Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/1330/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 11.01.2023. Зареєстровано: 12.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2023.

Номер судового провадження: П/300/434/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"11" січня 2023 р. справа № 300/1330/22
		м. Івано-Франківськ 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу компенсації за індексацію грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.10.2017 по 24.02.2022.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснив несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача, оскільки відповідач 24.02.2022 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.10.2017. Тому відповідно до статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Ухвалою суду від 28.03.2022 зупинено провадження в даній адміністративній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
		10.01.2023 судом поновлено провадження у справі.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 04.04.2022. Відповідно до відзиву відповідач заперечив щодо задоволення позову. Просив відмовити в задоволенні позову з обґрунтувань відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України, оскільки зазначає, що питання проходження служби військовослужбовцями і виплати їм грошового забезпечення регулюється окремим законодавством. Крім цього, відповідач зазначає про неспівмірність заявленого розміру середнього заробітку за час затримки виплати індексації грошового забезпечення розміру заборгованості.
		Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2017 №194, солдата ОСОБА_1 , водія  електрика радіолокаційної системи посадки літаків вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26.09.2017 №22-РС у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з 14.10.2017 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Івано-Франківського МВК.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 відкрито провадження у справі №300/5167/21 (вебсайт: https://reуestr.court.gov.ua/Review/99750684).
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.10.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.10.2017. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 14.10.2017. В задоволенні решти позову відмовлено (вебсайт: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		На виконання рішенням суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21 Військова частина НОМЕР_1 відповідно до виписки з банківського рахунку позивача АТ КБ "ПриватБанк" 24.02.2022 виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 14.10.2017 в розмірі 28962,23 грн.
		Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за індексацію грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.10.2017 по 24.02.2022, виходячи з середнього денного заробітку.
		При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
		Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 117 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1).
		Частиною 2 статті 117 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі №4-рп/2012 визначено, що всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
		Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.
		Таким чином, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).
		Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.
		У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.
		Оскільки нормами спеціальних законів, які стосуються проходження військової служби, не врегульовані питання строків при розрахунку, відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, суд згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.
		Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		Як зазначено вище, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Як встановлено, позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 14.10.2017, тоді як фактичний розрахунок з виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21, було проведено 24.02.2022 в сумі 28962,23 грн., проте не виплачено позивачу його середній заробіток за час затримки з виплати індексації грошового забезпечення в день фактичного розрахунку.
		Таким чином, оскільки відповідачем після вирішення спору не було проведено нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки з виплати індексації грошового забезпечення, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з виплати індексації грошового забезпечення.
		Водночас, позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.10.2017 по 24.02.2022, з приводу чого суд зазначає наступне.
		Враховуючи вимоги частини 2 статті 117 Кодексу законів про працю України та Порядку від 08.02.1995 №100, оскільки спір у справі №300/5167/21 вирішено на користь позивача, обчислення середнього заробітку позивача за час затримки по день фактичного розрахунку повинен здійснити відповідач, у тому числі і встановлення та обчислення періоду за який повинно бути здійснене таке нарахування. Оскільки станом на момент вирішення справи таке нарахування не здійснене, вказане свідчить про відсутність спору між сторонами з вказаного приводу, а вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.10.2017 по 24.02.2022 є передчасною, оскільки відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні обчислення середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні будуть порушені.
		Таким чином, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, слід визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21. 
		Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 14.10.2017 по 24.02.2022 слід відмовити, як передчасної.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 500,00 гривень. 
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 у справі №300/5167/21. 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Григорук О.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...