Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12899/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2023. Зареєстровано: 14.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2023.
Дата набрання законної сили: 13.01.2023
Номер судового провадження: К/9901/4849/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 826/12899/16
		адміністративне провадження № К/9901/4849/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Олендера І.Я., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року (суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову консультацію №14976/10/28-10-01-3-11 від 08 липня 2016 року й зобов`язати відповідача надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що в червні 2016 року зверталось до податкового органу із запитом про надання індивідуальної податкової консультації з питань переоцінки (уцінки, дооцінки) незавершених капітальних інвестицій в податковому обліку, втім надана йому відповідь не узгоджується із вимогами, що ставляться до податкових консультацій, а також по своїй суті суперечить положенням законодавства, зокрема, Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та проаналізувавши положення статей 52, 53 ПК України, вказали, що запит про надання податкової консультації має містити визначення конкретних норм, щодо застосування яких особа просить надати податкову консультацію, й стосуватися їх практичного використання, задля чого у ньому повинні бути викладені фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання; при цьому, лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов`язку надати податкову консультацію; втім, запит позивача наведеному не відповідав, а до компетенції контролюючого органу не входить здійснення тлумачення змісту поданого запиту; в той же час, не дивлячись на неповноту викладених відомостей, Офіс, виходячи з наявного обсягу інформації, надав позивачу відповідь з приводу застосування положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 141.2 статті 141, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 ПК України у їх взаємозв`язку із загальними недеталізованими обставинами, викладеними у зверненні позивача.
		 
		Не погоджуючись з прийнятими судами рішенням та постановою, Товариство звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, крім доводів та мотивів, що вже наводились ним в позовній заяві та, в подальшому, - в апеляційній скарзі, також зазначало, що суди попередніх інстанцій не повинні були надавати оцінку змісту надісланого ним до відповідача запиту, у зв`язку із чим просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
		 
		Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
		 
		Судами встановлено, що 09 червня 2016 року позивачем на адресу Офісу надіслано запит за №13-148 щодо надання податкової консультації, в якому зазначено, що компанія згідно облікової політики обрала модель переоцінки для обліку незавершених капітальних інвестицій у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності. Таку переоцінку компанія буде проводити не рідше одного разу на рік за умови наявності свідчень чи факторів, які можуть призвести до значного відхилення вартості незавершених капітальних інвестицій від їх справедливої вартості. Для проведення такої переоцінки компанія залучає кваліфікованих сторонніх експертів.
		 
		З огляду на викладене, Товариство просило надати письмову податкову консультацію по наступним питанням:
		1) Чи підлягають переоцінці (уцінці, дооцінці), проведеній відповідно до положень бухгалтерського обліку, незавершені капітальні інвестиції в податковому обліку?
		2) Якщо незавершені капітальні інвестиції для цілей податкового обліку змінюють вартість в результаті переоцінки (оцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку, чи збільшується (зменшується) вартість основних засобів в податковому обліку після введення в експлуатацію таких незавершених капітальних інвестицій?
		3) Якщо проведена переоцінка (уцінка, дооцінка) не змінює вартість незавершених капітальних інвестицій в податковому обліку:
		а) у випадку списання незавершених інвестицій раніше уцінених чи має право компанія зменшити фінансовий результат до оподаткування на всю суму вартості незавершених капітальних інвестицій для цілей податкового обліку та яким чином слід заповнити у такому випадку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства та додаток РІ до такої декларації?
		б) у випадку списання незавершених капітальних інвестицій раніше дооцінених чи має право компанія зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму дооцінки?
		 
		08 липня 2016 року Офісом надано Товариству відповідь за №14976/10/28-10-01-3-11, в якій повідомлено, що відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
		 
		Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		 
		Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю, формуються відповідно до пункту 141.2 статті 141 ПК України.
		 
		На суму уцінки інвестиційної нерухомості, яка оцінюється за справедливою вартістю, відображеною у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів, збільшується фінансовий результат до оподаткування (підпункт 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України).
		 
		Зважаючи на викладене, як зазначено у податковій консультації, перша уцінка проведена протягом звітного періоду після переведення операційної нерухомості до складу інвестиційної вважається такою, що перевищує попередні дооцінки та збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму уцінки.
		 
		При цьому, продаж/ліквідація об`єкта інвестиційної нерухомості при визначенні фінансового результату до оподаткування відображається відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		 
		На завершення, у податковій консультації вказано, що за результатами продажу/ліквідації необоротних активів в податковому обліку виникають різниці передбачені пунктами 138.1 та 138.2 статті 138 ПК України.
		 
		Не погоджуючись із наданою Офісом податковою консультацією, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		 
		Відповідно до пунктів 52.1 - 52.3, 52.5 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		 
		Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		 
		За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		 
		Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
		 
		Згідно із пунктами 53.1 та 53.3 статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
		 
		Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		 
		Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному й викладеному останнім у своєму запиті колі податкових правовідносин.
		 
		Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
		 
		При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		 
		Разом з тим, як відмітили суди попередніх інстанцій, запит про надання податкової консультації має містити визначення конкретних норм, щодо застосування яких платник податків просить надати роз`яснення, а також стосуватися саме практичного їх використання, у зв`язку із чим у ньому повинно бути викладено певні фактичні обставини, з приводу застосування у яких цих норм в особи виникли питання.
		 
		Лише виконання сукупності наведених вимог зумовлює виникнення у контролюючого органу обов`язку надати податкову консультацію.
		 
		Проте, як з`ясували суди, запит Товариства не містить посилань на конкретні норми законодавства, у зв`язку із застосуванням яких у нього виникла потреба в отриманні податкової консультації та які потребують конкретного роз`яснення податковим органом.
		 
		Більш того, запит не містить й викладу фактичних обставин, щодо яких сформовано запит, тобто деталізації певних операцій, в рамках яких підлягають застосуванню відповідні норми податкового законодавства.
		 
		В свою чергу, на переконання судів, тлумачення позиції заявника у запиті або з`ясування його бачення щодо поставлених запитань, у разі їх викладення як у даному випадку, не входить до компетенції контролюючого органу.
		 
		В той же час, не дивлячись на неповноту відомостей, зазначених у зверненні позивача до відповідача, останній, виходячи з того обсягу інформації, який був наданий, надав Товариству відповідь щодо застосування положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 141.2 статті 141, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 ПК України у їх взаємозв`язку до загальних недеталізованих обставин.
		 
		Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені у справі обставини, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність, у даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		Водночас, в будь-якому випадку, оскільки в силу вимог пункту 53.3 статті 53 ПК України визнання судом податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду, позовна вимога про зобов`язання надати нову податкову консультацію є передчасною та спрямована на майбутній захист прав, свобод і інтересів позивача, а відтак не може бути задоволена як така.
		 
		Доводи ж касаційної скарги Товариства не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва   І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...