Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5014/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2022. Зареєстровано: 31.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 29.12.2022
Номер судового провадження: A/855/16230/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5014/22                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  29 грудня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:  
		 
		Головуючого суддів                              Файдюка В.В.,
		Суддів                                                  Кучми А.Ю.,
		                                                            Лічевецького І.О.,
		При секретарі                                        Шепель О.О.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» (далі - позивач, ТОВ «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа), в якому просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С. С. від 26 січня 2022 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №68074135 по примусовому виконанню виконавчого листа №640/20663/19, виданого 14 грудня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про знесення самочинно побудованого об`єкту будівництва, об`єднаного спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі міста Києва.
		Позов обгрунтовано тим, що постанова від 26 січня 2022 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» штрафу у розмірі 5100,00 грн. винесена передчасно та без врахування поважності причин її невиконання, а тому є безпідставною та підлягає скасуванню.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року даний адміністративний позов залишено без задоволення.
		При цьому суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову вмотивовано, а саме, встановлено, що станом на 26 січня 2022 року боржником не надано доказів виконання рішення суду згідно з виконавчим документом, про обставини, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій або завершення виконавчого провадження, не повідомлено, що не спростовано позивачем та підтверджено матеріалами виконавчого провадження.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що виконавцем порушено і засади здійснення виконавчого провадження, і встановлений законом порядок вчинення виконавчих дій, що спричинило порушення законних прав та інтересів позивача.
		Зазначено, що перевірка виконання рішення боржником і прийняття рішення про подальші заходи повинні здійснюватися виконавцем через 10 робочих днів з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто в даному випадку - з 04 лютого 2022 року, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем було отримано лише 21 січня 2022 року.
		Вказано, що 26 січня 2022 року позивачем було направлено до виконавчої служби заяву стосовно існуючих поважних причин і неможливості виконання рішення суду з додаванням підтверджуючих документів. Згідно трекінгу поштового відправлення заява була отримана виконавчою службою 27 січня 2022 року, однак зареєстрована в матеріалах виконавчого провадження тільки 02 лютого 2022 року.
		Крім того, 01 лютого 2022 року позивачем подано до виконавчої служби ще одну заяву щодо зупинення проведення виконавчих дій з викладенням обставин. Тобто, боржник у передбачений Законом строк (протягом 10 робочих днів) надав виконавцю пояснення і підтвердження поважності причин невиконання рішення суду.
		Натомість, у порушення встановленої законом процедури, виконавець, не чекаючи наданого боржнику законом строку, 26 січня 2022 року виніс постанову про накладення на позивача штрафу. Виконавець взагалі не здійснював оцінку обставин на предмет їх поважності чи неповажності.
		Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). 
		Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
		Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997  року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
		Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. 
		Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		З матеріалів справи вбачається, 21 січня 2022 року на адресу ТОВ «Гарант Житло Буд» надійшла постанова державного виконавця Ференець С.С. від 10 січня 2022 року про відкриття виконавчого провадження №68074135 щодо зобов`язання ТОВ «Гарант Житло Буд» знести об`єкт будівництва у Деснянському районі міста Києва, якою встановлено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
		Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа №640/20663/19, виданого 14 грудня 2021 року про зобов`язання ТОВ «Гарант Житло Буд» знести самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаний спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі міста Києва.
		Відповідно до пункту 2 постанови про відкриття виконавчого провадження встановлено, що «боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів».
		26 січня 2022 року на адресу виконавчої служби позивачем було направлено листа з поясненням поважності причин і неможливості виконання рішення суду на даний час та додано підтверджуючі документи.
		26 січня 2022 року виконавцем було винесено постанову про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн.
		Позивач, вважаючи, що вказана постанова державного виконавця про накладення штрафу є протиправною, а його права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, колегія суддів виходить з такого.
		Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено в  Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Пунктом 1, 2 ч.1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 
		Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Відповідно до ч.1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно ч.1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Пунктом 1 ч.2 цієї статті передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Пунктами 1, 16 ч.3 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
		У відповідності до п.1 ч.1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. 
		Абзацом 1 ч.6 статті 26 Закону передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). 
		Згідно ч.1 статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
		Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
		Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
		Відповідно до ч.1-3 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. 
		Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
		Отже, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.
		В той же час, така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин в строк, встановлений державним виконавцем.
		Тобто, надаючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, слід з`ясувати, в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.
		У зв`язку з цим сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин його невиконання не може бути підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
		В оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2022 року була відправлена на адресу боржника - ТОВ «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД», яка зазначена в Єдиного державному реєстрі підприємств та організацій України, проте, поштова кореспонденція була не вручена адресату під час доставки 14 січня 2022 року. Враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження №68074135 не вручена позивачу з незалежних від відповідача підстав, суд вважав, що позивач належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження.
		25 січня 2022 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. складено акт, згідно якого під час виходу за адресами м. Київ, пров. Ватутінський, 28 та вул. Милославській, 20, встановлено, що рішення суду боржником не виконано, а саме: не знесено самочинно побудований об`єкт будівництва, об`єднаного спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120.
		За невиконання рішення суду державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. 26 січня 2022 року винесено постанову про накладення штрафу та вимогу на ім`я керівника ТОВ «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» про виконання рішення суду в строк до 09 лютого 2022 року.
		В той же час, таки отримано постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем було 21 січня 2022 року, що не заперечується та не спростовується відповідачем.
		Так, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження у боржника є 10 робочих днів для того, щоб виконати рішення, або, якщо це неможливо, повідомити виконавця про існуючі поважні причини такого невиконання.
		Тобто, перевірка виконання рішення боржником і прийняття рішення про подальші заходи повинна здійснюватися виконавцем через 10 робочих днів з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, в даному випадку - з 04 лютого 2022 року.
		При цьому колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, шо відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 05 травня 2018 року по справі №810/3188/17, термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей у письмовому вигляді, з якими особа має бути обізнана, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
		Надалі 26 січня 2022 року ТОВ «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» було направлено до виконавчої служби заяву стосовно існуючих поважних причин і неможливості виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів. Згідно трекінгу поштового відправлення вказана заява була отримана відповідачем 27січня 2022 року, однак зареєстрована в матеріалах виконавчого провадження лише 02 лютого 2022 року.
		Крім того, 01 лютого 2022 року позивачем подано до відповідача ще одну заяву щодо зупинення проведення виконавчих дій з викладенням відповідних обставин.
		Тобто, боржник у передбачений Законом строк (протягом 10 робочих днів з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) надав виконавцю пояснення і підтвердження поважності причин невиконання рішення.
		Натомість оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена з порушенням визначеного Законом строку (передчасно) і безпідставно. Так, Законом чітко передбачено, що підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду саме без поважних причин.
		Однак, колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на те, що виконавець в даному виконавчому провадженні взагалі не здійснював оцінку обставин на предмет їх поважності чи неповажності. Водночас, виконавець автоматично розцінив невиконання позивачем рішення як таке, що мало місце без поважних причин.
		Між тим, апеляційним судом встановлено, що Деснянським УП ГУНП у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030004531 від 26 серпня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 15, ч. 3 статті 190, ч. 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
		У зазначеному кримінальному провадженні об`єкт незавершеного будівництва, що підлягає знесенню за рішенням суду, по вул. Милославській, 20 у Деснянському районі м. Києва. визнано речовим доказом.
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва по вул. Милославська, 20 у Деснянському районі міста Києва, із забороною його відчуження, розпорядження та користування, в тому числі, проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт.
		Відповідно до зазначеної ухвали суду завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Водночас, виконання рішення про знесення об`єкту будівництва полягає у знищенні об`єкту, що прямо порушує вимоги зазначеної ухвали суду про арешт майна у кримінальному провадженні. При цьому, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року є обов`язковою для виконання боржником та у протилежному випадку матиме наслідком застосування до боржника інших видів відповідальності.
		Тобто, за даних обставин позивач фактично опинився в ситуації, коли виконання одного рішення суду тягне за собою невиконання іншого рішення суду.
		Слід зазначити, що за принципом правової визначеності норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки (рішення ЄСПЛ по справі «Ольссон проти Швеції»); національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «С.Є. та інші проти Болгарії); відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).
		Отже, наслідки існування в даному випадку певної правової невизначеності (конкуренція двох судових рішень, що є обов`язковими до виконання) не повинні покладатися на позивача, в той час як виконавець повинен був врахувати причини невиконання боржником рішення суду та оцінити їх на предмет поважності. При цьому, ухвала Деснянського районного суду м. Києва суду від 30 березня 2021 року, будучи судовим рішенням, є обов`язковою також і для виконавчої служби.
		Щодо посилання позивача на те, що рішення, що перебуває на примусовому виконанні у відповідача, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, оскаржено в касаційному порядку, і касаційне провадження відкрито згідно ухвали Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 640/20663/19, що передбачає можливість зупинення виконання до закінчення перегляду справи в касаційному порядку за заявою учасника справи, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
		Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
		Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Так, ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Житло Буд" про задоволено та зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року по справі №640/20663/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
		Тобто, на даний час позивач фактично не має обов`язку щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, а відповідач, відповідно, не має права накладати на боржника стягнення за невиконання такого рішення.
		Колегією суддів враховано, що на момент винесення державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. постанови про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №68074135 - 26 січня 2022 року - ухвали касаційного суду про зупинення виконання рішення суду ще не існувало, проте, якби відповідач дотримався десятиденного строку, визначеного статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», то, з урахуванням надіслання позивачем відповідачу листа з посиланням на відповідні обставини, він був би обізнаний про поважність причин невиконання боржником судового рішення.
		Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. від 26 січня 2022 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №68074135 по примусовому виконанню виконавчого листа №640/20663/19, виданого 14 грудня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про знесення самочинно побудованого об`єкту будівництва, об`єднаного спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі міста Києві, була винесена не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вона є протиправною та підлягає скасуванню.
		Відтак, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню. 
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив докази та обставини справи, а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. 
		Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331  КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» - задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року - скасувати.
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ЖИТЛО БУД» до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
		Постанову державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. від 26 січня 2022 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Житло Буд» штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №68074135 по примусовому виконанню виконавчого листа №640/20663/19, виданого 14 грудня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про знесення самочинно побудованого об`єкту будівництва, об`єднаного спільним котлованом, на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (пров. Ватутінський, 28), 8000000000:62:146:0116, 8000000000:62:146:0118, 8000000000:62:146:0119 (вул. Милославській, 20), 8000000000:62:146:0120 у Деснянському районі міста Києві - визнати протиправною та скасувати.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
		Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2022 року.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      В.В. Файдюк
		                     
		                     Судді:                                                                       А.Ю. Кучма
		                                                                                                    
		          І.О. Лічевецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...