Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/2279/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2023. Зареєстровано: 13.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2023.
Дата набрання законної сили: 13.02.2023
Номер судового провадження: 1-кп/229/149/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000006020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		номер провадження 1-кп/229/395/2019
		номер справи 229/2279/22 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 січня 2023 року м. Дружківка
		 
		Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		   головуючого судді ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника адвоката ОСОБА_4 , 
		перекладача ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 22022050000006020 від 24 жовтня 2022 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Милькове Камчатської області, громадянина Російської Федерації, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 258-3 ч. 1, 260 ч. 2, 110 ч. 2 КК України,
		 
		встановив:
		 
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
		Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
		Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України; захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки: створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
		07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об`єднаних сил».
		З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄЄ, СІЛА, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597- VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337- VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIII.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема: група «Б-2» «Козачий союз «Область війська Донського ДНР» (далі за текстом - «Б-2» «КСОВД» ДНР»); тактична група «Купол», 100-та окрема мотострілецька бригада «Республіканська гвардія», в/ч НОМЕР_1 (далі за текстом -100 ОМСБр РГ, в/ч НОМЕР_1 ); 5-та окрема мотострілецька бригада «Оплот», в/ч НОМЕР_2 (далі за текстом - 5 ОМСБр «Оплот», в/ч НОМЕР_2 ); 9-ий окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти 1 АК УНМ «ДНР», в/ч НОМЕР_3 (далі за текстом - 9 ОШМСПМП, в/ч НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 гвардійський окремий мотострілковий полк (батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 »),, військової частини № НОМЕР_5 (далі за текстом - 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 ).
		ОСОБА_6 у серпні 2015 року (точна дата під час судового слідства не встановлена), перебуваючи у м. Донецьк Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою звернувся до колишнього Київського військомату, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де отримав пропозицію на навчання у військовому училищі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 »), та добровільно вступив до вказаного т.зв. навчального закладу, звідки у тому ж місяці був виключений у зв`язку з вживанням наркотичних засобів.
		У жовтні 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена), ОСОБА_6 добровільно вступив до одного зі структурних підрозділів терористичної організації «ДНР» - не передбаченого законом збройного формування - 11-го окремого мотострілкового полку (батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військова частина № НОМЕР_5 ), з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		В подальшому, у жовтні 2015 року, (точну дату, час та обставини в ході судового слідства не встановлено) ОСОБА_6 призначено на посаду старшого стрілка 2-го мотострілкового батальйону 4-ї мотострілкової роти 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 , який входить в 1-й АК (в/ч НОМЕР_6 ), з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , де останній активно приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції.
		Так, ОСОБА_6 , будучи забезпеченим військовою формою, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї та, знаходячись на території АДРЕСА_3 , проходив службу у складі 4-ої мотострілковій роти 11-го гв. омсп (в/ч НОМЕР_5 ) на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де здійснював стримування наступу та прориву військовослужбовців ЗСУ з напрямку АДРЕСА_4 , брав участь у позиційних боях з військовослужбовцями ЗСУ та, діючи за наказом командира зводу з позивним « ОСОБА_7 » та командира роти з позивний « ІНФОРМАЦІЯ_6 », здійснював обстріли по військовим позиціям ЗСУ з кулемета ПКМ та гранатометів РПГ-7, реактивних піхотних вогнеметів «Шмель».
		У грудні 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена), ОСОБА_6 , перебуваючи у черговому звільненні, не повернувся до військової служби та вчинив на території м. Донецька кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим був засуджений т.зв. Кіровським районним судом м. Донецька та відбував покарання у т.зв. Кіровський виправній колонії № 33 (Донецька область).
		Отже, з серпня 2015 року до грудня 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена) ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, приймав участь у терористичній організації «ДНР», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань її силового блоку.
		Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як участь у терористичній організації.
		ОСОБА_6 у серпні 2015 року (точна дата під час судового розслідування не встановлено), перебуваючи у м. Донецьк Донецької області, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та не передбачених законом збройних формувань, які входять до її складу, є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, за власною ініціативою звернувся до колишнього Київського військомату, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де отримав пропозицію на навчання у військовому училищі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 »), та добровільно вступив до вказаного т.зв. навчального закладу, звідки у тому ж місяці був виключений у зв`язку з вживанням наркотичних засобів.
		У жовтні 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена), ОСОБА_6 добровільно вступив до не передбаченого законом збройного формування - 11-го окремого мотострілкового полку (батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військова частина № НОМЕР_5 ) з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		В подальшому, у жовтні 2015 року, (точну дату, час та обставини в ході судового слідства не встановлено) ОСОБА_6 призначено на посаду старшого стрілка 2-го мотострілкового батальйону 4-ї мотострілкової роти 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 , який входить в 1-й АК (в/ч НОМЕР_6 ), з місцем дислокації в АДРЕСА_4 , де останній активно приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції.
		Так, ОСОБА_6 , будучи забезпеченим військовою формою, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї та, знаходячись на території АДРЕСА_3 , проходив службу у складі 4-ої мотострілковій роти 11-го гв. омсп (в/ч НОМЕР_5 ) на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де здійснював стримування наступу та прориву військовослужбовців ЗСУ з напрямку АДРЕСА_4 , брав участь у позиційних боях з військовослужбовцями ЗСУ та, діючи за наказом командира зводу з позивним « ОСОБА_7 » та командира роти з позивний « ІНФОРМАЦІЯ_6 », здійснював обстріли по військовим позиціям ЗСУ з кулемета ПКМ та гранатометів РПГ-7, реактивних піхотних вогнеметів «Шмель».
		ОСОБА_6 , вступаючи до вищезазначених не передбачених законом збройних формувань терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаним, що останні відносяться до збройних формувань, а саме - мають організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України) та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області так званих «блок постів» для здійснення збройного опору Збройним Силам України та. іншим військовим формуванням України) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.
		Крім того, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначені підрозділи не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про національну поліцію», Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		У грудні 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена), ОСОБА_6 , перебуваючи у черговому звільненні, не повернувся до військової служби та вчинив на території м. Донецька кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим був засуджений т.зв. Кіровським районним судом м. Донецька та відбував покарання у т.зв. Кіровський виправній колонії №33, Донецької області.
		Отже, з серпня 2015 року до грудня 2015 року (більш точна дата судовим слідством не встановлена) ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, приймав участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань.
		Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 260 КК України, як участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань.
		Також, достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, у серпні 2015 року (точну дату та час під час судового слідства не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Донецьку Донецької області, діючи умисно, добровільно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та не передбачених законом збройних формувань, які входять до її складу, є незаконною, спрямована на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних та корисливих мотивів, звернувся до колишнього Київського військомату, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де отримав пропозицію на навчання у військовому училищі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 »), та добровільно вступив до вказаного т.зв. навчального закладу, звідки у тому ж місяці був виключений у зв`язку з вживанням наркотичних засобів. У жовтні 2015 року (більш точна дата під час судового слідства не встановлена), ОСОБА_6 добровільно вступив до одного зі структурних підрозділів терористичної організації «ДНР» - не передбаченого законом збройного формування - 11-го окремого мотострілкового полку (батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військова частина № НОМЕР_5 ) з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		В подальшому, у жовтні 2015 року (точну дату, час та обставини в ході судового слідства не встановлено) ОСОБА_6 призначено на посаду старшого стрілка 2-го мотострілкового батальйону 4-ї мотострілкової роти 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 , який входить в 1-й АК (в/ч НОМЕР_6 ), з місцем дислокації у АДРЕСА_4 , де останній активно приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції.
		Так, ОСОБА_6 , будучи забезпеченим військовою формою, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї та, знаходячись на території АДРЕСА_3 , проходив службу в складі 4-ої мотострілкової роти 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де здійснював стримування наступу та прориву військовослужбовців ЗСУ з напрямку АДРЕСА_4 , брав участь у позиційних боях з військовослужбовцями ЗСУ та, діючи за наказом командира зводу з позивним « ОСОБА_7 » та командира роти з позивний « ІНФОРМАЦІЯ_6 », здійснював обстріли по військовим позиціям ЗСУ з кулемета ПКМ та гранатометів РПГ-7, реактивних піхотних вогнеметів «Шмель».
		Обіймаючи посади старшого стрілка 2-го мотострілкового батальйону 4-ої мотострілкової роти 11 гв. омсп, в/ч НОМЕР_5 , який входить в 1-й АК (в/ч НОМЕР_6 ), ОСОБА_6 вчиняв дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, виконуючи визначені йому функції, активно приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції.
		Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
		19 листопада 2022 року між підозрюваним ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставіст. 37 КПК України,надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22022050000006020 від 24 жовтня 2022 року, укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з умовами угоди ОСОБА_6 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 258-3 ч. 1, 260 ч. 2, 110 ч. 2 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти у викритті кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, викривати злочинні дії інших учасників групи. Вчинених групою або організацією, оскільки повідомлена ОСОБА_6 інформація підтверджена доказами.
		Зі змісту угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, наслідків та обмежень, а також правової кваліфікації дій ОСОБА_6 .
		Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначили покарання у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Беззастережно визнав винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Проти затвердження угоди не заперечував. 
		В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
		Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частиною 2ст. 469 КПК Українипередбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Відповідно ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується на підставіст.12КК України у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів. Свою винуватість у вчиненні злочинів в суді визнав беззастережно та щиро розкаявся.
		Також, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, передбачені ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Суд перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу України, підстав для відмови в її затверджені не встановлено.
		Вирішуючи питанняпро призначенняузгодженого сторонамипокарання,суд враховуєступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень,особу обвинуваченого,який впершепритягується докримінальної відповідальності, постійне місцепроживання,на облікаху лікарянарколога тапсихіатра неперебуває, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що є обставинами, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 .
		За вказаних обставин, суд вважає можливим призначити узгоджене покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		Перевіривши відповідність угоди нормам процесуального та матеріального права, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
		Цивільний позов не заявлено. 
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 475 КК України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 листопада 2022 року між підозрюваним ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
		    ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 258-3 ч. 1, 260 ч. 2, 110 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна; 
		за ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
		   за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		   На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 узгоджене покарання у вигляді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
		Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Після проголошення вироку його копія підлягає негайному врученню прокурору і обвинуваченому.
		 
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...