Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/5333/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2023.
Дата набрання законної сили: 27.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/944/1071/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022140000000108

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/5333/22 
		Провадження №1-кп/944/1071/22
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		27.12.2022м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2022 року за № 42022140000000108, про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Яворова Львівської області, українки, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої (розлученої), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, із вищою освітою, фізичної особи - підприємця, раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України,
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України та протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, 20 травня 2022, близько 20:40 год, перебуваючи на території АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, отримала від ОСОБА_7 першу частину грошових коштів у сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20 травня 2022 року становило 29254,90 грн, за її сприяння незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України шляхом внесення інформації про нього як водія громадської організації «Справедливість та контроль» до інформаційної системи «Шлях» та надання ОСОБА_8 вказівки про час та місце перетину останнім державного кордону України.
		В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 24 травня 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб забезпечила внесення інформації про ОСОБА_7 до інформаційної системи «Шлях» як водія громадської організації «Справедливість та контроль».
		Крім того, ОСОБА_4 18 червня 2022 року, близько 11:30 год, під час спілкування з ОСОБА_6 за допомогою месенджера «WhatsApp», надала останньому вказівку 18 червня 2022 року перетинати державний кордон України через пункт пропуску через державний кордон України «Будомєж-Грушів» та при перетині повідомити працівникам Державної прикордонної служби України про те, що підставою для перетину кордону є внесення інформації про нього до інформаційної системи «Шлях», після чого 18 червня 2022 року ОСОБА_9 перетнув державний кордон України через вказаний пункт пропуску та виїхав на територію Республіки Польща.
		У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України та протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, 22 червня 2022 року, близько 16:50 год, перебуваючи на території АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, отримала від ОСОБА_7 другу частину грошових коштів у сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 червня 2022 року становило 29254,90 грн, за її сприяння незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України шляхом внесення інформації про нього як водія громадської організації «Справедливість та контроль» до інформаційної системи «Шлях» та надання ОСОБА_8 вказівки про час та місце перетину останнім державного кордону України.
		Своїми діями ОСОБА_4 здійснила сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України вказівками та наданням засобів, вчиненого з корисливих мотивів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, надала показання, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся. 
		27 грудня 2022 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у дному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_4 , з іншого боку, за участі захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 470, 472 Кримінального процесуального кодексу України, укладено угоду про визнання винуватості.
		В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченій покарання за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України, у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. 
		Також сторони угоди, реалізуючи державну політику щодо зменшення навантаження на систему правосуддя у кримінальних провадженнях, економії бюджетних витрат та процесуального часу, підвищення ефективності кримінального судочинства, процесуального спрощення розгляду справ, протидії злочинності через компроміс, в інтересах держави України в період дії воєнного стану, з метою максимального наповнення державного бюджету України, не порушуючи права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони угоди дійшли висновку, що самостійно виявлене обвинуваченою бажання про стягнення внесеної застави в дохід держави, для забезпечення потреб Збройних Сил України, зважаючи що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено з корисливих мотивів, слід віднести до обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 просила вказану угоду затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання. Також пояснила, що угода укладена добровільно, вона повністю розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, норми ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. 
		Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченою добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України. 
		Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. 
		Згідно із ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. 
		Суд з`ясував, що обвинувачена повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. 
		Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України як сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України вказівками та наданням засобів, вчиненого з корисливих мотивів.
		Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачена спроможна виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкціям ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. 
		Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України. 
		Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваною угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинувачену, яка є особою молодого віку, раніше не судима, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, активно займається волонтерською та громадською діяльністю, підтримкою Збройних Сил України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як обставини, які пом`якшують покарання, передбачені до ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття, активне сприяння в забезпеченні судового розгляду кримінального провадження, добровільне звернення внесеної застави в дохід держави для забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану. 
		Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Згідно з ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду. 
		Згідно з ст. 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Як зазначено у наведеній вище постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 750/5031/18, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 Кримінального кодексу України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - посилатися на ст. 69 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, а саме що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення а саме, щире каяття обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння в забезпеченні судового розгляду кримінального провадження, добровільне звернення внесеної застави в дохід держави для забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, відсутність матеріальної шкоди фізичним або юридичним особам, відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, а також враховуючи особу ОСОБА_4 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, активно займається волонтерською та громадською діяльністю, підтримкою Збройних Сил України, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, її поведінку після вчинення кримінального правопорушення (усвідомлення наслідки поведінки, негативне відношення до скоєного, розкаяння у вчиненому), виходячи із встановленої ст. 50 Кримінального кодексу України мети покарання, а саме не тільки кари, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням позиції сторони обвинувачення (прокурора), який при призначенні покарання обвинуваченій просив застосувати ст. 69 Кримінального кодексу України, що узгоджено сторонами кримінального провадження в угоді про визнання винуватості, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, а саме у виді штрафу, та без застосування додаткового покарання, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, призначення їй покарання за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ст. 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн. 
		Також суд враховує, що санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України передбачене додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскації майна. 
		Як роз`яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 Кримінального кодексу України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. 
		Однак в даному випадку вчинення злочину не було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю ОСОБА_4 . 
		Також суд зазначає, що таке додаткове покарання як конфіскація майна, є обов`язковим згідно санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. 
		Однак, зважаючи на викладені вище обставини, те, що суд при призначенні обвинуваченій покарання на підставі ст. 69 Кримінального кодексу України перейшов до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (штраф замість позбавлення волі), а також беручи до уваги, що сторони в угоді про визнання винуватості узгодили покарання без призначення додаткового вигляді конфіскації майна, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_4 таке додаткове покарання.
		Враховуючи викладене вище, суд не застосовує до ОСОБА_10 додаткових покарань, передбачених санкцією ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України. 
		Також постановою слідчого Відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 від 23 червня 2022 року було визнано речовими доказами: майно, вилучене 22 червня 2022 року під час затримання ОСОБА_4 на підставі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: фільтрований папір із змивом з лівої руки ОСОБА_4 , фільтрований папір із змивом з правої руки ОСОБА_4 , гумові медичні рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_4 ; майно, вилучене 22 червня 2022 року в ході проведення огляду місця події на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: конверт білого кольору із вмістом 10 несправжніх ідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які імітують автентичні грошові кошти в загальній сумі 1000 доларів США з серійними номерами LB11546417A, гумові медичні рукавиці, в яких проводилося вилучення грошових коштів, мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . 
		Згідно з нормами ч. ч. 9, 10 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
		Зважаючи на викладене, суд вважає, що речові докази: фільтрований папір із змивом з лівої руки ОСОБА_4 , фільтрований папір із змивом з правої руки ОСОБА_4 , конверт білого кольору із вмістом 10 несправжніх ідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які імітують автентичні грошові кошти в загальній сумі 1000 доларів США з серійними номерами LB11546417A - слід залишити в матеріалах кримінального провадження; гумові медичні рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_4 , гумові медичні рукавиці, в яких проводилося вилучення грошових коштів - знищити; мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 - повернути законному володільцю ОСОБА_4 . 
		Грошові кошти в сумі 1917,00 грн, вилучені в ході обшуку, проведеного 22 червня 2022 року в автомобілі марки «Mercedes-Benz S 500L», 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_4 , які перебувають на зберіганні в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з актом прийому передачі майна на зберігання від 07 липня 2022 року, слід повернути їх володільцю ОСОБА_4 . 
		Автомобіль марки NISSAN ROGUE, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 слід залишити у неї як законного володільця. 
		Також ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 23 червня 2022 року було накладено арешт на: майно, вилучене 22 червня 2022 року під час затримання ОСОБА_4 на підставі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: фільтрований папір із змивом з лівої руки ОСОБА_4 , фільтрований папір із змивом з правої руки ОСОБА_4 , гумові медичні рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_4 ; майно, вилучене 22 червня 2022 року в ході проведення огляду місця події на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: конверт білого кольору із вмістом 10 несправжніх ідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які імітують автентичні грошові кошти в загальній сумі 1000 доларів США з серійними номерами LB11546417A, гумові медичні рукавиці, в яких проводилося вилучення грошових коштів, мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . 
		А ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01 липня 2022 року було накладено арешт на автомобіль марки NISSAN ROGUE, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 . 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. 
		Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що слід скасувати арешт, накладений зазначеними вище ухвалами слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 23 червня 2022 року та від 01 липня 2022 року. 
		Також у кримінальному провадженні здійснено процесуальні витрати на залучення експертів в загальному розмірі 15101,60 грн, що підтверджується відповідними актами здасі примання вис еонів експерта, складеними Львівським НДІСЕ Міністерства юстиції України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Отже, із ОСОБА_4 слід стягнути процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 15101,60 грн. 
		Також обвинувачена ОСОБА_4 і заставодавець ОСОБА_12 подали до суду заяви, в яких просять внесену заставу в розмірі в розмірі 148860,00 грн, внесену ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4 , перерахувати в дохід держави на підтримку Збройних Сил України. 
		Враховуючи запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, бажання обвинуваченої і заставодавця використати кошти, передані в заставу, для внесення на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, відсутність законодавчих перешкод для цього, суд вважає, що дану заставу слід перерахувати з депозитного рахунку на спеціальний рахунок Національного Банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 373, 374, 394, 468, 472, 473, 475 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 грудня 2022 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 . 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, та призначити покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок. 
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 15101 (п`ятнадцять тисяч сто одну) гривню 60 копійок. 
		Заставу у розмірі 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, визначену ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 23 червня 2022 року, внесену ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4 , перерахувати з депозитного рахунку: UA598201720355219002000000757, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за реквізитами: Банк: Національний Банк України, МФО 300001, Рахунок: UA843000010000000047330992708, ЄДРПОУ: 00032106, Отримувач: Національний Банк України. 
		Грошові кошти в сумі 1917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) гривень 00 копійок, вилучені в ході обшуку, проведеного 22 червня 2022 року в автомобілі марки «Mercedes-Benz S 500L», 2020 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_4 , які перебувають на зберіганні в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з актом прийому передачі майна на зберігання від 07 липня 2022 року - повернути ОСОБА_4 . 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 23 червня 2022 року на: майно, вилучене 22 червня 2022 року під час затримання ОСОБА_4 на підставі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: фільтрований папір із змивом з лівої руки ОСОБА_4 , фільтрований папір із змивом з правої руки ОСОБА_4 , гумові медичні рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_4 ; майно, вилучене 22 червня 2022 року в ході проведення огляду місця події на території АЗС «ОККО» за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Левада, 2, а саме: конверт білого кольору із вмістом 10 несправжніх ідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які імітують автентичні грошові кошти в загальній сумі 1000 доларів США з серійними номерами LB11546417A, гумові медичні рукавиці, в яких проводилося вилучення грошових коштів, мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 01 липня 2022 року на автомобіль марки NISSAN ROGUE, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 . 
		Речові докази: фільтрований папір із змивом з лівої руки ОСОБА_4 , фільтрований папір із змивом з правої руки ОСОБА_4 , конверт білого кольору із вмістом 10 несправжніх ідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США кожна, які імітують автентичні грошові кошти в загальній сумі 1000 доларів США з серійними номерами LB11546417A - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Речові докази: гумові медичні рукавиці, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_4 , гумові медичні рукавиці, в яких проводилося вилучення грошових коштів - знищити. 
		Речовий доказ мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 - повернути законному володільцю ОСОБА_4 . 
		Автомобіль марки NISSAN ROGUE, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 - залишити у законного володільця ОСОБА_4 . 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: 
		- обвинуваченим і його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...