Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 673/77/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Результат оскарження 21.03.2023 Апеляційний суд Хмельницької області: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/673/72/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021243360000305

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Деражнянський районний суд Хмельницької області 
		вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський район, Хмельницька обл., Україна ін.32200
		 
		Справа № 673/77/22 
		Провадження № 1-кп/673/72/22 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 грудня 2022 р.м.Деражня
		 
		 
		Деражнянський районний суд 
		Хмельницької області
		в складі: головуючий  суддя ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243360000305 від 11.01.2022 року, за яким обвинувачується  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, працюючий, перебуває у громадянському шлюбі, має на утримані одну неповнолітню дитину, в силу ст. 89 раніше не судимий,
		   у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11.12.2021 близько 17 години 50 хвилин, на перехресті вулиць Промислова та Барська в м. Деражня, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював маневр повороту та помітив перед собою ОСОБА_6 , який переходив дорогу у невстановленому місці зліва на право, відносно його напрямку руху. З метою уникнення наїзду на ОСОБА_6 , ОСОБА_4 застосував екстрене гальмування та зупинив свій транспортний засіб. 
		З даного приводу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, під час якої, ОСОБА_6 , діючи умисно, відчуваючи до ОСОБА_4 особисту неприязнь, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, став навпроти ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком лівої руки потерпілому в праву лобну частину голови. Далі, ОСОБА_6 , послідовно наніс один удар кулаком правої руки в ліву лобну частину голови ОСОБА_4 , один удар кулаком лівої руки в праву лобну частину голови та ще два удари кулаком лівої руки в праву частину обличчя потерпілого. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Після цього, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , схопив потерпілого руками під руки та вагою власного тіла повалив на дорогу від чого ОСОБА_4 вдарився колінами об дорожнє покриття та виставив перед собою руки. В цей час, ОСОБА_6 , підняв взуту праву ногу та з прискоренням, умисно наступив на ліву кисть ОСОБА_4 . Побоюючись за своє здоров`я, потерпілий звільнився із захвату ОСОБА_6 та став на ноги. 
		Окрім того, ОСОБА_6 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, наніс один удар кулаком лівої руки в лобну частину голови ОСОБА_4 . 
		Внаслідок вказаних злочинних дій, ОСОБА_6 , умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: осаджень шкіри носа справа, правої щоки, верхньої губи справа, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні середньої третини лівої гомілки, передньої поверхні лівого колінного суглобу, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом на праву виличну ділянку, лобно-скроневої ділянки голови справа, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірного крововиливу середнього пальця лівої кисті, уламкового перелому середньої фаланги 3-го пальця лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень: 
		-ЛЕГКОГО ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки (осадження шкіри носа справа, правої щоки, верхньої губи справа, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні середньої третини лівої гомілки, передньої поверхні лівого колінного суглобу, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом на праву виличну ділянку, лобно-скроневої ділянки голови справа, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва);
		- СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров`я (підшкірний крововилив середнього пальця лівої кисті, уламковий перелом середньої фаланги 3-го пальця лівої кисті).
		Своїми умисними діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6  свою винуу вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення рішуче не визнав та дав показання, що дійсно 11.12.2021 близько 18 год. 30 хв. в м. Деражня на перехресті вулиць Промислова та Барська він, будучи в стані алкогольного сп`яніння, переходив дорогу, коли на великій швидкості виїхав автомобіль ВАЗ 21154, водій якого здійснив різкий маневр, однак зачепив ОСОБА_6 від чого він упав на землю. Водій зупинив автомобіль підійшов до ОСОБА_6 та почав наносити удари кулаком йому в обличчя та по тілу, внаслідок чого було ним викликано працівників поліції. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Після приїзду працівників поліції водій автомобіля почав провокувати ОСОБА_6 образливими словами і той наніс водію декілька ударів руками куди саме не пам`ятає. Після цього ОСОБА_6 забрала карета швидкої допомоги до лікарні.
		Разом з тим, ОСОБА_6 не зазначив, що розкаюється у вчиненому ним злочині та категорично не погодився на відшкодування завданої ним моральної шкоди потерпілому згідно поданого до нього цивільного позову.
		В останньому слові ОСОБА_6 лиш коротко зазначив, що головною його помилкою було те, що він «не написав на потерпілого заяву». 
		Водночас, суд критично оцінює заяви ОСОБА_6 щодо незаконної тапровокативної поведінки щодо нього потерпілого ОСОБА_4 , оскільки такі висновки суперечать матеріалам справи, є надуманими та являються способом уникнення ОСОБА_6 кримінальної відповідальності. 
		 
		Так, потерпілий ОСОБА_4 дав судупоказання, згідно яких 11.12.2021 на перехресті вулиць Промислова та Барська в м. Деражня, близько 17 години 50 хвилин, він керував автомобілем ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 та здійснюючи маневр повороту помітив перед автомобілем ОСОБА_6 , який раптово з`явився на неосвітленій проїжджій частині, застосував екстрене гальмування та зупинив транспортний засіб безпосередньо перед ОСОБА_6 . Надалі, коли ОСОБА_4 вийшов з автомобіля між ним та ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, під час якої, ОСОБА_6 почав наносити удари кулаками по різних частинах тіла ОСОБА_4 , внаслідок чого у ОСОБА_4 виникли тілесні ушкодження описані в обвинувальному акті. Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Вавруху ОСОБА_8 не наносив, а лише захищався.
		Поданий цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн. потерпілий підтримав повністю, зазначивши, що завдана йому моральна шкода полягає у нанесеній йому психологічній травмі внаслідок неправомірного жорстокого побиття, пережитого внаслідок цього фізичного болю, порушенні нормального функціонування пошкоджених частин тіла, порушенні нормального способу його звичного життя та застосування заходів до його вимушеної додаткової організації внаслідок перебування у гіпсі його лівої руки та тривалого і болісного лікування в цілому, що негативно позначилося на його психічному стані, виконанні трудових обов`язків, керуванні автомобілем в сімейних і побутових цілях, виконанню своїх обов`язків по вихованню двох неповнолітніх дочок, які потребують його підвищеної уваги з огляду на перебування їх мами і його дружини у лавах ЗСУ, а також вимушеному втягненню його в сферу кримінального судочинства в якості потерпілого в загальному. 
		Внаслідок вказаних обставин, зухвалому не визнанні обвинуваченим ОСОБА_6 своєї провини, відсутності бажання відшкодувати завдану матеріальну в моральну шкоду, потерпілий ОСОБА_4 наполягає на суворому покаранню ОСОБА_9 у виді позбавлення волі реально. 
		В свою чергу, на глибоке переконання суду, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується здобутими в ході досудового розслідування доказами, серед яких:
		- рапорт інспектора чергового СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в ХО від 11.12.2021 №3426, згідно якого вбачається, що 11.12.2021 надійшло повідомлення про те, що цього дня близько 17 год. 53 хв. в АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 ;
		 
		 
		 
		- заява ОСОБА_4 від 11.12.2021, згідно якої він просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за спричинення йому тілесних ушкоджень;
		- протокол №81 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 11.12.2021, згідно якого в ОСОБА_4 виявлено садна обличчя, забій ІІІ пальця лівої руки, стану алкогольного сп`яніння, яке не дозволяє керування транспортними засобами не виявлено;
		- висновок експерта №;425, згідно якого станом на 13.12.2021 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: осаджень шкіри носа справа, правої щоки, верхньої губи справа, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні середньої третини лівої гомілки, передньої поверхні лівого колінного суглобу, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом на праву виличну ділянку, лобно-скроневої ділянки голови справа, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірного крововиливу середнього пальця лівої кисті, уламкового перелому середньої фаланги 3-го пальця лівої кисті, що могли утворитися від щонайменше 10-ти разової травмуючої дії тупих твердих предметів. За строком давності відповідають приблизно 2-х денному терміну утворення до моменту проведення СМЕ, та відносяться до тілесних ушкоджень: 
		- ЛЕГКОГО ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки (осадження шкіри носа справа, правої щоки, верхньої губи справа, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні середньої третини лівої гомілки, передньої поверхні лівого колінного суглобу, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва, підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повіки правого ока з переходом на праву виличну ділянку, лобно-скроневої ділянки голови справа, центральної частини лобної ділянки голови, лобної ділянки голови зліва);
		- СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров`я (підшкірний крововилив середнього пальця лівої кисті, уламковий перелом середньої фаланги 3-го пальця лівої кисті);
		- висновок експерта №426, згідно якого можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень при запропонованому механізмі, а саме при падінні з висоти власного зросту  виключається, так як при цьому механізмі характер та локалізація ушкоджень були б іншими;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 17.12.2021 з фото таблицею за участі потерпілого ОСОБА_4 ,згідно якого він показав обставини спричинення йому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 11.12.2021;
		- протокол огляду від 17.12.2021 з фото таблицею, згідно якого оглянуто автомобіль марки ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , та виявлено вм`ятину на багажнику з задній частині автомобіля, зі слів ОСОБА_4 вказана вм`ятина утворилася внаслідок нанесення ОСОБА_6 удару кулаком;
		- висновок експерта №247, згідно якого можливість утворення виявлених на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень за обставин, вказаних ним під час проведення слідчого експерименту 17.12.2021  не виключається;
		 
		 
		 
		- рапорт інспектора чергового СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в ХО від 11.12.2021 №3427, згідно якого вбачається, що 11.12.2021 до приймальні ЦРЛ доставлені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 між якими відбулася бійка, стан обох задовільний;
		- протокол огляду та перегляду відеозапису від 07.01.2022, згідно якого переглянуто відеозаписи з нагрудник камер відео фіксації працівників поліції. На відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_6 вже в присутності працівників поліції наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4 , від чого той упав на асфальт, надалі в бійку втрутились працівники поліції і примусово припинили її.
		Оглянутими в судовому засіданні відеозаписами також встановлено мало адекватну поведінку ОСОБА_6 та рясне вживання ним нецензурної лексики, в якого вбачаються явні ознаки алкогольного сп`яніння, про що він і сам усно зазначав на камеру, як на місці вчинення злочину на перехресті вулиць Промислова та Барська в м. Деражня, так і в приміщенні лікарні КП «Деражнянська МБЛ», куди він був доставлений. ОСОБА_10 видимих тілесних ушкоджень на обличчі та тілі ОСОБА_6 , який знаходився в лікарні з оголеним торсом, які б підтверджували б його версію нападу на нього потерпілого ОСОБА_4 і подальше побиття, судом не встановлено. 
		В свою чергу, як вбачається із зазначених вище відеозаписів потерпілий ОСОБА_4 поводив себе тихо та стримано, на провокативні закиди ОСОБА_6 не реагував, чітко і правильно виконував вказівки працівників поліції та медичного персоналу лікарні. 
		Разом з тим, надані стороною захисту фотокопії медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 за № 3358293 абсолютно не придатні до читання внаслідок їх низької якості та почерку автора записів, що також ставить під сумнів зазначену вище версію сторони захисту та не може бути використано судом на користь обвинуваченого при постановленні вироку. 
		Суд критично оцінює твердження сторони захисту щодо відсутності змагальності судового процесу, у зв`язку із не притягненням потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення ДТП відносно ОСОБА_6 , оскільки у ЄРДР відомості щодо цієї події відсутні, а написана з цього приводу заява ОСОБА_6 до органів поліції через 11 місяців розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та у її задоволенні було відмовлено.
		Водночас, суд зауважує, що злочини, передбачені ст. 122 та 286 КК України, мають різні склади злочину, які не виключають один одного, тому навіть гіпотетичне притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення ДТП відносно ОСОБА_6 не слугуватиме підставою для звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 ККУ за вчинення даного злочину відносно ОСОБА_4 ..
		Таким чином, вирішуючи питання кваліфікації дій обвинуваченого суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, тому його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину суд визнає доведеною. 
		 
		 
		 
		   При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчинення злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Зокрема, вивченнямособи обвинуваченого ОСОБА_6  встановлено, що він на ОСОБА_11 обліку в лікаря психіатра не перебуває, проте, як вбачається з вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23.09.2019 року, з березня 2018 року перебуває на «Д» обліку в лікаря нарколога, згідно наявного в матеріалах справи Акта проведеного огляду від 26.12.2018 року, в обвинуваченого діагностовано хронічний алкоголізм ІІ ступеню, нестійка ремісія, примусового лікування не потребує, інвалідом не являється, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є учасником бойових дій, офіційно не одружений, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої батьківських прав не позбавлений, по місцю фактичного проживання характеризується задовільно, стан його здоров`я в цілому нормальний, депутатом місцевих рад не являється, неодноразово (5 разів) притягався до кримінальної відповідальності, проте, на даний час, під час 6-го випадку притягнення, в силу ст. 89 КК України, вважається не судимим (а.с. 131-146).
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		При цьому,суд такожбере доуваги,що вчиненийобвинуваченим злочинвідноситься докатегорії тяжких,всправі наявнийцивільний позовпотерпілого провідшкодування моральноїшкоди насуму 30000грн.,запобіжний західвідносно обвинуваченогоне обирався,судові витратита речовідокази посправі відсутні. 
		 
		Так, вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 завданої злочином моральної шкоди, суд знаходить його обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.
		Так, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, нанесеної вказаному потерпілому обвинуваченим ОСОБА_6 , суд враховує характер самого правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_4 , які полягають у нанесеній йому психологічній травмі внаслідок неправомірного жорстокого побиття, пережитого внаслідок цього фізичного болю, порушенні нормального функціонування пошкоджених частин тіла (пальця лівої руки), порушенні нормального способу його звичного життя та застосування заходів до його вимушеної додаткової організації внаслідок перебування у гіпсі його лівої руки та тривалого і болісного лікування в цілому, що негативно позначилося на його психічному стані, виконанні трудових обов`язків, керуванні автомобілем в сімейних і побутових цілях, виконанню своїх обов`язків по вихованню двох неповнолітніх дочок, які потребують його підвищеної уваги з огляду на перебування їх мами і його дружини у лавах ЗСУ. 
		Разом з тим, суд також бере до уваги, що потерпілий ОСОБА_4 безпідставно зазнав нападу обвинуваченого ОСОБА_6 , який явно переважає його за антропометричними даними та фізичною силою, та отримав на свою адресу образливі нецензурні висловлювання з боку обвинуваченого під час досліджуваної події, суд враховує витрачені ним зусилля по додатковій організації його життя у зв`язку із медичним лікуванням і вимушеним втягненням його в сферу кримінального судочинства в статусі потерпілого,
		 
		 
		 
		 
		 
		ступінь вини ОСОБА_6 , який своїми злочинними діями та нецензурними висловлюваннями завдав фізичного та морального болю потерпілому, принизивши його честь та гідність, як людини, у власних очах та очах присутніх громадян та працівників поліції, та навіть не вживав дієвих заходів до примирення з потерпілим і усунення негативних наслідків своєї зухвалої протиправної поведінки.
		З огляду на зазначені обставини, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_6 моральної шкоди, як мінімум, в розмірі 30 000 грн. 
		В свою чергу, історія вчинених обвинуваченим правопорушень встановлює високий ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення, як і водночас, складає високий ризик небезпеки ОСОБА_6 для суспільства. 
		Так, суд глибоко переконаний, що попередні п`ять випадків притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, не мали жодного позитивного виховного впливу на останнього, про що свідчить чергове притягнення його до кримінальної відповідальності в шосте в межах даного кримінального провадження за аналогічним обвинуваченням, пов`язаним з нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому.
		Як вбачається з вимоги про судимість ОСОБА_6 (а.с.131-132) останній постійно уникав кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав за злочини проти громадського порядку та моральності (тричі за ч. 1 ст. 296 КК України) та злочини проти життя та здоров?я особи (двічі ч. 1 ст. 122, та ч. 2 ст. 342 і ч. 2 ст. 345 КК України). 
		Суд враховує, що при попередніх притягненнях його до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 вчиняв злочини передбачені ч. 2 ст.342, ч.1 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, за результатами судового розгляду яких вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16.04.2019 року його було визнано винуватим з призначенням реального покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, проте ОСОБА_6 уник справедливої кримінальної відповідальності, оскільки був вимушено звільнений судом від такої на підставі пунктів «В» та «Д» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 07.07.2017 року.
		 
		Разом з тим, суд також враховує, що даний злочин ОСОБА_6 вчинив вже будучи попередньо притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23.09.2019 року, та був визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні з призначенням реального покарання у виді арешту на строк 3 місяці, яке відбув повністю, однак, вочевидь, належних висновків для себе не зробив.
		Крім того, суд також враховує досвід ОСОБА_6 в участі у бойових діях в зоні АТО, який в даному випадку, на фоні злочинного способу вирішення спорів та задоволення власних потреб обвинуваченим, розцінює як додатковий фактор ризику та загрози для суспільства в цілому та окремих його громадян.
		 
		 
		 
		 
		 
		Водночас, на думку суду, наявність у ОСОБА_6 непрацездатних батьків жодним чином не має впливу на необхідність його, назрілого за роки злочинної поведінки, реального покарання, виходячи з суспільних інтересів та з міркувань застосування до нього дієвих превентивних заходів.
		Таким чином, з огляду на інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, суд обґрунтовано вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі може становити небезпеку для суспільства, а виконання покарання у громаді, навіть у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, вочевидь не можливе. 
		З огляду на конкретні обставини справи, а особливо на особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його схильність до вчинення злочинів проти громадського порядку, життя та здоров?я громадян, суд, вважає, що звільнення його від покарання із застосуванням іспитового строку в порядку ст.ст. 75 та 76 КК України, не призведе до позитивних змін в його особистості і не створить у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки таке покарання не матиме належного та відповідного виховного впливу на обвинуваченого та не сприятиме його виправленню, оскільки після неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності він знову вчинив новий злочин, який є предметом даного судового розгляду.
		Таким чином, визначаючи вид та суворість покарання, суд враховує характер правопорушення, ступінь вини ОСОБА_6 , який вчинив умисний злочин протягом порівняно невеликого строку після попереднього засудження та реального відбування покарання, відсутність відшкодування обвинуваченим завданої моральної шкоди потерпілому, незадовільну поведінку обвинуваченого під час досліджуваних судом обставин, в ході якого він неодноразово вживав нецензурну лексику в залі суду, його психічний та фізичний стан та, вочевидь, низький загальний розвиток, як особистості, який не дає йому змоги цілком усвідомити наслідки своєї протиправної поведінки та зробити відповідні правильні висновки щодо дотримання правил поведінки в суспільстві, умови його виховання та проживання, а також інші фактичні обставини справи, які в цілому свідчать про неможливість обвинуваченого стати на шлях виправлення без відбуття ним достатнього покарання, яке не перевищуватиме розумні строки та не буде занадто несправедливим в силу його надмірної суворості.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції інкримінованої йому статті Особливої частини КК України ближче до її вищої межі у виді позбавлення волі на певний строк, яке на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 368, 370 374 та 615 КПК України,суд,-
		          У Х В А Л И В :
		 
		   Визнати  ОСОБА_6  винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 30000 грн.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, судові витрати та речові докази в справі відсутні, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження не приймались.
		 
		Початок строку виконання покарання згідно даного вироку рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до норм КПК та КВК України.
		 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Деражнянський районний суд Хмельницької області, який його ухвалив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після проголошення вручається безпосередньо обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...