Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1593/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2023. Зареєстровано: 11.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2023.
Дата набрання законної сили: 31.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022, 
		тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
		e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 січня 2023 рокуСправа № 912/1593/22
		Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Безчасної Н.Г., розглянув у відкритому підготовчому засіданні справу №912/1593/22
		за позовом Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", вул. Сковороди Григорія, буд. 2-А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500
		про зобов`язання вчинити дії, стягнення 2 385 378,00 грн
		 
		Представники:
		від позивача - Пастушенко А.М., начальник відділу досліджень і розслідувань, довіреність №300-20.7/02-5 від 21.02.2022;
		від відповідача - Гармаш А.В., адвокат, ордер серії ВА №1043033 від 21.12.2022.
		 
		У підготовчому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - ТОВ "Світловодськпобут") з вимогами про таке: 
		- стягнути штраф у розмірі 1 192 689,00 грн та пені у розмірі 1 192 689,00 грн і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UА278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100;
		- зобов`язати виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 №41-р/тк, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 №41-р/тк;
		- стягнути судовий збір. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в частині несплати штрафу за Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 №41-р/тк у справі №12-ВДР/12-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та невиконання пункту 4 резолютивної частини такого рішення. 
		Ухвалою від 04.11.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 01.12.2022 о 12:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
		01.12.2022 на електронну пошту суду (з КЕП) надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи. 
		Протокольною ухвалою від 01.12.2022 оголошено перерву в підготовчому засіданні у даній справі до 21.12.2022 о 12:00  год.
		06.12.2022 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу, у зв`язку з чим просить суд покласти на нього 50 відсотків судового збору, іншу частину - повернути позивачу з державного бюджету. 
		Крім того, відповідач повідомив суд про те, що ТОВ "Світловодськпобут" виконано рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 №41-р/тк стосовно перерахунку за надані послуги споживачам м. Світловодська, які відключилися від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і відповідно понесли фінансові втрати на підключення індивідуального опалення, в повній мірі. Відповідач стверджує, що кожному із споживачів, про яких йшла мова у рішенні, припинено нарахування плати за послуги з централізованого опалення з моменту відключення квартир та зроблено відповідний перерахунок шляхом зняття з особових рахунків нарахувань за теплову енергію з дати відключення. З огляду на викладене, відповідач вважає, що предмет спору в частині зобов`язання виконати пункт 4 резолютивної частини наведеного рішення відсутній, тому провадження у даній справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю. 
		При цьому, відповідачем вказано, що у випадку, якщо суд дійде переконання, що спір між сторонами станом на день звернення до суду із позовом існував і відповідно відсутні підстави для закриття провадження у справі, то ТОВ "Світловодськпобут" просить суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії. 
		До поданого відзиву відповідачем додано заяву про визнання позовної вимоги про стягнення коштів, клопотання про закриття провадження у справі за позовною вимогою про зобов`язання вчинити дії, а також копії листів та наказу по ТОВ "Світловодськпобут" про здійснення перерахування.
		21.12.2022 відповідачем подано суду заяву про розстрочення виконання судового рішення про стягнення 2 385 378,00 грн на 12 місяців, шляхом сплати коштів рівними частинами. 
		В підготовчому засіданні 21.12.2022 оголошено перерву до 05.01.2023 о 12:30 год. 
		27.12.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання №300-20.3/02-6053 від 22.12.2022 про закриття провадження у даній справі в частині вимог про зобов`язання відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення №41-р/тк у зв`язку з тим, що таке зобов`язання визнано виконаним ТОВ "Світловодськпобут", що відображено у витязі з протоколу засідання Антимонопольного комітету України №47 від 19.12.2022.
		Крім того, від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду. 
		05.01.2023 суд продовжив підготовче засідання, в якому взяли участь представники сторін. 
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та позиція відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи сторін, господарський суд встановив наступні обставини.
		За результатами розгляду справи №12-ВДР/12-19 про порушення ТОВ "Світловодськпобут" законодавства про захист економічної конкуренції Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) прийнято рішення від 04.11.2020 №41-р/тк (далі - Рішення №41-р/тк). 
		Пунктом 2 резолютивної частини Рішення №№41-р/тк визнано, що ТОВ "Світловодськпобут" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення, а саме, з проведення нарахування 100 % плати за послуги з централізованого опалення споживачам, відключеним від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, які фактично не надавалися, що призвело до ущемлення інтересів споживачів і яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.
		Згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення №№41-р/тк за порушення, зазначене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, на ТОВ "Світловодськпобут" накладено штраф у розмірі 1 192 689,00 грн. 
		У п. 4 резолютивної частини Рішення №№41-р/тк зобов`язано ТОВ "Світловодськпобут" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, у двомісячний строк з дня отримання рішення, про що повідомити Антимонопольний комітет України. 
		Копія Рішення №41-р/тк надіслана ТОВ "Світловодськпобут" супровідним листом №128-29.3/05-15792 від 18.11.2020 та отримана відповідачем 23.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504544829.
		За твердженням позивача, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням №41-р/тк та зобов`язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 4 резолютивної частини Рішення №41-р/тк) закінчився 25.01.2021 (оскільки 23.01.2021 та 24.01.2021 припадають на неробочі дні).
		ТОВ "Світловодськпобут" оскаржено Рішення №41-р/тк до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/1109/21 позов ТОВ "Світловодськпобут" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення №41-р/тк залишено без руху.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 відкрито провадження у справі №910/1109/21.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі №910/1109/21 у позові ТОВ "Світловодськпобут" відмовлено повністю.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №910/1109/21 апеляційну скаргу ТОВ "Світловодськпобут" на зазначене рішення суду першої інстанції залишено без руху. 
		Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.09.2021 у справі №910/1109/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Світловодськпобут".
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №910/1109/21 апеляційну скаргу ТОВ "Світловодськпобут" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у даній справі - без змін.
		Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2022 у справі № 910/1109/21 касаційну скаргу "ТОВ "Світловодськпобут" на зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без руху.
		Ухвалою суду касаційної інстанції від 24.02.2022 у справі № 910/1109/21 відкрито касаційне провадження.
		Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №910/1109/21 касаційну скаргу ТОВ "Світловодськпобут" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 - без змін.
		Позивач вважає, що Рішення №41-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є обов`язковим до виконання. 
		З урахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем нараховано пеню в розмірі 1 192 689,00 грн за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №41-р/тк. 
		Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом. 
		 
		Розглядаючи спір по суті, суд зазначає таке.
		Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
		Приписами ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належить: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
		Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
		Разом з тим, господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 253 та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно яких, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
		Крім того, згідно ч. 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
		Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.
		Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
		У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
		Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
		Таким чином, штраф на виконання Рішення №41-р/тк позивача підлягав сплаті відповідачем у строк до 25.01.2021 (включно, оскільки 23.01.2021 та 24.01.2021 припадають на неробочі дні).
		Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
		Із розрахунку позивача вбачається, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №41-р/тк, зупинялось у такі періоди: з 01.02.2021 до 06.07.2021 (на час розгляду справи №910/1109/21 судом першої інстанції), з 16.08.2021 до 17.11.2021 (на час розгляду справи №910/1109/21 судом апеляційної інстанції) та з 28.01.2022 до 21.06.2022 (на час розгляду справи №910/1109/21 судом касаційної інстанції).
		Так, позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 2 773 001,93 грн за період, починаючи з 26.01.2021 по 29.07.2022 (з урахуванням зупинення нарахування пені на час розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій справи №910/1109/21), за 155 календарних днів (1 192 689,00*1,5% = 17 890,335 грн х 155 днів = 2 773 001,93 грн).
		Разом з тим, у ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
		Отже, розмір пені становить 1 192 689,00 грн, який правомірно пред`явлений позивачем до стягнення.
		Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
		Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		Відповідач скористався своїм правом на оскарження Рішення №41-р/тк.
		При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі №910/1109/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 та постановою Верховного Суду від 21.06.2022, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Світловодськпобут" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Рішення №41-р/тк відмовлено повністю. 
		За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Світловодськпобут" 1 192 689,00 грн штрафу та 1 192 689,00 грн пені доведеними, обґрунтованими, підтвердженими вірогідними доказами та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.
		Разом з тим, відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені, про що подано відповідну заяву.  
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
		Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 191 цього Кодексу.
		За приписами ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Заява ТОВ "Світловодськпобут" про визнання позовної вимоги про стягнення коштів від 29.11.2022 підписана генеральним директором даного товариства Московським С.В.
		Таким чином, визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому підлягає прийняттю господарським судом.
		За приписами ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". 
		Враховуючи вищевикладене, визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 17 890,33 грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні майнового позову про стягнення коштів у розмірі 35 780,67 грн платіжним дорученням №780 від 07.10.2022) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
		Судовий збір, відповідно до ст. ст. 129, 130 ГПК України, покладається на відповідача в сумі 17 890,34 грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в частині стягнення коштів).
		 
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Світловодськпобут" виконати пункт 4 резолютивної частини Рішення №41-р/тк, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Відсутність предмета спору означає припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
		Судом враховано, що зобов`язання, визначене у пункті 4 резолютивної частини Рішення №41-р/тк, відповідачем виконано, що підтверджується позивачем у поданій заяві від 22.12.2022 та доданою до неї копією витягу з протоколу засідання Антимонопольного комітету України №47 від 19.12.2022. 
		З урахуванням виконання відповідачем вказаного зобов`язання в добровільному порядку, господарський суд дійшов висновку, що предмет спору у даній справі у зазначеній частині існував до відкриття провадження та припинив своє існування у процесі розгляду цієї справи.
		Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №912/1593/22 в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, так як відсутній предмет спору.
		Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
		Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Отже, закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору є підставою для повернення з державного бюджету сплаченого судового збору за подання позову в частині зобов`язання вчинити дії (немайнового характеру) в розмірі 2 481,00 грн.
		Приймаючи до уваги наведене, вказана сума судового збору може бути повернута позивачу за його письмовим клопотанням.
		 
		Стосовно розстрочки виконання рішення суду, господарський суд зазначає таке.
		Згідно із ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
		Частиною 4 статті 11 ГПК України також визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
		Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
		Відповідно до вимог Конституції України, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання та має бути виконане.
		Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
		Крім того, розглядаючи питання про розстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
		При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що реально ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.
		Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
		Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
		При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Крім того, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
		Також, вирішуючи питання про розстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява N 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява N 41510/98).
		У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
		Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
		Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
		Отже, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
		Також, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
		При цьому суд повинен досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. Також, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
		З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.
		Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Відповідач в обґрунтування поданої заяви, зокрема, зазначив, що стягнення коштів в сумі 2 385 378,00 гривень може привести до негативних наслідків для підприємства шляхом фактичного блокування роботи підприємства. Причиною накладення штрафу з боку АМК стало прийняття незаконних рішень орану місцевого самоврядування з приводу надання дозволів на відключення окремих квартир, які в подальшому були оскаржені в судовому порядку і скасовані судом, а тому підприємство не розуміло, як можливо приймати до уваги і підписувати акти відключення від мереж ЦО по рішенням, які скасовані судом як незаконні. На підтвердження тяжкого фінансового становища відповідач надає Звіт про фінансовий стан, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року.
		В поданому запереченні на заяву про розстрочку позивач зазначив, що скрутне фінансове становище Відповідача є результатом господарської діяльності Відповідача, як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані Відповідачем обставини не є самостійними та достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27.06.2018 у справі № 813/8842/13-а. Наведені Відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення у даній справі, а лише відображають його поточний стан, що також не є обставиною, з якою закон пов`язує необхідність розстрочення виконання судового рішення, тому скрутне фінансове становище, яким обгрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не можуть бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. Штрафні санкції за рішенням суду підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України, а не на користь Позивача. Надходження коштів в Державний бюджету України для формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України протягом бюджетного періоду, є надзвичайно важливим. Строк обов`язкової сплати Відповідачем штрафу, накладеного Рішенням № 41-р/тк, розпочався 23.11.2020 та закінчився 25.01.2021 і Відповідачем більше двох років не вчинялися будь-які дії (наприклад сплата частинами), які б свідчили би про намір Відповідача сплатити заборгованість. Задоволення зазначеної заяви Відповідача призведе до того, що будуть порушені інтереси держави в частині, що стосується не своєчасного надходження коштів (штрафу та пені), а можливо взагалі не надходження коштів до Державного бюджету України, а також Судом фактично буде надана Відповідачу "можливість" не виконувати як вимоги законодавства, так рішення Комітету № 41-р/тк, в частині, що стосується обов`язкових строків його виконання.
		Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржувалося рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №41-р/тк від 04.11.2020. Рішенням суду від 06.07.2021 у справі №910/1109/21 відмовлено в задоволенні позову відповідача про визнання недійсним вказаного рішення Антимонопольного комітету України. Вказане рішення у справі №910/1109/21 залишено без змін постановою від 17.11.2021 Північного апеляційного господарського суду. Отже, рішення  суду від 06.07.2021 у справі №910/1109/21, яким відмовлено в задоволенні позову відповідача про визнання недійсним вказаного рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили 17.11.2021. В подальшому вказане рішення суду від 06.07.2021 підтверджено постановою від 21.06.2022 №910/1109/21 Верховного суду. 
		Отже, саме відповідачем порушено зобов`язання, тобто через його винні дії виник спір, при цьому відповідачем під час розгляду справи не доведено, що порушення зобов`язання сталося внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. 
		Не надано відповідачем і належних та допустимих доказів, які б доводили наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі або роблять його неможливим.
		Отже, відповідачем не доведено причин прострочення виконання грошового зобов`язання з обставин, які перебувають поза волею останнього, а також того, що виконання рішення у даній справі стане непомірним тягарем та може спричинити повне зупинення його господарської діяльності, належні докази відповідачем не надані.
		При цьому слід зазначити, що відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання оскаржуваного рішення в розумінні ст. 331 ГПК України.
		Суд критично оцінює доводи відповідача про майбутнє надходження коштів під час опалювального сезону як підставу для застосування розстрочки виконання рішення суду, оскільки рішення суду від 06.07.2021 у справі №910/1109/21 набрало законної сили 17.11.2021, тобто під час попереднього опалювального сезону, і відповідач був зобов`язаний виконати рішення Антимонопольного комітету, однак не вжив ніяких заходів для погашення заборгованості. Також, відповідачем не вжито ніяких заходів для погашення заборгованості навіть після підтвердження рішення суду від 06.07.2021 у справі №910/1109/21 постановою від 21.06.2022 Верховного суду.  
		Таким чином з моменту виникнення заборгованості пройшов значний період часу, а саме більше двох років, за який відповідачем не вжито взагалі ніяких заходів для погашення заборгованості.
		Крім того, відповідачем не зазначено способів самостійного виконання рішення суду у даній справі при наявності значної кількості виконавчих проваджень, в яких відповідач є боржником, та наявності арештів рахунків відповідача.  
		З урахуванням вищенаведеного, інші доводи, викладені відповідачем у заяві, також не свідчать про наявність підстав для її задоволення.
		Отже, суд встановив, що доводи наведені в обґрунтування заяви відповідача не підкріплені належними доказами та не підтверджують наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, у зв`язку з чим вважає, що підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду в справі №912/1593/22 відсутні з огляду на її необґрунтованість.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України 50 % судового збору в розмірі 17 890,34 грн підлягають покладенню на відповідача.
		 
		Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		                                                               ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги в частині стягнення 2 385 378,00 грн штрафу та пені задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (вул. Сковороди Григорія, буд. 2-А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДР 31678853) штраф у розмірі 1 192 689,00 грн та пеню у розмірі 1 192 689,00 грн із зарахуванням зазначених сум в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UА278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (вул. Сковороди Григорія, буд. 2-А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДР 31678853) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДР 00032767) 17 890,34 грн судового збору.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Провадження у справі №912/1593/22 в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 04.11.2020 №41-р/тк закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
		 
		Відмовити в задоволенні заяви  відповідача про розстрочення виконання рішення.
		 
		Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101)  Антимонопольному комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, код ЄДР 00032767) 20371,34 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №780 від 07.10.2022, що залишається в матеріалах справи.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Оригінал рішення після набрання законної сили направити позивачу.
		Копії рішення надіслати позивачу на офіційну електронну пошту через систему "Електронний суд"; відповідачу електронною поштою pobutur@ukr.net, choban_ru@ukr.net та advokatfav@ukr.net.
		 
		Повне рішення складено  10.01.2023.
		 
		Суддя                                                                          В.Г. Кабакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...