Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20057/16 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; інші вимоги до боржника.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2022. Зареєстровано: 30.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 30.11.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" листопада 2022 р.                                 Справа№ 910/20057/16
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гарник Л.Л.
		суддів:            Остапенка О.М. 
		          Пантелієнка  В.О. 
		 
		секретар судового засідання Ковган О.І.
		за участю представників учасників провадження відповідно до протоколу судового засідання від 30.11.2022
		розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
		на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 
		у справі №910/20057/16 
		за позовом Національного банку України
		до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 
		1. Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»,
		2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
		3. Арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича
		про звернення стягнення на предмет іпотеки
		в межах справи №910/4961/18
		за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава»
		до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»
		про банкрутство
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		02.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України (далі НБУ) до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» (далі ПрАТ «Готель «Салют») про звернення стягнення на предмет іпотеки
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (далі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"), кредитних зобов`язань, на забезпечення яких між НБУ, ПрАТ "Готель "Салют" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827.        
		Згідно із заявою про уточнення позовних вимог, НБУ повідомив суд, що на момент подання позовної заяви та на поточний час, з огляду на тривале перебування справи №910/20057/16 на розгляді в суді та часткове погашення заборгованості, загальна сума заборгованості за кредитними договорами  від 21.10.2008 №48, від 16.02.2009 №03/4, від 18.05.2009 №03/18, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 №03/36  станом на 14.06.2021 становить 4 112 545  235,83 грн та складається з наступного:
		- заборгованість за кредитним договором від 21.10.2008 №48 у ромірі 299 280 722,17 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 263 403   816,56 грн, заборгованість за процентами - 35 765   068,49 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 04.11.2008 №63/1 у ромірі 652 976 121,14 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 574 699   236,17 грн, заборгованість за процентами - 78 032   876,71 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 244   008,26 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 18.11.2008 №63/3 у ромірі 435 317 414,09 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 383 132   824,11 грн, заборгованість за процентами - 52 021 917,81 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 162   672,17 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 16.02.2009 №03/4 у ромірі 359 136 866,63 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 316 084   579,90 грн, заборгованість за процентами - 42 918  082,19 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 134   204,54 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 05.03.2009 №03/6 у розмірі 35 010 186,99 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 27 349   028,08 грн, заборгованість за процентами - 7 661 158,91 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 10.07.2009 №03/28-1 у ромірі 789 924 823,66 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 691 937   880,35 грн, заборгованість за процентами - 97 781   293,15 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 205   650, 16 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 10.07.2009 №03/28-2 у ромірі 393 650 244,35 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 344  819 541,70 грн, заборгованість за процентами - 48 728  219,18 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 102  483,47 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 12.11.2009 №03/33 у ромірі 218 694 580,19 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 191566  412,06 грн, заборгованість за процентами - 27 071  232,87 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 56  935,26 грн;
		- заборгованість за кредитним договором від 02.09.2010 №3/35 у ромірі 425 108 532,43 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 372 375  557,82 грн, заборгованість за процентами - 52 622  301,25 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 110   673,36 грн; 
		- заборгованість за кредитним договором від 11.03.2014 №03/36 у ромірі 503 445 744,18 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 460 175 835,14 грн, заборгованість за процентами - 43 140   410,73 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 129  498,31 грн.
		- заборгованість за кредитним договором від 18.05.2009 № 3/18 відсутня;
		- заборгованість за кредитним договором від 18.06.2009 № 03/23 відсутня.
		    Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 передано матеріали справи №910/20057/16 за позовом НБУ до ПрАТ "Готель "Салют", треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют".    
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 закрито провадження у справі №910/20057/16 за позовом НБУ до ПрАТ "Готель "Салют", треті особи -    ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №910/20057/16 залишено без змін.    
		Закриваючи провадження у справі №910/20057/16, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в межах справи про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют" визнано в повному обсязі грошові вимоги НБУ на суму 4 214 859 886,22 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника за іпотечним договором від 18.11.2008, за зобов`язаннями, які є предметом спору у справі №910/20057/16, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/20057/16 з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
		Постановою Верховного Суду від 24.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №910/20057/16 скасовано; справу №910/20057/16 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду в межах справи №910/4961/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
		Постанова Верховного Суду мотивована наступним.
		Передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.
		При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.
		Визначення терміну «предмет позову» полягає у визначенні конкретних вимог позивача, «підстава позову» - чим він обґрунтовує свої вимоги і «зміст вимоги» - спосіб захисту свого права, який він обрав.
		Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
		Предметом позову у справі №910/20057/16, яка розглядається в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", є вимога НБУ до майнового поручителя ПрАТ "Готель "Салют", про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в м. Київ по вул. Мазепи Івана, 11-Б за іпотечним договором 18.11.2008, укладеного між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют", в рахунок погашення заборгованості позичальника ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на загальну суму 4 321 623 261,82 грн за кредитними договорами від 21.10.2008 №8, від 16.02.2009 №3/4, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №3/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 № 3/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 №3/36, шляхом продажу іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
		Підставами позову є невиконання позичальником ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кредитних зобов`язань за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 16.02.2009 №03/4, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №03/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 №03/36, в забезпечення яких між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют" був укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрований у реєстрі за №3827.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою від 03.06.2020 у справі №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", визнані в повному обсязі вимоги НБУ до боржника ПрАТ "Готель "Салют" на загальну суму 4 214 859 886,22 грн та окремо включені до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника (нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в м. Київ по вул. Мазепи Івана, 11-Б) за іпотечним договором 18.11.2008, укладеним між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют".
		Грошові вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 ґрунтувались на невиконаних зобов`язаннях позичальника - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за кредитними договорами від 21.10.2008 № 48, від 16.02.2009 № 03/4, від 18.05.2009 № 03/18, від 18.06.2009 № 03/23, від 10.07.2009 № 03/28, від 12.11.2009 № 03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 № 03/36, від 04.11.2008 № 63/1, від 18.11.2008 № 63/3, від 05.03.2009 № 03/36, в забезпечення яких між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют" був укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827.
		За змістом ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) ухвала господарського суду про визнання вимог кредиторів до боржника є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
		При цьому відповідно до положень ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
		Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
		Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про тотожність сторін у позовному провадженні №910/20057/16 та у справі про банкрутство №910/4961/18, якими є, зокрема, боржник та заставний кредитор НБУ, часткову тотожність предмету доказування та підстав позову.
		Водночас касаційний господарський суд зазначив про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо тотожності предмету позову.
		Так, предмет спору у справі №910/4961/18 в частині вимог НБУ є грошові вимоги забезпеченого кредитора до боржника, визнання яких є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів, а надалі може    служити підставою для задоволення вимог забезпеченого кредитора за рахунок заставного майна у порядку, визначеному КУзПБ.
		Натомість предметом спору у справі позовного провадження №910/20057/16 є вимоги кредитора про звернення стягнення на майно боржника шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження, в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
		Відтак, незважаючи на тотожність сторін, часткову тотожність підстав позовів у цих справах, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у цій справі №910/20057/16 суперечить імперативним положенням п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		Суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції належним чином зазначених вище вимог закону не врахував та не з`ясував, чи наявні всі обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, саме щодо наявності всіх трьох складових, необхідних для застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №910/20057/16 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
		З наведених підстав Верховний Суд дійшов висновків про те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі прийнята з порушенням положень статей 175, 231 ГПК України; постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати такою, що відповідає положенням статей 86, 236, 237, 269, 282 ГПК України.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 по справі №910/20057/16:
		1. Відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/20057/16, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", до закриття провадження у справі № 910/4961/18 у відповідності до вимог        ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
		2. Відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А. про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень арбітражного керуючого Кізленка В.А. щодо позовної заяви НБУ до ПрАТ "Готель "Салют" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		3. Відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А. про відкладення судового засідання у справі №910/20057/16, призначеного на 25.10.2021.
		4. Відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.
		5. Позов НБУ задоволено.
		6. У рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за кредитними договорами №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.052009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008, №03/6 від 05.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед НБУ у загальній сумі 4 112 545  235, 83 грн, яка складається з:
		- заборгованості за кредитним договором №48 від 21.10.2008: заборгованість за кредитом - 263 403  816,56 грн, заборгованість за процентами - 35 765    068,49 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 111  837,12 грн;
		- заборгованості за кредитним договором №63/1 від 04.11.2008: заборгованість за кредитом - 574 699  236,17 грн, заборгованість за процентами - 78 032  876,71 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 244  008,26 грн;
		- заборгованості за кредитним договором №63/3 від 18.11.2008: заборгованість за кредитом - 383 132  824,11 грн, заборгованість за процентами - 52 021  917,81 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 162  672,17 грн;
		- заборгованості за кредитним договором №03/4 від 16.02.2009: заборгованість за кредитом - 31 084  579,90 грн; заборгованість за процентами - 42 918  082,19 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 134  204,54 грн;
		- заборгованість за кредитним договором №03/6 від 05.03.2009: заборгованість за кредитом - 27  349  028,08 грн, заборгованість за процентами - 7 661  158,91 грн;
		- заборгованість за кредитним договором №03/28-1 від 10.07.2009: заборгованість за кредитом - 691  937  880,35 грн; заборгованість за процентами - 97  781  293,15 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 205  650,16 грн;
		- заборгованість за кредитним договором №03/28-2 від 10.07.2009: заборгованість за кредитом - 344 819  541,70 грн; заборгованість за процентами - 48  728  219,18 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 102  483,47 грн;
		- заборгованість за кредитним договором №03/33 від 12.11.2009: заборгованість за кредитом - 191 566  412,06 грн, заборгованість за процентами - 27 071  232,87 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 56  935,26 грн;                                                                                
		- заборгованість за кредитним договором №03/35 від 02.09.2010: заборгованість за кредитом - 372  375  557,82 грн; заборгованість за процентами - 52 622  301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів - 110  673,36 грн;
		- заборгованість за кредитним договором №03/36 від 11.03.2014: заборгованість за кредитом - 460 175  835,14 грн, заборгованість за процентами - 43 140  410,73 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 129 498,31 грн;
		звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.11.2008, укладеним між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3827, на наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі готелю "Салют", загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-6, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої                Законом України "Про виконавче провадження";
		стягнуто з ПрАТ "Готель "Салют" на користь НБУ судовий збір у розмірі 206  700 грн..
		Рішення суду мотивовано тим, що встановленими судом обставинами справи в сукупності підтверджується, що станом на 14.06.2021 розмір наявної заборгованості за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 16.02.2009 №03/4, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №03/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 №03/36, укладеними між НБУ та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», становить 4 112 545   235,83 грн.
		Встановивши, що на підставі укладеного 22.05.2014 між НБУ, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»,  ПАТ «Готель «Салют» договору про внесення змін до іпотечного договору (згідно з яким п. 1.1 ст. 1 «Предмет Іпотеки» викладено у наступній редакції: «Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів від 21.10.2008 №48, від 16.02.2009 №03/4, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №03/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 № 03/36») НБУ 18.08.2016 на адресу відповідача направив вимогу від 17.08.2016 №18-0005/69369 про усунення порушень в частині невиконання умов кредитних договорів, яка відповідачем залишена без задоволення, суд першої інстанції, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів задоволення іпотекодавцем вимог позивача як іпотекодержателя та передання предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості третьої особи по означеним вище кредитним договорам в добровільному порядку, з урахуванням положень ст.ст. 33,   35,   39 Закону України «Про іпотеку», визнав обгрунтованими позовні вимоги  про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
		Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 в частині задоволення позову НБУ, ПрАТ "Готель "Салют" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові НБУ повністю.
		Також в апеляційній скарзі ПрАТ "Готель "Салют" викладені наступні клопотання: 
		1.      Витребувати у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит":
		- актуальні детальні розрахунки заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком України за кредитними договорами: №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.05.2009, №03/23 від 18.06.2009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008, №03/6 від 05.03.2009 та інші документи, що підтверджують розмір заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед НБУ за вказаними кредитними договорами (оборотно-сальдові відомості, виписки по позиковим рахункам, акти звіряння розрахунків, матеріали заявлення та визнання кредиторських вимог НБУ до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб і т.д.);
		- інформацію (довідки, пояснення) щодо реалізації активів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які перебувають у заставі Національного банку України за вказаними кредитами рефінансування, а саме:
		- на яку суму реалізовано активів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які перебувають у заставі Національного банку України за вказаними кредитами рефінансування, з початку процедури ліквідації банку і до часу надання відповіді (з розбивкою за видами активів - основні засоби, права вимоги за кредитами і т.д.);
		- яку суму коштів перераховано НБУ як застоводержателю від реалізації активів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які перебувають у заставі за вказаними кредитами рефінансування, з початку процедури ліквідації банку і до часу надання відповіді (з розбивкою за видами активів - основні засоби, права вимоги за кредитами, а також з розбивкою по датам одержання коштів від покупця активу та датою їх перерахування на користь НБУ як заставного кредитора);
		- у разі наявності різниці між вищенаведеними сумами - напрями використання цих коштів (з розбивкою за коштами, одержаними від реалізації певного виду активів - основні засоби, права вимоги за кредитами і т.д.);
		2. Витребувати у НБУ:
		- детальний розрахунок загальної суми заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед Національним банком України за кредитними договорами: №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.05.2009, №03/23 від 18.06.2009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008, №03/36 від 05.03.2009 та інші документи у паперовій формі, що підтверджують розмір заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед НБУ за вказаними кредитними договорами станом на дату подання до суду детального розрахунку загальної суми заборгованості;
		- повну інформацію та докази на її підтвердження про структуру забезпечення за кредитними договорами джерела часткового погашення заборгованості (та фактичний стан стягнення заборгованості із солідарних боржників);
		- за необхідності - результат проведеного звіряння розрахунків між основним боржником (позичальником) та кредитором щодо сплати та зарахування боргу у розрізі кредитних договорів та видів заборгованостей по кожному договору;
		- результати визначення експертами вартості предмета забезпечення (висновки судових експертиз тощо);
		Апеляційна скарга мотивована нез`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права.
		Скаржник зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому у задоволенні клопотань про витребування додаткових доказів у справі з метою з`ясування розміру наявної заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
		Також, посилаючись на положення КУзПБ та висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, скаржник наголошує, що реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження справи про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, в той час виконання (погашення) забезпечених вимог та можливість реалізації зазначеного майна поза цим провадженням виключаються.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "Готель "Салют" передано колегії суддів у складі: Доманська М.Л. (головуючий) , Пантелієнко  В.О., Поляков Б.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20057/16; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення без руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" на рішення господарського суду                 міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/20057/16.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 за апеляційною скаргою ПрАТ "Готель "Салют" відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.
		30.12.2021 від арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшли письмові пояснення.
		19.01.2022  від НБУ надійшли додаткові письмові пояснення.
		19.01.2022  від НБУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене у справі судове рішення залишити без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.
		02.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. на лікарняному з 31.01.2022 по 14.02.2022 включно.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 розгляд справи №910/20057/16 призначено на 16.03.2022.
		Через військову агресію Російської Федерації проти України, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (із змінами, внесеними Указами Президента від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з чим, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період воєнного стану, розгляд апеляційної скарги у справі 16.03.2022 не відбувся.
		06.04.2022 від НБУ  надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та надання інформації щодо розгляду справи.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 розгляд справи призначено на 27.07.2022.
		У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/20057/16    у наступному складі: Доманська М.Л. (головуючий), Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 справу  прийнято до провадження визначеною колегією суддів.
		У судовому засіданні 27.07.2022 суддею Доманської М.Л. заявлено самовідвід у справі.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 задоволено заяву судді Доманською М.Л. про самовідвід у справі.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022 апеляційну скаргу ПрАТ "Готель "Салют" передано колегії суддів у складі: Поляков Б.М. (головуючий) , Грек Б.М., Гарник Л.Л.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду справи.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022 апеляційну скаргу ПрАТ "Готель "Салют" передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий) , Грек Б.М., Остапенко О.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 задоволено заяву судді Грека Б.М. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Готель "Салют" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 апеляційну скаргу ПрАТ "Готель "Салют" передано колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Агрикова О.В., Остапенко О.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду.
		У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Остапенка О.М., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Агрикова О.В., Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду.
		У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 справу №910/20057/16 прийнято до провадження визначеною колегією суддів.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/20057/16 оголошено перерву.
		13.10.2022 від НБУ надійшли додаткові пояснення, в яких, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.03.2012 у справі, що розглядається, позивач наголосив, шо дана справа та справа №910/4916/18 не мають ознак тотожності, тому спір має бути розглянутий по суті згідно заявлених позовних вимог.
		У зв`язку із тим, що докази надсилання додаткових пояснень НБУ іншим учасникам справи не надані, згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі оголошено перерву.
		21.10.2022 від ПрАТ "Готель "Салют" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		24.10.2022 від НБУ надійшли докази направлення сторонам додаткових пояснень.
		16.11.2022 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		16.11.2022 від розпорядника майна ПрАТ "Готель "Салют"  арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшли письмові пояснення, в яких, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.09.2012 у справі №905/1923/15, йдеться про те, шо НБУ у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 відкладено розгляд справи на 30.11.2022.
		23.11.2022 від НБУ надійшли додаткові пояснення, в яких йдеться про те, що дана справа розгядається в межах справи про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют"; позов у справі поданий в 2016 році за два роки до порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют"; наведено аналіз правових позицій Верховного Суду, викладених в постановах від 11.06.2020 у справі №917/1369/17, від 22.09.2021 у справі №905/20057/16, від 22.09.2012 у справі №905/1923/15. Також НБУ наголосив, що на підставі ухваленого по даній справі рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має намір звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на примусову реалізацію майна в межах провадження з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що перебуває у заставі НБУ.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
		Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
		Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
		Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на майно ПрАТ "Готель "Салют" - нежитлові будівлі готелю "Салют", загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-6,   шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
		Об`єктом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2022 у справі №911/2010/21 в частині задоволення відповідної позовної вимоги НБУ до ПрАТ "Готель "Салют" як майнового поручителя за іпотечним договором 18.11.2008, укладеним між НБУ, ПрАТ "Готель "Салют" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", в рахунок погашення заборгованості останнього на загальну суму 4  112  545  235,83 грн.
		Підставами позову є невиконання позичальником - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" зобов`язань за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 16.02.2009 №03/4, від 05.03.2009 №03/6, від 10.07.2009 №03/28 (з урахуванням додаткових договорів від 12.08.2009 №1, від 10.12.2009 №2), від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 № 03/36, в забезпечення яких між НБУ, ВАТ "Готель "Салют" та ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрований у реєстрі за №3827.
		Як встановлено, згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", визнані в повному обсязі вимоги НБУ до боржника ПрАТ "Готель "Салют" на загальну суму 4 214 859 886,22 грн та окремо включені до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника (нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в місті Києві по вул. Мазепи Івана, 11-Б) за іпотечним договором 18.11.2008, укладеним між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют".
		Грошові вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 ґрунтувались на невиконаних зобов`язаннях позичальника ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 16.02.2009 №03/4, від 05.03.2009 №03/6, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №03/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36.
		З метою забезпечення виконання зобов`язань ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" за вказаними вище кредитними договорами між НБУ, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Готель "Салют" укладений  договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827, а також договори про внесення змін до вказаного договору іпотеки від 25.01.2010 та від 22.05.2014, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстровані у реєстрі за №97 та № 786 відповідно.
		Предметом іпотеки за вказаним договором є нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в місті Києві по вул. Мазепи Івана, 11-Б), право власності на які належить ПрАТ "Готель "Салют".
		З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів керується наступним.
		За змістом статті 12 ГПК України провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом про банкрутство.
		За правилами юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та  справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто  є справами виключної підсудності.
		Таким чином, процесуальний закон встановив  імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог.
		З цими правилами кореспондуються приписи статті 7 КУзПБ, що визначає основні засади розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
		Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Отже, стаття 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК щодо предметної та виключної підсудності втілюють  принцип концентрації справ з метою підвищення ефективності господарського процесу.
		Загалом, завдяки концентрації господарського процесу забезпечується його оперативність, яка відповідає динамічності господарського обороту та меті швидкого відновлення порушеного правового господарського порядку.
		Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та  вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок,  викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/97/20).
		Таким чином законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у  постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі    №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18,      від 12.01.2021 у справі №334/5073/19).
		Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (див. висновок, викладений у  постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043).
		Основною метою конкурсного процесу та процедури банкрутства є справедливе, пропорційне та згідно з черговістю задоволення вимог кредиторів, саме тому правове регулювання набуття особами з майновими (грошовими) вимогами до боржника статусу кредиторів у справі про банкрутство, порядок і строки реалізації ними права на судовий захист їх майнових інтересів у справі про банкрутство є визначальними для досягнення зазначеної мети.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що визначення юрисдикції усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог (див.  постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі  №607/6254/15-ц).
		У розвиток цієї правової позиції  у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)  звернуто увагу на те, що в разі коли наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
		Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача щодо якого порушено процедуру банкрутства.
		Приймаючи справу за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з`ясовує питання щодо заявлення позивачем кредиторських вимог в порядку частини першої статті 45 КУзПБ та, якщо таке право ним не реалізоване, призначає справу позовного провадження до розгляду за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство відповідача.
		В абзаці другому частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ законодавець імперативно визначив, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство  пред`явлення  конкурсними і  забезпеченими кредиторами  вимог до боржника та їх задоволення  можуть здійснюватися лише у  порядку, передбаченому цим Кодексом, та  в межах цього провадження.
		За змістом статті 1 КУзПБ забезпеченими є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
		Приписами статті 45 КУзПБ стосовно забезпечених кредиторів передбачено, що такі кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство  в частині вимог, що є незабезпеченими,  або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
		Заяви з вимогами  конкурсних кредиторів або  забезпечених кредиторів, подані в межах 30-денного строку, визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
		Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром (частина восьма статті 45 КУзПБ).
		Аналіз зазначених приписів приводить до висновку, що законодавець не встановив обов`язку забезпеченого кредитора подати заяву про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника, для їх задоволення у справі про банкрутство,  проте передбачив для забезпеченого кредитора можливість подати таку заяву  стосовно забезпечених вимог, а також право на заявлення грошових вимог, які незабезпечені заставою або за відмови від забезпечення,  що у цих двох випадках мають бути заявлені кредитором та розглянуті судом за загальними правилами для конкурсних або поточних вимог до боржника.
		Тому сам факт подання або неподання забезпеченим кредитором заяви про визнання грошових вимог  не може вважатися відмовою позивача від розгляду таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами заставного кредитора до боржника, що за загальним правилом має бути розглянутий в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ.
		Водночас у разі подання такої заяви забезпеченим кредитором саме ухвала про визнання його грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника,  є підставою для внесення остаточних відомостей щодо розміру цих вимог та предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів боржника, адже за змістом абзаців четвертого, п`ятого частини шостої статті 45 КУзПБ спеціальний закон, за загальним правилом, пов`язує внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів саме з ухвалою про визнання (повністю або частково) вимог кредиторів за результатами розгляду їх заяв.
		Щодо процесуальної форми отримання дозволу на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 15.09.2022 у справі №914/2252/20(914/2794/21), зазначає наступне.
		Процедура банкрутства є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.
		Такий процес супроводжується прийняттям судом значної кількості судових актів (процесуальних документів), які за своїм характером стосуються  суто процедурних питань банкрутства, і судових актів, коли  суд здійснює процесуальні дії та вирішує інші процесуальні питання, розглядає клопотання, заяви, скарги тощо  за правилами та на підставі ГПК України.
		Таким чином судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
		Одна з них стосується не вирішення спорів, а  розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто  непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
		Друга група  стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто  в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у  ГПК України (див.  постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).
		За статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кредитор самостійно обирає спосіб захисту порушеного права. Подання забезпеченим кредитором позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у справі про банкрутство є одним із таких способів.
		Водночас позовній формі захисту інтересів кредитора у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника в межах справи про банкрутство властива процесуальна автономія та інше правове регулювання, адже за змістом статті 7 КУзПБ вони розглядаються господарським судом  за правилами ГПК України  та за результатами розгляду спору суд  ухвалює  рішення.  Склад учасників розгляду спору визначається ГПК України.
		Завдяки такій процесуальній автономії позовного провадження підвищується оперативність та ефективність провадження у справі про банкрутство, оскільки вона надає можливість запобігти уповільненню основних судових процедур банкрутства.
		Разом з тим процесуальні дії та судові рішення під час розгляду справи позовного провадження в порядку статті 7 КУзПБ не замінюють процесуальних дій і рішень, які властиві та притаманні власне процедурам банкрутства позаяк порівняльний аналіз регулювання відповідних процесуальних норм виявляє суттєві розбіжності, окрім предмета судового розгляду, також у змісті звернення до суду, правилах розгляду, виді судового рішення та суб`єктному складі.
		Зокрема, заяви учасників справи про банкрутство, подання яких передбачено саме нормами КУзПБ повинні відповідати вимогам, встановленим нормами КУзПБ, та загальним вимогам до письмової заяви, передбаченим статтею 170 ГПК України. Розгляд таких заяв здійснюється господарським судом у відповідності до норм КУзПБ із врахуванням норм ГПК України, за результатами розгляду заяв постановляється  ухвала, особливості оскарження яких визначені в статті 9 КУзПБ.
		Як зазначалось вище, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і нормами КУзПБ для випадків    звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила.
		Так, у частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється  лише в межах провадження у справі про банкрутство.
		Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію,  здійснюється виключно  за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).
		Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.
		Системний аналіз абзацу другого частини чотирнадцятої статті 39, абзацу шостого частини п`ятої, абзацу другого частини шостої статті 41 КУзПБ приводить до висновку про те, що  процесуальною формою отримання дозволу на задоволення забезпечених вимог кредиторів  за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення  є ухвала суду  в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановлена  за результатами розгляду  заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими (близький за змістом висновок викладено у  постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15).
		Наведене свідчить про те, що розгляд заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення відноситься до притаманних процедурам банкрутства питань та не підлягає розгляду в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України.
		Як встановлено, після подання 02.11.2016 позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, НБУ 11.06.2018 подав до суду заяву про визнання забезпечених іпотекою кредиторських вимог, за результатами розгляду якої ухвалою суду від  03.06.2020 визнано кредиторські вимоги НБУ до ПрАТ «Готель «Салют» у розмірі 4 214 859 886,22 грн, що забезпечені заставою майна боржника.
		Заява про визнання кредиторських вимог та позов про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтована наявністю у ПрАТ «Готель «Салют» грошового зобов`язання, що виникло на підставі укладених між НБУ та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" кредитних договорів, виконання зобов`язань за якими забезпечено укладеним між НБУ, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ПрАТ "Готель "Салют" договором іпотеки від 18.11.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрованим у реєстрі за №3827.
		За наведеного підстави для звернення стягнення на майно боржника шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", відсутні.
		Місцевий господарський суд, задовольнивши згідно оскарженого рішення від 25.10.2021 відповідний позов, наведеного не врахував, так само як і те, що задоволення позовних вимог НБУ у даній справі не призведе до відновлення у встановлений законом спосіб прав та інтересів позивача, пов`язаних із зверненням стягнення на майно боржника.
		З наведених підстав, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2021 у справі №910/20057/16, зокрема щодо відсутності підстав для закриття провадження у цій справі, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги НБУ задоволенню не підлягають.
		З урахуванням предмету спору у даній справі, встановлених обставин справи та мотивів цієї постанови, під час розгляду даної справи не здійснюється перевірка доводів ПрАТ "Готель "Салют" щодо розміру наявної заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". 
		У справі, що розглядається, апелянту надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, відтак, заявлені ним клопотання про витребування у НБУ та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" додаткових доказів у справі залишаються без задоволення.
		Аргументи скаржника стосовно мораторію на задоволення вимог кредиторів станом на дату розгляду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки не мають правового навантаження на зміст прийнятого судового рішення  позаяк обставина відсутності мораторію не звільняє від необхідності подання  заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення  до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
		Також, з урахуванням мотивів цієї постанови, суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи НБУ про те, що визнання заявлених ним кредиторських вимог у справі про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют" не відновлює порушені права НБУ, а оскаржуване рішення Господарського суду  міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 не впливає на хід процедури банкрутства ПрАТ "Готель "Салют" або права та обов`язки її учасників.
		Крім того, відхиляються посилання НБУ на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №904/9583/17, від 11.06.2020 у справі №917/1369/17, від 22.09.2021 у справі №905/1923/15,оскільки за своїм змістом відповідні правові позиції не спростовують правомірності викладених вище висновків суду про відсутність підстав для звернення стягнення на майно ПрАТ "Готель "Салют" шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Відповідно    до  ст.  277    ГПК України  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/886/21 підлягає скасуванню в частині задоволення позову (внаслідок порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення) із ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю.
		Керуючись ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» задовольнити.
		Рішення Господарського суду  міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 скасувати в частині задоволення позову Національного банку України.
		Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Національного банку України.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст складено 29.12.2022. 
		 
		Головуючий суддя                                                            Л.Л. Гарник 
		 
		Судді                                                                                О.М. Остапенко
		 
		                                                                                В.О. Пантелієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...