Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/298/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2023. Зареєстровано: 17.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 06.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/296/90/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022060000000201

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/298/23 
		1-кп/296/90/23 
		 
		Вирок
		Іменем України
		16 січня 2023 року м. Житомир
		 
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданніза відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022060000000201 від 01.11.2022 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Житомира, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України,-
		встановив:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), починаючи з 2014 року спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.
		За цих обставин, Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року РФ визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (зокрема і воєнні злочини).
		В подальшому, 24 лютого 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через її державні кордони та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який востаннє продовжено до 19.02.2023 Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022.
		Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.04.2022, у ОСОБА_3 , з мотивів ідеологічно-політичних уподобань щодо підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України, виник злочинний умисел до підтримки дій і рішень держави- агресора - РФ, шляхом поширення публічних закликів до невизначеного кола осіб.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 квітня 2022 року орієнтовно в 20 годин 00 хвилин, ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним про факт здійснення збройної агресії РФ проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення, діючи умисно з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед населення, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 на прибудинковому майданчику, у присутності мешканців будинку та інших осіб, які перебували поруч з будинком за вказаною адресою, діючи умисно, висловив заклики: «не треба чинити опір російським військам необхідно відновлювати дружні стосунки України з росією», «треба запровадити «політику путіна» яка знищить «нацистський режим»», «треба щоб російські війська змінили «нациську, недолугу владу» в Україні на навели порядок», «путін хоче врятувати нас від бандерівців та допомогти нашій країні у боротьбі з націоналістами».
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1ст. 111-1 КК Українияк публічні заклики до підтримки рішень та дій держави  агресора.
		Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядкуст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовою заявою підозрюваного, складеною в присутності захисника, та матеріалами досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 2 ст.381КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
		Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в публічних закликах до підтримки рішень та дій держави  агресора, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Відповідно до частин 2, 3ст. 382 КПК Українивирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеномуКПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеномустаттями 381, 382 КПК України.
		При цьому, у відповідності до ч. 4ст. 107 КПК України,в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1ст. 111-1 КК Українияк публічні заклики до підтримки рішень та дій держави  агресора.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Також суд бере до уваги, що обвинувачений  ОСОБА_3 є особою молодого віку, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, тяжкі наслідки від його неправомірних дій не настали.
		Інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинене умисно та відноситься до кримінального проступку, тобто є діянням незначної суспільної небезпеки.
		Водночас суд враховує, що на момент публічних закликів ОСОБА_3 до підтримки рішень та дій держави-агресора вже близько двох місяців тривало широкомасштабне російське вторгнення в Україну, у ході якого правоохоронними органами, громадськими, міжнародними організаціями були зафіксовані та висвітлені у засобах масової інформації численні воєнні злочини, вчинені російськими окупантами, зокрема, вбивства та катування мирних мешканців, зґвалтування, мародерства, руйнування житловоїта соціальноїінфраструктури тощо.
		За таких обставин, виходячи з принципу справедливості, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 111-1 КК України у розмірі, наближеному до його максимальної межі.
		Санкцією ч.1ст.111-1КК Українипередбачено покаранняу виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		На момент вчинення кримінального проступку ОСОБА_3 не працював. Тобто вчинення ОСОБА_3 колабораційної діяльності не було пов`язане з його посадою чи зайняттям певною діяльністю.
		Однак, на думку суду, особи,які публічно закликають до підтримки рішень та дій держави-агресора мають бути позбавлені можливості брати участь у будь-яких формах державного управління та місцевого самоврядування.
		Таким чином,для виправлення ОСОБА_3 та запобіганнявчинення нимнових кримінальнихправопорушень маєбути призначенепокарання увиді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.
		На думку суду саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення  ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні. Арешт на майно не накладався.
		Процесуальні витрати, речові докази відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення права обійматипосади,пов`язаніз виконаннямфункцій державита місцевогосамоврядування строкомна 14(чотирнадцять)років 6(шість)місяців. 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого  ОСОБА_3 не застосовувати.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...