Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/125/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2023. Зареєстровано: 10.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2023.
Дата набрання законної сили: 07.12.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/125/18
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), 
		суддів: Чус О.В., Антоніка С.Г.
		секретар судового засідання: Логвіненко І.Г.
		представники сторін:
		від Запорізької обласної прокуратури: Селезньова Т.В., посвідчення №058627 від 14.12.2020 р., прокурор;
		від позивача: Сеньків І.М., посвідчення серія НОМЕР_1 від 07.07.2022 р., представник;
		від відповідача: Шахматов Ю.Ю., ордер серія АР № 1030336 від 02.12.2020 р., адвокат;
		від відповідача: Гречиха С.Ю., ордер серії АР №1106667 від 06.12.2022, адвокат; 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021, ухвалене суддею Науменко А.О. (м. Запоріжжя), повний текст якого підписаний 22.11.2021, у справі №908/125/18 
		за позовом Заступника прокурора (керівника) Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах:
		позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), ідентифікаційний код юридичної особи 43877338 (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а)
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК, ідентифікаційний код юридичної особи 32835327 (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Московська, 51)
		про стягнення 1 152 574,58 грн.,
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2018 року Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК" на користь Державного бюджету України 1 152 574,58 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті забруднення земельної ділянки.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки додержання ТОВ "Василівський завод МК" вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було виявлено факт завдання державі збитків, зумовлених забрудненням земельної ділянки у загальному розмірі 1 152 574,58 грн, які наразі залишаються невідшкодованими. Прокурор також зазначив, що державна екологічна інспекція не вжила заходів щодо стягнення з ТОВ "Василівський завод МК" в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист інспекцією законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.
		 
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019 у справі №908/125/18 позов задоволено: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК" на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Василівської міської ради стягнуто 1 152 574,58 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті забруднення земельної ділянки, та зараховано вказану суму на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами"; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК" на користь прокуратури Запорізької області стягнуто 18 169,62 грн. судового збору. 
		Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що визнав підставою для стягнення з нього заявлених збитків.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Дарміна М.О., Широбокової Л.П.) рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019 у справі №908/125/18 залишено без змін. 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2021 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 09.07.2019 у справі №908/125/18, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Після повернення справи до господарського суду прокурор від Запорізької обласної прокуратури підтримав клопотання вих. № 15/3-2093-17 від 07.04.2021 про заміну у даній справі Прокуратури Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру.
		Господарським судом задоволено клопотання прокуратури про заміну у даній справі Прокуратури Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру. Змінено найменування Прокуратури Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру. 
		Представником екологічної інспекції підтримано подане клопотання від 30.03.2021 про здійснення процесуального правонаступництва та залучення до участі у справі № 908/125/18 позивача  Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області). 
		В судовому засіданні клопотання задоволено, здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 908/125/18, замінено позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 38025388 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а) на її процесуального правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), ідентифікаційний код юридичної особи 43877338 (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а), про що присутнім представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		 
		За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/125/18 у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/125/18 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. 
		При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що держекоінспекцією під час проведення перевірки здобуто достатні дані, в т ч. шляхом здійснених вимірів, для визначення площі забрудненої земельної ділянки, що відображено в Акті перевірки від 27.04.2017 та Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17, які підписано представниками Відповідача без будь-яких зауважень.
		А саме, відбір проб ґрунтів проводився згідно з вимогами ГОСТу 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб» із застосуванням засобів вимірювальної техніки та допоміжного обладнання: лопата за ГОСТом 19596-87, рулетка вимірювальна Р50 «S-Ііпе», зав. №77, свідоцтво про повірку №12-1668-16 чинне до 14.11.2017.
		Під час проведення перевірки відібрано проби ґрунту на земельних ділянках площею 3240 кв. м. (проба № 1), 2 310 кв. к. (проба № 2) та 480 кв.м. (проба № 3). Також, Позивачем на площі 9 кв. м. відібрана фонова проба (№ 4) ґрунту відходів.
		Факт відбору проб ґрунтів також не заперечує та підтверджує сам ОСОБА_1 в заяві свідка, долученої Відповідачем до матеріалів справи.
		Таким чином, в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17, складеного за участю виконавчого директора товариства Цибульняка В.А., зазначені дані щодо площі забрудненої земельної ділянки, маси проби ґрунту, глибина відбору, вказано виробничі відходи підприємства (обрізки шкіри, хутра, гуми, поролону, текстилю, рідини невідомого походження), які розміщені на місці відбору тощо.
		Аналогічні дані щодо площі забрудненої Відповідачем земельної ділянки містяться у Протоколі № 6-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017.
		Разом з тим, суд першої інстанції внаслідок безпідставного застосування ГОСТу 17.4.4.02-84, дійшов хибного висновку про неможливість підтвердити факт порушення Відповідачем природоохоронного законодавства, за відсутністю таких документів, як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, бланк опису пробного майданчику та карти - схеми.
		Звертає увагу, що складання вищезазначених документів, окрім карти - схеми, передбачено при відборі проб ґрунту відповідно до положень ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охрана природы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа».
		У той же час, під час проведення перевірки ТОВ «Василівський завод МК» застосовувались вимоги ГОСТу 17.4.3.01-83, про що зазначено в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 та у протоколі вимірювань показників.
		При цьому законодавством не передбачено обов`язковість складання карти-схеми.
		Безпідставними є висновки господарського суду щодо неможливості застосовування фонових проб за умови відсутності нормативно гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» у випадках, коли чинним законодавством не передбачені нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, встановлення перевищення вмісту забруднюючих речовин у ґрунті здійснюється за умови відбирання фонової проби.
		Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 920 /1107/17, від 03.05.2018 у справі № 917/717/17 та Вищого господарського суду України від 29.05.2017 у справі № 917/1594/16.
		За інформацією Відділу від 25.03.2021 № 163/0/102-21 надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на запит Позивача від 04.05.2017 № 1510/02 не було можливо з причини відсутності у Державному земельному кадастрі коду Класифікації видів цільового призначення земель, який характеризує функціональне використання вищезазначеної земельної ділянки. Також у листі Відділу вказано, що відомості надані на запит Позивача від 04.05.2017 щодо вартості 1 кв. м земель промисловості, до якої належить земельна ділянка Відповідача, та складає 120,91 грн відповідають дійсності на той момент.
		Таким чином, Позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 120,91 грн відповідно до положень п. п. 4.2, 4.7 Методики.
		При цьому висновок суду першої інстанції про те, що єдиним джерелом даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а лист відділу Василівського району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17 є неналежним доказом, є помилковими.
		Також судом безпідставно не взято до уваги, що Акт перевірки від 27.04.2017, який запропоновано для підпису трьом представникам ТОВ «Василівський завод МК» (директор - ОСОБА_2 , виконавчий директор - Цибульняк В.А. та головний інженер - Коба В.В.) підписаний без будь-яких зауважень. Аналогічно відсутні такі заперечення в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17.
		Відповідач мав право та не був позбавлений можливості викласти свої зауваження у вищевказаних документах, однак, таке ним зроблено не було.
		Більш того, Відповідач не був позбавлений можливості ще у 2017 році оскаржити видані Позивачем розпорядчі документи - припис, постанову про накладення адміністративного стягнення, дії державних інспекторів з відбору проб ґрунтів та визначення площі земельної ділянки, вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, складання розрахунків та направлення претензії.
		Окрім того, господарський суд внаслідок неправильного застосування ст. 1166 ЦК України, дійшов хибного висновку про відсутність підстав для стягнення завданої шкоди з Відповідача, з посиланням на відсутність доказів вивезення саме останнім відходів на вказану територію або здійснення на ній виробничої діяльності, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 2320910100:06:045:0001, площею 6,7451 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить саме відповідачеві на підставі Державного акта на право власності від 21.09.2009 серії ЯЖ № 072970.
		Зазначений Державний акт видано Відповідачу на підставі укладеного з ТОВ «Меринос» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2009 реєстраційний номер № 959 (бланк ВMK № 060198).
		Відповідно до умов Договору земельна ділянка не місить негативних характеристик, відомості про її забруднення чи засмічення відсутні.
		Окрім того, п. 10 Договору передбачено, що ризик випадкової загибелі або випадкового псування земельної ділянки Покупець - ТОВ «Василівський завод МК» несе з моменту переходу до нього права власності.
		Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що у Відповідача за весь період часу після укладання договору купівлі-продажу з ТОВ «Меринос» будь-яких зауважень щодо стану та якості земельної ділянки до попереднього власника не виникало. Вказане також підтверджується відомостями з сайтів «Судової влади України» та Єдиного реєстру судових рішень про відсутність спорів з цих питань.
		Отже, з 03.09.2009 (дата укладання договору) виключно на ТОВ «Василівський завод МК» лежить обов`язок утримання земельної ділянки в належному стані.
		Таким чином, неправомірна поведінка Відповідача полягає у недотриманні вимог вищевказаного природоохоронного та земельного законодавства, внаслідок чого встановлений факт забруднення земельної ділянки, і, відповідно, в силу прямої вказівки закону в останнього настає відповідальність у вигляді шкоди.
		 
		Державна екологічна інспекція у Запорізькій області відзив на апеляційну скаргу не надала, однак у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та просив її задовольнити.
		 
		Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК, у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, зазначає про відповідність рішення господарського суду матеріалам та обставинам справи, вказує на те, що документально не підтверджено розташування місць забруднення, про які зазначено в Акті відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 та Протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017 № 6-17 на території саме Відповідача, оскільки:
		- до 20.07.2006 по вулиці Промислова, 3 в м. Василівка перебувала єдина територія із зруйнованими будівлями (минулий майновий (промисловий) комплекс);
		- з 20.07.2006 територія та будівлі по АДРЕСА_2 були розділені на дві земельні ділянки, однак, вказане розділення було проведено лише документально, фактичного розділення на місцевості, спорудження огорожі, винесення меж земельних ділянок в натурі, здійснено не було, 
		- тож, фактично вказана загальна територія по АДРЕСА_3 залишилась візуально єдиною, не огородженою територією (минулим єдиним майновим комплексом у стані руйнування);
		- при цьому кадастровий номер земельної ділянки в жодному із документів перевірки не зазначено; матеріали спеціальних вишукувань та план-схема не складались; матеріали справи не містять документів та точних даних щодо фактичного розташування засмічених ділянок, їх конфігурації; в Акті перевірки є лише загальнаповерхнева інформація про ділянку площею 3200 м2  рельєф з нерівностями, рідина невідомого походження, однак, про інші засмічені ділянки Акт перевірки жодних даних не містить.
		Виходячи з цього, враховуючи, що на території по АДРЕСА_4 не винесені межі земельних ділянок в натурі, візуальна межа між ділянками відсутня, відсутня огорожа земельних ділянок, ця загальна територія має вільний доступ (по суті має ознаки та вид заброшеної), є незрозумілим - чи саме у межах земельної ділянки по АДРЕСА_5 були віднайдені засмічені земельні ділянки, або частина чи повна площа засмічених ділянок знаходились на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 , яка Відповідачу не належить, чи можливо на іншій не огородженій суміжній ділянці.
		Тому не встановлено та документально в належний спосіб не підтверджено, що віднайдені засмічені земельні ділянки знаходяться саме на земельній ділянці по АДРЕСА_5 (за відсутності візуальних меж деякі з трьох віднайдених засмічених ділянок могли повністю або частково знаходитись на суміжній ділянці).
		 
		Автоматичною системою документообігу суду від 10.01.2022 для розгляду справи визначено суддю-доповідача Орєшкіну Е.В., суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.
		13.01.2022 суддями Орєшкіною Е.В. і Дарміним М.О. подано заяву про самовідвід у справі №908/125/18. Заява мотивована наявністю підстав, передбачених ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою суду від 13.01.2022 заяву про самовідвід суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О. від розгляду справи №908/125/18 задоволено, справу №908/125/18 передано для визначення складу суду в порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 для розгляду справи №908/125/18 визначена колегія суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Подобєд І.М.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (суддя  доповідач Іванов О.Г., судді  Антонік С.Г., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі № 908/125/18; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.02.2022.
		Через відпустку судді Подобєда І.М. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 09.02.2022, не відбулось.
		15.02.2022 суддя Подобєд І.М. вийшов на роботу, втім, у період з 15.02.2022 по 18.02.2022 (включно) суддя-доповідач Іванов О.Г. перебував у відпустці. 
		Ухвалою суду від 21.02.2022 визначена нова дата судового засідання  14.03.2022
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб та, в подальшому, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, що затверджено Верховною Радою Законом №2212-ІХ.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		У своєму рішенні від 24.02.2022 №9 Рада суддів України вирішила зокрема, що слід звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист; з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
		02.03.2022 Радою суддів опубліковані Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.5 яких судам по можливості слід відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
		Відповідно до наказу голови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2022 №13 вирішено повідомити учасників судових процесів у справах, призначених до розгляду у відкритих судових засіданнях з 28.02.2022 по 04.03.2022, про їх нездійснення.
		Згідно з наказом голови суду від 04.03.2022 №14, розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом, з 09.03.2022 не відбуватиметься до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
		Судове засідання, призначене на 14.03.2022 не відбулось.
		Відповідно до рішення зборів суддів, оформленого протоколом зборів суддів №4 від 01.04.2022, Центральний апеляційний господарський суд з 04.04.2022 почав призначення слухання справ у судових засіданнях з урахуванням можливості повідомлення сторін. Звернуто увагу сторін, що дату та час розгляду усіх справ, які знаходяться у провадженні суду, буде визначено у відповідних ухвалах суду, прийнятих після 04.04.2022; при цьому, за наявності письмової згоди учасників справи, можливий розгляд справи без участі сторін або в режимі відеоконференцзв`язку.
		04.04.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/125/18 у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М. відповідно до ст.123 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022, справу №908/125/18 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою 04.04.2022 справу прийнято до свого провадження.
		Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01 травня 2022 року N 82) Василівська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області (місце розташування відповідача у справі), та Херсонська міська територіальна громада Херсонського району Херсонської області (місце розташування позивача у справі) включені до цього переліку.
		З огляду на неможливість повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового засідання справу до розгляду не було призначено.
		22.09.2022 до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про зміну даних щодо відповідача. 
		Так, представник відповідача зазначив, що фактичне місцезнаходження відповідача змінилось і на даний час останній перебуває у місті Запоріжжі (вул. Східна, буд.1). Крім того, зазначив дані для зв`язку електронною поштою і мобільним зв`язком.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022, після подання відповідачем даних щодо зміни його місцезнаходження, судове засідання призначено на 10.10.2022. 
		10.10.2022 згідно даних активної карти повітряних тривог (сайту Офіційна карта повітряних тривог України (ukrainealarm.com)) на території Дніпропетровської області з 07:04 було оголошено повітряну тривогу, яка станом на час проведення судового засідання не завершилася. 
		У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, керуючись статтею 3 Конституції України, статті 29 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, оголошено перерву на 26.10.2022.
		В судовому засіданні 26.10.2022 оголошено перерву до 21.11.2022.
		21.11.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/125/18 у зв`язку з відпусткою судді Березкіної О.В.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, справу №908/125/18 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чус О.В., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.
		В судове засідання 21.11.2022 з`явились всі учасники справи, втім, відповідне судове засідання, призначене на 11:00 годину, не відбулось через екстренні відключення електричної енергії у місті Дніпрі, зокрема й у будівлі Центрального апеляційного господарського суду.
		Зважаючи на викладені обставини, колегією суддів з метою об`єктивного повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, розгляд справи відкладено на 07.12.2022.
		В судовому засіданні 07.12.2022 Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		 
		Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 
		12.04.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області виданий наказ №143 Про проведення позапланової перевірки, а саме: організувати проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК у період з 13.04.2017 по 27.04.2017.
		12.04.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області видане направлення №112 державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Єльцову С.А., державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Рупчеву А.В., державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Інатьєву Н.О., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Годесу Л.Г., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Касілову П.В., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Кубарю Д.В., старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ємельянову Д.В. для проведення у термін з 13.04.2017 до 27.04.2017 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
		За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК використовує дві земельні ділянки: загальною площею 3,481 га для обслуговування взуттєвої фабрики, розташовану за адресою: м. Василівка, вулиця Московська, 51 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 096106, акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів № 020526600001 від 30.03.2005; загальною площею 6,7451 га для розміщення та обслуговування комплексу будівель, розташовану за адресою: м. Василівка, вулиця Промислова, 3 "а", на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №072970, акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів № 020926600002 від 21.09.2009. Проєкт землеустрою на час перевірки не представлений. Межі земельної ділянки в натурі не винесені. Територія не огороджена, має вільний доступ, є зруйновані залізобетонні будівлі (споруди). Рельєф місцевості з нерівностями, є поглиблення, в якій на час перевірки була рідина невідомого походження (орієнтовною площею 3200 кв.м.) та виробничі відходи Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК (відходи взуттєвого виробництва), які частково були зафіксовані під рідиною та на території навколо, які засипані ґрунтом (глиною), обсяг несанкціоновано розміщених виробничих відходів підприємства встановити не є можливим. На час обстеження земельної ділянки будь-які роботи не проводилися, наявні сліди від важкої будівельної спеціалізованої техніки. Керівником підприємства надані письмові пояснення, які додано до акту.
		Актом перевірки зафіксовано, що дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відсутній. Отримання дозволу передбачено статтею 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, пунктом а частини першої статті 32, абзацом 7 статті 33, пунктом с статті 17 Закону України Про відходи.
		 
		Під час перевірки відділом інструментальнолабораторного контролю проведено відбір проб вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах (акт відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017).
		В акті зазначено, що заходи щодо запобігання забрудненню земель хімічними речовинами, відходами, стічними водами не здійснюються, позаплановою перевіркою встановлено несанкціоноване розміщення виробничих відходів Товариством з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК, що утворюються при здійсненні технологічного процесу виробництва взуття (обрізки шкіри, хутра, гуми, поролону, текстилю, рідини невідомого походження тощо), внаслідок чого відділом інструментально  лабораторного контролю у відібраних пробах ґрунту на земельній ділянці, за адресою: м. Василівка, вулиця Промислова, 3 а встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин в відібраних зразках (протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №6-17 від 24.04.2017).
		05.05.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області винесений припис №19/02-ПЗ про:
		- вжиття заходів для ліквідації забруднення хімічними речовинами, виробничими відходами, стічними водами земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК, розташованої за адресою: м. Василівка, вулиця Промислова, 3 "а", згідно вимог чинного законодавства та екологічної безпеки (розробити, погодити та здійснити комплекс організаційних, технічних і біотехнічних заходів (рекультивацію земель), спрямованих на відновлення ґрунтового покриву та поліпшення його стану); 
		- приведення земельної ділянки до стану придатного для використання за цільовим призначенням;
		- ліквідацію та недопущення несанкціонованого розміщення виробничих відходів Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК, що утворюються при здійсненні технологічного процесу виробництва взуття (обрізки шкіри, хутра, гуми, поролону, текстилю, рідини невідомого походження тощо) на земельній ділянці за адресою: м. Василівка, вулиця Промислова, 3 "а".
		Припис №19/02-ПЗ від 05.05.2017 отриманий особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК Шереметом О.М. 
		Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 27.04.2017 складений протокол про адміністративне правопорушення №006337 відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК Шеремета О.М., який зазначив в протоколі, що з порушеннями згоден, порушення будуть усунуті.
		05.05.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №000182/01/02 про визнання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК Шеремета О.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф в розмірі 1 700 грн.
		Фахівцями Державної екологічної інспекції у Запорізькій області складений акт відбору проб від 13.04.2017 відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.01-83 Охорона природи. Ґрунту. Загальні вимоги до відбору проб.
		Згідно з протоколом № 6-17 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017: відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 відділом інструментально-лабораторного контролю, атестованим на право виконання вимірювань (Свідоцтво про атестацію №СЕ-15-2013 від 05.07.2013, чинний до 05.07.2017, виданий Державним підприємством Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації), проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території: Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК вулиця Московська, 51, м. Василівка Запорізька область 71 600 (земельна ділянка по вулиці Промислова, 3А).
		За результатами вимірювання встановлено такі показники: цинк  30,64, нормований вміст  19,12; хлориди  145,55, нормований вміст  99,40; кальцій (водна витяжка)  2170,00, нормований вміст  100,00; хлориди  738,40, нормований вміст  99,40; цинк  37,32, нормований вміст  19,12.
		Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області здійсненні відповідні розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вулиця Промислова, 3 "а": цинк  783 496,80 грн.; хлориди - 209 476,58 грн.; хлориди  159 601,20 грн. 
		Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0.223-267/102-17 від 18.05.2017 згідно технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Василівка Василівського району Запорізької області, земельна ділянка площею 6,7451 га, кадастровий номер 2320910100:06:045:0001 відноситься до земель промисловості.
		Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Василівський завод МК направлені претензії №100, № 98 та № 99 від 03.08.2017 з вимогами про оплату шкоди, заподіяної державі у розмірі 159 601,20 грн., 783 496,80 грн. та 209 476,58 грн.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що Акт відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17, який підписувався Цибульняком В.А., не містив жодних додатків; на момент складання та підписання Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 не існувало додатків до вказаного Акту, через що суд визнав недопустимим наданий в підтвердження обґрунтованості позовних вимог в якості доказу - Додаток №1 до Акта відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017.
		Також суд констатував відсутність в матеріалах документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів. 
		Наведені обставини свідчать про порушення порядку проведення відбору проб ґрунтів, що вказує на недоведеність належними та допустимими доказами як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення.
		Також суд зазначив, що належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, є саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який в матеріалах справи відсутній. Тому суд прийшов до висновку, що розрахунки розміру шкоди № 1-3 від 28.07.2017 матеріалами справи не підтверджуються.
		В матеріалах справи відсутні докази вивезення відповідачем відходів на вказану територію або здійснення відповідачем виробничої діяльності на вказаній території. На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що факту забруднення земельної ділянки саме в результаті дій відповідача не доведено.
		 
		Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
		Правовідносини у даній сфері врегульовано нормами Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України Про охорону земель, Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, Земельного кодексу України.
		Так, відповідно до ч.1. статті 5 закону України Про охорону навколишнього природного середовища, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
		Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
		 
		Статтею 35 Закону України Про охорону земель (в редакції станом на момент проведення перевірки) передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
		При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації водогосподарських об`єктів передбачаються заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню та забрудненню продуктивних земель, погіршенню якості ґрунтів.
		Забороняється скидання стічних вод та вод, що забираються із забруднених джерел, якщо внаслідок цього може відбутися деградація і забруднення ґрунтів небезпечними речовинами (ч. 2, 3 ст. 42 Закону України Про охорону земель).
		Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту несуть відповідальність за забруднення земель небезпечними речовинами, що транспортуються трубопроводами, та відшкодовують шкоду, завдану власникам земельних ділянок і землекористувачам, у тому числі орендарям, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 44 Закону України Про охорону земель).
		 
		Статтями 91, 167 Земельного кодексу України передбачено що власники земельних ділянок зобов`язані додержуватися вимог законодавства по охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Згідно положень статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
		 
		Питання відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища врегульовано у розділі XV Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно зі ст. 68 якого відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть у т.ч. особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
		Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Особливості застосування цивільної відповідальності за вищевказану шкоду встановлено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
		 
		Відповідно до пункту третього частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
		За приписами частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Виходячи з положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.
		При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб`єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.
		Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
		 
		Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		 
		Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 №149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007, далі Методика визначення розміру шкоди, Методика).
		Згідно з положеннями Методики:
		- методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3):
		- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);
		- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2.);
		- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3);
		- визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення, (пункт 3.4);
		- якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (підпункт 3.4.1.);
		- у випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи (пункт 3.6.).
		- основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 4.2);
		- розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (І):
		Рш = А х Гоз х Пд х Кз х К н х Кег , де
		Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн..; 
		А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0.5; 
		Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м; 
		Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м: 
		Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; 
		Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
		Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком (пункт 4.6).
		Таким чином, відповідно до формули (1) Методики, площа забрудненої ділянки є однією із основних складових при визначені розміру збитків заподіяних державі внаслідок порушення суб`єктом господарювання норм природоохоронного законодавства.
		 
		Як підтверджено матеріалами справи, позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, яка проводилась фахівцями Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, встановлено порушення ТОВ Василівський завод МК законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: забруднення земельних ресурсів (ґрунтів), що спричинило за висновком екологічної інспекції завдання шкоди у розмірі 1 152 574, 58 грн.
		Розрахунок шкоди здійснений Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області на підставі Методики визначення розмірів шкоди.
		 
		Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду. Отже вказівки викладені в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/125/18 є обов`язковими при новому розгляді даної справи.
		Верховний Суд, скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд зазначив таке: Таким чином, під час вирішення відповідних спорів суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально. 
		Втім, обмежившись загальним посиланням на те, що розрахунок розміру шкоди здійснено позивачем відповідно до Методики, суди таких своїх висновків належним чином не мотивували, не звернули уваги на те, що основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (пункт 4.2 Методики); згідно з пунктом 4.7 Методики (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом. Натомість, як свідчать матеріали справи, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17. Як наголошував відповідач, такий розрахунок є завищеним, оскільки в його основу покладено завищені дані стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідно до пункту 4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (чинного на час проведення перевірки), до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється; в акті перевірки також зазначається інформація, пов`язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально (пункт 4.14 цього Порядку). Водночас за змістом додатку 7 Методики джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про забруднення земель та матеріали спеціальних вишукувань. Отже, спосіб та порядок визначення площі забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально. Проте у справі немає матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів, який є додатком № 1 до акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017, на що суди попередніх інстанцій не звернули уваги.
		 
		Згідно із пунктами 4.14., 4.15. Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 0.09.2008 464 (в редакції на момент проведення перевірки) не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами. До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов`язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. 
		Відповідно до додатку № 7 (Форма розрахунку розміру шкоди від забруднення земель) до Методики площа забрудненої ділянки (кв. м.) визначається за актом про забруднення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань.
		 
		Колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять акта про забруднення земель та матеріалів спеціальних вишукувань, які є джерелами визначення площі забрудненої земельної ділянки.
		Також до акта перевірки не додано плану  схеми земельної ділянки, не зазначено інформації, пов`язаної з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та не зазначено посилань на акт відбору проб та протокол вимірювань.
		 
		Згідно даних, що містяться у Акті відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, даний акт було складено старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Годес Л.Г. і Кубар Д.В. В той же час, даний акт підписаний лише старшим інспектором Годес Л.Г., та не містить підпису старшого інспектора Кубар Д.В. При цьому графа, в якій повинні були розписатися інспектори, має назву виконавці відбору проб. Наведене свідчать про відсутність підтвердження одним із інспекторів даних, що містяться в Акті відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017. У Акті відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017 у графі під назвою Акт з додатком(ами): у місці для заповнення під назвою номер додатка - проставлений прочерк, а далі зазначено, що акт складений на 2 аркушах у 1 примірнику, що свідчить про відсутність додатків до вказаного акту.
		03.04.2021 ОСОБА_1 у порядку ст. 88 ГПК України надав нотаріально засвідчену заяву свідка, яка 05.04.2021 надійшла до суду. У вказаній заяві свідка ОСОБА_1 повідомив суду про те, що ним у Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 ставився підпис, однак документ, який ним підписувався, не містив жодних додатків, а тому за його вимогою у графі під назвою До акту відбору проб ґрунтів та відходів додаються: - було нанесено кульковою ручкою три символи, схожі на англійську букву z, які проставляються у пустих місцях документа з метою не допущення дописок. Також при підписанні Акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 - у графі під назвою Акт з додатком(ами): після слів ... у тому числі додаток(и) на та перед словом арк. залишалось пусте та не заповнене місце, оскільки додатків не було. Однак, при ознайомленні із копією Акта відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17, що була додана до матеріалів справи позивачем, свідок звернув увагу, що наданий акт відрізняється від змісту того акта, що підписувався ним під час проведення перевірки, а саме: в акті, що наданий до суду, на відміну від того вигляду акта, який підписувався свідком з`явились дописки. Також свідок повідомив, що жодних додатків до акта він особисто не бачив та не підписував, інспектори Державної екологічної інспекції у Запорізькій області при ньому не складали жодних додатків до зазначеного акта.
		 
		02.04.2021 позивачем було подано клопотання від 30.03.2021 №1308/10-06/2-34 про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого було приєднано копію Додатку №1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017.
		На виконання ухвали суду судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Будзієвським М.Ю. було складено висновок експерта №737-21 від 12.08.2021.
		На вирішення судової технічної експертизи документів було поставлено такі питання:
		1) Чи має Акт відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 зміни первинного змісту? 
		2) Якщо так, то яким чином вони виконані і який первинний зміст Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11 -17?
		3) Яка послідовність виконання напису кульковою ручкою карта-схема (Додаток № 1) на 2 аркуші Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 в пункті 5.2. у графі під назвою До акту відбору проб ґрунтів та відходів додаються та трьох символів, схожих на англійську букву z?
		За результатами проведеного дослідження судовий експерт прийшов до таких висновків:
		1) в місці розміщення цифри 3 пункту 5.2. в графі під назвою у тому числі додаток(и) на____арк. оригіналу Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017, встановлена зміна первинного змісту документу, виконана шляхом дописки елементів іншої цифри  3 поверх первинної цифри 2. Первинний зміст запису був у вигляді  2;
		2) лінія графлення, почерк та символи, схожі на англійську літеру 2 в пункті 5.2. графи під назвою До акта відбору проб ґрунтів та відходів додаються: оригіналу Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 виконувались в наступній послідовності: спочатку були виконані символи, схожі на англійську літеру z, на які в наступному було нанесено лінія графлення та почерк.
		 
		Таким чином, Акт відбору проб ґрунтів від №11-17 від 13.04.2017, який підписувався ОСОБА_1 не містив жодних додатків; на момент складання та підписання Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 не існувало додатків до вказаного Акту.
		Додаток № 1 до Акту відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017 було надано позивачем зважаючи на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.02.2021 року в цій справі, щодо відсутності у матеріалах справи плану-схеми.
		Наданий позивачем Додаток № 1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017, як невід`ємна частина такого акту, не прошито, вказаний Додаток № 1 не підписаний жодною особою, а отже залишається невідомою дата складення такого Додатку №1 та особа, яка склала такий додаток. Не містить вказаний документ і назви. При огляді Додатку №1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 є незрозумілим, чи є Додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 оригіналом документу, або він є копією документу.
		На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про неможливість визнання допустимим наданий в підтвердження обґрунтованості позовних вимог в якості доказу - Додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017.
		 
		Як вже було зазначено, Верховним Судом у постанові від 02.02.2021, якою було повернуто справу № 908/125/18 на новий розгляд, матеріали справи не містять документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів.
		В постанові від 13 квітня 2018 року у справі № 904/6886/17 Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції при здійснені перевірки розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлено, що даний розрахунок вчинено із порушеннями та не підтверджено документально. Зокрема, апеляційний господарський суд встановив, що в порушення п. п. 4.14, 4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, додатку 10 Методики до акту перевірки не додано первинних документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засмічених земельних ділянок та об`єм відходів, які знаходяться на цій площі, в акті відсутня схема розміщення відходів. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд обґрунтовано не прийняв розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки будівельними відходами, як належний доказ. В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі №904/3637/20 (Верховний Суд ухвалою від 29 червня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження) викладені такі ж висновки. Таким чином, під час вирішення відповідних спорів суди мають надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально. Судом апеляційної інстанції при здійсненні перевірки розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлено, що даний розрахунок вчинено із порушеннями та не підтверджено документально. 
		Спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки мають бути підтверджені документально. Проте, у справі немає матеріалів, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ засмічення. В акті, складеному за результатом позапланової перевірки № 552/2-10/19 зазначено лише про вимірювання площ земельних ділянок, які зазнали засмічення та товщину шару відходів, проте жодних інших документів, які б відображали результати таких замірів позивачем не надано. Вказані висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 02.02.2021 у даній справі № 908/125/18, та постановою від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.
		 
		Предметом доказування у даній справі не є факт самовільного використання водних ресурсів або самовільного зайняття земельної ділянки, таким фактом є забруднення земельної ділянки, що передбачає необхідність доведення не лише самої події забруднення земельної ділянки, а і доведення суб`єкта правопорушення, визначення точних місць забруднення, визначення площі місць забруднення, визначення показників перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних елементів, що є необхідним для вирахування розміру шкоди.
		Для визначення розміру шкоди у справі №908/125/18 необхідно встановити, в тому числі, площі місць забруднення земельної ділянки, які позивач доводить саме спірними Актом відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 та Додатком №1 до нього.
		 
		Представник відповідача звернувся із запитом від 29.03.2021 № 29/03 до спеціаліста - інженера-землевпорядника/геодезиста Русакова Юрія Олександровича. Спеціалісту були поставлені такі питання: 
		1) чи можливо за допомогою таких засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та допоміжного обладнання, як: лопата за ГОСТом 19596-87 та рулетка вимірювальна Р50 S-Line, зав. № 77, визначити площу віднайдених на земельній ділянці площею 6,7451 га у м. Василівка по вул. Промисловій, 3-а, кадастровий номер: 2320910100:06:045:0001, місць забруднення, позначених на додатку № 1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 року № 11-17;
		2) чи відповідає додаток № 1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 №11-17 вимогам до план-схеми;
		3) чи підтверджується додатком № 1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 встановлені цим актом площі 3 (трьох) віднайдених на земельній ділянці місць забруднення, а саме площ: 3240 м2; 2310 м2; 480 м2.
		 
		Спеціалістом було надано такі відповіді: 
		1) додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 не містить будь-яких даних на підставі яких можна було б вирахувати площі забруднених місць, а саме: не визначені місцезнаходження, конфігурації та межі забруднених земельних ділянок, лінійні проміри між поворотними точками, а також внутрішні кути поворотних точок.
		За допомогою лопати за ГОСТом 19596-87 та рулетки вимірювальної Р50 S-line не можливо вирахувати площу земельної ділянки, для цього необхідно використовувати таку вимірювальну техніку як теодоліт або тахеометр, тобто прилади, які визначають горизонтальні кути між сторонами поворотних точок меж земельної ділянки.
		Згідно Наказу Головного управління геодезії, картографії та кадастру при кабінеті міністрів України №56 від 09.04.98 затверджена інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), де в п 1.1.8. чітко зазначені способи топографічного знімання, а саме: топографічні плани масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічних знімань або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами: а) аерофототопографічним: стереотопографічне знімання; комбіноване знімання; б) наземним: мензульне знімання; тахеометричне знімання; наземне фототопографічне (фототеодолітне) знімання.
		Найбільш розповсюдженим способом знімання є тахеометричне знімання, яке передбачає наявність такого приладу як тахеометр або теодоліт.
		Тахеометр - електронно-оптичний інструмент, що використовується у сучасній геодезії, призначений для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, віддалей та перевищень, тобто для виконання планово-висотної (тахеометричної) зйомки місцевості полярним способом.
		Тахеометри використовуються для визначення планових координат і перевищень точок місцевості при топографічній зйомці місцевості, при розбивочних роботах, виносі на місцевість планових координат і висот проектних точок.
		Теодоліт - маркшейдерсько-геодезичний прилад для вимірювання кутів (горизонтальних і вертикальних) на місцевості. Застосовують теодоліт при геодезичних, маркшейдерських, астрономічних та інших роботах, (згідно Термінологічного словника-довідника з будівництва та архітектури / Р.А. Шмиг, ОСОБА_3 , І.М. Добрянський, В.М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. - Львів, 2010. - С. 186. - ІSВN 978-966-7407-83-4.)
		2) План - це зображення на площині проекції у масштабі обмеженої ділянки місцевості, без врахування кривизни земної поверхні. Топографічні плани створюються в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 з використанням затверджених умовних знаків, штампів, підписів... тобто обов`язково з дотриманням вимог таких інструкцій: Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000 - 1: 00, ГКНТА - 2,04-02-98к; Укргеодезкартографія, 2001; Інструкції СТГМ-90; Інструкції про порядок контролю та приймання топографічних робіт; Укргеодезкартографія, 2001. Карта-схема - це спрощено-узагальнене картографічне зображення, без масштабу. Тож додаток №1 до Акту відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 року №11-17 є картою-схемою, а не план-схемою, і не відповідає вимогам топографічного плану.
		3) Враховуючи усе вищенаведене та відсутність будь-яких відомостей вирахування площ, актом відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 року № 11-17 із додатком №1 не підтверджуються вказані у самому Акті площі 3 (трьох) віднайдених на земельній ділянці місць забруднення.
		 
		Такі висновки спеціаліста обґрунтовані тим фактом, що засмічення земельної ділянки рідиною не може займати правильну прямокутну форму.
		При цьому як зазначалось вище, рідина невідомого походження була віднайдена у поглибленні на місцевості з нерівностями, що унеможливлює утворення правильної прямокутної форми.
		Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що рідина, в даному випадку, не може займати правильну прямокутну форму у зв`язку з чим площа забруднення, визначена позивачем, не відповідає дійсній площі забруднення, а відтак, і розрахунок збитків не відповідає дійсності, що унеможливлює встановити суму реальної шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки.
		Також колегія суддів приймає до уваги, що згідно даних Акта відбору проб ґрунтів - визначення площ забруднених земельних ділянок (3240 м2, 2310 м2 та 480 м2) було проведено за допомогою вимірювальної рулетки одноосібно державним інспектором Годес Л.Г., яким не підписувався Акт перевірки, що з урахуванням того, що рідина не може займати правильну прямокутну форму, само по собі ставить під сумнів точність та можливість проведення таких вимірювань.
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що дані щодо площі забрудненої Відповідачем земельної ділянки містяться не лише у Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17, а й у Протоколі № 6-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017, хоча й відповідають обставинам справи, але жодним чином не впливають на доведеність позивачем площі забрудненої земельної ділянки, оскільки Протокол № 6-17 не є первинним документом, що фіксує площу забруднення, а є вже актом дослідження, у якому джерелом всіх вихідних даних щодо площі забруднення є лише Акт відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17.
		 
		З огляду на вказане слід констатувати відсутність в матеріалах документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів. 
		Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.
		 
		Згідно з п. 71 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 Справа «Рисовський проти України» на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Оскільки відповідно до Методики, площа забрудненої ділянки є обов`язковою складовою формули визначення розміру збитків заподіяних державі внаслідок порушення суб`єктом господарювання норм природоохоронного законодавства, то через неправильне визначення Позивачем даної складової, колегія суддів позбавлена можливості розрахувати розмір відповідних збитків.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що оформлення Акту відбору проб ґрунтів №11-17 від 13.04.2017 не відповідає приписам державного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища - ГОСТ 17.4.3.01-83. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб (65011). 
		Так, пунктом 7 ГОСТ 17.4.3.01-83 передбачено, що в залежності від мети дослідження розмір пробного майданчика, кількість та вид проби повинні відповідати зазначеним у таблиці. Розмір пробного майданчика для однорідного ґрунтового покрову повинен становити від 1 га до 5 га, та для неоднорідного ґрунтового покрову повинен становити від 0,5 га до 1 га. Виходячи з цього, мінімальний розмір пробного майданчика визначений у площі 5 000 м2. 
		В той же час, як вбачається зі змісту Акту відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, а саме з даних, що містяться у колонці під назвою Площа пробного майданчика, м2 на сторінці 2 Акту: площа пробного майданчика за першою віднайденою засміченою земельною ділянкою складає 30 м2 х 108 м2, що дорівнює 3240 м2; площа пробного майданчика за другою віднайденою засміченою земельною ділянкою складає 35 м2 х 66 м2, що дорівнює 2310 м2; площа пробного майданчика за третьою віднайденою засміченою земельною ділянкою складає 15 м2 х 32 м2, що дорівнює 480 м2.
		Дані обставини свідчать про той факт, що площі пробних майданчиків, зазначені в Акті відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, є меншими за мінімальний розмір пробного майданчика, що визначений вимогами ГОСТ 17.4.3.01-83.
		Пунктом 5.4 ГОСТ 17.4.3.01-83 визначено, що при локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення.
		Акт відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017 не містить даних щодо застосування системи концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, номерів кіл і азимут місця відбору проб, та продовження системи концентричних кіл у вигляді сегмента у напрямку основного поширення забруднюючих речовин.
		Отже, при відборі проб ґрунтів Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області були допущені наступні порушення порядку такого відбору: 
		- при відборі проб не складались затверджені в додатках обов`язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, бланк опису пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них ґрунтів; 
		- з акту відбору проб ґрунтів не вбачається, що при відібранні проб були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. 
		Крім того, за відсутності карти-схеми взагалі неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які ґрунти розташовані в містах відбору проб.
		Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №537/598/17.
		 
		Доводи заявника апеляційної скарги про те, що в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17 значяться дані щодо площі забрудненої земельної ділянки, є передчасними, оскільки Позивач помилково прирівняв пробну площадку до площі забруднення. А саме, в таблиці Акту відбору проб є колонка 4 (площа забруднення), та колонка 5 (площа пробної площадки), отже це різні площі, однак Позивач у цих двох колонках зазначив однакові площі.
		Для прикладу, площа першої віднайденої забрудненої земельної ділянки - 3240 м2, а площа пробної ділянки згідно колонки 5 - складає 30 м2 х 108 м2, що також дорівнює 3240 м2, і т.д.), хоча поняття «пробна площадка» та «площа забруднення» не є тотожними, а отже результати відбору проб та проведених вимірювань є необ`єктивними.
		Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №537/598/17, в постанові Верховного Суду від 13.04.18 у справі № 904/6886/17.
		Наведені обставини свідчать про порушення порядку проведення відбору проб ґрунтів, що вказує на недоведеність належними та допустимими доказами як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення.
		Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленій в постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №537/598/17, адміністративне провадження № К/9901/43681/18.
		 
		Також колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що при відборі точкових проб і складанні об`єднаної проби, у процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб не була виключена можливість їх вторинного забруднення, оскільки проби не опечатувались за допомогою спеціальних засобів чи за участю свідків, для унеможливлення їх вторинного забруднення. 
		Так, пунктами 9, 10, 11 ГОСТ 17.4.3.01-83 визначено:
		- відібрані проби необхідно пронумерувати та зареєструвати в журналі, вказавши такі дані: порядковий номер та місце взяття проби, рельєф місцевості, тип ґрунту, цільове призначення території, вид забруднення, дату відбору;
		- проби повинні мати етикетку із зазначенням місця та дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту та глибини взяття проби, прізвища дослідника;
		- упаковка, транспортування та зберігання проб здійснюють залежно від мети та методу аналізу;
		- проби, відібрані для хімічного аналізу, слід упаковувати, транспортувати та зберігати у ємностях із хімічно нейтрального матеріалу.
		Натомість, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували виконання Позивачем даного порядку пакування та транспортування відібраних проб, який покликаний забезпечити неможливість спотворення результатів вимірювання.
		При цьому, представником Відповідача не підписувались жодні документи щодо пакування відібраних проб.
		Як зазначив експерт на зворотному боці сторінки 13 висновку комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи №3373/7536-7537/7538-7540 від 23.08.2018 року (Т. 2, а.с. 167)  на запит експерта не були надані матеріали щодо процедури транспортування та зберігання проб ґрунту, що унеможливлює перевірку дотримання цього порядку.
		Наведені сумніви матеріалами справи та Позивачем також не спростовані.
		 
		Крім того, позивачем в результаті проведеної перевірки, згідно протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 6-17 від 24.04.2017, було зафіксовано надмірну концентрацію у ґрунті таких хімічних речовин, як цинк (валовий вміст), кальцій (водна витяжка), хлориди, що стало підставою для складення розрахунків завданої шкоди.
		Відповідно до пунктів 3.1, 4.5 вказаної вище Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення); забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).
		Відповідно до статті 30 Закону України Про охорону земель у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи: гранично допустимого забруднення ґрунтів; якісного стану ґрунтів; оптимального співвідношення земельних угідь; показників деградації земель та ґрунтів. Нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України.
		В адвокатському запиті № 30/03 від 30.03.21, яким представник відповідача звернувся до Державної екологічної інспекції України були поставлені такі запитання:
		- яка встановлена гранично допустима концентрація (ГДК) цинку, Zn (валовий вміст) у ґрунті землі, зокрема земельних ділянок за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Для розміщення та обслуговування комплексу будівель (11.02);
		- яка встановлена гранично допустима концентрація (ГДК) цинку, Zn (рухомі форми) у ґрунті землі, зокрема земельних ділянок за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і поміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Для зміщення та обслуговування комплексу будівель (11.02);
		- яка встановлена гранично допустима концентрація (ГДК) хлоридів у ґрунті землі, зокрема земельних ділянок за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Для розміщення та і обслуговування комплексу будівель (11.02);
		- яка встановлена гранично допустима концентрація (ГДК) кальцію (водна витяжка) у ґрунті землі, зокрема земельних ділянок за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Для розміщення та обслуговування комплексу будівель (11.02).
		У відповіді Державної екологічної інспекції України вих. № 3328/416-21 від 05.04.2021 було зазначено, що станом на сьогодні нормативи ГДК хімічних речовин, важких металів тощо у ґрунтах, у тому числі за цільовим призначенням, не затверджено. 
		 
		Прокурор у апеляційній скарзі посилається на необхідність застосування фонової проби в даному на підставі статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, пункт 2 Методики, Форму протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179.
		З такими доводами прокурора колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №94-р "Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства", який набрав чинності 01.01.2017, визнано такими, що втратили чинність нормативні документи, які встановлювали гранично-допустиму концентрацію (ГДК) показників складу і властивостей в ґрунтах, в тому числі:Державні санітарні правила та норми, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.07.1999 N 29,САНПиН 42-128-4433-87 "Санитарные нормы допустимих концентрацій химических веществ в почве (ПДК) (утверджено Минздравом СССР от 30.10.87 №4433-87); ПДК №2546-82 "Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК), Список №4" (утверджено Минздравом СССР от 30.04.1982 № 2546-82).
		Отже, нормативи ГДК хімічних речовин у ґрунтах діяли до 01.01.2017, а перевірка була розпочата через три місяці - 13.04.2017.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325 (набрала чинності 17.12.2021) затверджено «Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин».
		Тож, на даний час ГДК хімічних речовин у ґрунтах є діючими.
		Проведенням порівняльного аналізу показників хімічних речовин, відображених в Протоколі № 6-17 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2017, із діючими на даний час нормативами ГДК, зазначеними у Постанові КМУ від 15 грудня 2021 року № 1325, колегія суддів встановила наступне:
		1) в Протоколі вимірів зазначено про перевищення концентрації Цинку (валовий
		вміст).
		Виявлена концентрація Цинку (валовий вміст) знаходилась у допустимих межах раніше діючих значень гранично-допустимих концентрацій (ГДК), оскільки такий вміст у Державних санітарних правилах та нормам було визначено у розмірі 37 мг/кг, а у нових нормах - визначена лише рухова форма, а валовий вміст взагалі відсутній, як показник ГДК.
		При цьому, відповідно до Методики агрохімічної паспортизації земель, розробленої Міністерством аграрної політики України спільно з Державним технологічним центром охорони родючості ґрунтів - гранично допустима концентрація у ґрунті такого важкого металу, як цинк (Zn), складає 100 мг/кг (валовий вміст).
		1.1.) Окрім цього в останній колонці 11 таблиці Протоколу вимірювань зазначені відомості про МВВ (Методики виконання вимірювань), які застосовувались при проведенні лабораторних досліджень, та показники похибки вимірювань.
		У рядку, що відноситься до показників концентрації Цинку, у колонці 11 внесені відомості, що відносно цього металу застосовувалась МВВ 081/12-0013-01 (Ґрунти. Методика виконання вимірювань цинку методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (5-1000 мг/кг)).
		При цьому, після даних про МВВ зазначено, що похибка вимірювань відносно показників концентрації Цинку складає ± 37%.
		За такої похибки:
		- концентрація Цинку на ділянці 3 240 м2, визначена у розмірі 30,64 мг/кг, з урахуванням похибки за нижчим значенням становить: 30,64 мг/кг  (30,64 х 37%) =19,3 мг/кг;
		- концентрація Цинку на ділянці 480 м2, визначена у розмірі 37,32 мг/кг, з урахуванням похибки  за нижчим значенням становить: 37,32 мг/кг  (37,32 х 37%) =23,51 мг/кг.
		Отже, зазначені у Протоколі вимірювань показники концентрації Цинку є неточними (похибка ±37%), а тому враховуючи правову природу деліктних правовідносин, для притягнення особи до відповідальності можуть братись до уваги виключно показники, які складають нижчий рівень похибки, що свідчить про відповідність показників концентрації Цинку нормативам ГДК та необґрунтованість здійсненого Позивачем розрахунку.
		 
		2) в Протоколі вимірів зазначено про перевищення концентрації хлоридів. 
		Натомість, вміст хлоридів на ділянці площею 2310 м2 (145,55 мг/кг) знаходиться у межах як раніше діючих значень ГДК (560 мг/кг), так і нових нормативів (теж 560 ГДК).
		При цьому, в матеріалах справи міститься лист Міністерства охорони здоров`я України за №26-05/27352/2-21 від 17.09.2021 року, в якому також зазначений показник ГДК хлоридів у ґрунті на рівні 560 мг/кг.
		Це свідчить про відповідність показників концентрації хлоридів нормативам ГДК та необґрунтованість здійсненого Позивачем розрахунку.
		3) Кальцій (водна витяжка) не було включено до небезпечних речових ані раніше діючими нормативами ГДК, ані новими нормативами, що ставить під сумнів нарахування суми збитків за перевищення вмісту такої речовини.
		 
		Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
		Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
		Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		 
		Таким чином, оскільки виявлені показники хімічних речовин не перевищують ГДК, що діють з 17.12.2021, то Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325, якою затверджено «Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин» скасовує цивільну відповідальність Відповідача за фактом виявлення зазначених вище перевищень концентрації цинку, хлоридів та кальцію у порівнянні із фоновою пробою, що є самостійної підставою для відмови у позові. 
		 
		Прокурор та Позивач посилаються на необхідність застосування фонової проби на підставі статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пункту 2 Методики, Форму протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179.
		Але факт перевищення вмісту речовин у порівнянні із фоновою пробою, за умови відповідності вмісту речовин нормативам ГДК, які діють з 17.12.2021, нівелює сам факт спричинення шкоди навколишньому природньому середовищу, оскільки саме нормативи ГДК визначають, яка концентрація є шкідливою для ґрунту.
		Тож, факт перевищення вмісту речовин у порівнянні із фоновою пробою, може свідчити лише про різну концентрацію вмісту речовин на різних земельних ділянках, однак про завдання шкоди навколишньому середовищу таке перевищення може свідчити лише за умови, коли така концентрація перевищує нормативи ГДК, що діяли з 17.12.2021, у противному випадку перевищення не спричиняє шкоди навколишньому природньому середовищу.
		 
		Прокурором до матеріалів господарської справи наданий висновок комісійної судової інженерно  екологічної та економічної експертизи №3373/7536-7537/7538-7540 за матеріалами кримінального провадження №120170801900000560 від 30.03.2017, складений 23.08.2018, в якому, зокрема зазначено: У разі, якщо відповідні проби ґрунту відібрані та досліджені у відповідності до нормативно - технічних вимог, висновок Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, викладений в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 27.04.2017 стосовно забруднення ґрунту внаслідок виробничої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський завод МК", за наданими матеріалами документально підтверджується.
		На зворотному боці сторінки 13 висновку експертизи (Т. 2, а.с. 167) зазначено:  20.02.2018 за супровідним листом № 2/628екс на адресу слідчого старшого лейтенанта поліції Римарь А.І. було направлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, зокрема: …акт відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, план-схему з наведенням місць засмічення та забруднення земельних ділянок на території ТОВ Василівський завод МК, встановлених ДЕІ та місцями відбору проб ґрунту…. Слід зазначити, що вищевказані матеріали до теперішнього часу не надійшли, що унеможливлює підтвердити сам факт забруднення ґрунту, оскільки у наданих матеріалах відсутня інформація зокрема щодо площі пробного майданчика, виду проби яка відбиралася (точкова чи об`єднана), інструменту яким було відібрано проби ґрунту, процедури транспортування та зберігання проб ґрунту, відсутні план-схеми з наведенням місць засмічення та забруднення земельних ділянок на території ТОВ Василівський завод МК, встановлених ДЕІ та місця відбору проб ґрунту тощо…Відсутність у наданих матеріалах вищевказаних фактичних даних не дає змоги стверджувати про достовірність результатів дослідження вмісту забруднюючих речовин у ґрунті та підтвердження самого факту забруднення ґрунту. Отже враховуючи вищевикладене, слід стверджувати наступне. У разі якщо відповідні проби ґрунту відібрані та досліджені у відповідності до нормативно-технічних вимог, висновок Державної екологічної інспекції у Запорізькій області викладений в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 27.04.2017 стосовно забруднення ґрунту внаслідок виробничої діяльності ТОВ Василівський завод МК, за наданими матеріалами документально підтверджується.
		Тобто, для надання відповідей на питання, чи відповідають результати проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства нормативно-технічним вимогам, чи підтверджено документально факт забруднення, та чи вірно здійснено розрахунок розміру шкоди, експерт повинен був провести, в тому числі, аналіз плану-схеми, якої не було надано, та Акту відбору проб ґрунтів № 11-17 від 13.04.2017, який не було надано експерту з невідомих причин.
		Самим експертом підтверджено відсутність документів, як б давали можливість встановити достовірність результатів дослідження вмісту забруднюючих речовин у ґрунті та підтвердження самого факту забруднення ґрунту.
		Як зазначено вище, судом встановлено, що відповідні проби ґрунту відібрані та досліджені не у відповідності до нормативно-технічних вимог.
		Отже, відповіді на питання, викладені у висновку експерта № 3373/7536-7537/7538-7540 побудовані під умовою та мають характер ймовірності і припущення (у разі якщо). Тому колегією суддів вказаний висновок експерта, як доказ на підтвердження розрахунків розміру шкоди, до уваги не береться.
		 
		Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо визначення джерела отримання інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а саме про те, що єдиним таким документом є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а лист відділу Василівського району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17 є неналежним доказом.
		Так, згідно з п. 4.2, 4.7 Методики (в редакції на час проведення перевірки (квітень 2017 року)) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
		Тобто, положення Методики для розрахунку шкоду за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
		Установлено, що відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 6,7451 га (кадастровий номер 2320910100:06:045:0001, м. Василівка, вул. Промислова,3а) були отримані Позивачем у Відділі Василівського району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
		Згідно з листом начальника відділу від 18.05.2017 № 0-8-0.223-267/102-17 станом на 2017 рік вартість 1 кв м земель промисловості, до якої належить земельна ділянка Відповідача, складає 120,91 грн., отже, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 6,7451 га складає 8 155 500,41 грн.
		Окрім того, у ході розгляду справи обласною прокуратурою до Відділу надано додатково запит щодо визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки Відповідача (лист обласної прокуратури від 23.03.2021 № 15/3-2093-17).
		За інформацією Відділу від 25.03.2021 № 163/0/102-21 надати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на запит Позивача від 04.05.2017 № 1510/02 не було можливо, з причини відсутності у Державному земельному кадастрі1 коду Класифікації видів цільового призначення земель, який характеризує функціональне використання вищезазначеної земельної ділянки. Також у листі Відділу вказано, що відомості надані на запит Позивача від 04.05.2017 щодо вартості 1 кв м земель промисловості, до якої належить земельна ділянка Відповідача, та складає 120,91 грн відповідають дійсності на той момент (Лист Відділу від 25.03.2021 № 163/0/102-21).
		Таким чином, Позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 120,91 грн відповідно до положень п. п. 4.2І 4.7 Методики.
		При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 09.11.2021 у справі № 908/1680/20, витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності є не єдиним належним доказом (п.п 7.21- 7.29). Витяги, довідки, викопіювання та копії документів , що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі мають однакову юридичну силу.
		 
		Також колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про передчасність висновку господарського суду, щодо недоведеності факту виявлення негативних якісних змін ґрунту на земельній ділянці, приналежній саме Відповідачеві, а також, що такі негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті господарської діяльності саме Відповідача.
		Так, власник земельної ділянки при здійсненні господарської діяльності зобов`язаний дотримувалися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
		Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320910100:06:045:0001, площею 6,7451 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ТОВ «Василівський завод МК» на підставі Державного акта на право власності від 21.09.2009 серії ЯЖ № 072970.
		Зазначений Державний акт видано Відповідачу на підставі укладеного з ТОВ «Меринос» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.09.2009 (далі - Договір) реєстраційний номер № 959 (бланк ВMK № 060198).
		Відповідно до умов Договору земельна ділянка не місить негативних характеристик, відомості про її забруднення чи засмучення відсутні.
		Окрім того, пунктом 10 Договору передбачено, що ризик випадкової загибелі або випадкового псування земельної ділянки Покупець - ТОВ «Василівський завод МК» несе з моменту переходу до нього права власності.
		Отже, з 03.09.2009 (дата укладання договору) виключно на ТОВ «Василівський завод МК» лежить обов`язок утримання земельної ділянки в належному стані.
		 
		Судом безпідставно не взято до уваги, що Акт перевірки від 27.04.2017, який запропоновано для підпису трьом представникам ТОВ «Василівський завод МК» (директор - ОСОБА_2 , виконавчий директор - Цибульняк В.А. та головний інженер - Коба В.В.) підписано останніми без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця проведення перевірки - земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ «Василівський завод МК» на підставі Державного акта на право власності від 21.09.2009 серії ЯЖ № 072970; щодо виявлення на цій земельній ділянці виробничих відходів саме ТОВ «Василівський завод МК» (відходи взуттєвого виробництва). 
		Аналогічно відсутні будь-які заперечення виконавчого директора Цибульняк В.А. в Акті відбору проб ґрунтів від 13.04.2017 № 11-17.
		Більш того, Відповідач не був позбавлений можливості ще у 2017 році оскаржити видані Позивачем розпорядчі документи - припис, постанову про накладення адміністративного стягнення, чим фактично погодився з тим, що негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті його господарської діяльності та виявлено на приналежній йому земельній ділянці.
		 
		В той же час, постанова у справі про адміністративне правопорушення, прийнята щодо посадової особи Відповідача, припис, із яким погодився Відповідач, через порушення порядку проведення відбору проб ґрунтів; недоведеність належними та допустимими доказами як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення не є достатнім доказом заподіяння Відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, та, відповідно, підставою для стягнення збитків.
		Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.
		Тому господарський суд правильно відмовив у задоволенні позову. 
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін (за виключенням висновку про те, що негативні якісні зміни ґрунту сталися в результаті господарської діяльності саме Відповідача, та джерела отримання інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки), прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/125/18  залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/125/18  залишити без змін.
		Судові витрати по справі Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		Повне рішення складено та підписано суддями Івановим О.Г. та Антоніком С.Г. 20.12.2022, а суддею Чус О.В. ______________.
		 
		 
		Головуючий суддяО.Г. Іванов
		 
		СуддяС.Г. Антонік 
		 
		СуддяО.В. Чус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...