Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/3091/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2023. Зареєстровано: 10.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: 2/539/95/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 539/3091/22
		Провадження № 2/539/95/2023
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		09 січня 2023 року                                        м.Лубни
		Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді Просіної Я.В.
		за участю секретаря судового засідання Ковтун І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лубни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,представник позивача  Гребенюк Олександр Сергійович,
		встановив:
		Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 08.08.2015. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. На підставі договору про надання банківських послуг банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який у подальшому збільшився до 43 500,00 грн., а відповідачу надано у користування кредитну картку. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, а саме не виконанням належним чином умов кредитного договору, у відповідача перед банком станом на 17.10.2022 року утворилась заборгованість у розмірі 36370, 60 грн, яка складається з наступного: 30677, 36 грн - заборгованість за тілом кредита, 5693, 24 грн - заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 36370, 60 грн, а також понесені судові витрати.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позову просив розглядати справу без участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають, проти винесення заочного рішення не заперечують.
		Відповідач в судові засідання 23.12.2022 та 09.01.2023 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив не подав.
		Відповідно до ч.1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		09 січня 2023 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, яка відображена в протоколі судового засідання.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приватбанк» та 08.08.2015 року підписав заяву б/н (а.с. 28).
		Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 28). На підставі договору про надання банківських послуг банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 26), а відповідачу надано у користування кредитну картку (а.с.27). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 43 500 грн (а.с.26).
		У анкеті - заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
		З підписаної заяви анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку вбачається, що остання містить лише анкетні дані відповідача.
		Крім того, суду надано виписку за договором № б/н за період 14.02.2015-18.10.2022 на ім`я відповідача, з якої вбачається, що останній здійснював операції, як щодо зняття готівки з карткового рахунку, переказів з картки на картку, так і розраховувався кредитною карткою (а.с. 19-25).
		Згідно з наданим банком розрахунком (а.с.7-18), заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17.10.2022 року становить 36370, 60 грн, яка складається з наступного: 30677, 36 грн - заборгованість за тілом кредита, 5 693, 24 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
		З копії довідки банку вбачається, що відповідач отримував кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 14.02.2015 року, строк дії до 02/19, № НОМЕР_2 , дата відкриття 29.07.2019 року, строк дії до 11/22 (а.с. 27).
		Банком надано копію довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я відповідача (а.с. 26).
		Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За змістом ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
		За приписамист. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Згідно зіст. 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Таким чином, у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні.
		Проаналізувавши наведені норми та обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, виходячи з наступного.
		Так, у анкеті-заяві позичальника від 08.08.2015 року, підписаної сторонами, процентна ставка не зазначена, тобто не погоджена у встановленому законом порядку. Банк, заявляючи вимогу про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованості за простроченими відсотками, при цьому посилаючись та обґрунтовуючи право вимоги в цій частині на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на банківському сайті www.privatbank.ua, як невід`ємні частини укладеного договору.
		З наданих банком Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, тощо.
		Проте, матеріалами справи не підтверджено, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився, погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначених в цих документах розмірах і порядку нарахування, оскільки у анкеті - заяві відсутня інформація про розмір процентної ставки за користування кредитом та порядок їх нарахування та погашення.
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
		Згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
		Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
		Суд виходить з того, що у даному випадку вид банківського кредиту, з огляду на його характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є споживчим кредитуванням, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.
		Таким чином, зважаючи, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08.08.2015 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
		У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII).
		Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
		Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
		З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд приходить до висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
		Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
		Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
		Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
		За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5693, 24 грн - заборгованості за простроченими відсотками не підлягають задоволенню, зважаючи на вищевикладені обставини.
		Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		За таких обставин, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 30677, 36 грн.
		У відповідності до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2092,64 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.526,527,530,1050,1054 ЦК України, ст.12,13,81,141,263,265,279,280- 282,354 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позовну заяву Акціонерного Товариства комерційний банк «Приватбанк», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 08.08.2015 року, яка складається з заборгованості за тілом кредита у розмірі 30677, 60 гривень станом на 17.10.2022 року.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в сумі 2092,64 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Суддя   Я.В. Просіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...