Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/1291/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/451/7/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140280000381

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 451/1291/18
		Провадження № 1-кп/451/7/22 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		27 грудня 2022 року місто Радехів
		 
		 
		 
		 
		 
		Радехівський районний суд Львівської області в складі
		головуючого судді ОСОБА_1 
		секретаря ОСОБА_2  
		з участю прокурора ОСОБА_3  
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		захисника потерпілого ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140280000381 від 20.08.2018 року про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Волсвин Сокальського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не депутат, не адвокат, не нотаріус, з освітою середньою спеціальною, працюючого гірником підземником - у дільниці ДКТ шахти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », неодруженого, військовозобов`язаного, раніше несудимого, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,
		 у с т а н о в и в:
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він він 3 червня 2018 року, приблизно о 5 годині 30 хвилин, знаходячись на АДРЕСА_2 (в даний час Червоноградського району) Львівської області, поблизу кафе «Престиж», на грунті неприязних відносин, під час конфлікту, умисно, не встановленим слідством дерев`яним предметом, схожим на спортивну биту, наніс декілька ударів по голові ОСОБА_7 , спричинивши при цьому йому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони пред`явлені в обвинуваченні, та дав показання, що 3 червня 2018 року біля кафе бару «Престиж» між ним та потерпілим ОСОБА_7 виник конфлікт, під час якого почалась бійка та він вийняв із багажника автомобіля деревяну палку й наніс останньому удари в область голови. Щиро кається у вчиненому, просив врахувати, що поки тривало слідство він відшкодував майнову шкоду потерпілому, під час судового розгляду відшкодував моральну шкоду з потерпілим примирився. Просив вибачення перед судом за вчинене, пообіцяв, що такий випадок ним більше не повториться. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4  ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, так як він щиро розкався у вчиненому, відшкодував повністю шкоду потерпілому, з ним примирився. Також просив врахувати заяву самого потерпілого, який претензій до обвинуваченого немає та просив не позбавляти його волі, відмовився від цивільного позову. Крім цього, оскільки обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, працює, його посткримінальну поведінку, що після вчинення даного кримінального правопорушення до жодної із відповідальності не пригався, має намір стати на шлях виправлення, просив призначити йому найменшу міру покарання в межах санкції обвинувачення без ізоляції від суспільства із застосуванням однорічного іспитового строку.
		Потерпілий ОСОБА_7 подав письмову заяву в якій зазначає, що обвинуваченим ОСОБА_4 йому відшкодовано матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, тому від цивільного позову відмовляється, претензій до обвинуваченого не має та просив не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення волі та надати йому можливість виправитись без ізоляції від суспільства (а.с.231).
		Захисник потерпілого ОСОБА_7  ОСОБА_6 підтримав у судовому засіданні заяву потерпілого, призначення покарання доручив суду на його розсуд. 
		Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
		Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 України є вірною, оскільки він умисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення.
		При виборі обвинуваченому заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодуваня шкоди.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України , судом не встановлено. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, позитивні характеристики на обвинуваченого за місцем роботи та проживання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його міцні соціальні звязки, який працює, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває.
		Відтак, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України необхідно призначити у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: у виді позбавлення волі.
		Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, добровільно відшкодував шкоду, позицію прокурора щодо можливості призначення покарання без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, з встановленням іспитового строку, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Потерпілим ОСОБА_7 по справі заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 32 797 гривень 47 копійок та моральної шкоди в розмірі 250 000 гривень, завданої внаслідок протиправних дій цивільного відповідача (а.с.20-25).
		У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до вимог частини 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		За змістом п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
		За правилами частин 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
		Розглянувши заяву потерпілого ОСОБА_7 про відмову від позову суд вважає, що така подана в межах процесуальних прав сторони, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а відтак необхідно прийняти відмову цивільного позивача від позову та закрити провадження у справі.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст. ст. 13, 15, 16, 49, 255, 258-260, 353 ЦПК України, суд 
		 ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді п`ять років позбавлення волі.
		Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстраціїдо уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Прийняти відмову ОСОБА_7 від позову.
		Закрити провадження по цивільному позові у кримінальному провадженні ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддяО. Семенишин 
		 
		 
		Вирок суду виготовлений у нарадчій кімнаті 27 грудня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...