Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/16471/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 01.01.2023. Зареєстровано: 01.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2023.

Номер судового провадження: 2-з/761/514/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/16471/21
		Провадження № 2-з/761/514/2022
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       07 грудня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді :                                        Сіромашенко Н. В., 
		за участю секретаря судового засідання                Ярової К.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Енергоатом», третя особа: Первинна профспілкова організація ДП «НАЕК Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом до відповідача.
		07.05.2021 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Сіромашенко Н. В. 
		Ухвалою суду від 12.05.2021 відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 12.08.2021 о 16.00 год.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.08.2021 було виправлено описку у резолютивній частині ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2021 та зазначено вірно дату призначеного у справі судового засідання на 16.09.2021, замість 12.08.2021.
		У подальшому цивільна справа неодноразово призначалася до розгляду в судове засідання.
		В судове засідання, призначене на 25.11.2022, позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його хворобою, а також з необхідністю уточнення позовних вимог та надання доказів по справі.
		Далі, справа була призначена на 07.12.2022, позивач та його представник до судового засідання не з`явилися. Однак, представником позивача в цей же день, до розгляду справи в судовому засіданні, було подано заяву про відкладення розгляду справи.
		Представник 3-ї особи - Первинної профспілкової організації ДП «НАЕК «Енергоатом» - до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв. При цьому Первинна профспілкова організація ДП «НАЕК «Енергоатом» бувла повідомлена належним чином про місце та час розгляду справи,.
		У судовому засіданні, яке відбулося 07.12..2022 представником відповідача - ДП «Національна енергетична компанія «ЕНЕРГОАТОМ» - Слівінським М.О. було заявлене клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача та відсутністю поважних причин для цього. 
		Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
		Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов`язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. 
		Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
		Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;
		Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
		Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
		При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
		Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. 
		Навіть, маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. 
		Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому, саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у якнайшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
		Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
		Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
		Поряд з цим, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
		Відтак, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
		Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
		Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		Таким чином, враховуючи те, що залишення заяви без розгляду не позбавляє можливості позивача вернутися до суду повторно з тією самою позовною заявою, суд дійшов висновку про можливість залишення позову без розгляду.
		Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Енергоатом», третя особа: Первинна профспілкова організація ДП «НАЕК «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...