Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/4261/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/751/258/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022270340003704

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            Справа№751/4261/22 
		Провадження №1-кп/751/258/22 
		 
		В и р о к
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		   29 грудня 2022 року                         місто Чернігів
		Новозаводський районний суд міста Чернігова
		в складі: 
		головуючого судді         ОСОБА_1  
		секретаря судових засідань ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022270340003704 від 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка, Прилуцького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, - 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		за участю: прокурора ОСОБА_4 
		 потерпілого ОСОБА_5 
		 захисника ОСОБА_6 
		 обвинуваченого ОСОБА_3 .
		 
		 В с т а н о в и в :
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2022 № НОМЕР_2 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 призначено на посаду дизеліста-електрика групи енергетичного забезпечення, зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
		28.07.2022 близько 19 год 00 хв військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , знаходячись на ґрунтовій дорозі, що неподалік від АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді смерті іншої людини та бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці ніж, умисно наніс ОСОБА_5 не менше двох ударів лезом ножа в ліву поперекову ділянку та один удар лезом ножа в ділянку передньої черевної стінки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді колото-різаного поранення лівої поперекової ділянки з ушкодженням клубово-поперекового м`язу, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкої кишки та великого чепця, ускладненого внутрішньо черевною кровотечею, колото-різаного поранення лівої поперекової ділянки з пошкодженням нижнього полюсу лівої нирки, ускладненого заочеревинною напруженою гематомою, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
		При цьому, ОСОБА_3 усвідомлював, що численні удари лезом ножа з урахуванням локалізації поранень, місць нанесення ножових ударів викличуть масивну крововтрату, яка в свою чергу неминуче призведе до бажаної мети у виді смерті ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, втік з місця події, в той час, як в подальшому, бажаний для ОСОБА_3 наслідок у виді смерті ОСОБА_5 не настав, у зв`язку із своєчасним наданням останньому невідкладної медичної допомоги.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, не погоджується з кваліфікацією його діяння за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Заперечив факт наявності умислу на позбавлення потерпілого ОСОБА_5 життя. Зазначив, що мав на меті нанести ножові поранення в область сідниць потерпілого. Повідомив, що 28 липня 2022 року у вільний від служби день, він зустрівся з ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 , з якими розпивали спиртні напої. У подальшому вони та малолітній син ОСОБА_9 пішли на річку. По дорозі на річку купив ще пляшку вина. Жодних конфліктів цього дня між ними не було. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через деякий час пішли додому. Він залишився на річці та згадав 08 березня 2021 року, коли ОСОБА_11 з братом наказували не чіпати ОСОБА_10 . Також стало прикро, що вони випили за його рахунок та пішли. Він образився на них, подумав покарати ОСОБА_11 . Після цього наздогнав їх на велосипеді та двічі наніс удари ножем ОСОБА_11 , як думав, в сідницю, але потрапив вище. Потім ОСОБА_11 повернувся та взяв скейт, він, відчуваючи небезпеку, рефлекторно наніс третій удар, однак куди саме не пам`ятає. Після цього поїхав. При цьому будь-яких погроз не висловлював. Куди в подальшому подів ніж не пам`ятає, мабуть по дорозі викинув. Після цього взяв ще пляшку горілки, випив її, планував їхати до гуртожитку, проте його затримала поліція. Мотивами нанесення тілесних ушкоджень були помста та ревнощі, умислу на нанесення ударів у життєво важливі органи не мав. До вчиненого ставиться негативно, кається, вибачення у потерпілого просив, відшкодував матеріальну шкоду у розмірі 20 000 грн. Також відшкодує 80 000 грн моральної шкоди, оскільки має намір продовжити військову службу. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушенні у повному обсязі знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і відображена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою. 
		Так, допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_5 показав, що 08 березня 2021 року познайомився з ОСОБА_3 , коли захищав свою дівчину ОСОБА_13 , з якою періодично проживає, від обвинуваченого, її колишнього співмешканця. 28 липня 2022 року зранку ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_10 та вони домовились зустрітися. Зустрілись втрьох у районі «Круга», потім до них долучився ОСОБА_12 (син ОСОБА_13 ) та вони пішли на пляж. Вони придбали дві пляшки горілки. Декілька годин були разом на пляжі, купались, розмовляли, вживали з ОСОБА_14 спиртні напої. Вказав, що ОСОБА_3 проявляв до ОСОБА_13 знаки уваги, однак конфліктів не було, він поводився спокійно. Коли знаходились у річці ОСОБА_15 почав відштовхувати його ногою, казав, що не вийде звідси. ОСОБА_3 залишився на березі збирати речі, а вони пішли додому. ОСОБА_10 йшла попереду, він з ОСОБА_12 вдвох позаду. Через 5-10 хвилин на велосипеді їх наздогнав обвинувачений та наніс йому два удари ножем. Він намагався взяти скейт ОСОБА_12 , щоб оборонятися, після чого ОСОБА_3 наніс третій удар, при цьому сказав, що він не дійде додому. Потім обвинувачений сів на велосипед та поїхав. Він пройшов метрів 300, після чого стало зле, приліг. ОСОБА_12 викликав поліцію. Зазначив, що втратив свідомість, прокинувся вже в реанімації, лікарі сказали, що через 10 хвилин його б вже не врятували. Провів у лікарні 2-3 тижні. Повідомив, що з обвинуваченим примирився, будь-яких претензій не має, останній відшкодував 20 000 грн матеріальної шкоди, моральну шкоду погодили в розмірі 80 000 грн. Просив застосувати покарання, не пов`язане з позбавленням волі, щоб ОСОБА_3 міг працювати та відшкодовувати шкоду частинами. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала покази, згідно яких повідомила, що є колишньою співмешканкою обвинуваченого, зараз проживає з потерпілим. Обвинувачений та потерпілий познайомились 08 березня 2021 року, коли останній заступився за неї. Більше вони не спілкувались. Зазначила, що 28 липня 2022 року зранку їй зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що його відпустили зі служби, запропонував піти на річку. Вони домовились, що підуть разом, якщо не буде конфліктів. Потім зустрілись та пішли в район КСК, де зустрілись з її сином ОСОБА_12 , після чого попрямували до річки. Також по дорозі в магазині придбали алкогольні напої, розпивали їх. Відпочивали, пили вино. Артем, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 купалися, конфліктів при ній не було. На початку 19 години зібрались та пішли додому, ОСОБА_3 залишився. Коли з ОСОБА_11 та сином йшли додому, вона була трохи попереду. Згодом почула звуки. Обернувшись назад, побачила обвинуваченого з ножем у руці та кров у потерпілого на спині. Погроз зі боку ОСОБА_3 не чула. Потім ОСОБА_11 впав, було багато крові. Її син викликав поліцію. ОСОБА_16 втік з місця події. 
		Допитаний в судовому засідання малолітній свідок ОСОБА_17 , у присутності законного представника та педагога, показав, що раніше мама проживала з ОСОБА_14 , зараз - із ОСОБА_11 . Конфліктів між ними не було. Під час відпочинку 28 липня 2022 року біля річки мама, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 розпивали спиртні напої, конфліктів не було. Він купався з ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , останні кудись відплили та їх довго не було. Згодом пішли додому, бо вже було прохолодно. При цьому мама йшла попереду, вони вдвох з ОСОБА_11 позаду, а ОСОБА_15 залишився на пляжі. Потім ОСОБА_15 на велосипеді їх наздогнав, зліз із нього та вдарив ОСОБА_11 ножем в спину і в бік. ОСОБА_11 намагався захищатися його скейтом, після чого ОСОБА_15 вдарив ще раз у живіт та поїхав. Після цього він викликав поліцію. 
		Також, вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого правопорушення підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами:
		- рапортом інспектора-чергового Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно якого 28.07.2022 о 19 год 24 хв неповнолітній заявник повідомив про заподіяння чоловіком тілесних ушкоджень ножем його вітчиму на в`їзді в Жавинку, просить направити наряд поліції, ШМД (а.п.82); 
		- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 28.07.2022, згідно якого оглянута ділянка місцевості за адресою: м. Чернігів, вул. Ушинського, лісовий масив за координатами 5144517031, 2679129, де виявлено пляму речовини бурого кольору та вилучено зразок ґрунту з речовиною бурого кольору (а.п.83-85);
		- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 28.07.2022, згідно якого оглянута ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , де виявлено та вилучено велосипед зі слідами речовини бурого кольору (а.п.86-89);
		- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 29.07.2022, згідно якого оглянуто приміщення приймального відділення ЧОЛ за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, буд. 25, де виявлено та вилучено джинсові шорти зі слідами речовини бурого кольору, кросівки сіро-салатового кольору «Nike» зі слідами речовини бурого кольору, шкарпетки жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі труси «боксерки» з малюнками зі слідами речовини бурого кольору (а.п.90-94);
		- висновком експерта №СЕ-19/125-22/5400-БД від 07.09.2022, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_5 належить до групи А(ІІ) із ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0; на наданому на дослідження ґрунті (об`єкт № 1.1) виявлено сліди крові; виявлені в об`єкті № 1.1 сліди крові належать людині з групою крові А(ІІ) із ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0 та можуть походити від потерпілого ОСОБА_5 (а.п.139-147);
		- висновком експерта №СЕ-19/125-22/5403-БД від 16.09.2022, відповідно до якого на наданих на дослідження шортах (об`єкти №№ 1.1 - 1.6), трусах (об`єкт № 2.1), шкарпетках (об`єкти №№ 3.1, 4.1, 4.2) та кросівках (об`єкти №№ 5.1, 6.1) виявлено сліди крові; виявлені в об`єктах №№ 1.1 - 1.6, 2.1, 3.1, 4.1, 4.2, 5.1, 6.1 сліди крові належать людині з групою крові А(ІІ) із ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0 та можуть походити від потерпілого ОСОБА_5 (а.п.150-158);
		- висновком експерта №СЕ-19/125-22/5402-БД від 09.09.2022, відповідно до якого на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з правої руки (об`єкт № 1.1), змивах з правої (об`єкт № 3.1) та лівої (об`єкт № 4.1) руки ОСОБА_3 виявлено сліди крові людини (а.п.161-167);
		- висновком експерта №СЕ-19/125-22/5401-БД від 23.09.2022, відповідно до якого на наданих на дослідження джинсових штанах (об`єкти №№ 1.2, 1.3) та черевиках (об`єкти №№ 2.1, 3.1) виявлено сліди крові; виявлені в об`єктах №№ 1.2, 1.3, 2.1, 3.1 сліди крові належать людині з групою крові А(ІІ) із ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО та можуть походити від потерпілого ОСОБА_5 (а.п.170-177);
		- висновком експерта №313 від 01.09.2022, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_5 , 1987 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкої кишки та великого чепця, ускладненого внутрішньочеревною кровотечею; колото-різаного поранення лівої поперекової ділянки з пошкодженням нижнього полюсу лівої нирки, ускладненого заочеревинною напруженою гематомою, котрі як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; колото-різане поранення лівої поперекової ділянки з ушкодженням клубово-поперекового м`язу, котре відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії гострого предмету, що має колючо-різальні властивості; тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , по давності утворення можуть відповідати даті 28.07.2022; виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, описаних в наданій на експертизу медичній документації на ім`я ОСОБА_18 , їх характеру та розташування, можна припустити, що вони могли утворитися не менш ніж від 3 (трьох) травмуючих дій: як мінімум 1 (однієї) травмуючої дії в ділянку передньої черевної стінки та не менше 2 (двох) травмуючих дій в ліву поперекову ділянку; тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , виникли від дії гострого предмету, що має колючо-різальні властивості, яким, в тому числі, міг бути ніж; приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 , утворення їх внаслідок падіння з висоти власного зросту на площину з послідуючим ударом об неї, виключається (а.п.189-193);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.08.2022 за участю потерпілого ОСОБА_5 , відеозаписом до нього та протоколом огляду речей від 30.08.2022, в ході якого останній виклав обставини заподіяння йому обвинуваченим тілесних ушкоджень ножем, вказав механізм, кількість та локалізацію нанесених йому ударів (а.п.194-196);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.07.2022 за участю свідка ОСОБА_13 , відеозаписом до нього та протоколом огляду речей від 29.07.2022, в ході якого остання показала місце події, де були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_5 (а.п.197-199);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2022 за участю свідка ОСОБА_17 та відеозаписом до нього, в ході якого останній виклав обставини заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень ножем, вказав механізм, кількість та локалізацію нанесених ударів (а.п.200-201);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2022 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , відеозаписом до нього та протоколом огляду речей від 21.09.2022, в ході якого останній показав місце події, механізм, кількість та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 (а.п.202-204).
		Висновком судово-психіатричної експертизи №262 від 18.08.2022 встановлено, що ОСОБА_3 за своїм психічним станом на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_3 за своїм психічним станом на теперішній час здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення; ОСОБА_3 за його психічним станом на теперішній час примусові заходи медичного характеру не показані (а.п.180-183).
		Висновком судово-психіатричної експертизи №263 від 18.08.2022 встановлено, що ОСОБА_3 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; на даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання (F10.21 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), тому протиалкогольне лікування йому зараз не показано (а.п.185-187).
		Наведені вище докази узгоджуються між собою щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість і достатність. Зазначені докази не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, в своїй сукупності викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення, і їх можливо взяти судом до уваги при ухваленні судового рішення.
		Належність та допустимість письмових доказів у судовому засіданні не спростовано, докази сторони обвинувачення були у встановленому порядку відкриті. 
		Викладені потерпілим ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту обставини, повною мірою співпадають з показаннями наданими ним суду під час судового розгляду, в частині подій та відображення механізму заподіяння обвинуваченим йому тілесних ушкоджень.
		Суд критично оцінює твердження обвинуваченого, про те, що він не мав умислу на вчинення вбивства тобто на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5 та доводи його захисника про необхідність перекваліфікації дій його підзахисного з ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.115 КК України та п.п.4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, діяння передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Згідно зі ст.15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
		При цьому норма ст.15 КК України розрізняє закінчений та незакінчений замах на кримінальне правопорушення. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Незакінченим замахом на вчинення кримінального правопорушення, якщо особа виконала не усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
		Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 лютого 2020 року в справі №164/1826/17 (провадження № 51-6292 км 19).
		Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом. А згідно з частиною другою статті 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично були заподіяні. Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 грудня 2018 року в справі № 569/2944/16-к (провадження № 51-4894км18).
		Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, за наявності цілі досягнення суспільно - небезпечного результату. Про наявність прямого умислу можуть свідчити конкретні діяння винної особи, які завідомо для нього мали потягти за собою смерть потерпілого і не призвели до бажаного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
		При визначенні умислу обвинуваченого суд виходить з сукупності всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, враховує відносини, які склались між обвинуваченим та потерпілим до нанесення ударів, бажання обвинуваченого помститись та покарати потерпілого, вибір знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, поведінку винного до, під час і після кримінального правопорушення, а також спосіб вчинення правопорушення.
		Таким чином, характер і динамічність дій обвинуваченого, поведінка обвинуваченого, який спочатку наніс два удари лезом ножа потерпілому в область лівої поперекової ділянки, не припинив свої злочинні дії, висловив погрозу потерпілому в тому, що останній додому не дійде; після цього, на підтвердження свого наміру наніс ще один удар лезом ножа потерпілому ОСОБА_5 в область черевної порожнини; після нанесення ударів зрозумів, що поранив ОСОБА_5 , але не намагався вчинити дії, які б могли запобігти настанню смерті потерпілого, не надав йому жодної допомоги, не викликав йому медичну допомогу, а відразу втік з місця події, в сукупності свідчить про те, що обвинувачений у цьому випадку діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілого, однак не вчинив усіх необхідних дій, які були для нього завідомо такими, що потягнуть смерть останнього. Однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, тому що потерпілому своєчасно була надана необхідна медична допомога.
		За таких обставин, відсутні будь-які підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України. 
		Отже, суд вважає доведеною повністю винуватість ОСОБА_3 у замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті ОСОБА_5 , а його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 15,ч. 1 ст. 115 КК України. 
		Призначаючи покарання суд, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди .
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Також суд враховує, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, звертається за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення ЧПНЛ з 17.03.2005 року з приводу психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стимуляторів та канабіноїдів, синдром залежності, притягувався до адміністративної відповідальності, раніше в силу ст.89 КК України не судимий. Крім того, враховується вік та стан здоров`я обвинуваченого. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, обставини кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, позицію потерпілого щодо міри покарання, не пов`язаної з позбавленням волі, а також те, що обвинувачений вчинив злочин, посягнувши на найцінніше  людське життя, що має підвищений рівень суспільної небезпечності, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, співрозмірне скоєному кримінальному правопорушенню, у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. 
		Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Строк відбування покарання необхідно рахувати з дня затримання з 28.07.2022 (а.п.101-102).
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.08.2022 застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2022, який у подальшому продовжено до 29.10.2022 (а.п.34-36, 37-41). 
		Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.10.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.12.2022, який у подальшому продовжено, до 18.02.2023 (а.п.51-53, 236-238). 
		З метою забезпечення виконання вироку, з врахуванням того, що ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі, обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.08.2022 на майно (а.п.108-109) підлягає скасуванню, оскільки відпала потреба у застосуванні цього заходу. 
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 9 596,02 грн, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави. 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -  
		Ухвалив: 
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання час тримання його під вартою та початок строку відбування покарання рахувати з моменту його затримання з 28 липня 2022 року.
		Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін. 
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 9 596 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 02 коп процесуальних витрат за проведення експертиз. 
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.08.2022 на футболку зеленого кольору з надписом «Im Ukrainian», джинсові штани синього кольору, черевики зеленого кольору, які містять на собі сліди речовини бурого кольору, велосипед «Cross Evolution», білого кольору  скасувати. 
		Речові докази : 
		- велосипед марки «Cross Evolution», футболку зеленого кольору з надписом «Im Ukrainian», джинсові штани синього кольору, черевики зеленого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області  повернути власнику ОСОБА_3 ;
		- шкарпетки, труси, шорти, які містять сліди речовини бурого кольору, зразок ґрунту з речовиною бурого кольору та контрольний зразок ґрунту  знищити. 
		- кросівки  повернути власнику ОСОБА_5 . 
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		 
		 
		   Суддя                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...