Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/6535/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 02.03.2023
Результат оскарження 02.03.2023 Волинський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 2/161/2803/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/6535/22 
		Провадження № 2/161/2803/22
		 
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 грудня 2022 року                         місто Луцьк
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді  Пахолюка А.М.
		при секретарі  Мельник М.В. 
		за участю: 
		представника позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, - 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» (далі  ТРК «Аверс») про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.
		Свої вимоги, з врахуванням відповіді на відзив, обґрунтовує тим, що відповідачем поширено щодо нього інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує його честь та гідність, містить висловлювання, які є принизливими і зумовлюють негативну соціальну оцінку його особи, негативну суспільну думку щодо його діяльності та несуть негативний вплив на його ділову репутацію.
		Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» опубліковано відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі  відеосюжет №1), в якому в порівнянні з розмитненням транспортного засобу було використано фото матеріали переписки військовослужбовців, які за інформацією відповідача, перебувають на передовій та мають дефіцит в продуктах харчування та засобах першої медичної допомоги, при цьому акцентують на ньому  ОСОБА_3 увагу, який нібито придбав транспортний засіб Ауді для власних потреб та внаслідок чого, на думку відповідача, набув статусу винуватця в неналежному забезпеченні військовослужбовців необхідним провіантом.
		В подальшому, 11.04.2022 року в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» опубліковано відео сюжет під назвою «Броньованою «Ауді», яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці» (далі  відеосюжет №2), з якого можна зробити висновок, що працівник телеканалу у стверджувальній формі говорить про факти , які нібито мали місце, однак, жодного доказу, який би слугував підтвердженням таких фактів не надає. Також, в даному відеосюжеті в негативному світлі згадується мати позивача, зображення якої, без її згоди, було незаконно використано в сюжеті.
		15.04.2022 року в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» опубліковано відео сюжет під назвою «На Волині затримали посадовця сільради, який незаконно продавав бронежилети та каски».
		Також, в подальшому 21.04.2022 року в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» опубліковано відеосюжет під назвою «Броньовану «Ауді», яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму» (далі  відеосюжет №3), при цьому між сюжетами від 15.04.2022 року та 21.04.2022 року є взаємозв`язок, оскільки, використанні матеріалі з попереднього сюжету, однак, в зовсім іншому світлі, зокрема, пов`язуючи факт затримання особи із позивачем  ОСОБА_3 , який нібито є його керівником.
		Позивач вважає, що поширення відповідачем недостовірної інформації щодо нього без отримання результатів перевірки цієї інформації компетентним органом, та доведення її до відома невизначеного кола осіб з власними коментарями та висновками, мають обвинувальний характер, є наклепом і сприймається як звинувачення його у здійсненні неправомірної діяльності, формуванні в населення негативного ставлення до осіб, які дійсно допомагають українським військовим у протистоянні із збройною агресією Російської Федерації щодо України, а тому не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України «Про інформацію» та підлягає спростуванню.
		Крім того, зазначає, що його особисті фотографії показані в відеосюжеті від 21.04.2022 року, мають наслідком порушення права на недоторканість та повагу до особистого життя, та такими діями відповідача йому була завдана моральна шкода, що полягає у спричиненні негативних наслідків для нього, у зв`язку з чим він змушений був змінити звичний для нього уклад життя, що викликало душевні хвилювання та переживання. Завдану моральну шкоду оцінює в 100000 грн. з одночасним перерахуванням вказаної суми на потреби Збройних Сил України.
		З врахуванням викладеного, просить суд визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від 01 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 01 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням https://youtube.com/c/mediaavers, спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_3 є недостовірною та не відповідає дійсності», визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від 11 квітня 2022 року під назвою «Броньованою «ауді», яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 11 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_3 є недостовірною та не відповідає дійсності»; визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від 21 квітня 2022 року під назвою «Броньовану «Ауді», яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ); зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 21 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням https://youtube.com/c/mediaavers, спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована 21 квітня 2022 року відносно ОСОБА_3 є недостовірною та не відповідає дійсності»; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100000 грн. з одночасним перерахуванням вказаної суми на потреби Збройних Сил України та судові витрати по справі.
		У відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, вказує, що дійсно, такі відеосюжети в ефірі телеканалу «Аверс» мали місце, однак, створювалися лише після перевірки інформації у них оприлюднених. Зазначає, що інформація щодо позивача, поширена працівниками ДП ТРК «Аверс» у спірних відеосюжетах, перевірялась журналістами, підтверджувалась відповідними доказами та наводилась із посиланням на джерело її отримання. Вважає, що дана інформація не є фактичним твердженням, а містить ознаки оціночних суджень, оскільки є узагальненням інформації, отриманої з відкритих джерел, а більшість тверджень журналіста щодо позивача містять ввідні слова, такі як «очевидно», «вочевидь», «підозрюємо» тощо. Крім того, вказує, що у сюжеті №3 негативна інформація про позивача озвучується журналістом з посиланням на джерело її отримання, а саме телеграм-канал «Инсайдер UA», який є одним з найпопулярніших телеграм-каналів України, створений виданням «Детектор медіа» та на який посилається безліч засобів масової інформації, що спростовує твердження представника позивача про те, що даний телеграм-канал є неперевіреним, невідомим громадськості та може бути навмисно створеним журналістами «Аверс» для поширення недостовірної інформації.
		Ухвалою суду 31 травня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 07 липня 2022 року клопотання позивача про призначення судової семантико-текстуальної експертизи задоволено. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
		Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням висновку експерта за результатами проведення судової семантико-текстуальної експертизи №056/143 від 31.10.2022 року.
		Протокольною ухвалою суду від 22 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просила суд, з врахуванням висновку експерта, позов задовольнити. Крім того, суду пояснила, що після поширеної інформації, на сайті телеканалу «Аверс», з`явилося безліч негативних коментарів населення щодо особи позивача та спричинилося сильні душевні хвилювання останнього.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд відмовити в задоволенні позову. Крім того, суду пояснив, що вся інформація поширена у спірних сюжетах має посилання на джерела їх отримання.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) опубліковано відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі  сюжет №1).
		Також, ІНФОРМАЦІЯ_9 в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) опубліковано відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці» (далі  сюжет №2).
		Та, в подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_10 в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ) опубліковано відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму» (далі  сюжет №3).
		Вищезазначені висловлювання у сюжетах №1, №2, № 3 (а.с. 14-16, 25-46), на думку позивача, містять в собі фактичні твердження, оскільки, описують нібито факти неправомірної діяльності позивача чим порушують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 .
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2022 року на адресу відповідача було надіслано вимогу №26-04/01 про негайне спростування недостовірної інформації, що стосується ОСОБА_3 , у такий ще спосіб, у який вона була і поширена (а.с. 17-20).
		18.05.2022 року ДП ТРК «Аверс» надіслав на адресу представника позивача відповідь №113 від 06.05.2022 року, у якій вказав, що не вбачає ознак порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3 у сюжетах програми «Новини. На часі» (а.с. 22-23).
		Відтак, у судовому засіданні належним чином доведено факт поширення відповідачем інформації для широкого кола осіб, яка містилася у вищезазначених сюжетах №№1, 2, 3. Зазначена обставину не заперечував відповідач у відзиві та своїх письмових поясненнях. 
		Разом з тим, заперечуючи позовні вимоги позивача, представник відповідача посилався на те, що вся інформація висвітлена у спірних сюжетах отримана журналістами з інших надійних джерел з відповідним посиланням на них, достовірно перевірена та здебільшого виражена у формі оціночних суджень.
		Однак, суд частково не погоджується з такими запереченнями сторони відповідача з огляду на таке.
		Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
		Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію і таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Верховний Суд у справі № 761/32924/19 від 22.11.2021 року, зазначає, що у справах про захист гідності, честі та ділової репутації суд повинен розмежовувати відомості, які принижують честь та гідність особи, від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених у порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова.
		Згідно зі статтею 201 ЦК України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		У частині першій статті 277ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		Тлумачення статті 277ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини першої статті 30Закону України«Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Lingens v. Austria» зазначено, що суду необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не можна. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У даній справі ЄСПЛ вказав, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».
		Так, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року (остаточне - 17 жовтня 2016 року) ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де, розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
		У цьому рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № № 761/32924/19 від 22.11.2021 року.
		Відтак, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися в процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.
		Оцінюючи межі критики щодо позивача в даному випадку, суд зазначає наступне.
		Стаття 12 Загальної декларації прав людини проголошує, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте та сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його життя, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань. Особисте життя будь-якої людини, навіть тісно пов`язане з громадським, усе ж у ньому не розчиняється і має свої межі. 
		Надаючи широкі можливості реалізації свободи слова і поширенню інформації, Конвенція закріпила положення про те, що свобода слова водночас передбачає відповідні обов`язки і відповідальність. Головним обмеженням у регулюванні цього питання виступає право на недоторканність приватного життя. У будь-якій державі особлива увага завжди приділяється приватному життю осіб, які перебувають на публічній службі. 
		У зв`язку із цим під час розгляду таких справ суди повинні брати до уваги положення Декларації про свободу політичної дискусії в засобах масової інформації, яка ухвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також важливі рекомендації Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя. 
		Зокрема, названа Резолюція зазначає, що публічними фігурами є ті особи, які обіймають державну посаду і/або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті: у політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі. 
		Це означає, що недоторканність приватного життя публічних осіб стосується як політиків, високопосадовців, так і публічних осіб у галузі спорту, мистецтва, культури, науки тощо. 
		Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, утім її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї: громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, у якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. 
		Однак, необхідно зважати на те, що межа допустимої критики щодо публічної особи визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи. Тому публічна особа має бути готовою виявляти більшу толерантність до висловлювань засобів масової інформації. 
		Однак, при цьому під час поширення інформації мають дотримуватися певні принципі та обмеження, в тому числі, презумпції невинуватості. 
		Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку й установлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є підприємцем та громадським діячем, зокрема, засновником добровільного формування територіальної оборони Підгайцівської громади Волинської області, однак, не являється державним службовцем, службовцем органів місцевого самоврядування чи політичним діячем. 
		Відтак, з врахуванням вищевикладеного, межі критики щодо позивача у даному випадку, хоч і є ширшими, ніж щодо пересічного громадянина, однак, така критика у будь-якому випадку не повинна носити явно безпідставний характер і не порушувати презумпцію невинуватості особи щодо кримінальних правопорушень. 
		Оцінюючи вищезазначені судом сюжети №№ 1, 2, 3 (а.с. 14-16, 25-46) на предмет наявності у них оціночних суджень чи тверджень щодо позивача, а також щодо балансу між правом позивача за захист честі, гідності та права відповідача на свободу слова на необхідністю втручання з боку держави у ці права, суд зазначає наступне. 
		Щодо відеосюжету №1.
		На думку суду, висловлювання у зазначеному сюжеті журналіста на 1:14 хв. (мовна партія диктора)…в нього в громаді аж три батальйони територіальної оборони…а один цей саме ОСОБА_5 , для якого і пригнали « ОСОБА_6 », виражені уформі твердження,а неоціночного судження. В контексті даного сюжету читач/глядач може дійти висновку, що під виглядом гуманітарної допомоги позивач особисто для себе пригнав дорогий автомобіль, та виставляє останнього в негативному світлі, однак, на підтвердження такої інформації, доведеної до широкого кола осіб, жодних доказів, такий сюжет не містить.
		Щодо відеосюжету №2.
		Зазначений сюжет, містить наступні висловлювання журналіста, що на думку суду, також виражені у формі твердження, зокрема: 0:00 хв. (мовна партія диктора) Кажуть на потреби військовим, а насправді наживаються на війні..; 1:39 (мовнапартія диктора) Відтак, один батальйон створив…на який і розподілили броньовану «Ауді», ОСОБА_5 ; 1:59(мовнапартія диткора)… Зазначимо, що керівник цього батальйону ОСОБА_5 … тепер він ввозить автівки як гуманітарну допомогу на потреби армії.
		Зазначені висловлювання виражені в беззаперечній формі, тому не можуть вважатися оціночними судженнями, а відтак, є твердженнями, оскільки, журналіст відповідача, без будь-яких передмов та порівнянь прямо вказує на протиправні дії позивача. Крім того, у поєднанні зазначених висловів у стороннього глядача може скластися стійке враження щодо того, що дороговартісний автомобіль, ввезений в Україну під виглядом гуманітарної допомоги, отримав ОСОБА_5 , який на даний час ввозить автомобілі як гуманітарну допомогу на потреби армії, і таким чином отримує збагачення. Однак, констатовані відповідачем факти не підтверджені жодними доказами.
		Щодо відеосюжету №3.
		Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової семантико-текстуальної експертизи №056/143 від 31.10.2022 року (далі  висновок судової експертизи), публікація «Броньовану «Ауді», яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», що була предметом дослідження експерта, містить такі текстові сегменти у формі тверджень: 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) СБУ на Волыни заблокировала продажу бронежилетов и касок на $18 тыс. На горячем взяли военного добро брата Подгайцевской громады. Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. … Сидя в Польше придумал новую схему: ввозить товари и авто под. видом гуманитарки в обход налогов. Так в Украину попал бронированный Audi A8L 2009 г.в. (VIN: НОМЕР_1 ). Авто, которое по документам должно было отправиться защитникам Украины, перешло к фиктивной фирме «Астра-Люкс». Даний текстовий сегмент, містить інформацію про те, що ОСОБА_5 причетний до збуту військової амуніції, яка приходила в Україну як гуманітарна допомога, виражена у формі тверджень; 1:40 (мовна партія диткора) Також нацьому телеграм-каналізазначено,що ОСОБА_5 24лютого,як тількипочалася війна,залишив межіУкраїни іпереховувався уПольщі.Зі собоютоді вінвивіз незадекларовані чотиримільйони доларівСША; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник…24 февраля бежал из Украины, прихватив с собой незадекларированные $4 млн. Дані текстові сегменти, містять інформацію про те, що ОСОБА_5 у Польщу не задекларовані 4 мільйони доларів США, виражену у формі фактичних тверджень; 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили…Даний текстовий сегмент, містить інформацію про те, що ОСОБА_5 в минулому був причетний до контрабанди тютюну і здійснював незаконне ввезення автомобілів, виражену у формі твердження; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили: таможня судится с ним за неуплаченные долги...». Даний текстовий сегмент, містить інформацію про те, що митниця судиться з ОСОБА_7 за несплачені податки, виражену у формі твердження. (а.с. 140-168).
		Разом з тим, згідно висновку судової експертизи публікація «Броньовану «Ауді», яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», оприлюднена за посиланням https://youtube.com/watch?v=ssvy8OxfVPE, містить негативнуінформацію про ОСОБА_8 ,що вираженау формітверджень іможе бутипринизливою дляйого честій гідностій завдатишкоди йогоділовій репутації (а.с. 140-168).
		Вказаний висновок судової експертизи є чітким та конкретним, обґрунтованим та належно мотивованим, виконаний на підставі відповідних методик, ґрунтується на матеріалах справи і чинному законодавстві, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом по справі.
		Крім того, відеосюжет №3, на думку суду, містить інші висловлювання журналіста, що можуть мати негативну оцінку суспільства щодо особи позивача, не охоплені висновком судової експертизи, а саме 0:36 хв. (мовна партія диктора)  ОСОБА_5 , який прославився не зовсім чесними справами, що пов`язані, перш за все, із земельними судовими процесами, контрабандою, а тепер уже з гуманітарною допомогою; 2:11 (мовна партія диктора): далі Смолка, вочевидь, придумав нову схему заробітку на війні, а саме: ввозити товар та автомобілі в Україну під виглядом гуманітарної допомоги. Так в Україну заїхала броньована Ауді А8 2009 року випуску. Машину завезли нібито на потреби армії, але зареєстрували її на фіктивну фірму «Астра-Люкс».
		В даному випадку, на думку суду, журналіст безпосередньо пов`язує особу позивача з незаконною діяльністю, вчинення останнім протиправних дій та контрабандою в минулому, при цьому така інформація представлена в категоричній формі і носить реальний, а не уявний чи прогнозований характер. Також, в контексті даного відеосюжету, вживаючи оціночне вираження «вочевидь, придумав нову схему заробітку на війні» не залишає у глядача сумніву, щодо правдивості наведених фактів. Тому дана інформація, на думку суду, відповідає критеріям фактичного твердження та порушує закріплений законом принцип невинуватості особи, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних фактів відповідачем в ході розгляду справи не надано.
		При цьому, оцінюючи загальний тон вищевказаних зауважень і вжитих словосполучень у сюжетах №№1, 2, 3, суд вважає, що такі висловлювання є твердженнями про факти, оскільки, вони викладені у логічній побудові, їх зміст є чітко вираженим щодо особи позивача, характеризує його з негативної сторони, в тому числі звинувачуючи у причетності до кримінальних правопорушень, а самі мовні звороти за характером використання мовностилістичних засобів не містять у собі вживання гіпербол, алегорій, сатири тощо. 
		Крім того, як вбачається з роздруківок коментарів, що містяться під відеосюжетами №1, №2, №3 мережі Інтернет, інформація доведена відповідачем до широкого кола осіб, викликала негативне ставлення суспільства, зокрема, до особи позивача, вважаючи, останнього таким, що «наживається на війні» (а.с. 25-46).
		Таким чином, інформація, поширена відповідачем щодо привласнення позивачем транспортного засобу, який був пригнаний як гуманітарна допомога, неправомірної діяльності та збагачення позивача за рахунок війни, вивозу не задекларованих коштів здійснена у спосіб категоричного та стверджувального висловлювання у формі повідомлення про існування конкретних обставин (фактів), що реально існують та які можна перевірити, тобто єфактичним твердженням, а не оціночним судженням, а тому така інформація може бути перевірена на предмет достовірності.
		Відтак, у даному випадку тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про позивача лежить на відповідачу, як особі, яка поширила таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач надав докази, що заперечують інформацію, поширену відповідачем. 
		Зокрема, позивач не заперечує, що транспортний засіб марки AUDI A8L 2010 року випуску, дійсно був ввезений на територію України, однак, виключно на потреби Збройний Сил України, а не для власного збагачення. Зазначена обставина підтверджена дослідженими судом доказами, зокрема, актом безоплатного прийняття-передачі транспортного засобу від 28.03.2022 року та листом ІНФОРМАЦІЯ_11 від 16.04.2022 року №710/3473-22-вих (а.с. 47-48). 
		В заперечення позовних вимог, представник відповідача вказував на ту обставину, що вищевикладену інформація була отримана журналістами у телеграм-каналу, підтверджена іншими доказами, а відтак, дії відповідача щодо поширення такої інформації в подальшому не порушують вимоги закону.
		Однак, суд не погоджуються із такими доводами, виходячи з наступного.
		Статтею 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачено, що умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки.
		Журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку. 
		Із змісту вищевикладених сюжетів вбачається, що під час поширення інформації щодо позивача в частині що стосується предмету спору, використовувалася фраза «за повідомленням одного з телеграм-каналів» без зазначення конкретного джерела такого інформації. Скрін-шоти із самого телеграм-каналу були виставлені без посилання у відеоряді на його назву (а.с.14). 
		Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомив, що фото-, відеоматеріали, які були використані ним у відеосюжетах телеканалу від 15 та 21 квітня 2022 року отримані із офіційної сторінці у мережі Фейсбук УСБУ України у Волинській області та із одного телеграм-каналів, не зазначивши його назви (а.с. 114, 115,119).
		Однак, як вбачається із відповіді УСБУ України у Волинській області на адвокатський запит позивача, зазначений правоохоронний орган не надавав відповідачу будь-яких фото, відеоматеріалів і таких звернень не надходило (а.с. 112, 113).
		Аналіз змісту спірних сюжетів (а.с.14) та інформації у загальному доступі, викладеній на сторінці УСБУ України у Волинській області у мережі Фейсбук щодо тих подій (а.с.118, 120-122), дає можливість суду зробити висновок, що відповідачем не використовувалася у сюжетах викладена УСБУ України у Волинській області інформація. 
		На думку суду, подача спірної інформації саме таким чином, без чіткого посилання на назву телеграм-каналу, інших джерел здійсненна працівниками відповідача усвідомлено із розумінням відповідних наслідків таких дій. 
		Окрім того, інформація щодо причетності позивача до ввозу автомобіля під виглядом гуманітарної допомоги, контрабанди товарів, вивозу значних готівкових коштів в іноземній валюті за кордон після початку війни, вочевидь, передбачає суспільно небезпечні наслідки для особи, щодо якої вона поширюється, а відтак, на думку суду, у даному випадку повинна була ретельніше перевірятися журналістами на предмет її достовірності. Однак, такі дії відповідачем вчинені не були. 
		Надані позивачем у якості доказу записи телефонних розмов між журналістом та ніби-то головою Підгайцівської ОТГ (а.с. 97) суд оцінює критично та не бере їх до уваги так як, цей доказ не стосується предмету доказування в даній справі, зокрема, щодо причетності позивача до використання автомобіля з метою наживи, причетності до контрабанди, вивозу значних коштів за кордон без декларування, участі в інших незаконних діях, а самих співрозмовників неможливо ідентифікувати.
		Інші письмові докази, надані відповідачем (а.с.95, 96, 98-102, 183-185, 190, 191, 194, 195, 208 - 214), містять лише інформацію щодо ввезення автомобіля Ауді на митну територію України, заснування позивачем певних юридичних осіб, а також передачі ним на потреби ЗСУ певних транспортних засобів. Проте, зазначені письмові докази не містять інформацію щодо причетності позивача до фактів, які були озвучені у спірних сюжетах щодо використання автомобіля для власної вигоди, контрабанди товарів, вивозу коштів за кордон, участі у інших незаконних діях. Відтак, такі докази не беруться судом до уваги за їх безпідставністю. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що в ході розгляду даної справи, відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував правдивість спірної інформації, поширеної ним стосовно позивача, що була викладена судом вище і стосується предмета спору. Тому суд приходить до висновку, що поширена інформація в частині, що визначена судом внаслідок аналізу змісту сюжетів 1, 2, 3, є недостовірною.
		Зміст поширеної недостовірної інформації про нібито незаконне збагачення позивача за рахунок війни в Україні під виглядом гуманітарної допомоги, завдає шкоди діловій репутації позивача, порочить його честь та гідність, оскільки, спрямована на створення негативної соціальної оцінки позивача в очах оточуючих. При цьому, суд врахує ту обставину, що у суспільстві існує стійке розуміння того, що заробляння коштів під виглядом гуманітарної допомоги під час протистояння українського народу збройній агресії російської федерації, суперечить загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
		Таким чином, за характером висловлювань і вжитих словосполучень поширена відповідачем негативна інформація про позивача, а також з врахуванням висновку судової експертизи, є фактичними твердженнями. Оскільки, спірні відеосюжети №1, №2, №3 містять посилання на обставини, як такі, що реально існували, проте правдивість такої інформації не знайшла свого підтвердження, то суд вважає, що така вищевикладена судом інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому права позивача підлягають захисту шляхом її спростування у відповідності до вимог ст. 277 ЦК України.
		Водночас, суд вважає безпідставними доводи позивача про недостовірність усієї інформації щодо позивача, яка викладена у сюжетах №№1, 2, 3 та необхідність її повного спростування. Зокрема, недостовірною і такою що підлягаю спростуванню є лише виокремлена інформація судом за наслідком аналізу змісту сюжетів, про що викладено вище, решта інформації, поданої відповідачем, не містить фактичних тверджень щодо позивача у негативному контексті, а відтак, поширення такої інформації відповідачем не зумовлює порушення будь-якого немайнового права позивача.
		Тому, вимоги позивача у цій частині позовних вимог підлягають до задоволення частково у межах висловлювань, вказаних судом.
		Вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка в тому числі полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 пов`язує завдання йому моральної шкоди поширенням інформації, що викликало негативну оцінку відносно нього, як приватної особи, особи в очах суспільства та колег у професійній сфері, що як наслідок тягне дискредитацію його як представника підприємства, надійного бізнес-партнера. Публікації оспорюваних відеосюжетів з фотографіями взятими із його приватної сторінки в соціальній мережі, а також висловлення глядачів у коментарях з великою кількістю ненормативної лексики, спричинили негативні наслідки для позивача, у зв`язку з чим, останній змушений був змінити звичний для нього уклад життя, що викликало душевні хвилювання та переживання. 
		Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача позивачу завдано моральну шкоду, суд приходить до висновку, що з відповідача, слід стягнути в користь позивача суму в розмірі  45000 грн. за завдану моральну шкоду.
		Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує, нервовий стрес, глибину душевних страждань, які було завдано позивачу, участь позивача у соціальних відносинах у територіальній громаді, зокрема, той факт, що він являється відомим бізнесменом, громадським діячем, факт порушення нормальних життєвих зв`язків внаслідок поширення неправдивої інформації, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Суд також враховує ту обставину, що відповідач відмовився в добровільному порядку задовольнити письмове звернення позивача щодо спростування поширеної інформації в позасудовому порядку (а.с.17-24). 
		На думку суду, відшкодування 45000грн.за завдануморальну шкоду є достатнім для задоволення потреб позивача та є співмірним із заподіяною йому шкодою.
		При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права шляхом перерахування відшкодування моральної шкоди на користь Збройних сил України не відповідає вимогам ст.ст.16, 277 ЦК України, а відтак, не можу бути задоволений судом. 
		В решті вимог в цій частині слід відмовити за їх безпідставністю.
		Крім того, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача підлягає сума сплаченого судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 3427,20 грн.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. 34, 62, 68 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.16, 201, 270, 271, 275, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ст. 29, 30 Закону України «Про інформацію», ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», суд,-
		в и р і ш и в :
		Позов задовольнити частково.
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від 01 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме таке висловлення: 1:14 (мовна партія диктора)…в нього в громаді аж три батальйони територіальної оборони…а одинцей саме ОСОБА_5 ,для якогоі пригнали« ОСОБА_6 ». 
		Зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 01 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_3 , а саме таке висловлення: 1:14 (мовна партія диктора)…в нього в громаді аж три батальйони територіальної оборони…а одинцей саме ОСОБА_5 ,для якогоі пригнали« ОСОБА_6 » - є недостовірним та не відповідає дійсності.
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «Броньованою «ауді», яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а саме такі висловлення: 0:00 (мовна партія диктора) Кажуть на потреби військовим, а насправді наживаються на війні..; 1:39 (мовнапартія диктора) Відтак, один батальйон створив… який і розподілили броньовану «Ауді», ОСОБА_5 ; 1:59(мовнапартія диткора)… Зазначимо, що керівник цього батальйону ОСОБА_5 … тепер він ввозить автівки як гуманітарну допомогу на потреби армії. 
		Зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 11 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яку пригнали у Підгайці як гуманітарну допомогу зацікавилися правоохоронці», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_3 , а саме такі висловлення: 0:00 (мовна партія диктора) Кажуть на потреби військовим, а насправді наживаються на війні..; 1:39 (мовнапартія диктора) Відтак, один батальйон створив… який і розподілили броньовану «Ауді», ОСОБА_5 ; 1:59(мовнапартія диктора)… Зазначимо, що керівник цього батальйону ОСОБА_5 … тепер він ввозить автівки як гуманітарну допомогу на потреби армії - є недостовірними та не відповідають дійсності.
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_3 інформацію, що міститься в публікації від 21 квітня 2022 року під назвою «Броньовану «Ауді», яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), а саме такі висловлення: 0:36 (мовна партія диктора)  ОСОБА_5 ,який прославивсяне зовсімчесними справами,що пов`язані,перш завсе,із земельнимисудовими процесами,контрабандою,а теперуже згуманітарною допомогою; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) СБУ на Волыни заблокировала продажу бронежилетов и касок на $18 тыс. На горячем взяли военного добро брата Подгайцевской громады. Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. … Сидя в Польше придумал новую схему: ввозить товари и авто под. видом гуманитарки в обход налогов. Так в Украину попал бронированный Audi A8L 2009 г.в. (VIN: НОМЕР_1 ). Авто, которое по документам должно было отправиться защитникам Украины, перешло к фиктивной фирме «Астра-Люкс»; 1:40 (мовна партія диктора) Також на цьому телеграм-каналі зазначено, що ОСОБА_5 24 лютого, як тільки почалася війна, залишив межі України і переховувався у Польщі. Зі собою тоді він вивіз не задекларовані чотири мільйони доларів США; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник…24 февраля бежал из Украины, прихватив с собой незадекларированные $4 млн.; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили…; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили: таможня судится с ним за неуплаченные долги...; 2:11 (мовна партія диктора): далі Смолка, вочевидь, придумав нову схему заробітку на війні, а саме: ввозити товар та автомобілі в Україну під виглядом гуманітарної допомоги. Так в Україну заїхала броньована Ауді А8 2009 року випуску. Машину завезли нібито на потреби армії, але зареєстрували її на фіктивну фірму  ІНФОРМАЦІЯ_12 .
		Зобов`язати Дочірне підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, що міститься в публікації від 21 квітня 2022 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка в`їхала на Волинь як гуманітарна допомога, зареєстрували на фіктивну фірму», висвітленої Дочірним підприємством «Телерадіокомпанія «Аверс» в прямому ефірі, а також власній сторінці в соціальній мережі « ОСОБА_4 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ), шляхом її видалення та оприлюднити в прямому ефірі Телеканалу «Аверс», на власній сторінці в соціальній мережі «YouTube» за посиланням https://youtube.com/c/mediaavers, спростування наступного змісту: «Інформація, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_13 відносно ОСОБА_3 , а саме такі висловлення: 0:36 (мовна партія диктора)  ОСОБА_5 ,який прославивсяне зовсімчесними справами,що пов`язані,перш завсе,із земельнимисудовими процесами,контрабандою,а теперуже згуманітарною допомогою; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) СБУ на Волыни заблокировала продажу бронежилетов и касок на $18 тыс. На горячем взяли военного добро брата Подгайцевской громады. Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. … Сидя в Польше придумал новую схему: ввозить товари и авто под. видом гуманитарки в обход налогов. Так в Украину попал бронированный Audi A8L 2009 г.в. (VIN: НОМЕР_1 ). Авто, которое по документам должно было отправиться защитникам Украины, перешло к фиктивной фирме «Астра-Люкс»; 1:40 (мовна партія диткора) Також на цьому телеграм-каналі зазначено, що ОСОБА_5 24 лютого, як тільки почалася війна, залишив межі України і переховувався у Польщі. Зі собою тоді він вивіз не задекларовані чотири мільйони доларів США; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник…24 февраля бежал из Украины, прихватив с собой незадекларированные $4 млн.; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили…; 1:17, також 1:41 (зображення тексту на екрані) Командир батальона  Михаил Смолка, экс-пограничник. До войны фигурировал в контрабанде табака, незаконно ввозил автомобили: таможня судится с ним за неуплаченные долги...; 2:11 (мовна партія диктора): далі Смолка,вочевидь,придумав новусхему заробіткуна війні,а саме:ввозити товарта автомобілів Українупід виглядомгуманітарної допомоги.Так вУкраїну заїхалаброньована АудіА82009року випуску.Машину завезлинібито напотреби армії,але зареєструвалиїї нафіктивну фірмуАстра-Люкс - є недостовірними та не відповідають дійсності.
		Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 45000 (сорок п`ять тисяч) грн.
		В решті вимог відмовити.
		Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 3427 (три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 20 коп. 
		Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи:
		Позивач  ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер  НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач - Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» Відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс», код ЄДРПОУ  21755180, адреса місцезнаходження: 43020, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3.
		Повне судове рішення виготовлено 29 грудня 2022 року.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...