Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/14125/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2023. Зареєстровано: 06.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2023.
Дата набрання законної сили: 07.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/344/541/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022090000001308

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/14125/22 
		               Провадження № 1-кп/344/541/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		05 січня 2023 року                                                           місто Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого - судді:       ОСОБА_1 ,
		при секретарі с/з:              ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора:         ОСОБА_3 ,
		захисника:                         ОСОБА_4 ,  
		обвинуваченої:                  ОСОБА_5 ,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася у селі Гусинка, Куп`янського району, Харківської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, на утриманні має дох малолітніх дітей, раніше не судимої, ідентефікаційний номер НОМЕР_1   
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,- 
		В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:  
		ОСОБА_5 будучи громадянкою України добровільно зайняла посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Вказане кримінальне правопорушення  вчинено за наступних обставин.
		Так, громадянка України ОСОБА_5 , умисно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо неї та членів її родини вступила в злочинну змову з представниками російської окупаційної влади і надала добровільну згоду на співробітництво з ворогом шляхом вчинення спільних дій, направлених на нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		При цьому, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету й територіальній цілісності, прийняла пропозицію представників окупаційної адміністрації РФ щодо зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, а саме посади провідного спеціаліста у відділі гуманітарної допомоги м.Купянськ в окупаційній адміністрації держави агресора. 
		На виконання таких домовленостей, 20.07.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території в м.Куп`янську Харківської області, добровільно зайняла посаду провідного спеціаліста відділу звернень громадян військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто в окупаційній адміністрації держави агресора. 
		У подальшому ОСОБА_6 з 20.07.2022 по 07.09.2022  добровільно співпрацювала з російською окупаційною владою, обіймала посаду в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, виконувала функції представника влади в окупаційній адміністрації держави агресора. 
		Колабораційна діяльність ОСОБА_5 була припинена внаслідок звільнення території м. Куп`янська Харківської області Збройними силами України.
		Таким чином, ОСОБА_5 , вчинила злочин передбачений ч.5 ст.111-1 КК України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого злочину та надала суду показання, що дійсно за обставин, які зазначені в обвинувальному акті починаючи 3 20.07.2022 року  добровільно співпрацювала з російською окупаційною владою, обіймала посаду в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території в м.Купянськ Харківської області та виконувала функції представника влади, а саме займала посаду провідного спеціаліста відділу звернень громадян військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області в окупаційній адміністрації держави агресора. Додатково зазначила, що на даний момент переосмислила своє ставлення до збройної агресії Російської Федерації проти України та вважає її неправомірною. Також вказала, що на момент вчинення описаних в обвинувальному акті дій не до кінця розуміла їх злочинність та карність, а піти на співпрацю з окупантами її спонукало скрутне матеріальне становище, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також характер запропонованої їй роботи, яка полягала тільки у наданні гуманітарної допомоги громадянам України. Вона розуміє, що вчинила неправильно, їй дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлена, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися її  допитом.
		Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора та  захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_5 не викликають сумнівів у правильності розуміння нею змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності її позиції. 
		За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Відтак суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.5 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченої, яка є раніше не судима, має на утриманні двох мололітніх дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по місцю проживання характеризується посередньо; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває;.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. На підставі ч.2 ст.66 КК України суд вважає за необхідне визнати такими, що  пом`якшують покарання інші, не зазначені в частині першій цієї статті обставини, а саме наявність на утриманні в обвинуваченої двох  малолітніх дітей, особливість займаної нею в окупаційній адміністрації держави агресора посади, яка полягала тільки у наданні гуманітарної допомоги. 
		Обставиною, яка  обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 
		Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, думку обвинуваченої яка просила її суворо не карати, думку її захисника, який просив призначити ОСОБА_5 покарання з застосуванням положень ст.ст.69 та 75  КК України,   дані про особу винної, яка є особою молодого віку та критично ставиться до вчиненого,   наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, наявність на утриманні в обвинуваченої двох  малолітніх дітей, особливість займаної нею в окупаційній адміністрації держави агресора посади суд приходить до висновку, що вказані обставини, що пом`якшують покарання в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст.69 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої  у санкції ч.5 ст.111-1 КК України, а саме на  строк  три  роки. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Суд, при призначенні покарання не застосовує до обвинуваченої ОСОБА_5 вимоги ст.75 КК України, оскільки враховує характер вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення вчинено з використанням умов воєнного стану.
		Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Речові докази та судові витрати відсутні. 
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615  Кримінального процесуального кодексу України, суд - 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років та без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін її попереднього ув`язнення з 07.10.2022 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: дві картки в яких містяться дві мобільні сім картки; чотири сім картки;флеш носій; мобільний телефон моделі «Tecno BB2» із сім карткою ( постанова слідчого від 04 листопада 2022 року) - повернути обвинуваченій ОСОБА_5 .
		Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору в день його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Головуючий-суддя                                                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...