Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1510/3342/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи; Зґвалтування ч.2-4.
Надіслано судом: 17.01.2023. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2023.

Номер судового провадження: 1/946/1/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1510/3342/12 
		Провадження № 1/946/1/23 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 січня 2023 року                            
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2  
		учасники судового провадження:
		прокурор                     ОСОБА_3 
		адвоката ОСОБА_4 
		провівши в місті Ізмаїл Одеської області закрите судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_5 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, росіянина, освіта середня спеціальна, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , судимого:
		- Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 02 вересня 2005 року по ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
		- Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 24 травня 2006 року по ст. 15,185 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік та штрафом 340 грн.;
		- Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 24 жовтня 2007 року по ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2009 року умовно-достроково на 1 рік 02 місяці 24 дні
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.3, 152 ч.4, 185 ч.2 КК України
		 
		встановив:
		 
		20 січня 2010 року о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння увірвався до бару «Кораблик» по вул. Фортечній 2-п м. Ізмаїла Одеської області, де з метою зґвалтування, наніс потерпілій ОСОБА_6 сорок ударів кулаками в обличчя, тіло та два удари коліном ноги в обличчя, використовуючи частину від скляної пляшки наніс удар в область обличчя потерпілої, чим спричинив ОСОБА_6 травму обличчя у вигляді закритого перелому кісток лицевого скелету (передньої та поверхневої стінок лівої верхньої пазухи щелепи і носової перетинки) і рану верхньої губи, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості. Під час вказаних дій ОСОБА_5 намагався роздягти потерпілу, яка під час супротиву вдарила його в область паху та втекла, в результаті чого ОСОБА_5 не довів свій умисел на зґвалтування до кінця з незалежних від його волі обставин.
		Своїми діями обвинувачений вчинив замах на зґвалтування, тобто статеві зносили із застосуванням фізичного насильства, яке є незакінченим з причин, що не залежали від його волі.
		у продовження своєї діяльності ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння знайшов в приміщенні бару «Кораблик» по вул. Фортечній 2-п м. Ізмаїла Одеської області належний ОСОБА_7 телефон «Самсунг» вартістю 1700 грн. з сім-карткою оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились 10 грн. та таємно вкрав вказане майно, спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 1735 грн.
		Своїми діями вчинив крадіжку чужого майна, вчинену повторно.
		Обвинувачений провину у вчиненні вказаних дій не визнав та пояснив, що у барі знаходився разом з іншими чоловіками, з якими вийшов з бару вночі та не повертався. Тілесні ушкодження на його руках він отримав під час роботи в монастирі за день до 20 січня 2010 року, а насильство щодо потерпілої ОСОБА_8 він не вчиняв. Окрім того пояснив, що телефон був знайдений в будинку в присутності його матері і він його не викрадав.
		Учасники судового засідання заявили клопотання про прийняття рішення по суті спору шляхом проголошення письмових доказів без виклику потерпілих та свідків в судове засідання.
		Під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_6 надала пояснення, за якими обвинувачений повернувся до бару, намагався вибити двері, що зумовило її відкрити двері до приміщення, де вона знаходилась вночі разом з поваром ОСОБА_9 . Також пояснила, що обвинувачений наніс їй удари кулаками і ногами в обличчя, куди також наніс удар скляним залишком від пляшки. ОСОБА_9 побігла викликати допомогу до сусідів, а обвинувачений почав її роздягати та знімав нижню білизну. Потім він почав роздягатись сам, під час чого вона вдарила його в пах та втекла.
		Під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що він залишив в барі свій телефон «Самсунг» для можливого виклику охорони. Від співробітників він дізнався про епізод насильства з боку обвинуваченого та виявив зникнення свого телефону, який був знайдений за адресою проживання обвинуваченого.
		Під час досудового слідства свідок ОСОБА_9 підтвердила обставини насильства з боку обвинуваченого та обставини спричинення ним ударів щодо ОСОБА_6 , яка втекла через активний захист проти дій обвинуваченого.
		Протоколом огляду місця події (т.1,а.с. 8-23) підтверджені обставини вчинення дій в кафе «Кораблик» та світлиною підтверджено фізичний стан обличчя потерпілої.
		Активність захисних дій потерпілої проти направлених на зґвалтування дій з боку обвинуваченого підтверджені висновками експертів (т.1, а.с.139-143) щодо наявності крові потерпілої на одязі обвинуваченого, який вилучено під час огляду місця проживання обвинуваченого (т.1, а.с. 24-26) за згодою його матері ОСОБА_10 , а також висновком експерта щодо тілесних ушкоджень обвинуваченого (т.1, а.с. 133).
		За протоколом пред`явлення фотознімків для впізнання (т.1, а.с. 46), а також протоколом від 19 травня 2010 року) потерпіла визнала обвинуваченого таким, який вчинив на неї замах на зґвалтування та спричинив їй тілесні ушкодження.
		Висновком експерта (т.1 а.с. 128-129) підтверджене спричинення потерпілій ОСОБА_8 травму обличчя у вигляді закритого перелому кісток лицевого скелету (передньої та поверхневої стінок лівої верхньої пазухи щелепи і носової перетинки) і рану верхньої губи, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.
		Вказані обставини також підтверджені даними з відеоносія, який вилучено з бару та переглянутий за протоколом від 04 березня 2010 року (т.1, а.с. 200-206). В судовому засіданні обвинувачений та захист на перегляді вказаного відеоносія не наполягали.
		Разом із тим обвинувачення без належних доказів кваліфікувало дії обвинуваченого зі спричиненням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, через що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 02 вересня 2015 року був скасований попередній вирок.
		До наступного часу відсутні докази, що підтверджують спричинення обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень, що у свою чергу є підставою для зміни кваліфікації дій на ст. 152 ч.1 КК України.
		Разом із тим заява ОСОБА_5 щодо застосування до нього заборонених заходів слідства, а результаті чого він написав явку з повинною і надав пояснення, в яких визнав себе винним, суд вважає необґрунтованою з урахуванням висновку колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 08 березня 2014 року.
		Протоколом пред`явлення предметів підтверджено належність потерпілому ОСОБА_7 вилученого в будинку обвинуваченого телефону.
		Протоколом медичного огляду від 20 січня 2010 року (т.1, а.с.80) підтверджено знаходження обвинуваченого під час вчинення злочинних дій у стані алкогольного сп`яніння.
		За висновкам акта №16 комісійної стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22 квітня 2010 року обвинувачений є осудним за обставинами вказаних вище злочинів.
		Таким чином суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ст. 15 ч.3, 152 ч.1 та 185 ч.2 КК України.
		Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_7 , а обставиною, що обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.ст. 6567 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням чого призначає позбавлення волі.
		Разом із тим, враховуючи знаходження обвинуваченого під вартою з 20 січня 2010 року до 04 січня 2016 року (т.1 а.с. 86, т.3 а.с.162), суд вважає ОСОБА_5 таким, що відбув покарання, яке може бути передбачене санкціями за вчинені злочини.
		Окрім того, потерпіла ОСОБА_6 звернулась із позовною заявою (т.1 .с. 33) про стягнення моральної шкоди 20000 грн. та матеріальної шкоди 5000 грн.
		Разом із тим, долучена до матеріалів справи документація не надає можливості визначити доведеними витрати потерпілої на лікування в розмірі 5000 грн., у зв`язку із чим суд залишає вказану частину позовних вимог для розгляду окремо в порядку цивільного судочинства.
		З урахуванням вказаного суд визначає розмір моральної шкоди, який у відповідності до роз`яснень постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, у зв`язку із чим відповідно до вимог ст. 22, 1167 ЦК України визначає його в розмірі 15000 грн.
		Відповідно до вимог ст. 122 КПК України підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення експертних дослідження.
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		 
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15.ч.3, 152 ч.1 та ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання:
		- за ст. 15ч.3, 152 ч.1 КК України - п`ять років позбавлення волі;
		- за ст. 185 ч.2 КК України - один рік позбавлення волі.
		У відповідності до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити п`ять років позбавлення волі.
		У відповідності до вимог ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2007 року в розмірі одного року і остаточним покаранням визначити шість років позбавлення волі.
		З урахуванням знаходження під вартою з 20 січня 2010 року до 04 січня 2016 року визнати ОСОБА_5 таким, що відбув покарання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний засіб не обирати.
		Речові докази вважати такими, що повернуті за належністю.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч грн.).
		Позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди залишити для розгляду окремо в порядку цивільного судочинства.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...