Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 226/332/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2023. Зареєстровано: 13.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/226/22/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019050000000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 226/332/19
		 
		 
		ЄУН 226/332/19
		 
		Кримінальне провадження № 1-кп/226/22/2022
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 січня 2023 року м. Мирноград
		 
		Димитровський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяв м.АрхангельськуРосійської Федерації,громадянин України,має вищуосвіту,одружений, пенсіонер, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно вимог ст. ст. 72,73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Наприкінці 2013 року Російською Федерацією (далі РФ) із залученням її Збройних Сил вирішено здійснити протиправні умисні дії, спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом окупації частини території України, а саме території АР Крим та м. Севастополь з метою подальшої її анексії та окупації території Донецької та Луганської областей. Мотивами зазначених дій послугували Євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці з НАТО з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України.
		Досягти зазначеної мети вказані особи вирішили шляхом ведення агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України, у тому числі з використанням підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, окупації території України, створення і фінансування на окупованих територіях України терористичних організацій та вчинення інших злочинів.
		Так, 07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області невстановленими особами за підтримки РФ на виконання завдання щодо зміни меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, з метою здійснення терористичної діяльності створено «Донецьку народну республіку» (далі - «ДНР»). Вказана с організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		При цьому, терористична діяльність відповідно до статті 1 Закону охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над звичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для з чинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення теології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Також, 07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області прибічниками ідеї відокремлення Донецької області від України видано «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку встановленого Конституцією України, так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності «ДНР».
		На початку квітня 2014 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_10 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, будучи обізнаним щодо передбаченого законодавством України порядку проведення референдумів, вступив у злочинну змову з групою осіб з числа інших прибічників, що підтримували ідею створення «Донецької народної республіки», стосовно яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, для проведення так званого «загального обласного референдуму» з вирішення питання підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» серед мешканців м. Мирноград (Димитров) Донецької області з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		11.05.2014 у період часу з 08.00 до 10.00 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою з групою осіб з числа інших прибічників, що підтримували ідею створення Донецької народної республіки», стосовно яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, прибув до місця проведення так званого «загального обласного референдуму», а саме до приміщення Будинку культури Мирноградської міської ради «Україна» (раніше «ім. Артема»), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
		Знаходячись увищевказаному приміщенні,під часпроведення такзваного «загальногообласного референдуму»,  ОСОБА_10 як особа,що здійснювалазагальне керівництвопроцесом голосування, за попередньоюзмовою згрупою осібз числаінших прибічників,що підтримувалиідею створення«Донецької народноїреспубліки», стосовно яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, надавав вказівки іншим членам так званої виборчої комісії» з підстав проведення так званого «загального обласного референдуму».
		Так, зокрема, в цей день, приблизно о 10.00 годині, точного часу не встановлено, ОСОБА_10 як особа, що здійснювала загальне керівництво процесом голосування, знаходячись в приміщені Будинку культури Мирноградської міської ради «Україна» (раніше «ім. Артема»), при попередній відмові невстановленого члена так званої «виборчої комісії» в наданні ОСОБА_11 так званого «бюлетеня» для голосування у зв`язку з відсутністю у нього документа, що посвідчує особу, надав ОСОБА_11 так званий «бюлетень» для голосування та роз`яснив останньому, що відбувається референдум щодо відокремлення території Донецької області від України, внаслідок чого ОСОБА_11 здійснив волевиявлення з питання підтримки «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики», кинувши після цього так званий «бюлетень» в урну для голосування. Таким чином, ОСОБА_10 здійснював загальне керівництво процесом проведення референдуму в приміщені Будинку культури Мирноградської міської ради «Україна» (раніше «ім. Артема») щодо створення на території Донецької області самостійної суверенної держави - «ДНР».
		За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України ватажками терористичної організації «ДНР» проведено так званий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 було проголошено про суверенітет «Донецької народної республіки» на території Донецької області.
		Своїми умисними діями ОСОБА_10 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.110 КК України, а саме вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_10  винним за пред`явленим йому обвинуваченням себе не визнав та пояснив суду, що він не скоював злочину, в якому його обвинувачують. У 2014 році він був керівником проукраїнських громадських організацій  «Організація інвалідів війни, Збройних Сил та учасників бойових дій міста Димитрова Донецької області», «Науково-методичного центру здоров`я», був учасником «Всеукраїнського громадського руху «За збереження народу України», сім років він також був головою місцевої організації «Партії захисників Вітчизни», у 2006 році він балотувався на посаду міського голови від цієї партії. Навесні 2014 року у місті Димитров почали проводитися мітинги з різних питань, потім проводився і мітинг з приводу проведення референдуму стосовно автономії Донбасу, також стали розвішувати у місті оголошення з приводу цього референдуму. Він вважав, що проведення референдуму є правом державних служб і спочатку потрібно було щоб Верховна рада України прийняла відповідний закон про проведення місцевих референдумів. Тому він радив всім ветеранам, які входили до їхньої організації, не приймати участі у проведені цього референдуму. 
		11.05.2014 року він разом з лікарем ОСОБА_12 прийшли біля 10-ї години до Будинку культури ім. Артема м.Димитров (далі  Будинок культури). Вони з ОСОБА_12 є учасниками «Всеукраїнського громадського руху «За збереження народу України», у них є положення, що вони повинні приймати участь у громадських акціях, подіях. В них багато знайомих серед літніх людей. Їм рекомендовано приймати участь у масових акціях, де є загроза здоров`ю населення. Він запропонував ОСОБА_12 сходити до Будинку культури на референдум, з приводу якого у місті було розміщено багато інформації, це всім було відомо. Вони туди пішли щоб надати в разі потреби допомогу з приводу здоров`я людям, які приймали участь в цих заходах. Там були переодягнені співробітники поліції, але не було лікарів. Одній жінці стало погано і ОСОБА_12 надала їй допомогу в приміщенні Будинку культури. Також вони викликали швидку допомогу, яка приїхала і працівники якої надали медичну допомогу цій жінці та поїхали, хоча вони їх просили залишитися. Потім через деякий час ще одна жінка оступилася та травмувала ногу. Вони знову викликали швидку допомогу, яка приїхала і забрала жінку до лікарні, потім швидка допомога знову повернулася та залишилася там. У зв`язку з цим приблизно о 12-й годині вони з ОСОБА_12 пішли додому. 
		Нікого з їхньої громадської організації ветеранів, яка складала біля 50 осіб, на референдумі не було. Коли вони прийшли до Будинку культури біля 10-ї години там вже було дуже багато людей, вони стояли у довжелезній черзі, яка тягнулася аж до лікарні. Люди стояли у черзі, щоб зайти до Будинку культури на голосування. В Будинку культури стояли столи для проведення голосування, за якими сиділи люди, в основному жінки, які видавали бюлетені, люди брали їх, ставили там відмітки та кидали до урн для голосування. Людей було дуже багато і приблизно об 11-й годині бюлетені стали видавати і в палатці компартії, яка стояла біля входу до Будинку культури. У період часу з 10-ї до 12-ї години, коли він там був, він ходив повсюди, знаходився і на вулиці біля Будинку культури, і у самому Будинку культури, дивився чи є там їхні ветерани. Також спілкувався зі знайомими, роз`яснював, що тут є можливість надання медичної допомоги, оскільки разом з ним були ОСОБА_12 , яка є лікарем, та його дружина ОСОБА_13 , вона спеціаліст з надання невідкладної медичної допомоги, так як вона очолює Червоний хрест у м. Димитрові. Він пішов звідти біля 12-ї години, оскільки там нікого не було з членів їхньої ветеранської організації і, крім того, на той час там вже знаходилися працівники швидкої допомоги. Після 12-ї години до Будинку культури, де проводився референдум, він вже не повертався. В середину Будинку культури він заходив не більше 3-х разів, знаходився там кожного разу не більше 5-ти хвилин. Текст у бюлетенях він не читав. Швидку допомогу двічі викликала ОСОБА_12 . У палатках біля магазину АТБ у квітні-травні 2014 року він не знаходився і ніякої участі там не приймав. Він там взагалі не бачив палаток «Руського блоку», іноді там стояли палатки компартії. Він ні з ким не був знайомий та не спілкувався з людьми, які у м. Донецьку проголосили утворення так званої «ДНР». Він не приймав ніякої участі в організації та проведенні референдуму 11.05.2014 року. Як йому стало відомо, що референдум у м. Димитрові проводила керівник місцевої організації компартії ОСОБА_14 . Вона зверталася і до нього з приводу проведення референдуму у м. Димитрові, на що він їй категорично відмовив, вона потім до нього більше не зверталася. Він не приймав рішення про організацію і проведення референдуму у м.Димитрові, не вступав ні з ким у злочинну змову для проведення референдуму, не утворював на території м. Димитрова осередків прибічників так званої «ДНР», не організовував проведення референдуму на території м.Димитрова, не розподіляв бюлетені, не проводив інструктажу серед учасників комісії, не здійснював контроль за роботою виборчої комісії. Ніяких узгоджень з особами, які проводили референдум 11.05.2014 року, з приводу своєї участі у референдумі він не здійснював. В нього працівниками правоохоронних органів не вилучалось ніяких доказів з приводу проведення референдуму, так як їх немає, він не приймав участі ні в організації, ні в проведенні референдуму, ніде немає його підписів. Губанова він там не бачив, ОСОБА_15 він бачив, той стояв на сходах з бейджиком «охорона», ОСОБА_16 він раніше не знав і не бачив там, чи не звернув уваги. Барнася і ОСОБА_17 він не знає, ОСОБА_18 він знає, але його він там не бачив. Він там був щоб надати у випадку необхідності допомогу учасникам їхньої громадської організації та іншим похилим людям. Він знаходився разом з дружиною неподалік від входу до Будинку культури, відлучався приблизно 3 рази, щоб зайти ненадовго до Будинку культури. ОСОБА_19 він бачив на Громадській раді, але не був з ним особисто знайомий та не спілкувався з ним. Він не бачив свідка ОСОБА_11 в Будинку культури в день референдуму та не спілкувався з тим, він спілкувався лише з людьми похилого віку з приводу надання їм допомоги за потреби.
		Пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення у скоєнні ним кримінального правопорушення та його вина доказана показаннями свідків та матеріалами кримінального провадження.
		Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він як мешканець м.Димитрова знав ОСОБА_10 ще до подій 2014 року, той був у профспілці, балотувався на міського голову. У березні 2014 року «руський блок» ставив свої палатки у м.Димитров. 28.03.2014 року з цього приводу він написав замітку на своїй сторінці у Фейсбуці. Так, 28.03.2014 року була встановлена палатка у м.Димитров на м-ні Світлий навпроти магазину АТБ, там був ОСОБА_21 . Він робив зауваження, зателефонував до поліції, але вони не реагували. Там почалася штовханина, він чув говір з російським акцентом. Під час цих подій до нього підійшли ОСОБА_22 і його дружина, який також підтримував проукраїнську позицію. Під час цього підійшов ОСОБА_10 , сказав, що нам потрібно йти до Росії, в Росії живеться добре. Як він зрозумів, той був готовий до дій щодо цього. «Руський блок» разом з ОСОБА_21 були організаторами цього, а ОСОБА_23 був у тій палатці. Про організований у травні 2014 року у м.Димитров референдум безпосередньо йому нічого не відомо, оскільки на той час він не був присутній в м. Димитрові, бо тоді вже служив як доброволець у спецпідрозділі МВС, він тільки чув інформацію зі слів інших осіб про те, хто був організатором референдуму. Зокрема, він чув, що виділенню приміщення у Будинку культури ім. Артема для проведення референдуму сприяла міська рада. Також він чув прізвища ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . У 2014 році він спілкувався з ОСОБА_23 тільки одного разу 28.03.2014 року. Він звертався до працівників поліції, які знаходилися неподалік від тих палаток, на що вони йому сказали, що не можуть за законом цьому перешкоджати. ОСОБА_23 був серед агітувальників у тій палатці, а не просто відвідувачем.
		Свідок ОСОБА_25 пояснив, що у березні 2014 року він побачив ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 на вулицях їхнього міста з прапорами так званої «ДНР». В кінці березня  на початку квітня 2014 року він бачив ОСОБА_23 біля палатки «Руського блоку», це було вдень навпроти магазину АТБ на мікрорайоні ОСОБА_28 . Він підійшов до нього. У них у палатці були якісь листівки, агітаційний матеріал. Він особисто чув, що ОСОБА_23 розповідав людям, які підходили до палатки, що Донецькій області потрібно вийти зі складу України та приєднатися до Російської Федерації, що там буде жити краще. Потім приблизно через тиждень він знову був там на перехресті мікрорайонів Молодіжний та ОСОБА_28 і там також стояла палатка «Руського блоку» і там був ОСОБА_23 . Вони роздавали газети, брошури, спілкувалися з людьми, казали, що потрібно Донецькій області відокремитися від України та увійти до складу Російської Федерації. У квітні 2014 року він часто бачив ОСОБА_23 з прапорами так званої «ДНР», то була хода, серед якої були також ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ще 20-30 чоловік. Він бачив як ОСОБА_23 з іншими людьми встановлювали прапор «ДНР» на будівлі виконкому, це було у середині чи другій половині квітня 2014 року. Також у 2014 році йому розповідав його товариш ОСОБА_31 , який вже помер, що він також бачив як ОСОБА_23 встановлював прапор «ДНР» на будівлі ДП «Красноармійсьвугілля». 
		У травні 2014 року він дізнався, що на території м. Димитрова буде проводитися референдум з приводу державної незалежності так званої «ДНР», на референдум виносили питання «Чи підтримуєте ви державну незалежність ДНР». 11.05.2014 року біля 09.30 годин він зустрівся з ОСОБА_32 біля Димитровської центральної міської лікарні. Вони знали, що в Будинку культури ім. Артема у м. Димитров мав проводитися той референдум. Вони приїхали до Будинку культури і там він побачив приблизно о 09.30 годин, що біля Будинку культури стояли столи і там вже зібралася черга, яка була біля столів. Побачив там ОСОБА_23 , ОСОБА_33 , ОСОБА_29 . У ОСОБА_23 у руках були білі аркуші, він так зрозумів, що то бюлетені. Він бачив, що ті бюлетені ОСОБА_23 розносив по столах. Біля 10-ї години ті особи, хто забезпечував проведення референдуму, стали заносити столи до Будинку культури, щоб продовжити так званий референдум. Він відлучився звідти та повернувся до Будинку культури після 14.00 години. Він зайшов до Будинку культури в середину. Там стояли столи та проходив так званий референдум. ОСОБА_23 був там біля столів, давав вказівки дівчатам, які сиділи за столами та видавали бюлетені. Як він зрозумів, ОСОБА_23 є одним із організаторів проведення референдуму у м. Димитрові. Потім приблизно о 16-17 годині людей стало менше і вони поїхали звідти. Коли він там був приблизно о 10-11 годині та після 14 години до 16-17 години, він бачив, що ОСОБА_23 був там весь час, нікуди не відлучався, давав вказівки особам, що видавали бюлетені. Було видно, що він один з основних організаторів цього процесу. Приблизно через 3-4 дні він зустрів ОСОБА_16 , спитав у того, що він там робив на цьому референдумі. Той йому сказав, що його попросив ОСОБА_34 (глава афганців м. Димитрова) охороняти процес референдуму. Сказав, що їм за це не платили, але привозили їжу, напої. У березні-квітні 2014 року він бачив ОСОБА_23 біля палатки зі свого автомобіля, який стояв приблизно на відстані 8-10 метрів від палатки, у нього було відкрите вікно у автомобілі, він все добре бачив та чув. Він бачив, що у палатці була якась друкована продукція, але що безпосередньо там було він зблизька не бачив. У 2014 році з приводу тих подій до міліції він не звертався, так як в той час і на будівлі міліції висів прапор «ДНР», його там ніхто не знімав. Йому не відомий кількісний та особистий склад комісії з проведення референдуму 11.05.2014 року. В той день 14.05.2014 року до ОСОБА_23 він не підходив, але постійно його там бачив на протязі дня. Йому не відомо, чи виготовлялися по результатах референдуму якісь документи. Йому відомо, що ОСОБА_23 був одним з організаторів цього референдуму у м. Димитров, він сам його там бачив, як той знаходився там довгий час, давав вказівки особам, які безпосередньо видавали бюлетені. Він вважає, що дійсно в той час місцева влада сприяла проведенню референдуму, або як мінімум не перешкоджала. Він також бачив, що ОСОБА_23 та інші люди неодноразово приходили до виконкому Димитровської міської ради і потім він спілкувався зі співробітниками виконкому і йому казали, що вони вимагали надати там кабінет «народному меру» ОСОБА_19 і забезпечити проведення референдуму, зараз він вже не пам`ятає, хто саме з працівників виконкому йому це казав.
		ОСОБА_23 був у Будинку культури у чорному класичному костюмі та світлій сорочці. Він бачив там на референдумі окрім ОСОБА_23 також ОСОБА_33 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , усіх цих людей він бачив біля Будинку культури та в середині приміщення вранці 14.05.2014 року. Бирки - білі бейджики були на одягу у ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , на них було написано «охоронець». Чи був ОСОБА_23 з биркою він не пам`ятає. У жінок, які сиділи на столом і видавали людям папірці, у деяких бирки були, у деяких не було, їх було приблизно 6-8 осіб, він з них нікого не знав, там було 3 чи 4 столи, урни стояли збоку від столів, він їх не рахував, здається їх було дві. Коли він там був, то ОСОБА_23 був там у Будинку культури постійно, він нікуди не відлучався. Він бачив як ОСОБА_23 підносив якісь папери до столиків, де сиділи дівчата, які видавали бюлетені. Як він зрозумів, це були бюлетені. Потім в тих паперах, що видавали дівчата, люди ставили відмітки та кидали їх до урни. Він там не бачив дружину ОСОБА_23 , яку він знає візуально, ОСОБА_12 він не знає. Він є патріотом України і його присутність на референдумі була викликана тим, щоб з`ясувати, хто його проводить, приймає участь у його проведенні. Він не пам`ятає чи були біля Будинку культури якісь палатки. Він там був до кінця цього референдуму. Він там зранку бачив ще ОСОБА_19 , якого вважає головним організатором цього процесу. 
		Свідок ОСОБА_39 пояснила, що у березні-квітні 2014 року у м. Димитров проходив мітинг. Вона на той час працювала інспектором господарсько-фінансового відділу виконкому Димитровської міської ради. В той час у ОСОБА_40 вже відбулася Революція гідності, а у нас в Донецькій області почалися мітинги за відокремлення області від України і наша місцева влада м.Димитрова вела нас до того, що і у нас тут повинна бути своя республіка, на той час міським головою був ОСОБА_41 , секретарем міської ради був ОСОБА_42 . У березні-квітні 2014 року у м.Димитров відбувся мітинг. Їх, працівників виконкому, зобов`язали з`явитися на цей мітинг. Вони розуміли, що це мітинг з приводу відокремлення нашого регіону від України. Їй безпосередньо сказала йти на мітинг ОСОБА_43  головний спеціаліст відділу кадрів Димитровського виконкому. Вона відмовлялася, але та їй сказала, що у неї будуть проблеми і тому вона пішла на цей мітинг. Це був робочий день, приблизно о 15-16 годині, мітинг тривав приблизно 40 хвилин. Там були і інші бюджетними, яких також зігнали на мітинг. Було біля ста чоловік. Мітинг відбувався біля Будинку культури ім. Артема по вул. Ватутіна. Там виступав міський голова ОСОБА_41 , казав, що у Києві зараз незаконно захопили владу і нам з ними бути не треба, а треба нам автономний регіон і нам треба бути з Росією. На трибуні стояли міський голова ОСОБА_41 , секретар міськради ОСОБА_42 , управляюча справами ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , яка на той час здається була депутатом міської ради і також вона незмінна голова профспілки робітників освіти, також вона завідуюча дитячим садком на «Площадці», ще там були ОСОБА_10 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 - на теперішній час помічник депутата ОСОБА_48 , тоді вона працювала в Партії Регіонів, також були інші люди, був ще ОСОБА_49 з «Руського блоку». Виступили ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , потім всі розійшлись. ОСОБА_23 стояв на трибуні, але він на тому мітингу не виступав. Їй також відомо, що ОСОБА_23 приймав участь у референдумі 11.05.2014 у Будинку культури ім. Артема з приводу відокремлення Донецької області від України. Перехрест, ОСОБА_23 виготовляли агітаційні листівки з приводу референдуму. Вона бачила ці листівки у людей, які стояли у черзі голосувати на референдумі. Їй сказали люди, що там у Будинку культури ім. Артема сидить ОСОБА_23 , там можливо проголосувати, але вона відмовилася. Вона так зрозуміла, що ОСОБА_23 там сидить у зв`язку з проведенням цього референдуму. У неї склалася така думка, хоча сама вона особисто його не бачила, так як не заходила до Будинку культури. Коли навесні 2014 року почалися зазначені події, ці люди - ОСОБА_23 , Перехрест часто приходили до виконкому. Як вона розуміла, що це пов`язано з тими процесами, які почалися, з приводу відокремлення Донецької області від України. Приблизно в той період до неї ще підходила ОСОБА_52 , питала чи є у неї урна для голосування на дому. Вона відповіла, що урна десь лежить, але не знає де. Потім до неї підходила ОСОБА_52 та сказала, що ОСОБА_53 їй сказала, щоб вона їй дала ключі від підсобного приміщення. Вона їй дала ключі. Там у підсобці лежала та урна для голосування. Потім вона бачила цю урну у травні, коли відбувався референдум біля кінотеатру «Софія». Там була Перехрест, біля неї стояли люди, вона щось писала і там стояла ця урна. Потім через деякий час вона знову бачила цю урну у підсобці, де вона лежала раніше. Думає, що її туди положив той хто її звідти взяв. Урна була з білого прозорого пластику приблизно 20 на 30 см з прорізом зверху. Вона не бачила агітаційних наметів біля Будинку культури ім. Артема через те, що вона туди близько не підходила. Коли вона під`їхала до черги людей, які стояли на референдум, їй сказали невідомі їй люди, що вона може пройти до Будинку культури проголосувати, там знаходиться ОСОБА_23 та інші. Вона особисто від ОСОБА_23 не чула агітації з приводу відокремлення Донецької області від України. Їй не відомо яким чином отримали доступ особи, які проводили референдум, до Будинку культури. Вона вважає, що без керівництва міста організувати цей референдум було б неможливо. Їй не відомо хто виготовляв бюлетені на референдум, хто входив до комісій з проведення референдуму, хто їх очолював, хто і куди відвозив бюлетені.
		Свідок ОСОБА_54 пояснив, що 11.05.2014 року у м.Мирнограді проходив референдум по відокремленню Донецької області зі складу України. Він бачив у мережі Інтернет, що ОСОБА_23 був присутній у Будинку культури ім. Артема, де проходив вказаний референдум. Йому не відомо, що ОСОБА_23 там робив, але він його там бачив, він знає ОСОБА_23 як профспілкового працівника шахти ім. Стаханова, помилитися він не міг. Також в той же день у м. Мирнограді проходив референдум і на мікрорайоні Західний, він там був біля 14-ї години. Побачив там чергу приблизно з 20 чоловік, стояли столи, за якими сиділи жінки з бейджиками, там також була ОСОБА_45 , вона давала вказівки тим жінкам. У місті ходили чутки, що референдум у Будинку культури ім. Артема організовував ОСОБА_23 , а на мікрорайоні Західний  Перехрест. Про Перехрест йому казав ОСОБА_55 , але він вже помер. Інтернет-ресурс, де був зафіксований ОСОБА_23 у Будинку культури ім. Артема, він бачив і сам, і йому його показував слідчий. 
		Він там бачив символіку комуністичної партії і прапори «Руського блоку». На відеозапису не було ніяких коментарів. Йому не відомі обставини організації та проведення цього так званого референдуму, хто і як його організовував. Наскільки йому відомо, що коли ОСОБА_23 раніше балотувався в мери м. Димитрова, це було приблизно в 2004-2006 роках, у його анкеті було вказано, що він прибічник «Руського блоку». Яким чином і ким надавалося приміщення у Будинку культури ім. Артема для проведення референдуму йому не відомо. 09.05.2014 року він бачив як захоплювали міський відділ міліції. Туди під`їхала автовишка, повісили прапор на будівлю за допомогою цієї вишки, ніхто цьому не чинив опору. Крім того, він бачив на референдумі на м-ні Західний як використовувалась урна для голосування схожа на урни, які використовують на виборах для виїзду до хворих людей. Вважає, що місцева влада міста сприяла цьому.
		Свідок ОСОБА_56 пояснила,що утравні 2014року натериторії м.Мирнограда проходивреферендум повідділенню Донецькоїобласті відУкраїни.Референдум проводивсяу Будинкукультури ім.Артема тана мікрорайоніЗахідний.У Будинкукультури проходилоголосування,видавали бюлетені,стояли урни.Як їйвідомо, ОСОБА_23 займавсяорганізацією цьогореферендуму,давав вказівкиіншим членамкомісії.Вона такожбула нареферендумі намікрорайоні Західний,там організацієюзаймалася ОСОБА_24 . Вона прийшла на референдум, оскільки дізналася із соціальних мереж та від знайомих, що там проходить референдум, багато людей, їй стало цікаво і вона прийшла подивитися. У Будинку культури вона бачила ОСОБА_23 , який давав вказівки дівчатам, які сиділи за столиками, видавали бюлетені голосуючим. Бюлетені були надруковані чи відксерокопійовані аркуші паперу в половину формату А4, там був написаний текст. Вона була у Будинку культури у першій половині дня, відстояла чергу, зайшла до Будинку культури та проголосувала, була безпосередньо у Будинку культури 5-10 хвилин, потім вийшла та знаходилася ще деякий час біля Будинку культури. Вона мешкає на м-ні Світлий м.Мирнограда, там ще до референдуму стояла палатка, де проводилася агітація за референдум. Вона там бачила ОСОБА_23 , який також роздавав агітаційні листівки, щоб люди приходили та голосували на референдумі. Вона бачила ОСОБА_23 в тій палатці, де проводилася агітація, неодноразово за декілька днів до референдуму. 
		З нею проводилися слідчі дії - впізнання по фотознімкам, де вона впізнала ОСОБА_23 та ОСОБА_24 як осіб, що приймали участь в проведенні референдуму. З ОСОБА_23 до травня 2014 року вона особисто не була знайома. Під час впізнання їй були надані 4 фотокартки для впізнання. Під час впізнання був присутній слідчий, більше нікого не було, були інші співробітники правоохоронних органів, були ще поняті. Вона опинилася серед свідків по цій справі, так як вона також скоїла злочин, передбачений ст.110 ч.1 КК України, за що була засуджена 01.02.2019 року Димитровським міським судом, її притягнули до кримінальної відповідальності за репости у соціальних мережах статей про відокремлення Донецької області від України. В Будинку культури ім. Артема у ОСОБА_23 на груді був бейджик, на якому були його прізвище, ім`я та по батькові. У холі Будинку культури було декілька столів для голосування, стояли прозорі урни для голосування, куди вона і кинула бюлетень, кабінок для голосування не було. Вона бачила ОСОБА_23 на зібранні біля Будинку культури ім. Артема, там ОСОБА_23 агітував за «Руський блок». На впізнанні по фотознімкам вона знаходилася у стані афекту, так як вона ніколи не потрапляла в такі ситуації. Впізнання відбувалось у м.Маріуполь, куди її привезли співробітники СБУ. На той час у відношенні неї також розслідувалася кримінальна справа. Її у м.Маріуполь привезли на автомобілі працівники СБУ і там вона впізнала за фотознімком ОСОБА_23 . В протоколі впізнання було записано з її слів. По справі ОСОБА_23 вона була у м. Маріуполь один раз.
		Свідок ОСОБА_57 пояснив, що в період з березня по травень 2014 року він працював заступником Димитровського міського голови. Щодо проведення референдуму у 2014 році йому відома інформація тільки із засобів масової інформації. Йому особисто нічого невідомо про участь ОСОБА_10 в проведенні референдуму, він особисто від ОСОБА_23 ніяких закликів щодо проведення референдуму не чув. В той час були відвідування виконкому невеликої кількості людей на чолі з паном ОСОБА_49 з вимогою надати списки виборців для проведення референдуму, на що у нього завжди була одна відповідь, що законних підстав для проведення такого референдуму немає. Йому нічого невідомо щодо проведення референдуму у м. Мирноград, він особисто участі в ньому не приймав. З ОСОБА_10 він знайомий, так як той раніше працював у профспілці шахти ім. Стаханова, потім був у ветеранській організації м.Димитрова. Він не впевнений, але можливо ОСОБА_10 в одній із виборчих компаній балатувався на посаду міського голови. На час проведення референдуму 11.05.2014 року Палац культури ім. Артема перебував на балансі ДП «Красноармійськвугілля», а саме шахти «Центральна». Йому невідомо які політичні сили проводили референдум у м.Мирнограді, наскільки йому відомо, ОСОБА_49 був представником «Руського блоку». На той час міський голова ОСОБА_41 проводив декілька зустрічей з мешканцями міста щоб заспокоїти людей. Можливо в цих зустрічах приймав участь і ОСОБА_10 . Наскільки він пам`ятає, на тих зустрічах не було закликів для проведення референдуму. Йому відомо, що щось відбувалось на площі перед Палацом культури «Україна», якесь голосування, але він щодо цього ніяких документів не бачив, весь день тоді він був вдома. Хто проводив те голосування йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_58 пояснив, що він особисто не був знайомий з ОСОБА_23 , але знав того приблизно останні 10 років як відомого активного мешканця міста Мирноград, який приймає активну участь у житті міста. Перед 11.05.2014 йому зателефонував його приятель ОСОБА_59 та запропонував йому піти 11.05.2014 року до Будинку культури ім. Артема щоб подивитися за порядком. Там повинні були бути колишні воїни-афганці, а він є колишнім ліквідатором на ОСОБА_60 . Він прийшов до Будинку культури приблизно о 09.00 годині. В Будинку культури стояло 5-6 столів. Коли він туди йшов, то не знав який захід там буде відбуватися. Там, як з`ясувалося, повинен був проходити референдум за федералізацію Донбасу. Він бачив бюлетень, де було питання щодо цього та відмітки «да» чи «нет». Там було дуже багато людей, що прийшли голосувати. За столами сиділи люди, стояли урни для голосування, лежали бюлетені. Люди підходили, брали бюлетені, голосували, ставили відмітки у бюлетені, потім кидали до урни. Все це було без кабінок для таємного голосування. Там був його товариш на ім`я ОСОБА_61 , який його підвів до дівчини, сказав, що вона з Донецька. Він з нею поспілкувався, вона сказала, що проводиться референдум. З нею була ще одна жінка з Донецька. Там у Будинку культури знаходився ОСОБА_10 , який спілкувався з людьми. Коли він прийшов у ОСОБА_62 культури приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_23 був вже там. Він пішов звідти приблизно о 15.30 годині. Як йому сказали, ті дві жінки, що були з ОСОБА_63 , погрузили урни до мікроавтобуса та поїхали в бік «5/6», як він зрозумів, поїхали до Донецька. Він бачив, що ОСОБА_23 там у Будинку культури ще знаходився о 12-13 годині. Потім він не звертав уваги і не знає, чи був ОСОБА_23 ще там. Двері до Будинку культури відкривали і потім закривали самі працівники цієї установи. Людей голосувати прийшло дуже багато, черга була не менше 600-700 метрів, вона була до лікарні. З ОСОБА_23 він не спілкувався. На його думку ОСОБА_23 був там як громадський діяч, він спілкувався з людьми. Він за ОСОБА_23 навмисно не стежив, але біля 12-ї години він виходив на вулицю покурити і ще в цей час він бачив у Будинку культури ОСОБА_23 . Хто привозив та встановлював столи для голосування йому не відомо. Йому не відомо будь-що про участь ОСОБА_23 у якихось мітингах, також йому нічого не відомо про участь ОСОБА_23 в організації цього референдуму. За столиками для голосування сиділи одні жінки, вони записували людей, видавали їм бюлетені. Він спостерігав за порядком, ніяких конфліктів там не було, все було спокійно. Крім нього там було ще біля 15 чоловік - афганців, він там був тільки один чорнобилець, вони дивилися за порядком. У ОСОБА_23 на грудях не було ніякого бейджика, їх не було ні у кого, крім тих двох жінок з Донецька, у них були якісь таблички. Він з ОСОБА_23 ніколи не спілкувався і не чув ніяких закликів до порушення конституційного устрою України, не чув агітації за «руський мир». Перед ОСОБА_62 культури ніяких палаток не було, також не було прапорів. Він не бачив, щоб ОСОБА_23 приймав участь у процесі голосування. ОСОБА_23 розмовляв з людьми, у тому числі і з тими жінками, які знаходилися за столиками, де видавали бюлетені, як і з усіма іншими. Але він не бачив, що ОСОБА_23 керував тими жінками, процесом голосування.
		Свідок ОСОБА_64 пояснив, що він знайомий з обвинуваченим приблизно 30 років. Як йому відомо, з березня 2014 року у м. Димитрові почалися мітинги з приводу самостійності Донецької області. Потім у місті з`явилися палатки «Руського блоку» та Компартії біля магазину АТБ на «Даманському» та біля Будинку культури, в яких видавалася агітаційна продукція - листівки та інше. Борисова в цих палатках він не бачив. До палаток він сам безпосередньо не підходив. Навесні 2014 року він був запрошений до виконкому на засідання, яке вела Перехрест. Там також був і ОСОБА_23 , були інші члени Громадської ради. Вони обговорювали листівку, яка була підписана почесними громадянами міста  Хованським, ОСОБА_65 , ще кимось, з приводу звернення до російського народу про допомогу. Мова йшла про те, щоб Донецька область була самостійною. Він там виступив на зібранні проти цих призивів. На нього всі почали виступати, так як там всі підтримували це звернення, і він звідти пішов. 
		Одного дня навесні 2014 року він побачив по комп`ютеру на одному з сайтів запис трансляції голосування на референдумі в Будинку культури ім. Артема м.Димитров. Там була дуже велика черга жителів до Будинку культури, в самому Будинку культури на колонах були написи «Референдум», там відбувалося голосування, стояли столики, за якими сиділи люди, видавали бюлетені, люди голосували, кидали бюлетені до урн. Він точно не бачив як і де ті, хто голосував, ставили відмітки у бюлетенях. Там він також побачив ОСОБА_23 , який знаходився біля колон. Він так зрозумів, що ОСОБА_23 приймав участь у проведенні цього референдуму, так як він його давно знає і йому відомо, що ОСОБА_23 потрібні керуючі посади, «портфелі». Також він вважає, що ОСОБА_23 має пряме відношення до тих агітаційних палаток з червоною, комуністичною символікою, так як той голова ветеранської організації міста. Що було написано у бланках бюлетеней на тому референдумі йому не відомо. На тому засіданні у виконкому, яке вела Перехрест, при ньому ОСОБА_23 не виступав. Він не бачив ОСОБА_23 у тих червоних палатках з символікою комуністичної партії, він не знає чи є ОСОБА_23 членом компартії. Йому невідомо хто організував референдум у м. Димитрові, хто входив до комісії для голосування, хто друкував бюлетені для голосування і куди їх відвозили після голосування. Він дивився репортаж по інтернету про референдум, це був не прямий репортаж, а запис в ОСОБА_66 .
		Свідок ОСОБА_67 пояснила, що вона є ветераном праці і давно знайома з ОСОБА_10 , який очолює ветеранську організацію м.Мирнограда і дуже добре відноситься до ветеранів. Їй відомо, що у м.Димитрові у 2014 році проходив референдум, організовувала його ОСОБА_14 , яка працювала медсестрою у поліклініці. Про участь ОСОБА_23 в організації цього референдуму їй нічого не відомо. Вона мешкає на мікрорайоні Молодіжному біля магазину АТБ. Навесні 2014 року палаток «Руського блоку» біля АТБ не було, була палатка народного депутата ОСОБА_48 . Від ОСОБА_23 вона ніякої агітації про відокремлення Донецької області від України ніколи не чула, як їй відомо, він за сильну, єдину Україну. На референдум 11.05.2014 року вона не ходила, вона проти відокремлення Донецької області від України. ОСОБА_23 не мітингах за відокремлення Донецької області від України вона не бачила. Він виступав тільки на мітингах від ветеранських організацій на 1 та 9 травня. Біля магазину АТБ в агітаційних палатках на мікрорайоні Молодіжному у м.Мирнограді вона ОСОБА_23 ніколи не бачила, її будинок знаходиться приблизно на відстані 100 метрів від магазину АТБ. 
		Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона давно знає ОСОБА_10 , раніше вона працювала цехових лікарем шахти Стаханова і знає ОСОБА_10 як чесну, порядну людину. Навесні 2014 року вона не спілкувалася з ОСОБА_23 з приводу процесів, які на той час проходили в країні, у них були розмови з приводу здорового способу життя. Вона з ним спілкувалася і він ніколи нічого не казав з приводу відділення Донецької області від України, їй нічого не відомо про участь ОСОБА_23 в організації референдуму. Напередодні 11.05.2014 року ОСОБА_23 попросив її прийти до будівлі Будинку культури щоб у випадку необхідності надати допомогу його ветеранам. Вони з ОСОБА_23 разом прийшли до Будинку культури біля 10-ї години та пішли також разом біля 12-ї години. За цей час одній з жінок стало погано, вона їй надала медичну допомогу. Весь цей час ОСОБА_23 знаходився біля будівлі Будинку культури, іноді заходив у будівлю, перевіряв як там ветерани. Вона не бачила щоб ОСОБА_23 підходив до осіб, які проводили голосування, та спілкувався з ними, щоб давав якісь вказівки. Ще перед цим голосуванням вона від ОСОБА_23 ніколи не чула агітації за проведення референдуму, за відділення Донецької області від України. Навесні 2014 року вона часто ходила до магазину АТБ, біля якого вона мешкає, вона не пам`ятає чи були там агітаційні палатки «Руського блоку». В той час ОСОБА_23 їй не пропонував ніяких агітаційних матеріалів, ні за що не агітував, не пропонував приймати участь у будь-яких акціях. Вони з ним регулярно спілкувалися, у них були хороші відносини. 11.05.2014 року на референдумі у Будинку культури м.Димитров було дуже багато людей, всередині було багато столів, люди підходили до них та щось писали. Вона зайшла одного разу у приміщення Будинку культури приблизно на 10-15 хвилин. ОСОБА_23 був на вулиці весь час з ними, періодично він не надовго відходив. Вони там були з ОСОБА_10 та його дружиною ОСОБА_13 , яка очолює організацію Червоного хреста м.Димитров. На референдум двічі приїжджала швидка допомога. Вони пішли з ОСОБА_23 та його дружиною з Будинку культури біля 12-ї години, в той час референдум там ще продовжувався. Вони пішли, так як там ветеранів вже не було. Вона на той час була на пенсії, за освітою вона лікар і до того працювала лікарем, ОСОБА_23 попросив її підійти до Будинку культури у якості лікаря. Там проходив референдум, ОСОБА_23 сказав, що там можуть бути ветерани, а він на той час очолював ветеранську організацію м.Димитрова, і при необхідності щоб вона надала медичну допомогу. Дійсно одній жінці стало погано  у неї підвищився тиск, вона їй надала медичну допомогу. Коли ОСОБА_23 впевнився, що ветеранів там практично немає, вони пішли звідти, референдум ще продовжувався, людей було дуже багато. Ніяких розпізнавальних знаків, а саме пов`язок чи бейджиків, на ОСОБА_23 не було. Цей референдум був масштабним, добре організованим. Їй нічого не відомо про участь ОСОБА_23 в організації цього референдуму. Він весь час знаходився поруч з нею та його дружиною на вулиці, періодично відходив, спілкувався з людьми на вулиці, іноді заходив до приміщення.
		Свідок ОСОБА_68 пояснив, що 11.05.2014 року вранці він був на ринку у м.Мирнограді. Якась жінка без зубів з велосипедом ходила між рядів та закликала йти на референдум. Вранці він також бачив людей біля музичної школи на мікрорайоні ОСОБА_28 , які йшли в бік Будинку культури ім. Артема, який розташований в центрі міста. Після ринку він йшов додому і проходив біля Будинку культури ім. Артема. Він бачив на площі біля Будинку культури багато людей, більше 200-300 чоловік. Вони стояли та чогось чекали. Він з цікавості зайшов до Будинку культури і був там приблизно 5 хвилин. Це було приблизно біля 11-ї години. В Будинку культури стояло 2 чи 3 столи, сиділи жінки по двоє за столом, роздавали якісь папірці, люди їх брали і щось відмічали в цих папірцях, робили це будь-де, і потім кидали до урн, які стояли поруч з тими столами. Він бачив в приміщенні Будинку культури біля стола ОСОБА_23 , який якійсь людині похилого віку щось розповідав, консультував, схилившись над папірцем, що видавали за столами, потім та літня людина кинула цей папірець до урни. Їхню розмову він не чув, оскільки було багато людей і було шумно. ОСОБА_23 був у костюмі. Він пробув у Будинку культури приблизно 5 хвилин, просто подивився, а потім вийшов та пішов додому. Він не бачив на одязі у ОСОБА_23 якихось бейджиків, не звертав уваги. Також не звертав уваги чи були бейджики у тих жінок, які сиділи за столами. Він раніше працював на шахті Стаханова та знав ОСОБА_10 як профспілкового лідера. Він бачив на вулиці перед ОСОБА_62 культури ОСОБА_69 приблизно на відстані 10-15 метрів від входу, він з тим з відстані привітався, кивнув йому. Він не бачив перед ОСОБА_62 культури якихось агітаційних наметів, можливо не звернув уваги. Він заходив до Будинку культури щоб подивитися на ці події, так як йому стало цікаво що там відбувається. Як він зрозумів, там відбувалося голосування з питання відокремлення Донбасу. Він не бачив тексту тих папірців, в яких люди ставили відмітки і потім кидали до урн. Яку відмітку поставила, як проголосувала та літня людина, з якою спілкувався ОСОБА_23 , йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_70 пояснив, що з обвинуваченим вони давно знайомі, разом працювали на шахті, потім у виконкомі. В 2014 році він виконував обов`язки директора по кадрам, господарським та соціальним питанням ДП «Красноармійськвугілля» (зараз «Мирноградвугілля»). 11.05.2014 йому подзвонив хтось з чергових Будинку культури ім. Артема, котрий на той момент був підпорядкований шахті «Центральній», яка входила до ДП «Красноармійськвугілля», сказали, що відбувається захват будівлі, якісь люди заносять столи. Він зібрався та незабаром приїхав до Будинку культури, це було приблизно о 10 годині чи на початку 11-ї. Там в Будинку культури та поруч ходили люди з бейджиками охорони, один з них був ОСОБА_71 , також був ОСОБА_72 , який зараз є керівником охорони на шахті 5/6. Він підійшов до Ізюменка та запитав чому він тут, на що той йому сказав, щоб він йшов до ОСОБА_10 , який тут старший, та щоб він у нього це з`ясовував. Як він зрозумів, малось на увазі, що ОСОБА_10 керує всім цим процесом. Перед тим днем референдуму приблизно за 2-3 тижні була спроба повісити прапор Росії над будівлею ДП «Красноармійськвугілля». Але він цього не дозволив і ОСОБА_23 про це знає. Також приблизно за 3 тижні до референдуму він бачив ОСОБА_23 біля магазину АТБ на м-ні ОСОБА_28 в наметі «Руського блоку», де роздавали якусь літературу. Він до них не підходив, проте він певен, що там була саме література за відділення Донбасу від України. Крім цього, також приблизно за 3 тижні до референдуму він зустрів групу людей, чоловік 30, на м-ні Східний біля 10-ї школи, вони йшли з прапорами Росії і ОСОБА_23 йшов з ними з рупором, вони кричали «Росія, Росія». Він ще потім приблизно через 3 дні зустрів ОСОБА_23 та висловлював тому, що він творить. А в день проведення референдуму після спілкування з Ізюмченком він зайшов до будівлі, зустрів знайомого - ОСОБА_11 , запитав того, що він там робить. Оробець сказав, що прийшов і проголосував. Він на це обурився. Той йому також розповів, що був на ринку та прийшов без паспорта. На його питання як той проголосував без паспорта, Оробець йому сказав, що йому дав бюлетень для голосування ОСОБА_23 . Перед цим він також розмовляв з ОСОБА_73 , який раніше був депутатом міськради, був керівником комунального підприємства МОКХ. Він запитав у ОСОБА_73 на якій підставі вони тут знаходяться, той сказав, що йому не до нього. Коли він зайшов до будівлі Будинку культури, побачив, що там дуже багато людей. Він підійшов одразу до столів. На них лежали бюлетені, списки голосуючих. За кожним столом сиділи по 2 дівчини. Було 3 чи 4 столи. Там біля одного зі столів був ОСОБА_10 , який його побачив. Він там почав гучно обурюватися на якій підстав вони тут знаходяться та проводять цей захід. На це на нього почали обурюватися присутні люди, щоб він не заважав. Побачивши його, ОСОБА_23 пішов на другий поверх Будинку культури, де знаходилося керівництво Будинку культури. Він підійшов до чергових Будинку культури, запитав на якій підставі вони допустили цих людей та де керівництво Будинку культури. Йому сказали, що керівництва немає, а ці люди самі захопили будівлю. Він вирішив поговорити з ОСОБА_23 і піднявся на 2 поверх, але ОСОБА_23 там не знайшов. Потім він вийшов на вулицю, також і там не зустрів ОСОБА_23 . Він впевнений, що ОСОБА_10 , побачивши його, зрозумів які питання він йому задасть та свідомо уникнув його. Він повинен був повідомити генерального директора про те, що відбувається, і пішов до адмінбудівлі ДП «Красноармійськвугілля», яка розташована неподалік, проте генерального директора там не було. Тоді він зателефонував генеральному директору ОСОБА_74 та повідомив, що відбулося захоплення будівлі Будинку культури. Той йому сказав їхати додому, бути на зв`язку, що він розбереться і передзвонить йому. Після цього він поїхав додому. Все це відбувалося на протязі 30-40 хвилин. Він припускає, що в проведенні цього референдуму була задіяна місцева влада, вона не могла не знати про плани проведення цього референдуму. На виконкомі Димитровської міської ради висів прапор Росії більше тижня. У нього є дані що виділялася вишка ОСОБА_75 для вивішування прапора Росії над будівлею виконкому. Після цього в районі 13-13.30 годин він проїжджав на автомобілі таксі біля Будинку культури, там ще стояла велика черга людей на голосування. ОСОБА_76 побачив там на порозі Будинку культури ОСОБА_10 , який стояв і щось розказував людям. Він заїхав до будівлі об`єднання «Красноармійськвугілля», забрав там флешку та поїхав назад додому.
		В Будинку культури також стояли прозорі урни для голосування, їх було 3 чи 4. Урни були великі, прозорі, стаціонарні. Все проходило як на звичайних виборах. Дівчата за столами видавали бюлетені, люди їх отримували та голосували. ОСОБА_10 він давно знає, той також досвідчена людина щодо участі в проведенні виборів. Він вважає, що там все було добре організовано, зокрема, була охорона, яка забезпечувала процес голосування. Там на голосуванні було дуже багато людей, вони довго стояли в черзі щоб проголосувати. Кабінок для голосування він не бачив, люди заповнювали бюлетені прямо на столах та кидали в урни для голосування. На столах були списки для голосування, в них були вказані прізвища, ім`я, по батькові, адреси виборців. Він вважає, що для ОСОБА_23 було не важко отримати ці списки. Йому ОСОБА_38 та ОСОБА_77 сказали, що тут на референдумі командує ОСОБА_23 , також ОСОБА_77 йому сказав, що ОСОБА_23 йому особисто дав бюлетень для голосування, так як він був там без паспорта. Він знав ОСОБА_78 як мешканця міста, той раніше до нього звертався як до радника міського голови, а потім заступника міського голови. Йому не відомо чи звертався генеральний директор ОСОБА_79 до правоохоронних органів з приводу проведення референдуму в Будинку культури. Він сам особисто також не звертався до правоохоронних органів, він бачив там біля Будинку культури автомобіль працівників міліції, вони не намагалися зупинити процес голосування. Біля входу в Будинок культури була якась агітаційна палатка, здається комуністичної партії. На одязі у охоронців були бейджики, а чи були бейджики у дівчат за столиками він не пам`ятає. Чи був у ОСОБА_23 бейджик він не пам`ятає. ОСОБА_23 він бачив в будівлі Будинку культури, коли той стояв біля столика, перекладав там бюлетені для голосування, в цей час ОСОБА_23 його побачив і відразу почав підніматися на 2 поверх. Столики в Будинку культури були привезені, так як вони відрізнялися від тих, які зазвичай використовуються, вони були меншого розміру. Він розуміє, що ОСОБА_23 сам прийняти рішення о проведенні референдуму в місті Димитров не міг, вважає, що без участі міської влади провести цей референдум було б неможливо. Йому не відомо хто виготовляв бюлетені для референдуму і куди потім були відправлені ці бюлетені. Йому не відомий персональний склад комісії, яка проводила референдум. ОСОБА_23 був на референдумі в темному костюмі та світлій сорочці. Він не встиг підійти до ОСОБА_23 , оскільки той, як тільки побачив його, одразу пішов на 2 поверх будівлі. Враховуючи, що він неодноразово приймав участь у виборах, а саме він був 3 рази довіреною особою кандидата в президенти та 7 разів помічником народного депутата, тому йому не складно було визначити хто керує процесом голосування і він стверджує, що саме ОСОБА_10 керував процесом проведення голосування на референдумі в Будинку культури.
		Свідок ОСОБА_11 пояснив, що на початку травня 2014 року в неділю в Будинку культури ім. Артема м. ОСОБА_80 проходив референдум. В той день приблизно о 9-9.30 годині він був на ринку. Зустрів там свого знайомого на ім`я ОСОБА_81 та його дружину ОСОБА_82 , ОСОБА_81 йому сказав, що у нас в місті в Будинку культури ім. Артема проходить референдум, що будуть від`єднуватися від центра, запропонував йому сходити туди. Він погодився та прийшов до Будинку культури приблизно о 10 годині. Побачив там багато народу на площі перед ОСОБА_62 культури, на сходах. Він підійшов, запитав у людей, що тут за референдум. На це йому люди сказали, що вони самі толком не знають, запропонували йому зайти в середину Будинку культури та дізнатися. Він зайшов в середину будівлі Будинку культури. Там також було багато народу. В фойє стояли столи, їх було декілька, не менше трьох, в 2-3 метрах від них стояли урни для голосування. За столами сиділи дівчата, жінки. Дівчата видавали людям якісь папірці, люди брали ці папірці, робили в них відмітки прямо там біля столів та кидали їх в урни для голосування. Як він зрозумів, це проходить процес голосування. Він підійшов до столу, хотів взяти цей папірець. Дівчина за столом запитала чи є у нього який-небудь документ, що підтверджує особу. Він відповів, що з собою немає, так як він тільки з ринку. Вона його направила розібратися з цим питанням до старшого, вказала на чоловіка, який ходив в фойє. Він підійшов до того чоловіка, сказав, що у нього немає документів, а він хоче проголосувати, також запитав у того за що тут усі голосують. Той чоловік йому сказав, що тут проходить референдум за те, щоб від`єднати Донецьку область від ОСОБА_40 , щоб вони не кормили Київ, так як Київ від них забирає усі гроші. Чоловік у нього запитав чи згоден він з цим. Він сказав, що згоден. Тоді чоловік узяв зі столу у дівчат папірець, які вони видавали людям, і дав йому цей папірець для того, щоб він проголосував. На папірці було надруковано якесь питання, яке саме він зараз не пам`ятає, та було дві відповіді: «Да» і «Нет». Він поставив відмітку «Да» (як йому пояснив той чоловік, «Да» означає, що він підтримує цей референдум, тобто від`єднання Донецької області від ОСОБА_40 ). Потім він кинув той бюлетень в урну для голосування та пішов на вихід. На виході на сходах він зустрівся з хлопцем, який працював у виконкомі - ОСОБА_83 , той у нього запитав, що він тут робить, він відповів, що голосував за відділення Донецької області, той йому в грубій нецензурній формі сказав, що він не туди вліз. Зараз в залі судового засідання знаходиться той чоловік, який давав йому бюлетень  це обвинувачений ОСОБА_10 . Тоді обвинувачений був одягнений в темний класичний костюм. Він на обвинуваченому ніяких бейджиків не бачив. Як він зрозумів, той чоловік (обвинувачений) був старшим на референдумі, так як йому дівчина за столиком бюлетень не дала та направила до старшого, а той потім вільно узяв папірець зі столу і дав йому для голосування.
		Раніше він стикався з ОСОБА_84 в 2008-2009 роках, коли він звертався з комунальних питань до виконкому та спілкувався з ним. На день цього референдуму він був прописаний в м.Димитров на 5/6 по вул. Казанкова, а фактично мешкав в м.Красноармійську. Сусіди ОСОБА_81 та ОСОБА_82 жили в м.Димитров на 5/6 та на м-ні Західному. Він раніше жив на 5/6 поряд з ОСОБА_81 . Коли він йшов з ринку в Будинок культури, він не збирався приймати участь у референдумі. З Хованським він зустрівся на вході в Будинок культури. До цього з ОСОБА_23 він не був знайомий, знав того візуально, так як бачив в місті біля кінотеатру «Софія», біля виконкому, він знав, що той працівник виконкому. Коли він зустрівся з ОСОБА_85 , він тому сказав тільки, що він проголосував за від`єднання Донбасу, відповівши на його запитання, що він тут робить. Також він йому сказав, що проголосував без паспорта, без документів. На досудовому слідстві його не викликали в якості свідка. Коли він спілкувався в Будинку культури з ОСОБА_23 , він його впізнав, так як раніше бачив його в місті як працівника виконкому. 
		Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014050620000436 від 29.05.2014 здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.ст.109 ч.2, 110 ч.2, 110 ч.1, 2583 ч.1, 258 ч.1 КК України, щодо проведення незаконного референдуму на території Донецької області зі створення так званої «Донецької народної республіки», тобто зміни меж території та державного кордону України, та з цього кримінального провадження постановою прокурора від 10.01.2019 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст.110 ч.2 КК України, в окреме провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019050000000005 від 10.01.2019 (т.1 арк.120-141, 145-146).
		Згідно акту огляду та аналізу відеоролику «Референдум в г.Димитрове Донецкая область 11.05.2014 (11:47)», розміщеного на відеохостингу «YouTube», від 04.01.2018 року, виявлено інформаційні матеріали відносно проведення референдуму в м.Мирнограді (колишня назва  м.Димитров) в будівлі Будинку культури «Україна» (колишня назва  БК ім. Артема) за адресою: АДРЕСА_2 , зображені дві агітаційні палатки комуністичної партії та на фронтальній стіні будівлі розміщено два прапори з символікою т.зв. «ДНР» (т.1, арк.108-112).
		Згідно акту огляду та аналізу відеоролику «Димитров. Референдум за ДНР», розміщеного на відеохостингу «YouTube», від 04.01.2018 року, виявлено інформаційні матеріали відносно проведення референдуму в м.Мирнограді (колишня назва  м.Димитров) в будівлі будинку культури «Україна» (колишня назва  ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 , зображені дві агітаційні палатки комуністичної партії та на фронтальній стіні будівлі розміщено два прапори з символікою т.зв. «ДНР» (т.1, арк.113-118).
		В судовому засіданні оглянуто відеозаписи додані до вищевказаних актів і встановлено, що на відеофайлі з назвою «videoplayback» тривалістю 1 хвил. 04 сек., на якому зафіксовано процес проведення референдуму в Будинку культури ім. Артема м.Димитров, також в середині будівлі Будинку культури на 41-43-ій секундах відеозапису зафіксовано чоловіка зовні схожого на обвинуваченого ОСОБА_10 . Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердив, що на зазначеному відеозапису зафіксовано саме його, коли він в якості голови місцевої організації ветеранів перебував там для надання медичної допомоги членам цієї організації та іншим особам і ніякої участі у проведенні референдуму не приймав.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.10.2018 року свідок ОСОБА_86 серед пред`явлених фотознімків осіб впізнала на фотознімку під № 2 особу, яку вона бачила декілька разів протягом 2014 року під час того, як він роздавав листівки, агітуючи прийти на референдум, а також безпосередньо під час проведення референдуму 11.05.2014 в м.Димитров Донецької області. На фотознімку під № 2 зображений ОСОБА_10 (т.1 а.с.247-250).
		Згідно протоколу огляду від 14.01.2019 року, предметом огляду є Інтернет ресурс ІНФОРМАЦІЯ_3 на якому, за допомогою автоматизованої пошукової системи було задано критерії пошуку: «Димитров референдум». За результатами пошуку автоматизованою системою було надано перелік відеозаписів користувачів Інтернет ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_3 серед яких містились наступні відеозаписи: 
		1. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 відеозапис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ОСОБА_87 »;
		2. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 відеозапис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ОСОБА_88 »;
		3. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 відеозапис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ІНФОРМАЦІЯ_10 »;
		4. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 відеозапис (назва файла ІНФОРМАЦІЯ_12 ) із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 в АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ОСОБА_89 ОСОБА_90 »;
		5. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 відеозапис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_15 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ОСОБА_91 »;
		6. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 відеозапис із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 », розміщений на сторінці користувача зареєстрованій під іменем « ОСОБА_87 » (т.2, арк.23-25).
		Згідно протоколу огляду від 22.01.2019 року, на офіційному сайті міжнародної платформи з обмін відеозаписами « ІНФОРМАЦІЯ_18 », який знаходиться за інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_19 опубліковано відеозапис із назвою «Донецк. Референдум за самоопределение области уже завтра 10.05.14» на якому відображено перебіг подій в період часу травня 2014 року, пов`язаних із проведенням незаконного референдуму за відокремлення Донецької області від України та створення незаконної організації з ознаками державності «Донецька народна республіка». Зазначений відеозапис розміщено на сайті користувачем із нікнеймом « ОСОБА_92 » 10 травня 2014 року з підписом: «Дончане готовятся к референдуму. Уже завтра сделают выбор - как жить дальше. Откроются 53 территориальных округа и свыше 1500 избирательных участков. Председатель ЦИК ДИР Роман Лягин рассказал обо всех тонкостях». Тривалість відеозапису становить 13 хвилин 16 секунд. У даному відеозаписі відображено події 2014 року, пов`язані із незаконним проведенням референдуму про відділення Донецької області від території України та створення так званої «Донецької народної республіки». На зазначеному відеозаписі зображено брифінг Голови центральної виборчої комісії так званої «Донецької народної республіки» ОСОБА_93 , який надає подробиці про проведення референдуму, який був запланований на 11 травня 2014 року. Також ОСОБА_94 надає на огляд журналістам бюлетень з наступним текстом: «Бюлетень для голосования на референдуме 11 мая 2014 года, отметьте любым знаком тот вариант ответа, за который Вы голосуете», «Поддерживаете ли Вы Акт о государственной самостоятельности Донецкой Народной Республики?», «Да», «Нет» (т.2, арк.26-33).
		Згідно висновку експерта №1 від 15.03.2016 року, територіальні межі, які контурно зображені на так званому бюлетені для голосування на незаконному референдумі 11 травня 2014 року, повністю співпадають із адміністративними кордонами Донецької області, визначені 3 червня 1938 року по її утворенню (т.2, арк.52-54).
		Згідно висновку судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення №4237 від 26.05.2016 року, словосполучення «державна самостійність» означає  стан, коли певна територія не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядковується, не є підлеглою кому-, чому-небудь як окрема незалежна держава. У тексті «Акту про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки» та в його констектуальному оточенні міститься інформація, яка свідчить про те, що саме він є тим самим документом, про який йдеться в тексті «Бюлетеня для голосування на референдумі». Дана інформація міститься в таких висловлюваннях: «Настоящий Акт, вступает в силу с момента его утверждения на общеобластном референдуме» (в тексті «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики»); «Выражая волю многонационального народа Донецкой области, сознавая историческую ответственность за будующее Донецкой Народной Республики и ее народа, уважая суверенные права всех народов, их волю на пути дальнейшего развития, исходя из приоритета общечеловеческих ценностей. Всеобщей Декларации прав человека, других общепризнанных международных правовых актов, стремясь создать народное, правовое, демократическое, суверенное государство, на референдуме, который будет проведен 11 мая 2014 года, вынесен вопрос «Поддерживаете ли Вы решение о провозглашении Акта о государственной самостоятельности Донецкоъ народной Республики?» (в тексті статті «Референдум»). У своїй сукупності тексти «Акта про проголошення державної самостійності Донецької Народної Республіки» та «Бюлетеня для голосування на референдумі» мають іллокуцію заклику до певних територіальних змін, а саме  до створення на території Донецької області України суверенної держави, яка матиме назву «Донецька народна республіка» (т.2, арк.59-69).
		Згідно протоколу огляду від 18.08.2016 року, в інтернет-мережі за допомогою веб-браузеру «Gooogle Chrome» та інтернет-ресурсу «YouTube» виявлено та оглянуто відеоматеріал з назвою «Донецк Принятие Декларации о независимости, назначении референдума 07 04 14г», в ході перегляду якого було встановлено, що 07.04.2014 року в будинку Донецької обласної ради, за адресою: АДРЕСА_3 , відбулося засідання представників міст Донецької області та громадських організації, на якому було проголошено про створення «Донецької народної республіки», а саме оголошено декларацію «о Суверенитете Донецкой народной республики». «Акт об провозглашении государственной самостоятельной республики Донецкой народной республики», а також погоджено проведення референдуму «о создании Донецкой народной республики» (т.2, арк.70-84).
		Згідно протоколу огляду від 09.11.2016 року, об`єктом огляду є матеріали кримінального провадження №12016050000000619 від 23.07.2016 року, в якому оглянуто протокол огляду від 03.10.2016 року кримінального провадження №2201606000000007, та матеріали кримінального провадження №2201606000000007, де містяться різні документи, відповідно до яких т.зв. «Донецька народна республіка» являється стійкою організацією, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій. На керівників блоків покладається керівництво, організація та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що були у вказаних блоках. При цьому на керівників та учасників силового блоку покладалось забезпечення стійкості терористичної організації шляхом чинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники політичного блоку організували збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечували існування вказаної терористичної організації. «ДНР» мала стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримували між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконно референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»; проведення інформаційної роботи, направленої на підбурювання до вчинення терористичних актів, на пропаганду і поширення ідеології тероризму; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схилення їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Луганська народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу за захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також, вчинення їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державною кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами. На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов`язки: організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції; з метою опору представниками державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями; створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; скоєння терористичних актів та диверсій на території України; захоплення зброї чи заволодіння у іншій спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення ДНР, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Донецької області; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації (т.2, арк.85-96).
		Проаналізувавши викладене у сукупності, суд вважає що дії обвинуваченого ОСОБА_10 досудовим розслідуванням кваліфіковані правильно за ст.110 ч.2 КК України, оскільки він вчинив умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків: 
		ОСОБА_25 , який, зокрема, пояснив, що ОСОБА_10 11.05.2014 знаходився в Будинку культури під час проведення референдуму тривалий час, він його бачив і вранці, приблизно о 9.30 год., і після 14.00 год., ОСОБА_10 підносив папери до столиків, де сиділи дівчата, які видавали бюлетені і, як він зрозумів, це були саме бюлетені, оскільки потім в тих паперах, що видавали дівчата, люди ставили відмітки та кидали їх до урни; ОСОБА_10 спілкувався з тими дівчатами, які сиділи за столами і видавали бюлетені, давав їм вказівки; також свідок бачив в приміщенні Будинку культури під час проведення референдуму ОСОБА_95 , ОСОБА_18 , ОСОБА_96 ;
		ОСОБА_56 , яка, зокрема, пояснила, що 11.05.2014 в першій половині дня вона проголосувала на референдумі в Будинку культури і бачила там ОСОБА_10 , який перебував там, давав вказівки дівчатам, які сиділи за столиками і видавали бюлетені голосуючим;
		ОСОБА_58 , який, зокрема, пояснив, що він був запрошений в якості охоронця під час проведення референдуму в Будинку культури, прибув туди приблизно о 09.00 годині, в цей час ОСОБА_10 вже був там, потім він бачив ОСОБА_10 у Будинку культури протягом дня, зокрема, приблизно о 12-13 годині, після чого не звертав уваги і не знає, чи був в подальшому ОСОБА_10 ще там; з ОСОБА_23 він не спілкувався і на його думку ОСОБА_10 був там як громадський діяч, він спілкувався з людьми; 
		ОСОБА_68 , який, зокрема, пояснив, що він заходив 11.05.2014 приблизно біля 11 год. у приміщення Будинку культури подивитися з цікавості на процес референдуму, бачив там біля стола ОСОБА_10 , який якійсь людині похилого віку щось розповідав, консультував, схилившись над папірцем, що видавали за столами, потім та людина кинула цей папірець до урни;
		ОСОБА_70 , який, зокрема, пояснив, що він як в.о. директора по кадрам, господарським та соціальним питанням ДП «Красноармійськвугілля», якому належав Будинок культури м. Димитров, коли дізнався 11.05.2014 про проведення референдуму у Будинку культури приїхав туди приблизно о 10.00 год., бачив там ОСОБА_10 , також бачив його там приблизно о 13.00-13.30 год., йому ОСОБА_97 та ОСОБА_11 казали, що тут на референдумі командує ОСОБА_10 , також ОСОБА_11 йому сказав, що ОСОБА_23 особисто дав тому бюлетень для голосування, так як той був без паспорта, після чого ОСОБА_77 проголосував; він стверджує, що саме ОСОБА_10 керував процесом проведення голосування на референдумі в Будинку культури;
		ОСОБА_11 , який, зокрема, пояснив, що 11.05.2014 він прийшов до Будинку культури приблизно о 10 год. щоб проголосувати на референдумі, але оскільки він був без документу, що підтверджує особу, дівчина, яка видавала бюлетені для голосування, направила його до старшого, яким був ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_10 роз`яснив свідку, що відбувається референдум щодо відокремлення Донецької області від України, особисто надав свідку бюлетень для голосування і свідок ОСОБА_11 проголосував, поставивши відмітку в бюлетені та кинувши його в урну для голосування; також в Будинку культури свідок зустрів ОСОБА_70 , якому розповів про своє голосування.
		Показання зазначених свідків узгоджуються між собою та з матеріалами кримінального провадження і підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_10 .
		При цьому суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_10 не скоював кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, а 11.05.2014 перебував біля та в Будинку культури м. Димитров під час проведення референдуму приблизно з 10.00 год. до 12.00 год. в якості голови місцевої організації ветеранів виключно для можливого надання медичної допомоги членам цієї організації та іншим особам, усього декілька разів заходив до приміщення Будинку культури і ніякої участі в проведенні референдуму не приймав, оскільки ці показання спростовуються вищевказаними показаннями свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_56 , ОСОБА_58 , ОСОБА_68 , ОСОБА_70 , ОСОБА_11 , які узгоджуються між собою. 
		Також судзазначає,що показаннясвідка ОСОБА_58 в тійчастині,що вінне бачив,щоб ОСОБА_10 приймав участьу процесіголосування іна йогодумку ОСОБА_10 був тамтільки якгромадський діяч,самі пособі непідтверджують те,що ОСОБА_10 не приймавучасті впроведенні референдуму,а показаннясвідків ОСОБА_25 , ОСОБА_56 , ОСОБА_58 , ОСОБА_68 , ОСОБА_70 , ОСОБА_11 , які узгоджуються між собою, прямо підтверджують участь ОСОБА_10 в процесі проведення референдуму в приміщені Будинку культури ім. Артема м.Димитров.
		Суд розцінює показання обвинуваченого щодо його непричетності до скоєння кримінального правопорушення, як бажання уникнути відповідальності за тяжкий злочин, оскільки досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності повністю доказують винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у вироку суду.
		Захисником ОСОБА_8 заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами показання свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_70 , ОСОБА_11 через те, що про наявність цих свідків сторонам стало відомо під час судового розгляду, стороною обвинувачення не здійснювалось відкриття стороні захисту показань цих свідків, чим на думку захисника порушено ч.11. ст.290 КПК України та принцип змагальності сторін у кримінальному провадженні.
		Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки при досудовому розслідуванні ці свідки не допитувались, про наявність цих свідків учасникам кримінального провадження стало відомо під час судового розгляду, свідки були допитані в судовому засіданні на підставі обґрунтованого клопотання прокурора, у встановленому законом порядку свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, приведені до присяги, в судовому засіданні обидві сторони кримінального провадження у повній мірі без будь-яких обмежень мали можливість реалізувати своє право на допит свідків і ставити їм запитання.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 537/4987/14-к (провадження № 51-7071км18) та від 06.06.2019 у справі № 525/1122/17 (провадження № 51-9168км18).
		Призначаючи міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів.
		Суд також враховує й особу обвинуваченого, приймаючи до уваги, що він не судимий, одружений, пенсіонер, очолює «Організацію інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій міста Димитрова Донецької області», є учасником «Всеукраїнського громадського руху «За збереження народу України», був кандидатом на виборах Димитровського міського голови. 
		Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. 
		З врахуваннямособи обвинуваченого,скоєного нимкримінального правопорушеннята конкретнихобставин справи,суд приходитьдо висновкупро необхідністьпризначення йомуреальної мірипокарання увигляді позбавленняволі,оскільки обвинуваченим вчинено кримінальнеправопорушення протиоснов національноїбезпеки України,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихзлочинів,за якийпередбачено покараннявиключно увиді позбавленняволі настрок відп`ятидо десятироків,обставини вчиненняякого танаслідки длядержави ігромадян свідчатьпро підвищенусуспільну танаціональну небезпекуобвинуваченого, який, зокрема, не визнав своєї провини, намагаючись уникнути відповідальності.
		При цьому суд, враховуючи похилий вік обвинуваченого, його тривалу активну громадську діяльність, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, вважає доцільним призначити покарання у мінімальній межі, передбаченій санкцією ч.2 ст.110 КК України.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Також суд зазначає, що відповідно до положень частини другої ст.5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» № 1689-VII від 07.10.2014 (далі Закон України № 1689-VII від 07.10.2014) абзац 2 ч. 1 - 3 ст. 110 КК України доповнено словами «з конфіскацією майна або без такої».
		На час вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, а саме 11.05.2014, санкція цієї статті не передбачала додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		Оскільки зміни, внесенні Законом України № 1689-VII від 07.10.2014, посилюють кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, у розумінні ст.5 КК України, тому суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ст.110 ч.2 КК України у редакції, чинній станом на 11.05.2014.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України, та призначити йому покарання за ст.110 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, з дня затримання засудженого.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. 
		Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на вирок суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...