Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 467/1093/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 12.01.2023. Зареєстровано: 12.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2023.
Дата набрання законної сили: 14.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/467/38/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022152050000062

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 467/1093/22
		1-кп/467/38/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.01.2023 року    Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
		головуючого  судді                                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                     ОСОБА_2 ,
		прокурора                                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                                     ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воєводське, Первомайського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, офіційно не працює, на утриманні малолітніх дітей не має, депутатом будь-яких рад не являється, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, скоєному при наступних обставинах.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація (далі - РФ) та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько- російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відтак всупереч міжнародному правопорядку, з нехтуванням державного суверенітету та територіальної цілісності України, починаючи з 20 лютого 2014 року, представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ розпочато збройне вторгнення регулярних військ РФ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та військової окупації території АР Крим і м. Севастополя.
		24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.
		У подальшому цього ж дня Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У період з 5 години 24 лютого 2022 року та щонайменше до 19 липня 2022 року (включно) підрозділи ЗС та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Разом з цим, враховуючи вищевказані події, громадянин України ОСОБА_4 , достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 року Російською Федерацією, а саме: підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, у період часу з кінця березня 2022 року по квітень 2022 року, точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, свідомо вчиняв дії щодо виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, керованих та фінансованих РФ, а також прославляння та виправдовування дій представників окупаційних сил РФ та представників підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у період часу з кінця березня 2022 року по квітень 2022 року, точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, перебував у публічному місці біля приміщення сільської ради по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та ступінь кримінальної відповідальності за їх вчинення у розмові із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, публічно надавав оцінку діям ЗСУ, а саме: підтримував дії збройних сил рф та висловлював свій захват армією рф чекаючи на прихід нової влади.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано зач.1ст.436-2КК України, а саме: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Враховуючи те, що між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_9 , в присутності захисника ОСОБА_5 29.12.2022 року була укладена угода про визнання винуватості, за якою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати у ході судового провадження свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення та погоджується на призначення покарання за ч. 1 ст. 436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку, та покладення обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, строк якого та конкретний перелік яких, визначається судом, - суд розглянув справу відповідно до положень ст.ст. 473, 474 КПК України.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України та просив її затвердити.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 також просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті та угоді, вказав, що він цілком розуміє свої права і обов`язки, зміст угоди, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, а також погодився на призначення йому узгодженого сторонами угоди покарання.
		Вирішуючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		Згідно ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
		Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно із ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. ст.436-2 КК України.
		Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.436-2 КК України, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
		Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
		Також, суд переконався, що укладення прокурором та обвинуваченим угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах. Відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, які передбачені ч.7 ст. 474 КПК України.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає як щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК Українита визначена в межах, передбаченої санкції ч.1 ст.436-2 КК України із застосуванням ст.75 КК України з виконанням покладених на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, який раніше не судимий, не працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, визнаний обмежено придатним до військової служби на підставі ст.64 "б", суд також враховує обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогамКПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		Разом з цим відповідно до роз`яснень п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч.3 ст.75 КК визначаються виключно судом. 
		Речові докази по справі відсутні.
		Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлений.
		Керуючись ст.ст. 174,314. 368, 370,374 , 394, 473-475 КПК Українисуд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_9 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладену 29.12.2022 року - затвердити.
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. 
		 
		На підставіст.75КК Українизвільнити    ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік,якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		 
		Відповідно до ч. 1 п.п. 1, 2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, навчання.
		 
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області обвинуваченою, її захисником, виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їй наслідків укладення угоди, а також прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КПК Україниугода не може бути укладена.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Арбузинського
		районного суду                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...