Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/540/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано судом: 09.01.2023. Зареєстровано: 11.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2023.

Результат оскарження 07.06.2023 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_____________________________________
		_______________________________________________________________
		майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
		e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ 03499916 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/540/22 
		Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В., 
		секретар судового засідання: Рисухін Д.Б.,
		за участю представників сторін:
		від позивача: Корзаченко В.М., ордер серії АІ №1200588 від 19.01.2022;
		від відповідача: Іваницька О.П., ордер серії АІ №1271660 від 29.08.2022 (в режимі  
		                            відеоконференції в судовому засіданні 28.12.2022);
		присутні вільні слухачі ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_1 від 10.03.1999;
		                                      ОСОБА_2., паспорт серії НОМЕР_2 від 13.10.1999;
		                                      ОСОБА_3. (в судовому засіданні 21.11.2022),   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"  
		до Служби автомобільних доріг у Житомирській області 
		про визнання дій протиправними, визнання договорів дійсними та визнання чинними встановлених договорами правовідносин 
		 
		з перервами у судовому засіданні з розгляду справи по суті з 10.11.2022 по 21.11.2022, з 21.11.2022 по 28.12.2022, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України
		 
		Процесуальні  дії по справі.
		Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Житомирській області, у якому просить:
		- визнати протиправними дії Служби автомобільних доріг у Житомирській області, які виразилися в односторонньому розірванні договорів від 14.04.2021 №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км), №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км), №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км);
		- визнати дійсними договори №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км); №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км); №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км), які були укладені 14.04.2021 мiж Службою автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi та Приватним підприємством "Автомагістраль";
		- визнати чинними правовідносини, встановлені договорами від 14.04.2021 №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км), №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км), №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км).
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недобросовісність та незаконність дій відповідача, які виразилися у безпідставному розірванні ним договорів в односторонньому порядку. 
		Ухвалою господарського суду від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
		10.08.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви в частині додаткового обґрунтування окремих позовних вимог та про приєднання до матеріалів справи доказів доплати судового збору від 05.08.2022. До заяви додано платіжні доручення від 02.08.2022 №3625, №3626 та докази її надіслання відповідачу (т.1 а.с.102-109).
		Ухвалою суду від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2022.
		Ухвалами суду від 02.09.2022 і 07.09.2022 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		02.09.2022 на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 29.08.2022, згідно з яким останній вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, просив закрити провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки спірні договори є розірваними в силу приписів ч.3 ст.651, ч.2 ст.653, ст.849 ЦК України. До відзиву приєднано документи, згідно зазначеного у ньому додатку (т.1 а.с.113-207).
		12.09.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 10.09.2022, у якій останній просив поновити строк для її подачі та взяти до уваги під час розгляду справи по суті, зазначив, що вважає відзив необґрунтованим, надуманим, спрямованим на введення суду в оману щодо предмета спору, наголосив, що підстав для одностороннього розірвання відповідачем договорів не існувало, а тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі (т.1 а.с.221-228).
		15.09.2022 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив від 14.09.2022, у якому останній повторно зазначив, що спірні договори є розірваними, провадження у справі слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (т.1 а.с.229-234).
		Ухвалою суду від 15.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/540/22 до судового розгляду по суті на 10.11.2022 в режимі відеоконференції.
		09.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання від 08.11.2022 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій листів Управління Служби безпеки України в Житомирській області №57/114 від 20.04.2022 та №57/5-2-1597 від 30.09.2022 (т.1 а.с.240-248, 249-257).
		У засіданні 10.11.2022 суд долучив вказані документи до матеріалів справи та оголосив перерву до 21.11.2022, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.
		18.11.2022 на електронну пошту суду (22.11.2022 поштовим зв`язком) від представника позивача надійшли пояснення щодо долучених відповідачем документів від 16.11.2022, у яких останній зазначив, що копії листів Управління Служби безпеки України в Житомирській області №57/114 від 20.04.2022 та №57/5-2-1597 від 30.09.2022 не мають жодного відношення до предмета спору, виготовлені пізніше, ніж було прийнято рішення про розірвання договорів, спрямовані на введення суду в оману і намагання відповідача переконати у власній правоті, а тому не можуть братися судом до уваги при вирішенні спору. Окрім того, до пояснень додано копію листа позивача від 13.03.2022 №217, копію скріншота ел.пошти ПП «Автомагістраль» про надіслання листа №216 від 12.03.2022, копію листа відповідача №1316/04-01 від 05.10.2022 (т.2 а.с.1-6, 16-22).
		21.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання від 18.11.2022 про долучення до матеріалів справи копії листа ГУ НП в Житомирській області №72 від 03.10.2022 і копії витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12022065410000152 від 04.08.2022 (т.2 а.с.7-11).
		Протокольною ухвалою від 21.11.2022 суд залишив без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи від 18.11.2022 та зазначив, що документи, приєднані до пояснень позивача від 16.11.2022, також не будуть враховані під час дослідження доказів, відповідно до ст.207 ГПК України; продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оголосив перерву в судовому засіданні до 28.12.2022, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.
		Представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору. 
		У засіданні 28.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
		 
		Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недобросовісність та незаконність дій відповідача, які виразилися у безпідставному розірванні ним договорів на закупівлю послуг в односторонньому позасудовому порядку, при тому що позивач наполягав на продовженні дії цих договорів і виконанні їх умов обома сторонами. 
		У якості правових підстав позову позивач посилається на положення ст.ст. 188, 193 ГК України, ст. ст.525, 526, 651- 654 ЦК України.
		У відзиві на позовну заяву від 29.08.2022 відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вважає, що мав достатньо правових підстав для одностороннього розірвання договорів №98, 99, 100 від 14.04.2021, відповідно до п.п.7.2.1, 9.2 - 9.3, 11.4 таких, посилаючись на існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, а також те, що позивач неодноразово вдавався до грубих порушень взятих на себе договірних зобов`язань.  Враховуючи викладене, відповідач просив закрити провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки спірні договори є розірваними в силу приписів ч.3 ст.651, ч.2 ст.653, ст.849 ЦК України (т.1 а.с.113-135).
		Позивач з доводами відповідача не погодився, вважає їх необґрунтованими, такими, що не стосуються предмета спору і не підтверджені належними й допустимими доказами, відповідно не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні спору. У відповіді на відзив від 10.09.2022 позивач наголосив, що категорично заперечував з приводу розiрвання договорiв чи неможливості їх подальшого виконання навіть в умовах воєнного стану в державi; не повiдомляв про настання для пiдприємства форс-мажорних обставин, а навпаки запевнив відповідача про продовження виконання умов договорiв i просив надати дефектні акти чи письмові завдання для їx виконання, які останнім надано не було, як не було надано і доказів, що Служба автомобільних доріг у Житомирськiй областi внаслiдок настання форс-мажорних обставин не могла чи не може виконувати передбачені цими договорами обов`язки замовника. На думку позивача, існування в державi форс-мажорних обставин не є правовою підставою для обов`язкового розiрвання договорiв, а може лише звільняти вiд відповідальності певних суб`єктів господарювання, якi через такі обставини не можуть виконувати свої зобов`язання i своєчасно про це заявили іншій стороні договору. Позивач стверджує, що жодної з перелічених у п.11.3 договорів обставини чи умови не настало і не було визначено причиною чи підставою для одностороннього розiрвання договорiв, а тому i підстав для зазначеного не існувало (т.1 а.с.221-224).
		У запереченні на відповідь на відзив від 14.09.2022 відповідач зазначив, що вважає твердження позивача безпідставними і необґрунтованими, оскільки право на одностороннє розірвання вказаних договорів передбачено безпосередньо умовами кожного договору; наголосив, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. Окрім того, додав, що внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, саме позивач припинив виконувати свої договірні зобов`язання щодо проведення робіт з експлуатаційного утримання автомобільної дороги державного значення та надання технічної допомоги представникам Національної поліції і Територіальної оборони, і це при тому, що вказана ділянка дороги мала стратегічне значення та була основною для руху гуманітарних перевезень, а також забезпечувала рух транспорту, що здійснював евакуацію населення з населених пунктів, в межах яких проводилися активні бойові дії, в напрямку західного державного кордону України з європейськими державами, а в умовах воєнного стану відповідач не міг чекати поки позивач наважиться виконувати свої договірні зобов`язання і вживав усі необхідні заходи задля виконання таких робіт (т.1 а.с.229-233).
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2021 мiж Службою автомобiльних доріг у Житомирськiй областi (замовник) та Приватним підприємством «Автомагiстраль» (виконавець) укладено такі договори:
		- договір №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобільних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км), згідно з п.1.1 якого, виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобільних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км), за рахунок коштiв державного бюджету та в обумовлений цим договором термiн. Замовник зобов`язується прийняти наданi згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевiрки фізичних та вартiсних показникiв та сплатити їх вартiсть по мipi надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок (т.1 а.с.11-20);
		- договiр №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобільних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км), згідно з п.1.1 якого, виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобільних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км), за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термiн. Замовник зобов`язується прийняти наданi згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевiрки фізичних та вартiсних показникiв та сплатити їх вартiсть по мipi надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок (т.1 а.с.26-35);
		- договiр №100 на закупiвлю послуг: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобільних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км), згідно з п.1.1 якого, виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 239,7 км), за рахунок коштiв державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мipi надходження коштiв, передбачених на ці цілі на його рахунок (т.1 а.с.41-50).
		Як встановлено судом, умови вищевказаних договорів (далi - договори №98, 99, 100), окрім погоджених у п.п.1.1, 1.2, 3.1, 3.2, є абсолютно ідентичними за змістом, зокрема сторонами визначено однакові умови щодо порядку виконання, приймання, оплати робiт, передбачено однакові права та обов`язки сторiн, їх відповідальність, порядок вирішення спорів, строки дiї договорiв, а також пiдстави для розiрвання або припинення чи відмови вiд вказаних договорiв тощо.
		Так, п.1.4 договорів №№98, 99, 100 передбачено, що послуги виконуються виконавцем згідно щомісячних планів-завдань або актів дефектів, а також окремо визначених доручень замовника та інших первинних розпорядчих документів. 
		Згідно з п.7.2.1 договорів №98, 99, 100, замовник має право достроково розірвати цей договір у разi невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, повiдомивши про це його у строк до 15 робочих днів.
		У п.9.1 договорів №98, 99, 100 погоджено, що сторони звільняються вiд відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем виконавчої сторони, таких як: пожежі, стихійні лиха, воєнні дiї, торгове ембарго, протиправні дiї третіх ociб (далі - «форс-мажорні обставини»). У цьому випадку виконання умов договору відкладається на термін, протягом якого будуть діяти такі умови. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше трьох робочих днiв з моменту їх виникнення повiдомити про це іншу  сторону у письмовій формі.
		Відповідно п.п.9.2, 9.3 договорів №98, 99, 100, у разi, коли строк дiї обставин непереборної сили продовжується більше, ніж 30 днiв, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дiї є відповідні документи, якi видаються Торгово-промисловою Палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами або іншим компетентним органом відповідно до чинного законодавства України.
		У п.10.4 договорів №98, 99, 100 визначено, що договiр може бути розірваний з ініціативи замовника у разi неодноразового невиконання виконавцем взятих ним зобов`язань.
		Договори набирають чинностi з моменту підписання i діють до 31.12.2023, але в будь-якoму разi до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.11.1 договорів №98, 99, 100).
		За змістом п.п.11.3, 11.4 договорів №98, 99, 100, замовник може призупинити дію цього договору або розiрвати договір в односторонньому порядку за таких обставин: відсутність подальшої потреби в закупівлі послуг; відсутність фiнансування за цим договором; вiдставання з вини виконавця щодо строків надання послуг більш нiж на один місяць, якщо таке відставання не пов`язане з відсутністю фінансування (несвоєчасністю його здійснення); неодноразове (два i більше рази) порушення виконавцем будівельних норм i правил, безпеки руху, інших нормативних документів, передбачених пунктом 1.3 цього договору. Замовник, при прийнятті рішення про призупинення надання послуг або про розірвання договору, повідомляє про це письмово виконавця не менше нiж за 15 днiв до вступу в дію такого рiшення, i якщо на протязi цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, замовник має право розiрвати договір односторонньо.
		У якості додатків до кожного договору сторонами підписано та скріплено відбитками їх печаток Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області, Договірну ціну та Очікуваний обсяг фінансування в розрізі років зі змінами, внесеними до нього укладеними між сторонами додатковими угодами  (т.1 а.с.21-25, 36-40, 51-60).
		Як вбачається з викладених у відзиві обставин, однією з підстав прийняття відповідачем рішення про розірвання договорів №№98, 99, 100 від 14.04.2021 були неодноразові грубі порушення позивачем своїх договірних зобов`язань, які полягають у наступному.
		Листом від 23.02.2022 №05-20/407 відповідач просив позивача припинити чергування на виробничих базах, задіяних на зимовому експлуатаційному утриманні автомобільних доріг загального користування державного значення, наголосивши про відповідальність за неналежне утримання дороги і забезпечення умов безпеки руху (т.1 а.с.65).
		Листом від 24.02.2022 №05-20/420 відповідач просив позивача, починаючи з 12:00 24.02.2022, кожні 2 години надавати в робочу групу застосунку «Viber» та диспетчеру Служби автомобільних дорiг у Житомирській області оперативну iнформацiю про стан проїзду автомобільними дорогами, випадки закриття/обмеження руху, факти несанкцiонованого втручання та у разi виникнення надзвичайної ситуації в дорожньому комплексі інформувати негайно (а.с.137). 
		Відповідач стверджує, що у відповідь на його звернення відповідальні працівники виробничих баз (начальники дільниць) позивача доповіли про неможливість надання послуг з 24.02.2022 у зв`язку з вказівкою керiвного складу позивача припинити роботи на автомобiльних дорогах загального користування державного значення в межах Житомирської областi, заховати техніку, не випускати з виробничих баз та відмовляти у видачі техніки державним органам, а також не виконувати жодних робiт. Вiдповiдач додав, що у телефонному режимі повiдомив керівному складу позивача про необхідність проведення певних робiт з експлуатацiйного утримання та надання технічної допомоги представникам Національної поліції i Територіальної оборони, проте і такі вимоги були проігноровані і залишенні без задоволення.
		Позивач зі свого боку викладені обставини заперечує.
		Згідно протоколу засiдання Служби автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi вiд 01.03.2022 «Щодо надання послуг з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення в межах Житомирської областi пiдрядною органiзацiєю ПП «Автомагістраль» на перiод воєнного стану», було прийнято рішення вжити всі необхідні заходи щодо виконання робiт з експлуатацiйного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення в межах Житомирської областi шляхом залучення ycix можливих організацій, які спроможні виконувати роботи з обслуговування автомобiльних дорiг загального користування державного значення (здійснювати їх експлуатаційне утримання) з метою забезпечення проїзду по автомобiльних дорогах загального користування державного значення у Житомирськiй областi (т.1 а.с.138-139).
		Листом вiд 04.03.2022 №05-20/423 відповідач повідомив позивача, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, з урахуванням листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 вiд 28.02.2022, розпорядчих рiшень Державного агентства автомобiльних дорiг України, у зв`язку з неможливістю забезпечення ПП «Автомагістраль» як підрядною організацією з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг державного значення Житомирської областi технічного прикриття автомобiльних дорiг в особливий період та заходiв, направлених на забезпечення цивiльного захисту у сфері дорожнього господарства згідно договорiв №№98, 99, 100 вiд 14.04.2021, призупиняє дії вищевказаних договорiв до моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до моменту прийняття інших розпорядчих рiшень Уряду (т.1 а.с.61).
		09.03.2022 позивач вручив відповідачу лист №214 вiд 09.03.2022, у якому повiдомив, що припиняє надання послуг за договорами №№98, 99, 100 вiд 14.04.2021 з моменту отримання листа від 04.03.2022 №05-20/423 та повернеться до виконання обов`язків виконавця у повному обсязі як тільки буде усунуто обставини форс-мажору (т.1 а.с.141).
		Однак вже наступним листом від 12.03.2022 №216 позивач повідомив відповідачу, що попередній лист ПП «Автомагістраль» від 09.03.2022 був надісланий помилково і просив не брати його до уваги, натомість зазначив, що продовжує виконувати умови договорiв №№98, 99, 100 від 14.04.2021; просив вжити заходів для погашення наявної заборгованості за вже надані послуги та надати дефектні акти на виконання конкретних видiв робiт, мiсць їх виконання та обсягiв (т.1 а.с.62).
		Представник відповідача під час розгляду справи зазначив, що лист від 12.03.2022 №216 відповідач не отримував, натомість представник позивача наголосив, що вказаний лист було вручено черговому Служби автомобільних доріг у Житомирській області та додатково надіслано відповідачу на електронну пошту: finek@ukr.net.
		Листом від 10.03.2022 №430/06-06 відповідач повідомив позивача про порушення його підприємством п.7.3.25 договору №100 від 14.04.2021, а саме про те, що підрядною організацією не здiйснено заходи по попередженню та зупинці несанкціонованого втручання та не надано інформацiю замовнику про втручання сторонніх організацій та осіб у функціонування автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп (на м.Будапешт через м.Львів, Мукачево i Ужгород) на ділянці км 129+600 - км 151+730, в межах Житомирської області, на якій невiдомими сторонніми особами відбувся демонтаж встановленого бар`єрного огородження у виглядi стiнок з блокiв ФБС 24.6.6, що призводить до небезпеки для руху транспорту, порушень безпечних умов руху (т.1 а.с.63).
		Водночас відповідач звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, однак, не отримавши будь-якої відповіді та належних заходів реагування, звернувся до слідчого судді Богунського районного суду м.Житомир зі скаргою. Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомир у справі №295/6857/22 (провадження 1-кс/295/3212/22) від 25.07.2022 зобов`язано уповноважених ociб Відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській областi внести до ЄРДР відомості про вчинене кримiнальне правопорушення згiдно заяви Служби автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi вiд 19.07.2022 за №930/04-01 (т.1 а.с.143-150). 
		Позивач зі свого боку у листі від 13.03.2022 №217 повідомив відповідачу, що підприємство з 23.02.2022 припинило цілодобове чергування на виробничих базах, задіяних на зимовому експлуатаційному утриманні автомобільних доріг загального користування державного значення, а відтак не мало можливості своєчасно виявити несанкціоновані втручання сторонніх організацій чи ociб у функціонування вказаної вище автомобільної дороги (а.с.64). Також позивач звернувся до ГУНП у Житомирській області із заявою про вчинення злочинів у період воєнного часу в державі від 22.03.2022 №222, у якій вказав про наявність у діях керівництва Служби автомобільних доріг у Житомирськiй областi ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 та 206 КК України (шахрайство та перешкоджання господарській діяльності), та просив внести відповідні відомості до ЄРДР (т.1 а.с.66-68).
		Окрім вищевказаних обставин, вiдповiдач також звертався до позивача з листами від 23.03.2022 №445/06-06, від 28.03.2022 №454/06-06, у яких повідомляв про неможливість провести повноцінну перевірку виконаних робiт за лютий 2022 року за договорами №98, 99, 100 вiд 14.04.2021 у зв`язку з відсутністю повного переліку необхідних документів та просив надати такі з метою проведення здачі-приймання робіт за вказаний період (т.1 а.с.161, 162).
		29.03.2022 позивач надав вiдповiдачу лист вих. №563 вiд 29.03.2022 з доданими до нього документами на підтвердження факту виконаних робiт за договорами №98, 99, 100 вiд 14.04.2021 в період з 19 сiчня по 18 лютого 2022 року (т.1 а.с.163-164).
		Однак, як вбачається з листа відповідача від 30.03.2022 №462/06-06, позивач не надав первинну документацiю та виконавчу документацiю для ознайомлення, яка повинна знаходитись на виробничих базах в межах Житомирської області, що унеможливлює здiйснення приймання виконаних робiт за лютий 2022 року, згідно договорів №98, 99, 100 вiд 14.04.2021, про що повідомлено позивача (т.1 а.с.165).
		04.04.2022 позивач надав вiдповiдачу лист №564 вiд 04.04.2022 з додатками: первинною документацією за виконані роботи в період з 19 січня по 18 лютого 2022 року за договорами №№98, 99, 100 вiд 14.04.2021 (т.1 а.с.166-167).
		Після опрацювання наданих документів відповідач у листі від 08.04.2022 506/06-06 повідомив позивачу про виявлення ряду недоліків у виконавчій документації та зобов`язав доопрацювати їх, надати вiдсутнi в переліку документи, перерахувати акти виконаних робiт та направити відповідальних працiвникiв дільниць до Служби автомобільних дорiг для врегулювання питань приймання виконаних робiт за вказаний період; додатково просив надати пояснення щодо невідповідності фізичних обсягів виконаних робiт, вказаних у формах КБ-2в вiдповiдної виконавчої документації та пояснення щодо значного перевиконання виконаних робiт вiдповiдно до актів-дефектів (завдання) на лютий 2022 року (т.1 а.с.168-172). 
		11.04.2022 позивач вручив відповідачу лист №565 вiд 11.04.2022, до якого частково долучив первинну документацiю за виконані роботи в перiод з 19 сiчня по 18 лютого 2022 року за договорами №№98, 99, 100 вiд 14.04.2021 (т.1 а.с.171).
		У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив, що надані копії документiв не засвідчені належним чином (лист 15.04.2022 №528/06-06) (т.1 а.с.172).
		26.07.2022 комісією Служби автомобiльних дорiг у Житомирській області складено акт за результатами службового розслiдування факту несанкціонованого втручання представниками ПП «Автомагiстраль» у роботу вiддiлу якостi, технiчного контролю та нових технологiй, внаслідок чого було самовiльно вилучено виконавчу документацiю з експлуатацiйного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської областi за перiод з 19 сiчня по 18 лютого 2022 року згiдно договорiв №№98, 99, 100 вiд 14.04.2021, яка була оформлена неналежним чином і містила недостовірні дані, що стало підставою для звернення відповідача до правоохоронних органів (т.1 а.с.173-179).
		До матеріалів справи долучено акти дефектiв (завдання) на березень 2022 року, які за твердженнями відповідача, були врученi уповноваженому представнику ПП «Автомагістраль» 23.02.2022 із супровідним листом №06-06/418 вiд 23.02.2022, та акти дефектiв (завдання) на лютий 2022 року, врученi уповноваженому представнику ПП «Автомагістраль» 27.01.2022 із супровідним листом від 27.01.2022 №196/06-06 (т.1 а.с.180-191), однак доказів надіслання вказаних документів не надано, відмітка про їх отримання адресатом відсутня, при цьому відповідач у своїх заявах по суті спору зазначив, що такі завжди вручалися уповноваженому представнику позивача без будь-якої розписки.
		Позивач у свою чергу стверджує, що за час війни жодних конкретних вказівок чи завдань щодо надання послуг на автодорогах загального користування державного значення Житомирської областi, щомісячних планів-завдань або актів дефектів на виконання конкретних видiв робiт, мiсць їх виконання та обсягiв від відповідача не отримував, про що також зазначено у листах позивача від 12.03.2022 № 216 та 13.03.2022 №217 (т. 1 а.с. 62,64).
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, листами від 06.04.2022 №491/04-01, №489/04-01 та №490/04-01 відповідач повідомив позивача про розiрвання договорів на закупівлю послуг №№98, 99, 100 від 14.04.2021 з 21 квiтня 2022 року, якщо обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не зміняться. Підставою для такого розірвання зазначено виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, у сукупності з пунктами 9.2, 9.3, 11.4 цих договорів (т.1 а.с.69, 70, 71). 
		Позивач, будучи переконаними, що вказані листи відповідача від 06.04.2022 є незаконними, надуманими i такими, що суперечать приписам чинного законодавства України, викладені у них підстави для розiрвання договорiв є хибними, а посилання на ГК України і ЦК України є загальними, не відповідають умовам договорів і реальному стану справ, вручив відповідачу листи-відповіді вiд 15.04.2022 №253, від 15.04.2022 №251 та від 15.04.2022 №252, у яких заперечив щодо безпідставного одностороннього розiрвання договорів, оскільки зазначені у п.11.3 договорів обставини і умови не настали, та наполягав на продовженні дiї договорів i виконанні їх умов обома сторонами; вказав, що не відносить себе до суб`єкта господарської діяльності, який позбавлений можливості виконувати свої обов`язки як виконавець послуг, і при цьому не має даних про те, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області внаслідок настання форс-мажорних обставин не може виконувати свої обов`язки замовника; рекомендував передати вказаний спір на вирішення до господарського суду (т.1 а.с.73-74, 75-76, 77-78). 
		Відповідач 22.04.2022 від Управління Служби безпеки України в Житомирській області отримав лист вих.№57/114 від 20.04.2022 про необхідність вжиття заходів реагування через те, що надані підрядником (ПП «Автомагістраль») акти виконаних робіт за договорами №98- 100 від 14.04.2021 виходять за межі отриманого від замовника завдання на виконання робіт; зазначені в цих актах роботи не підтверджуються даними GPS-трекерів та первинними фінансово-виконавчими документами (табелями обліку робочого часу, нарядами на виїзд машин та механізмів, журналів зимового утримання №1 та №2 тощо) (т.1 а.с.243-244). 
		20.10.2022 (вже після відкриття провадження у справі №906/540/22) відповідач отримав лист Управління Служби безпеки України в Житомирській області вих.№57/5-2-1597 від 30.09.2022 щодо попередження надзвичайних подій в автотранспортній сфері, у якому також проінформовано про необхідність вжиття заходів реагування, що пов`язано із виявленими під час аналізу тендерної пропозиції ПП «Автомагістраль» недоліками, останній не підтвердив кваліфікаційні вимоги, що свідчить про його неспроможність виконати передбачені в тендерній закупівлі роботи і створює передумови до виникнення надзвичайних подій, у тому числі і з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану (т.1 а.с.245-247). 
		 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду. 
		Частинами 1 та 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
		Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
		Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 ЦК України).
		Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
		Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.
		Положеннями ст.615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
		Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 
		У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).
		Отже, за змістом наведених положень закону, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
		Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
		Правовідносини між сторонами у даній справі склалися на підставі договорів, які за своєю правовою природою є договорами підряду. 
		Згідно з приписами ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду, тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.
		Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним із цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
		Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями ч.ч.2-4 ст.849, ч.2 ст.852, ч.3 ст.858 ЦК України.
		Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст.849 ЦК України, відповідно до якої:
		- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1);
		- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2);
		- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3);
		- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).
		Правовий аналіз ч.ч.2-4 ст.849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови (аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2019 у справі №910/10233/20).
		Відповідач вважає, що правомірно скористався свої правом щодо розірвання договорів підряду в односторонньому порядку, відповідно до ч.3 ст.651, ст.849 ЦК України та на підставі п.п.7.2.1, 9.2, 9.3, 11.4 цих договорів.
		Відповідно до п.7.2.1 договорів №98, 99, 100 від 14.04.2021, замовник має  право достроково розірвати цей договір у разi невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, повiдомивши про це його у строк до 15 робочих днів. 
		Суд встановив, що відповідач листами від 06.04.2022 №491/04-01, №489/04-01 та №490/04-01 повідомив позивача про розiрвання договорів на закупівлю послуг №№98, 99, 100 від 14.04.2021, але саме через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, та відповідно до п.п.9.2, 9.3, 11.4 цих договорів, а не внаслідок порушення позивачем своїх договірних зобов`язань, оскільки посилання на такі у вказаних листах відсутні.
		Згідно з п.п.9.2, 9.3 договорів №98, 99, 100, у разi, коли строк дiї обставин непереборної сили продовжується більше, ніж 30 днiв, кожна із сторін  в  у с т а н о в л е н о м у   п о р я д к у  має право розірвати цей договір. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дiї є відповідні документи, якi видаються Торгово-промисловою Палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами або іншим компетентним органом відповідно до чинного законодавства України.
		За визначенням, наведеним у ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Згідно з пп.3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
		У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.
		Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
		Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
		Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
		Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
		У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
		Отже, з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.
		24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президент України підписав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "2102-ІХ від 24.02.2022 року. Воєнний стан в Україні введено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
		Торгово-промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
		При цьому суд зазначає, що вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від дійсних обставин, що унеможливлюють їх виконання на підставі вимог законодавства.
		Сторонами у розділі ІХ договорів досягнуто згоди щодо чіткого порядку їх дій у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
		Як вже зазначалося вище, у п.9.1 договорів №98, 99, 100 погоджено, що сторони звільняються вiд відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем виконавчої сторони, таких як: пожежі, стихійні лиха, воєнні дiї, торгове ембарго, протиправні дiї третіх ociб (далі - «форс-мажорні обставини»). У цьому випадку виконання умов договору відкладається на термін, протягом якого будуть діяти такі умови. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше трьох робочих днiв з моменту їх виникнення повiдомити про це іншу  сторону у письмовій формі.
		Позивач неодноразово наголошував на тому, що не відносить себе до суб`єктів господарської дiяльності, які внаслiдок форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, позбавлені можливості виконувати свої договірні зобов`язання, не повідомляв відповідача про неможливість надання послуг виконавця за договорами №98, 99, 100 вiд 14.04.2021, а навпаки, листами №216 вiд 12.03.2022 та №№251, 252, 253 вiд 15.04.2022 запевнив про продовження виконання умов цих договорiв i просив надати дефектні акти чи письмові завдання на виконання конкретних видiв робiт, мiсць їх виконання та обсягiв, в т.ч. листом №217 від 13.03.2022. 
		Однак у справі відсутні докази надіслання/вручення позивачу та отримання ним дефектих актів чи письмових завдань для їх виконання.
		Також в матеріалах справи відсутні документи щодо того, що саме настання обставин непереборної сили: військової агресії Російської Федерації проти України призвело до унеможливлення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань замовника за договорами №98, 99, 100 вiд 14.04.2021.
		Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання відповідачем зобов`язань за спірними договорами.
		Також серед наявних у справі матеріалів відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про повне зупинення та/або переривання господарської діяльності сторін у зв`язку із веденням воєнного стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань за договорами.
		Разом із тим суд зазначає, що можливість розірвання договорів замовником в односторонньому порядку погоджена сторонами в п.11.3 договорів №98, 99, 100.
		Так, п.11.3 договорів передбачено, що замовник може призупинити дію цього договору або розiрвати договір в односторонньому порядку  з а   т а к и х  обставин: 
		- відсутність подальшої потреби в закупівлі послуг; 
		- відсутність фiнансування за цим договором; 
		- вiдставання з вини виконавця щодо строків надання послуг більш нiж на один місяць, якщо таке відставання не пов`язане з відсутністю фінансування (несвоєчасністю його здійснення);
		- неодноразове (два i більше рази) порушення виконавцем будівельних норм i правил, безпеки руху, інших нормативних документів, передбачених пунктом 1.3 цього договору. 
		Замовник, при прийнятті рішення про призупинення надання послуг або про розірвання договору, повідомляє про це письмово виконавця не менше нiж за 15 днiв до вступу в дію такого рiшення, i якщо на протязi цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, замовник має право розiрвати договір односторонньо (п.11.4 договорів №98, 99, 100).
		Отже, з огляду на перераховані вище обставини, існування в державi форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не є правовою підставою для одностороннього розiрвання договорiв підряду, укладених між сторонами.
		Навіть положення ст.849 ЦК України, які регулюють односторонню відмову замовника від договору підряду за відсутності на те вказівки в договорі, за своїм змістом є превентивними засобами самозахисту, які теж не можуть використовуватися ним безпідставно та на власний розсуд. Застосування положень вказаної статті можливе лише тоді, коли несвоєчасний початок робіт або їх повільне виконання зумовлені випадковими обставинами або обставинами, що залежать від підрядника. У будь-якому іншому випадку замовник не набуває права відмовитися від договору.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 у справі №910/11397/18, у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку, на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, пов`язані з розірванням договорів №98, 99, 100 від 14.04.2021 в односторонньому порядку через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), вчинені з порушенням умов договору і норм чинного законодавства, порушують права ПП «Автомагістраль», а тому є протиправними, що має наслідком задоволення позову у цій частині.
		Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст.20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
		Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
		Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст.8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо визнання договорів дійсним, на думку суду, не суперечить вимогам діючого законодавства і в сукупності з вимогами про визнання дій протиправними є найбільш ефективним з точки зору відновлення порушеного права (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.12.2019 у справі 902/48/19).
		Отже, за висновком суду, саме лише визнання протиправними дій відповідача з одностороннього розірвання договорів не призведе до ефективного захисту прав особи, яка звернулася до суду, а тому, з огляду на вищенаведені норми, задовольняє вимоги позивача про визнання договорів дійсними.
		Таким чином, враховуючи задоволення позову в частині визнання протиправними дій щодо одностороннього розірвання договорів і визнання цих договорів дійсними, правовідносини, які виникли між сторонами внаслідок їх укладання, фактично є установленими і чинними, що також є наслідком задоволення позовних вимог про визнання правовідносин чинними, позаяк ця вимога є похідною від основних (попередніх) двох.
		Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.
		За вказаних вище обставин у своїй сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову ПП "Автомагістраль" у повному обсязі.
		 
		Щодо розподілу судових витрат. 
		В силу положень ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 12405,00 грн.   
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Позов задовольнити у повному обсязі.
		2. Визнати протиправними дії Служби автомобільних доріг у Житомирській області, які виразилися в односторонньому розірванні договорів від 14.04.2021 №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км); №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км); №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км).
		3. Визнати дійсним договір №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км) від 14.04.2021, укладений мiж Службою автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi та Приватним підприємством "Автомагістраль".
		4. Визнати дійсним договір №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км) від 14.04.2021, укладений мiж Службою автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi та Приватним підприємством "Автомагістраль".
		5. Визнати дійсним договір №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км) від 14.04.2021, укладений мiж Службою автомобiльних дорiг у Житомирськiй областi та Приватним підприємством "Автомагістраль".
		6. Визнати чинними правовідносини, встановлені договорами від 14.04.2021 №98 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 419,8 км); №99 на закупiвлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 967,6 км); №100 на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видiв транспорту (Послуги з експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг загального користування державного значення Житомирської областi протяжнiстю 239,7 км).
		7. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області (вул.Покровська, буд.16, м.Житомир, Житомирська обл., 10029, код ЄДРПОУ: 03451526) на користь Приватного підприємства "Автомагістраль" (вул.Київська, буд.68, с.Синяк, Вишгородський р-н, Київська обл., 07351, код ЄДРПОУ 31481658) 12405,00 грн судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено:  09.01.23 
		 
		Суддя                                                                     Прядко О.В. 
		 
		 
		Друк: 
		1 - у справу;
		2 - позивачу (рек.) + pp.avtomagistral@ukr.net;
		- представнику позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1
		3 - відповідачу (рек.) +   zhytomyrsad_buh@ukr.net;
		-представнику відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...