Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/423/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2023. Зареєстровано: 10.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2023.
Дата набрання законної сили: 09.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову
		м. Київ
		09.01.2023Справа №  910/423/23
		Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 05.01.2023 року "Про забезпечення позову" Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви 
		 
		у справі № 910/423/23
		за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви 
		до Національного заповіднику «Києво-Печерська лавра» 
		про усунення перешкод у користуванні майном
		 
		ВСТАНОВИВ:
		05 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви (позивач) надійшла позовна заява б/н від 05.01.2023 року до Національного заповіднику «Києво-Печерська лавра» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
		- усунути перешкоди Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви у користуванні майном, (а саме у доступі та здійсненні Богослужінь та релігійних обрядів священнослужителями Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/Української Православної Церкви у будівлі Успенського собору (корпус №80)), наданим в почасове безоплатне користування згідно договору № 1-б від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви;
		- усунути перешкоди Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви у користуванні майном, (а саме у доступі та здійсненні Богослужінь та релігійних обрядів священнослужителями Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /Чоловічий монастир/Української Православної Церкви у будівлі Трапезною церквою Трапезною палатою (корпус № 29)), наданим в почасове безоплатне користування згідно договору № 2-б від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви.
		Разом з позовною заявою подано заяву б/н від 05.01.2023 року «Про забезпечення позову», в якій заявник просить суд: 
		- заборонити державній установі Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» укладати будь-які правочини з органами, установами та організаціями незалежно від форми власності (окрім як з Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви щодо передачі в оренду чи користування Успенським собором та надавати дозволи будь-яким органам, установам та організаціям незалежно від форми власності (окрім як Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічому монастирю/Української Православної Церкви здійснювати богослужіння чи релігійні обряди в Успенському соборі, який є предметом договору № 1-б від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви;
		- заборонити державній установі Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» укладати будь-які правочини з органами, установами та організаціями незалежно від форми власності (окрім як з Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви щодо передачі в оренду чи користування Трапезною церквою з Трапезною палатою та надавати дозволи будь-яким органам, установам та організаціям незалежно від форми власності (окрім як Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі/Чоловічому монастирю/Української Православної Церкви здійснювати богослужіння чи релігійні обряди в Трапезній церкві з Трапезною палатою, який є предметом договору № 2-б від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником (Національний заповідник «Києво-Печерська лавра») та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви.
		В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що у зв`язку із закінченням терміну дії договорів № 1-б та № 2-б від 17 червня 2016 року Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» видано наказ № 04-06/33 від 30.12.2022 року, яким утворено комісію для приймання-передачі майна державній установі, термін роботи комісії з 02.01.2023 року по 05.01.2023 року. Комісії до 05.01.2023 року здійснити інвентаризацію майна та підготувати акт інвентаризації та за результатами роботи комісії голові комісії до 05.01.2023 року підготувати акт приймання-передачі майна. 31.12.2022 року о 21:00 двері Успенського собору та Трапезної Церкви з Трапезною палатою були опечатані та представників монастиря не було допущено у культові споруди. 
		Заявник зазначає, що в Успенському соборі та Трапезній Церкві з Трапезною палатою міститься велика кількість майна Свято-Успенської Києво- Печерської Лаври/ Чоловічий монастир/Української Православної Церкви, що було надбано завдяки пожертвам вірян Української Православної Церкви та може бути пошкоджено, викрадено або знищено в разі надання доступу чи передачі в оренду чи тимчасове користування третім особам до Успенського собору та Трапезної Церкви з Трапезною палатою. Надання споруд для звершення богослужінь чи релігійних обрядів іншим релігійним організаціям призведе до порушення законних прав та свобод вірян Української Православної Церкви та розпалювання міжрелігійної ворожнечі.
		Як зазначає заявник, у засобах масової інформації наявні відомості, що після отримання відповідного дозволу святкова Божественна літургія з нагоди Різдва Христового Предстоятель Православної Церкви України та Священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм буде звершена 7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.
		На твердження заявника, оскільки Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви має чинні договори з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником про почасове безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями Верхньої Лаври, які грубо порушені заповідником через перешкоджання використання вищевказаних культових будівель Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви, відсутності до них доступу у представників монастиря та позбавлення можливості здійснення там богослужінь та релігійних обрядів.
		На думку заявника, з метою недопущення порушення права законного користувача майна та недопущення порушення прав та свобод вірян Української Православної Церкви, що може статися через надання доступу чи передачу в оренду чи тимчасове користування третім особам Успенського собору та Трапезної Церкви з Трапезною палатою та надання вищевказаних споруд для звершення богослужінь чи релігійних обрядів іншим релігійним організаціям, існують достатньо обгрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, тоді як невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
		Розглянувши заяву б/н від 05.01.2023 року "Про забезпечення позову" Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
		Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
		Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку, що фактично заявник просить вжити заходи забезпечення позову, що виходять за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та заборонити вчиняти дії. При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати іншим особам розпоряджатися своїм майном.
		Крім того, у поданій заяві заявник не обґрунтував вимоги щодо застосування заявлених ним заходів забезпечення позову, не зазначив, яким чином невжиття заходів забезпечення позову вплине на виконання судового рішення у разі задоволення позову.
		Оцінивши наведені заявником доводи суд не вбачає імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, запропонованих заявником, в разі задоволення позовних вимог в даній справі.
		Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва 
		 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні заяви б/н від 05.01.2023 року "Про забезпечення позову" Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви у справі № 910/423/23 - відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
		Дата підписання ухвали 09 січня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                            О.В. Котков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...