Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/5284/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2023. Зареєстровано: 14.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2023
Номер судового провадження: 11-сс/803/64/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/64/23 Справа № 216/5284/22   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       12 січня 2023 року                                                                м. Дніпро
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		 
		головуючого, судді-доповідача                         ОСОБА_2 
		суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_5 
		       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника  ОСОБА_6  на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42022230000000327 стосовно 
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, працює на посаді начальника ДУ "Херсонський слідчий ізолятор", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України
		       за участю:
		в режимі відеоконференції:
		прокурора                                         ОСОБА_8 
		захисника                                         ОСОБА_6                         підозрюваного                                 ОСОБА_7 
		       
		ВСТАНОВИВ :
		Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення. 
		Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого м. Мелітополі ОСОБА_9 задоволено та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до двадцять четвертої години 26 січня 2023 року включно без визначення розміру застави.
		В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджується наданими органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Крім цього, вважав встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків того, що ОСОБА_7 , будучи підозрюваним за вчинення особливо тяжкого злочину та усвідомлюючи можливість застосування суворого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування слідчого судді або суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
		Слідчим суддею було також встановлено й ризик того, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також здійснювати вплив на свідків, з огляду на ту обставину, що підозрюваний обіймав керівну посаду у ДУ "Херсонський слідчий ізолятор", тобто має доступ до документів, які можуть мати доказове значення, а також може здійснювати вплив на підлеглих йому осіб, які допитані у якості свідків, в тому числі й на інших підозрюваних.
		Слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме відсутності у підозрюваного ОСОБА_7 стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, наявності паспорту для виїзду за кордон, проживання на території Словацької Республіки його доньки та наявність родичів у рф, що, на його думку, вказує на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
		При цьому, слідчий суддя з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи обставини даного кримінального правопорушення та те, що злочин інкримінований ОСОБА_7 вчинений проти основ національної безпеки України в період дії воєнного стану, вирішив не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. 
		       В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
		       В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що письмове повідомлення ОСОБА_7 про підозру не відповідає вимогам ст. 91 КПК України, оскільки не містить події кримінального правопорушення, а лише зазначено, що підозрюваний з власної ініціативи допомагав окупаційній владі.
		       Вказує, що з початку військової агресії рф проти України підозрюваний ОСОБА_7 не залишав місце несення служби, не отримував будь-яких відомостей щодо евакуації співробітників та ув`язнених установи та не мав права залишати місце роботи. Неодноразово письмово звертався до різних органів державної влади, в тому числі й до Офісу Президента України щодо надання вказівок, роз`яснень або допомоги у евакуації персоналу установи та ув`язнених, однак жодної відповіді не отримав та вимушено залишився виконувати свої посадові обов`язки.
		       При цьому, після прибуття військовослужбовців рф 11 травня 2022 року, його та ОСОБА_10 , як осіб, які чинили опір представникам окупаційної влади, одягли в кайданки та відвезли до приміщення Херсонського апеляційного суду, де у підвальних приміщеннях їх катували шляхом застосування фізичного насильства та електричного струму, та застосували психологічний вплив, погрожуючи зґвалтувати на його очах його дружину та доньку, що, на думку захисника, вказує на явну необґрунтованість підозри, оскільки зазначені дії ОСОБА_7 вчинено під погрозою застосування фізичного впливу.
		       Вважає, що слідчий суддя безпідставно взяв до уваги покази свідків, які, на думку органу досудового розслідування, доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , оскільки не сприймав їх покази безпосередньо
		       Також, з посиланням на практику ЄСПЛ, вказує, що слідчий суддя прийшов до безпідставних висновків про наявність будь-якого ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий у своєму клопотанні, оскільки ризик переховування фактично ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , що за практикою ЄСПЛ не може бути самодостатньою підставою для підтвердження цього ризику, а ризики, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки на їх існування органом досудового розслідування не долучено жодного доказу.
		       Безпідставними, на думку захисника, є рішення слідчого судді не визначати заставу у даному кримінальному провадженні, оскільки в обґрунтування свого рішення, слідчий суддя не навів жодного мотиву та не зазначив про неможливість застосування такого запобіжного заходу.
		       Більше того, на думку сторони захисту, слідчий суддя був упередженим при розгляді клопотання у зв`язку з наявністю між ним та адвокатами АО "ЮРЕКС" конфлікту інтересів, що неодноразово освітлювалось у засобах масової інформації та було підставою для подання адвокатами скарги до ВРП та позову до суду, а слідчим суддею, в свою чергу, було подано повідомлення до ВРП про втручання в його діяльність судді та скарги до КДКА Дніпропетровської області на одного з адвокатів об`єднання, що викликає сумніви у його об`єктивності та неупередженості слідчого судді під час розгляду клопотання.
		       Позиції учасників судового провадження. 
		В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді просили скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування триманням під вартою стосовно підозрюваного. 
		Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
		Слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
		Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисників, викладені в судовому засіданні та в апеляційних скаргах щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке. 
		Щодо обґрунтованості підозри.
		Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке. 
		У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не визначено ані поняття «обґрунтована підозра», ані єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права. 
		Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011). 
		Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України за ознаками державної зради, тобто діянні, умисно скоєному громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеки України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану.
		З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується, зокрема протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2022; показами свідка ОСОБА_18 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину. 
		При цьому, відповідно до ст. 198 КПК України, апеляційний суд зауважує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. 
		В той же час, захисник не позбавлений права оскаржити повідомлення про підозру ОСОБА_7 до слідчого судді в окремому провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України і рішення слідчого судді буде мати відповідні правові наслідки, в тому числі і для застосування запобіжних заходів.
		Колегія суддів відзначає, що предметом апеляційного розгляду наразі є не рішення слідчого судді, прийняте за результатами оскарження повідомлення про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, а лише встановлення обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, необхідної для застосування запобіжного заходу.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні вказаного злочину спростовуються дослідженими матеріалами та стосуються їх оцінки з точки зору належності, допустимості та достатності, що є виключною компетенцією суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження.
		Посилання захисника на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення внаслідок застосування на нього фізичного та психологічного примусу є безпідставними, оскільки крім самого підозрюваного про згадані факти не повідомляє жоден свідок. В той же час, такі доводи сторони захисту також спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема показами свідків, які були співслужбовцями підозрюваного та звільнились зі служби, після незаконного захоплення установи виконання покарань і, деякі з них, евакуювались на територію, підконтрольну українській владі.
		Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Санкція ч. 1 ст. 111 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою. 
		Твердження захисника про відсутність будь-якого з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає неприйнятними з огляду на таке. 
		Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , розуміє тяжкість інкримінованого йому злочину та строки можливого покарання, у разі визнання його винуватим у його вчиненні. Також, апеляційний суд вважає вагомим аргументом про існування ризику переховування від органу досудового розслідування наявність реальної можливості перетнути умовну лінію розмежування та повернутись на тимчасово окуповану територію України - лівобережну частину Херсонської області, де у ОСОБА_7 , за показами допитаного у справі свідка, наявні зв`язки, в тому числі з окупаційною владою.
		Крім того, апеляційний суд не виключає можливості переховування від органу досудового розслідування ОСОБА_7 й поза межами України, оскільки як зазначив слідчий суддя у своїй ухвалі, підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, його донька проживає на території Словацької Республіки та він має родичів, які мешкають на території держави-агресора, що додатково обґрунтовує вказаний ризик.
		Ризик перешкоджання кримінальному провадженню, підтверджується тим, що у кримінальному провадженні ще не зібрано усі докази, які мають значення для розслідування кримінального провадження, триває встановлення місця знаходження інших співучасників злочину, а також речей і документів, які мають істотне значення для об`єктивного розслідування кримінального провадження, тому знаходячись на свободі підозрюваний, маючи певний вплив на осіб, які раніше йому підпорядковувались, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити ці докази, незаконно впливати на свідків, відомості про яких йому стали відомі після отримання клопотання слідчого з додатками, що унеможливить об`єктивне, повне та всебічне розслідування та ускладнить зібрання доказової бази вини підозрюваного. 
		Враховуючи вищевикладене, висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують та для їх запобігання необхідно застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування судом до ОСОБА_19 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, у даній категорії справ, не передбачено законом.
		Посилання захисника на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, його сімейний стан та наявність місця проживання в м. Херсон є слушними та суд апеляційної інстанції бере їх до уваги, однак вони не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді і відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі обставини жодним чином не спростовують встановлених ризиків, оскільки вони існували й на початку інкримінованих ОСОБА_19 дій. 
		Захисник зазначає, що слідчий суддя в ухвалі не навів достатніх та переконливих мотивів щодо обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, що не відповідає відповідній практиці ЄСПЛ, то апеляційний суд, погоджуючись з висновками, які викладені в рішеннях ЄСПЛ, вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки саме по собі наведення захисником практики ЄСПЛ без належного співставлення з відповідними обставинами цього кримінального провадження не може свідчити про незаконність оскарженої ухвали слідчого судді.
		Щодо невизначення застави.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		В той же час, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		У даному випадку слідчим суддею, з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, а також, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, прийняв законне та обґрунтоване рішення, з яким погоджується й апеляційний суд, не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід на початковому етапі досудового розслідування кримінального провадження.
		Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, сторона захисту не обмежена у своєму праві заявити відповідне клопотання про визначення підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		Посилання захисника на незаконність участі слідчого судді при розгляді клопотання є безпідставним, оскільки заява про відвід слідчого судді у даному кримінальному провадженні вже була предметом розгляду слідчим суддею, який своєю ухвалою від 29.11.2022 залишив відповідні заяви адвокатів без задоволення і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. 
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
		       Відтак, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення. 
		       Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, 
		П О С Т А Н О В И В :
		       Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.        
		       Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін.
		       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		       
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		____________________        ____________________        ____________________
		                ОСОБА_2                  ОСОБА_3                  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...