Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/2171/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розбещення неповнолітніх.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2023. Зареєстровано: 03.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/444/21/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016140150001076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 459/2171/16-к
		Провадження № 1-кп/444/21/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 січня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 
		секретар судового засідання                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		                       ОСОБА_67 , ОСОБА_6 
		номер кримінального провадження 12016140150001076, внесеного 28.05.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 
		про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Винники, Львівської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не одружений, проживає в церковному шлюбі (вінчання), не працює, пенсіонер, освіта середня, не являється депутатом, нотаріусом чи адвокатом, не інвалід, після інфаркту міокарда перебуває в лікаря-кардіолога на диспансерному обліку, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 156 КК України,
		за участю:        прокурорів                                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		                                                                ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		                                                                ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		                                                                ОСОБА_16 
		               обвинуваченого                                 ОСОБА_7 
		               захисників                                         ОСОБА_17 , ОСОБА_18 
		               представника неповнолітнього
		               потерпілого ОСОБА_19 - адвоката         ОСОБА_20 
		               законного представника неповнолітнього
		               потерпілого ОСОБА_19                        ОСОБА_22 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		1. Історія провадження.
		1.1. 02.08.2016 р. справа вперше надійшла до суду, а саме Червоноградського міського суду Львівської області. (а.с. 1 том 1)
		1.2. 10.08.2016 р. у справі проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 18.08.2016 р. (а.с. 28 том 1)
		1.3. 27.10.2017 р. Червоноградським міським судом Львівської області у справі ухвалено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_7 (а.с. 148-152 том 2)
		1.4. 20.06.2018 р. Апеляційним судом Львівської області вирок від 27.10.2017 р. Червоноградського міського суду Львівської області щодо ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. (а.с. 128-133 том 3)
		1.5. 27.02.2019 р. ухвалою Львівського апеляційного суду (а.с. 86-87 том 4) за поданням голови Червоноградського міського суду Львівської області (а.с. 83 том 4) справу направлено на розгляд до Жовківського районного суду Львівської області. 
		1.6. 11.03.2019 р. справа надійшла до Жовківського районного суду Львівської області. (а.с. 91 том 4)
		1.7. Ухвалою від 11.03.2019 р. призначено підготовче судове засідання на 14.03.2019 р. (а.с. 93 том 4)
		1.8. Ухвалою від 04.04.2019 р. у справі призначено закрите судове засідання на 12.04.2019 р. (а.с. 109-110 том 4) 
		 
		2. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене  ОСОБА_7  і визнане судом недоведеним.
		2.1. Обвинувачений ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він достовірно знаючи, що ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітнім, весною 2016 року, перебуваючи в приміщенні під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 , виявляючи схильність до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього, діючи умисно, вчинив фізичні розпусні дії сексуального характеру щодо малолітнього ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без здійснення статевого акту.
		2.2. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він 27.05.2016 року близько 18 години, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , виявляючи схильність до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього, умисно, діючи повторно, вчинив фізичні розпусні дії сексуального характеру щодо малолітнього ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без здійснення статевого акту.
		2.3. Отже, таким чином, ОСОБА_7 , органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що він вчинив розпусні дії щодо малолітньої особи, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КК України.
		 
		3. Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		3.1. Докази надані стороною обвинувачення.
		3.1.1. Прокурор під час судового розгляду обвинувачення не змінював, не уточнював, не висував додаткового обвинувачення та підтримуючи пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення на доведення своєї позиції, просив суд дослідити докази наявні в матеріалах справи, а саме: рапорт старшого інспектора СРПП, заяву ОСОБА_22 про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, копію свідоцтва про народження ОСОБА_19 , висновок судово-психіатричної експертизи № 344, довідку лікаря-психіатра, характеристику з навчального закладу, свідоцтво про народження ОСОБА_23 , висновок судово-психіатричної експертизи № 343, характеризуючі дані на ОСОБА_23 , свідоцтво про народження ОСОБА_24 , висновок судово-психіатричної експертизи № 345, характеризуючі дані на ОСОБА_24 , висновок експерта № 177/2016, характеризуючі дані на ОСОБА_7 .
		3.1.2. Крім цього, просив допитати в якості свідків законного представника ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , неповнолітніх свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , а також допитати неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 та допитати обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		3.1.3. З рапорту старшого інспектора СРПП ОСОБА_31 від 27.05.2016 р. вбачається, що 27.05.2016 р. в Червоноградський ВП по телефону 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_5 , про те, що 27.05.2016 р. близько 18 год. її сусід із квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завів у свою квартиру її малолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де утримував близько 20 хв., під час чого руками гладив його по геніталіях. (а.с. 96 том 1) 
		3.1.4. Із заяви ОСОБА_22 від 27.05.2016 року вбачається, що остання просить притягнути до відповідальності гр. на ім`я ОСОБА_33 , який проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , який періодично та 27.05.2016 року близько 18.00 год. чіплявся до її сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завів в свою квартиру та впродовж 20 хвилин незаконно утримував та не випускав з квартири, торкався своїми руками геніталій її сина, гладив сина по сідницях. (а.с. 97 том 1)
		3.1.5. Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_19 вбачається, що такий народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками є ОСОБА_25 та ОСОБА_22 . (а.с. 98 том 1)
		3.1.6. Із висновку судово-психіатричної експертизи № 344 від 12.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_19 психічним захворюванням не страждає. Загальний психологічний розвиток ОСОБА_19 - за темпераментом - сангвінік, дружелюбний, адекватний в реакціях успіху та невдач, інтелект відповідає даному віку дитини, прагнення до встановлення теплих стосунків, про таких дітей кажуть «домашня дитина». У ОСОБА_19 не досліджено індивідуально-психологічних особливостей, що можуть суттєво вплинути на характер його показань під час проведення слідчих дій. Він може не в повному об`ємі відтворювати події, так як механізми психологічного захисту травми можуть мати місце. Виходячи з рівня розумового розвитку ОСОБА_19 , віку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, як і кожна дитина цього віку має елементи схильності до фантазування та псевдології і піддається психологічному впливу дорослих. У ОСОБА_19 не сформовані психологічні механізми захисту, тому про питання симуляції на даному етапі говорити не варто. У ОСОБА_19 не досліджено відхилень у психічному розвитку. Малолітній ОСОБА_19 з урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі і давати щодо них відповідні покази. У малолітнього ОСОБА_19 внаслідок незрілості психічної, соціальної, фізичної сфери та впливу неадекватної поведінки ОСОБА_7 щодо хлопчика, можуть сформувати ранню дитячу психотравму, яка може перейти у розлади особистості у майбутньому. (а.с. 99-101 том 1) Експерти, які проводили дану експертизу, в судове засідання для допиту для роз`яснення висновку не викликалися у зв`язку із відсутністю відповідних клопотань від сторін кримінального провадження, зокрема і прокурора.
		3.1.7. Із довідки лікаря-психіатра від 16.06.2016 р. вбачається, що ОСОБА_19 , 2009 р.н., не знаходиться на диспансерному обліку у дитячого психіатра. (а.с. 102 том 1)
		3.1.8. Із характеристики ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої навчальним закладом Червоноградського НВК № 13, вбачається, що останній в школі навчається з 1 вересня 2015 року. Зарекомендував себе як вихований, дисциплінований учень. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівнях. Має добрий загальний розвиток. На уроках уважний, активний. До виконання поставлених доручень ставиться сумлінно. Впродовж навчального року відвідував шаховий гурток. Батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню сина. Співпрацюють з класним керівником, відвідують батьківські збори. (а.с.103 том 1)
		3.1.9. Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_23 вбачається, що такий народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками є ОСОБА_34 та ОСОБА_26 . (а.с. 104 том 1)
		3.1.10. Із висновку судово-психіатричної експертизи № 343 від 12.07.2016 року, вбачається, що ОСОБА_23 не здатний до симуляції, на даний час психічною хворобою чи недоумством не страждає та не виявляє ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності. Рівень загального розвитку малолітнього ОСОБА_23 є достатньо високим для його віку, як в інтелектуальному плані, так і в напрямку формування особистості. Індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності малолітнього ОСОБА_23 є характерними та звичайними для його віку: при нормальному розвитку пам`яті, уваги, мислення, деяка фрагментарність спогадів, конкретно-предметне сприйняття ситуації, що не заважає йому адекватному сприйняттю та відтворенню основної фабули подій. Схильності до підвищеного фантазування у ОСОБА_23 не спостерігається. Як і всі малолітні діти, ОСОБА_23 схильний до підвищеного навіювання. Питання про неправдивість показів не входить до компетенції психолога. ОСОБА_23 не виявляє будь-яких психологічних розладів. (а.с. 105-107 том 1) Експерти, які проводили дану експертизу, в судове засідання для допиту для роз`яснення висновку не викликалися у зв`язку із відсутністю відповідних клопотань від сторін кримінального провадження, зокрема і прокурора.
		3.1.11. Із характеризуючих даних на ОСОБА_23 , вбачається, що останній не знаходиться на диспансерному обліку у дитячого психіатра. Згідно характеристики Червоноградської ЗШ І-ІІІ ступенів № 14 навчається в першому класі 2015-2016 навчального року. За період навчання проявив себе працелюбним та уважним учнем. В школі оволодів навчальним матеріалом на достатньому рівні. Навчається в повну міру своїх сил, але перевагу віддає математиці, логіці, природознавству. У ОСОБА_35 хороша пам`ять, гарно розвинене логічне мислення, усне мовлення. Учень грамотно пише диктанти. Хлопчик має здібності до вивчення точних предметів, тому найбільш активний на уроках математики. На цих уроках має високий темп роботи, може швидко змінювати види діяльності. Учень має гарний загальний розвиток, цікавиться дитячою пригодницькою та енциклопедичною літературою. Регулярно відвідує шкільну бібліотеку, багато читає. У нього завжди чисті, охайні зошити, бережливо ставиться до підручників, шкільного і власного майна. ОСОБА_35 стежить за своїм зовнішнім виглядом, він охайний та акуратний. До виконання доручень ставиться відповідально. Хлопець активний учасник всіх спортивних змагань в класі і в школі. Займається в спортивній секції по футболу, бере участь в класних конкурсах, позакласних заходах. Активний і на перервах, і на уроках. Він має багато друзів серед однокласників. В спілкуванні з вчителями та старшими людьми хлопчик чемний і вихований. Батьки цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до її виховання в сім`ї. Відкликаються на прохання класного керівника, регулярно відвідують школу. (а.с. 108-109 том 1)
		3.1.12. Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_24 вбачається, що така народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 і її батьками є ОСОБА_36 та ОСОБА_37 . (а.с. 110 том 1)
		3.1.13. Із висновку судово-психіатричної експертизи № 345 від 12.07.2016 року, вбачається, що ОСОБА_24 психічними захворюваннями не страждає. Рівень загального розвитку малолітньої ОСОБА_24 є достатньо високим для її віку, як в інтелектуальному плані, так і в напрямку формування особистості. Індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності малолітньої ОСОБА_24 є характерними та звичайними для її віку: при нормальному розвитку пам`яті, уваги, мислення, деяка фрагментарність спогадів, конкретно-предметне сприйняття ситуації, що не заважає її адекватному сприйняттю та відтворенню основної фабули події. Схильності до підвищеного фантазування у ОСОБА_24 не спостерігається. Як і всі малолітні діти. ОСОБА_24 схильна до підвищеного навіювання. Питання про неправдивість показів не входить до компетенції експерта-психолога. ОСОБА_24 не виявляє будь-яких психологічних розладів. (а.с. 111-112 том 2) Експерти, які проводили дану експертизу, в судове засідання для допиту для роз`яснення висновку не викликалися у зв`язку із відсутністю відповідних клопотань від сторін кримінального провадження, зокрема і прокурора.
		3.1.14. Із характеризуючих даних на ОСОБА_24 вбачається, що остання не знаходиться на диспансерному обліку у дитячого психіатра. Згідно характеристики Червоноградської ЗШ І-ІІІ ступенів № 14 навчається в першому класі 2015 - 2016 навчального року. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, здібна учениця. Пам`ять розвинена, увага стійка, до уроків готується систематично, проявляє високий інтерес до навчання. Має схильність до предметів природничо - естетичного циклу. Навички читання та письма розвинені на достатньому рівні. Учениця читає правильно, може припускатися помилок, які сама і виправляє. Правильно пояснює окремі вирази, розуміє зміст прочитаного. Мовлення розвинуте добре, мова виразна, думки висловлює чітко, словниковий запас достатній. З математики учениця добре володіє програмовим матеріалом; виконує завдання після короткого пояснення чи з допомогою дорослих. У ОСОБА_68 розвинуті навички самоконтролю. На уроках тиха, не активна. Дівчина доброзичлива, скромна, чемна, мовчазна. Любить співати, плести вироби з бісеру. Учениця завжди акуратно вдягнена, охайна. Товариська, має друзів і серед хлопчиків, і серед дівчаток. У спілкуванні з дорослими і з вчителями ввічлива. До доручень ставиться відповідально. Бере активну участь в шкільні конкурсах, святах, виставках малюнків. Батьки цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до її виховання в сім`ї. Відносини між батьками і ОСОБА_38 дружні, щирі. Батьки регулярно відвідують школу, співпрацюють з класним керівником. (а.с. 113-114 том 1)
		3.1.15. Із висновку експерта № 177/2016 від 30.05.2016 р. вбачається, що у ОСОБА_19 виявлено синець на задній поверхні лівого стегна, який утворився від дії тупого предмету і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Забарвлення синця свідчить про те, що він утворився не менше ніж за 4-5 діб до обстеження, тобто не міг утворитися у термін зазначений в постанові про призначення судово-медичної експертизи. Будь-яких інших тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_19 не виявлено. Вміст кінцевого відділу прямої кишки на наявність сперматозоїдів не відбирався у зв`язку із відсутністю будь-яких змін в ділянці заднього проходу, а також приймаючи до уваги розповідь дитини, а саме те, що до статевих органів та заднього проходу доторкались лише руками. (а.с. 173 том 1) Експерт, який проводив дану експертизу, в судове засідання для допиту для роз`яснення висновку не викликався у зв`язку із відсутністю відповідних клопотань від сторін кримінального провадження, зокрема і прокурора.
		3.1.16. Із характеризуючих даних на ОСОБА_7 вбачається, що такий одружений із ОСОБА_39 . Все своє життя пропрацював у школі. За місцем його проживання та місцями праці до нього усі шанобливо відносяться. Є пенсіонером, учасником помаранчевої революції. На обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий. ОСОБА_7 характеризується виключно позитивно. (а.с. 38-48, 53, 90-95 том 1)
		3.2. Показання свідків.
		3.2.1. Судом у закритому судовому засіданні досліджені показання свідків сторони обвинувачення, зокрема: ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , неповнолітніх свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , свідка ОСОБА_27 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 .
		3.2.2. Під час показань свідків відбувся їх прямий та перехресний допит.
		3.2.3. У закритому судовому засіданні не був допитаний в якості свідка сторони обвинувачення легендований свідок ОСОБА_28 у зв`язку із відмовою прокурора від його допиту, так як за інформацією отриманою прокурором, з його слів, свідок помер.
		3.2.4. Показання свідка ОСОБА_22 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомила, що потерпілий ОСОБА_19 є її сином, обвинуваченого знає, є її сусідом, стосунки до події були нейтральні. Подія мала місце 27 травня 2016 року. Вона разом з дітьми поверталися додому. ОСОБА_40 побіг додому швидше, бо вдома був чоловік, а вона ще на деякий час залишилася на дитячій площадці біля будинку. Через деякий час ОСОБА_40 вийшов з будинку і вона спитала його, чи був він вдома, на що син відповів, що був у квартирі ОСОБА_41 . Пізніше, знаходячись вдома, почала сина розпитувати, що він робив вдома у ОСОБА_41 . Син розповів, що так як він їв морозиво і руки були брудні, то на пропозицію ОСОБА_42 пішов до нього додому помити руки. Там, помивши руки, ОСОБА_43 пригощав його канапкою з компотом. Потім, коли він знаходився в кімнаті на дивані, то ОСОБА_43 садив його на коліна, притискав до себе, запихав руку в штани, торкався статевого органу, намагався поцілувати в губи. Також син розповів, що раніше, до цієї події, ОСОБА_43 зустрів його на сходах між поверхами та вчиняв з ним подібні дії, а саме гладив по сідниці. Пояснила, що ознак розбещення вона не помічала, все, що знає, - є зі слів дитини. 
		3.2.5. Показання свідка ОСОБА_25 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомив, що потерпілий ОСОБА_19 є його сином, обвинуваченого знає, є його сусідом, стосунки до події були нейтральні, на даний час неприязні. Так, одного дня 2016 року, зібравшись на роботу, зателефонувала його дружина ОСОБА_22 та сказала вийти на вулицю. Розповіла, що їхній син був у ОСОБА_42 вдома, останній сам покликав його туди, щоб накачати м`яча, зробив йому канапку та почав приставати. Пхав свого язика синові в рот, чіпав за геніталії. Також вказує, що син потім почав розповідати, що раніше ОСОБА_44 приставав до нього в під`їзді на сходовій площадці.
		3.2.6. Показання неповнолітнього свідка ОСОБА_24 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_24 , який відбувався в присутності законного представника ОСОБА_37 та спеціаліста ОСОБА_45 , в порядку ст. 226 КПК України, ОСОБА_24 повідомила, що вона знає дядька ОСОБА_33 та ОСОБА_46 . ОСОБА_47 бачила тільки в дворі, а один раз була у нього вдома, де він пригощав її цукерками та компотом. ОСОБА_48 її ніколи не сварив і нічого поганого їй не робив, не ображав.
		3.2.7. Показання свідка ОСОБА_30 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_30 повідомив, що знає ОСОБА_42 , давно з ним товаришує, раніше разом працювали в школі. Також пояснив, що ОСОБА_43 та його мама були однокласниками. ОСОБА_43 є доброю, не конфліктною людиною, проживає разом з дружиною, яка є вчителькою, своїх дітей вони не мають. За весь час, скільки знає ОСОБА_42 , жодного разу ні від кого не чув скарг на нього. В час, коли ОСОБА_43 працював вчителем, також ніколи ні від кого не чув жодних скарг, навпаки користувався авторитетом серед учнів та педагогів. Може охарактеризувати ОСОБА_42 виключно з позитивної сторони.
		3.2.8. Показання неповнолітнього свідка ОСОБА_23 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_23 , який відбувався в присутності законного представника ОСОБА_26 та спеціаліста ОСОБА_45 , в порядку ст. 226 КПК України, ОСОБА_23 повідомив, що він знає дядька ОСОБА_33 , так як живуть разом в одному під`їзді. Має на ОСОБА_42 образи з раннього дитинства. Він був вдома у ОСОБА_42 , де останній пригощав його канапкою та напоями. Одного разу пригадує як в під`їзді ОСОБА_43 обіймав його, кажучи, що він його зігріває. Більше нічого не пригадує.
		3.2.9. Показання свідка ОСОБА_26 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомила, що ОСОБА_23 є її сином, обвинуваченого знає, є її сусідом, стосунки до події були нейтральні, на даний час неприязні, оскільки знає зі слів сина, що ОСОБА_43 до нього приставав на сходах в під`їзді будинку ще в 2014 році.
		3.2.10. Показання свідка ОСОБА_27 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомила, що знає п. ОСОБА_42 , оскільки раніше він був її вчителем, а також він є її сусідом. Про подію вона нічого не знає. Щодо характеристики ОСОБА_42 , то зазначила, що він як вчитель поводився нормально, як звичайний вчитель, знає його виключно як хорошу людину, ніколи ні від кого не чула жодного негативу про 
		ОСОБА_49 . Показання свідка ОСОБА_29 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_29 повідомила, що знає п. ОСОБА_42 , оскільки раніше її дочка ( ОСОБА_27 ) проживала біля нього. ОСОБА_42 знає дуже давно, знає його виключно як хорошу людину, ніколи ні від кого не чула жодного негативу про ОСОБА_41 . Про подію їй нічого не відомо. 
		3.3. Щодо показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 .
		3.3.1. В закритому судовому засіданні не було проведено допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 у зв`язку із категоричною відмовою законного представника ОСОБА_19 - ОСОБА_22 про надання дозволу на допит її неповнолітнього сина ОСОБА_19 , поданої в письмовому вигляді та підтриманої в закритому судовому засіданні 06.12.2019. (а.с. 213, 214-220 том 4)
		3.3.2. Також в закритому судовому засіданні було відмовлено прокурору та представнику потерпілого в задоволенні клопотання про дослідження в закритому судовому засіданні аудіо та відео запису допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_19 , здійсненого в Червоноградському міському суді Львівської області від 31.08.2016 р. під час розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_7 по суті, який міститься в матеріалах справи з підстав зазначених в ухвалі судового засідання від 10.05.2022 р. (а.с. 168-170 том 6)
		3.3.3. Слід зазначити, що допит неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 в порядку ст. 225 КПК України не проводився.
		3.3.4. Судом впродовж тривалого періоду часу вживалися усі можливі допустимі та дозволені заходи спрямовані на забезпечення проведення допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 в розумні строки, зокрема, шляхом здійснення судового виклику, накладення грошового стягнення на законного представника, однак стороною обвинувачення так і не було забезпечено можливість проведення допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_19 в закритому судовому засіданні. 
		 
		3.4. Позиція сторони захисту.
		3.4.1. Обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину заперечив повністю, а також заперечив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він впродовж понад 40 років пропрацював в школі вчителем з автосправи і за весь час у нього було понад 1000 учнів. В той день, біля 17:30, він приїхав з м. Червонограда і пішов додому. Біля будинку присів, бо втомився. За якийсь час до нього підійшов ОСОБА_40 , який мав м`яч і їв морозиво, яке топилося та текло по руках. ОСОБА_40 сам попросився до нього піти помити руки. Зайшовши в квартиру, ОСОБА_40 пішов мити руки, а коли вийшов, то побачив на кухні хліб і попросив зробити йому канапку. Він зробив йому канапку, яку ОСОБА_40 з`їв і тоді пішов на вулицю. Більше нічого не було. Додатково пояснив, що між ним та сім`єю ОСОБА_50 тривають неприязні стосунки через те, що він неодноразово робив ОСОБА_40 зауваження через його негативну поведінку. Зокрема, ОСОБА_40 бив скло, де він пробивав колесо від велосипеда, бив по газовій трубі будинку камінням. Батьки погано займалися вихованням дитини, а тому він робив йому зауваження, що не подобалось батькам ОСОБА_40 і на що вони дуже агресивно реагували.
		3.4.2. Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_17 просила ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 156 КК України виправдати. В обгрунтування своїх доводів покликається на те, що обвинувальний акт, як і підозра ОСОБА_7 , були вручені вперше 29.07.2016 року з однаковими текстами в два абзаци, викладені вище. Підозра ОСОБА_7 вручалась лише 1 раз 29.07.2016 року, про що неодноразово повідомляв як захист, так і сам обвинувачений. Всупереч цьому в реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданого як доказ до матеріалів даного провадження, зазначено що підозру ОСОБА_7 було вручено вперше 09.02.2016 року (т.1 а.с. 5 зворотня сторона), що вже саме по собі свідчить про упередженість сторони обвинувачення по відношенню до ОСОБА_7 та обмеження його в забезпеченні на належний рівень захисту. Вказує, що ОСОБА_7 висунуте обвинувачення в так званій девіації, що не міститься в ст. 156 КК України. Що саме має на увазі прокуратура та слідство, формуючи саме в такій формі обвинувачення відносно ОСОБА_7 , незрозуміло. Зазначає, що обвинувальний акт в даному провадженні не містить жодних встановлених обставин. Тобто фактично обвинувачення в частині по невідомо в чому полягає епізоду, ніби-то весни 2016 року, та по епізоду 27.05.2016 року близько 18:00 год., не конкретизовано та не пред`являлось ОСОБА_7 ні в процесі пред`явлення обвинувачення в суді, ні в формі підозри, ні в формі обвинувачення. Захист від пред`явленого обвинувачення полягає в захисті від конкретних дій, які вчинила особа, а в даному процесі потерпілий ОСОБА_51 свідчення не надавав, а тому у суду та сторін відсутні будь-які покази потерпілого та свідчення, від яких повинен та міг би захищатись обвинувачений ОСОБА_52 . Зазначає, що обвинувачений та його дружина ОСОБА_39 все своє життя пропрацювали у школі. В місті шанобливо відносяться як до нього, так і до його дружини, що підтверджується масовими характеристиками на обвинуваченого виключно позитивного характеру.
		3.4.3. Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_18 просив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 156 КК України виправдати. В обгрунтування своїх доводів покликається на те, що стороною обвинувачення в діях ОСОБА_7 вбачається вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, тобто склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України. Вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, у зв`язку з відсутністю вчинення ним дій, які інкриміновані останньому. Вказує, що стороною обвинувачення не було надано достатніх належних та допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину «поза розумним сумнівом». Натомість, докази сторони обвинувачення навпаки спростовують пред`явлене обвинувачення. Зазначає, що ОСОБА_7 свою вину не визнав, категорично заперечив інкриміновані останньому обставини, такі є надуманими, вигаданими потерпілою стороною (сім`єю ОСОБА_50 ) у зв`язку з існуванням тривалого сусідського конфлікту, який пов`язаний із зауваженнями ОСОБА_7 до батьків на поведінку дітей таких. Вказує, що правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Іншими словами, в обвинувальному акті повинно бути чітко вказано, що саме зробив обвинувачений. Разом з тим, свідченням неточного формулювання обвинувачення, є той факт, що стороною обвинувачення використано поняття «сексуальної девіації» без жодного пояснення, в якому значенні необхідно його розуміти, оскільки таке поняття не притаманне КК України. Відтак, що саме має на увазі прокуратура та слідство, формуючи саме в такій формі обвинувачення відносно ОСОБА_7 , незрозуміло. Також вказує, що в обвинувальному акті як обставину, яка обтяжує покарання зазначено вчинення злочину щодо малолітньої особи. Разом з тим, така обставина, в даному випадку, є несумісною та недопустимою, оскільки ч. 2 ст. 156 КК України, яка є кваліфікуючою, ітак передбачає вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи. На підставі наведеного вище, просив суд виправдати ОСОБА_7 за пред`явленим йому обвинуваченням і визнати його невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
		3.5. Показання свідків допитаних за клопотанням сторони захисту.
		3.5.1. Сторона захисту просила допитати свідків ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_30 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_39 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 .
		3.5.2. Судом у закритому судовому засіданні досліджені показання свідків сторони захисту, зокрема: ОСОБА_53 , ОСОБА_56 , ОСОБА_30 , ОСОБА_59 , ОСОБА_39 , ОСОБА_60 та ОСОБА_61 .
		3.5.3. Під час показань свідків відбувся їх прямий та перехресний допит.
		3.5.4. У закритому судовому засіданні не були допитані в якості свідків сторони захисту свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_57 та ОСОБА_58 у зв`язку із відмовою сторони захисту від їх допиту через неможливість забезпечення їхньої участі в закритому судовому засіданні у зв`язку із виїздом за кордон.
		3.5.5. Показання свідка ОСОБА_53 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_53 повідомила, що знає ОСОБА_42 впродовж багатьох десятків років. Її діти впродовж тривалого періоду часу ходили на приватні уроки до дружини ОСОБА_42 - ОСОБА_39 . Були випадки, коли її діти залишалися наодинці з ОСОБА_43 , однак ніколи не було жодних претензій до останнього, діти його дуже любили. Пояснила, що проживаючи в маленькому місті, де всі і все про всіх знають, про ОСОБА_42 є лише позитивні відгуки.
		3.5.6. Показання свідка ОСОБА_56 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_56 повідомив, що знає ОСОБА_42 впродовж багатьох десятків років. Раніше був його учнем. Пояснив, що ОСОБА_42 знає виключно як «золоту», порядну, дуже коректну та чесну людину. За весь час, скільки знає ОСОБА_42 , ніколи не помічав за ним дивної поведінки і ні від кого не чув жодних скарг на останнього, в тому числі і сексуального характеру.
		3.5.7. Показання свідка ОСОБА_62 .
		Свідок ОСОБА_62 під час його допиту у закритому судовому засіданні як свідка сторони захисту дав пояснення аналогічні, які він дав під час його допиту як свідка сторони обвинувачення. (п.п. 3.2.7. мотивувальної частини даного вироку)
		3.5.8. Показання свідка ОСОБА_59 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_59 повідомила, що знає ОСОБА_42 з 1976 р. ОСОБА_42 знає виключно як порядку і чесну людину. На роботі ОСОБА_43 завжди був «душею компанії та колективу». За весь час, скільки знає ОСОБА_42 , ніколи не помічала за ним дивної поведінки і ні від кого не чула жодних скарг.
		3.5.9. Показання свідка ОСОБА_39 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_39 повідомила, що ОСОБА_43 є її чоловіком за церковним шлюбом. Вона все своє життя пропрацювала в школі. Багато уроків викладала та викладає в себе вдома, де вони проживають разом з ОСОБА_52 . Після події із сім`єю ОСОБА_50 говорила із багатьма батьками своїх учнів, і в жодному випадку ніхто з батьків, в тому числі і після розмов із своїми дітьми, не робили жодних зауважень та не мали жодних претензій до ОСОБА_42 та і надалі приходили та приходять на приватні уроки, де інколи залишаються сам на сам з ОСОБА_52 . Хоча вона була переконана, що батьки більше до неї дітей не впускатимуть. Також пояснила, що ОСОБА_43 їй часто допомагав з учнями, міг посидіти з ними, поки її чекали, міг провести дитину після уроків додому, однак ніколи не було жодних зауважень чи застережень. Також пояснила, що раніше, коли ОСОБА_43 працював вчителем, то не раз їздив в походи разом з учнями і ніколи не було жодних зауважень. Щодо сім`ї ОСОБА_50 то повідомила, що ОСОБА_43 декілька разів робив зауваження неповнолітньому ОСОБА_63 через його поведінку, оскільки той робив збитки, зокрема бив пляшки на дорозі біля будинку, гримав по газовій трубі камінням та таке інше, що, на її думку, викликало зворотню дії з боку батьків. Щодо події 27 числа, то пояснила, що знає лише зі слів те, що ОСОБА_64 заходив до них додому помити руки, де ОСОБА_43 робив йому канапку та давав напої, і більше нічого не було. Також пояснила, що наступного дня після 27 травня 2016 року ОСОБА_65 , як завжди, бавився на вулиці з іншими дітьми без будь-яких переживань чи хвилювань і навіть бачила як вітався за руку з ОСОБА_43 
		3.5.10. Показання свідка ОСОБА_60 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_60 повідомила, що ОСОБА_42 знає впродовж тривалого періоду життя, є сусідами. ОСОБА_43 є виключно позитивною, порядно та доброю людиною, яка завжди готова допомогти. Щодо стосунків з дітьми, то повідомила, що ніколи не помічала якоїсь дивної поведінки. ОСОБА_43 , будучи вчителем, міг робити дітям зауваження з приводу їхньої поведінки чи вчинків, однак це завжди було коректно та стримано в дозволених моральних нормах. Щодо неповнолітнього ОСОБА_66 , то повідомила, що ця дитина є дуже збитошною та нечемною, ніколи не реагував на зауваження, вчиняв різні збитки, з вікна міг викидати сміття.
		3.5.11. Показання свідка ОСОБА_61 .
		Під час допиту у закритому судовому засіданні свідок ОСОБА_61 повідомила, що вона раніше була депутатом місцевої ради. ОСОБА_42 знає впродовж тривалого періоду життя і може його охарактеризувати лише з позитивної сторони, одним словом «золота людина». Знає, що до ОСОБА_39 ходили діти на приватні уроки, зокрема і її онуки, однак ніколи не чула ні від кого, щоб ОСОБА_43 вчиняв будь-які непристойні дії у відношенні до дітей.
		 
		3.6. Висновки суду. 
		3.6.1. Заслухавши пояснення обвинуваченого, який своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав, показання свідків, перевіривши зібрані органом досудового розслідування докази, а також докази здобути в ході судового розгляду справи, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України слід визнати невинуватим та виправдати.
		3.6.2. Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		3.6.3. Згідно з ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		3.6.4. Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		3.6.5. Згідно з ст. 94 УПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		3.6.6. Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		3.6.7. Згідно з ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		3.6.8. Згідно з ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		3.6.9. Згідно з ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		3.6.10. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
		3.6.11. Щодо самого обвинувачення, то слід зазнавчити, що обвинувачення це - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		3.6.12. Згідно з ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити серед іншого виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		3.6.13. Отже, правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Іншими словами, в обвинувальному акті повинно бути чітко вказано, що саме зробив обвинувачений. Разом з тим, свідченням неточного формулювання обвинувачення, є той факт, що стороною обвинувачення використано поняття «сексуальної девіації» без жодного пояснення, в якому значенні необхідно його розуміти, оскільки таке поняття не притаманне КК України.
		3.6.14. Поняття девіація (з лат. відхилення) є багатозначним терміном та використовується у багатьох значеннях, зокрема девіація соціальна - широкий спектр відхилень поведінки особистості від традиційних у даному суспільстві нормативів поведінки. Відхилення у сексуальній поведінці тепер називають парафіліями.
		3.6.15. Відтак, що саме має на увазі прокурор, формуючи саме в такій формі обвинувачення відносно ОСОБА_7 , незрозуміло.
		3.6.16. Відповідно до ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		3.6.17. Так в рішенні від 26.06.2008 року у справі «Ващенко проти України» зазначено, що «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).
		3.6.18. В рішенні від 25.07.2000року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено: хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.
		3.6.19. В рішенні від 09.10.2008 року у справі «Абрамян проти росії», деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.
		3.6.20. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Жупнік проти України» від 09 грудня 2010 року, межі гарантій, передбачених пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутого особі обвинувачення, яка надалі може бути сприйнята судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження. Разом із цим підпункти «а» і «б» п. З ст. 6 Конвенції взаємопов`язані таї визначають, що право бути поінформованим про характер і причину висунутого обвинувачення слід розглядати у світлі права обвинуваченого на підготовку свого захисту (даний висновок також зазначено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №750/9145/18).
		3.6.21. Слід зазначити, що судом апеляційної інстанції при скасуванні вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 27.10.2017 року зазначено, в числі іншого, про неконкретність висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.
		3.6.22. Так, допитаний у закритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та суду пояснив, що в той день біля 17:30 він приїхав з м. Червонограда і пішов додому. Біля будинку присів, бо втомився. За якийсь час до нього підійшов ОСОБА_40 , який мав м`яч і їв морозиво, яке топилося та текло по руках. ОСОБА_40 сам попросився до нього піти помити руки. Зайшовши в квартиру, ОСОБА_40 пішов мити руки, а коли вийшов, то побачив на кухні хліб і попросив зробити йому канапку. Він зробив йому канапку, яку ОСОБА_40 з`їв і тоді пішов на вулицю. Більше нічого не було. Додатково пояснив, що між ним та сім`єю ОСОБА_50 тривають неприязні стосунки через те, що він неодноразово робив ОСОБА_40 зауваження через його негативну поведінку. Зокрема ОСОБА_40 бив скло, де він пробивав колесо від велосипеда, бив по газовій трубі будинку камінням. Батьки погано займалися вихованням дитини, а тому він робив йому зауваження, що не подобалось батькам ОСОБА_40 і на що вони дуже агресивно реагували.
		3.6.23. Такі пояснення ОСОБА_7 стороною обвинувачення не спростовані допустимими та належними доказами.
		3.6.24. Спираючись на докази надані стороною обвинувачення, показання допитаних в закритому судовому засіданні свідків сторони обвинувачення, а також сторони захисту, суд приходить до висновку, що досудовим розслідуванням і обвинуваченням не подано суду доказів вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_7 .
		3.6.25. Так, рапорт старшого інспектора СРПП ОСОБА_31 від 27.05.2016 р. (п. 3.1.3. даного вироку) підтверджує лише сам факт надходження повідомлення в поліцію від гр. ОСОБА_22 про можливе вчинення кримінального правопорушення, що потребує перевірки. 
		3.6.26. Сама заява ОСОБА_22 від 27.05.2016 року (п. 3.1.4. даного вироку), аналогічно підтверджує лише можливе вчинення кримінального правопорушення, що так само потребує перевірки та підлягає доказуванню.
		3.6.27. Копії свідоцтв про народження ОСОБА_19 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (п. 3.1.5., п. 3.1.9, п. 3.1.12. даного вироку) підтверджують лише той факт, що станом на весну 2016 р., останні були малолітніми.
		3.6.28. Щодо висновків судово-психіатричних експертиз № 344, № 343 та № 345 від 12.07.2016 року (п. 3.1.6., п. 3.1.10. п. 3.1.13 даного вироку), то такі лише вказують на психічний стан малолітніх ОСОБА_19 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , їх загальний психологічний розвиток, темперамент, соціальне становище, загальний розвиток, можливість дачі показань. Однак слід зазначити, що під час проведення експертизи № 344 експертами не було встановлено як наявності в ОСОБА_19 психотравм, так і факту спричинення такої обвинуваченим ОСОБА_7 . 
		3.6.29. Довідка лікаря-психіатра від 16.06.2016 р. свідчить лише про те, що ОСОБА_19 , 2009 р.н., не знаходиться на диспансерному обліку у дитячого психіатра. 
		3.6.30. Щодо характеристик ОСОБА_19 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (п. 3.1.8., п. 3.1.11., п. 3.1.14.), то такі містять характеризуючі дані про кожну особу малолітнього, однак жодним чином не доводять вчиненя кримінального правопорушення.
		3.6.31. Висновок експерта № 177/2016 від 30.05.2016 р. підтверджує лише те, що у малолітнього ОСОБА_19 виявлено синець на задній поверхні лівого стегна, однак такий не міг утворився у термін вчинення кримінального правопорушення. Будь-яких інших тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_19 не виявлено. 
		3.6.32. Отже, вказані вище докази надані строною обвинувачення, а саме рапорт старшого інспектора СРПП, заява ОСОБА_22 про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, копії свідоцтв про народження ОСОБА_19 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , висновки судово-психіатричних експертиз № 344, № 345, № 343, довідка лікаря-психіатра, характеристики з навчальних закладів та висновок експерта № 177/2016 є неналежними, оскільки такі жодним чином не підтверджують існування обставин щодо вчинення кримінальних правопорушень, які ставляться у вину обвинуваченому ОСОБА_7 .
		3.6.33. Щодо характеризуючих даних на ОСОБА_7 , то з таких вбачаєтья лише те, що він характеризується виключно позитивно і інших відомостей не містять.
		3.6.34. Щодо показань сідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25 (п. 3.2.4., п. 3.2.5. даного вироку), то слід зазначити, що дані свідки не були очевидцями події, а їхні пояснення будуються виключно з пояснень малолітнього ОСОБА_66 , який не був допитаний в судовому засіданні через відмову надання згоди на його допит в закритому судовому засіданні законним представником ОСОБА_22 .
		3.6.35. Слід зазначити, що згідно з ст. 95 КК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. 
		3.6.36. А відповідно до ст. 97 КПК України, показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів. При прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати: 1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; 3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; 4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; 5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; 6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту. Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
		3.6.37. Отже, враховуючи вищенаведенні норми Закону, та те, що надані вказаними свідками покази не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими, покази свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25 є недопустимими доказами. 
		3.6.38. Щодо показів неповнолітніх свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 (п. 3.2.8., п. 3.2.6., п. 3.2.9., п. 3.2.11., п. 3.2.7.), то слід зазначити, що вказані свідки не були свідками обставин даного кримінального провадження, а тому суд вважає їх покази неналежними доказами. Пояснення вказаних свідків стосується лише характеристики ОСОБА_7 , а тому враховуються як характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_7 .
		3.6.39. Щодо показів свідків сторони захисту, а саме ОСОБА_53 , ОСОБА_56 , ОСОБА_30 , ОСОБА_59 , ОСОБА_39 , ОСОБА_60 , та ОСОБА_61 , то суд такі враховує лише як ті, що характеризують особу обвинуваченого.
		3.6.40. Таким чином, судом встановлено, що всупереч ст. 84 КПК України органом досудового розслідування не здобуто жодних фактичних даних, які б встановлювали винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		3.6.41. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
		3.6.42. Стаття 8 Конституції України декларує, що в України визнається і діє принцип верховенства права.
		3.6.43. Суд відхиляє покликання досудового розслідування та державного обвинувачення на матеріали справи як на доказ доведеності вини обвинуваченого, оскільки такі суперечать результатам судового розгляду, відповідно до якого вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи, на думку суду, не доводять, а спростовують вину ОСОБА_7 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
		3.6.44. Суд бере до уваги покликання обвинуваченого та його захисників на матеріали справи, як на доказ, що виключає його вину у пред`явленому обвинуваченні та кладе їх в основу вироку з відповідним аналізом та оцінкою суду, що викладені вище.
		3.6.45. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 6) передбачає право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, здобутих з порушенням вимог закону. 
		3.6.46. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		3.6.47. Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.
		3.6.48. Висновки й аргументи Європейського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства: Кримінально-процесуального кодексу України та Конституції України, і зокрема ст. 62 Конституції, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		3.6.49. Аналогічний зміст містить ст. 2 КПК України, яка визначає завдання кримінального провадження, а саме: завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		3.6.50. Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинено бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		3.6.51. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази, ґрунтуючись на всебічному повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. 
		3.6.52. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		3.6.53. Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання підсудного невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею (пунктом, частиною статті) кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.
		3.6.54. Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. 
		3.6.55. Суд оцінив докази на які посилаються органи досудового розслідування, які вичерпно поповнені під час судового розгляду і враховуючи, що збирання доказів по справі стосовно ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч. 2 ст. 156 КК України вичерпані, докази надані стороною обвинувачення є перевірені, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується. 
		       3.6.56. Клопотань про доповнення судового розгляду, сторони, зокрема, прокурор не заявляв. А тому, враховуючи позиції сторін, відповідно до положень ст. ст. 22, 26 КПК України, суд вважає, що у даній справі немає підстав для винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 156 КК України.
		3.6.57. З урахуванням аналізу встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у випадках коли не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, суд постановляє виправдувальний вирок, а відтак ОСОБА_7 на цій підставі слід виправдати.
		 
		4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		4.1. Щодо цивільного позову, то, на думку суду, на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов законного представника ОСОБА_22 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_19 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. слід залишити без розгляду.
		4.2. Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.
		4.3. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.        
		4.4. Питання речових доказів по справі слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		4.5. Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		1. ОСОБА_7  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинених кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується особа.
		2.Цивільний позов законного представника ОСОБА_22 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_19 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. - залишити без розгляду.
		 
		3.Витрати, пов`язані із залученням експертів - віднести за рахунок держави.
		 
		4.Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні
		5.Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
		               
		       Суддя:                                                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...