Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/600/13- к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/462/23/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012150010000229

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/600/13- к 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 грудня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова в складі судової колегії головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150010000229 від 26.12.2012 року за обвинуваченням
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Белеїв, Доликського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого лікарем-стоматологом 1-ої комунальної стоматологічної поліклініки м Львова, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_9 24 липня 2010 року, приблизно о 23.00 годині, перебуваючи навпроти подвір`я будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на вчинення вбивства ОСОБА_11 , в ході конфлікту та бійки, спровокованої неправомірними діями потерпілого ОСОБА_11 , використовуючи настановлений гострий, колючий предмет травмуючої дії, який мав при собі, умисно наніс удар цим предметом в область живота ОСОБА_11 , тим самим спричинивши йому колоту рану на животі у лівій здухвинній ділянці з утворенням раневого каналу, який проникає в черевну порожнину з ушкодженням м`язів живота, кишківника та лівої загальної клубової артерії з напрямком раневого каналу зліва направо, дещо знизу вверх та спереду до заду і з додатковим раневим каналом до 7 см, який проходить підшкірно в поперечному напрямку живота зліва направо, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати. Внаслідок ушкодження судини великого калібру, що супроводжувалось швидкою масивною кровотечею, на протязі короткого проміжку часу з моменту отримання тілесного ушкодження відбулось обезкровлення організму та настала смерть ОСОБА_11 , тим самим ОСОБА_9 умисно вбив його. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2604/2010 від 08.10.2010 проникаюче поранення живота з ушкодженням судини та кишківника має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент його спричинення і перебуває у прямому зв`язку з настанням смерті потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину у скоєному не визнав, зазначив, що він 24.07.2010 біля 22:20 прийшов до свого сусіда ОСОБА_12 віддати каністру. Коли він виходив, ОСОБА_13 провів його зі свого будинку до дороги, потім вони зупинились, закурили, почули в кінці вулиці сварку людей Після чого розійшлись, він пішов до свого будинку, який розташований на відстані приблизно 60 м від будинку ОСОБА_14 . Підійшовши до свого подвір`я, він побачив, як повз його подвір`я в сторону будинку ОСОБА_15 проходять чоловік та жінка. В подальшому йому стало відомо, що це були ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Між ними велась розмова. З інтонації їх розмови та ходи він зробив висновок, що вони були в нетверезому стані. ОСОБА_16 казав, що буде когось бити, за те, що в нього вкрали телефон. Він голосно говорив про те, що його хтось вдарив і постійно згадував якогось «кривого». Через декілька хвилин після цього, він почув як ОСОБА_13 його кличе про допомогу. Коли він прибіг на подвір`я ОСОБА_12 , то побачив, що ОСОБА_13 лежить на землі, а зверху на ньому знаходиться ОСОБА_16 , який бив його руками по тілу та по голові. ОСОБА_18 кричала та кликала когось про допомогу, називаючи імена. Він попросив, щоб вона допомогла йому їх роз`єднати, але вона нічого не робила, кликала якогось ОСОБА_19 . В цей момент йому вдалось за руку відтягнути ОСОБА_20 від ОСОБА_21 . Скориставшись цим, ОСОБА_13 піднявся з землі, обхопив ОСОБА_20 по заду за тулуб і почав випихати з подвір`я на вулицю. ОСОБА_16 намагався вирватись із рук ОСОБА_12 , який міцно тримав його ззаду. При цьому ОСОБА_16 намагався вдарити ОСОБА_21 . Бійка між ОСОБА_22 та ОСОБА_16 була на території подвір`я ОСОБА_21 . Коли вони бились на території подвір`я ОСОБА_12 , він отримав від них поштовх, від якого оступився і впав на землю. ОСОБА_13 силою випхав ОСОБА_20 на вулицю і, щоб запобігти його ударам, притиснув ОСОБА_20 передньою частиною тіла до металевої огорожі. В цей час я за ними вибіг на вулицю. Огорожа із штирів стоїть зліва від входу до подвір`я ОСОБА_23 . На вулиці, за межами подвір`я ОСОБА_24 , намагаючись звільнитись від захвату ОСОБА_25 Б ззаду, правою рукою і ліктем намагався дотягнутись до ОСОБА_12 і вдарити його, чи відштовхнути від себе. Однак, ОСОБА_13 кожен раз при таких діях ОСОБА_20 , силою притискаючи до металевої огорожі із штирями, не давав йому звільнитись, перехиляючи його тулуб через металеву огорожу. В один із моментів ОСОБА_13 відпустив ОСОБА_16 і забіг до себе на подвір`я, зачинив хвіртку і силою її утримував. ОСОБА_16 намагаючись вдарити ОСОБА_12 , шарпав хвіртку, яку утримував ОСОБА_26 .. ОСОБА_13 кликав про допомогу. Він в той час стояв на вулиці збоку, спостерігаючи за подіями. Бійка і шарпанина між ОСОБА_22 і ОСОБА_16 відбувалось дуже швидко, 2-3 хвилини. В цей час прибігли діти ОСОБА_27 і ОСОБА_79, яким ОСОБА_28 крикнув, щоб вони викликали міліцію і сусіда ОСОБА_29 . В цей час він побачив двох чоловіків, які бігли з глибини вулиці, приблизно 30-40 м. ОСОБА_16 , побачивши своїх товаришів, які бігли йому на допомогу, копнув його в живіт, а коли він зігнувся від болю, вдарив рукою по голові, від чого він впав. Потім ОСОБА_16 відійшов від нього, шарпнув хвіртку, перейшов дорогу і сів на траву, до нього підбігли ці двоє чоловіків, а він, остерігаючись бійки, пішов до дому. За цей час він жодних ударів ОСОБА_30 не наносив. Відразу після цього він зайшов до свого будинку і розказав дружині про конфлікт між ОСОБА_22 і незнайомим, там були ще ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_13 і сказав, що справи неважні, що приїхала «швидка допомога», та роблять штучне дихання мужчині який з ним бився. Також при цій телефонній розмові ОСОБА_13 просив його що би він нікому не говорив про момент конфлікту, пов`язаний з притисканням ОСОБА_20 до металевої огорожі. Через 5-7 хвилин йому вдруге зателефонував ОСОБА_13 і сказав, що цей мужчина мабуть помер, є міліція і ще раз просив не говорити про притискання ним ОСОБА_33 до огорожі. Про цю розмову він розказав дружині, що просить ОСОБА_13 Жінка обурилась і категорично заперечила, сказала йому говорити правду, її підтримали ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Протягом всього часу конфлікту з потерпілим у нього в руках не було жодного предмету, яким можна було б спричинити потерпілому будь яке, у тому числі і проникаюче, поранення. Вважає, що пояснення ОСОБА_12 в ході досудового слідства спрямовані на перекладання своєї відповідальності на нього. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, вона повністю знайшла своє підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що померлий ОСОБА_16 - його син. 24 липня 2010 року після дзвінка невістки про події на вул. Естонській він приїхав на місце події десь через 20-25 хв. Невістка ОСОБА_35 плакала, повідомила, що сталось якесь непорозуміння, виникла словесна перепалка біля магазину, потім бійка. Вона бачила двох нападників на свого чоловіка, його сина, які були у стані алкогольного сп`яніння. Вона бачила, як ці двоє чоловіків наносили удари. Бачила, як ОСОБА_36 наніс удар її чоловікові. Син знаходився в автомобілі швидкої допомоги. Лікар швидкої сказав йому, що син помер внаслідок внутрішнього крововиявлення. Рана на тілі сина була приблизно в 1 см. Невістка вказувала на обвинуваченого, як винного у смерті сина. Просив покарати суворо.
		Потерпіла ОСОБА_37 суду пояснила, що померлий ОСОБА_33 є її чоловік. 24.07.2020р. у ОСОБА_38 був день народження. Вирішили зустрітися. О 22.00 годині вона вирішила піти додому покласти дітей спати. Чоловік сказав, що піде з нею, зайде в магазин, що по АДРЕСА_3 . Коли повернулись до ОСОБА_39 чоловік повідомив, що загубив десь в магазині телефон. Він вирішив повернутись у магазин, пошукати телефон. Вона пішла з ним. Біля магазину у чоловіка був конфлікт з інвалідом, якому не сподобалось, що той придивлявся до телефонів відвідувачів та зробив йому зауваження на то, між ними сталася сутичка. Потім вони пішли до ОСОБА_39 . Чоловік був обурений тим, що сталося. Будинок ОСОБА_25 знаходиться через дорогу. По правій стороні - дерев`яна хвіртка городньої ділянки. Він вперся на дерев`яну браму і йому нецензурною лайкою зробив зауваження якійсь чоловік, який стояв через дорогу, як з`ясувалось пізніше на ім`я ОСОБА_25 . Чоловік побіг до нього. Почалась між ними сутичка на подвір`ї. Одразу до них підбіг з іншої сторони ОСОБА_36 , став її відштовхувати, за руки стали відводити чоловіка з подвір`я на вулицю, вона кричала «Що ви робите!», била ОСОБА_41 по спині. Той її відштовхував, вона відлетіла на дорогу та стала кричати. Вона бачила, як ОСОБА_36 вдарив вбік її чоловіка, наніс удар правою рукою, бачила відблиск металу в його руці. Він впав. Вона склонилась до чоловіка, той сказав їй « ОСОБА_42 , мені всьо». Щвидку викликали хлопці, які прибігли. Коли ОСОБА_36 наносив удар чоловікові вона знаходилась на відстані 2 метрів. На одязі плям крові не було. Все відбувалось після 22.00 год., на вулиці було освітлення, горіли ліхтарі. Пізніше прийшов ОСОБА_36 до швидкої допомоги, був вже переодягнутий, питав що сталося. Просила покарати на розсуд суду. 
		Потерпіла ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснила, що померлий є її син. 24.07.2010р. близько 23.00 год. на телефон чоловіка подзвонила невістка та повідомила про те, що б`ють їхнього сина, сказали, що слід їхати на АДРЕСА_3 . Вирішили їхати, але через деякий час подзвонила та сказала, щоб вони повертались, син вже мертвий. Вони поїхали на АДРЕСА_3 , син був в автомобілі швидкої допомоги, сказали, що чекають слідчих. Слідчих чекали хвилин 15. Поки чекали вони оглянули тіло сина. Футболка на тілі закатилась, були каплі крові, на паху була царапина, поріз з лівої сторони, десь 1,5 см як від леза, глибокий. Вона засунула палець, кров не виходила. Підійшла група людей. ОСОБА_42 на одного чоловіка закричала: «То ти зробив, переодягнувся, а тепер….» . Просила покарати на розсуд суду. 
		Свідок ОСОБА_45 суду пояснив, що 24 липня 2020 року близько 22.00 год. до нього прийшов ОСОБА_36 , обговорювали, що з собою будуть брати на відпочинок у неділю на річку, він зайшов з городу у робочому одягу, в якому могли бути робочі інструменти. Випили шампанського, ОСОБА_36 випив приблизно 100 г. Він вийшов проводити ОСОБА_36, почули крики, побачили як ОСОБА_33 став відривати дошку з його хвіртки. Він крикнув йому, що то його паркан. ОСОБА_33 став наносити йому удари, він став кликати на допомогу. Підбіг ОСОБА_36 , стали вдвох відтягувати на дорогу за межі його подвір`я. Він тримав ОСОБА_33 за ліву руку, а ОСОБА_36 тримав ОСОБА_33 за праву руку. В цей момент побачили, що бежать ще хлопці, ОСОБА_33 став вириватись і в цей момент ОСОБА_36 його вдарив. ОСОБА_33 зігнувся, підбігли двоє. Він побіг у двір, закрив хвіртку, ОСОБА_36 втікав. ОСОБА_33 підійшов до хвіртки, оперся, а потів відійшов, пройшов метрів 5, потім сів на траву. Його дружина біля нього кричала, до нього підбігли хлопці. Вся шарпанина проходила швидко, почалась десь о 22.45. Освітлення вулиці було погане. Все відбувалось на відстані 1-2 м від паркану. Слідів крові ніде не було. Слідчими проводився слідчий експеримент, вирізали частину паркану. 
		Свідок ОСОБА_46 суду пояснила, що вона дружина ОСОБА_45 , в той день, дату точно не пам`ятає, пізно ввечері до них прийшов сусід ОСОБА_36 з приводу відпочинку на наступний день. Вона чула шум за межами подвір`я, чула як кричала ОСОБА_47 . Коли вона почула крики, одразу вибігла на подвір`я, дивилась за дітьми. Також вона бачила хлопців, які бігли, освітлення було погане. Також бачила сутичку між ОСОБА_33 та ОСОБА_36 . Бачила, як ОСОБА_33 тримався за хвіртку, а потім відійшов. Після того, вони з чоловіком позвали дітей і пішли додому. Чоловік був побитий, ОСОБА_33 побитим не був. Її син ОСОБА_48 бачив, як ОСОБА_36 приховувався під парканом.
		Свідок ОСОБА_49 суду пояснив, що він, ОСОБА_50 , ОСОБА_16 , і ОСОБА_18 прийшли до городньої ділянки ОСОБА_38 на АДРЕСА_3 , жарили шашлики, потім ОСОБА_16 та ОСОБА_18 десь відійшли. Повернувшись ОСОБА_51 сказала, що в магазині забули телефон. Потім ОСОБА_42 повідомила, що ОСОБА_16 б`ють. Він з ОСОБА_39 побіг в напрямок вул.Естонської, чули крики. Вони побачили, що ОСОБА_16 тримали двоє літніх чоловіків. Удар по ОСОБА_16 наніс ОСОБА_36 . Він його запам`ятав. ОСОБА_16 почав триматись за бік, сказав « Всьо ». ОСОБА_36 одразу втік. Коли всі були біля швидкої допомоги, підійшов ОСОБА_36 , він його запам`ятав, спитав що сталось. ОСОБА_51 сказала «Ти його вбив». Він добре запам`ятав як наносив удар саме ОСОБА_36 . Вони стояли посеред дороги, освітлення було погане, але достатнє щоб розпізнати людину. З ним був проведений слідчий експеримент.
		Свідок ОСОБА_53 суду пояснив, що в день події йому було 16 років. ОСОБА_13 - його батько.Він знаходився у сусідньому будинку. Почув крик, подивився у вікно та побачив батька та ОСОБА_36 . Побіг на вулицю, побачив як сцепились між собою ОСОБА_36 та потерпілий. Потерпілий вдарив ОСОБА_36 ногою, ОСОБА_36 йому у відповідь. Ще бачив жінку, яка кричала, але на неї свою увагу не акцентував. Загиблий був повернутий спиною до нього. ОСОБА_36 був повернутий обличчям до загиблого. Він бачив, як різко загиблий та ОСОБА_36 стиснулись і різко розтиснулись. Після чого потерпілий відійшов і присів на траву. Батько сказав йому йти додому, батько був вже за хвірткою. Коли приїхала швидка допомога, він вийшов на дорогу, він побачив, як ОСОБА_36 підглядає за цим зі свого подвір`я. 
		Експерти ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , допитані в судовому засіданні, підтвердили висновки проведених ними судово-медичних експертиз.
		Так, експерт ОСОБА_55  підтвердила, що на тілі ОСОБА_57  була одна колото ріжуча рана, де знаходиться клубова артерія, була потужна кровотеча та від такого смерть наступає через декілька хвилин. Колоторіжуча рана може бути веретеноподібною. Пояснила, що таке поранення яке було виявлено на тілі ОСОБА_11 могло бути заподіяне лише гострим плоским предметом, довжина якого склала б не менше 15 см, а додатковий раневий канал міг утворитися під час виймання знаряддя причому удар при нанесенні такого тілесного ушкодження повинен бути сильним. Предмет, яким було нанесено тілесне ушкодження, був гострим, про що свідчить форма рани, якби предмет, яким було нанесено удар, був тупим на тілі ОСОБА_20 утворилися б численні розриви тканин. Також пояснила, що якби дане тілесне ушкодження було заподіяне штирями на паркані, на тілі потерпілого мали б залишитися сліди від інших штирів.
		Експерт ОСОБА_56 в судовому засіданні зазначив, що веретинободібну рану може зробити плоский предмет. Рану ОСОБА_16 було здійснено колючим предметом. Чи статично, чи динамічно наносився удар - встановити неможливо. Якщо б удар був нанесений штирем - пошкодження виглядало по-іншому, штир би вм`яв би тканину одягу і розірвав би його Штирь не міг спричинити таку рану, яка на тілі ОСОБА_59 , і людина не має такої сили щоб пробити тупим предметом так одяг. Також на шкірі залишились би сліди металізації, а саме: або заліза, свинцю, міді, кобальту, нікелю. А на шкірі ОСОБА_60 таких слідів не було.
		Винуватість обвинуваченого, окрім пояснень потерпілих, свідків, експертів, даних безпосередньо в судовому засіданні, також підтверджується й іншими письмовими доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		- рапортом оперуповноваженого в складі СОБ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області, зареєстрованого в ЖРЗП за №4625/1 від 25.07.2010 р., про те, що був зроблений виїзд на АДРЕСА_3 , де по приїзду СОБ в кареті швидкої медичної допомоги, бригади №17, помер гр. ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого в ході огляду суд-медичним експертом виявлено рану на животі (арк.5 т.1 крим.справи);
		- повідомленням Підстанції №1 швидкої допомоги КЛСШД, згідно до якої за результатами виїзду 17 бригади на місце о 23.25 по АДРЕСА_3 на вулиці на землі виявлено тіло мужчини ОСОБА_11 в стані клінічної смерті, при огляді виявлена колота рана в ділянці лівої пахової ділянки: 2,5 см х 0,8см (арк..6 т.1 крим.справи);
		- протоколом огляду місця події та фото таблицею до нього, об`єктом огляду якого є машина швидкої допомоги бригади 17 Підстанції 1 КЛСШД, в солоні якої знаходиться труп гр-на ОСОБА_11 , в паховій ділянці живота зяюча рана, розміром біля 2,5 х 0,8 см. (арк. 7 -17 т.1 крим.справи);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею з ОСОБА_37 , що мали місце 24.07.2010 року близько 23.00 год. на АДРЕСА_3 , яка показала за допомогою статистів розміщення ОСОБА_25 , ОСОБА_16 та ОСОБА_36, а саме : ОСОБА_36 знаходився по праву сторону від ОСОБА_37 , а ОСОБА_25 по ліву, в цей час вона побачила як ОСОБА_36 обернувся обличчям до ОСОБА_37 і наніс удар рукою в живіт ОСОБА_11 , тоді ОСОБА_11 крикнув «Ой, ОСОБА_42, всьо!» ( арк. 151-164т.1 крим.справи);
		- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею з ОСОБА_45 , що мали місце 24.07.2010 року близько 23.00 год. на АДРЕСА_3 , який показав на місці події як він удвох з ОСОБА_36 схопили ОСОБА_11 попід руки та витягнути з двору. В цей час він тримав ОСОБА_11 за ліву руку, а ОСОБА_9 тримав своєю лівою рукою його за праву руку, побачивши хлопців, що бігли, ОСОБА_11 почав пручатись, в цей момент ОСОБА_9 , повернувшись обличчям до ОСОБА_11 , продовжуючи тримати його праву руку своєю лівою рукою, несподівано зробив різкий розмашистий рух правою рукою в сторону живота ОСОБА_11 і в цей момент ОСОБА_11 голосно крикнув: «Ой, ОСОБА_42, всьо». Після цього ОСОБА_9 зразу втік. ОСОБА_11 підійшов до металевої огорожі і сперся на неї, а він в цей час пішов в свій двір. (арк. 240-253 т.1 крим.справи);
		- протокол відтворення обстановки та обставин події від 12.08.2010 з фото таблицею до нього за участі свідка ОСОБА_62 , який повідомив що він спільно з друзями 24.07.2010 на присадибній ділянці по АДРЕСА_4 ОСОБА_11 був спільно з своєю дружиною ОСОБА_42 . Під час святкування вони двоє пішли покласти дітей спати в подальшому повернулися та ОСОБА_11 повідомив що він десь загубив телефон та вони спільно з дружиною пішли шукати цей телефон, через певний час перетелефонувала ОСОБА_42 та сказала що ОСОБА_64 б`ють. Тоді він спільно з ОСОБА_65 побігли в напрямку початку вул.Естонської у м.Львові, оскільки з цієї сторони були чути крик. ОСОБА_62 повідомив, що на відстані 50 метрів від будинку АДРЕСА_3 він візуально вже бачив події, що відбувалися біля огорожі будинку АДРЕСА_3 . Ці події відбувались орієнтовно о 23:00. Вже коли він підбіг ближче, то побачив як двоє мужчин, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_45 , тримаючи за руки ОСОБА_64 , виводили його з подвір`я будинку. При чому обвинувачений знаходився з правої сторони від ОСОБА_11 , а ОСОБА_45 з лівої. В цей час ОСОБА_64 крикнув «Ой, ОСОБА_80 всьо». Після цього, ОСОБА_25 та ОСОБА_36 ще розвернули ОСОБА_64 обличчям до металевої огорожі і обвинувачений втік з місця події. А ОСОБА_45 забіг до себе на подвір`я. ОСОБА_64 ще намагався нанести удари, але ці удари були в`ялими і тоді ОСОБА_64 обернувся в іншу сторону перейшов через вулицю і сів на траву, де втратив свідомість та в подальшому помер. (арк.151-164 т.1 кримін.провадж.);
		- протокол відтворення обстановки та обставин події від 12.08.2010 з фото таблицею до нього за участі свідка ОСОБА_49 , який повідомив що він спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_37 , ОСОБА_62 , ОСОБА_66 24.07.2010 на присадибній ділянці по АДРЕСА_4 смажили шашлики, вечірній період часу ОСОБА_11 помітив що він загубив телефон і він спільно з своєю дружиною пішли цей телефон шукати. Через певний час до ОСОБА_62 перетелефонувала ОСОБА_42 та сказала що ОСОБА_64 б`ють. Тоді він спільно з ОСОБА_62 побігли в напрямку початку вул.Естонської у м.Львові, оскільки з цієї сторони були чути крик. Також повідомив, що на відстані 50 метрів від будинку АДРЕСА_3 він візуально вже бачив події. Ці події відбувались орієнтовно о 23:00. Вже коли він підбіг ближче, то побачив як двоє чоловіків, а саме ОСОБА_36 та ОСОБА_25 тримаючи за руки ОСОБА_64 , виводили його з подвір`я будинку. При чому обвинувачений знаходився з правої сторони від ОСОБА_11 , а ОСОБА_45 з лівої. В цей час ОСОБА_9  наніс удар рукою в ділянку живота   ОСОБА_67 і той крикнув « Ой , ОСОБА_80 всьо». Після цього,  ОСОБА_45  та обвинувачений ще розвернули ОСОБА_64  обличчям до металевої огорожі і ОСОБА_36 втік з місця події. А ОСОБА_45  забіг до себе на подвір`я. ОСОБА_64 перейшов через вулицю і сів на траву, де втратив свідомість та в подальшому помер (т.1 кримінальної справи, а.с. 171-177);
		- актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_11 №631/2010 від 10.09.2010 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_11 є проникаюче колоте поранення живота з ушкодженням загальної лівої клубової артерії та стінки кишківника, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати та обезкровлення організму. Проникаюче колоте поранення живота не могло виникнути при падінні потерпілого з висоти власного росту і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю. Виявлені садна, синці та крововияви могли виникнути як від дії тупих предметів так і при падінні на такі та у зв`язку зі смертю не перебувають (арк.4-10 т.2 кримінальної справи);
		- актом судово-медичного дослідження клаптя шкіри від трупа ОСОБА_11 , проведеного експертом ГУОЗ ЛОДА «Бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_56 за №210/2010мк від 29.07.2010, згідно якого при медико-криміналістичному дослідженні клаптя шкіри з живота від трупа ОСОБА_11 було виявлено одне наскрізне колоте пошкодження, яке утворилось від дії гострого плоского колючого знаряддя чи предмета. Слідів металізації виявлено не було (арк.13-15т.2 кримінальної справи); 
		- висновком судово-медичної експертизи ГУОЗ ЛОДА «Бюро судово-медичної експертизи» за № 2604/2010 від 8.10.2020 року, згідно якої причиною смерті ОСОБА_11 є проникаюче колоте поранення живота з ушкодженням загальної лівої клубової артерії та стінки кишківника, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати та обезкровлення організму. На тілі ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження: колоту рану на животі у лівій здухвальній ділянці з утворенням раневого каналу, який проникає в черевну порожнину з ушкодженням м`язів живота, кишківника та лівої загальної клубової артерії, з напрямком раневого каналу зліва-на-право, дещо знизу-верх та спереду-дозаду, із додатковим раневим каналом довжиною до 7 см, який проходить підшкірно в поперечному напрямку живота зліва на направо. При положенні трупа на спині, відстань між вхідною раною на шкірі передньої стінки живота і кінцем раневого каналу в м`яких тканинах навколо лівої загальної клубової артерії становить біля 15-17 см. Враховуючи характер та особливості поранення, а саме веретеноподібну форму рани з відносно рівними, дещо осадженими з незначними здираннями шкіри краями, гладкими стінками та з заокругленими кінцями, значне переважання довжини раневого каналу над розмірами шкірного отвору з переважанням внутрішньої кровотечі над зовнішньою, а також враховуючи результати медико-криміналістичного дослідження клаптя шкіри живота з раною трупа, можна вважати, що проникаюче колоте ушкодження утворилось до дії гострого плоского колючого знаряддя чи предмета. Вказане проникаюче поранення живота з ушкодженням судини і кішківника має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент його спричинення і у даному випадку перебуває у прямому зв`язку з настанням смерті потерпілого (арк.31-38 т.2 кримінальної справи);
		- висновком судово-медичної експертизи ГУОЗ ЛОДА «Бюро судово-медичної експертизи» за №303/2010-мк від 23.11.2010, згідно якої малоймовірно, що пошкодження на одязі ОСОБА_11 могли утворитись від дії будь-якої з частин наданої на експертизу огорожі (арк.91-94 т.2 кримінальної справи).
		Таким чином, суд, діючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов однозначного висновку про повну доведеність вини ОСОБА_9 в скоєнні злочину в об`ємі пред`явленого обвинувачення.
		Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України - саме в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі - потерпілому ОСОБА_11 (вбивстві) та він повинен нести за це відповідальність.
		Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.        
		Суд не погоджується з доводами обвинуваченого про те, що він не наносив удар, а смерть настала від дій ОСОБА_25 , який натиснув на штирь ОСОБА_16 та критично ставиться до них, оскільки вони спростовуються вище вказаними доказами. Експертні дослідження під час досудового слідства повністю спростовують доводи обвинуваченого та встановлюють, що виявлено на клапті шкіри колоте пошкодження утворилось від дії гострого плоского колючого знаряддя чи предмету якими не являлися штирі огорожі, на фрагментах одягу та шкіри ушкодження є колотим, а не рваним, які би вони мали бути при контакті з вказаним штирем. Акт консультативного дослідження за №018 від 20.03.2012р. проведений за заявою ОСОБА_9 , на який посилається сторона захисту, проводився поза межами кримінального провадження без дослідження всіх матеріалів справи, а тому він не може бути належним доказом у кримінальному провадженні згідно до вимог ст.84 КПК та не може бути взятий до уваги судом. Допит свідка ОСОБА_69 , який проводив таке дослідження за клопотанням сторони захисту, також суд не бере до уваги, оскільки його допит стосувався неналежного та недопустимого доказу по справі, експертного дослідження по справі він не проводив, кримінальна справа ним не вивчалась.
		Суд вважає, що висновок експерта за №2604/10 є належним доказом по справі, оскільки проводився в межах кримінального провадження.. При цьому суд також враховує лист в.о. директора департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 01.08.2014 №01-12-11/1949/04/11, досліджений в судовому засіданні, з якого вбачається, що службовою перевіркою встановлено, що 08.10.2010 лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_70  складені аргументовані підсумки «висновку експерта» за № 2604/10, які відповідають положенням Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Підстав вважати дії лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_70 неправомірними немає. Отже результати службового розслідування засвідчили складення аргументованих підсумків висновку експерта №2604/10 та відсутності неправомірних дій експерта ОСОБА_70 під час проведення експертизи. 
		Окрім того, суд вважає, що відсутні підстави визнання недопустимими доказами клаптя шкіри з трупа ОСОБА_11 , який був предметом дослідження експертом ОСОБА_71 в ході експертного дослідження, та актів судово-медичних досліджень за №631/2010 від 10.09.2010 р. №2192/2019-т від 29.07.2010 р., №306т/2010-ім від 27.07.2010), №210/2010-мк від 29.08.2010 р. №2193/2010 від 31.08.2010 року; №1749-1750/10 від 05.08.2010 р. що були, покладені в основу висновку судово-медичної експертизи №2604/2010 , про що наполягала сторона захисту, оскільки такі докази збирались в межах кримінального провадження, одержані законним шляхом, з дотриманням умов допустимості. Вони не ґрунтується на доказах, які визнані судом недопустимими (ч. 5 ст. 101 КПК), вони не отримані з істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. При цьому суд враховує Ухвалу ВССУ від 12 листопада 2015 р., в справі №?5-2095км15, в якій зазначено: Відповідно до положень ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Таким чином, підстави для визнання зазначених стороною захистом доказів недопустимими відсутні. Експертні дослідження, як і об`єкти їх дослідження були відкриті сторонам під час попереднього слідства, тим самим порушень прав обвинуваченого не відбулось, тому вони є належними доказами. Посилання сторони захисту на проведення досудового слідства не уповноваженою особою суд також не бере до уваги, оскільки спростовується повідомленням слідчим відділу розслідування злочинів проти життя та здоров`я особи ОСОБА_72 про початок ним досудового слідства СУ ГУ МВС України у Львівській області від 26 грудня 2012 року (арк..с.3-4 т.5 крим.спр.). 
		Суд при оцінці діянь обвинуваченого враховує спосіб та знаряддя заподіяння тілесного ушкодження (колоте ушкодження утворилось до дії гострого плоского колючого знаряддя чи предмета), які спричинили колоте поранення живота з ушкодженням загальної лівої клубової артерії та стінки кишківника.
		Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_9 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті і бажав їх настання, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 за вказаних вище обставин мав умисел на позбавлення життя ОСОБА_73 і реалізувала свій намір.
		При цьому суд зазначає, що під час бійки або сварки виключається наявність заздалегідь обдуманого умислу на позбавлення потерпілого життя. При неконкретизованому умислі особа завідомо усвідомлює небезпечний характер своїх дій, передбачає суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншої особи, та хоча і не хоче, проте свідомо припускає її настання, що мало місце у цьому випадку. Ретельно дослідивши усі обставини злочину, не залишивши поза увагою жодної пом`якшуючої або обтяжуючої його ознаки, суд, вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_9 , дійшла висновку про те, що не встановлено такого фатально небезпечного нападу або погрози такого нападу з боку загиблого, єдиним порятунком від якого була б його смерть.
		Враховуючи повноту та не суперечливість всієї сукупності досліджених доказів, суд вважає за необхідне розцінити покази обвинуваченого ОСОБА_9 , як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами. Його посилання на те, що протягом всього часу конфлікту з потерпілим в нього не було в руках жодного предмету свідчать про те, що конфлікт все ж таки мав місце. 
		Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою    в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи», де зазначено, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених ст..ст.116-118 КК України, зокрема, в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України. 
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність каяття у скоєному, також особу обвинуваченого, його позитивну характеристику, також те, що він раніше не судимий, на обліку у спеціалізованих закладах не перебуває, що суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючи, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений, в зв`язку з чим, суд вважає за необхідним призначити покарання ОСОБА_9 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілих щодо стягнення з обвинуваченого на їх користь моральної та матеріальної шкоди, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно ч.1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
		Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_43 , та потерпіла ОСОБА_37 , діюча в інтересах двох малолітніх дітей, заявили позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на свою користь понесені витрати на поховання в сумі 12500,00грн., а саме 6250,00 грн. на користь позивача ОСОБА_6 та 6250,00 грн. на користь позивача ОСОБА_43 . Суд вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню, оскільки потерпілими витрачались кошти на поховання ОСОБА_24 . Вимога потерпілої ОСОБА_37 про стягнення з обвинуваченого на свою користь щомісячно по 627,88грн. на утримання малолітніх дітей ОСОБА_74 та ОСОБА_75 не знайшло свого підтвердження, оскільки нічим така вимога не підтверджується, належних доказів суду не надано. 
		Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Як зазначає законодавець в постанові Пленуму Верховного Суду України у п. 9 Постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає розмір такої шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_43 та ОСОБА_37 , діючої в інтересах дітей ОСОБА_76 та ОСОБА_77 , заявлений позов до обвинуваченого ОСОБА_9 , яким вони просять стягнути з обвинуваченого в рахунок спричиненої їм моральної шкоди 500000 грн.
		Суд вважає, що потерпілим безумовно діями  ОСОБА_9  спричинені моральні страждання незворотною втратою рідної людини. Тому суд задовольняє вимоги про стягнення моральної шкоди в  межах заявлених сум. 
		Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України. 
		 
		Керуючись ст. 373, 374 КПК України, судова колегія
		У Х В А Л И ЛА:
		 
		ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
		Міра запобіжного заходу ОСОБА_9 не обиралась.
		Після набрання вироком законної сили зобов`язати ГУНП у Львівській області затримати ОСОБА_9 , помістивши його до Львівського слідчого ізолятора для подальшого етапування до місць виконання покарань.
		Зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття покарання період часу попереднього ув`язнення з 29 листопада 2010 року по 14 грудня 2010 року.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., в рахунок матеріальної шкоди - 6250,00грн.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_43 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., в рахунок матеріальної шкоди - 6250,00грн.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_51 в рахунок відшкодування моральної шкоди 400000,00 грн. 
		 
		Речові докази- поліетиленовий пакунок чорного кольору з одягом ОСОБА_11 , в якому знаходяться: пара кросівок чорного кольору з білими та чорними вставками, труси чоловічі, пара шкарпеток, футболка з трикотажу чорного кольору, штани спортивні чорного кольору з білими та сірими вставками, поліетиленовий пакунок з фрагментами металевої огорожі, що знаходяться на зберіганні в камері схову ВП№1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - знищити.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.  
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                                         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                                                               ОСОБА_81

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...