Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/344/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2023. Зареєстровано: 06.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2023.
Дата набрання законної сили: 26.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/465/690/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140080001626

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/344/21
		                                                                                       1-кп/465/690/23 
		Вирок
		Іменем України
		05.01.2023                                                           м. Львів 
		Франківський районний суд м. Львова в складі колегії суддів:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		потерпілого ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 ,
		захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, неодруженого, згідно ст..89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_11 , 27.10.2020 року близько 17:30 год., перебуваючи поблизу будинку №80 по вул. Героїв УПА, у м. Львові, під час конфлікту з  ОСОБА_10 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, внаслідок словесної перепалки, яка переросла у бійку між ними, діючи з мотивів особистої неприязні до потерпілого, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , витягнув із своєї кишені ніж, яким умисно наніс декілька ударів в грудну клітку, в ділянку життєво важливих органів ОСОБА_10 , чим спричинив тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаючої колото-різаної рани грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які згідно висновку експерта №282/20 від 16.11.2020 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та декілька ударів не проникаючого поранення в паховій ділянці справа, множинних не проникаючих колото-різаних ран грудної клітки зліва, різаної рани верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які згідно висновку експерта №282/20 від 16.11.2020 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. 
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_11  свою вину у вчиненні кримінально правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України не визнав, показав суду, що 28.10.2020 року перебував в дворі свого будинку по АДРЕСА_2 з  ОСОБА_14 . На її мобільний телефон хтось почав часто телефонувавти, записаний в телефонній книзі, як таксист  ОСОБА_15 . Зі слів  ОСОБА_14 , це був таксист від якого остання слухавку знімати не бажала, після чого він сам зняв слухавку та повідомив таксисту, тобто потерпілому в даній справі, що ОСОБА_14  не бажає з ним розмовляти. В ході розмови потерпілий повідомив, що зараз приїде та розмовлятиме з  ОСОБА_11 . Після цього,  ОСОБА_11  разом з  ОСОБА_14  направились до магазину, під час чого до  ОСОБА_14  знову зателефонував потерпілий, виявивши бажання поспілкуватись з  ОСОБА_11 .  ОСОБА_11  взяв слухавку, потерпілий повідомив, що він приїхав за адресою. Однак, пояснив, що адресу не називав потерпілому, тому здивований, що останній таку знав. По дорозі до парку  ОСОБА_11  зустрів ОСОБА_16 , який відійшов до іншого магазину, та повідомив такому, що має в парку зустріч, після чого  ОСОБА_16  пішов разом з ним. Підійшовши до зупинки громадського транспорту, він передзвонив до ОСОБА_14  та попросив вказати йому номер телефону особи, з яким він спілкувався по її мобільному телефоні до цього. Здійснивши дзвінок до вищевказаної особи, помітив особу з телефоном в руках, зрозумів, що це потерпілий, неподалік стояло ще 2-3 осіб, відтак, припускає, що вони були разом з ОСОБА_10 , однак стверджувати не може. На прохання  ОСОБА_11  вибачитись та розійтись, потерпілий, з його слів, єхидно усміхнувся та не забажав так вчиняти. Після чого  ОСОБА_17 , помітивши події, які відбувались, відвів потерпілого в сторону,  ОСОБА_11 , повернувшись, помітив, що ОСОБА_16  лежить на землі.  ОСОБА_11  в цей момент подумав, що невідома йому на той час особа (потерпілий) наносить тілесні ушкодження ОСОБА_16  та, підійшовши до них, розпочав бійку з потерпілим. В подальшому,  ОСОБА_11  впав на коліна, та помітивши, що збоку лежить ОСОБА_16 , з метою захисту, дістав з кишені ніж та здійснив декілька ударів ножем потерпілому в область живота, пригадує два удари. Зрозумівши, що поранив потерпілого, він відставив ніж в сторону, та наніс потерпілому ще удар в ногу, після чого потерпілий впав на землю разом з обвинуваченим. Піднявшись з землі,  ОСОБА_11 , побачив, що неподалік стоїть невідомий йому чоловік, який намагався відтягнути перед тим ОСОБА_18 ,  ОСОБА_11  направився до незнайомця, тримаючи при цьому в руках ніж та попередивостаннього, щоб той залишався на місці та не ліз до нього, після чого незнайомий йому чоловік втік в сторону парку. Повенувшись,  ОСОБА_11  побачив, як потерпілий, тримаючи руку в області живота, оперся на поручні та попрямував до своєї машини, а ОСОБА_11 попрямував у двір, де його очікувала до цього ОСОБА_14 . ОСОБА_16 в цей момент вже не було на місці події. Щодо ножа, який він мав із собою повідомив, що такий він купив цього ж дня, ще до розмови з потерпілим ОСОБА_10 , оскільки їм з ОСОБА_19 потрібно було порізати закуску до алкоголю, також пояснив, що ніж в нього був, ще до цього дня, оскільки, він є двірником та використовує його в роботі. На уточнюючі запитання суду також показав, що достеменно пригадати куди після події він дів ніж не може. Також пояснив, що ушкодження наносив потерпілому з метою самозахисту, оскільки потерпілий значно більший зростом, в ході того, як вони сцепились між собою в бійці, міг також нехотячи поранити потерпілого. В судових дебатах, визнав нанесення тілесних ушкоджень, однак, зазначив, що умислу на вбивство потерпілого не мав, щиро кається у вчиненому.
		Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, іншими документами, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які суд вважає належними та допустимими доказами.
		Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази:
		-допитаний у судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_10  суду показав, що 27.10.2020 року у нього була домовленість з ОСОБА_14 , з якою він знайомий з липня 2020 року та перебував у дружніх відносинах, про те, щоб забрати її з вул.Героїв УПА у м.Львові та відвезти додому на своєму автомобілі. Зателефонувавши до ОСОБА_14 , слухавку підняв незнайомий йому чоловік, з яким в ході телефонної розмови почалась словесна перепалка та який запропонував йому зустрітись поблизу парку на вул.Героїв УПА у м.Львові для з`ясування особистих відносин. Діставшись до місця призначення, ОСОБА_10 зателефонував, як згодом вияснилось, до ОСОБА_11 та повідомив, що він перебуває на зупинці громадського транспорту поблизу будинку №80 на вул.Героїв УПА у м.Львові, після чого до нього підійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_16 . На прохання ОСОБА_16 вони відійшли близько двадцяти метрів від зупинки громадського транспорту та між ними продовжилась розмова на підвищених тонах, під час розмови з ОСОБА_16 він відчув перший удар в свою сторону, не зрозумівши від кого такий відбувся, а вже при другому завданні йому удару, побачив ОСОБА_11 . Йому вдалось відштовхнути обвинуваченого в сторону, а в цей час його (потерпілого) відштовхнув ОСОБА_16 , а ОСОБА_11 піднявся з землі та знову підійшов до нього та почав наносити удари ножем в різні ділянки його тіла, вони разом з ОСОБА_11 впали на землю, ОСОБА_16 в цей час відтягнув якийсь перехожий, люди почали кричати «поліція», піднявшись з землі ОСОБА_11 відійшов в сторону та попрямував в сторону вул. Героїв УПА, а він, опершись на поручні та розуміючи, що швидка медична допомога не прибуде на місце події досить швидко та зважаючи на наявні у нього тілесні ушкодження, сів у свій автомобіль та поїхав у лікарню, що по вул. Миколайчука у м. Львові, де йому надали кваліфіковану медичну допомогу.
		-свідок  ОСОБА_16 в судовому засіданні показав суду, що 27.10.2020 року перебували у парку по вул.Героїв УПА у м.Львові з ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , яка є знайомою ОСОБА_11 та проводила з ним разом час, розпивали алкогольні напої, в ході чого ОСОБА_11 неодноразово розмовляв по телефону ОСОБА_14 , як згодом виявилось з ОСОБА_10 , однак про що саме вони розмовляли йому відомо не було. В подальшому, ОСОБА_11 в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 повідомив такому адресу, за якою вони перебували, після чого зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що він знаходиться на місці домовленої зустрічі по вул.Героїв УПА у м.Львові. Помітивши ОСОБА_10 , ОСОБА_16 підійшов до нього та розпочав спілкування з ним, однак такий не реагував на його слова та почав конфлікт з ОСОБА_11 , який підбіг до них. В подальшому, між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зав`язалась бійка, в ході якої вони валялись на землі, після чого він відштовхнув ОСОБА_10 в сторону від ОСОБА_11 та просив його заспокоїтись. Після цього, ОСОБА_11 напав на ОСОБА_10 та завдав декілька ударів ОСОБА_10 , ОСОБА_16 в цей час утримував за плече потерпілого, щоб припинити бійку. Щодо ножа, яким ОСОБА_11 наносив удари потерпілому, свідок ОСОБА_16 вказав, що під час бійки не бачив у ОСОБА_11 ножа, оскільки було вже темно, звідки він такий взяв не знає, як і не знає куди такий подів після події.
		-свідок  ОСОБА_20  в судовому засіданні показав суду, що восени 2020 року він дійсно працював на вул.Героїв УПА у м.Львові, прокладаючи бруківку, однак, подій цього дня не пам`ятає, як не пам`ятає, ні потерпілого, ні обвинуваченого. (т.2.а.с.235-238).
		-Експерт  ОСОБА_21 в судовому засіданні підтримав виконані ним висновки експерта та показав суду, що 12.11.2020 року була проведена судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_10 , оскільки до цього часу він перебував у реанімаційному відділені лікарні, при проведенні такої ним враховувалась також і медична карта пацієнта, яка оглядалась в присутності потерпілого, за його згодою. Показав також, що спричинені ОСОБА_10 тілесні ушкодження були нанесені гострим предметом, однак ідентифікувати предмет по рані він не може, та могли призвести до смерті особи, однак йому вдалось самостійно дістатись до лікарні та залишитись живим, що могло бути спричинено станом шоку. 
		- протокол огляду місця події від 27.10.2020 року, з якого вбачається, що старшим слідчим Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 27.10.2020 року оглянуто відкриту ділянку місцевості за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА та слідів РБК на момент огляду не виявлено. В ході огляду було виявлено камери відео спостереження, які знаходяться на фасаді закладу «Смачні сезони». 
		- протокол додаткового огляду місця події від 28.10.2020 року з фото таблицею до такого за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА, 80, з якого вбачається, що 28.10.2020 року старшим слідчим СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_23 проведено додатковий огляд місцевості, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА. Ліворуч вздовж вулиці (від початку нумерації), знаходиться проїжджа частина із двома смугами для руху транспорту. Праворуч знаходиться тротуар, біля будівлі із надписом «Смачні сезони», на тротуарній частині проводяться ремонтні роботи. За зоною закінчення ремонтних робіт знаходиться зупинка громадського транспорту. Біля зупинки громадського транспорту знаходиться мала архітектурна форма. Праворуч МАФу розпочинається паркова зона, що відгороджена від тротуарної зони. Вхід до паркової зони здійснюється по забетонованій доріжці, праворуч якої розташована будівля «Смачні сезони», ліворуч знаходиться дошка оголошень та невелике загородження вздовж доріжки, довжиною близько 7 м., за огородженням знаходиться ліхтар. Ліворуч за огородженням є паркова зона з деревами та рослинним покривом, грунт прикритий щільним шаром листя. Бетонна стежка переходить в покриття з плит та повертає ліворуч. Прямо знаходиться «О-подібне» перехрестя, що робить зонування вказаної паркової зони. Від входу в паркову зону прямо знаходиться бетонний забор, трохи далі біля нього знаходиться дитячий майданчик, який на момент огляду не огороджений. Вхід до майданчика здійснюється через грунтову стежку. Від «О-подібного» перехрестя праворуч бетонової доріжки розходяться «Ш-подібно». Від кожної з вказаних доріжок є вільний вихід до проїжджої частини, вихід до проїжджої частини, вихід до якої відділений бетонним підйомом, що розмежовує паркову зону від тротуару. По всій площі паркової зони є листяні дерева і трав`янисті покриття грунту. Грунт покритий щільним шаром листя. Камери відео нагляду в парковій зоні відсутні (т.2 а.с.203-212).
		- протокол огляду місця події від 27.10.2020 року, з якого вбачається, що старшим слідчим Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 27.10.2020 року оглянуто приміщення кабінету санітарного пропуску у ЛКП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» по вул.Миколайчука, 9 у м.Львові, у якому знаходився одяг, а саме: штани синього кольору з поясом чорного кольору, з лівої сторони у верхній частині знаходилась пляма розміром 10х5 см.; футболка чорного кольору, на якій з правої сторони знаходилась діра, з лівої сторони футболки знаходились 3 діри, а також речовина бурого кольору; светр синього кольору із полосками чорного кольору марки ТЕЕХХ, розмір XL, з лівої сторони на якому знаходилось 2 діри, з правої сторони на задній частині якого знаходились 2 діри; кросівки чорного кольору 5 G-HWEC.;
		- протокол огляду місця події від 27-28.10.2020 року з схемою та фото таблицею до такого, з якого вбачається, що старшим слідчим Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 27-28.10.2020 року оглянуто автомобіль марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований з правої сторони головного входу, якщо виходити з приміщення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул.Миколайчука у м.Львові. Автомобіль марки «Renault» знаходився на 4-х колесах, які на момент огляду не пошкоджені. При візуальному зовнішньому огляді на транспортному засобі на лівій передній фарі виявлено 2 краплі бурого кольору. При огляді салону автомобіля, на водійській дверці знаходились краплі речовини бурого кольору, на панелі приборів знаходився мобільний телефон в корпусі білого кольору, який на момент огляду був виключений. Також, на лобовому склі знаходилось вікно заднього виду із відео камерою. На передніх кріслах знаходились автомобільні чохли. На водійському чохлі знаходились сліди РБК. На передньому пасажирському сидінні знаходилась пляшка ємністю 1 л. з назвою «Coca-Cola». У задній частині транспортного засобу, а саме на пасажирських сидіннях знаходився чохол та підголовники з чохлами. З лівої сторони за кріслом водія на порозі знаходились сліди РБК, які також знаходились на резиновому коврику;
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину з фототаблицею до такого від 28.10.2020 року, яким підтверджується, що ОСОБА_11 було затримано о 03 год. 50 хв. 28.10.2020 року у службовому кабінеті №11 Франківського ВП ГУНП у Львівській області за адресою: м.Львів, вул.Генерала Чупринки, буд.65, у зв`язку з тим, що 27.10.2020 року близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи по вул.Героїв УПА, 80 у м.Львові, наніс ножові удари в область грудної клітки ОСОБА_10 . Під час затримання виявлено та вилучено мобільний телефон «Ксіомі», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , куртка чорного кольору з вставкою сірого кольору «Herrina», кофта чорного кольору, спереду з надписом «Amsterdam», футболка «Galaxy», джинсові штани темно-синього кольору LS.LVVANS Classic de min 1997, на правій штанині знаходились 2 плями бурого кольору, та 2 плями на колінах з грунтом, змиви з рук, зрізи з нігтьових пластин, взуття «Leather Uppers»;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.10.2020 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_24 впізнала особу, зображена на фото №3, яка відповідно до довідки до вказаного протоколу від 28.10.2020 року являється ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.10.2020 року, як особу, яка купувала у неї ніж 27.10.2020 року;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання від 28.10.2020 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_20 28.10.2020 року показав на особу під номером 3 зліва направо, який являється ОСОБА_11 ;
		- висновок експерта №282/20, проведений у період часу з 12.11.2020 року по 16.11.2020 року, згідно з яким, виявлено наступні тілесні ушкодження: 
		-проникаюча колото-різана рани грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця; 
		-проникаюча колото-різана рана грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; 
		-не проникаюче поранення в паховій ділянці справа, множинні не проникаючі колото-різані рани грудної клітки зліва; 
		-різана рана верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вказані ушкодження могли утворитись 27 жовтня 2020 року від дії гострого предмету, яким міг бути клинок леза ножа, не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту;
		- висновок експерта №6966 від 22.12.2020 року за результатами проведення криміналістичної експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них - на куртці та светрі потерпілого ОСОБА_10 виявлено волокна бавовни синього кольору з нерівномірним розподілом барвника, які мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу тканини штанів підозрюваного ОСОБА_11 ; на куртці, штанах та джемпері ОСОБА_11 виявлено волокна вовни світло-сіро-синього кольору та поліефірні волокна світло-коричневого кольору, які мають спільну родову належність з відповідними волокнами, що входять до складу трикотажу светра ОСОБА_10 ;
		- висновок експерта №1551/2020-ім, який проведено у період з 26.11.2020 року по 30.11.2020 року та з якого вбачається, що кров від гр. ОСОБА_10 , 1973 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров від гр. ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; у слідах на гумовому килимку, вилученому з автомобіля Рено Симбол, виявлено кров людини та антигени А і Н, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі і від гр. ОСОБА_10 ;
		- висновок експерта №1554/2020-ім, який проводився у період з 20.11.2020 року по 26.11.2020 року та з якого вбачається, що кров громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; в слідах на марлевому тампоні зі змивом з лівої передньої фари №1 (об`єкт №1), на марлевому тампоні зі змивом з лівої передньої фари №2 (об`єкт №2), на марлевому тампоні зі змивом РБК з дверки водія (внутрішня сторона) (об`єкт №3), на марлевому тампоні зі змивом РБК із заднього лівого порога дверки автомобіля (об`єкт №4), на марлевому тампоні зі змивом РБК з порога дверки водія №1 (об`єкт №5), на марлевому тампоні зі змивом РБК з порога дверки водія №2 (об`єкт №6), змивів, вилучених 27.10.2020 року під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлена кров людини та антигени А, Н, крім того в слідах об`єктів №4,5 - ще ізогемаглютинін анти-В, що може походити від будь-якої людини з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі і від громадянина ОСОБА_10 , та не може походити від громадянина ОСОБА_11 ;
		- висновком експерта №1549/2020-ім, який проводився у період з 18.11.2020 року по 30.11.2020 року, яким підтверджується, що кров громадянина ОСОБА_10 , 1973 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; в слідах на чохлі з автомобільного сидіння (об`єкти №1,2,3,4,5), вилученого при огляді автомобіля - виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, що може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові, в тому числі і від ОСОБА_10 , та не може походити від ОСОБА_11 ; в слідах на чохлі з автомобільного сидіння (об`єкти №6,7), вилученого при огляді автомобіля - виявлена кров людини та антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0, що можуть походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі і від ОСОБА_10 ; в слідах на чохлі автомобільного підголівника (об`єкт №8), на чохлі автомобільного підголівника (об`єкт №9), на чохлі автомобільного підголівника (об`єкт №10), на чохлі автомобільного підголівника (об`єкт №11), вилучених при огляді автомобіля - крові не виявлено;
		- висновок експерта №1548/2020-ім, який проводився у період з 16.11.2020 року по 19.11.2020 року та яким підтверджено, що кров громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; у слідах на двох марлевих тампонах (об`єкти №1,2) зі змивом з правої та лівої руки гр. ОСОБА_11 , виявлена кров людини; антигени А,В,Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені, тому висловитись про групову належність крові неможливо;
		- висновок експерта №1552/2020-ім, який проводився у період з 16.11.2020 року по 19.11.2020 року та яким підтверджено, що кров громадянина ОСОБА_10 , 1973 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; у слідах на частині сухого листя (об`єкт №1), вилученого під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлена кров людини групи А ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, яка може походити від будь-якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі і від гр. ОСОБА_10 ;
		- висновок експерта №1868/2020-ім, який проводився у період з 18.12.2020 року по 24.12.2020 року та яким підтверджено, що кров громадянина ОСОБА_10 , 1973 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; в слідах на светрі (об`єкти №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11), на футболці (об`єкти №12,13,14,15), на штанах (об`єкти №16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28), на парі кросівок (об`єкти №29,30,31), - одязі ОСОБА_10 виявлена кров людини та антигени А.Н, крім того в слідах об`єктів №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,17,21,26,28 - ще ізогемаглютинін анти-В ізосерологічною системою АВ0, що може походити від потерпілого ОСОБА_10 або від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВ0 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_11 ;
		- висновок експерта №1867/2020-ім, який проводився у період з 18.12.2020 року по 24.12.2020 року та яким підтверджено, що кров громадянина ОСОБА_10 , 1973 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров громадянина ОСОБА_11 , 1975 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; в слідах на куртці (об`єкти №1,3,4,6,7), на кофті (об`єкти №10,11), на джинсах (об`єкт №16) - одязі ОСОБА_11 , виявлена кров людини та антигени А.Н, що може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_10 , і не може походити від підозрюваного ОСОБА_11 ; в слідах на куртці (об`єкти №5,8), на кофті (об`єкт №14), на джинсах (об`єкт №19), - одязі ОСОБА_11 , виявлена кров людини та антиген Н; антигени А. В та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені. Таким чином, можна припустити, що кров, виявлена у вищевказаних слідах може походити від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0, в тому числі і від гр. ОСОБА_11 та не може походити від гр. ОСОБА_10 ; в слідах на куртці (об`єкт №2), на кофті (об`єкти №9,12,13), на футболці (об`єкт №15), на джинсах (об`єкти №17,18), одязі ОСОБА_11 , виявлена кров людини. Антигени А, В та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, тому висловитись про групову приналежність крові неможливо;
		- протокол огляду речей від 28.10.2020 року, а саме: 1) речей, вилучених при особистому обшуку ОСОБА_11 під час його затримання за підозрою у вчиненні злочину (одяг підозрюваного ОСОБА_11 ): куртка з балонової тканини темно-сірого кольору з візерунком у вигляді шестикутників сірого кольору, спереду застібається на пластмасовий замок, в нижній частині куртки спереду наявні дві врізні кишені; кишені пусті; підкладка куртки синтетична, у вигляді сіточки темно-сірого кольору; з середини до куртки пришитий капюшон із тканини сірого кольору; куртка забруднена; внизу на передній лівій половині наявне наскрізне пошкодження, лінійної форми; по всій поверхні куртки, зокрема на передній її частині, біля замка, на капюшоні, на підкладці куртки, наявні плями речовини бурого кольору, різної величини та форми; кофта з тканини чорного кольору, спереду із наклейкою із зображенням будинків та написами білого, сірого та синього кольорів; кофта забруднена; на зовнішній поверхні кофти (спереду та ззаду) наявні плями речовини бурого кольору, різної величини та форми, окрім цього наявна пляма речовини бурого кольору на лівому рукаві кофти;футболка з тканини сірого кольору, спереду та ззаді на якій наявні наклеєні написи білого кольору на іноземній мові; футболка забруднена; спереду на футболці наявні жовто-сірі плями;штани (джинси) темно-синього кольору, спереду застібаються на металевий ґудзик та металевий замок; штани брудні, з наявними нашаруваннями ґрунту; на штанах наявний ремінь чорного кольору із металевою пряжкою; на передній та задній зовнішній поверхні штанів наявні плями речовини бурого кольору;
		2) речей, вилучених під час огляду місця події приміщення оглядового кабінету КНП ЛШМД» за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9 (одяг потерпілого ОСОБА_10 ): светр з тканини у вигляді поперечної смужки сірого, голубого, синього та темно- синього кольорів; на светрі наявні механічні лінійні, наскрізні пошкодження, зокрема на передній половині з лівої сторони, на задній половині з правої сторони та на лівому рукаві; по усій поверхні светра наявні плями речовини бурого кольору, різних розмірів та форми; футболка з тканини чорного кольору, на передній поверхні якої наявна кишеня з білою вставкою; також наявні білі вставки на комірі та рукавах; на футболці наявні механічні лінійні, наскрізні пошкодження, зокрема на передній половині з лівої сторони. на задній половині з правої сторони; по усій поверхні футболки наявні плями речовини бурого кольору, різних розмірів та форми; штани з тканини синього кольору, утеплені із внутрішньої сторони, спереду застібаються на пластмасовий ґудзик та металевий замок; штани брудні; на штанах наявний ремінь чорного кольору із металевою пряжкою; по всій зовнішній поверхні штанів, як спереду так і ззаду, наявні плями речовини бурого кольору, різних розмірів та форми; пара кросівок з тканини чорного кольору з наявними написами червоного та білого кольорів, спереду зашнуровані на чорні шнурівки; підошва гумова, чорного кольору; кросівки забруднені; на кросівках наявні плями речовини бурого кольору. різних розмірів та форми;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 08.12.2020 року у службовому кабінеті №22 СУ ГУНП у Львівській області та за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 80 за участю підозрюваного  ОСОБА_11 , який повідомив, що за вказаною адресою приблизно о 17:00 год. він знаходився із своєю знайомою ОСОБА_25 той час до неї на мобільний телефон постійно хтось телефонував і вона передала йому трубку, щоб він поговорив із даною особою. Під час розмови між ними виникла суперечка, в ході якої співрозмовник повідомив, що приїде за їхнім місцезнаходженням. Після чого, зрозумівши, що дана особа незабаром може приїхати , ОСОБА_11 передав грошові кошти ОСОБА_19 та попросив останню придбати в магазині ножа, що остання і зробила, передавши ножа ОСОБА_11 , який він сховав у свою куртку. Після чого до них підійшов сусід ОСОБА_11 - ОСОБА_16 . У даний час на мобільний телефон надійшов дзвінок від вищезазначеної особи, яка повідомила, що прибула на місце (як встановлено ОСОБА_10 ) та знаходиться на зупинці громадського транспорту. ОСОБА_11 повідомив, що зараз підійде до нього, ОСОБА_16 направився разом з ОСОБА_11 на зустріч до ОСОБА_10 , ОСОБА_19 залишилась на місці. Зустрівшись на пішохідній ділянці поблизу будинку №80 по вул.Героїв УПА у м.Львові, ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_10 , щоб останній вибачився перед ним за образливі слова в його сторону, на що останній відмовився. В цей час ОСОБА_10 відвів в сторону (2-3 м.) ОСОБА_26 та між ними почалася розмова, ОСОБА_11 залишився стояти. Через декілька секунд побачив, що ОСОБА_26 лежить на землі, в цей час він підбіг до ОСОБА_10 та між ними почалась боротьба під час якої вони впали на землю під час даної боротьби він витягнув ніж із своєї кишені та наніс 2-3 удари ОСОБА_27 в ділянку живота, після чого встав, а ОСОБА_28 залишився лежати. На запитання ОСОБА_11 повідомив, що може показати на місці події, як саме відбувалися події, хто де знаходився та відтворити обстановку подій. Після чого о 13:28 год. відеозапис було призупинено та учасники направились на місце, яке вказав ОСОБА_11 . Відеозапис відновлено о 13:51 год. усі учасники прибули на місце, на яке вказав підозрюваний ОСОБА_11 , а саме за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА, 80 . ОСОБА_11 вказав місце, де він зустрівся із потерпілим ОСОБА_29 та за допомогою статиста, якого він розташував на місце ОСОБА_30 , ОСОБА_31 повідомив, як відбувалась розмова, після чого вказав, що ОСОБА_26 та ОСОБА_28 відійшли на відстань 2-3 м. та через декілька секунд він побачив, як ОСОБА_26 лежить на землі та його відтягує третя особа (йому не відома) та змоделював побачене за допомогою манекена. Після того він підбіг та вчепився у ОСОБА_30 , з яким вони обоє впали на коліна, в цей час він витягнув ножа із кишені своєї куртки та наніс 2-3 удари в область живота ОСОБА_30 , що змоделював та відтворив механізм нанесення за допомогою статиста. Після нанесення ударів він встав на ноги, побачив, що третя особа втекла з місця події, ОСОБА_26 направився в сторону будинку АДРЕСА_2 , а потерпілий ОСОБА_28 піднявся та схилився на металеву огорожу. Після цього ОСОБА_31 направився у сторону будинку №78 по вул.Героїв УПА у м.Львові, ніж викинув десь по дорозі.
		Відеозапис слідчого експерименту переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.
		- протокол проведення слідчого експерименту від 21.12.2020 року у м.Львові по вул.Героїв УПА, 80 за участю потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив, що 27.10.2020 року близько 17:30 год. , коли він прибув за вказаною адресою, вийшов з автомобіля, запалив цигарку, в цей час до нього підійшов невідомий йому чоловік (на даний час встановлений, як ОСОБА_16 ), який попросив його відійти в сторону поговорити, перед тим запитавши, чи він « ОСОБА_32 ». Після цього, вони спільно із ОСОБА_16 відійшли в сторону паркової зони, приблизно 10 метрів, де почали спілкуватись, в цей час він відчув різкий біль в паху з права, розвернувшись побачив невідомого чоловіка (на даний час встановлений, як ОСОБА_11 ), який замахнувся в його сторону правою рукою, в якій тримав ніж та намагався нанести йому удар в область грудної клітки, однак він своєю лівою рукою заблокував удар, схопивши його за руку, якою він намагався нанести удар, а іншою рукою взяв за комір куртки та відштовхнув від себе, від чого ОСОБА_11 впав на землю. В цей час ОСОБА_16 , який знаходився позаду нього, своєю правою рукою здійснив захват його шиї та потягнув його на себе, внаслідок чого вони обидва впали на землю. ОСОБА_10 впав на землю обличчям до низу, зверху на нього впав ОСОБА_16 , який продовжував здійснювати захват. Окрім цього, ОСОБА_10 вказав, що під час того, як ОСОБА_16 його відтягнув та здійснював захват шиї, до нього підбіг ОСОБА_11 та ще наніс декілька ударів ножем у ділянку грудної клітки. Всі вказані удари ОСОБА_10 відтворив. В подальшому, нападники почувши крики перехожих, його відпустили та він побачив як вони спільно направились в сторону буд. АДРЕСА_2 . Він в цей час піднявся та сівши у власний автомобіль, направився у медичний заклад. 
		Відеозапис слідчого експерименту переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.
		- протокол проведення слідчого експерименту від 05.11.2020 року у м.Львові по вул.Героїв УПА, 80 за участю свідка  ОСОБА_16 , який показав місця, де відбувалися події 27.10.2020 року близько 17:30 год., а саме територія парку позаду магазину по вул.Героїв УПА у м.Львові. Свідок повідомив, що він прийшов у вищезазначений парк випити пиво разом із своїм знайомим ОСОБА_33 , останній постійно говорив по телефону на підвищених тонах. Підійшовши до парку, ОСОБА_16 побачив, що на куті поруч з магазином стоять невідомі люди, близько 2-3 чоловік та показав, де вони стояли. Серед даних чоловіків був ОСОБА_34 , якого ОСОБА_16 відвів в сторону, показав місце куди відвів, та почав з ним спілкуватися. В подальшому, до них підбіг ОСОБА_11 . Свідок показав за допомогою статистів, як ОСОБА_11 підбіг ззаду з лівої сторони від нього та накинувся на потерпілого. В подальшому між ними двома почалась бійка, вони валялися на землі, рухи у них були в хаотичному порядку та хто куди наносив удари він не бачив. В подальшому, ОСОБА_16 відштовхнув потерпілого в сторону, показав місце, куди саме відштовхнув та просив його заспокоїтись. Тоді ОСОБА_33 піднявся і підбіг до місця, де лежав потерпілий і накинувся на нього. Свідок продемонстрував, як саме накинувся ОСОБА_33 та повідомив, що в подальшому забрав його в сторону та просив заспокоїтись. В подальшому свідок показав місце, де лежав потерпілий і в яку сторону вони разом з ОСОБА_33 попрямували після вказаної події. Також зазначив, що особи, які приїхали із потерпілим участі у бійці не брали і весь час стояли збоку, поруч із магазином, ножа у ОСОБА_33 він не бачив.
		Відеозапис слідчого експерименту переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з якого вбачається, що 28.10.2020 зареєстровано кримінальне провадження №12020140080001626 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, короткий виклад обставин: 27.10.2020 року у Франківський ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення із ТП №3 про те, що 27.10.2020 року близько 17 год. 30 хв., невідома особа, перебуваючи по АДРЕСА_2 , під час сварки на невстановленому грунті, умисно, свідомо, допускаючи настання смерті ОСОБА_10 , завдала йому удари ножем в область грудної клітки, чим спричинила тяжкі тілесні ушкодження. Долучений прокурором до матеріалів кримінального провадження суд вважає електронною базою даних, вказаний витяг засвідчує факт внесення відомостей до ЄРДР і належність та допустимість доказів, отриманих після внесення вказаних відомостей до реєстру.
		- постанову слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_35  від 28.10.2020 року, якою мобільний телефон марки «Самсунг А10» в корпусі чорного кольору та сім-карту мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року;
		- постанову слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 від 28.10.2020 року, якою мобільний телефон марки «Астро», ІМЕІ: НОМЕР_7 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року.
		- постанову слідчої СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_36  від 28.10.2020 року про визнання та долучення до кримінального провадження речовими доказами змиви РБК з лівої передньої фари, змив РБК з дверки водія із внутрішньої сторони, змив РБК із заднього лівого порогу дверки автомобіля, змиви РБК з порога дверки зі сторони водія автомобіля, 5 ПЛС слідів рук, змивів з ручок дверей автомобіля, листя з РБК (біля сидіння водія), мікрооб`єкти з переднього пасажирського сидіння; мікрооб`єкти із заднього сидіння; одорологію; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору в чорному резиновому чохлі; мобільний телефон «Xiaomi» білого кольору; технічний паспорт на автомобіль «Renault Clio Symbol», д.н.з. НОМЕР_1 ; пляшку «Coca-Cola»; чохол з РБК; 2 автомобільні чохли та 5 підголовників; резиновий ковбик з РБК; штани; футболку; ремінь; кросівки; светр; мобільний телефон «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із сім-картами з номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_5 ; куртка чорного кольору із вставкою сірого кольору та логотипом «Herrina»кофта чорного кольору спереду з надписом «Amsterdam»; футболка сірого кольору з надписом «Galaxy» спереду; джинсові штани темно-синього кольору з логотипом «LS.Luvvans Clasic de min 1997» із двома плямами бурого кольору на правій штанині та двома плямами з грунтом на колінах; змиви з рук гр.. ОСОБА_11 , зрізи з нігтьових пластин гр.. ОСОБА_11 , змиви з рук гр.. ОСОБА_16 ; взуття чорного кольору з логотипом «Leather Uppers».
		-постанову начальника СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_37 від 28.10.2020 року, якою створено у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року слідчу групу у складі слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 , старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 , старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_23 , слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_38 , слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_36 , слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_39 , слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_40 ; старшим слідчої групи призначено слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 
		-постанову заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3  ОСОБА_41  від 28.10.2020 року, якою призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року у складі прокурорів Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ; старшим групи призначено прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_42 , якому доручено керувати діями інших прокурорів.
		-постанову слідчого СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_35  від 28.10.2020 року, якою призначено судово-медичну експертизу, до проведення якої залучено експертів ЛОБСМЕ та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження, їх локалізація та механізм утворення?; - який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень?; - чи могли вони утворитись 27.10.2020 року?; - чи могли дані тілесні ушкодження утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту?
		-ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 02.11.2020 року клопотання слідчого Франківського СВ ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_36 задоволено; надано слідчому Франківського СВ ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_36 дозвіл на проведення 27 жовтня 2020 року огляду автомобіля «Renault Clio Symbol» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 на праві власності ОСОБА_46 , з метою вилучення: 2 змивів РБК з лівої передньої фари, змиву РБК з дверки водія із внутрішньої сторони, змиву РБК із заднього лівого порогу дверки автомобіля, змивів РБК з порога дверки зі сторони водія автомобіля, 5 ПЛС слідів рук, змивів з ручок дверей автомобіля, листя з РБК (біля сидіння водія), мікрооб`єктів з переднього пасажирського сидіння, мікрооб`єктів із заднього сидіння, одорології, мобільного телефону «Sumsung» чорного кольору в чорному резиновому чохлі, мобільного телефону «Хiaomi» білого кольору, технічного паспорту на автомобіль «Renault Clio Symbol» д.н.з. НОМЕР_1 , пляшку «Coca-Cola», чохла з РБК, 2 автомобільних чохлів та 5 підголовників, резинового коврика з РБК.
		- рапорт ст. о/у Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_47 , зі змісту якого вбачається, що було здійснено огляд прилеглої території до місця події на предмет встановлення камер зовнішнього відео спостереження, котрі б могли зафіксувати обставини вчинення кримінального правопорушення, в ході чого було встановлено наступне: на фасаді кафе «Смачні Сезони» по вул.Героїв УПА у мЛьвові наявні зовнішні камери відео нагляду; при перегляді відео матеріалів встановлено, що камера не охоплює зокрема частину місця події та працює виключно на рух.
		-постанову слідчої Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_35 від 04.11.2020 року, якою призначено судову експертизу волокнистих матеріалів та виробів з них, до проведення якої залучено експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлено запитання: - чи є на одязі потерпілого ОСОБА_10 волокна-нашарування спільної родової (групої) належності з волокнами, з яких виготовлені матеріали одягу підозрюваного ОСОБА_11 .?; - чи є на одязі підозрюваного ОСОБА_11 волокна-нашарування спільної родової (групової) належності з волокнами, з яких виготовлені матеріали одягу потерпілого ОСОБА_10 .?
		-постанову слідчої Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_35  від 05.11.2020 року, якою призначено імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є на поверхні ватного тампону зі змивом РБК, кров людини?; - якщо так, то яка видова та групова належність виявленої крові?; - чи походить виявлена кров від ОСОБА_11 , ОСОБА_10 чи від іншої особи? Для дослідження експертам надано поліетиленовий пакет, у якому знаходиться резиновий коврик зі слідами РБК, що був виявлений та вилучений під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . 
		-постанову слідчої Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_35  від 05.11.2020 року, якою призначено імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є на поверхні ватного тампону зі змивом РБК, кров людини?; - якщо так, то яка видова та групова належність виявленої крові?; - чи походить виявлена кров від ОСОБА_11 , ОСОБА_10 чи від іншої особи? Для дослідження експертам надано паперовий конверт із 2 змивами з РБК на марлевий тампон із передньої лівої фари автомобіля, які вилучені 27.10.2020 року під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; паперовий конверт з 1 змивом з РБК на марлевий тампон із дверки водія із внутрішньої сторони автомобіля, який вилучений 27.10.2020 року під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; паперовий конверт із 2 змивами з РБК на марлевий тампон з порога дверки водія автомобіля, які вилучені 27.10.2020 року під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; паперовий конверт з 1 змивом з РБК на марлевий тампон із заднього лівого порога дверки автомобіля, який вилучений 27.10.2020 року під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
		-постанову слідчої Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_35  від 05.11.2020 року, якою призначено імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є на поверхні ватного тампону зі змивом РБК, кров людини?; - якщо так, то яка видова та групова належність виявленої крові?; - чи походить виявлена кров від ОСОБА_11 , ОСОБА_10 чи від іншої особи? Для дослідження експертам надано поліетиленовий пакет, синього кольору, у якому знаходиться два автомобільних чохли та два автомобільних підголовники, що були виявлені та вилучені під час огляду місця події, а саме автомобіля марки «Renault Symbol», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
		-постанову слідчої Франківського ВП ГУНП у Львівській області  ОСОБА_35  від 05.11.2020 року, якою призначено імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР ЛОБСМЕ та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є на поверхні ватного тампону зі змивом РБК, кров людини?; - якщо так, то яка видова та групова належність виявленої крові?; - чи походить виявлена кров від ОСОБА_11 , ОСОБА_10 чи від іншої особи? Для дослідження експертам надано один паперовий конверт, в якому знаходяться ватні тампони із змивами з рук ОСОБА_11 
		-постанову першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_48  від 19.11.2020 року, якою доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у Львівській області.
		-постанову першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_48  від 19.11.2020 року визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року у складі: прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_49 , прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_50 , прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_51 , прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_52 
		-постанову заступника начальника управління - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_53  від 30.11.2020 року, якою призначено групу слідчих для здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року у складі: слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_54 , слідчого-криміналіства СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_55 
		-постанову слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_54  від 01.12.2020 року, якою призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року, виконання якої доручено експертам 5-го відділення КЗ ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», що за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.95, та на вирішення якої поставлено запитання: - чи страждає ОСОБА_11 на даний час яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то яким саме?; - чи страждав ОСОБА_11 під час вчинення інкримінованих йому дій яким-небудь психічним захворюванням, якщо так то яким саме?; - чи міг ОСОБА_11 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, під час вчинення інкримінованих йому діянь?; - чи потребує ОСОБА_11 застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
		-постанову слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_54 від 08.12.2020 року, якою призначено у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є кров людини на одязі (штанах синього кольору, футболці чорного кольору, светрі синього кольору з чорними полосами, чорних кросівках) потерпілого ОСОБА_10 , якщо так, то яка її групова належність, чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_10 , від підозрюваного ОСОБА_11 , чи від іншої особи?
		-постанову слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_54  від 08.12.2020 року, якою призначено у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, імунологічну експертизу, до проведення якої залучено експертів КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», та на вирішення якої поставлено запитання: - чи є кров людини на одязі (кутці чорного кольору із сірими вставками, кофті чорного кольору, футболці чорного кольору, темно-синіх джинсах) підозрюваного ОСОБА_11 , якщо так, то яка її групова належність, чи походить виявлена кров від потерпілого ОСОБА_10 , від підозрюваного ОСОБА_11 , чи від іншої особи?
		-заяву потерпілого ОСОБА_10 від 08.12.2020 року, якою ним долучено до матеріалів кримінального провадження №12020140080001626 Виписку із медичної карти стаціонарного хворого №26752.
		Процесуальні докази, наведені у вироку, які досліджені в судовому засіданні, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
		Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_11 вину не визнав за ч. 2 ст. 15 , ч.1 ст.115 КК України, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту та потерпілим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.
		Мотиви врахування та не врахування судом окремих доказів.
		Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно статей 85 та 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Стаття 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.
		Суд дотримався норм, визначених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.
		При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, статей 84, 85, 86, 89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.
		Так, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
		У ч.2 ст. 8 КПК України визначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч.5 ст.9 КПК України наголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.                                
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справи «Шенк проти Швейцарії», заява№ 10862/84, рішення від 12 липня 1988 року, § 45, 46; «Морейра Ферейра проти Португалії» (№ 2) [ВП], заява № 19867/12, рішення від 11 липня 2017 року;«Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).
		Національне судове провадження, коли йдеться про порушення захищеного Конвенцією права (з огляду на характер цього порушення), ЄСПЛ розглядає з позицій дотримання справедливого судового розгляду, що вирізняється не стільки прийнятністю певних доказів за національним правом, скільки тим, чи є провадження, включно із способом збирання доказів, справедливим у цілому («Хан проти Сполученого Королівства», заява № 35394/97, рішення від 12 травня 2000 року, § 34; «P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства», заява № 44787/98, рішення від 25 вересня 2001 року, § 76; «Аллан проти Сполученого Королівства», заява № 48539/99, рішення від 05 листопада 2002 року, § 42).
		Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).
		За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.
		Згідно з послідовною практикою ЄСПЛ необхідним елементом справедливості судового провадження є наявність в обвинуваченого можливості реалізувати своє право за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції шляхом безпосереднього допиту свідка в присутності судді, який ухвалює остаточне рішення у справі.
		Надані потерпілим  ОСОБА_10  показання, в яких він ретельно описав події, які мали місце 27.10.2020 є чіткими, послідовними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Так, потерпілий ОСОБА_10  в судовому засіданні пояснив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_11  у нього неприязні відносини. 27.10.2020після телефонної, словесної перепалки між ними, обвинувачений назначив йому зустріч по вул..Героїв УПА для з`ясування особистих стосунків. Поблизу будинку АДРЕСА_2 , до нього підійшли обвинувачений ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_16 . На прохання ОСОБА_16 вони відійшли близько двадцять метрів від зупинки громадського транспорту та між ними продовжилась розмова на підвищених тонах, під час розмови з ОСОБА_16 , він відчув удар, вже при другому завданні йому удару, побачив, що такі завдає ОСОБА_11 . Йому вдалось відштовхнути обвинуваченого в сторону, а в цей час його (потерпілого) відштовхнув ОСОБА_16 , а ОСОБА_11 піднявся з землі та знову підбіг до нього та почав наносити удари ножем в різні ділянки його тіла, вони разом з ОСОБА_11 впали на землю, в цей час хтось почав кричати «поліція», піднявшись з землі ОСОБА_11 відійшов в сторону та попрямував в напрямку вул. Героїв УПА, а він опершись на поручні попрямував до свого автомобіля.
		Надані потерпілим ОСОБА_10 показання не викликають сумніву у своїй достовірності та узгоджуються між собою й іншими доказами, яким надано оцінку в ході розгляду кримінального провадження. Зокрема, в ході слідчого експерименту потерпілий надав аналогічні показання та чітко ствердив, що обвинувачений декілька раз наніс йому удари ножем. Слід вказати, що наведені показання потерпілого, які суд бере до уваги та кладе в основу вироку підтверджуються сукупністю інших зібраних у справі доказів, зокрема свідок ОСОБА_16 , який був очевидцем завдання потерпілому тілесних ушкоджень чітко ствердив, як в судовому засіданні, так і під час слідчого експерименту, що обвинувачений перший підбіг до потерпілого та наніс удар, в наслідок чого потерпілий повалив обвинуваченого на землю, та після того, як свідок відтягнув ОСОБА_56 . В сторону, ОСОБА_11 знову підбіг та продовжив наносити удари, заперечив той факт, що коли ОСОБА_11 розпочав бійку та вперше завдав удар ОСОБА_10 , вони з потерпілим вже бились лежачи на землі. Окрім цього, показаннями експерта в судовому засіданні чітко простежується той факт, що ОСОБА_10 було заподіяно проникаюча колото-різана рани грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця; проникаюча колото-різана рана грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення; не проникаюче поранення в паховій ділянці справа, множинні не проникаючі колото-різані рани грудної клітки зліва; різана рана верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вказані ушкодження могли утворитись 27 жовтня 2020 року від дії гострого предмету, яким міг бути клинок леза ножа, не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту.
		За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.
		Суд вважає, що показання, надані свідком ОСОБА_16 в частині, що стосуються місця, часу вчинення кримінального правопорушення, учасників вказаної події, розвитку події, є чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням, у наведеній частині, суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів. 
		Щодо часткових розбіжностей між показаннями обвинуваченого та свідка в частині того, що обвинувачений зазначив, що коли він припинив бійку з потерпілим та відійшов від нього, свідка ОСОБА_16 він вже на місці події не бачив, а зустрів такого вже в дворі свого будинку після події; свідок ОСОБА_16 ж, і під час слідчого експерименту, і в судовому засіданні, пояснив, що після припинення бійки, відвів обвинуваченого в сторону на 1,5 метра, притримуючи останнього за лікоть, а в подальшому вони обидвоє попрямували в сторону будинку, де проживав обвинувачений, потерпілий також ствердив, що бачив, як обвинувачений та ОСОБА_16 пішли в протилежному від нього напрямку. Вказані розбіжності, на думку колегії суддів, є такими, що не впливають на суть обвинувачення та його кваліфікацію, оскільки, в будь-якому випадку, не підтверджують того, що ОСОБА_11 , після того, як відійшов від потерпілого та побачив, що останній живий, піднявся на ноги, продовжував вчиняти будь-які активні дії для того, щоб позбавити життя ОСОБА_10 . 
		В судовому засіданні встановлено, що зі свідком ОСОБА_16   в обвинуваченого приятельські відносини; зі свідком  ОСОБА_20  - у обвинуваченого відносини ніякі, а відтак, у свідків відсутні підстави наговорювати на обвинуваченого.
		Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив, що з плином часу не пам`ятає ні потерпілого, ні обвинуваченого, ні обставин події.   
		Таким чином, судом встановлено, що показання свідка ОСОБА_20 , ні прямо, ні опосередковано не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_11 до вчинення будь-якого злочину, а відтак судом до уваги не беруться.
		В судових дебатах прокурор зазначив, що протоколом пред`явлення особи для впізнання від 28.10.2020 року за участі свідка  ОСОБА_20 підтверджується те, що ОСОБА_20 під номером 3 зліва направо впізнав ОСОБА_11 , як особу, яка брала участь у бійці 27.10.2020. Суд не погоджується із зазначеними доводам прокурора та не бере такий протокол до уваги, оскільки, зі змісту вказаного протоколу дослівно вбачається лише те, що «  ОСОБА_20  впізнає особу під номером 3», якою відповідно до вказаного протоколу є  ОСОБА_11 ,однак, твердження про те, що ОСОБА_11 опізнаний, як особа, яка брала участь в бійці 27.10.2020 протокол не містить, а в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що не пам`ятає ні обвинуваченого, ні потерпілого, ні подій цього дня, а відтак, такий протокол пред`явлення особи для впізнання від 28.10.2020 також, ні прямо, ні опосередковано не підтверджують причетність обвинуваченого ОСОБА_11 до вчинення злочину.
		Також, надаючи оцінку протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.10.2020 року за участі свідка ОСОБА_24 , де остання ствердила, що особа, зображена на фото №3, яка згідно довідки до вказаного протоколу від 28.10.2020 року являється ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.10.2020 року купувала у неї ніж та який на думку сторонни обвинувачення підтверджує те, що ОСОБА_11 придбав ніж саме перед зустріччю з потерпілим, слід зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуваннюпід час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
		Покази свідка надані під час досудового розслідування фіксуються в протоколі допиту свідка з дотриманням ст. ст. 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224 КПК. Перед початком допиту свідка слідчий зобов`язаний встановити особу допитуваного свідка, зазначити адресу місця проживання, документ на підставі якого слідчий встановив особу свідка та ін. 
		Так, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про виклик в судове засідання для надання пояснень свідка ОСОБА_24 , яка могла б підтвердити, що 27.10.2020, незадовго до події співмешканка обвинуваченого ОСОБА_14 купувала в ОСОБА_24 ніж. Так, колегією суддів неодноразово здійснювались спроби виклику в судове засідання свідка ОСОБА_24 за адресою, яку повідомив прокурор, а саме: АДРЕСА_3 , а також засобами телефонного зв`язку, який вказав прокурор, шляхом скерування смс-сповіщення. Також, колегією суддів постановлялись ухвали від 04.02.2022 року, 21.03.2022 року про примусовий привід в судове засідання свідка  ОСОБА_24 , однак, такі ухвали виконані не були. Як вбачається зі змісту листа начальника ЛРУП №1 ВП №1 від 21.04.2022 №1708/41/09/01-22 та долученого рапорту ст..лейтенанта поліції ОСОБА_57 від 18.04.2022, які скеровані на виконання ухвали Франківського районного суду м.Львова від 21.03.2022 року про примусовий привід ОСОБА_24 під час неодноразового виходу на вказану адресу встановлено, що ОСОБА_24 за вказаною адресою ніколи не проживала і не проживає, даної громадянки власники зазначеної квартири не знають і місце її проживання їм не відоме. 
		Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, слідчим під час проведення допиту ОСОБА_24 , як свідка, її особа не встановлювалась, оскільки будь-яка інформація про документ на підставі якого слідчий встановив особу свідка в протоколі не зазначена. Зважаючи на зміст листа начальника ЛРУП №1 ВП №1 від 21.04.2022 №1708/41/09/01-22, долученого рапорту ст.лейтенанта поліції ОСОБА_57 від 18.04.2022, оглянутого в судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_24 , колегія суддів вважає, що протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.10.2020 року за участі свідка ОСОБА_24 не є допуститим доказом у справі, оскільки такий проведений з особою, яку слідчим не встановлено, місце проживання такої особи не підтверджене, відтак такий отриманий у спосіб не передбачений КПК, а відтак суд не бере такий до уваги.
		Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Сторона обвинувачення не забезпечила явку в судове засідання свідка ОСОБА_24 , як наслідок сторона захисту не змогла реалізувати своє право на її допит безпосередньо в суді, а суд вичерпав всі можливості, які надані суду для забезпечення явки свідка ОСОБА_24 до суду. Окрім цього, в подальшому сторона обвинувачення взагалі відмовилась від допиту даного свідка.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		Відповідно до вимог ч. 8 ст. 101 КПК України якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
		З приводу клопотання захисника, щодо визнання недопустимим доказу висновку експертизи №282/20 з підстав взяття до уваги експертом документів, які слідчим йому не надавались, а зокрема медичної картки потерпілого ОСОБА_10 , що є порушенням закону щодо порядку та форми його складення,а також з підстав того, що вступна частина висновку експерта не містить даних про номер кримінального провадження, кількість томів та листів справи, перелік об`єктів та зразків, що надійшла на експертизу, слід зазначити наступне. 
		Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до положень частин 1-3 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд,  зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		На підставі статей 3, 56 КПК потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілої є процесуальним джерелом доказу.
		Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпіла наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об`єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпіла не згодна надати наявні в її розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.      
		Крім того, у силу ч. 2 ст. 242 вказаного Кодексу призначення експертизи для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.
		Якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК. Водночас захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання, з урахуванням ст. 22 вказаного Кодексу слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і медичної документації.
		Таким чином, у наведеній ситуації, зважаючи на статті 22, 290, 412 КПК у їх взаємозв`язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було би невідкриття слідчими органами стороні захисту саме висновку експерта, що могло потягнути за собою визнання його недопустимим доказом на підставі ст. 87 зазначеного Кодексу. Разом із цим, безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконання ст. 290 КПК доступу до документів, які досліджував експерт, автоматично не ставить під сумнів допустимість висновку цього експерта. 
		Як установлено в цій справі, при ознайомленні в порядку ст. 290 КПК з матеріалами досудового розслідування, в тому числі з даними проведеної експертизи №282/20, сторона захисту не порушувала питання про надання їй доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано висновок. Під час судового слідства судом встановлено, що таку медичну документацію надав потерпілий добровільно. 
		Також, як вбачається з постанови слідчої СВ Франківського ВП ГУНП у Львівській області від 28.10.2020 року, якою призначено судово-медичну експертизу експерту скеровано матеріали кримінального провадження №12020140080001626 від 28.10.2020 року.
		Заявою потерпілого ОСОБА_10 від 08.12.2020 року підтверджується, що такий особисто, добровільно надав слідчому виписку із медичної карти стаціонарного хворого №26752.
		Також, будучи допитаним в судовому засіданні експерт  ОСОБА_21 , серед іншого пояснив, що 12.11.2020 року була проведена судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_10 , при проведенні якої ним враховувалась також і медична карта пацієнта, яка оглядалась в присутності потерпілого, за його згодою.
		Відтак, суд, відхиляє доводи сторони захисту про істотне порушення вимог вказаного Кодексу через незастосування заходів забезпечення кримінального провадження та взяття експертом до уваги медичну книжку потерпілого, яка, на думку сторонни захисту, експерту не надавалась.
		З огляду на викладене аргументи  захисника про недопустимість як доказу висновку експерта № 282/20 (щодо виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_10 ) на яких ґрунтується експертне дослідження, є неприйнятними.
		Аналогічна за змістом позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 754/14281/17 від 27.01.2020 року.
		Суд також визнає належними та допустимими доказами висновки експертиз, а сааме:висновок експерта №6966 від 22.12.2020; висновок експерта №1551/2020-ім; висновку експерта №1554/2020-ім; висновок експерта №1549/2020-ім; висновок експерта №1548/2020-ім, висновок експерта №1552/2020-ім, висновок експерта №1868/2020-ім; висновок експерта №1867/2020-ім.
		Наведені висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, на підставі постанов слідчого, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зробленому на підставі діючого законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Тому вказані висновки суд покладає в основу прийнятого рішення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає.
		Вказані висновки експертиз не суперечать вимогам КПК України, будь-яких підстав вважати, що вказані дослідження проведені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону відсутні.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 102 КПК  у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Як вбачається зі змісту  висновоку експерта №6966 від 22.12.2020; висновоку експерта №1551/2020-ім; висновку експерта №1554/2020-ім; висновоку експерта №1549/2020-ім; висновоку експерта №1548/2020-ім, висновоку експерта №1552/2020-ім, висновоку експерта №1868/2020-ім; висновоку експерта №1867/2020-ім. вказаних вимог законодавства експертами дотримано.
		Протоколи проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_16 , потерпілим  ОСОБА_10 , обвинуваченим ОСОБА_11 проведено із дотриманням вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України.
		Протоколи слідчих експериментів, відеозаписи яких переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, свідчать про те, що покази обвинуваченим ОСОБА_11 , потерпілим ОСОБА_10 , свідком ОСОБА_58 надавалися ініціативно і добровільно без будь-якого тиску.
		Отримання відомостей під час проведення слідчого експерименту є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії. Відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол, що у розумінні ч.2 ст.84 та п.3 ч.2 ст.99 КПК є документом (постанова Верховного суду від 04.08.2022 у справі №396/386/19). 
		Здійснюючи оцінку вказаних доказів, суд також зауважує, що протоколи слідчих експериментів за участю обвинуваченого, потерпілого та свідка не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_11 та не має вирішального значення у даному кримінальному провадженні та підтверджується сукупністю інших переконливих доказів (тобто відповідає критеріям оцінки, вказаним у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №197/433/15-к).
		Відтак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування був дотриманий процесуальний порядок проведення слідчих експериментів та забезпечено дотримання процесуальних гарантій, що виключають обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від обвинуваченого, потерпілого та свідка. Так, їм були роз`яснені їх процесуальні права, вони давали свої пояснення без будь-якого тиску, за вільним волевиявленням, за участю понятих та за умов застосування  відеозапису як складової судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження. За результатом проведення слідчих експериментів були складені відповідні протоколи, у яких відображено зміст події, їх підписано всіма учасниками, які не мали жодних зауважень. Зміст протоколів відповідає вимогам ч. 6 ст. 240 КПК.
		Відеозаписи слідчих експериментів були відтворениі у судовому засіданні, протоколи досліджено судом.
		За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Змістом ст.ст.8,9 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Що стосується Закону України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосування до інкримінованих обвинуваченому злочинів, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
		Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення обвинуваченого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими судом фактичними обставинами вчинених злочинів, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		Суд зазначає, що для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений злочин в обов`язковому порядку мають бути встановлені усі елементи складу злочину, зокрема, об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона, а обов`язок доведення наявності вказаних елементів покладається на сторону обвинувачення.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Обвинувальним актом ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що 27.10.2020 року близько 17:30 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поблизу будинку №80 по вул. Героїв УПА, у м. Львові, під час конфлікту з  ОСОБА_10 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, внаслідок словесної перепалки, яка переросла у бійку між ними, діючи з мотивів особистої неприязні до потерпілого, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, розуміючи та бажаючи настання тяжких наслідків, а саме смерті потерпілого ОСОБА_10 , витягнув із своєї кишені ніж, яким наніс декілька ударів в грудну клітку, в ділянку життєво важливих органів ОСОБА_10 , чим спричинив тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва з пошкодженням перикарду та лівого шлуночка серця, проникаючої колото-різаної рани грудної клітки справа з пошкодженням правого купола діафрагми та правої долі печінки, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, а також не проникаючого поранення в паховій ділянці справа, множинних не проникаючих колото-різаних ран грудної клітки зліва, різаної рани верхньої-середньої третини лівого передпліччя, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Після заподіяння ОСОБА_10 зазначених тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що його злочинний умисел на позбавлення життя потерпілого доведений до кінця, покинув місце події, відтак виконав усі дії, які вважав необхідними для позбавлення життя ОСОБА_10 , однак кримінальне правопорушення не було закінчено, оскільки потерпілому надано своєчасну кваліфіковану медичну допомогу. 
		Суд дійшов висновку про те, що вказана кваліфікація дій ОСОБА_11 неправильна, а тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України виходячи з наступного. ОСОБА_11 жодного разу не висловлював погрози вбивства на адресу ОСОБА_10 , заподіявши ножові поранення, відійшов від потерпілого в сторону перехожого, якого сприйняв, як особу яка хоче йому завдати ушкодження; коли перехожий втік, ОСОБА_11 , побачив, що потерпілий піднявся з землі, в цей час ОСОБА_16 взявши за ліколь ОСОБА_11 відвів на 1-2 метри в сторону. ОСОБА_11 побачив, як потерпілий стоячи оперся на поручень та в подальшому пішов в напрямку свого автомобіля, однак, ОСОБА_11 в цей час не вчиняв жодних активних дій для позбавлення життя потерпілого ОСОБА_10 , хоча об`єктивно мав таку можливість, оскільки, як встановлено в судовому засіданні силоміць його ніхто не утримував та жодних активних дій ні ОСОБА_16 , ні інші особи не чинили. 
		Суд бере до уваги і те, що при реальній можливості спричинити смерть ОСОБА_10 , з огляду на стан потерпілого, який не втратив свідомості, піднявся з землі, а не впав безпорадно, у обвинуваченого не було підстав вважати, що він досяг злочинної мети, а саме: заподіяв смертельного поранення. При цьому, ні потерпілий, ні інші особи, що знаходилися на місці скоєння злочину, не вчиняли активних дій, які б можна було розцінити як активну протидію злочинним діям, що завадили ОСОБА_11 довести свій умисел на вбивство до кінця. Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_11 після нанесення ударів ножем бачив, що потерпілий живий, і не вчинив ніяких інших дій по відношенню до потерпілого, а залишив місце вчинення злочину після того, як побачив, що потерпілий самотужки піднявся та пішов до свого автомобіля. Те, що ОСОБА_11 дійсно бачив, що потерпілий живий, піднявся з землі, оперся на поручень, та в подальшому пішов до свого автомобіля відповідає показам і потерпілого, який зазначив, що піднявся з землі, оперся на поручні та пішов до свого автомобіля, та побачив, як ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_59 попрямували в протилежний бік, так відповідає і показанням свідка ОСОБА_17 який також зазначив, що коли ОСОБА_11 відійшов від потерпілого, потерпілий ОСОБА_10 піднявся та попрямував в сторону авомобіля.
		Суд враховує і причину припинення злочинних дій ОСОБА_11 , а саме - досягнення мети у вигляді спричинення тілесного ушкодження.
		Суд не бере до уваги твердження прокурора про те, що завадив обвинуваченому довести свій умисел до кінця свідок ОСОБА_16 , який забрав ОСОБА_60 з місця вчинення злочину, оскільки свідок ОСОБА_16 , будучи допитаним в судовому засіданні ствердив, що відвів обвинуваченого на 1,5 метри в сторону і останній жодних активних дій, які б були спрямовані на його бажання наносити потерпілому ще удари не вчиняв, вони розвернувшись пішли разом в двір будинку.
		У Постанові Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» визначено, що закінчений замах на умисне вбивство особи вчиняється з прямим умислом, коли винна особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		При вирішенні питання про наявність у діях особи умислу на вбивство суд повинен виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного, що передувала події, їх стосунки.
		Колегія суддів наголошує, що визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство.
		Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично були заподіяні.
		Крім того, заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості.
		А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично. 
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_11 саме на вбивство потерпілого прокурором не доведено поза розумним сумнівом.
		Відтак, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_11 був умисел на спричинення потерпілому тілесного ушкодження. Зважаючи на те, що обвинувачений не мав конкретного умислу щодо тяжкості тілесних ушкоджень, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_11 виходячи зі ступеню тяжкості фактично спричинених тілесних ушкоджень.
		Згідно постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі №314/1905/17, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»). Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обгрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Застосовуючи цей стандарт доведення, необхідно враховувати, що розумний сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має грунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к).
		За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень встановлена поза розумним сумнівом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, оскільки сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, отже відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом, визначеному, зокрема, постановою Верховного Суду №159/3738/16-к від 23.06.2020.
		3 урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєному доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Змістом ст.ст.8,9 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .
		Що стосується доводів сторони захисту, що удари обвинуваченим ОСОБА_11 були вчинені з метою необхідної оборони, оскільки він відчував загрозу життю з сторони потерпілого ОСОБА_10 , суд приходить до наступного висновку.
		Доводи ОСОБА_11 в судовому засіданні про наявність у його діях стану необхідної оборони були предметом перевірки суду та свого підтвердження не знайшли, оскільки стан необхідної оборони виникає: 1) в момент учинення суспільно небезпечного посягання та 2) у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну; оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Відповідно до ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 37  КК України уявною обороною визнаються дії, пов`язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
		Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
		Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
		Для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість його умислу.
		Показання обвинуваченого про те, що він відчував загрозу своєму життю від потерпілого ОСОБА_10 , оскільки він був більшої статури тпа обвинувачений побоювався, щоб у нього не було зброї є надуманими та неправдивими, оскільки спростовуються наданими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_16 , які достовірно ствердили, що першим на потерпілого напав ОСОБА_11 під час того, як потерпілий спілкувався з свідком ОСОБА_16 , окрім того, саме ОСОБА_11 повторно накинувся на потерпілого, коли ОСОБА_16 відтягнув потерпілого в сторону, також жодним доказом в матеріалах справи не підтверджено, що потерпілий погрожував чи мав при собі будь-яку зброю. Як і не підтверджено жодним доказами у справі наявність в ОСОБА_11 будь-яких тілесних ушкоджень, завданих потерпілим.
		У зв`язку з наведеним, не заслуговують на увагу показання обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що він з метою захисту вийняв ніж та намагався таким чином захиститись від потерпілого, оскільки такі ґрунтуються виключно на показаннях самого обвинуваченого та спростовуються наведеними у вироку доказами, яким надано оцінку щодо їх належності і такі свідчать про направленість умислу обвинуваченого в момент конфлікту на спричинення потерпілому тілесного ушкодження. Суд вважає, що такі показання обвинуваченого спрямовані на захист обвинуваченого та уникнення останнім відповідальності.
		Визначальним у поведінці обвинуваченого ОСОБА_11 у даному випадку було не відвернення нападу чи захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому ОСОБА_10 .
		Врахувавши всі обставини вчиненого діяння у їх сукупності, зокрема характер, хронологію і послідовність дій обвинуваченого, а також об`єктивну спроможність дорослої осудної людини оцінювати життєву ситуацію, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, суд дійшов до висновку про направленість умислу обвинуваченого ОСОБА_11 саме на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а тому зазначені обставини вказують на наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_11 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, що виключають можливість кваліфікації цього діяння за ознаками необережного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, як і відсутні підстави вважати, що в діях обвинуваченого мала місце необхідна оборона.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який відповідно до довідки №119 від 05.04.2021 року працює на посаді двірника в Ліцеї №51 ім.І.Франка ЛМР, відповідно до характеристики №118 від 05.04.2021 року за місцем роботи характеризується позитивно, на обліках в лікаря-нарколога, відповідно до довідки №4673 від 28.10.2020 року та лікаря-психіатра, відповідно до довідки №2278д від 02.11.2020 року не перебуває, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_11 , колегія суддів визнає активне сприяння розкриттю злочину.
		Суд беручи до уваги таку пом`якшуючу обставину, як активне сприяння розкриттю злочину, враховує те, що під час досудового розслідування ОСОБА_11 не чинив жодних перешкод органу досудового розслідування при здійсненні ними слідчих (розшукових) та інших дій, а навпаки сприяв розкриттю злочину, зокрема, не відмовлявся від дачі показань, брав участь в слідчому експерименті, де добровільно відтворив дії, обстановку та обставини даної події, що відображено також стороною обвинувачення в обвинувальному акті при скеруванні такого до суду.
		Суд не бере до уваги пом?якшуючу обставину - щире каяття, оскільки така на думку колегії суддів, така носить виключно формальний характер. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. 
		У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Однак, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_11 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, під час судового розгляду, декілька раз змінював свої покази, посилаючись, у тому числі, на недопустимі докази, зібрані під час досудового розслідування, і неправдиві показання потерпілого, частково свідка про подію злочину, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально в судових дебатах, вказавши на щире каяття та визнання своїє винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття. Окрім того, в судових засіданнях ОСОБА_11 неодноразово пояснював, що завдав тілесні ушкодження потерпілому, з метою захисту від останнього, зазначене не узгоджується із щирим каяттям в завданні умисного тілесного ушкодження. Окрім того, в матеріалах справи відсутні, будь-які докази того, що ОСОБА_11 намагався або виявляв будь-які спроби відшкодувати завдану потерпілому ОСОБА_10 шкоду. Відтак, суд при призначенні покарання ОСОБА_11 не визнає щире каяття, як обставину, що пом`якшує його покарання.
		Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду висловленому в справі № 199/6365/19 від 15.11.2021 року.
		З приводу такої обтяжуючої обставини, яка зазначена прокурором в обвинувальному акті, як вчинення ОСОБА_11 злочину в стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів зазначає, що факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння має бути визначений у законний спосіб. Матеріали кримінальної справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаного. Таким чином, твердження сторони обвинувачення про перебування ОСОБА_11 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння не ґрунтується на належних та допустимих доказах, що виключає можливість врахування судом обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №557 від 08.12.2020 року ОСОБА_11 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; в період інкримінованих дій ОСОБА_11 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_11 не потребує. 
		Підстав для застосування ст.69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Оскільки, судом призначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
		Питання про скасування арешту майна слід вирішити, в порядку ст.174 КПК України.
		Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 28.10.2020 року.
		Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_11 до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг А10» в корпусі чорного кольору та сім-карту мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_6 , мобільний телефон «Samsung» чорного кольору в чорному резиновому чохлі; мобільний телефон «Xiaomi» білого кольору; технічний паспорт на автомобіль «Renault Clio Symbol», д.н.з.  НОМЕР_1 , чохол з РБК; 2 автомобільні чохли та 5 підголовників; резиновий ковбик з РБК; штани; футболку; ремінь; кросівки; светр - повернути ОСОБА_10 .
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Астро», ІМЕІ: НОМЕР_7 - повернути ОСОБА_14 .
		Речові докази: мобільний телефон «Xiaomi» ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із сім-картами з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; куртка чорного кольору із вставкою сірого кольору та логотипом «Herrina»кофта чорного кольору спереду з надписом «Amsterdam»; футболка сірого кольору з надписом «Galaxy» спереду; джинсові штани темно-синього кольору з логотипом «LS.Luvvans Clasic de min 1997» із двома плямами бурого кольору на правій штанині та двома плямами з грунтом на колінах, взуття чорного кольору з логотипом «Leather Uppers» - повернути ОСОБА_11 .
		Речові докази: змиви РБК з лівої передньої фари, змив РБК з дверки водія із внутрішньої сторони, змив РБК із заднього лівого порогу дверки автомобіля, змиви РБК з порога дверки зі сторони водія автомобіля, 5 ПЛС слідів рук, змиви з ручок дверей автомобіля, листя з РБК (біля сидіння водія), мікрооб`єкти з переднього пасажирського сидіння; мікрооб`єкти із заднього сидіння; одорологію, пляшку «Coca-Cola», змиви з рук гр.. ОСОБА_11 , зрізи з нігтьових пластин гр.. ОСОБА_11 , змиви з рук гр.. ОСОБА_16 - знищити.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 8008 (вісім тисяч вісім) гривень 60 коп. витрат на проведення криміналістичної експертизи волокнистих матеріалів та виробів з них та дактилоскопічної експертизи.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча суддя                                                               ОСОБА_1 .
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...