до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, як про це просить захисник в своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
		Посилання захисника на міцні соціальні зв`язки підозрюваної, її сімейний стан та наявність місця проживання в м. Херсон, суд апеляційної інстанції бере до уваги ці доводи захисника, проте вони не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді і відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі обставини жодним чином не спростовують встановлених ризиків. 
		Захисники зазначають, що слідчий суддя в ухвалі не навів достатніх та переконливих мотивів щодо обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, що не відповідає відповідній практиці ЄСПЛ, то апеляційний суд, погоджуючись з висновками, які викладені в рішеннях ЄСПЛ, вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки саме по собі наведення захисниками практики ЄСПЛ без належного співставлення з відповідними обставинами цього кримінального провадження не може свідчити про незаконність оскарженої ухвали слідчого судді.
		Щодо невизначення застави.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В той же час, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		У даному випадку слідчим суддею, з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, а також, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, прийняв законне та обґрунтоване рішення, не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід на початковому етапі досудового розслідування кримінального провадження.
		Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, сторона захисту не обмежена у праві заявити відповідне клопотання про визначення підозрюваній ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги захисників без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.
		Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_21 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення. 
		   Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В :
		   Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення.    
		   Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 залишити без змін.
		   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		   
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		____________________    ____________________    ____________________
		        ОСОБА_2          О ОСОБА_22          Н ОСОБА_23

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...