Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/2770-б/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано судом: 17.01.2023. Зареєстровано: 18.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 12.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 січня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  926/2770-б/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,  
		за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
		 
		представників учасників справи: 
		боржника: Гінінгер А.З.,
		кредитора: Губський Р.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Красток"
		на постанову     Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.)
		та ухвалу     Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2022 (суддя Дутка В.В.)
		у справі     №926/2770-б/22
		за заявою     SC "PROLISOK" SRL
		до     Малого приватного підприємства "Красток"
		про     банкрутство
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий зміст заяви
		1.          SC "PROLISOK" SRL (далі - Кредитор) звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Малого приватного підприємства "Красток" (далі - Боржник).
		2.          Заява мотивована неспроможністю Боржника виконати грошові зобов`язання перед кредитором у сумі 580085,57 євро, що еквівалентно 17118847,25 грн за курсом НБУ станом на 12.07.2022, за контрактом №04/14 від 14.07.2014 (далі - Контракт №04/14) та контрактом №35 від 22.01.2019 (далі - Контракт №35).
		Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.          Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2022, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника; визнано грошові вимоги Кредитора в розмірі 580085,57 євро, що еквівалентно 17118847,25 грн, (четверта черга) та судовий збір 24810,00 грн (перша черга); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника.
		4.          Судові рішення мотивовані встановленням обставин, які свідчать про обґрунтованість грошових вимог Кредитора до Боржника, зокрема, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України.
		5.          Суди відхилили заперечення Боржника проти грошових вимог, які ґрунтуються на доводах щодо наявності спору про право, оскільки відповідний позов про визнання недійсними Контракту №04/14 та Контракту №35 поданий Боржником після подання Кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника 
		6.          Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора. 
		7.          Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного перегляду судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		8.          Боржник зазначає про неврахування судами правових висновків щодо застосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 23.06.2020 у справі №910/1067/19, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20. 
		9.          Також Боржник вважає, що суди при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство помилково врахували фотокопії актів звірок, які не є допустимими доказами, посилаючись на висновки щодо застосування частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 16.03.2020 у справі №910/1162/19.
		10.          Крім того, Боржник 29.12.2022 надав письмові пояснення у справі, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги, що подане після закінчення строку на касаційне оскарження, тому підлягають залишенню без розгляду відповідно до вимог статей 118, 298 Господарського процесуального кодексу України.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи 
		11.          Кредитор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, а також неподібність постанов Верховного Суду, на які посилається Боржник.
		12.          Кредитор зазначає, що, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, він надав докази (первинні документи), які підтверджують наявність безспірних грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором, строк виконання яких сплинув на дату звернення.
		13.          Кредитор заперечує проти твердження Боржника про наявність між ними спору про право, оскільки доводи Боржника базуються виключно на припущеннях і не підтверджені доказами, зокрема, недійсності відповідних контрактів. 
		14.          Кредитор вважає безпідставним посилання Боржника на його необізнаність щодо існування документів, які стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. На думку Кредитора, Боржник створив спір заради спору, метою якого було недопущення відкриття провадження у справі про банкрутство та подальше ухвалення від повернення боргу Кредитору, а в касаційній, апеляційній скаргах, відзиві на заяву Боржник вдався до порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). 
		15.          У зв`язку з наведеним Кредитор наголошує, що необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про банкрутство. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		16.          14.07.2014 між Боржником (продавець) та Кредитором (покупець) укладено Контракт №04/14 про купівлю-продаж деревини, за умовами якого продавець продає та відвантажує, а покупець купує та приймає в цілому деревину дров`яну для технологічних потреб хвойних та букових порід та технологічну сировину хвойних порід на умовах ДАФ, зал.ст. Вадул-Сірет (Україна) ст. Дорнешти (Румунія) відповідно до Інкотермс 2010 (п. 1.1).
		17.          Ціна за 1 м3 деревини дров`яної для технологічних потреб хвойних та букових порід встановлюється 25 євро, ціна за 1 м3 технологічної сировини хвойних порід - 30 євро (ДАФ Вадул Сірет). Загальна сума контракту становить щонайменше 900000,00 євро (п.п. 2.2, 2.3 Контракту №04/14).
		18.          Оплата деревини провадиться в євро шляхом 100% попереднього банківського переказу на валютний рахунок продавця за партію товару протягом 3 банківських днів до початку відвантаження товару (п. 2.3 Контракту №04/14).
		19.          Контракт №04/14 вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання всіх умов контракту, але не пізніше 31.12.2014 (п. 11.1).
		20.          02.04.2019 сторонами підписано доповнення №19 від 02.04.2019, яким змінено п. 11.1 Контракту №04/14 та передбачено, що він діє до виконання всіх умов до 31.12.2020.
		21.          У період з 25.06.2018 до 18.02.2021 Кредитор вніс передоплату в розмірі 310000 євро, що підтверджується копіями платіжних доручень (з нотаріально завіреними перекладами), а також витягами з рахунку Кредитора за періоди з 27.07.2018 до 27.08.2018, за 19.02.2019, інформацією про облік з валютними операціями постачальника за період з січня 2017 року до квітня 2020 року. 
		22.          Боржник взятих на себе зобов`язань, передбачених Контрактом №04/14, не виконав та не поставив товар на суму 278484,65 євро.
		23.          06.09.2021 Кредитор направив Боржнику фінансову вимогу з проханням повернути раніше перераховану передоплату за Контрактом №01/18 на вказану суму. За доводами Кредитора, зазначений номер контракту вказаний у вимозі помилково. 
		24.          На підтвердження надсилання фінансової вимоги та факту отримання її Боржником Кредитор надав копію листа №02/09 від 14.09.2021 румунською мовою, який містить підпис директора Боржника, скріплений печаткою, та нотаріально завірений переклад (копію) цього листа. У листі боржник зазначає, що Боржник діяв згідно з Контрактом №04/14 та здійснив поставку товару. Боржник листом від 14.09.2021 просив провести звірку між ним та Кредитором.
		25.          Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2017 - 07.09.2021 станом на 07.09.2019 заборгованість Боржника за Контрактом №04/14 становить 278484,65 євро. 
		26.          Крім того, 22.01.2019 між Кредитором (продавець) та Боржником (покупець) укладено Контракт №35 на купівлю-продаж обладнання для подрібнення рослинних відходів OSB second hand - OSB Strander PZU 16-525, 1980 року випуску на умовах CPT (Берегомет) відповідно до Інкотермс 2010. Ціна товару складає 226770,00 євро (п. 2.2 Контракту №35).
		27.          Контракт №35 вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання всіх умов контракту, але не пізніше 31.12.2022 (п. 10.1).
		28.          Згідно з Доповненням №1 від 26.09.2019 до Контракту №35 сторони змінили умови поставки - ФСА Сучава, та доповнили пункт 2, збільшивши суму контракту на 74830,92 євро, у зв`язку з чим загальна сума контракту становить 301600,92 євро.
		29.          Додатком 2 від 12.02.2021 сторони змінили статтю 2.3 Контракту №35, передбачивши, що оплата товару здійснюється в євро банківським переказом на валютний рахунок продавця до 30.06.2021.
		30.          На виконання умов контракту №35 Кредитор відвантажив Боржнику обладнання на загальну суму 301600,92 євро, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними, зокрема: CMR №0602219-3 від 08.02.2019 на суму 55000 євро; CMR №0602019-2 від 08.02.2019 на суму 65000 євро; CMR №0602019-3 від 08.02.2019 на суму 32000 євро; CMR №0602019-4 від 07.02.2019 на суму 74770,00 євро; CMR від 27.09.2019 на суму 74830,92 євро. Вказані накладні підписані сторонами та скріплені печатками. У матеріалах заяви наявні інвойси та специфікації поставленого обладнання.
		31.          Згідно з актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 04.11.2019 по контракту №35 за Боржником рахується заборгованість в сумі 301600,92 євро. 
		32.          Акти звірки розрахунків від 04.11.2019 і від 07.09.2019 підписані стороною в паперовому вигляді та відправлені іншій стороні у вигляді сканкопії електронною поштою. 
		33.          Докази визнання недійсними Контракту №04/14 і Контракту №35 в судовому порядку Боржник не надав.
		34.          Боржник 10.08.2022 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про визнання Контракту №04/14 і Контракту №35 недійсними. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2022 у справі №926/2988/22 позов залишений без руху. 
		Позиція Верховного Суду
		35.          Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
		36.          Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
		37.          При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
		38.          Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
		39.          Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. 
		40.          За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).
		41.          Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
		42.          Тобто однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
		43.          Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. 
		44.          Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
		45.          Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, на яку посилається Боржник у касаційній скарзі.
		46.          Також Верховний Суд (зокрема в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, на яку посилаються суди в оскаржуваних судових рішеннях) неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. 
		47.          Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
		48.          Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
		49.          Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
		50.          Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.
		51.          Зокрема, заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини 6     статті 39 КУзПБ. У суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо (постанова Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/4658/20).
		52.          При цьому частина 6 статті 39 КУзПБ не визначає підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. Достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №910/1067/19, на яку посилається Боржник у касаційній скарзі.
		53.          У постанові від 19.08.2020 у справі №910/2522/20 (на яку також посилається Боржник у касаційній скарзі) Верховний Суд щодо застосування положень вказаної норми КУзПБ зауважив, що наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора. 
		54.          У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство через те, що вимоги     кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		55.          Верховний Суд (зокрема, у постанові від 02.02.2022 у справі №910/4918/21, на яку посилаються суди в оскаржуваних судових рішеннях) виснував, що про наявність спору про право у розумінні положень частини 6 статті 39 КУзПБ свідчать заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		56.          Суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право",          який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.
		57.          Відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		58.          З викладеного вбачається, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 6 статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		59.          З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що з позовом про визнання недійсними Контракту №04/14 і Контракту №35 Відповідач звернувся до господарського суду 10.08.2022, тобто після звернення Кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. До того ж на час проведення підготовчого засідання за вказаною заявою Кредитора провадження у справі за відповідним позовом Відповідача відкрито не було, адже позовна заява була залишена без руху ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2022 у справі №926/2988/22. 
		60.          Встановивши наведені обставини, суди обґрунтовано зазначили про відсутність підстав для висновку щодо наявності у цьому випадку спору про право в розумінні положень частини 6 статті 39 КУзПБ на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. 
		61.          На переконання Верховного Суду, зазначений висновок судів попередніх інстанцій не суперечить висновкам Верховного Суду, зокрема, викладеним у постановах від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 23.06.2020 у справі №910/1067/19, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, стосовно необхідності з`ясування обставин щодо відсутності спору про право на час підготовчого засідання у справі про банкрутство, адже такі обставини були досліджені судом першої інстанції та наведені в оскаржуваній ухвалі про відкриття провадження у справі. 
		62.          При цьому Верховний Суд з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не приймає до уваги аргументи Боржника стосовно його необізнаності до отримання копії заяви Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо існування наведених у заяві документів (зокрема, Контракту №04/14 і Контракту №35, первинних документів, актів звірок), відсутність їх підписання Боржником тощо, адже такі аргументи по суті зводяться до переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були встановлені у судових рішеннях попередніх інстанцій або були відхилені ними. 
		63.          Що стосується доводів Боржника про неправильне застосування судами положень частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" при врахуванні фотокопій актів звірок, які не є допустимими доказами, Верховний Суд виходить з такого.
		64.          Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах, на які посилається Боржник у касаційній скарзі, та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, роздруківки електронної переписки, що не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, не можуть бути використані як доказ у справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", адже унеможливлюють ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.
		65.          Однак паперова копія електронного доказу є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, і подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Зокрема, роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
		66.          Верховний Суд звертає увагу, що положення статті 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, за загальним правилом, передбачають подання як письмових, так і електронних доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги"). Однак у разі подання копії (електронної, паперової копії) письмового чи електронного доказу суд за клопотанням учасника справи або з власності ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал відповідного письмового чи електронного доказу, і якщо оригінал відповідного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної, паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Крім того, документи отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. 
		67.          З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції помилково, без урахування вимог наведених положень процесуального законодавства та висновків Верховного Суду, ототожнив з оригіналами актів звірки взаєморозрахунків від 04.11.2021 і від 07.09.2021 їх копії, роздруковані з електронного листування та підписані Кредитором. Водночас відомості про огляд місцевим господарським судом вказаних актів, які містять оригінали підписів уповноваженої особи Боржника, в оскаржуваній ухвалі підготовчого засідання відсутні. 
		68.          Суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що направлені електронною поштою сканкопії актів звірки взаєморозрахунків від 04.11.2021 і від 07.09.2021 не є електронними документами, проте дійшов передчасного висновку про відхилення доводів Боржника щодо відсутності підстав для взяття їх до уваги, не дослідивши оригінали таких доказів, як того вимагають норми процесуального законодавства в разі, якщо учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу. 
		69.          Однак відсутність належного дослідження вказаних доказів і передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідні акти звірки  розрахунків підписані та скріплені печатками обох сторін, на думку Верховного Суду, не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки висновок судів про відкриття провадження у справі про банкрутство ґрунтується на висновку про підтвердження грошових вимог Кредитора, окрім вказаних актів, низкою інших доказів (зокрема, первинних документів, складених на виконання Контракту №04/14 і Контракту №35).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		70.          З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, Боржник не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довів наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
		71.          Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної  скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
		Розподіл судових витрат
		72.          Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Красток" залишити без задоволення.
		2.           Постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2022 у справі №926/2770-б/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. Картере
		Судді                                                                                                 О. Банасько
		                                                                                                                В. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...