Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/5550/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 07.01.2023
Номер судового провадження: 1-кп/361/127/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018110130001954

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 361/5550/18
		провадження № 1-кп/361/127/22
		07.12.2022
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		07 грудня 2022 року м. Бровари
		Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого-судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря  прокурора  обвинувачених:  законних представників:  захисника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110130001954 від 05 травня 2018 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України; з неповною середньою освітою, неодруженого, дітей на утриманні не має, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Київ; громадянина України, із середньою освітою, неодруженого,дітей на утриманні не має, працюючого на посаді молодшого монтажника радіоелектронної апаратури та приладів у ТОВАджакс сістемс манюфекчурінг, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
		в с т а н о в и в :
		04 травня 2018 року приблизно о 14.30 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , будучи неповнолітніми, перебуваючи на сходах будинку АДРЕСА_3 , діючи відповідно до розподілених ролей, реалізовуючи протиправний умисел, діючи з корисливого мотиву, ОСОБА_4 вихопив з рук малолітнього ОСОБА_9 мобільний телефон марки Prestigio, моделі Wizeр3, золотистого кольору, вартістю 1050 грн, який передав ОСОБА_5 , останній, тримаючи вказаний мобільний телефон при собі, разом із ОСОБА_4 покинули місце вчинення злочину, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 1050 грн.
		Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 у суді свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 04 травня 2018 року приблизно о 14.30 год. він, будучи неповнолітнім, разом із неповнолітнім ОСОБА_5 , перебуваючи на сходах будинку АДРЕСА_3 , відповідно до розподілених ними ролей, реалізовуючи протиправний умисел, діючи з корисливого мотиву, вихопив з рук малолітнього ОСОБА_9 мобільний телефон марки Prestigio та передав його ОСОБА_5 , після чого вони залишили місце вчинення злочину. У вчиненому він щиро розкаюється, на даний час змінив спосіб життя, влаштувався на роботу, працює неофіційно, просив суд суворо його не карати.
		Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 у суді свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 04 травня 2018 року приблизно о 14.30 год. він, будучи неповнолітнім, разом із неповнолітнім ОСОБА_4 , перебуваючи на сходах будинку АДРЕСА_3 , реалізовуючи протиправний умисел, діючи з корисливого мотиву, підійшли до малолітнього ОСОБА_9 , який тримав у руках мобільний телефон марки Prestigio. Відповідно до розподілених ними ролей, ОСОБА_4 вирвав з рук ОСОБА_9 вказаний мобільний телефон та передав його йому, після чого вони залишили місце вчинення злочину. У вчиненому він щиро розкаюється, на даний час змінив спосіб життя, влаштувався офіційно на роботу, працює, просив суд суворо його не карати.
		Законний представник потерпілого ОСОБА_9  його матір ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд кримінального провадження без їхньої участі. Цивільні позови до обвинувачених ними не пред`являлися.
		Показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи та ними не оспорюються.
		У зв`язку з повним визнанням обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, враховуючи, що обоє обвинувачених не оспорюють викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їхньої позиції відсутні, заслухавши думку інших учасників судового провадження, роз`яснивши обвинуваченим положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, які не оспорюються, обмежився допитом обвинувачених та дослідженням документів, що характеризують особи обвинувачених, та розглянув дане кримінальне провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Розглянувши кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у межах пред`явленого їм обвинувачення, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, відомості, що характеризують їхні особи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю.
		Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		У ч. 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		За змістом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови Про практику призначення судами кримінального покарання від 24 жовтня 2003 року №7 роз`яснив, що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Обставинами, які згідно із ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування ними потерпілому завданої шкоди, вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Призначаючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує, що вчинений ними злочин згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених, дані про їхні особи, які у вчиненому щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, злочин вони вчинили будучи неповнолітніми, добровільно відшкодували потерпілому завдану шкоду, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, характеризуються позитивно, працевлаштувалися на роботу, відсутність обставин, що обтяжують покарання, критичну оцінку ними своєї протиправної поведінки, готовність понести відповідне покарання за вчинене, думку потерпілого, який претензій майнового характеру до обвинувачених не має, позицію прокурора щодо можливості застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, звільнення їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на них обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		За змістом п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому за тяжкий злочин на строк не більше семи років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
		Згідно із ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		У ч. 1 ст. 104 КК України передбачено, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
		За змістом ч. 3 ст. 104 КК України іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
		Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		У ч. 3 ст. 76 КК України передбачено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (п. 2).
		Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе без їхньої ізоляції від суспільства, на виконання вимог ст. ст. 50, 65-67 КК України суд призначає їм за вчинений злочин покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України та звільненням їх від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням на них обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
		Суд вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
		Цивільні позови у даному кримінальному провадженні потерпілим не заявлялися.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчоїекспертизи в розмірі 286 грн. (висновок №12-4/1080 від 05 червня 2018 року) стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави в рівних частках.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувався.
		На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 496 КПК України, суд,
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставіст.ст.75,104КК Українизвільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Відповідно ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_4  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставіст.ст.75,104КК Українизвільнити ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Відповідно ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_5  такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення у кримінальному провадженні судової експертизи в розмірі по 143 (сто сорок три) грн. із кожного.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки Prestigio, моделі Wizeр3, переданий на відповідальне зберігання законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_9  ОСОБА_10 , залишити у його власності, після набрання вироком законної сили дозволити йому користуватися та розпоряджатися ним.
		Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких судом визнано недоцільним у порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...