Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/13676/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2023. Зареєстровано: 16.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/295/375/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017060360000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/13676/17
		Категорія 51
		1-кп/295/375/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.01.2023 року м. Житомир
		Богунський районний суд м. Житомира
		в складі: 
		головуючого  судді             ОСОБА_1                    
		секретарів судового  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 42017060360000149 про обвинувачення 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ст. 368 ч.3 КК України,
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, неодруженого, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		за ст.368 ч. 3КК України.
		за участю 
		учасників судового провадження:
		прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,      ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8  
		захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 ,
		ОСОБА_19   
		 
		в с т а н о в и в :
		   Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи в порушення наведених вище вимог нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи узгоджено зі своїм безпосереднім керівником - начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 , стати на шлях злочинної діяльності, пов`язаної з висловленням зацікавленій особі прохання надати неправомірну вигоду для себе, та одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використання наданої їй влади та службового становища.
		 
		Так, відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника ГУ ДФС у Житомирській області № 507 від 07.04.2017 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_1 )», з метою виконання плану-графіку проведення планових виїзних документальних перевірок фізичних осіб - підприємців на 2 квартал 2017 року, визначено необхідність проведення з18.04.2017 планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по проведення якої цим же наказом доручено, зокрема, начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Житомирської ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області ОСОБА_7 , при цьому, термін проведення перевірки встановлено 10 робочих днів, починаючи з 18.04.2017.
		 
		Після вручення ФОП ОСОБА_20 направлення на перевірку № 721 від він домовився з ОСОБА_7 , що з приводу проведення у нього планової виїзної документальної перевірки та надання необхідних документів, останній буде співпрацювати з його цивільною дружиною ОСОБА_21 так як вона та ОСОБА_20 фактично спільно займаються підприємницькою діяльністю.
		 
		Під час проведення перевірки, ОСОБА_7 , наказом начальника ГУ ДФС у Житомирській області № 90-О від 25.04.2017, звільнено із займаної посади та з 26.04.2017 призначено на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області, у зв`язку з чим, ОСОБА_7 став безпосередньо підпорядковуватись начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 при цьому, не отримавши нового направлення на перевірку ФОП ОСОБА_20 , у зв`язку із зміною посади, продовжив її проведення. 
		 
		У подальшому, в період з 20.04.2017 по 03.05.2017, ОСОБА_7 , виявивши у діяльності ФОП ОСОБА_20 порушення податкового законодавства, повідомив про такі порушення безпосередньому своєму керівнику ОСОБА_8 , після чого в останніх виник спільний злочинний умисел на висловлення прохання надати неправомірну вигоду та одержання неправомірної вигоди від громадянки ОСОБА_21 за вчинення ними дій, пов`язаних із використанням наданого їм службового становища в інтересах ФОП ОСОБА_20 .
		 
		З цією метою, ОСОБА_7 , вже як заступник начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області, будучи службовою особою державного органу, діючи за попередньою домовленістю зі своїм безпосереднім керівником - начальником управління ОСОБА_8 , повинен висловити прохання ОСОБА_21 надати неправомірну вигоду в інтересах ФОП ОСОБА_20 за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки та разом з  ОСОБА_8 одержати таку неправомірну вигоду , після чого скласти акт проведення перевірки із не зазначенням частини порушень податкового законодавства ФОП ОСОБА_20 а ОСОБА_8 у свою чергу забезпечить затвердження акту перевірки, складеного ОСОБА_7 та. у подальшому, винесення податкового повідомлення рішення із зменшеними сумами донарахувань та штрафних санкцій.
		 
		З метою реалізації спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, знаючи про те, що наказом керівника ГУ ДФС у Житомирській області за № 624 від 03.05.2017 термін перевірки ФОП ОСОБА_20 продовжено з 04.05.2017 ще на 5 робочих днів, а саме до 12.05.2017, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, маючи намір на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що ФОП ОСОБА_20 здатний її надати, використовуючи своє службове становище, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_8 з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, у вихідний день, приблизно 06-07.05.2017, зателефонував ОСОБА_22 з метою зустрітися з нею. У цей же день, під час зустрічі з ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_7 висловив останній прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 100 тис. грн. за вчинення дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової доку ментальної виїзної перевірки.
		 
		У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, уповноваженою на виконання функцій держави в частині проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, маючи намір на одержання неправомірної вигоди, використовуючи надане службове становище, діючи узгоджено зі своїм керівником ОСОБА_8 , з прямим умислом та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення. 11.05.2017 біля 09 год. 50 хв. особисто прийшов до офісу ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_3 , звідки вони разом вийшли на вулицю, де ОСОБА_7 в період з 10 год. 05 хв. по 10 год. 15 хв., у ході особистої розмови повторно висловив громадянці ОСОБА_21 прохання щодо надання неправомірної вигоди в обумовленій раніше сумі за вчинення ним та ОСОБА_8 дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової доку ментальної виїзної перевірки, при цьому ОСОБА_7 наголосив, що цю суму грошових коштів необхідно передати безпосередньо його керівнику , тобто ОСОБА_8 .
		 
		   Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди,  ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 12.05.2017 о 16 год. 20 хв. забрав ОСОБА_21 до себе в машину та повіз доГУДФС у Житомирській області з метою, щоб остання зустрілася з його безпосереднім керівником ОСОБА_8 .
		 
		Під`їхавши 12.05.2017 о 16 год. 15 хв. до приміщення адміністративної будівлі ГУ ДФС у Житомирській області у період з 16 год. 20 хв., ОСОБА_7 , за попереднього вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 , о 16 год. 29 хв. завів до останнього в його службовий кабінет ОСОБА_21 . У період з 16 год. 30 хв. по 16 год. 40 хв. ОСОБА_21 , перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , у ході особистої розмови з нею, останній разом з ОСОБА_7 підтвердили про наявність порушень у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_20 , які тягнуть за собою значні штрафні санкції, а також можливість зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки у разі надання їм неправомірної вигоди.
		 
		   У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, уповноваженою на виконання функцій держави в частині проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи - ОСОБА_8 використовуючи надане службове становище, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою з останнім, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 15.05.2017 у період з 11 год. 00 хв. до 11 год. 20 хв. перебуваючи на АДРЕСА_3 , у ході особистої розмови повідомив ОСОБА_21 про зміну розміру неправомірної вигоди та висловив останній прохання надати йому та ОСОБА_8 неправомірну вигоду половину від раніше обумовленої суми, а саме грошові кошти в розмірі 50 тис. грн. за вчинення ними дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 а також уточнив за які дії надається така неправомірна вигода, а саме за винесення акту перевірки без зазначення порушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства, що полягає в ухиленні останнім від сплати податку на додану вартість у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та, як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної планової документальної перевірки. Під час цієї зустрічі з ОСОБА_21 , ОСОБА_7 наголосив, що вказану суму необхідно чим скоріше передати його безпосередньому керівнику, а саме ОСОБА_8 .
		 
		   Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, уповноваженою на виконання функцій держави в частині проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи надане службове становище, діючи з прямим умислом, діючи узгоджено з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, 16.05.2017 у період з 12 год. 00 хв. по 12 год. 10 хв., перебуваючи на АДРЕСА_3 , у ході особистої розмови підтвердив громадянці ОСОБА_21 раніше висловлене прохання надати йому та ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 50 тисяч гривень за вчинення ними дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за винесення акту перевірки без зазначення порушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства, що полягає в ухиленні останнім від сплати податку на додану вартість у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та, як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної документальної перевірки, при цьому, в цей день ОСОБА_7 сказав ОСОБА_21 , що особисто з грошима в розмірі 50 тис. грн. заведе їі до службового кабінету свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 , з яким ОСОБА_7 познайомив ОСОБА_21 12.05.2017.
		 
		   Далі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо вже одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи службовими особами державного органу, уповноваженими на виконання функцій держави, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи надане службове становище, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, в цей же день 16.05.2022 провели ОСОБА_21 до службового кабінету ОСОБА_8 , розташованого на третьому поверсі за адресою: АДРЕСА_4 , де в період з 14 год. 10 хв. до 14 год. 20 хв., одержали від ОСОБА_21 в завуальованій формі раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. грн. за вчинення ними дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за винесення акту перевірки без зазначення порушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства, що полягає в ухиленні останнім від сплати податку на додану вартість у період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та, як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної документальної перевірки.
		 
		   Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме прохання надати неправомірну вигоду та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища.
		   Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 , обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи в порушення наведених вище вимог нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи узгоджено зі своїм безпосереднім підлеглим - заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_23 , стали на шлях злочинної діяльності, пов`язаної з висловленням зацікавленій особі прохання надати неправомірну вигоду для себе, та одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використання наданої їй влади та службового становища.
		Так, відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника ГУ ДФС у Житомирській області № 507 від 07.04.2017 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_1 )», з метою виконання плану-графіку проведення планових виїзних документальних перевірок фізичних осіб - підприємців на 2 квартал 2017 року, визначено необхідність проведення з 18.04.2017 планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016    та повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 проведення якої цим же наказом доручено, зокрема, на той час ще начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Житомирської ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області ОСОБА_7 , при цьому, термін проведення перевірки встановлено 10 робочих днів, починаючи з 18.04.2017.
		Після вручення ФОП ОСОБА_20 направлення на перевірку № 721 від 18.04.2017 він домовився з ОСОБА_7 , що з приводу проведення у нього планової виїзної документальної перевірки та надання необхідних документів, останній буде співпрацювати з його цивільною дружиною ОСОБА_21 , так як вона та ОСОБА_20 фактично спільно займаються підприємницькою діяльністю.
		 
		У подальшому, під час проведення перевірки, ОСОБА_7 , наказом начальника ГУ ДФС у Житомирській області № 90-О від 25.04.2017, звільнено із займаної посади та з 26.04.2017 призначено на посаду заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області, у зв`язку з чим, ОСОБА_7 став безпосередньо підпорядковуватись начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_8 , при цьому, не отримавши нового направлення на перевірку ФОП ОСОБА_20 , у зв`язку із зміною посади, продовжив її проведення.
		 
		У подальшому, в період з 20.04.2017 по 03.05.2017, ОСОБА_7 , виявивши у діяльності ФОН ОСОБА_20 порушення податкового законодавства, повідомив про такі порушення безпосередньому своєму керівникуОСОБА_8 , після чого в останніх виник спільний злочинний умисел на висловлення прохання надати неправомірну вигоду та одержання неправомірної вигоди від громадянки ОСОБА_21 за вчинення ними дій, пов`язаних із використанням наданого їм службового становища в інтересах ФОП ОСОБА_20 .
		 
		З цією метою, ОСОБА_7 , вже як заступник начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області, будучи службовою особою державного органу, діючи за попередньою домовленістю зі своїм безпосереднім керівником - начальником управління ОСОБА_8 , повинен висловити прохання ОСОБА_21 надати неправомірну вигоду в інтересах ФОП ОСОБА_20 за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки та разом з ОСОБА_8 одержати таку неправомірну вигоду, після чого скласти акт проведення перевірки із не зазначенням частини порушень податкового законодавства ФОП ОСОБА_20 , а ОСОБА_8 у свою чергу забезпечить затвердження акту перевірки, складеного ОСОБА_7 , та, у подальшому, винесення податкового повідомлення рішення із зменшеними сумами донарахувань та штрафних санкцій.
		 
		З метою реалізації спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, знаючи про те, що наказом керівника ГУ ДФС у Житомирській області за № 624 від 03.05.2017 термін перевірки ФОП ОСОБА_20 продовжено з 04.05.2017 ще на 5 робочих днів, а саме до 12.05.2017, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, маючи намір на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що ФОП ОСОБА_20 здатний її надати, використовуючи своє службове становище, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, у вихідний день, приблизно 06-07.05.2017, зателефонував ОСОБА_22 з метою зустрітися з нею. У цей же день, під час зустрічі з ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 висловив останній прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 100 тис. грн. за вчинення дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки.
		 
		У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, уповноваженою на виконання функцій держави в частині проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, маючи намір на одержання неправомірної вигоди, використовуючи надане службове становище, діючи узгоджено зі своїм керівником ОСОБА_8 , з прямим умислом та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, 11.05.2017 біля 09 год. 50 хв. особисто прийшов до офісу ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_3 , звідки вони разом вийшли на вулицю, де ОСОБА_7 в період з 10 год. 05 хв. по 10 год. 15 хв., у ході особистої розмови повторно висловив громадянці ОСОБА_21 прохання щодо надання неправомірної вигоди в обумовленій раніше сумі за вчинення ним та ОСОБА_8 дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки, при цьому ОСОБА_7 наголосив, що суму грошових коштів необхідно передати безпосередньо його керівнику, тобто ОСОБА_8 .
		 
		Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом та за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_8 ,, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 12.05.2017 о 16 год. 20 хв. забрав ОСОБА_21 до себе в машину та повіз до ГУ ДФС у Житомирській області з метою, щоб остання зустрілася з його безпосереднім керівником ОСОБА_8 .
		 
		Під`їхавши 12.05.2017 о 16 год. 15 хв. до приміщення адміністративної будівлі ГУ ДФС у Житомирській області у період з 16 год. 20 хв., ОСОБА_7 , за попереднього вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 , о 16 год. 29 хв. завів до останнього в його службовий кабінет ОСОБА_21 . У період з 16 год. 30 хв. по 16 год. 40 хв., ОСОБА_21 , перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , у ході особистої розмови з нею, останній разом з ОСОБА_7 підтвердили про наявність порушень у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_20 , які тягнуть за собою значні штрафні санкції, а також можливість зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами планової документальної виїзної перевірки у разі надання їм неправомірної вигоди.
		 
		   У подальшому,продовжуючи своїзлочинні дії,спрямовані нареалізацію спільногозлочинного планущодо проханнята одержаннянеправомірної вигоди, ОСОБА_7 ,будучи службовоюособою державногооргану,уповноваженою навиконання функційдержави вчастині проведенняпланової виїзноїдокументальної перевіркиФОП ОСОБА_20 з питаньдотримання вимогподаткового,валютного таіншого законодавства,маючи намірна одержаннянеправомірної вигодидля себета третьоїособи - ОСОБА_8 ,використовуючи наданеслужбове становище,діючи зпрямим умисломта запопередньою змовоюз останнім,з корисливихмотивів таз метоюособистого незаконногозбагачення,15.05.2017у періодз 11год.00хв.до 11год.20хв.,перебуваючи на АДРЕСА_3 ,у ходіособистої розмовиповідомив ОСОБА_21 про змінурозміру неправомірноївигоди тависловив останнійпрохання надатийому та ОСОБА_8 неправомірну вигодуполовину відраніше обумовленоїсуми,а самегрошові коштив розмірі50тис.грн.за вчиненняними дійв інтересахФОП ОСОБА_24 ,а такожуточнив заякі діїнадається таканеправомірна вигода,а самеза винесенняакту перевіркибез зазначенняпорушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства,що полягаєв ухиленніостаннім відсплати податкуна доданувартість уперіод з01.01.2014по 31.12.2016та,як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної планової документальної перевірки. Піл час цієї зустрічі з ОСОБА_21 ОСОБА_7 наголосив, що вказану суму необхідно чим скоріше передати його безпосередньому керівнику, а саме ОСОБА_8 .
		 
		Продовжуючи свої злочинні дії. спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо прохання та одержання неправомірної виголи, ОСОБА_7 , будучи службовою особою державного органу, уповноваженою на виконання функцій держави в частині проведення планової виїзної документальної перевірки ФОН ОСОБА_20 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи надане службове становище, діючи з прямим умислом, діючи узгоджено з ОСОБА_8 з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, 16.05.2017 у період з 12 гол. 00 хв. по 12 год. 10 хв., перебуваючи на вулиці Кафедральній у м. Житомирі, поблизу, буд. 4а. у ході особистої розмови підтвердив громадянці ОСОБА_21 раніше висловлене прохання надати йому та ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 50 тисяч гривень за вчинення ними дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 а саме за винесення акту перевірки без зазначення порушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства, що полягає в ухиленні останнім від сплати податку на додану вартість у період з 01,01.2014 по 31.12,2016 та, як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної доку ментальної перевірки, при цьому, в цей день ОСОБА_7 сказав ОСОБА_21 , що особисто з грошима в розмірі 50 тис. грн. заведе її до службового кабінету свого безпосереднього керівника ОСОБА_8 , з яким ОСОБА_7 познайомив ОСОБА_21 12.05.2017.
		 
		Далі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на реалізацію спільного злочинного плану щодо вже одержання неправомірної вигоди. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 будучи службовими особами державного органу , уповноваженими на виконання функцій держави, маючи намір на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи надане службове становище, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, в цей же день 16.05.2017 провели ОСОБА_21 до службового кабінету ОСОБА_8 розташованого на третьому поверсі за адресою: АДРЕСА_4 , де в період з 14 год. 10 хв. до 14 год. 20 хв., одержати від ОСОБА_21 в завуальованій формі раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. грн. за вчинення ними дій в інтересах ФОП ОСОБА_20 , а саме за винесення акту перевірки без зазначення порушення ФОП ОСОБА_20 податкового законодавства, що полягає в ухиленні останнім від сплати податку на додану вартість у період з 01.01.2014 по 31,12.2016 та, як наслідок, зменшення сум донарахувань та штрафних санкцій за результатами проведення вказаної доку ментальної перевірки.
		 
		Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме прохання надати неправомірну вигоду та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого діяння не визнав та показав, що займав посаду заступника керівника структурного підрозділу ДФС України. Згідно плану перевірок у 2-му кварталі 2017, з 17.04. по 18.04 2017, мав здійснити документальну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_25 . За 10 днів до початку перевірки на адресу ОСОБА_25 рекомендованим листом направлено повідомлення, а також 11.04. зателефонував останньому. ОСОБА_25 повідомив, що повідомлення не отримував, у свою чергу він повідомив свій номер телефону, номер кабінету, куди ОСОБА_25 має прийти та надати документи для перевірки, однак ОСОБА_25 не з`явився, на контакт більше не виходив. Оскільки 18.04.2017 ніхто не з`явився, він виїхав за адресою, яка була зазначена ОСОБА_25 у реєстраційній картці, оскільки інших адрес ДФС не мало. За вказаною адресою ОСОБА_25 не було, його матір повідомила, що син не проживає та їй невідома його адреса, у зв`язку з чим склав акт про неможливість розпочати перевірку. Також під час вивчення документів ОСОБА_25 , з`ясував, що замість нього до ДФС прибувала ОСОБА_26 , в матеріалах перевірки знайшов її номер телефону та 20.04. зателефонував останній. Раніше він займався перевіркою діяльності ФОП ОСОБА_26 , остання його впізнала по голосу, він повідомив про те, що має провести перевірку діяльності ФОП ОСОБА_25 . Цього ж дня ОСОБА_26 з`явилася до ДФС, він ще раз повідомив її про заплановану перевірку, у свою чергу остання почала висловлювати претензії та що буде оскаржувати дії ДФС. Він роз`яснив ОСОБА_26 , що оскільки виявлено перевищення обороту в 1 млн. грн., у зв`язку з цим і виникла потреба у перевірці. ОСОБА_26 запропонувала їй розписатися в ознайомленні з повідомленням про перевірку, однак він відмовив, оскільки остання не надала доручення ОСОБА_25 . В цей же день ОСОБА_26 прибула разом з ОСОБА_25 до нього, в черговий раз він роз`яснив обом, у зв`язку з чим виникла потреба у перевірці, а саме перевищення ПДВ, у свою чергу ОСОБА_25 зазначив, що всі питання слід вирішувати з ОСОБА_26 , оскільки він цим не займається. Повторно він запропонував для перевірки надати документи діяльності ОСОБА_27 , ОСОБА_26 в свою чергу почала обурюватися, що перевірка неправомірна, що вона має зв`язки у військовій прокуратурі, але потім заспокоїлася та погодилася зібрати і надати документи. Наступного дня зателефонував ОСОБА_26 та нагадав про необхідність надати документи, у свою чергу ОСОБА_26 попросила прийти до її офісу. У зв`язку з тим, що він зобов`язаний був провести перевірку, він погодився та прийшов до приміщення, яке належить Міністерству оборони, однак ОСОБА_26 ніяких документів не надала та в наступному кожного разу говорила про те, що документи збирає, потім жалілася що не може зібрати документи, це тривало дуже довго. Він у свою чергу намагався отримати лише документи щоб провести перевірку діяльності ОСОБА_27 , оскільки у своєму розпорядженні мав лише звітність, яку останній подавав до ДФС. 11.05. він просив ОСОБА_26 прийти до нього з документами, але остання всіляко уникала, вигадувала різні причини. Під час розмови ОСОБА_26 запитала, які штрафні санкції можуть бути у разі якщо документи не будуть надані, він у свою чергу, з урахуванням звітності, яка була у розпорядженні ДФС надав розрахунки сум ПДВ та штрафних санкцій. Під час спілкування з ОСОБА_26 жодного разу не висловлював вимоги про неправомірну вигоду, не вступав у змову з ОСОБА_28 , останньому як безпосередньому керівнику повідомив про стан перевірки, а саме, що ФОП не надає документів своєї діяльності, що унеможливлює її проведення. В послідуючому ОСОБА_26 висловила бажання піти особисто до керівника, оскільки у неї є сумніви у законності перевірки, а тому він разом з ОСОБА_26 прибув до ОСОБА_28 , де останній також наголошував про необхідність надання документів, при цьому ніяких вимог щодо неправомірної вигоди не висував. 11.05. ОСОБА_26 надала одну накладну і виписку з банку, при цьому у розмові вона використовувала слово «сума», як він розумів це стосувалося ПДВ і штрафних санкцій, оскільки саме з цього приводу він давав роз`яснення при відсутності документів. З її слів він зрозумів, що вона може сплатити ПДВ. Зазначив, що 16.05. коли вони прибули до ОСОБА_28 , двері до кабінету не були зачинені, до кабінету заходили інші працівники ДФС, при розмові ні він, ні ОСОБА_28 вимог до ОСОБА_26 про надання неправомірної вигоди не висловлювали. Під час розмови між ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , в робочих питаннях вийшов з кабінету, а коли зайшов повторно, бачив, що ОСОБА_29 передав ОСОБА_26 журнал, яка тримала його в руках, а тому забрав журнал, поклав біля себе. Потім ОСОБА_26 знову взяла журнал в руки, що з ним робила не бачив, після чого відчув штурхання по нозі, але не звертав увагу, оскільки в цей час розмовляв з ОСОБА_28 . Після цього, ОСОБА_26 піднялася, почала виходити і до кабінету забігли люди в масках, зі зброєю, кричали «всі на підлогу», «не рухатися». Ствердив, що саме ОСОБА_26 виявляла ініціативу зустрітися з керівником, оскільки, як вона висловлювалася має сумніви щодо законності перевірки. Жодного разу, під час спілкування з ОСОБА_26 , не висловлював вимогу у наданні неправомірної вигоди, ні в сумі 100 тис. грн., ні в сумі 50 тис. грн. На прохання ОСОБА_26 робив розрахунок ПДВ та штрафних санкцій, в разі ненадання нею повного пакету документів діяльності ФОП ОСОБА_25 .
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 вину не визнав та показав, що займав посаду начальника управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області. Бакаєнко перебував у його підпорядкуванні, останній йому повідомив, що виникли труднощі у запланованій перевірці діяльності ФОП ОСОБА_25 , а саме ненадання документів, що стало підставою для винесення наказу про продовження строків перевірки. До події двічі бачив ОСОБА_26 у своєму кабінеті, остання сама виявила бажання прибути до нього на прийом, про це йому повідомляв ОСОБА_30 . Під час прийому він роз`яснював ОСОБА_26 про необхідність надати документи, без яких провести документальну перевірку неможливо, остання говорила, що у неї виникли труднощі у зборі документів, але вона їх розшукує, її поведінку наразі розцінює як затягування часу. Під час другої зустрічі, він повторно роз`яснив про необхідність надання документів, при цьому надав їй журнал «Податковий вісник», в якому була роз`яснювальна стаття з аналогічних питань, про які ОСОБА_26 неодноразово роз`яснював, але що остання робила з журналом не бачив і не звертав увагу. Зазначив, що з ОСОБА_30 не вступав у змову вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_26 , під час зустрічі з останньою таких вимог не висував та не вимагав. Вважає таку поведінку і дії ОСОБА_26 , як провокацію. Також пояснив, що коли його було затримано, двічі звертався з клопотанням про виклик захисника, але йому було відмовлено, а тому під час підписання протоколу огляду власноручно зазначив, що його було позбавлено право на захист. 
		 
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		В свою чергу стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений практикою ЄСПЛ (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A № 25), може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Згідно вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		 
		Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що з 1999 року займається підприємницькою діяльність. В квітні 2017 року дізнався, що має бути перевірка, хтось приїжджав до будинку батьків, а потім зателефонував ОСОБА_30 , який повідомив про необхідність прибути до ДПІ, з приводу перевірки. Точної дати не пам`ятає, чи 17 чи 18 квітня, разом з цивільною дружиною ОСОБА_26 прийшли до ДПІ, до кабінету ОСОБА_30 на першому поверсі. На прохання ОСОБА_30 підписав повідомлення про проведення перевірки заднім числом. Під час розмови повідомив ОСОБА_30 , що оскільки ОСОБА_26 займається бухгалтерським обліком та фінансовими питання, саме вона буде надавати документи. Почалася перевірки за три попередні роки, однак не вистачало банківських документів. Через тиждень від ОСОБА_26 дізнався, що її підганяють з наданням документів, що в ході перевірки виявлено якісь порушення, а тому щоб перевірка пройшла добре відкритим текстом ОСОБА_30 заявив, що вони мають заплатити 100 тис. гривень. Вирішив звернутися до правоохоронних органів, написав заяву, з якими працювала ОСОБА_26 . Зазначив, що йому невідомо чи ОСОБА_30 для себе вимагав гроші, чи для інших осіб. Також показав, що всі документи для перевірки не були надані. Разом з ОСОБА_26 звернулися до військової прокуратури, але хто приймав заяву і де не пам`ятає, це було на початку травня. В послідуючому уточнив, що спочатку вони звернулися до СБУ, до знайомого ОСОБА_26 , якого особисто не знає, який супроводив їх до військової прокуратури. В послідуючому, ОСОБА_26 напряму працювала з прокурором, а його більше не викликали. Особисто не чув щоб вимагали гроші, це йому відомо зі слів ОСОБА_26 . 
		 
		Під час додаткового допиту показав, що веденням бухгалтерського обліку займався іноді сам, іноді ОСОБА_26 , офіційно бухгалтера не залучали. Частина бухгалтерії зберігалася в офісі, частина вдома за адресою: АДРЕСА_5 , в квартирі ОСОБА_26 . Йому було відомо, що не вистачало всіх документів. Він з ОСОБА_26 перебувають у цивільному шлюбі, надавав їй доручення, вона мала право підпису. ОСОБА_26 розповідала, що їй ОСОБА_30 на листку написав суму, яку має сплатити. Порадилися, та разом вирішили звернутися в правоохоронні органи, писав заяву в кабінеті СБУ. Спочатку звернулися до чергового, їх відправили до людини яка прийшла на прохідну та забрала їх до кабінету. Знали що саме вони займаються цими питаннями. 
		 
		Під час додаткового допиту ОСОБА_20 показав, що з ОСОБА_30 зустрічався лише один раз. Вирішили звернутися до СБУ за допомогою знайомого дружини, він дав номер телефону знайомого з СБУ, при цьому зазначив, що вони мають з ним зустрітися, надиктував зразок заяви. Заяву написав вдома, а при зустрічі її віддав. Показав, що до військової прокуратури прийшов з працівником СБУ. Там також відібрали пояснення, в подальшому з ОСОБА_30 зустрічалася дружина. 
		 
		Свідок ОСОБА_21 показала, що від матері ОСОБА_25 дізналися, що приходили до неї додому з податкової щодо проведення перевірки. Потім ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_30 і повідомив про необхідність прибуття в податкову, у зв`язку з перевіркою. Разом з ОСОБА_25 прийшли до ДПІ, де ОСОБА_30 вручив повідомлення про проведення перевірки, яке підписав ОСОБА_25 , який повідомив, що всі необхідні документи будуть надаватися нею, ОСОБА_26 . 3 чи 7 травня зустрілася з ОСОБА_30 на площі, біля банку і останній повідомив про значні порушення їх діяльності і можливий штраф від 240 до 500 тис. грн., а тому потрібно дати гроші керівництву податкової, при цьому розмір суми не називав. 10 чи 11 травня ОСОБА_30 прийшов до її офісу, де на клаптику паперу написав суму 100 тис. грн., зазначивши, що гроші не для нього, а для керівництва. Після цього, вони ще зустрічалися. Оскільки вони мали оборот 500-600 тис. грн., вирішили звернутися в правоохоронні органи. Вона порадилася зі знайомим юристом та ОСОБА_25 написав заяву. Вперше ОСОБА_30 завів її до ОСОБА_28 в кабінет, де повідомив про виявлені порушення. ОСОБА_28 не вимагав у неї гроші, таку вимогу ставив лише ОСОБА_30 . Вона повідомила ОСОБА_30 , що немає таких коштів, а тому він повідомив, що вона має сплатити 50 тис. грн.. керівництву, а 50 тис. грн.. підуть на сплату штрафних санкцій, при цьому ОСОБА_30 її запевняв, що вирішить питання зменшення розміру штрафних санкцій. ОСОБА_30 їй сказав, що гроші вона має віддати до 11.05. і принести 50 тис. грн. Працівники СБУ вручили їй поліетиленовий пакет з грошима, вона разом з ОСОБА_30 зайшла до кабінету ОСОБА_28 , де останній дав їй журнал і запропонував почитати. Спостерігаючи за поведінкою обвинувачених, вона зрозуміла, що гроші має покласти до журналу, що вона і зробила, останні бачили її дії, від грошей не відмовлялися і повідомили, що її питання буде вирішено позитивно, при цьому ОСОБА_28 сказав їй, що вона може звертатися до нього. Зазначила, що ініціатором зустрічей був ОСОБА_30 , який телефонував і призначав зустріч, як і зустрічі з ОСОБА_29 . Коли виходила з кабінету зайшли працівники СБУ. Також показала, що подати заяву до правоохоронних органів було їх спільне рішення разом з ОСОБА_25 . Спочатку звернулися до СБУ, де написали заяву, це був вихідний день. До військової прокуратури також ходили разом з чоловіком. Вона давала згоду на співпрацю з працівниками СБУ, які ставили свою апаратуру, одягали на неї відеокамеру, дали сумку. Працівники СБУ передали їй кошти біля будівлі СБУ, чи десь у дворі, при цьому було багато людей, здається гроші перерахували, після чого включили апаратуру. При першій зустрічі ОСОБА_29 нічого не говорив про гроші. Бакаєнко повідомляв, що гроші треба передати особисто керівництву, але сказав, що сам гроші брати не буде треба їхати самим та передавати. Зазначила, що при першій зустрічі ОСОБА_30 коштів не вимагав просто дав підписати повідомлення. Надавала всі необхідні документи, не було лише виписок з банку, оскільки його ліквідували. У військовій прокуратурі її допитували, та казали надалі спілкуватися з ОСОБА_30 , одягали на неї апаратуру. В подальших зустрічах з ОСОБА_30 вони вже разом розмовляли про ці гроші, вона його не провокувала. Працівники СБУ також не давали вказівки провокувати ОСОБА_30 . Власні кошти в сумі 10 тис. грн., здається давала під контролем СБУ, всі питання передачі коштів вона з ними узгоджувала
		 
		Під час додаткового допиту ОСОБА_21 показала, що вперше познайомилася з ОСОБА_30 під час вручення повідомлення про перевірку ФОП ОСОБА_25 , раніше не була з ним знайома. Як ФОП раніше не контактувала з ОСОБА_30 . Не пам`ятає чи були перевірки, напевно були, але жодних конфліктів з податківцями не мала, скарг не писала, їх дії не оскаржувала. Зі скаргами на ОСОБА_30 не зверталася. Не пам`ятає де саме писала заяву, можливо і в СБУ. Прийшла туди сама, писала багато заяв, здається в СБУ. Інших заяв більше ні на кого не писала, це було вперше. За 4 дні до подачі заяви, ОСОБА_30 вимагав кошти, була шокована від розміру суми, тому написали заяву. ОСОБА_30 сказав що сам особисто гроші не візьме, оскільки це не йому, тому сказав що кошти треба буде передавати особисто керівництву. Сказав що завезе мене туди кому вона має віддати кошти. Коли була в кабінеті ОСОБА_28 розгубилася, нічого останньому про гроші не повідомляла і тому відразу не віддала кошти, а лише після спілкування. Отримавши журнал, сприйняла як те що має покласти туди кошти. Гроші поклала в журнал та на стільці, поруч біля себе. Написала заяву з метою припинення факту вимагання неправомірної вигоди, а не з метою помсти ОСОБА_30 . 
		 
		Під час додаткового допиту ОСОБА_21 показала, що коли їй озвучили суму за перевірку, вони з чоловіком вирішили звернутися до знайомого юриста. Який порадив звернутися до правоохоронних органів, дав номер телефону УСБУ. 09.05 ОСОБА_25 зателефонував, повідомив про вимагання грошей і йому сказали написати заяву. Наступного дня їм призначили зустріч о 09 год. їх завели до приймальної, взяли заяву, інший працівник СБУ брав у чоловіка пояснення. Прізвища цих працівників не пам`ятає. Потім їх відправили до військової прокуратури, куди їх супроводив працівник СБУ. В прокуратурі у них, окремо у кожного відібрали пояснення. Зазначила, що ініціатором зустрічей з ОСОБА_29 був ОСОБА_30 , він сказав що потрібно зустрітися з керівництвом. З ОСОБА_29 вперше зустрілася після звернення до СБУ. Давала згоду на проведення з нею слідчих дій, здається письмово. До звернення в СБУ ОСОБА_30 називав 100 тис., як сума для керівництва. В послідуючому, сказав що 50 тис. зараз, а 50 за результатами перевірки, а саме штрафні санкції. ОСОБА_30 привів її до ОСОБА_29 , сама вона не просилася до нього на прийом. ОСОБА_30 знав, що гроші з нею, чи знав про це ОСОБА_29 їй не відомо, але припускає, що так. Не пам`ятає чи був присутнім в кабінеті ОСОБА_30 коли вона клала гроші до журналу. ОСОБА_29 сказав звертатися до ОСОБА_30 якщо будуть питання, та сказав не хвилюватися, що все буде добре. Зазначила, що ОСОБА_30 впускала до свого офісу вільно, при цьому їй здається, що мала дві відеокамери, одна в сумці, друга на ґудзику. За весь період перевірки заносила документи ОСОБА_30 один раз. На час передачі хабара, нею не всі документи були надані. При цьому, коли передала гроші то зрозуміла що більше документів не потрібно. Уточнила, що заяву написали вдома під диктовку, яку принесли до СБУ. Також зазначила, ОСОБА_29 не вимагав кошти і не натякав. 
		 
		Свідок ОСОБА_31 показала, що влітку 2017 року здійснювала перевірку ФОП ОСОБА_25 , однак детально все не пам`ятає, всі було відображено у акті перевірки. 
		 
		Свідок ОСОБА_32 показала, що була включена до перевірки ФОП ОСОБА_25 , однак її не проводила, оскільки перебувала на лікарняному. 
		 
		Свідок ОСОБА_33 показав, що не брав участь перевірки ФОП ОСОБА_25 , обвинувачених не знає. Його допитували як спеціаліста для роз`яснення питань пов`язаних з проведенням перевірок, у яких випадках накладаються штрафні санкції, порядок їх сплати. 
		 
		Свідок ОСОБА_34 показав, що станом на 2017 працював заступником начальника управління оподаткування фізичних осіб, начальник відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС в Житомирській області. Не пам`ятає хто планував перевірки, оскільки це не входить в коло його обов`язків. 
		 
		Свідок ОСОБА_35 показала, що станом на 2017 рік працювала на посаді головного державного ревізора в ГУ ДФС. Проводила перевірку ФОП ОСОБА_25 , у зв`язку із заявою останнього про припинення підприємницької діяльності, за період 01.01.2014 по 14.06.2017, в частині нарахування та сплати соціального внеску, інші напрямки нею не перевірялися. Перевірка цього напрямку не передбачала надання ще додаткових документів, вся інформація містилася в електронному вигляді у податковій.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 , показав, що на час події працював слідчим військової прокуратури, 16.05.2017 приймав участь при проведенні огляду місця події в приміщенні ДФС, з письмового дозволу керівництва ДФС. Слідча дія фіксувалася за допомогою відеокамери, носієм був флеш-накопичувач. Учасникам роз`яснювалися їх права. При проведенні даної слідчої дії спеціаліста не залучали, фіксацію здійснювали працівники СБУ, на одну відеокамеру, але під час фіксації відеозапис переривався для заміни акумулятора. Затримання осіб не здійснювалося, оскільки не було підстав. Вже після проведення огляду в ході якого виявлено грошові купюри, обвинувачених було затримано. Можливо обвинувачені зверталися з проханням надати можливість здійснити телефонний дзвінок, але такого дозволу не надавав. Ставив обвинуваченим уточнюючі питання, з приводу походження грошей. Постанову про відео фіксацію не виносив, оскільки це не передбачено КПК. Учасники слідчої дії ознайомлювалися з протоколом, мали можливість внести заперечення. Заперечення були внесено до протоколу, виправлення в протоколі завірялися підписом на кожному аркуші, але навпроти кожного виправлення підпису не було. Підставою проведення огляду, став факт передачі грошей, за результатами негласних слідчих дій. Інші особи які зазначені у протоколі, це оперативні працівники. Виправлення в протоколі могли бути через механічні помилки. Особисті речі затриманих які оглядалися (сейф, шафа) особи відкривали добровільно. Вилучалися лише ті речі, на які був дозвіл. Огляд особистих речей проводився як одна процесуальна дія. Працівники «Альфа» залучалися з метою безпеки учасників, участь в проведенні огляду вони не брали. В разі якби обвинувачені зверталися з проханням надати адвоката, то таку б можливість було б їм надано. Гроші були знайдені на столі, в журналі. 
		 
		Свідок ОСОБА_37 показав, що в середині травня був запрошений працівниками СБУ для співправці з ними, на що з товаришем погодилися, обмінялися телефонами, та наступного дня зустрілися біля військової прокуратури. Зайшли до кабінету де були присутніми слідчий, якась жінка, працівник СБУ, жінка представилася ОСОБА_26 . Проводилася слідча дія з приводу передачі коштів, які їм показали, звірили номери по купюрах, все співпало. Гроші упакували до пакету білого кольору та поклали до сумки ОСОБА_26 . Приїхали до пабу «Шульц» на площі Перемоги, сиділи в автомобілі, але передача коштів так і не відбувалася. Після дзвінка поїхали до будівлі податкової, де відбулася передача коштів. Слідчу дію проводив прокурор ОСОБА_38 . В кабінеті було двоє затриманих, роз`яснили всім права, після чого проводили обшук, під час якого в газеті синього кольору лежали гроші. Звіряли купюри, всі співпало. Складалися документи, які були зачитані, вони їх ще раз перечитали, всі проведені дії відповідали записам в документах. Уточнив, що гроші були знайдені в журналі, в пакеті білого кольору з орнаментом. Також під час проведення обшуку відкривали сейф, шафи, особисті речі затриманих. Також показав, що під час проведення обшуку нікому не дозволялося виходити з кабінету.
		 
		Свідок ОСОБА_39 показав, що разом з товаришем були запрошені понятими, на що погодилися, наступного дня, зранку прийшли до військової прокуратури. Була жінка, двоє військових у формі і один чоловік в цивільному одязі. Оглядали грошові кошти номіналами 200 та 500 грн., провели перепис коштів, звірили кожну купюру, після чого кошти поклали до пакету з орнаментом та передали жінці. Русак мала зустрітися з ОСОБА_30 біля бару «Шульц», але була перенесена до ДФС. Їм сказали коли заходити, і вони пішли до податкової. Зайшли до кабінету, там вже були присутні працівники «Альфа», СБУ та прокурор. Була підозра про хабар. Керівник ДФС надав дозвіл на проведення обшуку в кабінеті. На столі серед документів було знайдено гроші, документи ФОП ОСОБА_25 . Складали протокол, вели відеозапис, який вівся безперервно, лише переривався для заміни акумулятора. Брав участь при затриманні ОСОБА_30 . Прізвища осіб яких затримували почув зранку у військовій прокуратурі. В прокуратурі зробили копії грошових купюр, після перевірки їх передали жінці, всі підписалися в протоколі про вручення коштів, протокол був в друкованому вигляді, роз`яснили їх права як понятих. Зауважень до протоколу не було. Йому було відомо що має відбутися зустріч ОСОБА_30 та ОСОБА_26 . Також підписав заяву про нерозголошення таємниці слідства, оскільки йому повідомили, що він як понятий бере участь при НСРД. Коли зайшли до кабінету обвинувачені були затримані працівниками «Альфа», чи були руки в кайданках не пам`ятає. Також точно не пам`ятає, але в кабінеті відкривали сейф. Точно не пам`ятає, йому здається, що ОСОБА_29 висловлював зауваження до протоколу, говорив про адвоката. Під час обшуку працівники «Альфа» тримали обвинувачених. 
		 
		Також на обґрунтування обвинувачення надано заяву та пояснення ОСОБА_20 , з матеріалами про проведення перевірки (т.2 а.с.60); витяг з ЄРДР від 10.05.2017 (т.2 а.с.69); клопотання та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) розшукових дій від 10.05.2017 (т.2 а.с.73,77) від 11.05.2017 (т.2 а.с.80,83) від 15.05.2017 (т.2 а.с.87,91); постанова про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 16.05.2017 (т.2 а.с.94); протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій: від 11.05.2017 (т.1 а.с.102), від 22.05.2017 (т.2 а.с.109), від 22.05.2017 (т.2 а.с.152), від 12.05.2017 (т.2 а.с.155) від 15.05.2017 (т.3 а.с.16), від 17.05.2017 (т.3 а.с.35), від 17.05.2017 (т.3 а.с.65) від 31.05.2017 (т.3 а.с.100); протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії відео спостереження за особою в публічно доступних місцях (т.2 а.с.187) від 24.05.2017, від 25.05.2017 (т.3 а.с.32), від 25.05.2017 (т.3 а.с.57); протокол огляду, помітки та вручення речей (грошових купюр) від 16.05.2017 (т.3 а.с.111); протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 16.05.2017 (т.3 а.с.183); заяву начальника ГУ ДФС від 16.05.2017 про добровільну згоду на проведення огляду службового кабінету № 303 (т.3 а.с.189); протокол огляду від 16.05.2017, відеозапис до якого відсутній (т.3 а.с.190); висновок експерта № 1/1038 від 04.08.2017 (т.4 а.с.30); акт від 01.08.2017 перевірки ФОП ОСОБА_20 (т.4 а.с.140); матеріальні носії інформації на яких здійснювалася фіксація НСРД (т.6 а.с.192).
		 
		Суд, здійснюючи судовий розгляд з дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема на основі змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в межах висунутого обвинувачення, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_40 .Ата ОСОБА_8 не знайшло свого підтвердження в суді.
		 
		Під час судового розгляду, на засадах змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, сторона обвинувачення надала суду повідомлення від 14.09.2017 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , яке вручене 15.09.2017 та повідомлення від 15.09.2017 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 , яке вручене 16.09.2017. При цьому, за дорученням прокурора в порядку ст. 290 КПК України, 16.09.2017 підозрювані та їх захисники повідомлені про завершення досудового розслідування (т.5 а.с.46,47) та 16.09.2017 підозрюваний ОСОБА_7 разом із захисниками приступив до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (т.5 а.с.89). В той же час, 16.09.2017 о 12 год. 16 хв. підозрюваному ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та допитано в якості підозрюваного (т.5 а.с.172).
		 
		Отже судом встановлено, що 16.09.2017 досудове розслідування було завершено, прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та доручив слідчому, в порядку ст. 290 КПК України повідомити підозрюваним, їх захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 
		 
		Згідно вимог ч.5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
		 
		Зважаючи на те, що досудове розслідування закінчено, обвинуваченому ОСОБА_8 слідчий повідомив про зміну раніше повідомленої підозри, допитав його як підозрюваного, тобто вчинив процесуальні дії поза процесуальними строками. 
		 
		Зазначене є істотним порушення Конституційних прав підозрюваного на стадії досудового розслідування, оскільки вручення підозри та проведення слідчих дій відбулося після завершення досудового розслідування.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст. 42, 277 КПК України  процесуальний статус підозрюваного (окрім випадку затримання), особа набуває не після складання тексту відповідного повідомлення, а лише після його належного вручення.
		 
		Повідомлення про підозру повинно бути вручено особисто або, у випадку неможливості такого вручення через невстановлення місцезнаходження особи, має бути вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений ст. 135 КПК, для вручення повідомлень, виключно в день його складання. Вручення особі повідомлення про підозру наступного дня за днем його складання є порушенням вимог ст. 278 КПК, оскільки вчинено поза граничним строком.
		 
		Таку правову позицію висловив і Верховний Суд, зокрема у справі № 536/2475/14-к від 11.12.2019, зазначив, що необхідно враховувати порядок вручення підозри, встановлений у ст. 278 КПК України. Так, за частинами першою-третьою цієї статті письмове повідомлення про підозру повинно бути вручено у день його складення, а в разі якщо особа затримана, то повідомлення про підозру вручається їй не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
		 
		Отже, несвоєчасне вручення повідомлення про підозру самій особі належним слідчим чи прокурором (згідно положень ч.3 ст. 115 КПК), є наслідком невиконання обов`язку щодо вручення підозри особі слідчим, прокурором у встановлений проміжок часу та втрату права на його вручення, а також і втрату чинності самого повідомлення, оскільки воно вже не може бути вручене особі (ст. 116 КПК).
		 
		У свою чергу, подальше вручення особі даного повідомлення є незаконною процесуальною дією, яка має наслідком її недійсність, що відповідно до ст. 7 КПК не породжує жодних правових наслідків для особи, яка у такому випадку не набуває процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваним стає лише особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру шляхом належного вручення такого повідомлення.
		 
		Судом встановлено, що повідомлення про підзору від 14.09.2017 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , яке вручено 15.09.2017 та повідомлення від 15.09.2017 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 , яке вручене 16.09.2017, вручені останнім поза процесуальними строками, є істотним порушенням прав і основоположних свобод людини і у відповідності до п.3 ч.2 ст. 87 КПК є недопустимим доказом.
		 
		За таких обставин слід вважати чинними повідомлення про підозру від 17.05.2017. Однак зміст повідомлень про підозри суттєво відрізняються з викладом фактичних даних у первісному обвинувальному акті.
		 
		Незважаючи на те, що чинним КПК не передбачені наслідки неспівпадіння викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру і обвинувальному акті, а тим більше в обвинувальних актах, врученому обвинуваченому і направленого до суду, усталена судова практика свідчить про те, що випадки коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК (постанова Верховного Суду у справі 295/12923/19). Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема порушення права на захист (ч.2 ст. 87 КПК).
		 
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про встановлення істотного порушення права на захист ОСОБА_7 та ОСОБА_41 .
		 
		Під час судового розгляду процесуальним прокурором у даному кримінальному провадженні, старшим групи прокурорів, керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_9 , було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для складення і погодження нового обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке судом задоволено.
		 
		В послідуючому, іншим прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_10 суду надано постанову від 27.01.2022 про зміну прокурорів у провадженні, у зв`язку з кадровими змінами, згідно якої керівник прокуратури ОСОБА_9 не є процесуальним прокурором у даному провадженні, старшим групи є ОСОБА_10 . 
		31.01.2022 прокурор ОСОБА_10 подав змінене обвинувачення суду та вручив його обвинуваченим, їх захисникам. Змінений обвинувальний акт погоджено керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_9 , при цьому відсутні відомості чи погоджене змінене обвинувачення прокурором вищого рівня, про яке клопотав безпосередньо перед судом керівник прокуратури, що є суттєвим порушенням вимог ч.2 ст. 341 КПК.
		 
		Крім того, як вбачається зі змісту зміненого обвинувального акту, встановити хто його склав неможливо, так в обвинувальному акті зазначено, що він складений прокурором  ОСОБА_42 , а підписаний прокурором ОСОБА_10 
		 
		Отже, суд приходить до висновку, що змінений обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, зокрема не погоджений прокурором вищого рівня, складений одним прокурором, підписаний іншим, що у свою чергу є істотним порушенням права особи на захист, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Ці обставини узгоджуються і зі сталою практикою ЄСПЛ, зокрема «кримінальне обвинувачення як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння» (рішення у справі «Екле проти Німеччини від 15.07.1982).
		 
		Відповідальність за ст. 368 КК України настає за умови, що службова особа прийняла пропозицію, обіцянку або одержала неправомірну вигоду, а так само попросила надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Зазначений злочин має формальний склад та вважається закінченим з моменту коли службова особа будь-яким чином прийняла пропозицію, обіцянку або одержала хоча б частину неправомірної вигоди, а так само попросила надати таку вигоду для себе чи третьої особи. Отже, виходячи з диспозиції ст. 368 КК, саме прохання з зазначенням суми неправомірної вигоди, вже є закінченим складом злочину.
		 
		Як вбачається з витягу ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення внесені за заявою ОСОБА_20 , як вимагання неправомірної вигоди, тобто як закінчений склад злочину. Отже, за умови вчинення закінченого злочину проводити контроль за вчиненням злочину діючим КПК не передбачено, оскільки контроль проводиться у випадку наявності підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин. У даному кримінальному провадженні, замість проведення досудового розслідування за можливо вчинений злочин, про який повідомив ОСОБА_20 у своїй заяві від 10.05.2017, при цьому останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, слідчий, прокурор здійснили ряд гласних та негласних слідчих розшукових дій не для розслідування можливо вчиненого злочину, а для проведення дій, метою яких було виявлення нового, ще не вчиненого злочину, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди, шляхом проведення спеціального слідчого експерименту з елементами підбурювання та провокації злочину. 
		 
		Відповідно до вимог ч.3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цього не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. 
		 
		Відповідно до ст. 275 КПК під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. Зокрема, передбачених ст. 272 КПК  виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
		 
		У даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено підозру про вчинення злочину в організованій групі чи злочинній організації.
		 
		Досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, не містять процесуальних документів про залучення ОСОБА_21 до конфіденційного співробітництва, при тому, що остання не була заявником у провадженні, а мала статус свідка. ЇЇ статус не було визначено і при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, під час здійснення нею аудіо-відео контролю, що підтверджено при перегляді з відео файлів, які містяться на DVD-дисках, про це свідчить відсутність постанови прокурора, а також відсутність заяви ОСОБА_21 про надання нею добровільної згоди на її залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		 
		Крім того, під час судового розгляду суду не надано: ухвали суду про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою встановлення технічних засобів аудіо-відео контролю особи; доручення оперативному підрозділу на проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, сутність якої обстеження публічно недоступного місця  таємне проникнення до вказаного кабінету з метою встановлення технічних засобів аудіо-відео контролю особи; протокол за результатами здійснення вказаної слідчої (розшукової) дії  обстеження публічно недоступного місця  кабінету начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області Міністерства доходів і зборів України, ОСОБА_8 , з метою встановлення технічних засобів аудіо-відео контролю особи (ст.267 ч.1 п.5, ч.4 КПК).
		 
		При цьому, негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені ст.ст. 260, 267 КПК не є тотожними, а тому у кожному окремому випадку потребують окремого дозволу слідчого судді та окремого складання протоколу про результати її проведення.
		 
		Отже, проведення негласної слідчої (розшукової) дії з порушенням суттєвих умов здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, а саме без дозволу суду, тобто ухвали слідчого судді, що прямо, передбачено ст.ст. 267 ч.1,2,4, 257 ч.1 КПК, тягне за собою визнання недопустимим отримані за їх результатами докази.
		 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що докази здобуті під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо-відео контроль у службовому кабінеті ОСОБА_8 , є недопустимими, оскільки здобуті без попереднього дозволу слідчого судді.
		 
		Оцінюючи у відповідності до вимог ст.94 КПК кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи положення статей 84, 86, 98, 99 КПК, суд виходить з таких міркувань.
		 
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, і ці докази мають бути належними та допустимими.
		 
		Виходячи з положень ч.1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
		 
		Частиною третьою статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		 
		Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано.
		 
		   З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду від 16.05.2017 службового кабінету № 303 ГУ ДФС в Житомирській області за адресою: м. Житомир, вул. Тютюнника,7, проведеного прокурором військової прокуратури вбачається, що на початку слідчої дії прокурором ОСОБА_36 проведено допит ОСОБА_7 по питанню чи відбувалася у нього зустріч в даному кабінеті з ОСОБА_26 , після чого проведено обшук особистих речей ОСОБА_8 . В послідуючому, на робочому столі виявлено журнал «Вісник №17», в якому в пакеті білого кольору з українським орнаментом, перетягнуті резинкою знаходяться три пачки грошових кошитів. На питання слідчого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що їм невідоме походження вказаних грошових коштів, що грошові кошти підкинули невідомі особи. Крім того, під час проведення огляду, ОСОБА_8 декілька разів звертається до прокурора з проханням права на захист, тобто звернення до адвоката, про що в послідуючому зазначив у протоколі огляду. З невідомих причин, без будь-яких обґрунтувань, прокурор відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_8 , зазначене також зафіксовано на відеозапису.
		 
		   Оцінюючи вказаний протокол огляду від 16.05.2017, суд приходить до висновку, що зазначений протокол було складено прокурором після фактичного затримання обвинувачених.
		 
		   Відповідно до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		 
		   Відповідно до ч.5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому крім відомостей, передбачених ст. 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав і обов`язків затриманого.
		 
		   Отже затриманій особі мають бути роз`яснені її права та обов`язки, в тому числі право на захист, право не свідчити проти себе тощо.
		 
		   Відеозапис не містить даних про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було роз`яснено їх права, право на захист, право не свідчити проти себе, а натомість прокурор фактично почав проводити їх допит.
		 
		   Під час судового розгляду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так і під час проведення вказаного огляду заперечували належність їм знайдених у журналі грошових коштів, стверджуючи про те, що вказані предмети підкинули невідомі особи. При цьому зазначили, що весь час з моменту затримання і до кінця проведення огляду перебували на місці під наглядом озброєних працівників правоохоронних органів. А працівники СБУ вільно переміщалися по кабінету, при цьому не були в полі зору відеокамери, якою здійснювалося фіксування слідчої дії
		 
		   Вказані обставини узгоджуються з показами свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_37 , які зазначили, що при затриманні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були під наглядом працівників «Альфи» та не могли залишити кабінет, оскільки були затримані.
		 
		   Як вбачається з протоколів затримання від 16.05.2017 ОСОБА_7 було затримано 16.05.2017 о 17 год. 53 хв., фактичне затримання 16.05.2017 о 14 год. 22 хв. (т.3 а.с.225), а ОСОБА_8 затримано 16.05.2017 о 17 год. 59 хв., фактичне затримання 16.05.2017 о 14 год. 22 хв.
		 
		Таким чином обставини даної справи свідчать, що з огляду на вимоги ст. 209 КПК України, на момент складання протоколу огляду від 16.05.2017, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , являлися особами, які фактично затримані уповноваженою службовою особою, однак всупереч вимогам ч.5 ст. 208 вказаного Кодексу протоколів про їх затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено. Що у свою чергу призвело до грубого порушення права на захист, обох обвинувачених і безпідставну відмову у наданні захисту за клопотанням ОСОБА_8 , про яке він декілька разів наголошував прокурору та в послідуючому письмово зазначив у даному протоколі.
		 
		Допущене порушення є істотним і за відсутності оформленого відповідно до ч.3 ст. 208 КПК протоколу обшуку затриманої особи, роз`яснення права на захист, забезпечення захисником, слугує суду беззаперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу огляду, на якому вирішальною мірою ґрунтується обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що узгоджується з правовою позицію Верховного Суду (справа № 756/8425/17 від 21.01.2020).
		 
		Отже, проаналізувавши протокол огляду від 16.05.2017, суд приходить до висновку, що в протоколі огляду слідча дія не відповідає фактично проведеній, оскільки з процесуального документу видно, що фактично був проведений не огляд, а обшук ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обшук речей, вилучених у останніх і в кабінеті ОСОБА_8 .
		 
		Відповідно до ст. 13 КПК України не допускається прокинення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		   Згідно ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підстав ухвали слідчого судді.
		 
		Згідно ч.1 ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті.
		 
		Тобто законодавець, крім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
		 
		З метою захисту прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні у системному тлумаченні ч.2 ст. 233 КПК під володінням слід розуміти фактичне володіння річчю (майном). Тобто фактичне володіння не варто ототожнювати з правом власності. Такий широкий підхід до розуміння понять житло, зарахування до іншого володіння офісних та службових приміщень, приміщень господарського, виробничого та іншого призначення незалежно від форм власності відповідає й прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини. 
		 
		Посилання сторони обвинувачення на те, що дозволу слідчого судді на огляд місця події, а саме службового кабінету ОСОБА_8 , за наявності дозволу начальнику ГУ ДФС, не потребувалося, є необґрунтованим, оскільки ця позиція суперечить положенням КПК України і практиці ЄСПЛ (рішення від 26.07.2007 у справі «Пеєв проти Болгарії»).
		 
		Судом встановлено, що з клопотанням про дозвіл на обшук чи огляд службового кабінету ОСОБА_8 сторона обвинувачення не зверталася. При цьому посилання на дозвіл наданий начальником ГУ ДФС, не свідчить про добровільну згоду власника кабінету ОСОБА_8 на проведення вказаної слідчої дії та не є процесуальною гарантією забезпечення права обвинуваченого на захист. Під час перегляду відеозапису не встановлено, що ОСОБА_8 давав дозвіл на огляд кабінету, його особистих речей, зокрема одежі, портфелю. 
		 
		При цьому, звертає увагу на себе та обставина, що фактично у володінні ОСОБА_8 кабінету № 303 здійснювався обшук із застосуванням технічних засобів.
		 
		Зазначені порушення встановлено і під час проведення 16.05.2017 огляду кабінету № 402, який перебував у володінні ОСОБА_7 . При цьому, як вбачається зі змісту протоколу огляд проводився за допомогою технічних засобів, однак відеозапис до протоколу не долучений, не відкритий стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України і під час судового розгляду суду не наданий.
		 
		На неприпустимості проведення обшуку під виглядом огляду місця події, без дотримання відповідних процесуальних гарантій захисту прав та інтересів підозрюваного, неодноразово наголошував Верховний Суд (постанови, ухвалені у провадженнях № 51-1840км20, 51-6087км19, 51-1314км20, 761/27114/14 тощо).
		 
		Враховуючи вищенаведене, суд на підставі ч.1 т. 87 КПК України визнає недопустимим доказом протоколи огляду кабінетів № 303 та № 402 від 16.05.2017.
		 
		Оскільки протокол огляду від 16.05.2017 визнано недопустимим доказом, у даному випадку спрацьовує Правило визначення допустимості доказів  «отруєне дерево дало отруєні плоди», спрацьовує «ефект доміно».
		 
		У рішенні від 30 червня 2008 по справі «Гефген проти Німеччині» Європейський суд з прав людини застосував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		 
		З огляду на наведене, протокол огляду предметів від 25.05.2017 (т.3 а.с.236); висновок експерта № 1/10338 від 04.08.2017 (т.4 а.с.30); протокол огляду від 07.09.2017 (т.4 а.с.38); протокол огляду від 15.06.2017 (т.4 а.с.47); протокол огляду від 19.06.2017 (т.4 а.с.56) протокол огляду від 19.06.2017 (т.4 а.с.58); протокол огляду від 21.06.2017 (т.4 а.с.67); протокол огляду від 27.07.2017 (т.4 а.с.69), які отримані внаслідок протоколу огляду від 16.05.2017, суд визнає недопустимими доказами. 
		 
		З дослідженої в судовому засіданні постанови прокурора від 16.05.2017 про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту, в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 251 КПК, прокурор не навів обставин про відсутність провокації особи на вчинення злочину, не вказав обґрунтувань про неможливість отримання відомостей про злочин і особу, яка його вчинила.
		 
		Крім того, виклад обставин у постанові суперечить матеріалам кримінального провадження і є недостовірними, зокрема реєстру матеріалів досудового розслідування наданого з обвинувальним актом і протоколом огляду, помітки та вручення речей (грошових купюр) від 16.05.2017 (т.3 а.с.111). Так, згідно протоколу огляду від 16.05.2017 слідча дія розпочата 16.05.2017 о 08 год. 20 хв., а згідно даних реєстру ОСОБА_21 була допитана 16.05.2017 о 14 год. 50 хв. (п.14 І розділ реєстру). Отже станом на 08 год. 20 хв. ОСОБА_21 не могла давати покази, про які прокурор посилається у постанові від 16.05.2017, оскільки зазначена постанова приймається до проведення слідчого експерименту.
		 
		Отже прокурор приймаючи вказане процесуальне рішення використав як доказ і підстави допит ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які на час прийняття вказаного рішення не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення тяжкого злочину та послався на неіснуючий протокол допиту ОСОБА_21 .
		 
		Крім того, прокурор, всупереч положень порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій дозволив свідку ОСОБА_21 надати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди, тобто поклав в обов`язок свідка здійснювати оперативно-розшукову діяльність. При тому, що окрім статусу свідка ОСОБА_21 , в даному кримінальному провадженні не мала, до конфіденційної діяльності не залучалася, як і надавала згоду на таке залучення.
		 
		Також постанова прокурора від 16.05.2017 має виправлення в даті початку проведення слідчої дії, яке не оговорено підписом прокурора.
		 
		Виходячи зі змісту постанови прокурора, спеціальний слідчий експеримент проводився в межах негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину. Отже, складені за результатами вказаної негласної слідчої дії процесуальні документи підлягають засекречуванню. 
		 
		Під час судового розгляду досліджено протокол огляду, помітки та вручення речей (грошових коштів) від 16.05.2017, складений слідчим ОСОБА_43 . Процесуальною підставою для проведення огляду, згідно протоколу, стала постанова прокурора від 15.05.2017 про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відповідно до вимог ст. 271 КПК. При цьому, постанову від 15.05.2017 не відкрито в порядку ст. 290 КПК і під час судового розгляду суду не надано. В ході цієї слідчої дії була залучена ОСОБА_21 , хоча її процесуальний статус у протоколі не зазначений. При цьому, в порушення вимог ст. 246 КПК, протокол не має гриф «таємно», незважаючи на те, що проводився в межах негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Крім того, мають місце розбіжності в нумерації грошових купюр зазначених у протоколі і додатку до нього у вигляді їх ксерокопій.
		 
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що постанова прокурора від 16.05.2017 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та протокол огляду, помітки та вручення речей (грошових купюр) від 16.05.2017 складені з порушенням вимог ст.ст. 104, 223, 246, 251, 252, 256, 271, 273, 275 КПК, у зв`язку з цим є достатні підстави для визнання їх недопустимими доказами. При цьому, протокол огляду, помітки та вручення речей (грошових купюр) від 16.05.2017 складений на підставі неіснуючої постанови прокурора від 15.05.2017. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.02.2021 (справа 233/4604/17).
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		 
		Отже, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляді ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляді.
		 
		Для доведення допустимості результатів НСРД, мають бути відкриті не тільки документи, які стали підставою для їх проведення, результати цих дій, а й оригінал інформаційного носія, на який зафіксовано результати цих дій. Згідно «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» - протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії має відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, визначені ст.ст. 103-108 КПК. 
		 
		Згідно ч.2,3 ст. 266 КПК технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		 
		Проте, досліджені в судовому засіданні протоколи про результати НСРД не містять інформації щодо технічних засобів та їх реквізитів, за допомогою яких здійснювалося фіксування слідчої дії. Зокрема, зазначено, що характеристика технічних засобів фіксації та носії інформації, які застосовувались при проведенні процесуальних дій не розголошуються та зазначено носій інформації  USB флеш накопичувач № 3/29-83, а додатками до протоколів є DVD-диски з різною нумерацією, які 17.07.2017 були розсекречені та направлені на адресу прокурора (т.2 а.с.150).
		 
		Під час судового розгляду стороною захисту заявлено клопотання про визнання зазначених доказів недопустимими, оскільки суду не надано їх оригінали, а копії. 
		 
		В послідуючому, прокурором надано постанову про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 10.08.2018, а саме флеш-накопичувачі microSD-CG08G1640TR4K6A075A16, microSD-CG08G1640TR4K6A075A16, які за повідомленням Управління СБ України в Житомирській області є оригіналами первинних носіїв, на які здійснювалася фіксація негласних слідчих (розшукових) дій в межах даного кримінального провадження. Одночасно прокурор надав картки пам`яті MicroSD № 3/37-398 та MicroSD № 3/37-398, стверджуючи, що саме ці носії є оригіналами первинних носіїв, на які здійснювалася фіксація негласних слідчих (розшукових) дій в межах даного кримінального провадження (т.6 а.с.191-194). При цьому, прокурор не навів переконливих доводів чому зазначені носії не були розсекречені вчасно, не надав доказів того, що така постанова ним виносилась під час досудового розслідування та йому було відмовлено у їх розсекреченні. Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування така постанова у переліку відсутня.
		 
		Достеменно встановити, що вказані носії є тими носіями на які здійснювалося фіксування негласних слідчих (розшукових) дій в межах даного кримінального провадження, неможливо, оскільки складені за їх результатами протоколи НСРД не містять інформації, які носії використовувалися, крім інформації про носій  USB флеш накопичувач № 3/29-83, який не співпадає з номерами наданих суду карток пам`яті. А отже, встановити що вказані носії є оригіналами не надається можливим. Під час судового розгляду сторона обвинувачення не зверталася до суду із клопотанням про проведення експертизи за даними електронними носіями та навіть за наявності такого клопотання неможливо встановити, що вказані носії дійсно були використані про проведенні вказаної слідчої дії, оскільки інформація про це відсутня у протоколах.
		 
		Згідно сталої правової позиції Верховного Суду належним доказом відео фіксації НСРД може слугувати тільки файл, що є оригіналом, який виготовлений та долучений до протоколу НСРД у порядку визначеному КПК (рішення №№ 397/2588/13, 161/5306/16).
		 
		Згідно постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021, на яке посилалася сторона обвинувачення, питання ідентифікації електронного документа як оригіналу можуть бути вирішені уповноваженою особою, яка його створила (за допомогою спеціальних програм), або за наявності відповідних підстав шляхом проведення спеціальних досліджень. В провадженні, яке було предметом розгляду касаційної інстанції, були надані DVD-диски та оригінальні носії інформації, дані про які було зафіксовано у протоколах слідчих дій, що не піддавалося сумніву саме у їх використанні, які стали предметом дослідження експертів.
		 
		А оскільки в даному кримінальному провадженні, як зазначалося вище неможливо встановити чи являються оригінальними носіями картки пам`яті MicroSD, оскільки відомості внесені до протоколів НСРД і номери карток пам`яті не співпадають, у зв`язку з цим неможливо вирішити питання ідентифікації електронного документа як оригіналу.
		 
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що протоколи НСРД є недопустимими доказами. Крім вищенаведеного, вони визнаються недопустимими, оскільки містяться ознаки провокації на вчинення злочину, про що викладається нижче.
		 
		Як зазначалося вище відповідно до вимог ч.3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину.
		 
		Зазначене відзначено і в сталій практиці ЄСПЛ, зокрема негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди. Європейський Суд вказував, якщо обвинувачені висувають аргумент підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник.
		 
		Для визначення провокації злочину Європейський суд встановив такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними; чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, попри початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органі об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність, і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому агентурна операція повинна бути попередньо узгоджена.
		 
		Судом встановлено, що ОСОБА_21 не є особою, яка повідомила компетентні органи про конкретне злочинне діяння. Такою особою був ОСОБА_20 , при цьому при написанні заяви, останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, останній не залучався органом досудового розслідування до конфіденційного співробітництва. Досліджені в судовому засіданні документи не містять доказів, що до такого співробітництва залучалася ОСОБА_21 , а отже агентурна операція за її участю не була узгоджена, шляхом винесення відповідного процесуального документу (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 № 335/1916/16).
		 
		З досліджених в судовому засіданні протоколів НСРД вбачається, що з боку правоохоронних органів мало місце спонукання особи до злочину. Зокрема, дзвінки ОСОБА_21  ОСОБА_7 , наполегливі намагання зустрічі з останнім, умисне не подання документів про фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_20 . Крім того, наполегливе намагання ОСОБА_21 вручити неправомірну вигоду ОСОБА_7 в сумі 10 тис. грн., виходило поза межами наданих їй повноважень. Зокрема, після невдалої спроби ОСОБА_21 вручити зазначені кошти ОСОБА_7 , остання телефонує представнику правоохоронного органу і повідомляє «він відмовився брати». При цьому, досліджені документи не містять даних про те, що за врученням цих коштів було прийнято прокурором рішення про контроль вчинення злочину, що грошові кошти, у передбачений нормами КПК, вручалися ОСОБА_21 . В послідуючих розмовах, саме ОСОБА_21 висловила вимогу «хочу на прийом до Омельянчука». Таким обставинам дана правова оцінка Верховним Судом, зокрема повторна пропозиція неправомірної вигоди при попередній відмові є ознакою провокації злочину (постанова від 13.01.2021, справа 663/2885/17). 
		 
		Дослідити інформацію з мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_7 , не надалося можливим, оскільки вся інформація з телефону була видалена, під час того, як телефон був вилучений і перебував у розпорядженні слідчого. Як зазначав у своїх показах ОСОБА_7 ініціатором дзвінків до нього була саме ОСОБА_21 , він у свою чергу телефонував їй щоб отримати документи для перевірки, з інших питань їй не телефонував. 
		 
		Згідно сталої практики Європейського Суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд, у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим задля свого захисту (рішення у справі «Банніков проти росії»). Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти  працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання  не обмежуються суто пасивним спостереженням протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи їх скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила б, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне правопорушення (рішення у справі «Раманаускас проти Литви»).
		 
		Наведене вище дає підстави дійти до висновку про те, що ЄСПЛ чітко розмежував межі дозволеного під час проведення правоохоронними органами негласних слідчих (розшукових) дій. Тобто, якщо вказані працівники, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує особу для вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості здобуті в ході такої провокації суд зобов`язаний визнати, як недопустимі.
		 
		Суд критично оцінює покази ОСОБА_21 про те, що ОСОБА_7 висував вимогу у наданні неправомірної вигоди, оскільки вони суперечать розмовам зафіксованих в матеріалах НСРД. Зокрема, під час роз`яснень ОСОБА_7 про необхідність надання повного пакету первинних документів для проведення перевірки, саме ОСОБА_21 наголошувала «сума, сума вирішення питання, суму нарисовали 100, цифра, по питанню цифри, цифра 100, ціна питання…», не використовуючи терміні  податки, санкції, ПДВ. При цьому, ОСОБА_7 на питання «сума», надає роз`яснення щодо ПДВ та порядок складання і вручення акту перевірки, а також порядок винесення рішення по фінансовим санкціям і порядок їх оплати. Крім того, під час допиту ОСОБА_21 на запитання ОСОБА_7 підтвердила, що останній надавав їй розрахунок штрафних санкцій, в разі неподання всієї документації. В послідуючому, під час допиту ОСОБА_7 зазначив, що на аркуші паперу формату А4, за проханням ОСОБА_21 здійснював розрахунок можливих штрафних санкцій, а не писав на клаптику "100.000". 
		 
		ОСОБА_21 не надала ні органу досудового розслідування, ні суду клаптик паперу з написом "100.000", який нібито їй написав ОСОБА_7 , що у свою чергу дає підстави вважати, що ОСОБА_21 дає неправдиві покази, оскільки цей запис був би одним із найважливих доказів про вимагання нправомірної вигоди.
		 
		Під час судового розгляду було встановлено, що в 2013 році ОСОБА_7 здійснював перевірку діяльності ОСОБА_21 , остання у свою чергу неодноразово зверталася зі скаргами на останнього, які були предметом перевірки і не знайшли свого підтвердження. Зазначене спростовує покази ОСОБА_21 про те, що вона раніше не знала ОСОБА_7 , що не знала про порядок оскарження дій податківців.
		 
		Під час безпосереднього допиту свідка ОСОБА_21 , остання не змогла дати відповідь на питання суду чому вона не надала документи для перевірки і чому саме вона у своїх розмовах наголошувала «сума, ціна питання …», оскільки таких вимог ОСОБА_44 не висловлював. Так само остання не змогла дати відповідь, що це були за грошові кошти в сумі 10.000 грн., кому вони належать і ким вона була уповноважена у їх наданні ОСОБА_7 , які останній відмовився отримувати.
		 
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що працівники правоохоронного органу не обмежилися пасивним розслідуванням, а мала місце провокація. При цьому, сторона обвинувачення не навела жодних переконливих фактичних даних на спростування таких висновків.
		 
		Використання прокурором доказів, отриманих унаслідок підбурювання, не можна виправдати суспільним інтересом.
		 
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про порушення прав обвинувачених на захист під час досудового розслідування, оскільки за наявності факту підбурювання з боку свідка ОСОБА_21 , обвинувачені з самого початку були позбавлені права на справедливий судовий розгляд.
		 
		Згідно п.3 ч.2 ст. 87 КПК суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема порушення права особи на захист.
		 
		Докази за результатами контролю за вчиненням злочину здобуті органом досудового розслідування з порушенням порядку, встановленого КПК, оскільки отримані унаслідок провокації, а відтак відповідно до ст. 86 КПК  є недопустимими доказами.
		 
		Крім того, під час досудового розслідування, так і судового розгляду, не здобуто допустимих доказів, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовилися про спільне вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. 
		 
		За встановленими судом обставинами очевидно, що протягом тривалого часу ОСОБА_21 вчинила всі дії, щоб не надати фінансову документацію, що у свою чергу позбавляло ОСОБА_7 встановити наявність чи відсутність порушень діяльності ФОПа ОСОБА_20 . Зазначене в черговий раз підтверджує факт підбурювання зі сторони правоохоронних органів, а саме те, щоб ОСОБА_21 ці документи не надавала. Так само і не встановлено відведеної ролі ОСОБА_45 , а посилання на те, що останній нібито має забезпечити затвердження акту перевірки, суперечить вимогам Податкового Кодексу України, оскільки акт перевірки ніким не затверджується, а підписується лише перевіряючими. За наявності порушень складаються повідомлення-рішення, які у передбачений законом порядок можуть бути оскаржені, як до керівництва податкової, так і в судовому порядку. Зазначене було відомо ОСОБА_21 , оскільки остання тривалий час займається підприємницькою діяльністю і рішення податкових органів неодноразово оскаржувала.
		 
		В численних рішеннях Верховний Суд підкреслював, що обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Також Верховний Суд визначав, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. 
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного     й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, у зв`язку з чим суд вважає, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки при судовому розгляді не доведено обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.
		 
		Підлягають скасуванню арешти, накладені на майно, відповідно до ухвал слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира від 17.05.2017 та 24.05.2017. 
		 
		Згідно ч.11 ст. 182 КПК України підлягає поверненню застава заставодавцю ОСОБА_46 , внесену 19.05.2017 за ОСОБА_8 , в сумі 85000 грн. 
		 
		Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
		 
		Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		Підлягають скасуванню запобіжні заходи у вигляді застави. 
		 
		Керуючись ст.ст. ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_7  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України - виправдати за ст. 368 ч.3 КК України.
		 
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України - виправдати за ст. 368 ч.3 КК України.
		 
		Заставу в сумі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн., внесену 19.05.2017 (прибутково-видатковий касовий ордер № 445269239) за ОСОБА_8  повернути заставодавцю ОСОБА_46 (т.6 а.с.220).
		 
		Запобіжний захід у вигляді застави  скасувати.
		 
		Скасувати арешти, накладені на майно, відповідно до ухвал слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира від 17.05.2017 та 24.05.2017. 
		 
		Речові докази: грошові кошти в сумі 50.000 грн., які передано на зберігання до банківської установі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Житомирі  повернути їх законному володільцю (т.4 а.с.45); матеріали перевірки  зберігати в матеріалах судового провадження; блокнот чорного кольору, який зберігається в камері схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону  повернути ОСОБА_7 ; системний блок з ін. № 104200049, який зберігається в камері схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону  повернути ГУ ДФС у Житомирській області; журнал «Вісник № 17», який зберігається в камері схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону  знищити; грошові кошти в сумі 2500 доларів США та 2750 грн., які передано на зберігання до банківської установі філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Житомирі  повернути ОСОБА_8 ; папки з написом «Контрольно-перевірочна робота», які зберігаються в камері схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону  повернути ГУ ДФС у Житомирській області; мобільний телефон марки iPhone 7, ноутбук марки Compac Presario CQ 71, які передано на зберігання в камері схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону - повернути ОСОБА_8 (т.4 а.с.56); мобільний телефон марки iPhone 4, який передано на зберігання в камеру схову Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону  повернути ОСОБА_7 (т.4 а.с.58).
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, віднести на рахунок держави.    
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		   Копію повного тексту вироку негайно вручити виправданим, захисникам та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...