Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/786/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2022. Зареєстровано: 31.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.
Дата набрання законної сили: 20.01.2023
Номер судового провадження: 19/913/786/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                          
		                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                    
		21 грудня 2022 року                          м. Харків                               Справа № 913/786/21
		                                                                                           Провадження №19/913/786/21
		 
		 
		За позовом Комунального підприємства «Жилбудсервіс» (вул. Дружби, буд. 2-А, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480)
		до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 )
		про визнання недійсним договору
		 
		            Суддя Косенко Т.В.
		                                                                                   Секретар судового засідання Чуєва М.С.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: представник не прибув;
		відповідач: не прибув.
		 
		СУТЬ СПОРУ: 
		 
		Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» (далі - КП «Жилбудсервіс», позивач) 28.10.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича (далі - ФОП Клімков О.І. , відповідач) про визнання недійсним договору від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків (далі - договір №497), укладеного між КП «Жилбудсервіс» та  ФОП Клімковим О.І . 
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що договір №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків укладений з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».
		Так, спірний договір підписаний від імені позивача попереднім директором ОСОБА_2 з колишнім працівником КП «Жилбудсервіс» - ОСОБА_1 .
		ОСОБА_2 розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області від 17.03.2021 звільнено з посади директора КП «Жилбудсервіс» у зв`язку з вчиненням ним дій, які необґрунтовано впливали на підвищення тарифів на централізоване водопостачання та на централізоване водовідведення для споживачів у м. Щастя.
		Після звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «Жилбудсервіс» було виявлено, що у грудні 2020 року, тобто за три місяці до звільнення ним від імені КП «Жилбудсервіс» та всупереч інтересам підприємства укладено з колишнім працівником - ОСОБА_1 , 43 ідентичні договори.
		Зазначив, що ОСОБА_3 та ФОП Клімков О.І. перед укладенням спірного договору були особисто знайомі, оскільки ОСОБА_1 працював на підприємстві з 09.10.2008 до 09.10.2017 на посаді начальника житлово-комунального господарства.
		Отже, договір укладений в умовах реального конфлікту інтересів між знайомими особами.
		Також указаний договір укладений з порушенням приписів ч.7 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ОСОБА_2 у період з 16.12.2020 по 23.12.2020 від імені КП «Жилбудсервіс» здійснив закупівлю ідентичних послуг на загальну суму 2   001   355 грн 20 коп. шляхом укладення 43 договорів про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків.
		Укладення договорів відбулось без проходження процедури публічної закупівлі шляхом ділення предмету закупівлі на частини.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
		Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 29.11.2021.
		10.11.2021 поштою на адресу суду від відповідача надійшла заява свідка від 05.11.2021.
		У заяві свідка відповідач надав відповіді на питання викладені у позовній заяві, а саме на питання №№ 3, 4, 6, 7. На питання №№ 1, 2, 5 відповідач відмовився надавати відповіді з посиланням на п.2 ч.5 ст.90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), так як позивач у позовній заяві не ставить під сумніви виконання відповідачем зобов`язань за договором №497.
		10.11.2021 поштою на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 05.11.2021, у якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		ФОП ОСОБА_1 не є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Робота ОСОБА_1 у період часу з 2008 по 2017 роки у КП «Жилбудсервіс» жодним чином не свідчить про наявність у ОСОБА_2 приватного інтересу. Жодних обґрунтувань про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які мали місце на момент укладання договору, у позовній заяві не наведено та доказів таких стосунків до позовної заяви не долучено.
		Зазначив, що наявність кримінального провадження за фактом укладання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 43-ох договорів про надання послуг не є підставою визнання договору №497 недійсним.
		Також, відповідач указує, що позивач у позовній заяві, як на підставу визнання договору №497 недійсним посилається на порушення під час його укладання вимог ч.7 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі». Проте, стаття 2 згаданого закону містить лише 4 частини. Крім того, у даній статті мова йдеться про поняття Замовник (у даному випадку це - КП «Жилбудсервіс») і не зрозуміло, яким чином це стосується ОСОБА_1 .
		Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10   000 грн 00 коп. відповідач зазначає, що ця сума є неспівмірною обсягу послуг, наданих представником позивача у справі та не надано жодного доказу надання цих послуг у вказаній сумі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.
		23.11.2021 до суду поштою від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що факт особистого знайомства відповідача з колишнім директором КП «Жилбудсервіс» та укладення договору №497 без процедури публічної закупівлі підтверджується у заяві свідка. Відповідач належним чином не обґрунтував необхідність укладання 43 ідентичних договорів, замість одного договору на 2 млн. грн.
		Крім того, позивач зазначає, що факт допущення описки в нормі Закону України «Про публічні закупівлі» не спростовує тієї обставини, що ділення предмета закупівлі на частини є недопустимим.
		Ухвалою суду від 29.11.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.12.2021.
		Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 31.01.2022 включно; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.01.2022.
		Ухвалою суду від 10.01.2022 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2022.
		10.01.2022 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
		У вказаних додаткових поясненнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на норми Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про публічні закупівлі».
		31.01.2022 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі від 28.01.2022, у яких відповідач просить відмовити КП «Жилбудсервіс» у задоволенні позову посилаючись на наступне.
		Згідно ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
		Саме таким органом, який затверджував ціну на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків на час проведення конкурсу був Виконавчий комітет Щастинської міської ради.
		Враховуючи, що ціни на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем затверджені Виконкомом Щастинської міської ради за результатами проведеного конкурсу, тобто затверджені органом влади відповідно до його повноважень і визначені в порядку, встановленому зазначеними органами при проведенні конкурсу з предметом закупівлі «технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем» КП «Жилбудсервіс» як замовник у розумінні вимог п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» не повинен застосовувати цей закон.          Ухвалою суду від 31.01.2022 оголошено перерву в розгляді справи по суті на 14.02.2022.
		Ухвалою суду від 14.02.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.02.2022.
		Через загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників суду судове засідання 28.02.2022 не відбулось.
		Ухвалою суду від 30.11.2022 розгляд справи по суті призначений на 21.12.2022. 
		У судове засідання 21.12.2022 представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема, ухвала суду від 30.11.2022 направлена відповідачеві до електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідною довідкою, на його адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідною роздруківкою.
		 
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		17.12.2020 між КП «Жилбудсервіс», як замовником, та ФОП Клімковим О.І. , як виконавцем, укладений договір №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується за завдання замовника надати згідно Єдиного закупівельного словника ДК 0212015 - 50700000-2 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій), а саме: послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, а саме за адресами: кв. Енергєтіков, 10, вул. Рєспубліканская, 24 , 24а , згідно додатку №1 до цього договору (що є його невід`ємною частиною).
		Замовник зобов`язується оплачувати надані виконавцем послуги у розмірі, порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.2 договору).
		Згідно з п.1.4 договору послуга вважається наданою після підписання акту прийому-здачі наданих послуг замовником і виконавцем.
		Відповідно до п.3.1 договору ціна послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах прийому-здачі наданих послуг.
		Вартість договору визначається сукупністю вартості наданих послуг, а саме - 45 827 грн 28 коп. (п.3.2 договору).
		У п.5.1 договору сторони передбачили, що цей договір діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині фінансового зобов`язання до повного їх виконання.
		Позивач зазначає, що оспорюваний договір укладений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про запобігання корупції».
		Частиною 1  ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)  передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі  ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)  підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
		Згідно з ч.1  ст.638 ЦК України  договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до ч.1  ст.639 ЦК України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Статтею 627 ЦК України  передбачено, що відповідно до  ст.6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Укладений 17.12.2020 між КП «Жилбудсервіс», як замовником, та ФОП Клімковим О.І. , як виконавцем, договір №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
		Згідно зі  ст.901 ЦК України  за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Відносно доводів позивача про порушення при укладенні договору від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків приписів ч.10 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає наступне.
		Суд зауважує, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17). 
		Згідно з преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент укладення договору від 17.12.2020 №497) цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		У ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» даються наступні визначення, договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із  статтею 2  цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу; послуги - це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт; предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених  частиною другою  цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об`єктивних критеріїв.
		Частиною 2 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що для цілей  пункту 4  частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об`єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв`язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива.
		У даному випадку відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП «Жилбудсервіс» є Щастинська міська рада, розмір частки якої у статутному капіталі підприємства складає 8  802  899 грн 00 коп., що дорівнює 100% його статутного капіталу (8  802  899 грн 00 коп.).
		Крім того, згідно з п.2.1 Статуту КП «Жилбудсервіс» (у новій редакції на момент укладення договору), затвердженого розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації міста Щастя Новоайдарського району Луганської області від 18.11.2020 №221, метою створення і діяльності підприємства є задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг.
		Відповідно до п.2.2 статуту позивача видами діяльності підприємства є, зокрема, забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод.
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що КП «Жилбудсервіс» є замовником у розумінні приписів п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Відносно доводів відповідача щодо незастосування до предмета закупівлі приписів Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає наступне.
		Пунктом 5 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у  пункті 4  частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі - товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
		Відповідно до пп.2 п. «а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на момент укладення договору) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження -встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Згідно з п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на момент укладення договору) до повноважень органів місцевого самоврядування належить  встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
		Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідачем на підтвердження обставин щодо встановлення виконавчим комітетом Щастинської міської ради тарифів на комунальні послуги надано відповідне рішення Щастинської міської ради від 03.01.2018 №1 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя».
		Оцінюючи вказане рішення суд зазначає наступне.
		Пунктом 5 ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в  порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій має здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг. Співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
		Рішенням від 03.01.2018 №1 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя» вирішено: призначити управителем багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя за лотами №1 та №2 Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» (директор ОСОБА_2.) (п.1 рішення); укласти договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між виконавчим комітетом Щастинської міської ради та управителем багатоквартирних будинків (п.4 рішення).
		На виконання вказаного рішення 29.01.2018 між Виконавчим комітетом Щастинської міської ради як замовником та КП «Жилбудсервіс» як управителем укладений договір №67 про надання послуг з управління будинком, за умовами якого управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком за адресою: м. Щастя, пл. Міра, 9 , та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному  отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель тримав на такі витрати письмове замовлення співвласників (п.1.1 договору).
		Суд зауважує, що вказаним рішенням виконавчого комітету Щастинської міської ради встановлено вартість послуг з управління будинком за 1 кв. м загальної площі квартир та нежитлових приміщень/житлових приміщень для споживачів такої послуги, тобто безпосередньо мешканцям відповідних житлових будинків.
		При цьому вартість тарифів на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя для КП «Жилбудсервіс» як замовника у розумінні приписів п.5 ч.6 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» указаним рішенням не встановлювалось.
		Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вказаних обставин, з огляду на що його доводи в цій частині судом відхиляються.
		У той же час, п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, визначених  пунктом 4  частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
		Протягом 16- 23 грудня 2020 року між сторонами також було укладено усього 43 договори про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків (№№470- 527) з однаковим предметом договору, проте за різними адресами житлових будинків та різною загальною ціною договорів.
		Так, усього вартість ідентичних послуг, які є предметами указаних договорів, склала 2  001  355 грн 20 коп.
		Суд зауважує, що предмет закупівлі за договором від 17.12.2020 №497 - послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, підпадає під визначення послуги у розумінні приписів ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
		З огляду на викладене суд зазначає, що, ураховуючи викладені приписи законодавства КП «Жилбудсервіс» будучи замовником та укладаючи договір від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, вартість яких перевищує 1  000  000 грн 00 коп., повинно було діяти на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» та здійснити закупівлю послуг за результатами однієї з процедур передбачених ст.13 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Крім того, відповідно до ч.10 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень  частини третьої  статті 10 цього Закону.
		Аналізуючи зазначену норму, суд приходить до висновку, що під її заборону підпадає вчинення дій щодо поділу предмета закупівлі, які за своїм характером спрямовані саме на уникнення проведення відповідної публічної процедури. Тобто, такі дії мають своїм результатом отримання замовником товарів, робіт, послуг без проведення процедури публічної закупівлі. Відтак, визначальним у цьому аспекті є саме наявність у замовника мети уникнення процедури торгів.
		Частиною 1 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
		Частиною 3 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Відносно визначення сторонами предмета договору від 17.12.2020 №497 згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015-50700000-2 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій) суд зазначає наступне.
		Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 затверджений Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок), згідно з п.1 розділу 1 якого цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до  Закону України  «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України  ДК 021:2015  «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
		Відповідно до п.п.3, 4 розділу 1 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з  пунктами 21  і  34  частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з  пунктом 27  частини першої статті 1 Закону за об`єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року  №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року  №301.
		Національний класифікатор України - Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749.
		Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.
		Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
		Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.
		Як убачається зі змісту п.1.1 договору від 17.12.2020 №497 його предметом є послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, а саме за адресами: кв. Енергетиків, буд. 10, вул. Рєспубліканская, буд. 24, 24а - ДК 021:2015 - 50700000-2 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій).
		Код групи 50700000-2 відповідно до Єдиного закупівельного словника має назву «Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій».
		За показником четвертої цифри вказана група містить наступні класи - 50710000-5 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель», 50720000-8 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування систем центрального опалення», 50730000-1 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок», 5074000-4 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування ескалаторів», 50750000-7 «Послуги з технічного обслуговування ліфтів», 50760000-0 «Ремонт і технічне обслуговування громадських вбиралень».
		Відтак, до вказаної групи предмет закупівлі - послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків не включається.
		У той же час, за загальним правилом будівельні конструкції - це основні конструктивні елементи  будівлі  або  споруди, що виконують тримальні, огороджувальні або сумісні функції.
		Згідно ДСТУ Б А.2.4-7:2009 «Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень» - це частина будинку, споруди певного функціонального призначення (каркас будинку, покриття, перекриття тощо), яка складається з елементів, взаємно пов`язаних між собою в процесі виконання  будівельних  робіт.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.
		З огляду на викладене у розумінні вказаних приписів законодавства термін «будівельні конструкції» не є тотожним визначенню «внутрішньобудинкові системи».
		Суд зауважує, що відсутність в Єдиному закупівельному словнику відповідного коду для такого предмету як послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків не звільняє замовника від обов`язку провести відповідну процедуру закупівлі згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що при визначенні КП «Жилбудсервіс» предмета договору від 17.12.2020 №497 не були враховані зазначені норми законодавства. 
		Суд також зауважує, що у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника « 99999999-9-Не визначено».
		Як уже зазначалось судом, протягом 16- 23 грудня 2020 між сторонами також було укладено усього 43 договори про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків (№№470- 527) з однакових предметом договору, проте за різними адресами житлових будинків та різною вартістю договорів.
		Так, усього вартість ідентичних послуг, які є предметами указаних договорів, склала 2  001  355 грн 20 коп.
		Викладене дає підстави стверджувати, що поділ (дроблення) предмета закупівлі та укладення 43 ідентичних договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, мало на меті уникнення проведення процедури торгів та застосування    Закону України «Про публічні закупівлі».
		Суд наголошує, що укладаючи 43 різних договорів з однаковими предметами закупівлі (про надання послуг), загальна ціна яких перевищує 1 000 000 грн, сторони порушили приписи ч.10 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі».
		З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення сторонами при укладенні договору  від 17.12.2020 №497 приписів ч.10 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі».
		У свою чергу відповідач у заяві свідка зазначив, що укладення 43 ідентичних договорів обумовлено тим, що кожен будинок має свій унікальний інвентарний номер, свій унікальний паспорт будинку, свій унікальний адрес, свої унікальні технічні характеристики, свій унікальний особових рахунок, свою унікальну картку обліку на підприємстві.
		Відповідачем у порушення приписів ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України належних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.    
		При цьому суд бере до уваги, що послуги за укладеними між сторонами договорами надавались за кожним договором за декількома житловими будинками, що розташовані у м.Щастя, що спростовує доводи відповідача про унікальність кожного будинку.
		З огляду на викладене доводи відповідача судом відхиляються.
		Відносно доводів позивача про порушення при укладення договору приписів Закону України «Про запобігання корупції» суд зазначає наступне.
		У ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» даються наступні визначення близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у  частині першій  статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Відповідно до п.3 ч.1  ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»  суб`єктами, на яких поширюється дія цього      Закону, є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
		Суд зауважує, що організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
		Оспорюваний договір від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків укладався та підписувався зі сторони замовника - КП «Жилбудсервіс» директором ОСОБА_2 .
		Таким чином, з огляду на те, що будучи директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, тому він є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		ОСОБА_2 виконував обов`язки директора КП «Жилбудсервіс» до винесення керівником Щастинської військово-цивільної адміністрації розпорядження від 17.03.2021 №4 «Про припинення дії контракту з керівником Комунального підприємства «Жилбудсервіс».
		Суд бере до уваги, що відповідно до наказу директора КП «Жилбудсервіс» від 09.10.2008 №252-к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 13.10.2008 в цех житлово-комунального господарства на посаду начальника господарством.
		Згідно з наказом директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 від 09.10.2017 №146-к ОСОБА_1 09.10.2017 звільнено з посади начальника господарства за власним бажанням.
		Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КП «Жилбудсервіс», коли його директором був ОСОБА_2 .
		Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у  частині першій  статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у  пунктах 1,  2  частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
		У заяві свідка ФОП Клімков О.І. , відповідаючи на запитання про його особисте знайомство з директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 до укладення оспорюваного договору, зазначив, що був знайомий.
		При цьому суд зауважує, що вказана обставина не доводить наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_2 як посадової особи КП «Жилбудсервіс» та ФОП Клімкова О.І. (у минулому працівника цього підприємства) у сфері реалізації директором своїх службових повноважень.
		Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин про наявність у директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 при укладенні оспорюваного договору з ФОП Клімковим О.І. приватного інтересу.
		Доводи позивача про те, що факт особистого знайомства директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 та ФОП Клімкова О.І. став визначальним при укладення договору від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків судом розцінюються як припущення, які не доведені належними та допустимими доказами.
		Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.
		З огляду на викладене вказані посилання на порушення приписів Закону України «Про запобігання корупції» судом відхиляються.
		Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі  ст.204 ЦК України  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що договір від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків укладений сторонами з порушенням указаних вище приписів Закону України «Про публічні закупівлі», тому позовні вимоги про визнання його недійсним є обґрунтованими.
		Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
		Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
		Відповідно до    ст.123 ГПК України    судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат КП «Жилбудсервіс» становить 10  000 грн 00 коп. 
		Також повідомив, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду або до закінчення судових дебатів, у випадку задоволення позову.
		При цьому позивачем разом із заявою про усунення недоліків були надані докази понесення судових витрат у вигляді сплати судового збору в сумі 2  270 грн 00 коп. 
		Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270 грн 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
		Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано. 
		З огляду на викладене, питання про розподіл інших судових витрат позивача буде вирішено судом за наслідками надання КП «Жилбудсервіс» доказів їх понесення.
		Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		 
		Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Комунального підприємства «Жилбудсервіс» до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича про визнання недійсним договору від 17.12.2020 №497  задовольнити повністю.
		         
		         2. Визнати недійсним договір від 17.12.2020 №497 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, укладений між Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» (вул. Дружби, буд. 2-А, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480, ідентифікаційний код 35629024) та  Фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).  
		 
		3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Жилбудсервіс», вул. Дружби, буд. 2-А, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480, ідентифікаційний код 35629024, судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		4. Учасники справи:
		Позивач: Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» (вул. Дружби, буд. 2-А, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480, ідентифікаційний код 35629024).
		Відповідач:  Фізична особа-підприємець Клімков Олександр Іванович ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
		 
		 
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені  ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 30.12.2022.
		 
		 
		Суддя                                                                                                       Тетяна КОСЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...