Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1486/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2023. Зареєстровано: 03.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2023.

Номер судового провадження: 2/373/67/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 373/1486/22 
		Номер провадження 2/373/67/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		03 січня 2023 року                                                                              м. Переяслав
		 
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/1486/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта" про захист прав споживачів, 
		встановив:
		 
		Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 4683 грн 20 коп., моральну шкоду в розмірі 20000 грн 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн 00 коп. 
		Посилається на те, що 12 травня 2021 року замовив у відділенні № 42 АТ «Укрпошта» послугу адресної доставки у форматі склад-двері двох відправлень до Німеччини. За послуги позивачем було сплачено 4683 грн 20 коп. У липні 2021 році відправлення повернулися до відділення № 42, як не доставлені. Вони були в неналежному вигляді (обідрані) та не придатні для використання. У відповіді на запит позивача відповідач своїм листом від 26 листопада 2021 року повідомив, що відправлення були затримані митною службою для проведення митних формальностей, потім повернулися за зворотною адресою, оскільки адресат не звернувся до митної служби для їх митного оформлення. Крім того, позивачу було відмовлено у поверненні коштів, сплачених за доставку відправлень. Позивач не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки останній, прийнявши на себе обов`язок по здійсненню доставки відправлень до дверей отримувача, не виконав його, причому з причин, що не залежали від волі позивача. Через неправомірні дії відповідача у позивача був порушений звичний спосіб життя, оскільки він не мав можливості користуватися власним автомобілем, тому що у посилках направлялися на сервіс конструктивні деталі від автомобіля, без яких він не був транспортабельний. Відсутність власного транспорту змушувала його витрачати більше часу на дорогу до роботи і менше на побут на сімейні відносини. Вважає, що неналежним надання послуг відповідачем була завдана моральна шкода позивачу, яку він оцінює в 20000 грн 00 коп. Крім того, представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн 00 коп. 
		16 вересня 2022 року було відкрито провадження по даній справі і справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.26).
		12 жовтня 2022 року від представника відповідача Копчук О.С. надійшов відзив на позов (а.с.31-38), відповідно до якого вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень у відповідності до Закону України «Про поштовий зв`язок», який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Порядок пересилання, доставки та відповідальність оператора поштового зв`язку за договорами надання послуг поштового зв`язку з пересилання міжнародних реєстрованих поштових відправлень встановлюється Всесвітньою поштової конвенцією. Відповідачем було надано послугу з пересилання міжнародних поштових відправлень позивачу в повному обсязі, поштове відправлення було прийняте до пересилання, оброблене, передане на міжнародний поштовий обмін, передане поштовому оператору Німеччини та було затримане митною службою Німеччини для проведення митних формальностей. Оскільки ні відправник, ні адресат не з`явилися для врегулювання митних формальностей, відправлення були повернуті на територію України та вручені відправнику. Вважає необгрунтованою вимогу позивача про стягнення коштів в зв`язку з тим, що оператори поштового зв`язку не несуть жодної відповідальності за рішення, прийняті митними органами. Зазначає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди та витрати на правничу допомогу є похідними від основної вимоги, тому задоволенню не підлягають. Вважає що витрати на правову допомогу, які просить стягнути представник позивача є неспівмірними зі складністю справи, із часом, витраченим на дану справу. Крім того, вважає, що представник позивача не подано належних та допустимих доказів на підтвердження цих витрат. 
		20 жовтня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.82), відповідно до якого представник позивача ОСОБА_2 просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що замовляючи у відповідача послуги з адресної доставки, позивач замовляв саме доставку посилок за адресою адресата і саме за таку доставку сплачував грошові кошти, натомість відповідач посилки адресату не доставив, через деякий час повернув їх у неналежному стані, виправдуючись, що посилки були затримані митною службою і що їх було не доставлено з вини позивача. Твердження відповідача про надання послуги в повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки помітка на посилках «Незатребувана» свідчить, що відповідач не здійснював адресну доставку, а сподівався, що вона буде забрана адресатом самостійно; відповідач ніяких чином не інформував позивача про стадії доставок позивача; відповідач повідомив позивача про затримку посилок митною службою лише 04 жовтня 2021 року на його запит, через два місці після того, як позивач забрав їх від відповідача; відповідачем не було надано жодного доказу затримки посилок. Неналежне виконання договору відповідачем завдало позивачу матеріальної та моральної шкоди, що підлягають відшкодуванню відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України та ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок». Крім того зазначає, що незалежно від обраного клієнтом та адвокатом порядку оплати гонорару (погодинна чи фіксована оплата, передплата чи оплата постфактум), що погоджена сторонами договору, дані витрати відносяться до судових витрат та підлягають стягненню із відповідача у випадку задоволення позову. Єдиним підтвердженням витрат на правову допомогу є Договір про надання правової (правничої) допомоги № 22/08/22-1 від 22 серпня 2022 року та Додатковий договір № 1 від 22 серпня 2022 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 22/08/22-1 від 22 серпня 2022 року. Рахунок не може бути виставлений завчасно, оплата не може бути здійснена до настання факту, погодженого у договорі. Відповідач, зазначаючи про нерозумність цих витрат, неспівмірність з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, не навів жодних доводів та не подав жодних доказів на підтвердження своєї позиції.
		02 листопада 2022 року до суду від представника відповідача Копчук О.С. надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.88-90), відповідно до якого вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що в ході розгляду звернень позивача відповідачем були направлені запити до поштового оператора Німеччини. З відповідей поштового оператора Німеччини вбачається, що причиною невручень відправлень стало затримання їх митною службою для проведення митних формальностей. Оскільки протягом встановленого терміну ні відправник, ні адресат не звернулися до митної служби для митного оформлення, відправлення були повернуті за зворотною адресою. Зазначає, що відповідачем було надано послугу з пересилання міжнародних поштових відправлень позивачу в повному обсязі. Вимога позивача про стягнення коштів в зв`язку із неотриманням відправлень адресатом є необгрунтованою, оскільки оператори поштового зв`язку не несуть жодної відповідальності за рішення, прийняті митними органами. АТ «Укрпошта» не завдавало збитків позивачеві та порушувало його цивільні права, тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди є необгрунтованою, безпідставною та надуманою. Міжнародне поштове відправлення не було викрадене, пошкоджене, було повернуте відправнику в зв`язку із незверненням одержувача до митних органів Німеччини для вирішення митних формальностей. Частина 3 статті 24 Всесвітньої поштової конвенції визначає, що країни-члени та призначені оператори не несуть жодної відповідальності за митні декларації та за рішення, прийняті митними органами під час перевірки відправлень, що підлягають митному огляду. Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди та витрати на правничу допомогу є похідними від основної вимоги, тому задоволенню не підлягають. Крім того, зазначає, що факт наявної двосторонньої домовленості між позивачем та адвокатським бюро не зумовлює безумовного виникнення у відповідача, який не є стороною договору про надання правової допомоги, обов`язку по відшкодуванню усіх понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Суд вправі на сторону лише ті судові витрати, що є обгрунтованими, неминучими, співмірними та розумно необхідними. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності надання адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. За своєю суттю справа не є складною, ціна позову - невелика, справа не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним. Крім того, на момент розгляду заяви про відшкодування судових витрат, позивачем не подано розрахунку витрат на правову допомогу з детальним описом витраченого часу та із зазначенням вартості за виконану роботу погодинно. 
		       Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. 
		Судом встановлено наступне.
		Як вбачається із позовної заяви (ця обставина визнана представником відповідача), 12 травня 2021 року позивачем було здано до відділення поштового зв`язку № 42 Київської міської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» два міжнародні поштові відправлення № CQ010699896UA та № CQ010699905UA до країни Німеччина.
		На підтвердження даної обставини представником позивача було подано два фіскальні чеки (а.с.6-7), які не є читабельними. Але, з врахуванням позиції представника відповідача, яка визнає цю обставину, суд приймає дані докази.
		Відправлення позивачем відправлень із вищезазначеними номерами через АТ «Укрпошта» підтверджується і копією накладної № 77777..709634 від 3 травня 2021 року (а.с.63), копією накладної форми № 23 (а.с.64), копією посилкової карти (а.с.65), 
		У липні 2021 року поштові відправлення повернулися на адресу позивача, що підтверджується копією накладної № 7987203290173 від 14 липня 2021 року (а.с.66), копіями дорожніх карт стосовно міжнародних посилок № CQ010699896UA та № CQ010699905UA (а.с.67-68).
		Згідно листів від 13 липня 2021 року та 15 липня 2021 року, адресованих на ім`я позивача, поштові відправлення № CQ010699896UA та № CQ010699905UA були повернуті за зворотною адресою до відправника, причина повернення буде зазначена на відправленні (а.с.69, 73).
		Як зазначено у позові, відправлення повернулися не в належному вигляді, що підтверджується відеозаписом, зробленим позивачем (а.с.19).
		Представником АТ «Укрпошта» неодноразово (16 вересня 2021 року, 22 вересня 2022 року, 04 жовтня 2021 року) надавалися відповіді позивачу з приводу повернення відправлених ним поштових відправлень (а.с. 70-72, 74-76).
		26 жовтня 2021 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія про повернення сплачених ним коштів у розмірі 4683 грн 20 коп. за послуги адресної доставки відправлення, що виконані не були (а.с.8-9).
		З відповіді АТ «Укрпошта» № 1853-Д-2021111010171-В/ від 26 листопада 2021 року (а.с.11) вбачається, що відправлення позивача надійшли до країни призначення та були затримані митною службою, внаслідок чого адресату необхідно було звернутися до митних органів для врегулювання митних формальностей. В зв`язку з тим, що у встановлені терміни цього зроблено не було, митна служба Німеччини повернула міжнародні поштові відправлення за зворотною адресою. Відповідно до вимог п.3 ст.23 Всесвітньої поштової конвенції призначені оператори не несуть відповідальності за рішення, прийняті митною службою при перевірці відправлень, що підлягають митному огляду. Комітетом з розгляду звернень щодо виплати відшкодування АТ «Укрпошта» було прийняте рішення про відмову у виплаті відшкодування за міжнародні посилки, оскільки ні з боку призначеного оператора України, ні з боку призначеного оператора Німеччини порушень при обробленні вказаних посилок виявлено не було, вони були повернуті цілком обгрунтовано.
		Аналогічні пояснення містилися і у листі АТ «Укрпошта» № 1853-Д-2021083110029-В від 04 жовтня 2021 року, адресованого на ім`я позивача (а.с.74).
		Крім того, представником відповідача, як додаток до відзиву, було подано копію Положення про Київську міську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта», затвердженого 05 грудня 2019 року генеральним директором АТ «Укрпошта», копію Статуту Акціонерного товариства «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 333 від 22 травня 2021 року (а.с.39- 60), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.62).
		На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача було подано копію Договору про надання правової допомоги № 22/08/22-1 від 22 серпня 2022 року (а.с.12-15), копію Додаткового договору № 1 до Договору про надання правової допомоги № 22/08/22-1 від 22 серпня 2022 року (а.с.16), копію ордеру на надання правничої правової допомоги позивачу (а.с.17), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000868 від 24 лютого 20202 року (а.с.18).
		Суд приймає до уваги подані докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
		Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Наказом Міністерства інфраструктури України № 405 14 червня 2013 року ( з наступними змінами та доповненнями, ПАТ «Укрпошта» було визнано оператором поштового зв`язку, який виконує зобов`язання, що випливають із актів Всесвітнього поштового союзу.
		Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про поштовий зв`язок» послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
		В силу ч. 3 ст. 26 цього Закону, оператори не відповідають за ненадання чи неналежне надання послуг поштового зв`язку внаслідок прийняття митними органами рішень щодо поштових відправлень під час здійснення митного контролю.
		Порядок пересилання, доставки та відповідальність оператора поштового зв`язку за договорами надання послуг поштового зв`язку з пересилання міжнародних поштових відправлень регулюється й положеннями Всесвітньої поштової конвенції, затвердженої Указом Президента України № 316/2017 від 10 жовтня 2017 року (далі - Конвенція).
		Відповідно до п.1 ст.20 Всесвітньої поштової конвенції призначені оператори країни подання та призначені оператори країни призначення відповідно до законодавства цих країн мають право подавати відправлення для митного контролю.
		Статтею 23 Конвенції встановлено, що призначені оператори поштового зв`язку несуть відповідальність у випадках:
		-якщо крадіжка чи пошкодження встановлені або до доставки, або під час вручення відправлення;
		-якщо внутрішнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, відправник під час повернення відправлення в місце подання робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи пошкодженого відправлення;
		-якщо внутрішнє законодавство це дозволяє й рекомендоване відправлення доставляється в поштову скриньку, але одержувач заявляє про неодержання відправлення;
		-якщо одержувач або, у випадку повернення до місця подання відправник посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє призначеному оператору, який видав відправлення, про виявлення ним крадіжки чи пошкодження. Він надає доказ того, що крадіжка або пошкодження не сталися після видачі. Термін "негайно" тлумачиться відповідно до національного законодавства.
		У відповідності до ч. 3 ст. 24 Конвенції, країни-члени та призначені оператори не несуть жодної відповідальності за митні декларації, у якій би формі вони не були складені, та за рішення, прийняті митними службами під час перевірки відправлень, які підлягають митному огляду.
		Відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, міжнародні поштові відправлення підлягають митному контролю та митному оформленню із сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів) в установленому законодавством порядку.
		Пунктом 39 Правил передбачено, що міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України, пред`являються операторами поштового зв`язку митним органам для здійснення митного контролю та митного оформлення.
		У відповідності до п. 72 Правил, юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення "EMS" з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими. На міжнародні поштові відправлення, для декларування вкладення яких відповідно до законодавства використовувалася митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, посадовими особами митних органів можуть накладатися засоби ідентифікації.
		Пунктом 92 Правил передбачено, що підлягають доставці додому:
		прості поштові відправлення;
		рекомендовані поштові картки, листи, відправлення для сліпих, дрібні пакети, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів;
		відправлення "EMS", крім тих, на вкладення яких нараховані митні платежі.
		Вищезазначені норми Закону України «Про поштовий зв`язок», Всесвітньої поштової конвенції та Правил надання послуг поштового зв`язку в своїй сукупності свідчать про те, що доставці «додому», за адресою знаходження одержувача не підлягають відправлення, на вкладення яких нараховані митні платежі, й оператори поштового зв`язку не відповідають за ненадання чи неналежне надання послуг поштового зв`язку внаслідок прийняття митними органами рішень щодо поштових відправлень під час здійснення митного контролю.
		Судом встановлено, що позивачем 12 травня 2021 року було відправлено два міжнародні поштові відправлення до Німеччини. У липні 2021 року відправлення повернулися за зворотною адресою. Причиною невручень відправлень стало затримання їх митною службою для проведення митних формальностей та нез`явлення відправника чи отримувача для їх проведення.
		Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Зважаючи на вищезазначене в сукупності, суд вважає, що належних, допустимих та достатніх доказів того, що відповідач не надав послуги з доставки поштових відправлень позивача, порушивши умови договору надання послуг поштового зв`язку, з власної вини, не встановлено.
		Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити в зв`язку з їх недоведеністю.
		Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
		Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до положень зазначеної статті, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.
		Враховуючи, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від основної вимоги, то в її задоволенні також слід відмовити.
		В силу ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
		На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 20, 23, 24 Всесвітньої поштової конвенції, ст.ст. 23, 901, 1167 ЦК України, Всесвітньої поштової конвенції та Правил надання послуг поштового зв`язку, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 430 ЦПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта" про захист прав споживачів - залишити без задоволення.  
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.  
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.        
		Учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
		відповідач - Акціонерне товариство «Укрпошта», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.Хрещатик,22; код ЄДРПОУ 21560045.
		 
		 
		 
		 
		Суддя:         Я. І. Керекеза

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...