Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/6424/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 30.12.2022. Зареєстровано: 31.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 28.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 600/6424/21-а 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В. 
		Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 
		28 грудня 2022 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Полотнянка Ю.П. 
		суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
		- скасувати наказ №408 від 21.07.2021 року про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
		- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області вилучити дані щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Національної поліції України.
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 позов задоволено повністю.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , починаючи з 07.11.2015 року проходить службу в Національній поліції. З 22.02.2021 року на посаді заступника начальника Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області .
		Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 14.06.2021 №625, за фактом порушення службової дисципліни допущеного окремими посадовими особами Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, призначено службове розслідування.
		Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного окремими посадовими особами Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, що проводилось за зверненням ОСОБА_2 від 13.07.2021 року, запропоновано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог абз.3, 4 п.32, п.п. 48, 53, розділу II Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55, п.9 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, п.4 Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом МВС України від 14.10.2018 №929 (зі змінами, згідно наказ МВС України від 31.12.2020 №1051) - до заступника начальника Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.
		Дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що заступник начальника ЧРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , поверхнево орієнтуючись у вимогах Порядку проведення службових розслідувань, у частині виключної компетенції затвердження висновку службового розслідування уповноваженим на то керівником, вийшов за межі своїх адміністративно-розпорядчих функцій та затвердив висновок службового розслідування, до того ж, допустивши порушення порядку підписання офіційного документу, визначеного Типовою інструкцією з діловодства.
		21.07.2021 року начальником генералом поліції третього рангу ОСОБА_3 видано наказ № 408 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог абз. 3,4 п.32, 48, 53 розділу ІІ Типової Інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, п. 9 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, п.4 Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
		Вважаючи протиправним наказ про накладення дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування відносно позивача було проведено не повно та не об`єктивно, без з`ясування всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його вчинення. Не в повній мірі не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, відсутність негативних наслідків, особу позивача, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби. Зазначене у своїй сукупності дає підстави суду для висновку про протиправність оскаржуваного наказу начальника.
		Отже, позовні вимоги щодо оскарження акту індивідуальної дії, з урахуванням вимог статті 245 КАС України підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування такого акту в частині, що стосується позивача - ОСОБА_1 .
		Також суд дійшов висновку, що оскільки заявлені позовні вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані із попередньою вимогою, яка підлягає задоволенню, про визнання протиправним та скасування наказу, пунктом 3 якого зобов`язано організувати внесення відповідних відомостей до Інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Національної поліції України, тому, як наслідок, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача скасувати внесення відповідних даних щодо застосування до позивача "догани" до обліків дисциплінарного стягнення.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон № 580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, який регламентує сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
		Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII.
		Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
		Згідно вимог статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
		Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
		Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
		Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
		Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
		Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
		Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.
		Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
		У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
		Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
		У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
		У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
		У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
		Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
		Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
		З висновку службового розслідування щодо позивача слідує, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягають наслідки проступку та тяжкість вчиненого проступку; не встановлено обставин, які передували скоєному проступку в частині надання такого висновку на затвердження позивачу, а не керівнику органу, що в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, у вигляді догани, що за даних обставин є надмірним та передчасним.
		Зокрема, відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення - догани, не було в повній мірі враховано сукупність обставин за яких вчинено дисциплінарний проступок, який по своїй суті не призвів до жодних негативних наслідків або ж заподіяння шкоди, з урахуванням того, що кінцеве рішення щодо покарання за результатами службового розслідування позивачем не приймалось.
		Суд зауважує також і на тому, що відповідач прийнявши спірне рішення про покарання, безпідставно не врахував попередню бездоганну поведінку позивача, що у сукупності з наведеними вище аргументами суду свідчить про те, що до останнього застосоване покарання, яке є не співмірним з вчиненим проступком.
		Таким чином, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи не дають підстав кваліфікувати виявлені одиничні порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатніх для застосування такого виду стягнення як догана до позивача.
		При цьому, як свідчать матеріали справи, на час вирішення питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді "догани" останній не мав діючих дисциплінарних стягнень, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, позитивно характеризувався керівництвом, про що свідчить зміст наявної у справі службової характеристики.
		До того ж, відповідач жодним чином не мотивував обрання суворішого з видів стягнень, що передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту.
		Отже, проаналізувавши наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першоїінстанції, що службове розслідування відносно позивача було проведено не повно та не об`єктивно, без з`ясування всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його вчинення. Не в повній мірі враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, відсутність негативних наслідків, особу позивача, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби. 
		Також слід зазначити, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить конкретних обставин, які вказують на порушення позивачем службової дисципліни.
		В наказі зазначено: "за порушення службової дисципліни, що виразилось у нвиконанні вимог абз.3,4 п.32, п.п.48, 53 Розділу II Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55, п.9 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, п.4 Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом МВС України від 14.10.2018 №929 (зі змінами, згідно наказ МВС України від 31.12.2020 №1051) до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани".
		Тобто, в наказі перелічені лише загальні правові норми, але не вказано в чому конкретно полягає порушення службової дисципліни позивачем. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №408 від 21.07.2021 року "Про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани".
		При цьому, оскільки заявлені позовні вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані із попередньою вимогою, яка підлягає задоволенню, про визнання протиправним та скасування наказу, пунктом 3 якого зобов`язано організувати внесення відповідних відомостей до Інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Національної поліції України, тому, як наслідок, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача скасувати внесення відповідних даних щодо застосування до позивача "догани" до обліків дисциплінарного стягнення.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		 
		Головуючий Полотнянко Ю.П.    Судді   Драчук Т. О.   Смілянець Е. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...